CC BY
38
4. Лихочвор В. В. Рослинництво. Сучасш штенсивш технологи вирощування основних польових культур / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко. - Львiв : Укр. технологи,
2006. - 730 с.
5. Скопецька О. В. Комплексний еколого-фiзiологiчний аналiз мпраци та нагромадження свинцю в агроекосистемах / О. В. Скопецька, О. I. Косик, М. М. Муаенко // Физиология и биохимия культурных растений. - 2004. - Т. 36, № 1. - С. 27-35.
6. Metal accumulation by different plant species grown in contaminated media / [Alcantara A., Ginhaus A. M., Ojeda M. A. et al.] // Plant nutrition - Food security and sustainability of agro-ecosystems. - 2001. - Р. 460-461.
7. Szatanic-Kloc A. Wplyw pH i st^zenia wybranych metali ci^zkich w glebie na ich zawartosc w roslinach / A. Szatanic-Kloc // Acta Agrophisica 84. - 2004. - Vol. 4, № 1. - S. 177-183.
8. Szatanik-Kloc A. Effect of pb-stress of selected physicocemical surface properties of barley (hordeum vulgare l.) / A. Szatanik-Kloc, Z. Sokolowska, N. Hrebelna // International agrophysics. A quarterly journal on physics in environmental and agricultural sciences. - Lublin,
2007. - Vol. 21, № 4. - Р. 399-408.
References
Andreiko, L. V. (2007). Fitotoksychni vlastyvosti svyntsiu ta kadmiiu v systemi «grunt-roslyna» v umovakh shtuchnoho zabrudnennia gruntu tsymy metalamy / L. V. Andreiko, T. M. Lozovytska // Materialy nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh. - K.: In-t ahroekolohii UAAN, 97-99. (in Ukrainian). Kozlovskyi, V. (2005). Vazhki metaly u gruntakh ta roslynakh zaplavy riky Tysa / V. Kozlovskyi, N. Romaniuk, O. Terek [ta in.] // Visnyk Lviskoho universytetu : ekolohiia. 40, 35-50. (in Ukrainian).
Dovbysh, L. L. (2002). Zabrudnennia vazhkymy metalamy dernovo-pidzolystykh gruntiv lisoahrarnykh landshaftiv Polissia : dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. s.-h. nauk : 03.00.16 / Dovbysh Larysa Leonidivna. - Zhytomyr, 152. (in Ukrainian). Lykhochvor, V. V. (2006). Roslynnytstvo. Suchasni intensyvni tekhnolohii vyroshchuvannia osnovnykh polovykh kultur / V. V. Lykhochvor, V. F. Petrychenko. - Lviv : Ukr. tekhnolohii, 730 (in Ukrainian). Skopetska, O. V. (2004). Kompleksnyi ekoloho-fiziolohichnyi analiz mihratsii ta nahromadzhennia svyntsiu v ahroekosystemakh / O. V. Skopetska, O. I. Kosyk, M. M. Musiienko // Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnbikh rastenyi. - T. 36, № 1. -S. 27-35. (in Ukrainian).
Alcantara, A. (2001). Metal accumulation by different plant species grown in contaminated media / [Alcantara A., Ginhaus A. M., Ojeda M. A. et al.] // Plant nutrition - Food security and sustainability of agro-ecosystems. 460-461. Szatanic-Kloc, A. (2004). Wpfyw pH i st^zenia wybranych metali ci^zkich w glebie na ich zawartosc
w roslinach / A. Szatanic-Kloc // Acta Agrophisica 84. - Vol. 4, № 1. - S. 177-183. Szatanik-Kloc, A. (2007). Effect of pb-stress of selected physicocemical surface properties of barley (hordeum vulgare l.) / A. Szatanik-Kloc, Z. Sokolowska, N. Hrebelna // International agrophysics. A quarterly journal on physics in environmental and agricultural sciences. - Lublin, Vol. 21, № 4. - Р. 399-408.
Стаття надтшла до редакцп 26.03.2016
УДК 577.125:636.59
Кирилiв Б. Я., к. с.-г. н., с. н. с., докторант ©
1нститут бюлогп тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
В1КОВ1 ТА ОРГАНО-ТКАНИНН1 ОСОБЛИВОСТ1 АКТИВНОСТ1 Г1ДРОЛ1ТИЧНИХ ЕНЗИМ1В ПЕРЕПЕЛ1В
У статтг представленi результати дослгдження активности травних ензимгв у молодняку та дорослих перепелiв породи «Фараон» у критичш перюди гх росту i розвитку (7-, 21- 42- i 72-доба), тобто у перюд повного розсмоктування жовточного мШочка, юветльног линьки, статевого дозрiвання i початку яйцекладки та на тку несучостi.
© Кирипв Б. Я., 2016
53
Встановлено високу активтсть травних ензимгв у тканинах тдшлунковог залози. Зокрема, протеолтична активтсть — у 2-10 разгв, амглолгтична активтсть — у 2— 5разгв, а лтолтична активтсть — у 2—8 разгв була вищою, тж у тших дослгджуваних нами тканинах. При цьому, виявлено вжову закономерность тдвищення протеолтичног та лтолтичног активности у тканинах дослгджуваного органу. Тодг як амглолгтична активтсть була приблизно однаковою в птицг 21— i 72—добового вгку i найнижчою у перетлок 42—добового вгку. Показано, що активтсть ггдролтичних ензимгв ургзнг вжовг пергоди залежить вгд вмгсту поживних речовин в кормг, зокрема, протегну та енергп в рацют й узгоджуеться з ттенсивтстю збгльшення маси тта перепелгв.
Ключов1 слова: протеолтична активтсть, амглолгтична активтсть, лтолтична активтсть, перепели породи «Фараон».
УДК 577.125:636.59
Кырылив Б. Я. к. с.-х. н., с. н. с., докторант
Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина
ВОЗРАСТНЫЕ И ОРГАНО-ТКАНЕВЫЕ ОСОБЕННОСТИ АКТИВНОСТИ ГИДРОЛИТИЧЕСКИХ ФЕРМЕНТОВ ПЕРЕПЕЛОВ
В статье представлены результаты исследования активности пищеварительнъгх ферментов у молодняка и взрослых перепелов породы «Фараон» в критические периоды их роста и развития (7—, 21— 42— и 72—сутки), то есть в период полного рассасывания желточного мешочка, ювенильной линьки, полового созревания и начала яйцекладки и на пике яйценоскости.
Установлено высокую активность пищеварительных ферментов в тканях поджелудочной железы. В частности, протеолитическая активность была выше в 2— 10 раз, амилолитическая активность — в 2—5 раз, а липолитическая активность — в 2—8 раз была выше, чем в других исследуемых нами органах. При этом, выявлено возрастную закономерность повышения протеолитической и липолитической активности в тканях исследуемого органа. Тогда как амилолитическая активность быта примерно одинаковой у птицы 21— и 72—суточного возраста и самой низкой у перепелов 42—суточного возраста. Показано, что активность гидролитических ферментов в разные возрастные периоды зависит от содержания питательных веществ в корме, в частности, протеина и энергии в рационе и согласуется с интенсивностью увеличение массы тела перепелов.
Ключевые слова: протеолитическая активность, амилолитическая активность, липолитическая активность, перепела породы «Фараон».
ШС 577.125:636.59
Kyryliv B. Ya., DPh.
Institute of Animal Biology NAAS, Lviv
AGE AND ORGAN-TISSUE FEATURES THE ACTIVITIES HYDROLYTIC ENZYMES QUAILS
The article presents data results of the research activity of digestive enzymes in young and adult quails breed "Pharaoh" in critical periods of their growth and development (7—, 21— 42— and 72—day), during the complete resorption yolk juvenile molt, sexual and early maturation and egg laying at the peak.
The high activity of digestive enzymes in the tissues of the pancreas. In particular, the proteolytic activity — 2—10 times, amylase activity — in 2—5 times, and lipolytic activity — in 2— 8 times was higher than in other tissues studied by us. In this case, detected increasing age regularity of proteolytic and lipolytic activity in the tissues of the examined organ. While the amylolytic activity was similar in poultry 21— and 72 days old and the lowest in quails 42 days old. It was shown that the activity of hydrolytic enzymes at different age periods depends
54
from content of nutrients in feed, including protein and energy in the diet and is consistent with the intensity of increased body weight quail.
Key words: proteolytic, amylolytic and lipolytic activities, quail breed of "Pharaoh".
Вступ. Завданням промислового птаздвництва е не тшьки нарощування кшькост птах1вничо1 продукцп, але й покращення ïï якост та розширення асортименту. Зокрема, забезпечення населения високопоживними, дiетичними продуктами харчування можливе за рахунок розвитку перепелiвництва. Адже ввдомо, що перепели мають низку ютотних переваг перед iншими видами птищ. Так, у перепелiв у п'ять р^в вища швидшсть росту шж у курей, раннiй початок несучосп (у 5-6 тижневому вiцi). У перепелиних яйцях, порiвняно з курячими, мiститься бiльше вiтамiнiв А, Р, К, В6 i В2, Феруму, Кобальту та iнших мiкроелементiв, а також бюлопчно активних речовин, зокрема лiзоциму [1-2].
Висока iнтенсивнiсть переб^ метаболiчних процесiв в органiзмi перепелiв залежить вiд активности процесiв травлення [3-5]. Тому, з метою тдвищення трансформацiï поживних i бiологiчно активних речовин корму в продукщю загального, функцiонального та оздоровчого призначення важливим е з'ясування онтогенетичних особливостей травних процесiв в органiзмi перепелiв сучасних лiнiй i кросiв.
Матерiали i методи. Дослвд проведено в умовах ТзОВ «Жайвiр-Агpо» на промисловому стадi (4 тис. гол.) перепелiв породи «Фараон». Утримання птицi клiткове з вшьним доступом до корму i води, ввдповвдно до iснуючих технолопчних вимог. Вся птиця одержувала повноращонний комбiкорм, збалансований за поживними i бюлопчно активними речовинами.
З метою дослвдження активности травних ензимiв у молодняку та дорослих перепелiв у критичн перiоди 1'х росту i розвиту (7-, 21- 42- i 72-добового вiку) в кiндi вказаних вiкових перiодiв проведено забiй птищ у кшькосп 10-30 гол. i вшбрано тканини, кутикули м'язового шлунка, слизовоï оболонки залозистого шлунка, тдшлунково1' залози, слизовоï 12-палоï кишки, та печшки для бiохiмiчних дослiджень. У бюлопчному матерiалi визначали протеолiтичну активнють за методом Кунiтца [6]; амшол^ичну активн1сть за методом Смiдта i Роя [7]; лшолгтичну активнiсть за методом Тгтца [8].
Результати дослiдження. У процесах розщеплення i засвоення поживних речовин кормiв особливе мюце належить системi травлення. Iï функщонування залежить вiд багатьох чинник1в, у тому чи^ й кормових. Тому, для розумiння впливу чинник1в живлення на орган1зм ростучого молодняку ми провели зважування перепелiв у npoucci i'x онтогенетичного розвитку (рис. 1).
Рис. 1. Маса тiла перешлок, г (M±m, n=10)
Iнтенсивнiсть збшьшення маси т^ла перепелiв у рiзнi перiоди 1'х росту i розвитку була неоднаковою. Так, маса тша перепелiв з 1- до 7-добового вiку збiльшилась у 3,23 разу, а середньодобовi прирости становили 3,44 г/добу, в перюд з 7-до 28-добового вiку, вiдповiдно, у 5,68 рази, а середньодобовi прирости становили 6,65 г/добу, з 28- до 42-добового вiку — у 1,55 рази й нижчими були середньодобовi
55
приросты — 3,72 г/добу, та у перюд з 42- до 72-добового в^ маса тша зросла лише в 1,23 рази та ще меншими були середньодобовi приросты — 1,6 г/добу, що обумовлено статевим дозрiванням птищ i початком яйцекладки.
Важливим етапом розщеплення поживних речовин корму е порожнинне травлення, яке вщбуваеться за дн ензимiв тдшлунково! залози, печiнки, як гiдролiзують високомолекулярнi речовини в порожнинi кишки [9]. Разом з цим, на вiдмiну ввд ссавщв, травна система птицi характеризуетъся наявнютю вола, залозистого i м'язового шлунка, у калька разiв довшими за довжину тша тонкими кишками. З товстого ввддшу кишечнику птищ розвинутi лише двi слiпi кишки, як вiдiграютъ важливу роль у перетравленш важко перетравних бiлкових кормiв та клiтковини [1012]. Тому в дослщженнях ми проводили визначення активностi гiдролаз у тканинах кутикули м'язового шлунка, слизово! оболонки залозистого шлунка i 12-пало! кишки, тдшлунково! залози та печiнки перепелiв.
Встановлено, що активнють згаданих ензимiв зазнае певних змiн у зв'язку з ростом i розвитком птицi. Так, у тканинах кутикули лшолгтична активнють була вищою шж протеолiтична та амшолгтична (рис. 2). При цьому, найвищою вона була у пташенят 21-добового вiку, дещо знижувалась у 42- та 72-добового вшу, порiвняно з початковим до^джуваним перiодом. Щодо активности протеаз й амiлаз, то суттевих змш активносп цих пдрол1тичних ензишв у зв'язку з вп<ом ми не спостер1гали.
| Протеаза. мккат/г б Амшача, од.акт/хв г б Л ¡паза, од акт/г б
21-цоЬов1 42-ЦОЬоеч 72-ЦОЬОЕЧ
Рис.2. Актившсть гiдролiтичних ензимiв у тканинах кутикули перепелiв у зв'язку з вжом.
У дослiджуванi вiковi перiоди протеолгтична активнiстъ тканин слизово! оболонки залозистого шлуночка перепелiв мало змiнюваласъ, хоч було дещо нижчою була у 42-добово! птищ, пор1вняно з 21-добовою (рис. 3).
20
Н I 11 |Т
о 17
Шротеаза, мккат;,г б Амшагза, од акт/хв г б Шпаза. од. акт/г б
21-до5ов1
42-добов1 72-до6ов1
Рис. 3. Активнiсть гiдролiтичних ензимiв у тканинах слизовоТ залозистого шлунку перепелiв у зв'язку з вжом.
Подiбну, але бiлъш виражену картину, ми спостер^али при визначенн активности лiпаз. Так, лшол^ична активнiстъ у перепелiв 21-добового вiку становила 14,61±1,58 од.акт/г б., знижувалась у наступному вiковому перiодi до
56
11,59±1,35 од.акт/г б. i знову тдвищувалась у птищ 72-добового вшу до 17,64±1,72 од.акт/г б. Активнють амiлаз з вшом знижувалась.
Варто зауважити, що амiлолiтична активнiсть слизово! оболонки залозистого шлунка була значно нижчою, шж протеолiтична й амiлолiтична активнiсть у в« дослiджуванi нами вiковi перюди.
Результати дослiдження активности гiдролiтичних ензишв у тканинах слизово! 12—пало! кишки показали, що змiни амшолгтично! i лi полгтично! активностi у вшовому аспект перепелiв були подiбними, тобто спостер^алось пiдвищення активности обох дослвджуваних ензимiв у птицi 42-добового вiку, порiвняно з активнiстю у 21-добових перепелiв i зниження — у птищ 72-добового вiку, порiвняно з попередшм дослвджуваним перюдом (рис. 4).
Шротеаза.мккатТ б Амшаза. од.актхв г б Лтячя. од.акт/г б
21-дсЬов1 42-доЬоеч 72-доЬоеч
Рис. 4. Активнiсть гщрол^ичних ензимiв у тканинах слизовоТ 12-палоТ кишки перепелiв у зв'язку з вжом.
Однак, якщо змiни амшол^ично! активности носили тенденцiйний характер, то змiни лiполiтичноl активностi були вiрогiдними. Протеолiтична активнiсть у птицi 42-добового вiку знижувалась майже вдвiчi, порiвняно до 21—1 доби, а у перепелiв 72-добового вiку дещо зростала, та все одно залишалась нижчою на 21,78 %, шж у птицi 21—добового вiку.
Дослiдження активности гiдролiтичних ензимiв у тканинах тдшлунково! залози перепелiв (рис. 5) сввдчить про те, що юнуе вiкова закономiрнiсть тдвищення протеолгтично! та лiполiтичноl активностi у тканинах до^джуваного органу. Щодо амшолгтично! активности, то варто зауважити, що вона була приблизно однаковою в птищ 21— i 72—добового вiку (15,18±1,98 та 14,31±1,23 од.акт/хв. г б) i найнижчою у перетлок 42-добового вп<у.
| Протеаза. мккатг б Амшаза. од.акт хв г б I Лш;па. од.акт'г б
7-до6оз1 21-до6оеИ 42-до6оеИ 7 2-до6ов1
Рис. 5. Активнiсть гiдролiтичних ензимiв у тканинах пщшлунковоТ залози перепелiв у зв'язку з вжом.
57
Водночас, одержат нами результата дослГджень сввдчать про високу актившсть травних ензишв у тканинах тдшлунково! залози. Так, активтсть протеаз у 2—10 разiв вища, шж у iнших дослГджуваних нами тканинах, активтсть амшаз — у 2—5 разiв, а лiпаз — у 2—8 разiв. Це пов'язано з тим, що основним джерелом найважливiших травних ензимiв е секрет тдшлунково! залози, який видiляетъся безперервно i разом iз жовчю в просвГт 12-пало! кишки, оскшьки секрет кишкових залоз у птиц мае менше значення, шж у ссавтв. Необхiдно зауважити, що травна дiяльнiсть пiдшлунково! залози зростае бiлъшою мiрою за рахунок тдвищення активностi пдролгтичних ензимiв, шж за рахунок збшьшення об'ему секрету.
У тканинах печiнки перепелiв у всi дослГджуваш перюди лiполiтична активнiстъ, порГвняно з протеолГтичною та амiлолiтичною актившстю, була значно вищою (рис. 6). Необхiдно зауважити, що лшолгтична актившсть у добових перепелят була найвищою порГвняно з актившстю в iншi дослГджуваш нами вiковi перiоди. До 7-! доби лшолгтична активтсть у тканинах печiнки знижуеться на 22,23 %, i знову пiдвищуетъся до 21-! доби майже до рГвня активности в тканинах добових пташенят (р<0,05-0,01).
15
10
1Ш1
■ Протагса, мжат/г б Амигаза. одаи/хв гб
■ Л ¡паза. од. акт/г б
1-цобов1 7-добов1 2В-1Юбэв\ 42-добов1 72-добоо1
Рис. 6. Актившсть гiдролiтичних ензимiв у тканинах печшки перепелiв у зв'язку з вжом.
Щодо протеаз й амшаз, то виявлеш змши !х активности в зв'язку з вшом були невiрогiдними. Однак, зауважено деяку тенденцiю до зниження амiлолiтично! активност у перепелiв 72-добового вшу, порГвняно з попереднiми вшовими перiодами.
Актившсть пдролгтичних ензишв у рГзш вшов! перiоди змiнюваласъ залежно ввд вмюту поживних речовин в рацiонi, зокрема, проте!ну та енергi!. Так, у перюд з одно-до 30-добового вшу в 100 г комбшорму мютилося 23,3 % сирого проте!ну Г 1210 кДж обмГнно! енергп, а для птиц з 30-добового вшу — 20,8 % сирого проте!ну Г 1198 кДж обмГнно! енергп. Показники активности травних ензишв узгоджуються з штенсивнютю збшьшення маси тша перепшок. Тобто, !х активтсть вища у перюди Гнтенсивного росту птищ
Таким чином, в процеа онтогенетичного росту Г розвитку перепелГв актившсть пдролгтичних ензишв у тканинах оргатв травного каналу змГнюеться залежно ввд фГзюлопчного стану птищ
Висновок. Проведет дослГдження показали, що актившсть пдролгтичних ензишв у тканинах оргатв травного каналу переперГв породи «Фараон» мае органну та оргнано-тканинну специфГчшсть Г залежить ввд фГзюлопчного стану птит (перюд повного розсмоктування жовточного мшочка, ювеншьно! линьки, статевого дозрГвання Г початку яйцекладки) та вмюту поживних речовин в рацюш.
Перспективи подальший дослiджень. Доцшьно вивчити закономГрносп змши показнишв бшкового, лшвдного та мшерального обмГну в перепелГв у зв'язку з вшом. Одержан! результата будуть основою для корекцп рацюшв птищ з метою швелювання порушень метаболГчних процесГв.
Л1тература
1. Дерев'янко I. Д. Бюлопчш особливосп сшьськогосподарсько! птиц! / I. Д. Дерев'янко // Ефективне птахГвництво. — 2008.— № 3(39). —С. 25-26.
58
2. Кочиш И. И. Биология сельскохозяйственной птицы: учеб. Пособие / Кочиш И. И. , Сидоренко Л. И., Шербатов В. И. — М.: Колос, 2005. — 203 с.
3. Головещенко А. А. Особливосп травления та обмшу речовин у игит / А. А. Головещенко, А. В. Деева // Ефективне птахiвництво. — 2006. —№9 (21). — С. 11-16.
4. Бобылев А. Возможности пищеварительной системы птицы / А. Бобылев, А. Глотов // Птицеводство. — 2002. — № 5. — С. 14-17.
5. Юатуллш I. I. Перетравшсть поживних речовин у перепелят за рiзних рiвнiв вгтамшного живлення / I. I. Юатуллш, В. В. Отченашенко // Вюник аграрно! науки. — 2012.
— № 3. — С. 35-37.
6. А.с. 397843 Способ определения активности протеиназ / [Калунянц К.А., Гребешова Р. Н., Лупова Л. М., Федорова Л. Г.] (СССР). — 1973.
7. Метод определения активности а-амилазы / Ферментные препараты в животноводстве // Метод. рекоменд. под ред. Довганя Н. Я. —Львов, 1998. —С. 12-14.
8. Определение активности липазы / Методы биохимического анализа (справочное пособие) // под ред. Кальницкого Б. Д. — Боровск, 1997. — С. 24-26.
9. Сичов М. Ю. Морфолопчний склад яець японських перепелiв за рiзного жирового живлення / М. Ю. Сичов, Ю. В. Позняковський // Сучасне птахiвництво. — 2010.
— № 5. —С. 12-14.
10. Алиев А. Все о пищеварении птиц / А. Алиев // Птицеводство. — 2003. — № 2.
— С. 18.
11. Nov Y. Digestion and absorption in the young chick / Y. Noy, D. Sklan // J. Poult Sci.
— 1995. — Vol.74. P. 366-373.
12. Фiзiологiя людини i тварин [тдручник] / Чайченко Г. М., Цибенко В. О., Сокур В. Д.; за ред. В. О. Цабенка. — К.: Вища школа, 2003. — 463 с.
References
Derev'janko, I. D. (2008). Biologichni osoblyvosti sil's'kogospodars'koi' ptyci / Efektyvne
ptahivnyctvo. 3(39), 25-26. (in Ukrainian). Kochish, I. I., Sidorenko, L. I., Shherbatov, V. I. (2005). Biologija sel'skohozjajstvennoj pticy:
ucheb. Posobie. M.: Kolos, 203. (in Russian). Goloveshhenko, A. A., Dejeva, A. V. (2006). Osoblyvosti travlennja ta obminu rechovyn u ptyci /
Efektyvne ptahivnyctvo. 9 (21), 11-16. (in Ukrainian). Bobylev, A., Glotov, A. (2002). Vozmozhnosti pishhevaritel'noj sistemy pticy / A. Bobylev, //
Pticevodstvo. 5, 14-17. (in Russian). Ibatullin, I. I., Otchenashen, V. V. (2012). Peretravnist' pozhyvnyh rechovyn u perepeljat za
riznyh rivniv vitaminnogo zhyvlennja / Visnyk agrarnoi' nauky. 3, 35-37. (in Ukrainian). Kalunjanc, K. A., Grebeshova, R. N., Lupova, L. M., Fedorova, L. G.A. (1973). s. 397843 Sposob
opredelenija aktivnosti proteinaz / (SSSR). (in Ukrainian). Dovganja, N. Ja. (1998). Metod opredelenija aktivnosti а-amilazy / Fermentnye preparaty v
zhivotnovodstve // Metod. rekomend. pod red. Dovganja N. Ja. L'vov, 12-14. (in Russian). Kal'nickogo, B. D. (1997). Opredelenie aktivnosti lipazy / Metody biohimicheskogo analiza
(spravochnoe posobie) // pod red. Kal'nickogo B. D. — Borovsk, 24-26. (in Russian). Sychov, M. Ju., Poznjakovs'kyj, Ju. V. (2010). Morfologichnyj sklad jajec' japons'kyh perepeliv
za riznogo zhyrovogo zhyvlennja / Suchasne ptahivnyctvo. 5, 12-14. (in Russian). Aliev, A. (2003). Vse o pishhevarenii ptic / Pticevodstvo. 2, 18. (in Russian). Noy, Y., Sklan, D. (1995). Digestion and absorption in the young chick / J. Poult Sci. 74, 366-373.
Chajchenko, G. M., Cybenko, V. O., Sokur, V. D. (2003). Fiziologija ljudyny i tvaryn [pidruchnyk] za red. V O. Cabenka. — K.: Vyshha shkola, 463. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцп 30.04.2016
59
