CC BY
33
УДК 619:612.1:636.2.084
Фаршшк Т.В., к. вет. н., доцент © E-mail: farionik@rambler. ru Втницький нацюнальний аграрный утеерситет
Р1ВЕНЬ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У КРОВ1 БУГАЙЦ1В ЗА КОРЕКЦП
РАЦ1ОН1В ДЕФ1ЦИТНИМИ М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ ТА IX ХЕЛАТНИМИ СПОЛУКАМИ
В дангй статт1 описано згодоеуеання дефщитних м1кроелемент1е i гх хелатних сполук (Fe, Cu, Mn,Co, Zn). Встаноелено, що Трунти областей центрального регюну 6idm на рухомi форми мтеральних речоеин, що сприяло формуеанню численних бiогеохiмiчних зон i понад десяти проетцт за емктом е них i нестачею е кормах мiкроелементiе.
Тому з еищееказаних причин, есе быьше набирае обертiе широке застосуеання е практиц теаринництеа мiкроелементiе, етамше та тших бiологiчно актиених речоеин, з одного боку, з метою тдеищення продуктиеностi теарин, профыактики та л^еання гхнх хеороб, з тшого -надходження ксенобютиюе ланцюгами жиелення i-з наеколишнього середоеища е оргатзм.
Оптимальний емкт i спiееiдношення життеео необхiдних мiкроелементiе е органiзмi сыьськогосподарських теарин зумоелюе нормальний перебк обмтних процеЫе, добрий стан гх здорое'я i еисоку продуктиетсть. При нестачi або надлишку мiкроелементiе е органiзмi еиникають захеорюеання, яю назиеають мжроелементозами. Найбыьш поширет гтомжроелементози, що еиникають при нестачi е органiзмi теарин найеажлиеших мiкроелементiе.
Значно рiдше зустрiчаються гтермжроелементози як на^док надлишку мiкроелементiе е органiзмi. Щ захеорюеання як у нашш крагш, так i за рубежем ще недостатньо еиечет, особлиео питання патогенезу, клШчног дiагностики i профыактики.
Ключовi слова: мжроелементи, гтомжроелементози, крое, мжроелементози, патогенез, бiогеохiмiчнi зони, хелатш сполуки, бугайщ, ВРХ
УДК 619:612.1:636.2.084
Фарионик Т.В., к.вет.н., доцент Винницкий национальный аграрный униеерситет
УРОВЕНЬ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В КРОВИ БЫЧКОВ ПРИ КОРРЕКЦИИ РАЦИОНОВ ДЕФИЦИТНЫМИ МИКРОЭЛЕМЕНТАМИ И ИХ ХЕЛАТНЫМИ СОЕДИНЕНИЯМИ
В данной статье описано скармлиеания дефицитных микроэлементое и их хелатных соединений (Fe, Cu, Mn, Co, Zn). Устаноелено, что почеы областей центрального региона бедны подеижные формы минеральных еещесте, что способстеоеало формироеанию многочисленных
© Фарютк Т.В., 2014
404
биогеохимических зон и более десяти провинций по содержанию в них и недостатком в кормах микроэлементов. Поэтому из вышеуказанных причин, все больше набирает обороты широкое применение в практике животноводства микроэлементов, витаминов и других биологически активных веществ, с одной стороны, с целью повышения продуктивности животных, профилактики и лечения их болезней, с другой - поступления ксенобиотиков цепями питания по окружающей среде в организм. Оптимальное содержание и соотношение жизненно необходимых микроэлементов в организме сельскохозяйственных животных приводит нормальное течение обменных процессов, хорошее состояние их здоровья и высокую производительность. При недостатке или избытке микроэлементов в организме возникают заболевания, которые называют микроелементозами. Наиболее распространены гипомикроэлементозы, возникающие при недостатке в организме животных важнейших микроэлементов.
Значительно реже встречаются гипермикроелементозы как следствие избытка микроэлементов в организме. Эти заболевания как в нашей стране, так и за рубежом еще недостаточно изучены, особенно вопросы патогенеза, клинической диагностики и профилактики.
Ключевые слова: микроэлементы, гипомикроэлементозы, кровь, микроэлементозы, патогенез, биогеохимические зоны, хелатные соединения, бычки, КРС.
UDC 619:612.1:636.2.084
Farionik T. V. candidate of veterinary science, associate professor of department of food technology and microbiology Vinnitsa National Agricultural Univercity
TABLE OF CONTENTS OF TRACE ELEMENTS IN BLOOD OF CATTLE FOR CORRECTIONS OF RATIONS BY SCARCE TRACE ELEMENTS AND THEIR CHELATES CONNECTIONS
This paper describes feeding and micronutrient deficiency of chelating compounds (Fe, Cu, Mn, Co, Zn). Established that soil areas of the central region poor in mobile forms of minerals, contributing to the creation of numerous biogeochemical zones and more than ten provinces over the content therein, and the lack of trace elements in the feed.
Because of the above reasons, it is growing more widespread use in the practice of animal husbandry trace elements, vitamins and other biologically active substances, on the one hand, to improve animal productivity, prevention and treatment of their disease, the other - the receipt of xenobiotics food chains in the environment body. The best content and value of essential trace elements in the farm animals leads to the normal course of metabolic processes, the well-being of their health and performance.
With a lack or excess of trace elements in the emerging disease called microelementosis. The most common hipomikroelementozy arising from the deficiency in animals essential micronutrients. Much rarer hipermikroelementozy as a result of excess trace elements in the body. These diseases are both in our country
405
and abroad still not well understood, particularly the question of the pathogenesis, clinical diagnosis and prevention.
Ke ywords: trace elements, hipomikroelementozy, blood, microelementosis, pathogenesis, biogeochemical zones chelate compounds bull, cattle
Постановка проблеми. Мжроелементози у тварин вщносять до ензоотичних (мкцевих) захворювань, оскшьки вони зумовлеш недостатшм або надлишковим вмктом рухомих форм мжроелеменив у грунтах, водних джерелах i рослинах вщповщних мюцевостей. Вони зустрiчаються у сшьськогосподарських тварин частiше в бiогеохiмiчних зонах i провiнцiях. Захворювання завдають значних економiчних збиткiв тваринництву. У тварин, яю хворiють мiкроелементозами, внаслщок порушення обмiну речовин в органiзмi не тiльки знижуеться продуктивнiсть, а й резистентшсть [1].
Матер1ал i методи. Неадекватнiсть стандартних премiксiв до господарських i бiогеохiмiчних особливостей регюну стае однieю з причин низько! продуктивностi тварин та якостi продукци. З цього приводу ставиться питання про яккть i безпеку продукци тваринництва. Попередшми нашими дослiдженнями було виявлено нестачу окремих мжроелеменив, зокрема залiза, кобальту, марганцю, мiдi та цинку, на комплекс та у ращонах бугайцiв на вiдгодiвлi в СФГ „Дружба" с. Гопчиця Погребищенського району Вшницько! областi.
Цi та iншi життево необхiднi мiкроелементи входять до складу ферменив, гормонiв, в^амшв або активiзують !х. У органiзмi вони виконують роль каталiзаторiв обмшних процесiв [6].
Таблиця 1.
Схема проведення дослщу_
Групи тварин Кшьшсть гол1в у груш Характер шдгод1вл1 мг/кг ж.м.
I контрольна 10 ОР (основний рацюн)
II дослщна 10 ОР+сол1 МЕ CuS04(0,1), MnS04(0,05), ZnS04(0,1), FeS04(0,05)
III дослщна 10 ОР+сол1 МЕ CuS04(0,05), MnS04(0,05), ZnS04(0,1), FeS04(0,05), CoS04(0,03)
IV дослщна 10 ОР+МЕ метюнапв CuMet(0,05), MnMet(0,1), ZnMet(0,1), FeMet(0,05), CoMet(0,03)
Метою наших дослщжень було виявити вплив збагачення ращошв дефiцитними МЕ в поеднанш з хелатними сполуками (метiонатами) на продуктившсть дослiдних бугайцiв. Мiкроелементи вдаграють важливу роль в обмiнних процесах тваринного оргашзму не тiльки як джерело енерги, але також виконують важливi структурнi функци, також беруть участь у метаболiчних процесах. 1нтенсивна вiдгодiвля тварин, 1хнш швидкий ркт та фiзiологiчний стан визначають переб^ обмiнних процесiв. В результатi цього можуть вщбуватися змiни рiвноваги мiж iнтенсивнiстю пероксидних процесiв та функцюнальною активнiстю антиоксидантно! системи [6].
406
Залишаеться маловивченим питання про вплив окремих мжроелеменив на процеси жирового o6MiHy у жуйних тварин на вiдгодiвлi у взаемозв'язку з !х фiзiологiчним станом, продуктивними та м'ясними якостями.
Таблиця 2
Вмкт м1кроелемент1в у кров1 бугайц1в на в1дгод1вл1 у шдготовчому пер1од1,
мг/л, M±m, n=5
Групи тварин Cu Pb Mn Co Zn Cd Ni Fe
I-контрольна 0,27± 0,22± 0,21± 0,22± 1,85± 0,02± 0,66± 3,22±
0,05 0,03 0,01 0,04 0,12 0,01 0,21 0,32
П-дослщна 0,25± 0,21± 0,23± 0,19± 1,28± 0,01± 0,66± 3,25±
0,09 0,07 0,06 0,02 0,17 0,02 0,24 0,22
Ш-дослщна 0,20± 0,23± 0,18± 0,21± 1,90± 0,01± 0,58± 3,20±
0,01 0,4 0,05 0,07 0,02 0,02 0,17 0,19
IV-дослiдна 0,21± 0,22± 0,22± 0,22± 1,45± 0,03± 0,60± 2,99±
0,03 0,02 0,07 0,03 0,09 0,02 0,06 0,96
P<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****;
Результати дослщження та ix обговорення. Аналiз отриманих результат показав, що вмiст мжроелеменив у кровi всix груп тварин у шдготовчому перiодi знаходився приблизно в однакових межах (табл.2).
За даними у таблищ можна сказати, що мжроелементний склад кровi тварин е досить бщними, це свщчить про пiдтвердження нестачi вище згаданих мiкроелементiв. На основi цих дослщжень ми розробили рецепт i дози дефщитних мжроелеменив.
Таблиця 3
Вмпст м1кроелемент1в у кров1 бугайщв на в1дгод1вл1 через 3 м1сяц1,
мг/л, M ±m, n=5
Групи тварин Cu Pb Mn Co Zn Cd Ni Fe
I-контрольна 0,30± 0,01± 0,19± 0,21± 0,29± 0,01± 0,007± 3,01±
0,12 0,02 0,04 0,09 0,12 0,01 0,01 0,03
П-дослщна 19,5± 0,01± 14,5± 13,5± 19,3± 0,02± 0,002± 10,2±
0,04 0,02 0,09 0,55 0,07 0,01 0,01 0,09
**** **** **** **** ****
Ш-дослщна 34,0± 0,004± 35,5± 25,6± 26,1± 0,01± 0,007± 11,2±
0,07 0,01 0,77 0,25 0,06 0,02 0,002 0,11
**** **** **** **** ****
IV-дослiдна 33,4± 0,11± 42,8± 44,0± 46,5± 0,1± 0,01± 18,7±
1,04 0,1 0,09 0,98 0,90 0,1 0,02 0,15
**** **** **** **** ****
P<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****;
Для цього було сформовано чотири групи по десять голiв у кожнiй, контрольна та II-IV дослiднi. Тварини контрольно! групи отримували основний рацiон (ОР), тваринам дослщних груп щоденно до складу основного ращону додавали сумiшi дефiцитниx мiкроелементiв у формi неоргашчних солей II-III, та !х хелатних сполук IV з розрахунку мг на 1 кг живо! маси тша у рiзному спiввiдношеннi. Через 3 мкящ, введення до ращону дефщитних мжроелеменив та 1хшх хелатних сполук (метюнаив) призвело до тдвищення вмiсту
407
дефщитних ME, що mдтвеpджуе стaтистичнa обpобкa дaних, тобто вipогiднiсть (тaбл.3). Kpaщий pезультaт виявлений у всiх дослiдних ^утах, пpи згодовувaннi неоpгaнiчних солей i хелaтних сполук (метiонaтiв) дефiцитних м^оелеменив (тaбл.4). Пpотягом вiдгодiвлi вмiст м^оелеменив у кpовi дослiдних твapин поступово тдвищився i нaйвищi pезультaти покaзaлa четвеpтa гpупa дослiдних твapин, яга отpимувaлa з коpмом хелaтнi сполуки (метютати) ME: CuMet(0,05), MnMet(0,1), ZnMet(0,1), FeMet(0,05), CoMet(0,03) мг/кг живо1' мaси тiлa. З aнaлiзу нaведених pезультaтiв дослiдження можнa побaчити, що коpекцiя paцiонiв вiдгодiвельних бугaйцiв дефiцитними ME посилюе гемопоез тa pегулюe ^оцеси поповнення в ткaнинaх i в кpовi дефiцитних мiкpоелементiв [2].
Таблиця 4
Bmíct м1кроелемент1в у кров1 бугайщв на вiдгодiвлi через 6 мкящв,
мг/л, M ±m, n=5
^упи твapин Cu Pb Mn Co Zn Cd Ni Fe
I-контpольнa 0,33± 0,02± 0,24± 0,23± 1,34± 0,01± 0,03± 3,55±
0,13 0,01 0,05 0,08 0,15 0,01 0,01 0,08
П-дослiднa 34,2± 0,03± 23,4± 13,6± 28,2± 0,01± 0,02± 25,9±
0,08 0,01 0,11 0,44 0,19 0,02 0,01 0,13
**** **** **** **** ****
Ш-дослщга 48,9± 0,12± 39,5± 38,7± 42,6± 0,01± 0,003± 38,7±
0,15 0,02 0,19 0,17 0,13 0,01 0,001 0,21
**** *** **** **** **** ****
IV-дослiднa 54,1± 0,21± 58,6± 68,9± 52,5± 0,02± 0,01± 37,4±
0,22 0,2 0,25 0,24 0,29 0,01 0,01 0,09
**** **** **** **** ****
P<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****;
Oтpимaнi pезультaти покaзують, що piвень мiкpоелементiв дещо пiдвищувaвся у твapин 2-ï, 3-ï i особливо 4-ï дослiдноï гpупи (тaбл. 5).
Таблиця З
Bmíct мжроелеменив у кров1 бугaйцiв на вiдгодiвлi через 9 мкящв,
мг/л, M ±m, n=5
^упи твapин Cu Pb Mn Co Zn Cd Ni Fe
I-контpольнa 0,32± 0,01± 0,18± 0,25± 1,22± 0,01± 0,01± 3,87±
0,15 0,01 0,04 0,09 0,13 0,01 0,01 0,10
П-дослiднa 64,1± 0,21± 44,1± 14,8± 45,6± 0,01± 0,01± 36,6±
0,23 0,03 0,14 0,35 0,25 0,01 0,01 0,24
**** **** **** **** **** ****
Ш-дослiднa 50,3± 0,11± 45,3± 59,5± 51,3± 0,01± 0,005± 54,8±
0,28 0,04 0,31 0,44 0,37 0,01 0,002 0,27
**** * **** **** **** ****
^-дослщга 58,7± 0,13± 65,3± 77,4± 59,4± 0,01± 0,02± 62,2±
0,31 0,01 0,42 0,48 0,28 0,01 0,01 0,38
**** **** **** **** **** ****
P<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****;
Тaк, пpи зaвеpшеннi дослiду вмiст мiкpоелементiв у бугaйцiв дослiдних ^уп був вищим, нiж у контpольних твapин. Нaйбiльшa кiлькiсть
408
мжроелеменив у KpoBi спостеркалась в четвертш дослщнш rpyni, якiй згодовували хелатнi сполуки мжроелеменив (метiонати) в таких дозах: CuMet(0,05), MnMet(0,1), ZnMet(0,1), FeMet(0,05), CoMet(0,03) мг/кг живо! маси тiла. Вщомо, що найбiльше посилення процесiв перекисного окиснення вщбуваеться в мiкросомах i мiтохондрiях. Пошкодження мембран призводить до порушення !х структури i виходу кл^ин [4,5].
Висновки. В значних кшькостях це призводить до деструкци, що здатнi окиснювати тiоли, SH-групи бiлкiв, викликаючи !х денатурацiю, шактивувати ферменти, гальмувати глiколiз i цикл трикарбонових кислот, що може призводити до значних порушень метаболiзму, зниження продуктивност бугайцiв та якостi 1хньо1 продукци, яловичини [3]. Таким чином, видно, що коригувальш добавки дефщитних мжроелеменив, зокрема !х метiонати впливали на пiдвищення вмiсту мiкроелементiв у кров^ останнi сприяли зменшенню деструктивно! ди на мембрани клiтин i гальмування процесiв обмiну в оргашзм^ Отриманi результати дослiджень показали, що коригувальна добавка дефiцитних мiкроелементiв у формi неорганiчних солей i 1х хелатних сполук (метiонатiв) у ращонах для бугайцiв покращують морфологiчний склад туш та органолептичну ощнку вареного м'яса i бульйону, що буде описано у наступнш науковiй пращ.
Л1тература
1.Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроелементозы человека. М.: Медицина, 1999. - 495 с.
2.Виноградова Р.П., Кучеренко Н.Е., Литвиненко А.Р., Бюлопчна хiмiя. К., 1977.
3.Кравцiв Р.Й., Ключковська М.В. Компоненти бiлкового обмiну та м'ясна продуктившсть бичкiв при пiдгодiвлi мiкроелементно-вiтамiнними премiксами. Експериментальна та клмчна фiзiологiя i бiохiмiя. Львiв, 1997. Т.2.
4.Кравцив Р.И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питания. Автореф. дис.-д-ра биол. наук. Л.,1992.
5.Кравщв Р.Й., Новков В.П., Стадник А.М. Хелатш комплекси мжроелеменив (метiонати): синтез, бiологiчна дiя, продуктившсть худоби i птицi // Сучасш проблеми бюлогп, ветеринарно! медицини, зоошженери та технологiй продуктiв тваринництва / Збiрник статей мiжнародноl науково-практично! конференций Львiв, 1997.
6. Корми: ощнка, використання, продукцiя тваринництва, еколопя /За ред.М.Ф.Кулика, Р.Й.Кравцiва, Ю.В. Обертюха, В.В. Борщенка. - Вiнниця: 1111 „Видавництво „Тезис", 2003.-334 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк В.1.
409
