CC BY
12
UJKipHi прояви СНЩу у практиц! семейного л!каря
Ломоносова О.О.
Дн'тропетровська державна медична академ'т
Сучасний етап реформування системи охорони здоровья в Украйп мае виразний сошальний напрямок з приоритетом профшактично! спрямо-ваноеп, ор!ентований на власш - вичизняш здо-бутки, европейсью таевгтов! стандарти. Нацейчас сформувалася особлива первинна ланка охорони здоровья - елмейний л1кар. Саме вш повинен стати оргатзатором та координатором щ л ю но го процесу збереження здоров'я. працездатносп, надання повного комплексу медично! допомоги та медичних послуг, м с д и ко о с в I т н ь о I роботи та формування здорового способу життя у населения на ошкуванш ним територн.
Тож для л ¡каря широкого профшю е необхрц-ними знания у галуз! ВГЛУСНЩу, тому що ця проблема е дуже актуальною щодо сьогодення.
Мета роботи - вдосконалення знания, серед людей з медичною ос в ¡тою. первинних дерматолопчних прояв1в В1Л/СШДу шляхом виевплення проблем та особлпвостей.
Завдання: пошук хворих на В1Л/СН1Д, вияв-лення найпоширешших дерматолопчних проявт та шдикаторних хвороб, доведения необидное^ 1х знания на засадах с1мейно! медицини.
Матер1али:
- в1дб1р хворих на В1Л/СН1Д. який проводився на баз1 ткарень №№ 7, 17, 21 м. Дншропетровська;
- впявлення та портняння дерматолопчних симптом! в I нфисованих \ нс1 нфисованих оаб:
- обробка статистичних даних, переданих
Дшпропетровським центром допомоги В1Л-шф1 кован им та Мыс народ ним Альянсом.
Метод и:
- юпшко-анамнестичш;
- загально-клшчш;
- лабораторш (виявлення антиткт до В1Л та ¡нших збудниюв);
- ¡мунолопчнк
- статистичш даш та 1х оцшка.
Результаты. При вс1х машфестних формах
В1Л найбшьш частими кгпшчними проявами е ураження шюрних покрив! в та слизових. На ран-шх стад1ях В1Л, на одного хворого приходиться приблизно 2,5 дерматолопчних симптоми; на шзшх стад1ях цей показник зростае до 3,7.
Дерматолоичш змши мають важливе д1агнос-тичне \ прогностичне значения й дозволяють вперше затдозрити СН1Д у багатьох хворих. А саме, до числа 12 «¡ндикаторних» хвороб, що дозволяють встановити д1агноз СНЩу навггь при вщсутносп лабораторного шдтвердження В1Л-¡нфекци, входять 5 захворювань, що проявляются ураженням слизових та штрних покрив! в При позитивних серолопчних реакщях на В1Л псрслис С НIД-1 н д и к'ато р н и х хвороб збшыпуеться ще на два захворювання.
Висновки. Знания етюлогп, патогенезу \ симптоматологн С НI Д-асо щ йо ван и х дерматоз ¡в забезпечуе ранне й бшьш повне виявлення хворих на В1Л-шфекщю, \ щ знания е невщ'емною частиною загальних знань семейного л ¡каря.
Особливост! nepe6iry патологи ишри у жшок з постоварюектом!чним синдромом
Мазорчук Н.Б.
Нац'юнальний медичний yHieepcumem ш. M.I. Пирогова, В1нниця
Останшм часом спостерпаеться тсндснщм до збшыиення кшькосп ж1нок. яким з т!е'1 чи шито! причини 01ли видалсш яечники. Особливо! уваги заслуговуе той факт, що жшки, яким була проведена оварюектсмя, були репродуктивного та пременопаузального елку. Патоло-пчш симптоми теля видалення яечникчв. що об'еднуютьея шд назвою постоеарюектомгч-нгш синдром, виникають, за даними рпних авто-
pie, у 50-80 % жшок. Тривалють та виражешеть симптоматики посто вар i ос кто м i ч но го синдрому (ПОЕС) залежить вщ вшу жшки та вихщного гормонального статусу.
Змши в органах i тканинах при ПОЕС зумовлеш значною роллю, що вщпрають ста-тев! гармони в оргашзм1 жшки. Тривалий час вважалось, що основними органами-\пшс-нями для статевих гормон!в е матка i молоч-
1-2 (11)'2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ш залози (так зваш репродуктивш мппеш). Cьoгoднi видктяють дв! велика груди оргашв-чпшеней - репродуктивш та нсрспродуктивгп, причому до друго! належать:
- серцево-судинна та юстково-м'язова систе-ми;
- шыра 1 волосся;
- уретра 1 сечовий \iixyp:
- мозок;
- товста кишка 1 печшка;
тобто, за сучасними уявленнями, практично вел органи 1 системи оргашзму жшкн перебува-ють тд контролем статевих гормошв. Саме це зумовлюе ргзномаштшеть та багато гран н \ сть КЛ1Н1ЧН01 симптоматики гормонодсф| цитних стан I в. пов'язаних як з вшовими змшами, так 1 ятрогенними.
Численш дослщження, проведен! науковця-ми, свичать про те, що шклра. волосся та сли-зова гпхви перебувають гад контролем статевих гормошв протягом усього життя, оскшьки тут хпстяться спсциф|чн1 сстрогснн I та прогестеронов! рецептори, а у шкф1 активно вщбу-ваеться метабол1зм сстрогсн1в, Пгд контролем естрогешв перебувають сальш залози I воло-сяга фол ¡кул и. клшши сгпдсрупсу 1 фюроблас-ти. Пров1дними чинниками, що впливають на структурний I функцюнальний стан шклри. е колаген, що визначае пружшеть шири, а також ппкозамшопикани 1 глшопротеши, яи, завдяки сво1м ушкальним п гроскотчним властивостям, впливають на !! тур гор.
Ведомо, що овар1альн1 гормони беруть участь у двох головних бюлопчних функщях ф1бро-бласт ¡в - у синтез! колагену 1 продукт! глюкоза-мшоппкашв. Естрогенн посилюють швидкють подкту кл1тин базального шару стимулюють синтез колагену, еластину та палуроново! кислота, знижують секрещю сальних залоз. Вияв-
лено, що:
- зниження змюту колагену в шкцз! вщбу-ваеться особливо швидко В1,дразу теля настан-ня менопаузи (у перил 5 роив - до 30 %);
- у колагенових волокнах шири ж ¡но к ¡з симптомами передчасно! менопаузи вщбувають-ся дегенеративш змши, характерш для шюри 50-60-р1чних жшок:
усе це, на думку автор ¡в. шдтверджуе зв'язок м1ж втратою сстрогснн'. i передчасним старш-ням шири. При вивченш впливу естрогешв на процеси старшня шклри встановлено, що хх нестача знижуе чптотичну актившеть кштин базального шару сш дерм! су. зменшуе синтез колагену 1 еластину, що е причиною зниження елас-тичносл шири. У значнш кшькоеп роб и авто-ри вивчали вплив дефщиту естрогену на якюш та кшыасш характеристики шгарного колагену 1 вм!ст у шир1 гл \ ко замшогл шаш в 1 переконли-во довели позитивний вплив гормонозамюно! терапп на щ процеси. Вважають, що виникнен-ня акне супроводжуеться зниженням кшькоеп естрогенових рецептор! в в уражених дшянках шгари , що дозволяе пояснити I вищу частоту виникнення дано! патологи у жшок з ПО€С.
Отже, зниження р!вня естрогешв суттево впливае на стан шири: вона стае тоншою, сух1-шою, бпьш чутливою, втрачае еластичшсть 1 пружшеть, швидше з'являються зморшки. Кр1м того, у жшок розвиток в!дносно1 пперан-дрогенп, внаслщок перенесено! оварюектоми, може призводити до виникнення тако! ширю! патологи: акне, себоре!, андрогенно! алопецп, ппертрихозу 1 навпъ прсутизму.
Отже, вищевикладене спонукае до необхщ-ност1 розробки нових, бпьш ефективних метод! в менеджменту шюрно! патолоп!'. що може виникати на фон! посто вар 1 ое ктом \ ч но го синдрому.
Вплив шпб1тор1в циклшзалежних кшаз на процеси прол!ферацу та апоптозу клпгин епщермшу хворих на псор1аз
Ольховська Ю.О.
Харшвський национальный медичний ушверситет ДКЛ ПЗ м. Харшв
За перюд з 2006 по 2008 рр. у пиарному вщ-дiлeннi ДКЛ ПЗ м. Харклв було обстежено 128 хворих на псор1аз у р1зних стащях та формах перебиу хвороби. Основну групу склалп 100 пащенпв. контрольну- 28 пащенпв. Клп-мч-на картина тяжкосн захворювання ощнювалася за ¡ндсксом площ! й тяжкосн переору псор1а-
тпчного процесу (РА81), що в середньому коли-вався В1д 18 до 20 одиниць.
Хворим на псор1аз основно! (25 особам) та контрольно! груп (16 особам) було проведено пстолопчне та \ му но г 1 стох 1 м 1 ч не дослщження шири до I гпеля комплексного лшування. До м-кування у хворих основно! та контрольно! гру-
1-2 (11)'2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
