CC BY
11
УДК: 619:577.1:619:612.015:636.2
Кравщв Р.Й., д.б.н., професор, академк УААН, Усаченко Л.М., к.вет.н., доцент, Ковалiв Л.М., к.б.н., старший науковий сшвроб^ник.® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ВПЛИВ ДЕФ1ЦИТНИХ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У ФОРМ1 М1НЕРАЛЬНИХ СОЛЕЙ АБО ХЕЛАТНИХ СПОЛУК (МЕТ1ОНАТ1В) НА ОРГАН1ЗМ ТВАРИН ТА 1ХН1 ПРОДУКТИВН1 ЯКОСТ1
У статт1 еисетлено еплие дефщитних мтроелемент1е у форм1 мшеральних солей або хелатних сполук м1кроелемент1е з метютном (мет1онат1е) на ф1з1олого-бюх1м1чн1 показники окремих ланок обмтних процеЫе е оргашзм1 егдгодгеельних бугайц1е та гхнг продуктиеш якост1.
Ключо^^ слова: ПАФ, МЕ, БАР, м.т., хелатш сполуки, метюнати, корекщя рацюше, метабол1зм, егдгодгеельнг бугайц1.
Вступ. Невпинно зростаюче виробництво продукив тваринництва i перспективи його розвитку вимагають збшьшення поголiв'я велико! рогато! худоби. Виршення дано! проблеми неможливе при дисбаланс в органiзмi тварин метаболiчних процеав внаслщок неповнощнного проте!нового, вуглеводного, мiнерального i вiтамiнного живлення [1,8,18]. Забезпечити потребу тварин у захщному регiонi Укра!ни бiологiчно активними речовинами, зокрема мжроелементами тiльки за рахунок кормiв не е можливим. Причина в тому, що грунти, вода i корми в данш мiсцевостi характеризуються дефщитом за окремими макро- i мшроелементами порiвняно з iншими регiонами [10,11,13,16,20].
Рекомендован норми мiнеральних добавок для ращошв тварин е орiентовними, не завжди адекватнi до потреб оргашзму конкретного господарства з врахуванням бiогеохiмiчного i природно-грунтового районування, зонально! структури рацiонiв, рiвня i напряму продуктивност тварин.
З метою розробки бiльш ефективних i конкретизованих схем корекцi! обмшних процесiв та пiдвищення продуктивних i м'ясних якостей тварин нами поставлене проблемне завдання дослiдити вплив дефщитних мшроелеменив у формi мiнеральних солей або хелатних сполук мшроелеменив з метюшном (метiонатiв) на органiзм тварин та !хш продуктивнi якостi.
Матерiал i методи. Завдання виконане на кафедрi ветеринарно-санiтарно! i радюлопчно! експертизи, стандартизацi! i сертифiкацi! Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та ПАФ «Бший Стш» Сокальського району Львiвсько! областi.
Першочергово нами було дослщжено фоновий вмiст мiкроелементiв у
© Кравщв Р.Й., Усаченко Л.М., Ковал1в Л.М.2008
119
кормах вищезгаданого господарства шляхом кшьюсного атомно-абсорбцшного спектрохiмiчного ан^зу на атомно-абсорбцшному спектрофотоме^ типу ААS-30. За результатами дослщжень встановлено низький вмiст наступних мiкроелементiв: J,Se,Co,Fe,Mn,Zn, що е нижче вщ фiзiологiчних потреб органiзму.
Для проведення дослщу нами було пвдбрано 40 клiнiчно здорових бугайцiв живою масою ~250 кг. Враховуючи вш, розвиток i живу масу, сформовано 4 групи тварин-аналогiв по 10 голiв у кожнiй. Контрольна група отримувала основний рацiон (ОР), 1-а дослiдна - ОР+МЕ неорганiчних солей: Na2SeOз-0,03; CoSO4-0,03; FeSO4-0,05; MnSO4-0,1; ZnSO4-0,1; 2-а дослщна-ОР+МЕ метiонатiв: SeMet-0,03; CoMet-0,03; FeMet-0,05; MnMet-0,1; ZnMet-0,1; 3-я достдна - ОР+МЕ метiонатiв: SeMet-0,015; CoMet-0,015; FeMet-0,025; MnMet-0,05; ZnMet-0,05 з розрахунку мг на 1 кг маси тша (м.т.). Йод (у фiзiологiчних межах - 0,03 мг/кг м.т.) бугайщ отримували у формi йодовано! кухонно! солi в складi комбiкорму.
Протягом вiдгодiвельного перiоду (210 дшв) усiх тварин утримували в аналопчних умовах i на однаковому рацiонi. У пiдготовчому перiодi до^ду провели !х клiнiчне дослiдження (з визначенням температури, пульсу i дихання) та визначали бiохiмiчнi показники у сироватщ кровi, якi слугували вихщними параметрами для проведення дослiдного перюду. Фiзiолого-бiохiмiчнi та господарськi i м'ясш показники визначали за допомогою загальноприйнятих методiв. Одержанi результати дослiджень опрацьоваш бiометрично.
Результати дослщження. Аналiз одержаних результат показав, що вiдгодiвля бугайщв на рацiонах з включенням до них МЕ добавок посилювала рiвень метаболiзму в органiзмi шляхом тдвищення еритропоезу, вмiсту бiлка, вуглеводiв i лiпiдiв тощо (табл.1). Наприклад, рiвень еритропоезу i кiлькiсть гемоглобiну у заключному перiодi вiдгодiвлi бугайцiв дослщних груп був вищим вiдповiдно на 5,60 i 3,70; 14,88 i 12,85; 10,56 i 9,00% порiвняно до контрольно! групи.
Крiм цього, у бугайщв 1-!, 2-! i 3-! дослiдних груп наприкшщ до^ду нами одержано пiдвищення концентрацi! загального бiлка сироватки кровi вiдповiдно на 3,63; 9,43 i 6,82 % порiвняно до бугайцiв контрольно! групи. При дослщженш тканин печiнки i найдовшого м'яза спини нами встановлено також вищий вмiст розчинних бшюв у вищеназваних дослiдних груп порiвняно до контрольно! вiдповiдно на: 7,84; 22,14 i 10,48 % та 10,83; 17,83 i 13,69 %. Збiльшення розчинних бiлкiв печiнки i м'яза вiдбувалося за рахунок альбумшово! фракцп, про що свiдчить збшьшення альбумiно-глобулiнового iндекса. Пiдтвердженням про тдвищений рiвень бiлоксинтезуючих процесiв в органiзмi дослiдних бугайцiв вiдповiдно до контрольно! групи е вищий рiвень РНК у тканинах печшки i найдовшого м'яза спини на 15,22; 47,95; 23,00 i 2,50; 29,01; 8,73 %, а також амшного азоту i активност амiнотрасфераз.
Очевидно, вщбуваеться стимулювання фiзiолого-бiохiмiчного гомеостазу iонами дефщитних МЕ: J, Se, Со, Fe, Mn, Zn та незамiнною амшокислотою метiонiном в застосованих дозах i режимах, що призводить до
120
тдвищення бюсинтетичних процеав в органiзмi з штенсивним використанням вiльних амшокислот та iнших азотових сполук [2,5,7,9,11,12,14,17,22]. Фiзiологiчнi ефекти мiкроелементiв, ймовiрно, пов'язаш з бiологiчною доступнiстю !хнiх метюнаив до тканин органiзму i забезпеченням оптимального гомеостазу та посиленням анаболiчних процеав.
Таблиця 1
Вмкт окремих показникчв в оргашзмп ввдщщвельних бугайщв за
мiкроелементного живлення, М±т, п = 5
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослвдна 2-а дослвдна 3-я дослщна
Кров
Еритроцити, 1012/л 6,25±0,02 6,60±0,06*** 7,18±0,02*** 6,91±0,03***
Гемоглобш,г/л 109,35±2,10 113,40±2,55 123,40±1,48*** 119,19±2,47**
Бшок,г/л 68,90±0,50 71,40±0,60*** 75,80±0,60*** 73,60±0,40***
Вуглеводи, мг% 55,14±0,63 65,73±0,55 69,21±0,58 64,56±0,64
Лшвди,мг/л 544±12,46 582±8,88* 631±13,94*** 612±17,55**
Амшний азот, мг% 6,38±0,10 5,81±0,13*** 5,35±0,08*** 5,43±0,11***
8Н-групи, мкг/мл 0,110±0,008 0,122±0,007 0,148±0,007*** 0,131±0,010
АсАТ, од../мл. 71,94± 3,84 75,9± 2,88 76,89± 3,65 71,81± 3,56
АлАТ, од/мл 47,85± 1,48 50,05± 3,43 52,59± 4,67 51,12± 1,33
МДА,мкМ/л 4,90 ± 0,20 4,25± 0,12* 3,72±0,15*** 4,10± 0,22*
Печшка
РНК, мг%Р 43,48±9,84 50,10±6,03 64,33±9,02* 53,48±10,05
Бшки, г% 10,21±1,01 11,01±0,76 12,35±0,27* 11,28±1,18
А/Г 0,43 0,45 0,76 0,49
Амшний азот, мг% 63,20±0,40 66,30±0,79 74,80±0,46 73,90±0,81
Найдовший м'яз спини
РНК, мг%Р 22,44±4,65 23,00±4,56 28,95±0,76 24,40±3,43
Бшки, г% 3,14±0,42 3,48±0,34 3,70±0,47 3,57±0,39
А/Г 0,38 0,43 0,66 0,60
Амшний азот, мг% 41,80±0,47 43,80±0,42 55,00±0,54 50,60±0,44
Рiвночасно iз зростанням бiлоксинтетичних процесiв в органiзмi дослщних бугайцiв вiдповiдно до контрольно! групи нами вщзначено позитивнi змiни у вуглеводному i лiпiдному обмiнi шляхом тдвищення вмшту вуглеводiв i лшвдв, в тому числi фосфолiпiдiв, вщповщно на 19,20; 25,52; 17,08 i 6,98; 15,99; 12,50%, також продукив ПОЛ. Величина кiнцевого продукту малонового дiальдегiду була найменшою у бугайщв 2-! групи, яким згодовували метюнати
121
МЕ в дозах: ZnMet-0,1; FeMet-0,05; МпМеЮ,1; CoMet-0,03; SeMet-0,03 мг/кг ж.м. Останнi сприяли зменшенню деструктивно! ди на мембрани клiтин i гальмування процесiв обмiну в органiзмi [4,6,15].
Отже, хелатнi сполуки мжроелеменив з метiонiном (метiонати) iнтенсивнiше, шж !хнi неорганiчнi солi активують переб^ обмiнних процесiв, що супроводжуеться нагромадженням значно! кiлькостi вуглеводiв i лшвдв, якi посилено використовуються у метаболiчних i структурних процесах органiзму.
Виявлеш фiзiологiчнi змiни в органiзмi вiдгодiвельних бугайцiв знаходились у прямому взаемозв'язку з ростом, розвитком та нагромадженням м'язово! тканини тварин.
З аналiзу результатiв вiдгодiвлi встановлено (табл.2), що жива маса бугайщв 1-й, 2-й i 3-й дослщних груп була бiльшою вщповщно на 6,98; 13,38 i 12,32 % порiвняно з контрольними тваринами. Вщповщно одержано вищий загальний приршт на 17,80; 36,41 i 31,83 % та метаболiчну живу масу на 6,97; 13,38 i 12,32 % порiвняно до контрольних тварин.
В результат контрольного забою (по 5 голiв з кожно! групи) i морфологiчного складу !хнiх туш нами виявлено вищий забiйний вихщ вiдповiдно на 0,91; 3,92 i 3,46 %, в тому числк вихiд м'яса на 0,78; 2,75; 1,59 % (вищого сорту на 3,35; 4,00; 3,49 % i 1-го сорту - на 3,64; 5,83; 4,65 %). Величина м'ясного коефщента була бiльшою на 5,66; 22,63 i 11,52 %.
Таблиця 2
Продуктившстъ щддосшдних бугайщв i морфолопчний склад 'хшх туш, М±т
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослвдна 3-я дослвдна
Продуктивн1сть, п = 10
Сфеднямаса бугайщ кг Початок далщу 241,3±7,08 243,5±15,06 242,4±14,46 244,6±14,47
Кнель 376,7±16,90 403,0±17,56 427,1±15,61 423,1±17,02
дослцду
Загальний прирют, кг 135,4±18,07 159,5±22,78 184,7±22,56 178,5±25,24
Метабол1чна жива 282,5±12,68 302,2±13,17 320,3±11,71 317,3±12,76
маса, кг
Морфолог1чний склад туш п = 5
Передзабшна жива 426,00±12,19 452,60±10,65 467,82±10,79 465,20±12,88
маса, кг
Маса охолодже-но!' 201,05±6,36 216,87±4,91 235,51±5,39*** 232,14±6,48***
туш1, кг
Маса м'яэовса тканину кг., в т. ч.: 162,49±5,60 176,97±4,30 196,82±4,81*** 191,31±5,68***
вищого сорту 22,24±0,26 30,16±0,19**** 34,82±0,26*** 32,87±0,15***
1-го сорту 2-го сорту 35,18±0,21 44,76±0,26*** 54,09±0,30*** 50,31±0,42***
105,07±0,55 102,05±0,34*** 107,91±0,47*** 108,13±0,63***
Маса внутршнього 5,08±0,20 6,46±0,23*** 9,30±0,25*** 9,09±0,36***
жиру, кг
М'ясний коефщент 4,95±0,09 5,23±0,06* 6,07±0,07*** 5,52±0,06**
122
Рiвночасно нами вщзначено, що м'ясо вщ бугайщв 1-о!, 2-о! i 3-о! дослiдних груп мiстило бшьше сухо! речовини, проте!ну i жиру, а також мало бшьшу калоршшсть та бiлковий коефiцiент, нiж м'ясо вщ контрольних тварин (табл.3)[11,19,21].
Таблиця 3
\1м1чний склад i калоршшсть найдовшого м'яза спини бугайщв за
мжроелементно! корекцй' ращошв, %, М±т, п = 5.
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а досл^дна 2-а досл1дна 3-я дослвдна
Суха речовина 23,02±0,31 23,50±0,29 24,06±0,22 23,75±0,22
Проте!н 20,02±0,09 20,31±0,11 20,65±0,07 20,46±0,11
Жир 3,00±0,009 3,19±0,07 3,41±0,05 3,29±0,06
Зола 0,92±0,02 0,95±0,01 1,02±0,03 0,98±0,02
Калоршшсть, кДж/кг 1128±5,08 1161±4,76 1202±8,49 1174±5,56
Триптофан 1,43±0,01 1,49±0,02*** 1,57±0,01*** 1,52±0,01***
Оксипролш 0,326±0,001 0,310±0,002*** 0,280±0,001*** 0,300±0,001***
Б1лковий як1сний показник 4,82 4,90 5,11 4,97
Шляхом ветеринарно-санiтарно! експертизи м'яснi тушi вiд бугайщв дослщних груп не мали видимих патолого-анатомiчних змiн. Органолептичнi вiдхилення були вщсутш. За фiзико-хiмiчними показниками i санiтарними властивостями м'ясо пiд час забою i пiсля 48-годинного збер^ання було доброякiсним i придатним до збертання. Пiсля 24-72 годин збер^ання м'яса нами вiдзначено зменшення його жорсткосп та набування соковитостi i приемного запаху. Поверхня туш покрилась щiльною сухою юркою. рН м'яса вщ дослiдних тварин було нижчим, нiж вiд контрольних як тсля 2-х дiб, так пiсля 14 дшв зберiгання. Проведенi якiснi реакци з сiрчанокислою м^ю, формалiном, реактивом Неслера на амiак у м'яс буга!в пiсля 48-годинного зберiгання були вщ'емними, а реакщя з бензидином на пероксидазу - позитивною. Бактерюлопчне дослiдження мазюв-вiдбиткiв з поперечного розрiзу найдовшого м'яза спини вщразу пiсля забою тварин показали про наявшсть поодиноких мiкроорганiзмiв коково! форми. Проте, у процес зберiгання м'яса на 14-й день виявлено значно бшьшу кшьюсть мiкроорганiзмiв. Найбiльше !х вiдзначено у м'ясi контрольних тварин, що зумовлюють ознаки погiршення якосп. Кольоровий показник м'яса (ощнка з штенсившстю забарвлення) був вищим у тварин, яким згодовували солi дефiцитних мiкроелементiв та вiрогiдно вищим - пщ впливом метiонатiв МЕ. Вологоемнють м'яса тварин дослiдних груп була меншою порiвняно з контрольною групою. Яюсть охолодженого м'яса дослiдних тварин на протязi 2-х тижнiв збер^ання при 0-2оС була вищою порiвняно з м'ясом вiд контрольних тварин.
Висновки. Вищi результати продуктивних i м'ясних якостей бугайцiв та оптимальш фiзiолого-бiохiмiчнi параметри гемопоезу, бiлкового, вуглеводного i лiпiдного обмiну одержано за пiдгодiвлi !х метiонатами мiкроелементiв
123
наступного складу (мг/кг ж.м.): ZnMet-0,1; FeMet-0,05; MnMet-0,1; CoMet-0,03; SeMet-0,03. Йод - у фiзiологiчнiй дозi кухонно! соль
Л1тература
1. Влияние минеральных подкормок на гематологические показатели коров / Струк В.Н., Фесюн В.Г., Бельський С.М. // Производство пищевых продуктов в соответствии с требованием концепции здорового питания и другие вопросы / Волгоградский НИТИ мясо-молочного скотоводства и перерабатывающей продукции животноводства. - Волгоград, - 2004. - С. 229-233.
2. Вплив премжЫв з неоргашчних солей та хелаив (метюнаив) мжроелеменив на oкремi ланки метабoлiзму i продуктившсть бичкiв / Р.Й.Кравщв, А.М.Стадник, Д.Д.Оcтапiв, Г.1.Лозинська // Науковий вкник Львiвcькo! державно! академп ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицькoгo-Львiв. - 2000. - Т. 2, № 3-4. - С. 44-50.
3. Гула Н.М. Основш напрями дослщжень вщдшу бioхiмi! лiпiдiв // Укр. бюхш. ж., - 2000. - Т.72, №4-5. - С. 21-25.
4. Гунша Л.М., Олшник С.А. Оксидативний стрес i його роль у канцерoгенезi // Фiзioлoгiчний журнал. - К.: - 2006. - Т.52, - №4. - С. 78-89.
5. Декларацшний патент 53285 А Укра!на, МПК 7 А23К1/16. СпоЫб кoрекцi! oбмiну речовин i пiдвищення прoдуктивнocтi вiдгoдiвельних бичюв в умовах дефiциту мiкрoелементiв: Декларацшний патент 53285 А Укра!на, МПК 7 А23К1/16 / Кравщв Р.Й., Паска М.З. - №53285А; Заявлено 19.04.2002; Опубл. 15.01.2003. Бюл.№ 1.
6. Джавалов В.В. Обмен фосфолипидов у крупного рогатого скота в постнатальном онтогенезе: Автореф. дис... д-ра биол. наук: / Всерос. НИИ физиологии, биохимии и питания с. - х. животных. - Боровск, 2001. - 44 с.
7. Заитов Р., Аберкулов М. Активность ACT и АЛТ сыворотки крови телок при добавке в рацион различных доз смеси микроэлементов // Труды Узб. НИИЖ. - Ташкент. - 1981. - Вып. 35. - С.55-57.
8. Кальницкий Б.Д., Эрнст Л.К. Итоги и перспективы исследований в области нормирования питания животных, регуляции метаболизма и продуктивности // Актуал. пробл. биологии в животноводстве. - Боровск, -2001. - С.5-9.
9. Ключковська М.В. Гемопоез, обмш бшюв, вмшт мжроелеменпв та м'ясна продуктившсть вiдгoдiвельних бугайщв за впливу бюлопчно активних речовин // Науковий вкник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького. - Львiв. 2004 -Т.7, №2. -Ч.5. - С. 27-41.
10. Колшицький З.В. Актившсть ферменпв крoвi молодняку велико! рогато! худоби рiзних бioгеoхiмiчних зон захщно! Укра!ни // Передпрне та гiрcьке землеробство i тваринництво. - Львiв-Обрoшинo. - 2001. - Ч. 2, - Вип. - 43. - С. 74- 78.
11.Кравцив Р.И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питания: Автореф... дис. докт. биол. наук: 03.00.13 / УНИИФиБЖ. - Львов,- 1992. - 87 с.
12.Кравщв Р.Й., Бшенчук Р.В. Актившсть трансамшаз сироватки крoвi дшних кoрiв тд впливом добавок дефiцитних мшроелементв // Експериментальна та клiнiчна фiзioлoгiя i бioхiмiя. - Т.2. - Л^в.-1997. - С 254-256.
124
13.Кравщв Р.Й., Бшенчук Р.В., Бшкевич В.Я. Взаемозв'язок xiMi4Horo складу грунту i3 якiстю KopMiB для тварин //Матерiали науково-практично! конференци "Перспективи розвитку аграрного сектору економiки в ринкових умовах". - 2001. - С. 15-16.
14.Кравщв Р.Й., Маслянко Р.П., Жеребецька О.1., Лаба М.Б. Бюлопчна роль мiкроелементiв в органiзмi тварин. //Науковий вюник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького. - Львiв, - 2004. - Т.7, №2. - Ч. 6. - С. 63-70.
15.Мельничук Д.О., Грищенко В.А. Показники лшщного i фосфолiпiдного спектрiв плазми кровi за репаративно! терапи при неонатальнш ентеропатологи телят // Укр. 6wxiM. ж. - 2005. - Т.77, № 1. - С. 89-95.
16.Мицык В.Ю. Особенности минерального питания животных в западных районах УССР и меры по его улучшению //Микроэлементы в животноводстве и медицине. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 25-35.
17.Патент Украши на корисну модель 23153, МПК А23К 1/18, А01К 67/02. СпоЫб оптимiзацil процеЫв обмiну речовин та покращення м'ясних якостей вiдгодiвельних бугайщв в умовах дефщиту мiкроелементiв: Патент Украши на корисну модель 23153, МПК А23К 1/18, А01К 67/02 / Усаченко Л.М., Кравщв Р.Й., Ковалiв Л.М., Стадник А.М. - № и 2006, 13277; Заявлено: 15.12.2006; Опубл. 10.05.2007, Бюл. 6.
18.Прусова Г.Л. Влияние новой минеральной подкормки на рост и развитие бычков мясной симментальской породы //Вестник Полтавского гос. с.-х. ин-та. - 2000. № 1. - С. 89-91.
19.Селыдов В.И., Заикин А.Е., Качество мяса бычков при использовании биологически активных веществ // Зоотехния. - 2000. № 12. - С. 25-27.
20.Судаков М.О., Береза В.1., Погурський 1.Г. Ппокобальтоз: дiагностика i профшактика в бiогеохiмiчних провшщях Укра1ни //Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2000. № 8. - С. 36-37.
21.Трофимов А.Ф., Шалак М.В., Портная Т.В. Мясная продуктивность бычков на откорме и качество говядины // Зоотехния. - 2001. № 11. - С. 30-31.
22.Янович В.Т., Вовк С.И. Использование аминокислот в энергетических процессах у сельскохозяйственных животных // Вестник с.-х. науки. - 1989. № 2. - С.138-144.
Summary
Kravtsiv R. J., Usachenko L.M., Kowaliv L.M.
INFLUENCE OF SCARCE OLIGOELEMENTSS IN FORM MINERAL SALTS OR CHELATES CONNECTIONS OF OLIGOELEMENTSS WITH A METHIONINE ON THE ORGANISM OF ANIMALS BUT THEIR PRODUCTIVE GUALITIESZ Higher results of productive and meat qualities of бугайщв and optimum physiological-biochemical parameters the hemopoiesis, proteins, carbohydrate and lipids metabolism, they are got at the additional fertilizing метюнатами oligoelementss of the following composition (mg/kg l.m.): ZnMet-0,1; FeMet-0,05; MnMet-0,1; CoMet-0,03; SeMet-0,03. Iodine - in the physiology dose of kitchen salt.
Key words: trace elements, chelates compounds, TE methionates, rations' correction, metabolism, bull-calves productivity, beef veterinary and sanitation.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
125
