Деякі аспекти реалізації світоглядного потенціалу шкільного курсу фізики Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

жеребкуванням) певнi побутовi предмети, як можуть виступити засобами постановки фiзичного дослiдження. За вказаний час кожшй групi потрiбно було запропонувати (тут рекомендувався мозковий штурм) якомога бшьше рiзних дослiдiв.

Вкажемо лише деяк iз запропонованих учителями спостережень та до^джень на основi, наприклад, прозоро! коробочки з-п1д драже «Тш-Так»: вивчення умов плавання тiл; вивчення заломлення свiтла та дисперсп; спостереження особливостей у сполуче-них посудинах; введення поняття густини; визначення коефiцieнта тертя тощо. Цiкавi дослiди запропоновано на основi коробок з-пiд сiрникiв, цилiндричних футлярiв з-пiд вiтамiнiв, аптекарських скляночок тощо.

Практика сввдчить, що при такш оргатзацп занять учителi дуже активно та защ-кавлено включаються до стльно! роботи. Деяк1 з них переборюють власну невпевне-тсть та генерують доволi оригiнальнi ще!. Важливою е також рефлексiя, через яку вони полм ощнюють сво! почуття та дИ.

Л1ТЕРАТУРА

1. Баженова Л. Самовдосконалення вчителя (особислсно зорiентований тренiнг) //Психолог. — 2002. — № 4(4). — С. 20-21.

2. Каплун С., Мурашюн А. Домашш фiзичнi експерименти учшв за допомогою простих засобiв //Фiзика та астрономiя в школi. — 2000. — №4. — С. 46-49.

УДК 53

Свилана КАПЛУН, Валерш КУДРСВ ДЕЯК1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЩ1 СВ1ТОГЛЯДНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШК1ЛЬНОГО КУРСУ Ф1ЗИКИ

Мабуть, зараз вже нiкого не по^бно переконувати в тому, що важлившими за-вданнями природничо-математично! освии е не тшьки озброення учшв знаннями фун-даментальних закономiрностей певно! науково! галузi, але й формування наукового свi-тогляду.

Спецiальнi соцiологiчнi до^дження свiдчать, що у свiтоглядi окремо! людини частiше за все представлеш та складним чином поеднуються елементи наукового, рель гiйного, i навиь мiстичного свiторозумiння [1]. У процес навчання та взаемодп зi свь том в цшому кожна людина повинна сама для себе розв'язати проблему вибору пе! чи iншоl свтоглядно! концепцп. У таких умовах роль курсу фiзики полягае у тому, щоб показати учням особливосп саме наукового погляду на свщ створити умови для опа-нування ними методами наукового п1знання.

Слад вказати i проблему, яка в останш часи обговорюеться серед освиян, батьк1в та самих учнiв: чи потрiбно взагалi вивчати фiзику учням, наприклад, гумаштарних класiв, спортивно! школи чи музичного училища? А якщо вивчати — то як саме? Вва-жаемо, процес вивчення фiзики потрiбно побудувати так, щоб учш вiдчули, що ознайо-млення з фiзичними явищами, законами, методами здобування наукового знания допо-магае !м у розумiннi не тшьки довюлля, але й (з урахуванням досягнень синергетики)

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

89

суспшьних процесiв та явищ [2]. Так i виникне важливий тзнавальний мотив вивчення фiзики.

Не можна вилучати iз системи мотивш вивчення предмета i тi, що пов'язаш з роз-витком дiалектичного мислення учнiв, iз саморозвитком особистосл взагалг I вчитель, i учень повинш усвiдомлювати, що один iз результапв вивчення фiзики — бiльш висо-кий рiвень розумових здiбностей, здатносп до аналiзу, розумiння взаемозв'язку та вза-емообумовленост явищ тощо.

Яким чином вказанi проблеми повиннi ввдображатися в шк1льних п1дручниках та поибниках? На нашу думку, по-перше, не слад вiдмовлятися вiд глибоко продуманого методологiчного вступу до кожного тдручника. Проте сама наявнiсть такого вступу автоматично не може розв'язати уи методологiчнi та мотивацiйнi проблеми. По зашн-ченнi теми, роздiлу по^бно включати стислий методологiчний аналiз, у якому вже на конкретних прикладах акцентувати увагу на те, якими методами було здобуто т чи ш-шi закономiрностi, що це знання дасть особисто кожному — не тшьки i не скшьки з по-лиехшчно! точки зору, але й для переходу на бшьш вищу сходинку в розумшт навко-лишнiх явищ, у розвитку власного мислення.

По-друге, елементи такого тдходу потрiбно перенести i на завдання тематичних залiкiв та Державно! атестацл з фiзики. З нашо! точки зору, е певне протирiччя мiж за-декларованою метою курсу фiзики i тим, що «на вихода» перевiряеться. Вважаемо, що поибники з такими завданнями повиннi мютити не тшьки задачi та формули, але й пе-внi питання методологiчного характеру. Це спрацьовуватиме не тшьки на перевiрку до-сягнень учшв у знаннях так званого фактичного матерiалу, але й сприятиме бiльш чи-к1й реалiзацil гумаштарного, свiтоглядного потенциалу фiзики безпосередньо в самому навчальному процесi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Теория и методика обучения физике в школе /Под ред. С. Е. Каменецкого, Н. С. Пурышевой — М.: Акаде]шя, 2000. — 368 с.

2. Стенгерс И., Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. — М.: Прогресс, 1986. — 431 с.

УДК 378.147:53

Анатолш КАСПЕРСЬКИЙ, Олександр КУЧМЕНКО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТ1В ДИСТАНЦ1ЙНО1 ОСВ1ТИ У П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В З Ф1ЗИКИ

Осмислення, розумiння, вивчення i засвоення курсiв фiзико-технiчних дисциплш в цiлому неможливе без практично! даяльносп студентiв у комплексi з систематичним i цiлеспрямованим вивченням теоретичного матерiалу.

Навчально-виховний процес iз фiзико-технiчних дисциплiн на заочному вiддiлен-т педвузiв в умовах незначно! юлькосп годин, вид1лених навчальними планами для проведення аудиторних занять, передбачае не тшьки лекщйш, практично-семiнарськi

90

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.