CC BY
63
HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta 6ioTexHonoriH iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 577.125:636.59
■ ■ • • ••• •
Продуктившсть та яюсть продукцп перепелшництва за впливу бтлопчно активних добавок
Б.Я. Кирилiв, А.В. Гунчак, Я.М. CipKO [email protected]
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Льв1в, 79034, Украгна
Повноцтна та збалансована годгвля перепелгв е одним iз чинниюв, як впливають на захисш мехашзми в оргатзмг, i, власне, на продуктивтсть та яюсть продукцп. Тому, важливим е розроблення способiв тдвищення трансформацп пожив-них i бiологiчно активних речовин корму в продукщю птахiвництва на основi з 'ясування онтогенетичних закономiрностей росту i розвитку оргашзму перепелiв.
У статтi представлено результати перевiрки ефективностi застосування комплексноi кормовоi добавки «Бiло-Актiв» у годiвлi перепелiв та надбавки до гх рацютв Купруму, Цинку i Мангану з метою тдвищення продуктивностi та покращен-ня цiнностi одержаноi продукцп.
У попередтх до^дженнях було встановлено, що тд час онтогенетичного росту i розвитку перетлок вiдбуваються порушення метаболiчних процеав i характеризуются зниженням синтезу быюв у тканинах, активностi гiдролiтичних ензимiв у травному трактi, а також вмiсту Цинку, Купруму i Мангану в м'язах, шкiрi та тр'г. При цьому, тк найбыьших змт припадае на перепелiв 21-, 42-, 72-добового вi^. Тому, було проведено до^д на трьох групах (контрольнш i двох до-rniдних) перепыок породи «Фараон». Утримання птиц було клткове з выьним доступом до корму i води, вiдповiдно до iснуючих технологiчних вимог. Вся птиця одержувала повноращонний комбжорм (ПРК), збалансований за поживними i бiологiчно активними речовинами. Перетлки першог до^дног групи одержували комплекту кормову добавку „Бiло-Актiв" у кiлькостi 0,15% до основного ращону, а другог до^дног групи - додатково до ращону мтеральну добавку iз мжроеле-ментiв Цинку, Купруму i Мангану.
Встановлено, що на ктець до^ду у перепыок, яким до корму додавали «Бiло-Актiв» разом iз надбавкою Zn,Cu,Mn, найвищою була маса тта (становила 251,95 г, що бтьше на 12,67%, порiвняно з контролем) та несучiсть (вища на 7,37%, порiвняно з контролем). Показано що за впливу комплексног та мтеральног добавок тдвищуеться бiологiчна i харчова щншсть яець та м'яса за рахунок збшьшення кiлькостi важливих мтеральних речовин.
K.mnoei слова: перетлки, несучiсть, яюсть яець, Цинк, Купрум, Манган, «Бiло-Актiв»
Влияние биологически активных добавок на производительность перепелов и качество продукции
Б.Я. Кырылив, А.В. Гунчак, Я.Н.Сирко [email protected]
Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
Полноценное и сбалансированное кормление перепелов - один из факторов, влияющих на защитные механизмы в организме, и, собственно, на производительность и качество продукции. Поэтому, важным является разработка способов повышения трансформации питательных и биологически активных веществ корма в продукцию птицеводства на основе знаний об онтогенетических закономерностях роста и развития организма перепелов.
Citation:
Kyryliv, B.Ya., Hunchak, A.V., Sirko, Ya.N. (2017). The productivity and quality of production of quails for influence dietary supplements. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 229-234.
В статье представлены результаты проверки эффективности применения комплексной кормовой добавки «Било-Актив» в кормлении перепелов и надбавки к их рационам микроэлементов меди, цинка и марганца с целью повышения производительности и улучшения качества полученной продукции.
В предыдущих исследованиях было установлено, что во время онтогенетического роста и развития перепелов происходят нарушения метаболических процессов, в результате которых наблюдается снижение синтеза белков в тканях, активности гидролитических ферментов в пищеварительном тракте, а также содержания цинка, меди и марганца в мышцах, коже и перьях. При этом, пик наибольших изменений приходится на 21-, 42-, 72-суточный возраст птиц.
Опыт проведен на трех группах (контрольной и двух опытных) перепелов породы «Фараон». Содержание птицы -клеточное, со свободным доступом к корму и воде, в соответствии с существующими технологическими требованиями. Вся птица получала полнорационные комбикорма (ПРК), сбалансированные по питательным и биологически активным веществам. Перепела первой опытной группы получали комплексную кормовую добавку «Бело-Актив» в количестве 0,15% к основному рациону, а второй опытной группы - дополнительно минеральную добавку из следующих микроэлементов: цинка, меди и марганца.
Установлено, что к концу опыта у перепелок, которым в корм добавляли «Било-Актив» вместе с надбавкой Zn, Cu, Mn, высокой была масса тела (составляла 251,95 г, что больше на 12,67% по сравнению с контролем) и яйценоскость (выше на 7,37% по сравнению с контролем). Показано, что при воздействии комплексной и минеральной добавок повышается биологическая и пищевая ценность полученных яиц и мяса за счет увеличения количества важных минеральных веществ.
Ключевые слова: перепелки, яйценоскость, качество яиц, Цинк, медь, марганец, «Било-Актив».
The productivity and quality of production of quails for influence
dietary supplements
B.Ya. Kyryliv, A.V. Hunchak, Ya.N. Sirko [email protected]
Institute of Атта1 biology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
A complete and balanced feeding of quail is one of the factors that affect the defense mechanisms in the body and, in fact, the productivity and product quality. Therefore, it is important to development of ways to increase the transformation of nutrients and bioactive compounds in food products based on the poultry industry finding out ontogenetic regularities of growth and development of quail.
At the articles provides the results of checking of the effectiveness of the complex feed additive «Bilo-Activ» in feeding quail and supplement to their food ration Copper, Zinc and Manganese in order to increase of productivity and improve the quality of the resulting product.
In previous studies it was found that during of the ontogenetic the growth and development of quails infringement taking place of metabolic processes and are characterized by a decrease in protein synthesis in tissues, the activity of hydrolytic enzymes in the digestive tract and Zinc, Copper and Manganese in the muscles, skin and feathers. However, the peak of the biggest changes accounted for of quail 21-, 42-, 72-day age. Therefore, the experiment was conducted on three groups (two experimental and control) of quails breed of «Pharaoh». Of the poultry has been free access to feed and water, in accordance to the existing technological requirements. All poultry received complete feed, balanced in nutrients and bioactive substances. Quails first experimental group received the complex fodder additive «Bilo-Activ» in an amount of 0.15% to the basic diet and the second research groups - addition to diet a mineral supplement with minerals Zinc, Copper and Manganese.
It was established by the end of the experiment in quail, which were added to the feed «Bilo-Activ» with surcharge Zn, Cu, Mn, was the highest body weight (was 251.95 grams, an increase of 12.67% compared to control) and egg production (the highest at 7.37% compared to control). It was shown that under the influence of the complex and mineral supplements increases biological and nutritional value of eggs and meat by increasing the number of important minerals.
Key words: quail, egg production, egg quality, Zinc, Copper, Manganese, «Bilo-Activ»
Вступ
У б1льшост1 кра!н свггу птах1вництво займае про-ввдну позицш серед галузей сшьгоспвиробництва, а перепел1вництво е досить перспективним напрямком у цш галуз1, що обумовлено виробництвом птах1вни-чо! продукцп високо! бюлопчно! та харчово! цшносп з д1етичними, профшактичними, спещальними i лшу-вальними властивостями (Borodaj, 2010; Hunchak and Ratych, 2012). Водночас, повноцшна та збалансована годiвля перепел1в е одним i3 чиннишв, яш впливають на захисш мехашзми в оргашзм^ i, власне, на продук-тившсть та яшсть продукцп (Sidorova, 2008). Тому, важливим е розроблення способiв тдвищення транс-формацп поживних i бюлопчно активних речовин корму в продукцш птахiвництва на основi з'ясування
онтогенетичних закономiрностей росту i розвитку оргашзму перепелiв.
Метою нашо! роботи було проведения системних дослщжень метаболiзму в органiзмi перепелiв за ви-користання комплексно! кормово! добавки «Бшо-Акпв» та надбавки мжроелеменпв Цинку, Купруму i Мангану.
«Бшо-Акпв» е комплексним препаратом, що у своему складi мютить сумш алюмосилжапв, евкаль пт, кальцш та жирш кислоти (енантову, пеларгонову, ундецилову, тридеканову). За описом виробнишв - це бюдобавка, яка завдяки шаруватш структурi та висо-кш в'язкосп активно! речовини, володiе здатшстю покривати слизову оболонку шлунково-кишкового тракту птищ. Внаслвдок взаемоди з глжопротешами,
mi MicTaTbca y cnH3i, nocunroeTbca onipmcTb go nogpa-3HeHb noKpuBHoro mapy cnrooBoi o6onoHKH.
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHt
y nonepegHix Hamux gocnig®eHHax 6yno BcTaHoB-neHo, ^o nig nac oHToreHeTHHHoro pocTy i po3BHTKy nepeninoK Big6yBaroTbca nopymeHHa MeTa6oniHHHx npoueciB i npoaBnaroTbca 3HH®eHHaM iHTeHcuBHocTi cuHTe3y 6inKiB y TKaHHHax, aKTHBHocri rigponiTHHHHx ^epMeHTiB y TpaBHoMy TpaKTi, a TaKo® BMicTy Цннкy, KynpyMy i MaHraHy b M'a3ax, mKipi Ta nip'i. npu ubo-My, niK HaH6inbmHx 3MiH npunagae Ha nepeneniB 21-, 42-, 72-go6oBoro BiKy, ^o Mo®Ha noB'a3aTH 3 nonaTKoM 3MiHH nepa, roBeHanbHoro nHHbKoro, a TaKo® cTaTeBoro 3pinicTro nTHui. BogHonac, HaMH 3'acoBaHo, ^o 3a-cTocyBaHHH kopmoboi go6aBKH «Eino-AKTiB» y KinbKocTi 0,15 % go ocHoBHoro pauioHy nepeneniB y nepiog 3 17-go 72-go6oBoro BiKy nepeninoK npu3BoguTb go nigBH-^eHHH ix npogyKTHBHocTi Ta noKpa^eHHa aKocTi npo-gyKuii. OgHaK, BHKopucTaHHa kopmoboi go6aBKH He npu3Boguno go 3MiHH piBHa BH^e 3ragaHHx MiHepanb-hhx eneMemiB y gocnig®yBaHHx TKaHHHax.
,3,ocnig npoBegeHo b yMoBax BiBapiro iHcTHTyTy 6io-norii TBapuH HAAH Ha Tpbox rpynax nepeneniB, nonu-HaroHH 3 10-go6oBoro BiKy 3a cxeMoro, npegcraBneHoro b Ta6nuui 1. yTpuMaHHa nTuui KniTKoBe 3 BinbHHM gociy-noM go KopMy i Bogu, BignoBigHo go icHyronux TexHono-rinHux BHMor. Bca nrana ogep®yBana noBHopauioHHHH KoM6iKopM (nPK), 36anaHcoBaHHH 3a no®HBHHMH i 6ionorinHo aKTHBHHMH penoBHHaMH.
3oKpeMa, Maca Tina nepeneniB uiei rpynu 3a nepiog 3 10- go 72-go6oBoro BiKy 36inbmunacb Ha 251,95 r, ^o BuaBunocb 6inbme Ha 12,67%, Hi® y muui KoHTponbHoi rpynu, a TaKo® Ha 2,84%, nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH y nTuui nepmoi gocnigHoi rpynu. BogHonac, 3a nepiog gocnigy, cepegHbogo6oBi npupocm Macu Tina nepeninoK KoTponbHoi rpynu cTaHoBunu 3,55 r; nepmoi' gocnigHoi' - 3,95 r (go6aBKa «Eino-AKTiB» 0,15%); gpyroi gocnigHoi - 4,06 r/go6y (go6aBKa «Eino-AKTiB» 0,15% + MiKpoeneMeHTH).
y KopMoBin go6aBui «Eino-AKTiB» MicTHTbca eB-KaninT. BigoMo, ^o 6ionorinHo aKTHBHi penoBHHH poc-
Та6mц% 1
CxeMa gocnigy_
№ 3/n rpyna XapaKTep ®HBneHHa
1 KornpontHa nPK
2 flocnigHa 1 nPK + 0,15% «Eino-AKTiB» (17-72-go6. BiKy)
3 flocnigHa 2 nPK+0,15 % «Eino-AKTiB» + Zn, Cu, Mn (17-72-go6. BiKy)
BnpogoB® gocnigy cnigKyBanu 3a $i3ionorinHHM cTaHoM nTHui. KoHTponroBanu picT i po3bhtok mnaxoM 3Ba®yBaHHa nepeninoK y 10-, 28-, 42- Ta 72-go6oBoMy Biui. ®iKcyBanH nonaTOK 3HeceHHa nepmoro aHua Ta HecynicTb 3a nepiog gocnigy. npoBogHnH ouiHKy aKocri aeub 3a Mop^oMeTpuHHHMH Ta 6ioxiMiHHHMH noKa3HH-KaMH (Vlizlo, 2004).
y KiHui Ko®Horo BiKoBoro nepiogy (10-, 28-, 42 Ta 72-go6a) npoBegeHo 3a6in muui Ta Bigi6paHo 3pa3KH TKaHHH cTerHoBHx M'a3iB, y aKHx BH3HananH BMicT MiK-
poeneMeHTiB (Mn, Zn, Cu,) Ha aToMHo-a6cop6uiHHoMy cneKTpo^oTOMeTpi C-115-nK (GOST 26929-94, 1997).
Pe3ymTara Ta 'ix oßroBopeHHH
OgHHM i3 noKa3HHKiB pocTy i po3BHTKy nraui e npu-pocTH MacH Tina 3a neBHi nepiogH. Ha KiHeub gocnigy 6yno BcTaHoBneHo, ^o y 72-go6oBoMy Biui HanBH^oro 6yna Maca nepeneniB gpyroi gocnigHoi rpynH (pHc.1), aKHM go KopMy gogaBanH «Eino-AKTiB» pa3oM i3 Hag6aBKoro Zn, Cu, Mn.
nHH, ^o noTpannaroTb y mnyHKoBo-KumKoBHH TpaKT nTHui 3gaTHi npurmnyBaTH xBopo6oTBopHi MiKpoop-raHi3MH, aKi Mo®yTb nopymyBaTH ^yHKqii oKpeMHx opraHiB i cHcTeM (Oreshkin and Ponomarev, 2000; Kocher, 2006). nepBHHHa gia ^iroreHHux kopmobhx go6aBoK npoaBnae no3HTHBHHH BnnHB Ha eKocHcTeMy mnyHKoBo-KHmKoBoi MiKpo6ioTH nepe3 KoHTponb no-TeHuiHHHx naToreHiB (Pavlova et al., 2002). noKpa^eHHa TpaBneHHa b ToHKoMy KumenHHKy Mo®e po3rnagaTHca aK HenpaMHH no6inHHH e$eKT ^iToreHiB, ^o cTa6ini3ye MiKpo6ianbHHH ey6io3 y KumenHHKy, BHacnigoK noro nigBH^yeTbca a6cop6uia no®HBHux penoBHH i, aK
Phc. 1. Maca Twa nepeninoK, r, M ± m, n = 50
наслщок, збiльшуeться маса тiла (Bobylev et al., 2002; Avramenko and Kozii, 2003; Hashemi et al., 2008).
Очевидною e й дiя надбавки мiкроелементiв. Зо-крема Цинку, необхвдного для дп понад сто ензимiв, таких як карбоксипептидаза, оксидоредуктаза, транс-фераза, алкогольдегiдрогеназа, що пов'язаш з обмiном бiлкiв та вуглеводiв, енергетичним обмiном, синтезом нукле!нових кислот, бюсинтезом гему, транспортом СО2 та ш. (Leonov and Dubina, 1971; Janovich, 2002). З iншого боку - Купруму, роль якого в органiзмi птицi проявляеться в регуляцп окисно-вiдновних процесiв, посиленням ди шсулшу та гормонiв гiпофiзу, впли-вом на рют i розвиток (Mikulec et al., 2002). А також Мангану, який активуе низку ензимiв, у тому числ1 лужну фосфатазу, карбоксилазу, пролвдазу, сприяе активному росту молодих тварин, бере участь в об-мш вуглеводiв, синтезi лшщв та iн. (Hennig, 1976; Klitsenko et al., 2001).
Варто вщзначити, що найшвидше було знесене яйце у перешло к дослвдних груп (41 доба). У птищ контрольно! i друго! дослвдно! групи перше знесення яйця припало на 43-добу життя.
Проведений аналiз несучостi птицi показав (рис. 2), що додаткове введення до рацюшв перепiлок
Одержан! результати дослщжень сввдчать про позитивний вплив добавок до рацюшв на мщшсть яечно! шкаралупи (Р < 0,5-0,01).
Отримаш нами результати (табл. 3) свцдтть про те, що вмют розчинних б1лк1в, амшного азоту, вшьно-го холестерол, вггашнш А i Е у жовтках яець переш-
добавки «Бшо-Акпв» у кiлькостi 0,15% (перша дослшна група) сприяло шдвищенню несучостi в першу i другу декади яйцекладки, порiвняно з продуктившстю птицi контрольно! групи. А за третю декаду (62-72 доба) несучють перепiлок першо! дослiдно! групи була вищою на 4,22%, шж у птищ контрольно! групи. Яечна продуктившсть перепiлок яш отримували ще додаткомо мшеральну добавку була, вiдповiдно, вищою на 7,37%, порiвняно з контролем.
При цьому, в перепiлок друго! дослшно! групи, впродовж усього перiоду контролю, несучють була незначно, але вищою, шж у птицi першо! дослшно! групи, на 0,41% у перюд з 41- до 51-! доби, та вщповшно по декадах - на 2,88 i 3,15%.
Щодо морфометричних показник1в якостi одержаних яець (табл. 2), то встановлено, що за додаткового введення кормово! добавки «Бшо-Акпв» (0,15%) окремо, а також разом iз надбавкою мжроелеменпв, була вiрогiдно бiльшою маса яець (Р < 0,5) та маса яечного бшка, порiвняно показниками у птищ контрольно! групи.
Таблиця 2
лок за умови введення до !х рацюшв кормово! добавки «Бшо-Акпв» окремо, а також разом iз надбавкою мшроелеменпв, суттево не вiдрiзнявся вш !х кiлькостi у жовтках яець, одержаних вш птицi контрольно! групи.
90 80 70 60 50 40 30 20 10 о
-а*-=г
cv ff,
1 ¡Q -ГЧ-Р1«-
■
■ контрольна □ дослщна 1
■ дослщна 2
41-51 доба
52-61 доба
62-72 доба
Рис. 2. Несучкть птищ, %.
Морфометричм показники якостi яець (M ± m, n = 10)
Показники Групи перепелш
К Д 1 Д 2
Маса яець, г 15,62 ± 0,28 17,04 ± 0,46* 17,09 ± 0,28*
Маса жовтка, г 4,68 ± 0,11 5,59 ± 0,19** 5,61 ± 0,13**
Маса бшка, г 9,62 ± 0,59 9,96 ± 0,62 9,98 ± 0,26
Маса шкаралупи, г 1,32 ± 0,11 1,48 ± 0,12 1,50 ± 0,08
Мщшсть шкаралупи 0,35 ± 0,01 0,39 ± 0,01* 0,47 ± 0,02**
рН бшка 7,78 + 0,21 7,79 + 0,12 7,78 + 0,11
рН жовтка 6,51 + 0,32 6,50 + 0,19 6,50 + 0,09
Таблиця 3
Бiохiмiчнi показники в жовтках ясць, (M ± m, n = 5)_
Показники Групи
К Д 1 Д 2
Розчинш бiлки, г/кг 148,01 ± 2,01 152,18 ± 6,37 151,95 ± 3,58
Амшний азот, г/кг 0,33 ± 0,02 0,26 ± 0,02 0,26 ± 0,02
Загальш лiпiди, г/кг 260,8 ± 4,85 257,8 ± 8,51 261,03 ± 7,48
Вшьний холестерол, г/кг 40,23 ± 1,22 38,77 ± 1,87 38,12 ± 0,93
Каротинов, мкг/г 15,37 ± 1,01 18,74 ± 0,95* 18,01 ± 1,04*
Вггамш А, мкг/г 6,17 ± 0,77 6,54 ± 0,84 6,52 ± 0,59
Вiтамiи Е, мкг/г 54,24 ± 2,01 53,86 ± 1,87 53,86 ± 1,87
Иод, мкг/100г 84,49 ± 4,23 92,08 ± 8,33 91,84 ± 9,15
Кальцiй, мг/кг 2164,12 ± 31,27 2469,55 ± 61,19*** 2506,11 ± 58,79***
Магнш, мкг/кг 250,96 ± 11,21 287,24 ± 8,74* 285,95 ± 7,04*
Цинк, мкг/кг 57,63 ± 1,31 59,01 ± 4,15 71,34 ± 2,91*
Ферум, мкг/кг 166,27 ± 5,98 171,15 ± 7,96 171,98 ± 5,18
Манган, мкг/кг 1,16 ± 0,04 1,16 ± 0,06 1,19 ± 0,08
Купрум, мкг/кг 7,32 ± 0,89 7,47 ± 1,11 8,91 ± 0,98
Кобальт, мкг/кг 0,49 ± 0,02 0,37 ± 0,02 0,34 ± 0,05
Хром, мкг/кг 2,78 ± 0,07 2,63 ± 0,23 2,51 ± 0,19
У той же час, нами вщзначено змiни вмiсту деяких мiнеральних речовин у жовтках яець. Зокрема, у жовтках яець, отриманих вщ перетлок обидвох дослщ-них груп, порiвняно з контрольною, зростав вмют Кальцiю (Р < 0,001), Магнш (Р < 0,05). Варто ввдзначити, збiльшення вмiсту Цинку в жовтках яець друго! досл1дно! групи на 23,8%, порiвняно з аналогами контрольно! групи.
Разом з тим, застосування кормово! добавки «Бшо-Акпв» окремо, а також разом ¡з надбавкою мiкроелементiв Zn, Cu, Mn у складi рацiону перепiлок сприяло збiльшенню кiлькостi вище названих мшрое-лементiв у м'язах стегна. Зокрема, у м'язах стегна перепiлок 72-добового вiку, як1 отримували разом з комплексною кормовою добавкою надбавку мжрое-леменпв умiст Мангану збiльшився у 2,2 раза (Р < 0,01), а Купруму i Цинку - в 1,2 раза (Р < 0,05), порiвняно з показниками у птиц контрольно! групи. За умови застосування в годiвлi окремо лише кормово! добавки «Бшо-Акпв», вiрогiдних змш рiвня вище названих бiоелементiв не виявлено.
Отже, за умови введення до рацiонiв перепiлок кормово! добавки «Бшо-Акпв» окремо, а також разом ¡з надбавкою мiкроелементiв Zn,Cu,Mn у перюд 17-72-добового вiку встановлено пiдвищения яечно! продуктивностi птицi, бюлопчно! i харчово! цiнностi одержано! продукци за рахунок збiльшения у жовтках i м'ясi кiлькостi важливих мшеральних речовин.
Висновки
Встановлено, що на шнець дослвду у перепiлок, яким до корму додавали «Бшо-Акпв» разом ¡з надбавкою Zn, Cu, Mn, найвищою була маса тша (становила 251,95 г, що бiльше на 12,67%, порiвняно з контролем) та несучють (вища на 7,37%, порiвняно з контролем).
За впливу комплексно! та мшерально! добавок пвдвищуеться бiологiчна i харчова цiннiсть яець та м'яса за рахунок збiльшення кiлькостi важливих мь неральних речовин.
nepcnexmueu nodanbrnux docnidwenb. HacTynHi gocnig®eHHa 3 KoMnneKcHoro BHKopHcTaHHa KopMoBoi go6aBKH «Eino-AKTiB» Ta MiHepanbHoro KoMnneKcy noTpi6Ho cKepyBaTH Ha BHBneHHa ix 6ioxiMiHHoro Bnnu-By Ha pi3Hi naHKH MeTa6oni3My b opraHi3Mi nepeninoK.
Eiß^iorpa^inm iIOCII. lanim
Borodaj, V.P. (2010). Perepelini jajcja - zaporuka zdorov' ja ljudini. Suchasne ptahivnictvo. 6, 21-22 (in Ukrainian).
Hunchak, A.V., Ratych, I.B. (2012). Yakist yaiets ta produktyvnist perepilok za riznoho rivnia yodu u yikh ratsionakh. Visnyk ahrarnoi nauky. 6, 41-43 (in Ukrainian).
Sidorova, A.L. (2008). Sovremennye aspekty kormlenija i soderzhanija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i ptic. Krasnojarsk (in Russian). Vlizlo, V.V. (2004). Dovidnik: Fiziologo-biohimichni metodi doslidzhen' u biologii, tvarinnictvi ta veterinarnij medicini. L'viv (in Ukrainian). GOST 26929-94 (1997). Mezhgosudarstvennyiy standart «Syire i produktyi pischevyie. Podgotovka prob. Mineralizatsiya dlya opredeleniya soderzhaniya toksichnih produktov» Vved. 1998-01-01. - K.: Gosstandart Ukrainyi, 16 (in Russian). Oreshkin, A.S., Ponomarev, V.V. (2000). Rol' uslovno-patogennoj mikroflory v zabolevanijah molodnjaka. Veterinarnaja gazeta. 20, 4 (in Russian). Kocher, Je. (2006). Kishechnaja mikroflora i zdorov'e pishhevaritel'nogo trakta. Efektivne ptahivnictvo. 3(15), 28-34 (in Russian). Pavlova, N.V., Kirzhaev, F.S., Ljapinskajte, R. (2002). Znachenie normal'noj mikroflory pishhevaritel'nogo trakta ptic dlja ih organizma. Zhurnal BIO. 1, 4-8 (in Russian).
Bobylev, A., Glotov, A., Botaev, S. (2002). Vozmozhnosti pishhevaritel'noj sistemy pticy. Pticevodstvo. 5, 14-17 (in Russian). Avramenko, N., Kozii, N. (2003). Likarski roslyny u veterynarnii praktytsi. Tvarynnytstvo Ukrainy. 6, 21 (in Ukrainian).
Hashemi, S.R., Zulkifli, I., Hair-Bejo, M. (2008). Acute toxicity study and phytochemical screening of selected herbal aqueous extract in broiler chickens. J. Pharmacol. 4, 352-360.
Leonov, V.A., Dubina, T.L. (1971). Cink v organizme cheloveka i zhivotnyh. Minsk: Nauka i tehnika (in Russian).
Janovich, D.V. (2002). Vikovi zmini vmistu cinku i midi v tkaninah kurej. Biologija tvarin. 4(1-2), 92-95 (in Ukrainian).
Mikulec, Ju.I., Cyganov, A.R., Tishenkov, A.N., Fisinin, V.I., Egorov, I.A. (2002). Biohimicheskie i fiziologicheskie aspekty vzaimodejstvija vitaminov i biojelementov. Sergiev Posad (in Russian).
Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. K. (in Ukrainian).
Hennig, A. (1976). Mineral'nye veshhestva, vitaminy, biostimuljatory v kormlenii sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. M.: Kolos (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 10.03.2017
