CC BY
9
Ф1ЗИКА
стае лею стержневою щеею, яка дозволяе упорядковувати [ пояснити емтричш факти, як1 вивчаються в атомнш [ ядернш ф1зищ, ф1зищ елементарних частинок.
Запропонований тдхвд до вивчення роздалу «Квантова ф1зика» дозволяе оргашзу-вати його навчальний матер1ал в цшсну [ лопчну структуру, що сприяе ефективному [ комплексному виршенню ряду таких важливих загальноосв1тшх задач, як тдвищення якосп засвоення знань, розвитку теоретичного типу мислення, формуванню в учтв дь алектичного св1тогляду.
УДК 53
Свилана КАПЛУН ВПЛИВ АКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ НА СПРИЙНЯТТЯ
СТУДЕНТАМИ ТА ВЧИТЕЛЯМИ НОВИХ МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ДО ВИКЛАДАННЯ Ф1ЗИКИ
Вплив активних метод1в навчання на його результативтсть та як1сть обговорю-еться вже довол1 давно. Проте необх1дно, на наш погляд, придшити бшьше уваги засто-суванню таких метод1в у процес навчання майбуттх учител1в та п1двищення квал1фь каци вже дшчих викладач1в.
Перш за все, акцентуемо увагу на важливих профеийних особливостях, як1 вима-гають шби занурення у сам процес навчання. Йдеться про необх1дшсть студентов1 або вчителю стати на певний час тим учнем, якого вони навчатимуть. Це дозволить поба-чити шби зсередини те, що ввдбуватиметься в навчальному процесс оргатзатором якого вони виступатимуть [1].
З шшого боку, ведомо, що е певна категор1я вчител1в, як1 сам1 без упевненосп ста-вляться до деяких сво!х професшних можливостей, перш за все, творчих. Вони нав1ть бояться, що не в змоз1 скласти щкаву задачу, експеримент тощо. Ознайомлюючись на лекщях з нов1тшми технолопями, методиками, вони думають, що сам1 не спроможн на необх1дному р1вш вллювати запропоноване, не знають, як до цього тдступитися.
Гадаемо, що певною допомогою можуть виступити спещальним чином оргатзо-ваш заняття, на яких в учителя (майбутнього, даючого) з'явиться реальна можливють самовипробування. Розглянемо це на приклад1 виршення одше! з актуальних проблем сучасно! методики викладання ф1зики в школ1 — проблеми оргашзацл самостшного домашнього експериментування учшв.
При традицшному тдход1 демонструються ввдом1, кимсь розроблеш дослвди, а полм детально обговорюються !х можлив1 переваги та недол1ки. Як св1дчать проведет спостереження, активну участь у такому обговорент беруть саме п, хто певною м1рою вже готовий до сприйняття та втшення запропонованого п1дходу. Щоб залучити ус1х до в1дпов1дно! д1яльност1, пропонуемо таку форму занять, коли у невеличких групах сту-денти (вчител1) мають можливють сам1 розроблювати експерименти.
Шд час занять з1 слухачами курс1в тдвищення квал1ф1кацп вчител1в ф1зики при ХОНМ1БО нами проводилася така робота. Подшеш на групи вчител1 отримували (за
88
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
Ф1ЗИКА
жеребкуванням) певнi побутовi предмети, як можуть виступити засобами постановки фiзичного дослiдження. За вказаний час кожшй групi потрiбно було запропонувати (тут рекомендувався мозковий штурм) якомога бшьше рiзних дослiдiв.
Вкажемо лише деяк iз запропонованих учителями спостережень та до^джень на основi, наприклад, прозоро! коробочки з-п1д драже «Тш-Так»: вивчення умов плавання тiл; вивчення заломлення свiтла та дисперсп; спостереження особливостей у сполуче-них посудинах; введення поняття густини; визначення коефiцieнта тертя тощо. Цiкавi дослiди запропоновано на основi коробок з-пiд сiрникiв, цилiндричних футлярiв з-пiд вiтамiнiв, аптекарських скляночок тощо.
Практика сввдчить, що при такш оргатзацп занять учителi дуже активно та защ-кавлено включаються до стльно! роботи. Деяк1 з них переборюють власну невпевне-тсть та генерують доволi оригiнальнi ще!. Важливою е також рефлексiя, через яку вони полм ощнюють сво! почуття та дИ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баженова Л. Самовдосконалення вчителя (особислсно зорiентований тренiнг) //Психолог. — 2002. — № 4(4). — С. 20-21.
2. Каплун С., Мурашюн А. Домашш фiзичнi експерименти учшв за допомогою простих засобiв //Фiзика та астрономiя в школi. — 2000. — №4. — С. 46-49.
УДК 53
Свилана КАПЛУН, Валерш КУДРСВ ДЕЯК1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЩ1 СВ1ТОГЛЯДНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШК1ЛЬНОГО КУРСУ Ф1ЗИКИ
Мабуть, зараз вже нiкого не по^бно переконувати в тому, що важлившими за-вданнями природничо-математично! освии е не тшьки озброення учшв знаннями фун-даментальних закономiрностей певно! науково! галузi, але й формування наукового свi-тогляду.
Спецiальнi соцiологiчнi до^дження свiдчать, що у свiтоглядi окремо! людини частiше за все представлеш та складним чином поеднуються елементи наукового, рель гiйного, i навиь мiстичного свiторозумiння [1]. У процес навчання та взаемодп зi свь том в цшому кожна людина повинна сама для себе розв'язати проблему вибору пе! чи iншоl свтоглядно! концепцп. У таких умовах роль курсу фiзики полягае у тому, щоб показати учням особливосп саме наукового погляду на свщ створити умови для опа-нування ними методами наукового п1знання.
Слад вказати i проблему, яка в останш часи обговорюеться серед освиян, батьк1в та самих учнiв: чи потрiбно взагалi вивчати фiзику учням, наприклад, гумаштарних класiв, спортивно! школи чи музичного училища? А якщо вивчати — то як саме? Вва-жаемо, процес вивчення фiзики потрiбно побудувати так, щоб учш вiдчули, що ознайо-млення з фiзичними явищами, законами, методами здобування наукового знания допо-магае !м у розумiннi не тшьки довюлля, але й (з урахуванням досягнень синергетики)
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
89
