CC BY
29
загальноТ забур'яненосп на nocieax люпину отримано у вар1анту дослщу ¡з внесениям баковоТ cyMimi Харнес + ЮгМтер: в середньому за роки дослщжень знищення бур'яжв досягало 80 %. Не встановлено негативного впливу цих препарат^ на розвиток рослин ¡ зниження врожайносп наання люпину.
/Нтература
1. Такунов И. П. Люпин в земледелии России / И.П.Такунов //- Брянск: Придесенье, 1996. - 372 с.
2. Таранухо Г. И. Люпин: биология, селекция и технология возделывания / Г.И.Таранухо //Учебное пособие.- Горки : БГСХА, 2001.- 112 с.
3. Исаева Е.И. Разноротационные севообороты с люпином и соей и их эффективность в полевом кормопроизводстве / Е.И.Исаева, А.И.Артюхов // Кормопроизводство. - 2012. - №5.- С.8-10.
4. Яговенко Л.Л. Особенности влияния способов использования люпина на плодородие почвы и продуктивность севооборота / Л.Л.Яговенко, Г .Л. Яговенко // Люпин, его возможности и перспективы. - Брянск: Читай город, 2012. - С.16-23.
5. Купцов Н.С. Люпин (генетика селекция, гетерогенные посевы) / Н.С.Купцов, И.П.Такунов // - Брянск, 2006. - 576 с.
6. Лукашевич М.И. Перспективы селекции кормового люпина / М.И.Лукашевич // Кормопроизводство. - 2004. - №1. -С. 17-18.
7. Русаков Д.А. Продуктивность и азотфиксирующая способность люпина в зависимости от применения гербицидов в Северо-Западном регионе России // Д.А.Русаков - Автореферат дисерт. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук// Немчиновка, 2008. -23с.
8. Левченко Т.М. / Основш етапи селекцм люпину / Левченко Т.М., Солодюк
H.В., Корншчук М.С., Головченко О.В. // Сборник наукових праць 1нституту землеробства УААН. - К., 2003.- С. 110-121.
References
I. Takunov I. P., (1996) Lupine in agriculture of Russia. Brjansk: Pridesen'e, 1996. - 372 p. (In Russian).
2. Taranuho G. I., (2001) Lupine: biology, breeding and cultivation technology. Uchebnoe posobie - Gorki: BGSHA, 2001 - 112 p. (In Russian).
3. Isaeva E.I., Artjuhov A.I., Resortation crop rotation with lupine and soy and their effectiveness in field fodder production. Forage Production. 2012. - №5.-P.8-10. (In Russian).
4. Jagovenko L.L., Jagovenko G.L., Peculiarities of the influence of methods of use of lupine on soil fertility and productivity of crop rotation. Lupine, its opportunities and prospects. Brjansk: Chitaj gorod, 2012. - P.16-23. (In Russian).
5. Kupcov N.S., Takunov I.P., (2006) Lupine (genetics, breeding, heterogeneous crop). Brjansk, 2006. - 576 p. (In Russian).
6. Lukashevich M.I. Prospects of breeding fodder lupine. Forage Production. 2004. - №1. -P. 17-18. (In Russian).
7. Rusakov D.A., (2008) Productivity and nitrogen-fixing ability of lupine depending on the use of herbicides in the North-West region of Russia. Abstract. For the academic degree of Cand. S.-. Sciences. Nemchinovka, 2008. -23s. (In Russian).
8. Levchenko TM., Levchenko TM., Solodyuk N.V., Korniychuk M.S., Holovchenko O.V. (2003) Principal stages of selection lupine. Collection of scientific works of the Institute of agriculture UAAS. - K., 2003.- P. 110-121. (in Ukrainian).
В. А. Доронш
доктор с.-г. наук,
професор, 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв) e-mail: [email protected]
УДК 633.63: 631. 531.12
В. В. Дрига
астрантка,
¡институт бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв)
Ю. А. Кравченко
кандидат с.-г. наук, с.н.с., 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв)
В. В. Доронш
молодший науковий cniBpo6¡THHK, 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв)
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА РОЗВИТКУ М1СКАНТУСУ ЗАЛЕЖНО В1Д ЯКОСТ1 САДИВНОГО МАТЕ Р1 АЛ У
Анотац'т. У статп' висв/'тлеш' питания особливостей росту та розвитку б'юенергетично/ культури м'юсантусу та приживлюваносл ризом залежно вщ якост/' садивного матер\алу - кшькосл бруньок на ризомах, що висаджуються. Дослщженнями з'ясовано, що чим бшьше бруньок на ризом1, тим вищий вщсоток )'х приживлюваносл. У середньому за три роки найвища приживлюван1сть - 57% була у ризом, яю мали 9 /' бшьше бруньок. У ризом з 4-8 бруньками вона була нижчою. Найнижча приживлюван/'сть - 36 % була за висаджування ризом з 1-3 бруньками. Виявлено, що на приживлюван/'сть ризом значно впливали погодн/' умови. Так, в 2016 р. вона була найнижчою в ус'/х вар1антах, що зумовлено надм/'рним зволоженням грунту /' утворенням ц'ших водяних блюдець, що призвело до вимокання та загнивания висаджених ризом. М'/скантус погано сприймае високий р '/вень грунтових вод /' надм '/рне зволоження, а в 2016 р. за кв '/тень випало опад'/в 139,1%, а за травень 137,9 % вщ середнього багатор1чного показника. Виявлено, що в уах фазах розвитку культури наростання висоти рослин, площ/' асим 'шяшйно)'поверхн '1 листюв, кшькосл листю'в, кшькосл пагон'/в проходило ¡нтенсивн'ше за сад/'ння ризом, що мали 9 /' бшьше бруньок. За сад'1ння ризом з 4-8 бруньками ц! показники та кож були значно вищими, н!ж в контрол/' (сад1ння ризом з 1-3 бруньками) але /'стотно/ р '1зниц '1, пор '/вняно з вар '/антом, де висаджували ризом з 9 /' бшьше бруньками не було.
За сад/ння ризом з 1-4 бруньками (контроль) м '/ж висотою рослин, площею листюв, к'шьк'кто листюв, кшьюстю пагон 'т, кшьюстю бруньок на ризом'1 та масою кореневища виявлен/' прям'! сильн/' кореляц'/йн/' зв'язки, коеф'/щент кореляцп становив, в 'щпов 'щно - 0,95, 0,91, 0,58, 063 та 1,00. Аналоп'чн1 результати отриман1 за висаджування ризом, що мали
4-8 та 9 i б'тыле бруньок. Тобто, зб'тьшення наземноТ маси сприяло п'щвищенню наростання маси кореневища, а вщповщно - виходу садивного материалу - ризом. За сад'тня ризом з 9 / больше бруньками наиттенсивн'те наростала наземна маса м'юкантусу було i, вщповщно - найб'тьшою була маса кореневища, яка становила 1339,6 г або в 2,5 рази большою, и/ж в контрол/'.
Ключовi слова: висота рослин, площа листюв, юльюсть листюв, маса кореневища, коеф/ц/ент кореляцп, ризом, бруньки.
ОСОБЕННОСТИ РОСТА И РАЗВИТИЯ МИСКАНТУСА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ КАЧЕСТВА ПОСАДОЧНОГО МАТЕРИАЛА
В. А. Доронин
доктор наук, профессор,
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины (г. Киев)
В. В. Дрига
аспирантка,
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины (г. Киев)
Ю. А. Кравченко
кандидат С.-г. наук, с.н.с.,
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины (г. Киев) В. В. Доронин
младший научный сотрудник, Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН (Киев)
Аннотация. В статье освещены вопросы особенностей роста и развития биоэнергетической культуры мискантуса и приживаемости ризом в зависимости от качества посадочного материала - количества почек на высаживаемых ризомах. Исследованиями установлено, что чем больше почек на ризомах, тем выше процент их приживаемости. В среднем за три года самая высокая приживаемость - 57% была у ризом, которые имели 9 и более почек. У ризом с 4-8 почками она была ниже. Самая низкая приживаемость - 36% была при посадке ризом с 1-3 почками. Обнаружено, что на приживаемость ризом значительное влияние оказывают погодные условия. Так, в 2016 п. приживаемость была самой низкой во всех вариантах, что обусловлено избыточным увлажнением почвы и образованием целых водных блюдец, что привело к вымоканию и загниванию высаженных ризом. Мискантус плохо воспринимает высокий уровень грунтовых вод и избыточное увлажнение, а в 2016 п. за апрель выпало осадков 139,1%, а за май 137,9% от среднего многолетнего показателя.
Установлено, что во всех фазах развития культуры нарастания высоты растений, площади ассимиляционной поверхности листьев, количества листьев, количества побегов проходило интенсивнее при посадке ризом, имевших 9 и более почек. При посадке ризом с 4-8 почками эти показатели также были значительно выше, чем в контроле (посадка ризом с 1-3 почками), но существенной разницы по сравнению с вариантом, где высаживали ризом с 9 и более почками не было.
При посадке ризом с 1-4 почками (контроль) между высотой растений, площадью листьев, количеством листьев, количеством побегов, количеством почек на ризоме и массой корневища установлены прямые сильные корреляционные связи, коэффициент корреляции составил, соответственно - 0,95, 0 , 91, 0,58, 063 и 1,00. Аналогичные результаты получены при посадке ризом, которые имели 4-8 и 9 и более почек. То есть, увеличение наземной массы способствовало повышению нарастания массы корневища, а соответственно - выхода посадочного материала - ризом. При посадке ризом с 9 и более почками интенсивность нарастания наземной массы мискантуса было более интенсивным и, соответственно - масса корневища была самой большой, которая составляла 1339,6 г или в 2,5 раза больше, чем в контроле.
Ключевые слова: высота растений, площадь листьев, количество листьев, масса корневища, коэффициент корреляции, ризом, почки.
FEATURES OF MISCANTHUS GROWTH AND DEVELOPMENT DEPENDING ON THE QUALITY OF PLANTING MATERIAL
V. A. Doronin
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Institute of Bioenergetic Crops and Sugar Beet NAAS (Kyiv) E-mail: [email protected]
V. V. Driga
Postgraduate Student, Institute of Bioenergetic Crops and Sugar Beet NAAS (Kyiv) Yu. A. Kravchenko
PhD of Agricultural Sciences, Senior Scientist, Institute of Bioenergetic Crops and Sugar Beet NAAS (Kyiv)
V. V. Doronin
Junior Researcher,
Institute of Bioenergetic Crops and Sugar Beet NAAS (Kyiv)
Abstract. The article deals with the issues of the peculiarities of the growth and development of the bioenergy crop -miscanthus and the reliticity of the rhizomes depending on the quality of the planting material - the number of buds on the planted rhizomes.
A research has found that the more buds on the rhizomes, than the higher percentage of rooting. On average, over three years, the highest survivability - 57% was in rhizomes, which had 9 or more buds. In rhizome with 4-8 buds it was lower. The lowest rooting - 36% was by the rhizome with 1-3 buds planting. It was revealed that weather conditions were significantly
influenced on the rigidity of the rhizomes. Thus, in 2016, it was the lowest in all variants, due to excessive moisture of the soil and the formation of whole water saucers, which led to roasting and rotting of rhizomes planted. Miskanthus is badly perceives a high level of groundwater and excessive humidity, but in April of 2016 the precipitation fell by 139.1%, and in May 137.9% of the average multi-year indicator. It was revealed that in all phases of crop growth and development, plant height, the area of the assimilation surface of leaves, the number of leaves, and the number of shoots was more intense than in the rhizomes seeding, which had 9 or more buds. For rhizomes seeding with 4-8 buds, these indices were also significantly higher than in control (rhizomes seedling with 1-3 bud£), but a significant difference compared with the variant where the rhizomes was planted with 9 or more buds. By planting rhizomes with 1-4 buds (control) between plant height, leaf area, number of leaves, number of shoots, the number of buds on the rhizomes and roots mass is found the strong direct correlation, the correlation coefficient was accordingly - 0.95 0.91, 0.58, 0.63 and 1.00. The similar results were obtained for planting rhizomes that had 4-8 and 9 or more buds. That is, an increase of the mass contributed to an increase in the growth of the rhizome mass, and accordingly - the output of the planting material - rhizomes. For rhizomes seeding with 9 or more buds, the intensity of the growth of the miscanthus earth mass was most intense and, accordingly, the largest was of the rhizome mass, which was 1339.6 g or in 2.5 times greater than that on the control.
Key words: plant height, leaf area, number of leaves, weight of rhizomes, correlation coefficient, rhizome, buds.
Постановка проблеми. Власних енергоресурав в УкраТш недостатньо, тому важливим е створення вщновлювального джерела енерги на основ1 вирощу-вання рослинноТ бюенергетичноТ сировини на малопродуктивна та деградованих землях, яю вилучеш ¡з авозмш та не використовуються для вирощування сшьськогосподарських культур. Виробництво бюпалива в УкраТш дасть змогу стабш1зувати дЫльшсть всьо-го агропромислового комплексу, адже ринки збуту та стабшьш цши на сшьськогосподарську продукц1ю будуть сформован! в середиш держави [1]. Виробництво \ вико-ристання бюпалива прискорить виршення стратепчних цшей для розвитку Украши \ зокрема стьського го-сподарства - зменшення залежносп виробниюв вщ ¡мпорту палива та забезпечення задоволення попиту на цю продукц1ю. Тому для нашоТ кра'ши е актуальним дослщження бюлопчних особливостей росту та розвитку бюенергетичних культур, розроблення та впровадження технологш Тх вирощування з метою виробництва альтер-нативних видш палива.
Анал1з останшх дослщжень I публ1кацш. Розвинут1 кра'ши св1ту мають величезш досягнення у розвитку та використанш бютехнологш. Альтернативы джерела енерги давно \ устшно використовуються в багатьох кражах [2]. Кра'ши бвропи (АвсгралЫ, Дашя, Голландт, Норвепя, ФшляндЫ та Швец1я) використовують вщ 40 до 65 % еколопчно чистоТ бюенергетики \ планують до 2015-2020 роюв мати 100%. Украша належить до енергозалежних держав \ змушена ¡мпортувати близько 65% викопних енергоносив [3,4,5]. Бона лише частково забезпечуе себе власними енергоресурсами, частка яких становить 3% [6, 7, 8].
В УкраТш е ва можливосп для вирощування бюенергетичних культур на бюпаливо: малопродуктивш земл1, цший ряд адаптованих видш рослин, що придатш для використання на бюпаливо, сорти бюенергетичних культур, науково-обгрунтоваш технологи Тх вирощування та ¡нше. Враховуючи сприятлив1 г'рунтово-кл1матичн1 умови для вирощування рослин, найбтьш перспектив-ним видом бюенергетики для УкраТни е ф1тоенергетика, яка базуеться на бюсировиш рослинного походження. Для виготовлення твердих видш бюпалива практичний ¡нтерес ¡з ф1томаси представляють таю рослини як просо лозопод1бне (свнграс), мюкантус, сорго й ряд ¡нших бюенергетичних культур. Особливе мюце в цьому списку займають трав'янисп енергетичш рослини серед них одне з перших мюць займае ¡нтродукована рослина мюкантус або «слонова трава», що належить до вщдшу покритонасшних (Апд1зрегта1), роду (АтЗегззопэ) [9]. Мюкантус вщноситься до С4-рослин [10, 11]. Це дуже по-тужна \ витривала рослина \ теля одноразово!' посадки, и повзуче кореневище буде щорнно давати нов1 пагони [12,13].
Для промислового вирощування мюкантусу необх1дно мати досгатню кшьюсть як1сного садивного матер1алу. На сьогодш в1дсутня технолог1я вирощування садивного матер1алу м1скантусу, яка забезпечувала б високу приживлювашеть ризом та максимальний Тх вихщ. Тому
актуальним е вивчення особливостей росту i розвитку мюкантусу та приживлюваност1 висаджених ризом за-лежно в1д якост1 садивного матер1алу - к1лькост1 бруньок на ризом1, що i було метою дослщжень.
Матер1али та методика дослщжень. Програмою досл1джень передбачалось розробка способу вегетативного розмноження садивного матер1алу мюкантусу (ризом), який забезпечить максимальну Тх приживлювашеть та сприятиме пщвищенню виходу ризомт у перший piK вегетацИ'. Польов1 досл1ди в1дпов1дно до програми проводились на дослщному пол1 1нституту б1оенергетичних культур i цукрових буряк1в НААН (с. Ксавершка 2, КиТвськоТ област1) з рослинами мюкантусу г1гантеусу. Схемою досл1ду передбачено садшня ризом, як1 мали 1-3 бруньки (контроль), 4-8 та 9 i бшьше бруньок. У польо-вих досл1дах визначали: динам1ку появи сходш (в1д перших поодиноких сход1в до повних сход1в) за методикою 1БКЩБ [14], приживлюван1сть рослин (вщношення схожих до висаджених ризомш) [15], ¡нтенсивн1сть приросту рослин (висота рослин, кущшня - к1льк1сть сход1в з OflHie'i ризоми, площа листовоТ поверхн1, к1льк1сть листк1в) за фазами розвитку [16]. Статистичну обробку експери-ментальних даних здшенювали методами дисперсшного i кореляц1йного анал1з1в за методом Фшера [15] з викори-станням комп'ютерноТ програми Statistica 6.0 вщ StatSoft [17].
ГНдготовку до садшня мюкантусу проводили поетап-но, з маточного поля вщбирали кореневища, яю доставляли в лаборатор1ю та ретельно п1дготовлювали садив-ний матерел. 3 кореневищ в1дбирали не пошкоджеш (не перемерзл! в1д мороз1в) з бруньками ризоми зпдно з схемою дослщу.
ГИд час проведения польового дослщу у BCix вар1антах було дотримано умову едино!' вщмшносп та фактор1альност1, yci вар1анти кожного дослщу знаходи-лись у типових i однакових умовах (г'рунтово-кл1матичн1, агротехн1ка, родюч1сть i рельеф Грунту та ¡нш1), кр1м фактору, що вивчався.
Результати дослщжень. Серед агротехн1чних i орган1зац1йно-господарських заход1в за вирощування садивного матер1алу - ризом мюкантусу важливу роль мае Тх яюсть. Викопан1 маточн1 кореневища роздтяють на ризоми. До висаджування Тх у поле необхщно створити умови, яю запоб1гатимуть тдеушуванню ризом. Адже п1дсушен1 ризоми втрачають здатшеть до проростання i, вщповщно знижуеться Тх приживлювашеть. Головною умовою садивного матер1алу е наявшеть потенцшних бруньок, як1 можуть проростати. За даними 1нститут б1оенергетичних культур i цукрових буряк1в таких бруньок мае бути 4-5 шт. на однш ризом1. Маса ризому становить Bifl 20 до 50 г. [18]. Ризоми мають бути неуражеш хворобами та не пошкоджеш шюдниками.
3 метою вивчення ефективност1 вирощування садивного матер1алу залежно вщ якост1 посадкового матер1алу нами проведено дослщ в якому передбачено висаджування ризом з р1зною кшьюстю бруньок. Встановлено, що чим бшьше бруньок на ризом1, тим вищий вщеоток Тх приживлюваност1 (рис. 1).
□ Бруньок 1—3 □ Бруньок 4—8 ЕЭ Бруньок бшьше 9
v-.v-.v-. ллл
45
72
v-.v-.v-.
m
■■--■У--У-■V--V--V-.
V-V-V'-. ■V-.V-.V-.
ллл
v-.v-.v-. v-.v-.v-.
v-.v-.v-.
■V--V--V-. V-V-V'-. V-.V-.V-. ЛЛЛ
T2
55
2015 p. 2016 p. 2017 середне
HIP05 = 8,8% (2015 p.), 5,8% (2016 p.), 2,5% (2017 p.) Рис. 1. Приживлювашсть ризом залежно вщ кшькосп на них бруньок
У середньому за три роки найвища приживлювашсть -57% була у ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок. Ризоми з 4-8 бруньками мали нижчу приживлювашсть, поршняно з попередшми ризомами. При висаджуванш ризом з 1-3 бруньками приживлювашсть Тх була значно нижчою \ ста-новила 36 %. За роками дослщжень отримано аналопчну залежшсть але вщсоток приживлюваносп був значно нижчим в 2016 р., шж в 2015, 2017 рр., що зумовлено надмфним зволоженням Грунту \ утворенням цших водя-них блюдець, що призвело до вимокання та загнивания висаджених ризом. Мюкантус погано сприймае високий ршень фунтових вод \ надмфне зволоження, а в 2016 р. за кв1тень випало опадш 139,1%, а за травень 137,9 % вщ середнього багаторнного показника.
Приживлювашсть ризом мае велике значения, оскшьки вщ цього залежить повнота густоти, урожайшсть культури ¡, вщповщно - вихщ садивного матер1алу. За планово! густоти рослин мюкантусу 20,4 тис./га при 36% приживлюваносп ризом можна отримати лише 7,3 тис./ га рослин, водночас як за приживлюваносп 57% буде отримано 11,5 тис./га продуктивних рослин або в 1,6 разш бшьше.
Яюсть садивного матер1алу впливае не лише на приживлювашсть ризом, а \ на динамку наростання наземноУ маси рослин, а вщповщно - кореневоТ системи (кореневища) \ виходу садивного матер1алу.
З'ясовано, що яюсть садивного матер1алу - кшьюсть бруньок на одному ризом1 впливала на динамку висоти рослин. Найбшьший прир1ст висоти в уа фази розвитку був у рослин, отриманих за садшня ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок (табл. 1).
У середньому за три роки висота рослин м1скантусу у фазу повних сходш при садшш ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок була бшьшою як пор1вняно з вар1антом, де ви-саджували ризоми з 1-3 бруньками, так \ з вар1антом, де висаджували ризоми з 4-8 бруньками. Поршняно з
контролем висота рослин за висаджування ризом з 9 i бшьше бруньками була достовфно бшьшою в ycix фазах розвитку. У фазах повш сходи, кущшня, виходу у трубку та в перюд завершения вегетаци ¡стотноТ p¡3hhu¡ з висоти рослин при висаджуванш ризом з 4-8 та 9 i бшьше бруньками не виявлено. За роками дослщжень отримаш аналопчш результата.
Дослщження факторш, яю впливали на висоту рослин встановлено, що частка впливу фактора «кшьюсть бруньок» в середньому за три роки був значним i становив в фазу повних сходш 18,5%, фазу кущення 36,7%, фазу виходу в трубку 26,5 на перюд завершения вегетаци 42,8% (рис.2).
За висаджування ризом з р1зною кшьюстю бруньок спостер1галася залежшсть з формуванням кшькосп листкш залежно вщ якосп садивного матер1алу. Достовфно бшьше листкш в yci фази розвитку рослин було сформовано на рослинах, отриманих з ризом, яю мали 9 i бшьше бруньок. Поршняно з контролем, де ризоми мали 1-3 бруньки (рис.3).
Так, в середньому за роки дослщжень у фазу повних сходш якщо в контрол1 на однш рослиш утворено 3,2 листка, то на рослинах, яю виросли з ризом, де було 9 i бшьше бруньок - 4,2 листюв (HIP05 бруньки = 0,5%). У фазу кущшня, виходу в трубку та на перюд завершения вегетаци листкш було також бшьше, поршняно з контролем.
Яюсть садивного матер1алу ¡статно вплинула на асимшяцшну площу листкш в ycix фазах розвитку рослин (табл. 2).
HaeiTb збшьшення кшькосп бруньок до 4-8 штук на одному ризом1 забезпечило значне пщвищення плоиО листковоТ поверхш. У середньому за два роки у фазу повних сходш площа листковоТ поверхш збшьшилася на 20 см2, поршняно з вар1антом, де висаджували ризоми з 1-3 бруньками. За використання для садшня ризом, яю мали
Таблиця 1
Динамша висоти рослин залежно вщ кшькосп бруньок на ризом1 (середне за 2015-2016 pp.)
BapiaHT -кшьюсть бруньок на ризом! Фази розвитку рослин
nOBHi сходи кущшня BHXifl у трубку *закшчення вегетаци
1-3 (контроль) 38,6 86,6 112,8 145,8
4-8 55,3 97,5 122,5 154,5
> 9 61,0 102,1 126,8 168,4
HIPossar. 13,2 8,8 7,4 12,8
HIP 05 кшьюсть бруньок 7,6 5,1 4,3 7,4
*Прим1'тка; в середньому за 2015-2016 рр.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2017
22 Повш сходи Фаза кущення
Кшькють бруньок 18,5%
Умови року 59,5%
Умови року*
бруньок 9,2%
Ihují 12,8%
Ihuií 24,1%
Умови року 27,0%
Умови року'кшьмст ь бруньок 12,1%
Кшьюсть бруньок
36,7%
Повнi сходи
Фаза кущення
Умови року'мльккть бруньок 9,1%
Ihují 20,6%
Умови року 26,2%
Юлыистъ бруньок 43,8%
Фаза виходу в трубку Заюнчення вегетаци
Рис. 2. Вплив фактор1в на висоту мккантусу залежно вщ якосп садивного матер1алу
(середне за 2015-2017 pp.)
□ 1-3 (контроль) S4.-8 и бшьше 9
12,0 10,0 8,0
Кшьмсть
6,0
листюв, шт.
4,0 2,0 0,0
noBHi сходи кущшня вихщ у замнчення трубку вегетаци
HIP05 = 0,5% (повнi сходи, кущ1ння, заюнчення вегетаци), Н1Р05=0.6% (euxid у ггрубку)
Фази розвитку рослин
Рис. 3. Кшьюсть листюв залежно в1д якосп садивного матерйалу (середне за 2015-2017 pp.)
Таблиця 2 Площа листков oí noeepxHi у динамщ1 (см3) залежно bía якост1 ризом (середне за 2015-2016 pp.)
BapiaHT -к1льк1сть бруньок на ризом1 Фази розвитку рослин
nOBHi сходи кущшня вихщ у трубку *заюнчення вегетаци
1-3 (контроль) 32,1 183,5 299,9 1168,1
4-8 65,5 340,4 450,4 1519,4
> 9 94,0 506,5 650,6 1613,9
HIP 05 за, 22,30 46,5 67,5 145,9
HIP 05 ктьюсть бруньок 12,30 26,9 39 84,3
*Прим1тка: в середньому за 2015-2016 pp. №2, 2017
Умови року'кшьюсть бруньок 4,4%
Ihují 15,3%
Юльккть бруньок
26,7%
Умови року
53,6%
9 \ бшьше бруньок площа листковоТ поверхш ¡стотно зро-стала як поршняно з контролем, так \ з вар1антом, де ви-саджували ризоми з 4-8 бруньками.
Кшьюсть утворення пагошв мюкантусу (кущшня) дуже важливе для отримання доброТ надземноТ маси (урожаю мюкантусу), а також розгалуженоТ кореневоТ системи ¡, вщповщно - виходу садивного матер1алу. У середньому
Наростання наземноТ маси - висоти рослин, кшькосп листюв, площ1 листковоТ поверхш та кшькосп пагошв сприяло пщвищенню продуктивное^ фотосинтезу \ впли-вало не лише на урожайшсть культури, а \ на збшьшення кореневоТ системи - виходу садивного матер1алу. Вияв-лено, що м1ж цими показниками та масою кореневища ¡снують прям1 сильш кореляцшш зв'язки. Так, за садшня ризом з 1-4 бруньками (контроль) м1ж бюметричними показниками такими, як висота рослин, площа листюв, кшьюсть листюв, кшьюсть пагошв, кшьюсть бруньок на ризом1 та масою кореневища ¡снують прям1 сильш кореляцшш зв'язки, коефщгёнт кореляци становить, вщповщно - 0,95, 0,91, 0,58, 063 та 1,00. Аналопчш результата отримаш за висаджування ризом, що мали 4-8 та 9 \ бшьше бруньок. Тобто, збшьшення наземноТ маси сприяло пщвищенню наростання маси кореневища, а вщповщно - виходу садивного матер1алу - ризом. За садшня ризом з 9 \ бшьше бруньками нашнтенсившше наростала наземна маса мюкантусу ¡, вщповщно -найбшьшою була маса кореневища, яка становила 1339,6 г або в 2,5 рази бшьшою, шж в контролк
Висновки
1. Встановлено, що чим бшьше бруньок на ризом1, тим вищий вщсоток Тх приживлюваносп. У середньому за три роки найвища приживлювашсть - 57% була у ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок. У ризом з 4-8 бруньками вона була нижчою. Найнижча приживлювашсть -36 % була за висаджування ризом з 1-3 бруньками. За роками дослщжень отримано аналопчну залежшсть але вщсоток приживлюваносп був значно нижчим в 2016 р., шж в 2015, 2017 рр., що зумовлено погодними умовами в перюд садшня ризом та отримання сход1в.
2. З'ясовано, що яюсть садивного матер1алу впли-вала на бюметричш показники, а саме: висоту рослин, асимшяцшну площу листюв, Тх кшьюсть, ¡нтенсившсть кущення (кшьюсть пагошв) рослин. У середньому за три роки значно бшьший прирют цих показниюв в уах фазах розвитку, отриманих за садшня ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок як поршняно з контролем, де висаджували ризоми з 1-3 бруньками, так \ з вар1антом, де висаджували
за три роки найбшьше пагошв - 28,6 шт. було сформовано за садшня ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок або на 9,6 шт. бшьше, шж в контролк За садшня ризом з 4-8 бруньками було сформовано на 6,5 пагошв бшьше шж в контрол1 але менше, шж за використання для садшня крупних ризом, яю мали 9 \ бшьше бруньок (рис. 4).
ризоми з 4-8 бруньками.
3. Виявлено прям1 сильш кореляцшш зв'язки м1ж висо-тою рослин, площею листюв, юльюстю листюв, кшьюстю пагошв, кшьюстю бруньок на ризом1 та масою кореневища прям1 сильш кореляцшш зв'язки. Коефщгёнт кореляци за садшня ризом з 1-4 бруньками сгановив, вщповщно
- 0,95, 0,91, 0,58, 063 та 1,00. Аналопчш результата отримаш за садшня 4-8 та 9 \ бшьше бруньок.
4. З'ясовано, що садшня ризом з 9 \ бшьше бруньками забезпечило отримання кореневища в 2,5 рази бшьшою масою шж в контроле де висаджували мал1 ризоми, яю мали 1-3 бруньки.
/Итера тура
1. Калетнк Г.М. Бюпаливо:продовольча,енергетична та еколопчна безпека УкраТни. / Калетнк Г.М. // Бюенергетика .- № 2.-КиТв.-2013.-С.12.
2. Шевченко 1.Л. Бюенергетичний ¡нформащйно-просвтицький проект УкраТни. / Шевченко 1.Л. // Б1оенергетика.№2(6).-КиТв.-2015.-С.-9
3. КамЫський В.Стратег1чн1 культури для б1оенергетики. / КамЫський В., В1ровка В. //Аграриий тиждень.-2014.-№15. -С.32.
4. 1ващенкоО.О. Рослинництво як основа виробництва бюпалива. / 1ващенко О.О. // Зб1рник наукових праць. КиТв. -2011. - Випуск 12 .-С.24.
5. РоТк М. В. Перспективи розвитку бюенергетики в УкраТн!. / РоТ'к М. В., Курило В.Л., Ганженко О.М., Гументик М.Я. // Зб1рник наукових праць. КиТв. -2011. - Випуск 12 .-С.14.
6. Друкований М.Ф.Розвиток комплексу бютехнолопй - головний шлях розвитку аграрного сектора УкраТни. /Друкований М.Ф., Яремчук О.С.,Мазур 1.В. Ц Зб1рник наукових праць. КиТв. - 2011 . - Випуск 12 .- С.241.
7. Пояснювальна записка до Закону УкраТни про зменшення споживання природного газу стосовно котгш на бюмаа та ¡нших видах мюцевого па-лива. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.journal.esco. co.ua/2006_2/artl23.htm.
8. Квак В.М. Оптим1зац|я елеменпв технологи вирощування мюкантусу для виробництва б1опалива в захщнм частин1 л1состепу УкраТни. / Квак В. М. // Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата с1льськогосподарських наук. - 2014.
9. Производство возобновляемых источников энергии в странах ЕС /Таран В.В., Магомедов А.Н.Д., Пономаренко П.Л. // Теория экономики и управления народным хазяйством: Вестник института дружбы народов Кавказа.-2011.-№17.-С.117-127
10. Мискантус гигантский. [Електронний ресурс]. Режим доступу: 1аНр:// kvetk¡-gork¡.by/art¡cles/m¡skantus-g¡gantsk¡y
11. Курило В. Л. Мюкантус - перспективна енергетична культура для виробництва бюпалива / В. Л. Курило, М. Я. Гументик, В. М. Квак// Агробюлопя: Зб1рник наукових праць. Бтоцерюв. нац. аграр. ун-т. - Бта Церква, 2010.
- №4 (80). - С. 62-66.
12. Мискантус гигантский: выращивание энергетической культуры. [Елек-
2015 piK 2016 piK 2017 piK Середне
Роки
Н1Р05=2 шт. (2015); Н1Р05=6,7 шт. (2016); Н1Р05=5,2 шт. (2017); Н1Р05=2,7 шт. (середне за три роки)
Рис. 4. 1нтенсившсть кущення рослин залежно вщ якосп садивного матер1алу
тронний ресурс]. Режим доступу: http://supersadovnik.net/miskantus-д^а^Бк^уугаБИЫуапе-епегде^сИеБко^ки^игу/.
13. Х1врич. О. Мюкантус - перспектива для виробництва твердого бюпалива. / О. Х1врич, О. Половинчук. // Пропозицт. - №1. - 2015. - С. 80.
14. Методика проведения дослщжень у буряювництв / (колектив автор1в в т.ч. ДоронЫ В.А., Кравченко Ю.А., Бусол М.В., ДоронЫ В.В.). пщ заг. ред.. М.В. РоТка, Н.Г. Пзбуллша - К.:ФОП Корзун Д.Ю., 2014. - 374 с.
15. Ковальчук В.П Сборник методов исследования почв и растений /В.П. Ковальчук, В.Г. Васильев, Л.В. Бойко, В.Д. Зосимов. К.: Труд-ГриПол-ХХ1
BiK, 2010. - 252 с.
16. Fisher R.A. Statistical methods for research workers / R.A. Fisher. — New Delhi: Cosmo Publications, 2006. — 354 p.
17. Сайт компании StatSoft, разработчика программы Statistica 6.0: http:// www.statsoft.ru/.
18. Дмитришак М. Я. Культури для переробки в тверд| види палива та бюгаз. / Дмитришак М. Я., Мокр1енко В. А. Ц Сучасы arpapHi технологи. - 2013. -№11. - С.66.
К. С. £встаф1ева УДК 631.811.98; 581.142;633.111.1
acnipaHT кафедри xiMi'i,
та бютехнолопй,
Таврмський державний
агротехнолопчний университет
e-mail: [email protected]
М. О. Колесников
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри xiMi'i та бютехнолопй, Таврмський державний агротехнолопчний уыверситет
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ РЕГОПЛАНТ НА ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ ПШЕНИЦ1 03ИМ01 В УМОВАХ Р13НОЯК1СНОГО ЗАСОЛЕНИЯ
Анотащя. Використання бюпрепаралв у технолопчному процеа е перспективнимдля п'щвищення слйкосл культур до аб'ютичних стреав. Метою роботи було з'ясування впливу препарату «Регоплант» на б'юметричн/ показники проростюв пшениц/ озимо)' в умовах р/зних piBHie сульфатного, хлоридного та карбонатного засоления.
Дослщження проводили за використання наання пшениц/ озимо/сорту 3ipa. Проведено обробку наання б'юпрепаратом у рекомендован¡й виробником доз/'. У ход/дослщжень визначали енерп'ю проростання та лабораторну схож/'сть наання, довжину та суху масу проростюв та корен'т пшениц/ озимо)'.
Встановлено, що препарат «Регоплант» позитивно впливае на pier та розвиток пшениц/ озимо)' на ранн/х етапах онтогенезу за дп р/знояюсного засоления. На сольовому фон/ «Регоплант» забезпечуе п 'щвищення енергП проростання в 1,03-1,37 рази та лабораторну схож/'сть у 1,07-2,11 рази в залежност/ в 'щ типу засоления. П'щвищуе силу росту проростюв та корен/в, сприяе накопиченню сухоi речовини в рослинах пророщених на сольовому середовищ/'. Виявлено, що висою концентрацп 0,115-0,145М гщрокарбонату натр/ю н'телюють вплив б'юпрепарату на довжину коренево)' системи. Перспективним е проведения подальших дослщжень з вивчення впливу препарату Регоплант на адаптац 'но рослин за pi3H0'i силидП стрессу та його вплив на продуктивн/сть пшениц/ озимо)'. Ключовг слова: бюпрепарати, Регоплант, пшениця озима, засоления, стрес, стимуляц 'т.
Е. С. Евстафиева
аспирант кафедры химии и биотехнологий, Таврический государственный агротехнологический университет М. А. Колесников
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры химия и биоинженерии, Таврический государственный агротехнологический университет
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА РЕГОПЛАНТ НА ПРОРАСТАНИЕ СЕМЯН ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ В УСЛОВИЯХ РАЗНОКАЧЕСТВЕННОГО ЗАСОЛЕНИЯ
Аннотация. Использование биопрепаратов перспективно для повышения стойкости культур к абиотическим стрессам. Целью работы было выяснение влияния препарата Регоплант на биоматематические показатели проростков пшеницы озимой в условиях сульфатного, хлоридного и карбонатного засоления разной силы.
Исследования проводили с использованием семян пшеницы озимой сорта Зира. Проведены обработка семян биопрепаратом в рекомендованной производителем дозе. В ходе опыта определяли энергию прорастания и лабораторную схожесть семян, длину проростков и корневой системы, сухую массу проросткови корней озимой пшеницы. Препарат Регоплант положительно влияет на рост и развитие пшеницы озимой на ранних этапах онтогенеза при действии разнокачественого засоления. Так на солевом фоне Регоплант вызывал увеличение энергии прорастания в 1,03-1,37 разы и лабораторной схожести в 1,07-2,11 разы в зависимости от типа засоления. Повышал силу роста проростков и корней, способствовал накоплению сухого вещества в пророщенных растениях. Ключевые слова: биопрепараты, Регоплант, пшеница озимая, засоление, стресс, стимуляция.
Е. S. Evstafiyeva
Postgraduate Student of the Department of Chemistry and Biochemistry, Tavria State Agrotechnical University M. A. Kolesnikov
PhD of Agricultural Sciences, Assistant Professor of the Department of Chemistry and Biochemistry, Tavria State Agrotechnical University
INFLUENCE OF THE REGOPLANT ON THE GROWTH OF WINTER WHEAT SEEDS UNDER THE CONDITION OF SALINE OF DIFFERENT QUALITY
Abstract. The use of bioprepa rations is promising for increasing the resistance of cultures to abiotic stresses. The aim of the work was to find out Influence of the preparation of the Rheopiant on the biomathematicai characteristics of winter wheat seedlings in conditions of sulfate, chloride and carbonate salinization of different strengths.
Studies were carried out using seeds of winter wheat ofZira variety. Seed treatment with biopreparation in the manufacturer's
