CC BY
9
В. А. Доронш
доктор с.-г. наук, професор, проректор з науковоТ 1нституту бiоенергетичних культур i цукрових бурякiв НААН УкраТни [email protected]
УДК 633.63: 631. 531.12
Ю. А. Кравченко
кандидат с.-г. наук, старший науковий ствробтик 1нституту бюенергетичних культур i цукрових бурякiв НААН УкраТни
В. В. Доронш
молодший науковий ствроб^ник 1нституту бiоенергетичних культур i цукрових бурякiв НААН УкраТни
М. Д. Будовський
кандидат с.-г. наук, старший науковий ствробтик 1нституту бюенергетичних культур i цукрових бурякiв НААН УкраТни
ВПЛИВ ГЕРБ1ЦИД1В НА ЯК1СТЬ МАТОЧНИХ КОРЕНЕПЛОД1В ТА НАС1ННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В ЗА ОБРОБКИ ПОС1В1В МАТОЧНИК1В
Анотац'я. Досл/'дженнями з впливу гербцидв, як широко використовуються на цукрових буряках проти дводольних бур'ян/в (Бетанал Експерт, к.е.) та проти злакових бур'ян/в (Центур/он, к.е.) на р'ст та розвиток маточних буряюв з'ясова-но, що за фракц/йним складом коренеплод/в ¡стотно'У рУзницУ залежно в д норм та вид/в посходових герб/цид/в не було як чоловУчостерильного компоненту, так / багатонаанного запилювача. Основна юльюсть маточник/в чоловУчостерильного компоненту в'щ 66 до 72% були масою бУльше 150 г, багатонаанного запилювача - вд 46 до 72%, як можна висаджу-вати ¡снуючими садильними машинами. Водночас в контроле таких коренеплод/в було по компонентах в/дпов/дно -66 та 42%.
Не встановлено негативного впливу цих гербУцидУв, якими обробляли маточники, на бометричн/ показники насУнникУв. Проте виявлен/ значн/ порушення плоУдностI рослин компонент/в маточних буряюв. Обприскування маточних цукрових буряюв максимальними дозами гербУцидУв, як рекомендован/ для використання на фабричних цукрових буряках, юльюсть дипло'Уд/в зменшилася на 51,3-54,2%, водночас як юльюсть м/ксопло'Уд/в збУльшилася в 3,9-4,1 рази пор/вняно з контролем. Найменших зм/н хромосомний апарат зазнав за обробки маточник/в герб/цидом Бетанал Експерт, к.е. в норм11 л/га.
АналУз насУння показав, що нав/ть при таких значних порушеннях пло'УдностУ рослин компонент/в маточних цукрових буряюв, не спостерУгаеться значного впливу гербУцидУв на яюсть насУння ¡, особливо на його доброяюснУсть. За використання герб'щиду Бетанал Експерт, к.е. як в повн/й норм¡, так I в половиннУй нормI в 'щ рекомендованоУ та герб/циду Центур/он, к.е. в половиннУй нормI в/д рекомендованоУ не призвело до зниження схожост та доброяюсност': насУння. Схож/'сть насУння становила 66-72% (у контролУ 66%), доброяюснУсть - 96,1-97,6% у контролУ 96,6% (Н1Р05 = 2,6%). Ключов'1 слова: пло'УднУсть рослин, густота, фракц/я коренеплод/в, чоловУчо-стерильний компонент, багатонас/нний запилювач, доброяюснУсть, схож/сть.
В. А. Доронин
доктор сельскохозяйственных наук, профессор
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины Ю. А. Кравченко
кандидат сельскохозяйственных наук, старший научный сотрудник Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины В. В. Доронин младший научный сотрудник
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины Н. Д. Будовский
кандидат сельскохозяйственных наук, старший научный сотрудник Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины
ВЛИЯНИЕ ГЕРБИЦИДОВ НА КАЧЕСТВО МАТОЧНЫХ КОРНЕПЛОДОВ И СЕМЯН САХАРНОЙ СВЕКЛЫ ПРИ ОБРАБОТКЕ ПОСЕВОВ МАТОЧНОКОВ
Аннотация. Исследованиями по влиянию гербицидов, которые широко используются на сахарной свекле против двудольных сорняков (Бетанал Эксперт, к.э.) и против злаковых (Центурион, к.э.), на рост и развитие маточной свеклы установлено, что по фракционному составу корнеплодов существенной разницы в зависимости от норм и видов гербицидов не было как мужскостерильного компонента, да и многосемянного опылителя. Основное количество
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
маточников мужскостерильного компонента от 66 до 72% было массой более 150 г, многосемянного опылителя - от 46 до 72%, которые можно высаживать существующими посадочными машинами. В то же время на контроле таких корнеплодов было по компонентам, соответственно - 66 и 42%.
Не установлено отрицательного влияния этих гербицидов при обработке маточников на биометрические показатели семенников. Однако выявлены значительные нарушения плоидности растений компонентов маточной свеклы. Опрыскивание маточной сахарной свеклы максимальными дозами гербицидов, которые рекомендованы для использования на фабричной сахарной свекле, количество диплоидов уменьшилось на 51,3-54,2%, в то время, как количество миксоплоидов увеличилось в 3,9-4,1 раза по сравнению с контролем. Незначительных изменений хромосомный аппарат потерпел при обработке маточников гербицидом Бетанал Эксперт в норме 1 л / га. Анализ семян показал, что даже при столь значительных нарушениях плоидности растений компонентов маточной сахарной свеклы, не наблюдается значительного влияния гербицидов на качество семян и, особенно на его доброкачественность. При использовании гербицида Бетанал Эксперт, к.э. как в полной норме, так и в половинной норме от рекомендуемой и гербицида Центурион, к.э. в половинной норме от рекомендованной не привел к снижению всхожести и доброкачественности семян. Всхожесть семян составляла 66-72% (на контроле 66%), доброкачественность - 96,1-97,6% на контроле 96,6% (НИР05 = 2,6%).
Ключевые слова: плоидность растений, густота, фракция корнеплодов, мужскостерильный компонент, многосемянный опылитель, доброкачественность, всхожесть.
V. A. Doronin
Doctor of Agricultural Science, Professor
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
Yu. A. Kravchenko
PhD of Agricultural Sciences, Senior Researcher
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
V. V. Doronin Junior Research Fellow
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine M. D. Budovskii
PhD of Agricultural Sciences, Senior Researcher
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine
INFLUENCE OF HERBICIDES QUALITY ROYAL ROOTS AND SUGAR BEET SEEDS PROCESSING OF CROPS QUEEN
Abstract. Research on the effect of herbicides against dicotyledonous weeds Betanal Extra and against grass weeds Centurion on uterine beet growth and development is widely used on sugar beet.No significant difference according to the rules and types of herbicides as ChS component and pollinators and polyspermous for fractional composition of roots was found.
The basic amount of ChS component of uterine plants was 150 g from 66 to 72%, polyspermous pollinators - from 46 to 72%, which can be planted by existing planting machines. In the meantime, as on the control such roots by the components were 66 and 42% respectively.
However, negative influence of these herbicides on seed biometric indicators, which uterine plants were treated with, wasn't set. Significant violations of ploidy of uterine beet plant components were determined.
Uterine sugar beet treatment with maximum dose of herbicides is recommended for sugar beet sowings, the number of diploids is decreased by 51.3-54.2%, while the number of miksploids is increased in 3,9-4,1 times in comparison with the control. The least chromosomal device change is undergone by the uterine plants processing of Betanal Expert herbicide in norm 1 l/ha.
Seed analysis showed that even with such significant violations of ploidy of uterine sugar beet plant components, there is no significant influence of herbicides on seed quality, especially for its purity.
Using Extra Betanal herbicide as completely norm and as half of the norm, from the recommended rate and Centurion herbicide half norm from the recommended has not led to germination and purity of seed decreasing. Germination of seed was 66-72% (66% in control), purity - 96,1-97,6% in control 96.6% (LSD05 = 2.6%).
Keywords: plants ploidy, density, fraction of roots, male-sterile component, polyspermous pollinators, purity, germination.
Постановка проблеми. У сучасних умовах ведення сшьського господарства, використання гербiцидiв е не-вщ'емною частиною штенсивно'Т технологи вирощування культур, у тому чи^ наання цукрових буряюв. Наання укрових буряюв в Укра'Тш вирощують двома способами -безвисадковим та висадковим. Осганнш застосовуеться для вирощування як фабричного наання, так i наання вищих категорш (базисного i перед базисного) та селек-цшного. Контролювання численности бур'яшв на маточниках та наанниках проводять агротехшчними та хiмiчними способами — використанням Грунтових i посходових гербiцидiв. Проте, як саме культуры рослини реагують на гербщиди, питання не зовам вивчене. Багато вчених стверджують, що гербщиди не пригшчують рют I розвиток культури, при Тх використанш рослини ростуть i розвиваються краще, даючи при цьому висок врожаТ наання. Водночас, тодi як том вчеш стверджують, що гербщиди негативно впливають на процеси росту I розвитку культури, нав^ь в мЫмально рекомендованих нормах [1]. В наших дослщженнях ми спробували з'ясу-вати, як саме реагують маточш цукровi буряки (пряма дiя) та наанники (пiслядiя) при застосуванш посходових гербiцидiв на маточниках, як рекомендовав для викорис-
тання на цукрових буряках.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. ДослЬ дження з впливу гербщид1в на формування урожаю i якосп наання сшьськогосподарських культур проводилися багатьма втизняними та зарубiжними вченими. СпецЬ ал^ами з США доведено, що вплив гербiцидiв на врожай-шсть сшьськогосподарських культур становить - 15-20% [2]. За даними Березовського М.Я. [3], при використанш гербiцидiв спостер^алася тенденшя до зниження наанне-воТ продуктивност рослин i попршення якост наання, особливо при збшьшенш норм внесення гербiцидiв до максимально допустимих. Дослщженнями Пзбуллша Н.Г. та £щенка А.В. [4] доведено, що одноразовi норми внесення гербщиду Голткса (70% з.п.) шд культива^ю перед висаджуванням коренеплодiв та обприскування наанниюв Бетаналом Прогрес АМ (18% к.е.) в поеднанш з протизлаковим гербщидом Тарга Супер (5% к.е.) не спричиняло ^отно'Т негативно' дм на рют та розвиток наанниюв, формування чоловiчого гаметоф^ та ембрю-нальний розвиток наання. Спостер^аеться лише тенден-шя до зниження життездатност пилку, енерги проростан-ня та схожосп наання у рослин, вирощених з використанням гербiцидiв. За даними ШиряевоТ £.1., Пзбуллша Н.Г.,
Кобко О.В., та iH. [5] OKpeMi гербiциди та ïx сумiшi впли-вають на хромосомний та ядерний апарат соматичних та генеративних оргашв цукрових буряюв.
Серед грунтових гербiцидiв на посiваx цукрових буряюв використовують препарат Трофi, 90% к.е., який е досить «жорстким» за дiею на рослини цукрових буряюв [6]. Встановлено, що при внесены цього Грунтового гербщиду у насшниюв цукрових буряюв спостерiгалися морфолопчш змiни. Вiн впливав на хромосомний апарат соматичних i генеративних оргашв цукрових буряюв та призводив до порушень в протканш процесiв мейозу i гаметогенезу порiвняно з контролем. Гербщид Трофi негативно впливав на проходження ембрюгенезу насшни-юв цукрових бурякiв, що призводило до втрати житте-здатностi насiння [7].
Отже, рашше проведеними дослiдженнями за вико-ристання гербiцидiв на наанниках доведено, що вони, особливо в завищених нормах, негативно впливають на формування урожаю i якосп наання. Щодо якосп наання, то увага придшялася лише його схожосп. Майже вiдсутня шформа^я щодо впливу гербiцидiв на доброяюсшсть на-сiння — головний технолопчний показник, який показуе потенцiйно - можливу сxожiсть насiння пiсля обробки його на насшневому зaводi [8]. Недостатньо шформацп щодо впливу гербiцидiв на якiсть нaсiння цукрових буряюв при ïx застосування на маточних буряках. Тому, метою наших дослщжень було вивчення особливостей росту i розвитку маточних цукрових буряюв i насшниюв та формування якостi насшня i, особливо, його доброякiсностi залежно вщ використання посходових гербiцидiв на маточниках буряках (пiслядiя гербiцидiв).
Методика дослщження. Лaборaторнi дослiдження проводились в 1нститут бiоенергетичниx культур i цукрових буряюв НААН Укрaïни, польовi на 1вашвсьюй дослiдно-селекцiйнiй стaнцiï, яка розмщена в зонi нестiйкого зволоження упродовж 2011-2014 рр. Програ-мою дослщжень передбачаеться вивчення особливостей формування якосп наання цукрових буряюв залежно вщ застосування посходових гербiцидiв на маточниках. У дослщах вивчали вплив посходових гербiцидiв Бетанал Експерт, к.е. i Центурюн, к.е., (з мiнiмaльною та максимальною рекомендованими нормами, що застосовуються на фабричних цукрових буряках) та сумшшю обох гербiцидiв на формування якосп насшня триплощного пбрида, створеного на основi цитоплaзмaтичноï чоловiчоï стерильностi Ромул. Плоïднiсть зрaзкiв рослин визначали за допомогою приладу «Partek», Енергiю проростання, сxожiсть та доброяюсшсть нaсiння визначали згiдно з чинним ДСТУ [9]. Вiдбiр середнix проб насшня для виз-начення його поавних якостей проводили згiдно з чин-них стaндaртiв [10]. Статистичну обробку експеримен-тальних даних здшснювали методами дисперсiйного i кореляцiйного aнaлiзiв за методом Фiшерa, викладено у книзi Доспехова Б.А. [11] з використанням комп'ютерно!'
програми Statistica 6.0.
В польових дослщах площа обл^во: дiлянки стано-вила 42 м, повторшсть - чотириразова. Теxнологiя вирощування маточних буряюв та насшниюв загальноприй-нята, вiдповiдно з рекомендашями 1нституту бюенерге-тичних культур i цукрових буряюв НААН.
Узагальнюючи метеоролопчш умови, що склалися у роки проведення дослщження, можна вiдмiтити що вщхи-лення ряду основних показниюв (температури, кiлькостi опaдiв, вiдносноï вологост повiтря) вiд середнix багато-рiчниx не наближалися до критичних, що загалом сприя-ло одержанню врожа1в нaсiння цукрових бурякiв з доброю ïx яюстю.
OcHOBHi результати дослщження. Урожaйнiсть i якiсть насшня цукрових буряюв iстотно залежить вщ якостi маточних коренеплодiв. Коренеплоди повинш бути неушкодженими хворобами, не травмоваш та вирiвнянi за масою i розмiрaми. Визначальним чинником вирiвняностi маточниюв е формування оптимaльноï густоти стояння рослин. Для зони нестшкого зволоження Украши у фазу повних сxодiв на один погонний метр рядка мае бути 10 рiвномiрно розмщених рослин, тобто густота маточни-юв за мiжряддя 45 см становитиме 222,2 тис./га. За тако( густоти не рекомендовано проводити прорщжування схо-дiв [12]. Враховуючи, що в перюд вегетaцiï до 30% рослин випадае, то на перюд збирання ïx густота маточних буряюв буде бшя 155 тис./га. Така густота рослин забез-печуе максимальний вихщ маточниюв, придатних для сaдiння.
Дослщженнями встановлено, що густота стояння рослин компонен^в схрещування в усix вaрiaнтax була в межах рекомендовaноï для зони нестшкого зволоження. У середньому за роки дослщження густота стояння рослин чоловiчостерильного компонента у вaрiaнтax була вщ 133,0 до 148,9 тис./га, багатонасшного запилювача -вщ 130,0 до 138,2 тис./га. На контрольному вaрiaнтi густота стояння рослин становила - 138,6 тис/га чоло-вiчостерильного компонента та 132,0 тис/га багатонасшного запилювача. Iстотноï рiзницi за цим показни-ком у вaрiaнтax не було (табл. 1).
Найменшою (133 тис/га) була густота стояння рослин чоловiчостерильного компонента у вaрiaнтi, де за-стосовували гербщид Центурюн з половинною нормою вщ рекомендовано!, а найвищою (148,9 тис/га) - у вaрiaнтi з використанням бaковоï сумш обох гербiцидiв в половинних нормах. Густота стояння маточниюв ба-гaтонaсiнного запилювача найменшою (130,0 тис/га) була у вaрiaнтi з використанням гербщиду Бетанал Екстра в нормi 2 л/га, що е максимально рекомендова-ною за вирощування фабричних цукрових буряюв, най-бшьшою (138,2 тис/га) - за використання бaковоï сумiшi обох груп гербiцидiв.
Одержання тaкоï густоти рослин зумовлено агротехшчними та к^матичними умовами проведення дослщу,
Таблиця 1
Густота рослин маточнишв компонент схрещування гiбрида Ромул (1вашвська дoслiднo-сeлeкцiйна станщя, 2011-2014 рр.)
Варiант Густота рослин, тис./га
чoлoвiчo-стeрильний компонент багатонасшний запилювач
Без гербiцидiв (контроль) 138,6 132,0
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га 137,0 136,6
Бетанал Експерт, к.е, 2 л/га 147,4 130,0
Центурюн, к.е., 0,3 л/га 133,0 136,8
Центурюн, к.е., 0,6 л/га 138,8 132,0
Бетанал Екстра. 1 л/га + Центурюн, к.е., 0,3 л/га 148,9 138,2
Середне за вар/антами 140,6 134,3
Н1Р05 15,9 8,9
а не використанням вказаних гербiцидiв. Обробка nociBiB матoчникiв цукрових буряюв посходовими гербщидами забезпечила збереженню ша густоти, видаливши з пociву головного конкурента рослин культури - бур'яни.
Оптимальна густота рiвнoмiрнo розмщених рослин забезпечила одержання яюсного садивного матерiалу. Середня маса маточних кoренеплoдiв на перюд збиран-ня чoлoвiчocтерильнoгo та багатонаанного компонен^в становила, вiдпoвiднo - 190-284 г та 216-374 г. Корене-плоди багатонасшного запилювача були дещо бiльшoï маси, що зумовлено меншою густотою запилювача, яка в середньому за варiантами становила 134,3 тис./га i була меншою на 6,3 тис./га, пoрiвнянo з чoлoвiчocтерильним компонентом (табл. 2). Але, середня маса коренепло-дiв в уах вaрiaнтaх вiдпoвiдаe вимогам рекoмендацiй 1нституту БКiЦБ i тaкi коренеплоди е придатними для caдiння нaciнникiв. Зпдно ж з рекoмендaцiями 1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв оптимальна маса маточниюв мае становити 150-600 г.
Одержання таких кoренеплoдiв зумовлено погодними умовами в перюд вегетацп цукрових буряюв, яю характе-ризувалися дефицитом вологи.
Зниження густоти стояння рослин багатонаанного запилювача призвело до зменшення виходу маточних кoренеплoдiв в уах вaрiaнтaх пoрiвнянo з чoлoвiчocте-рильним компонентом.
Поряд з середньою масою кoренеплoдiв важливе значення мае 'х фрaкцiйний склад вщ якого залежить вибiр схеми садшня. За рекoмендaцiями 1нституту бю-енергетичних культур i цукрових буряюв коренеплоди масою до 200 г необхщно висаджувати за схемою 70*35 см. Коренеплоди масою 200-400 г доцшьно висаджувати за схемою, якою передбачено змшаний шаг садшня 35*35*70 см [13].
При aнaлiзi фракцшного складу маточних коре-неплoдiв чoлoвiчocтерильнoгo компонента з'ясовано, що основна юльюсть маточниюв вщ 66 до 72% були масою бшьше 150 г, яю можна висаджувати юнуючими са-дильними машинами i вщ 28 до 34% масою 50-150 г.
Водночас як в кoнтрoлi таких кoренеплoдiв було вщпо-вiднo - 70 та 30%. Для висаджування дрiбних корене-плoдiв (масою 50-150 г) неoбхiднo мати спешальш ма-шини (табл. 3).
1стотно' рiзницi з фрaкцiйнoгo складу кoренеплoдiв залежно вiд норм та видiв посходових гербiцидiв не виявлено. Зпдно з рекомендашями 1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв отримаш маточн1 коренеплоди дoцiльнo висаджувати за двома схемами: 17% за схемою 70*35 см i 51% за схемою 35*35*70 см.
Аналопчш результати одержат у вaрiaнтaх, де було виаяне передбазисне нaciння бaгaтoнaciннoгo компонента (табл.4).
Кoренеплoдiв фрaкцiï масою до 50 г, так як i у вaрiaнтaх з чoлoвiчocтерильним компонентом не було, а кoренеплoдiв масою понад 150 г було вщ 56 до 82%. Дещо менше було кoренеплoдiв масою 200-300 г - вщ 8 до 22%. Кoренеплoдiв фрaкцiï масою >300 г було найбшьше i становило вщ 12 до 46%. Найменшу кiлькicть кoренеплoдiв отримано фрaкцiï масою 150-200 г - вщ 16 до 22%.
Вихщ мaтoчникiв з одного гектару масою вщ 151 г i вище чoлoвiчocтерильнoгo компонента становив вiд 71,1 до 111,7 тисяч, багатонаанного запилювача - вщ 65,3 до 108,2 тисяч. Тобто один гектар маточних корене-плoдiв забезпечив садшня 2,3-3,9 га насшниюв за схеми садшня 70х50 см або 28,6 тис./га. При загущеному виса-джувaннi маточних кoренеплoдiв 40,8 тис./га за схемою 70х35 см один гектар маточниюв забезпечить садшня 1,6-2,7 га висадюв.
У цшому роки дocлiджень були сприятливими для росту i розвитку маточних цукрових буряюв, ^м вегета-цшного перioду 2011 р., який був посушливим i жарким, що негативно вплинуло на р^ i розвиток насшниюв як чoлoвiчocтерильнoгo компонента, так i багатонаанного запилювача.
Дослщженнями не встановлено негативного впливу по сходових гербiцидiв, якими обробляли маточники, на бю-метричнi показники нaciнникiв (висота рослин варивала
Таблиця 2
Вихщ маточних коренеплодiв та ïx середня маса KOMnoHeHTiB схрещування гiбрида Ромул
(1вашвська дoслiднo-сeлeкцiйна станцiя)
Варiант ЧС компонент Багатонасшний запилювач
вихщ кoрeнeплoдiв, тис./шт. га маса, г вихщ кoрeнeплoдiв, тис./шт. га маса, г
Без гербiцидiв (контроль) 97,0 250 108,2 374
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га 91,1 240 65,3 266
Бетанал Експерт, к.е, 2 л/га 106,1 228 77,0 278
Центурюн, к.е., 0,3 л/га 94,4 233 75,5 260
Центурюн, к.е., 0,6 л/га 96,4 223 75,0 225
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га + Центурюн, к.е., 0,3 л/га 111,7 254 85,9 250
Таблиця 3
Фракцiйний склад кoрeнeплoдiв (за масою) чoлoвiчoстeрильнoгo компонента (Iванiвська дoслiднo-сeлeкцiйна станцп, 2011-2014 рр.)
Варiант Фракцшний склад кoрeнeплoдiв, %
до 50 г 50-150 г 150-200г 200-300г > 300 г
Без гербiцидiв (контроль) - 30 14 32 24
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га - 34 24 32 10
Бетанал Експерт, к.е, 2 л/га - 28 14 30 28
Центурюн, к.е., 0,3 л/га - 34 22 22 22
Центурюн, к.е., 0,6 л/га - 34 18 18 30
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га + Центурюн, к.е., 0,3 л/га - 26 12 24 36
Таблиця 4
Фракцшний склад кoрeнeплoдiв (за масою) багатoнасiннoгo запилювача (1вашвська дoслiднo-сeлeкцiйна станцп)
Варiант Фракцшний склад кoрeнeплoдiв, %
до 50 г 50-150 г 150-200г 200-300г > 300 г
Без гербiцидiв (контроль) - 18 -20 20 42
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га - 44 16 18 12
Бетанал Експерт, к.е, 2 л/га - 30 16 8 46
Центурюн, к.е., 0,3 л/га - 28 18 20 34
Центурюн, к.е., 0,6 л/га - 28 22 22 28
Бетанал Експерт, к.е, + Центурюн, к.е., (1л/га + 0,3л/га) - 36 18 16 30
чoлoвiчocтерильнoгo компонента в межах вщ 114,8 до 117,9 см, багатонасшного запилювача - вщ 120,9 до 124,5 см). Насшники дипло'дного чoлoвiчocтерильнoгo компонента, у вах вaрiaнтaх дocлiду, дещо поступалися за висотою тетрапло'дному бaгaтoнaciннoму запилювачу. Переважна юльюсть насшниюв була другого типу i мали форму нерiвнoмiрнoгo куща з двома - п'ятьма розвиненими стеблами, що безпосередньо вщходили вщ коренеплоду при явно вираженому головному cтеблi i з пагонами другого i третього порядюв. Проте були рослини яю вщносилися до першого i третього типу насшниюв.
На перший погляд не було виявлено пригнючуючо' дм гербiцидiв на культуры рослини, проте в хoдi подальших цитолопчних дocлiджень встановлено значш змiни, якi вiдбулиcя в ^тинному aпaрaтi рослин цукрових бурякiв i, особливо, за використання цих гербiцидiв в максимальних дозах та за сумюного 'х внесення.
При вивченш зaкoнoмiрнocтей формування якocтi нaciння залежно вщ використання посходових гербiцидiв на маточних цукрових буряках встановлено значш порушення пло'дност рослин кoмпoнентiв (табл. 5).
Обприскування маточних буряюв у фaзi 2-3 пар справжшх листюв посходовими гербiцидaми проти дводо-льних бур'яшв Бетанал Експерт, к.е. та проти злакових бур'яшв Центурioн, к.е., призвело до значних порушень площносп к^тин рослин як в повних, так i в половинних нормах вщ рекомендованих. У рослин дипло'дного компонента ютотно зменшувалась юльюсть диплощв, а у рослин тетрапло'дного компонента зменшувалась юльюсть тетраплощв. При зменшенш диплoïдiв i тетраплощв збiльшувaлacь кiлькicть мiкcoплoïдiв.
Так, якщо на контрольному вaрiaнтi (без оброб^-ку мaтoчникiв гербiцидaми) в дипло'дного чoлoвiчocте-рилного компонента cпocтерiгaлиcя незначш змiни пло'д-нocтi (поряд з дипло'дними формами було 15,9% мксо-плoïдiв, що зумовлено генетичним розщепленням), то за обприскування маточних цукрових буряюв максималь-ними рекомендованими дозами гербiцидiв кiлькicть ди-
плoïдiв зменшилася на 51,3-54,2%, водночас як юльюсть мксоплощв збшьшилася в 3,9-4,1 рази пoрiвнянo з контролем. Найменших змш хромосомний апарат зазнав за обробки маточниюв гербщидом Бетанал Експерт, к.е. в нoрмi 1 л/га. Юльюсть диплощв та мiкcoплoïдiв була найбшьше наближеною до контролю i становила вщповщно - 53,2% та 46,9%.
Анaлiз нaciння, зiбрaнoгo з окремих насшниюв, показав, що нав^ь при таких значних порушеннях площносп рослин компонен^в маточних цукрових буряюв, не спо-стер^аеться значного впливу гербiцидiв на якicть насш-ня i, особливо на його доброяюсшсть. Схoжicть нaciння залежно вщ видiв i норм застосування гербiцидiв становила 66-72% (у кoнтрoлi 66%) за виключенням лише вaрiaнтiв, де застосовували гербiцид Центурioн у повшй нoрмi 0,6 л/га та сумш гербiцидiв в половинних нормах. У цих вaрiaнтaх cпocтерiгaлocя ^отне зниження не лише cхoжocтi насшня, a i його дoбрoякicнocтi. За використання гербщиду Бетанал Експерт, к.е. як в повшй, так i в половиннш нoрмi вщ рекомендовано' та гербiциду Центурioн, к.е., в половиннш нoрмi вiд рекомендовано'' не призвело до зниження доброяюсносл насшня. Доброяюсшсть була на рiвнi контролю i становила 96,1-97,6% у кoнтрoлi 96,6% (табл. 6).
Використання гербщиду Центурюн, к.е., в повшй нoрмi (0,6 л/га) та сумш гербiцидiв Бетанал Експерт, к.е. i Центурюн, к.е., в половинних нормах вщ рекомендованих призвело до ютотного зниження схожосп насшня, вщповщно - на 7% та 13%, а його доброяюсносл вщповщно - на 4,4% та 2,3%. Найбшьше зниження схожосп та доброяюсносл насшня було за обприскування маточних цукрових буряюв гербщидом Центурюн, к.е., в повшй нoрмi - 0,6 л/га.
Використання вказаних гербiцидiв для обробки маточних цукрових буряюв з метою контролювання чисель-носп бур'яшв також призводить до порушень площносп рослин обох компонен^в але ц порушення вщбуваються у фaзi 2-4 пар справжшх листюв i ^отно не впливають
Таблиця 5
Вплив гeрбiцидiв на площшсть компонен^в пбрида Ромул за обприскування маточних буряюв (пряма дiя) (!вашвська дoслiднo-сeлeкцiйна станцiя, 2011-2014 рр.)
BapiaHT Площшсть, %
диплощи м^соплощи тетраплощи
ЧС компонент запилювач ЧС компонент запилювач ЧС компонент запилювач
Без гербiцидiв, контроль 83,9 4,3 15,9 17,5 0,3 78,3
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га 53,2 0,5 46,9 58,2 0,0 41,3
Бетанал Експерт, к.е, 2 л/га 34,6 0,3 65,4 60,2 0,0 39,6
Центурюн, к.е., 0,3 л/га 48,5 0,6 48,0 63,5 3,6 35,9
Центурюн, к.е., 0,6 л/га 38,0 1,3 62,0 59,0 0,0 39,8
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га + Центурюн, к.е., 0,3л/га 20,4 4,2 76,1 64,8 3,6 31,1
Таблиця 6
Якiсть насiння, яке зiбранe з шдивщуальних насiнникiв залежно вiд обприскування маточних бурякiв гeрбiцидами (пiслядiя) (!вашвська дoслiднo-сeлeкцiйна станцiя, середне за 2011-2014 рр.)
BapiaHT Енерпя проростання, % Схож^ть, % Доброяшсшсть, %
Без гербщищв (контроль) 60 66 96,6
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га 64 66 96,1
Бетанал Експерт, к.е, 2 л/га 70 72 97,5
Центурюн, к.е., 0,3 л/га 69 72 97,6
Центурюн, к.е., 0,6 л/га 56 59 92,2
Бетанал Експерт, к.е, 1 л/га + Центурюн, к.е., 0,3 л/га 51 53 94,3
Н1Р05 9,2 5,2 2,6
на формування якостi наання в другому роц вегетaцiï насшниюв. Тому контроль численностi бур'янiв на маточних буряках можна проводити: обприскуванням маточни-юв гербiцидaми Бетанал Експерт, к.е. як в половиннш, так i в повнш норм^ а гербiцидом Центурiон в половиннш нормi вiд рекомендовaноï. Висновки.
Доведено, що обприскування маточних цукрових буряюв посходовими гербщидами Бетанал Експерт, к.е, та Центурюн, к.е., призводить до порушень площносп рослин обох компонентiв. Найменшм порушення були за обробки гербщидом Бетанал Експерт, к.е, в половиннш нормi - 1 л/га.
Не виявлено iстотноï рiзницi з бюметричних показ-никiв нaсiнникiв чоловiчостерильного компонента i багатонасшного запилювача залежно вщ використання посходових гербiцидiв на маточних цукрових буряках.
За використання гербщиду Бетанал Експерт, к.е, як в повнш норм^ так i в половиннш нормi вщ рекомендовано( та гербщиду Центурюн, к.е., в половиннш нормi вщ реко-мендовaноï не призвело до зниження схожосп та добро-якiсностi насшня. Схожють нaсiння становила 66-72% (у контролi 66%), доброякiснiсть була на рiвнi контролю i становила 96,1-97,6% у контролi 96,6% (Н1Р05 = 2,6%).
Доведено, що використання гербщиду Центурюн, к.е., в повнш нормi (0,6 л/га) та сумш гербiцидiв Бетанал Експерт, к.е, i Центурюн, к.е., в половинних нормах вщ рекомендованих призводить до потного зниження схожосп та доброяюсносп насшня. Найбшьше зниження доброяюсносп нaсiння було за обприскування маточних цукрових буряюв гербщидом Центурюн, к.е., в повнш нормi - 0,6 л/га.
Л^ература
1. Балков И.Я. Селекция сахарной свеклы на гетерозис / И.Я. Балков. -Москва : Россельхозиздат. - 1978. - 166 с.
2. Патака В.П. Агроеколопчна ошнка мЫеральних добрив та пестицидiв /
B.П. Патака, Н.А. Макаренко, Л.1. Моклячук. - КиУв: «Основа». - 2005.- 11c.
3. Березовский М.Я. Влияние удобрений на эффективность гербицидов / М.Я. Березовский, Г.И. Бездырев - Химия в сел. Хоз-ве. - 1972. - № 12. -
C. 42-44.
4. Гизбуллин Н.Г Продуктивность семенников при использовании гербицидов / Н.Г. Гизбуллин, А.В. Ещенко // Сахарная свекла. - 2001. - № 6. -С. 21-22.
5. Ширяева Э.И. Влияние гербицидов на микроспорогенез и гаметогенез у сахарной свеклы. / Э.И. Ширяева, Г.И, Ярмолюк, Н.Е. Зайковская, А.В Кор-
ниенко, А.М. Макогон // Цитология и генетика.1975, Т 3. - с.245-250.
6. Денисенко С.Д. Трофн перепона першоУ хвилi бур'яыв на поавах цукрових буряюв./С.Д. Денисенко // Цукровi буряки. - 2004. - №6. - С.20-21
7. ДоронЫ В.А. Вплив гербiцидiв на процеси к^тинного подту i яюсть наання цукрових буряюв / В.А. ДоронЫ, А.О. Ковальчук // Вюник аграрноУ науки. - 2011. - № 9. - С. 19 - 21.
8. ДоронЫ В.А. Доброяюсысть наання. /ДоронЫ В.А., Бусол М.В., Марченко С.1. // Наанництво. - 2007. - № 5. - С. 7 - 8.
9. Метод визначення схожосп, одноростковост та доброяюсностк ДСТУ 2292-93 (ГОСТ 22617.2-94) Наання цукрових бурягав. - Взамш ГОСТ 22617.2-77; [Введ. 01.01.1996 р.] - К: Видав. Держстандарт УкраУни. -1995. - 8 с.
10. Наання цукрових буряюв. Правила приймання i методи вщбору проб: ДСТУ 4328-2004. - [Чинний вщ 2005-07-01]- К.: Держспоживстандарт УкраУни. - 2005. - 6 с. - (Нацюнальний стандарт УкраУни).
11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Доспехов Б.А. - М.: Колос, 1979. - С. 271-289.
12. Интенсивная технология производства высококачественных семян сахарной свеклы (рекомендации) / [Гизбуллин Н.Г., Островский Л.Л., Мусиенко А.А. и др.]. - М.: «Агропромиздат». - 1988. - 48 с.
13. Зубенко В.Ф. Технология механизированого возделывания сахарной свеклы / В.Ф. Зубенко - Москва: «Колос» - 1977. - С. 3-301.
References
1. Barns, I. J. the Breeding of sugar beet for heterosis / I. J. barns. -Moscow : Rosselkhozizdat. - 1978. - 166 p.
2. Pataca V. P. Agroecology once mineralnih Dobrev Pesticid / V. P. Pataca, N.. Makarenko, L. I. MOKLYACHUK. - Kyiv: Osnova. - 2005.- 11c.
3. Berezovsky M. Y. Effect of fertilizers on efficiency of herbicides / M. J. Berezovsky, G. I. BazdyrevChemistry in the villages. Worker. - 1972.- No. 12. -P. 42-44.
4. Hizbullah N. G the Productivity of the testes when using herbicides / N. G. Hizbullah, A. Eshchenko // Sugar beet. - 2001. - No. 6. - P. 21-22.
5. Shiryaeva E. I. Influence of herbicides on the microsporogenesis and gametogenesis in sugar beets. / Shiryaeva E. I., And Yarmolyuk, N. E. Zaykovskaya, A.V. Kornienko, A. M. Makogon // Cytology and genetics.1975, a T 3. - p. 245-250.
6. Denisenko S. D. Trop - peraona perso hvili Bur anv on powah of Tsukrovyk Buraku./S. D. Denisenko // Zucrow beets. - 2004. - No. 6. - S. 20-21.
7. Doronin V. A. Vpliv gerbig on Procesi clothinga podlu I nenna quality of Tsukrovyk Buraku / VA Doronin, A. O. Kovalchuk // Visnyk agrarno science. -2011. No. 9. - S. 19 - 21.
8. Doronin V. A. Dobroesti Nana. /Doronin V. A., Busola M. V., Marchenko S. I. // Nennette. - 2007. - No. 5. - S. 7 - 8.
9. The method proposed shoot, odnorodnost dobrosel. 2292-93 DSTU (GOST 22617.2-94) Nenna of Tsukrovyk Buraku. - Vzamen GOST 22617.2-77; []. 01.01.1996 R.]: having seen. Derjstandart Ukraine. - 1995. - 8 S.
10. Nana of Tsukrovyk Buraku. Rules . primanda methods ugboro samples: DSTU 4328-2004. [CINDI from 2005-07-01]- K.: Derzhspozhivstandart Ukraine. -2005. - 6 S. - (National standard of Ukraine).
11. Dospekhov B. A. Technique of field experience / B. A. Armor - M.: Kolos, 1979. - P. 271-289.
12. The intensive technology of production of high-quality seeds of sugar beet (recommendations) / [N Hizbullah.G., Ostrovsky, L. L., Musienko, A. A., et al.]. - M: «Agropromizdat». - 1988. - 48 p.
13. Zubenko, V. F., Technology mehanizirovannogo the cultivation of sugar beet / V. F. Zubenko - Moscow: «Kolos» - 1977. - P 3-301.
