CC BY
31
УДК 636.085.55
Гунчак А.В., кандидат бюлопчних наук, с.н.с., © ([email protected]) 1нститут б1ологп тварин НААНУ, Львгв
ОСОБЛИВОСТ1 АКТИВНОСТ1 ГЩРОЛГГИЧНИХ ФЕРМЕНТ1В ТРАВНОГО ТРАКТУ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В
Дослгджено активтсть г1дролтичних фермент1в слизовог оболонки 12-палог кишки та тдшлунковог залози, а також окремих показникгв бшкового обмту в тканинах печтки курей м 'ясного напрямку продуктивност1 у 21-, 35-та 42-добовому вЩ.
Ключовi слова: курчата-бройлери, активтсть г1дролтичних фермент1в, показники бшкового обмту.
Вступ. Повнощнне функщонування травно! системи птищ е одним з ключових факторiв одержання високо! продуктивности Актившсть травно! системи е результатом добре скоординованих i взаемозв'язаних реакцш рiзних оргашв, зокрема тонко! кишки i пщшлунково! залози. Так, тонка кишка, що представляе собою орган мембранного травлення i всмоктування, який реалiзуе кiнцеве розщеплення продуктiв корму за рахунок ферментiв власно! слизово! оболонки, а також адсорбованих на поверхш слизово! оболонки кишки панкреатичних ферменив, а пiдшлункова залоза, завдяки синтезу основно! маси панкреатичних ферментiв, яю потрапляють у просвiт 12-пало! кишки, забезпечуе !! участь у порожнинному травленнi [1,2].
Активнiсть травних процеав залежить вiд багатьох чинникiв, зокрема — якост корму, наявностi поживних та антипоживних речовин, а також вщ в^ птицi. У вшовому аспектi змiни травно! системи проявляються у перебудовi морфологiчних структур та функщонально! активностi ферментних систем травного тракту [2,3]. Насамперед це стосуеться ферменив, зокрема, протеаз, лiпаз та амшаз, якi беруть участь у розщеплення бшюв, жирiв i вуглеводiв [4].
Метою наших дослiджень було вивчити вiковi особливостi активностi гщрол^ичних ферментiв слизово! оболонки 12-пало! кишки та пщшлунково! залози, а також окремих показниюв бшкового обмiну в тканинах печшки курчат-бройлерiв.
Матер1али 1 методи. Дослiд проведено в умовах вiварiю 1нституту бiологi! тварин НААН Укра!ни на курчатах-бройлерах кросу КОББ-500. Умови утримання i годiвлi курчат вщповщали технологiчним вимогам. Птиця отримувала стандартний комбiкорм, збалансований за поживними i бiологiчно-активними речовинами.
Пiсля забою птищ у 21-, 35- та 42-добовому вщ для бiохiмiчних дослiджень вщбирали слизову 12-пало! кишки, тканини пщшлунково! залози та печшки. Визначали: у слизовш 12-пало! кишки та тканинах пщшлунково!
© Гунчак А.В., 2010
51
залози — проте!назну актившсть за методом Куштца [5], амшол^ичну актившсть за методом Смщта-Роя [6], лiполiтичну активнiсть за методом Т^ца [7], активнiсть лужно! i кисло! фосфатаз за методом Боданського [8]; у тканинах печшки — концентрацш розчинних бiлкiв за методом Лоурi [9]; вмiст амiнного азоту ншгщриновим методом [9];— актившсть амшотрансфераз (АлАТ, АсАТ) за методом Каштанаю [9]
Результати дослщжень. Результати дослщжень вказують на певнi вiковi змiни активностi дослiджуваних гiдролiтичних ферменпв травного тракту курей м'ясного напрямку продуктивностi.
Зокрема, встановлено, що проте!назна активнiсть слизово!' оболонки 12-пало! кишки курчат-бройлерiв з вiком зростала (рис. 1). Спочатку незначно - до 7,79 мккат/г бшка (р<0,05) у 35-добових курчат порiвняно з актившстю 6,57 мккат/г бiлка у 21-добових. А за останнiй тиждень вирощування птицi проте!назна активнiсть зросла бшьше нiж удвiчi, порiвняно з попередшми перiодами дослiдження i у 42-добових курчат досягла значення 14,82 мккат/г бшка (р<0,001).
35 **
30 *
25 /
20
15 /
10 *
5 0 А ✓
□ 21
□ 35
□ 42
Слизова 12-палоТ Пiдшлункова кишки залоза
Рис. 1 ПротеУназна актившсть тканин курчат-бройлерiв, мккат/г бiлка,
(М± т, п=5)
Щодо вiкових змiн проте!назно! активностi тканин шдшлунково! залози, то у 21-добових курчат-бройлерiв вона була на рiвнi 20,68±1,41 мккат/г бшка, у 35-добових зростала на 23,45 % (р<0,05), а у 42-добових - на 51,16 % (р<0,01), порiвняно з птицею 21-добового в^ та 22,44 %, порiвняно з курчатами 35-добового вжу (рис. 3).
Таким чином, штенсившсть зростання проте!назно! активностi у тканиш слизово! оболонки 12-пало! кишки курчат з 21- до 42-добового в^ е вищою, порiвняно з штенсившстю зростання проте!назно! активностi у тканиш шдшлунково! залози.
Порiвняння абсолютних значень активност протеолiтичних ферментiв у дослщжуваних тканинах свiдчить про те, що !! активнiсть у тканинах слизово!
52
оболонки 12-пало1 кишки Kyp4aT-6poänepiB приблизно у 2-3 рази нижча, шж актившсть у тканинах тдшлунково! залози.
Подiбнi BiTOBi змши хaрaктернi для aмiлолiтичноï (рис. 2) та лшол^ично! (рис. 3) активность Однак щ змiни були менш вираженими.
14 12 10 8 6 4 2 0
**
F
/— **
Слизова 12- Пщшлункова пало!' кишки залоза
□ 21
□ 35
□ 42
120 100 80 60 40 20 0
от
г
Слизова 12- Пщшлункова пало!' кишки залоза
□ 21
□ 35
□ 42
Рис. 2 Амшолггична актившсть
тканин курчат-бройлер1в, од.акт./хв*г бшка, (M± m, n=5)
Рис. 3 Лшолггична активн1сть тканин курчат-бройлер1в, од.акт./г бшка, (M± m, n=5)
Так, амшол^ична aктивнiсть слизовоï оболонки 12-пaлоï кишки курчат з 21- до 35-добового bî^ зросла на 17,82 %, з 35-го до 42-добового вку - на 49,16 % (р<0,01), а за весь перiод дослщження - на 75,74 % (р<0,001). Лiполiтичнa aктивнiсть, навпаки, iнтенсивнiше зростала у перiод з 21-о до 35-добового bî^ -на 28 %, (р<0,01), i повiльнiше з 35- до 42-добового bî^ (на 7 %). Щодо змiни лiполiтичноï aктивностi за весь перiод дослщження, то вона зросла на 37,68 %.
Амшол^ична та лшол^ична актившсть тканин пiдшлунковоï залози також з вжом зростала. Зокрема, aмiлолiтичнa - на 22,51 % у курчат 35-добового Bi^ i на 32,86 % (р<0,01) у курчат 42-добового Bi^, порiвняно з птицею 21-добового вiку. Лiполiтичнa aктивнiсть зростала, вщповщно, на 18,77 % (р<0,05) та 29,19 % (р<0,05) порiвняно з птицею 21-добового вiку.
З aнaлiзу динaмiки пiдвищення aмiлолiтичноï i лшол^ичнох' aктивностi в тканинах бройлерiв з 21- до 42-добового вжу випливае, що aмiлолiтичнa aктивнiсть у другому перiодi вирощування птицi зростае бшьше, нiж лiполiтичнa, що може свщчити про те, що лшаза е консервaтивнiшим ферментом [10]. Стввщношення абсолютних значень aмiлолiтичноï aктивностi тканини слизово!' 12-пало1' кишки i пщшлунково!' залози було приблизно 1:2, а лшол^ичнох' — 1:5.
Характер змш активност дослiджувaних ферментiв був подiбним у ткaнинi пiдшлунковоï залози на противагу характеру ïx змiн у тканиш слизовоï 12-пaлоï кишки. Так, у тканинах пiдшлунковоï залози бройлерiв з 21- до 42-добового Bi^ aктивнiсть ферментiв протеолiтичноï, aмiлолiтичноï та
53
лшол^ично! ди зростае поступово, у той час, як у тканиш слизово! оболонки 12-пало! кишки така динамша притаманна лише для лшол^ично! активностi.
Результати дослщжень активностi лужно! та кисло! фосфатаз у тканинах слизово! оболонки 12-пало! кишки та тдшлунково! залози курчат-бройлерiв представленi на рисунку 4. Встановлено, що активнiсть фосфатаз дослiджуваних тканин птищ у 21-, 35- та 42-добовому вiцi суттево не вiдрiзнялась, на противагу активностi проте!наз, амшаз та лiпаз.
Варто вiдзначити, що актившсть ферментiв, якi гiдролiзують ефiри фосфатно! кислоти, була вищою у гомогенат слизово! оболонки 12-пало! кишки, порiвняно з тканинами пiдшлунково! залози. Зокрема, абсолютш значення активностi кисло! фосфатази слизово! оболонки 12-пало! кишки були у 3-4 рази вищими, шж тканини тдшлунково! залози, а актившсть лужно! фосфатази в гомогенатах обох дослщжуваних тканин була приблизно однаковою.
0,51 /
0,45 2= □ 21
0,4 □ 35
0,35 □ 42
0,3 ■
0,25
0,2
0,15
0,1
0,05 и
0 -п— -1-1— -1-
Лужна Кисла Лужна Кисла
Слизова 12-пало! кишки Пщшлункова залоза Рис.4 Актившсть фосфатаз у тканинах курчат-бройлерiв, (М± т, п=5)
Змши активност дослiджуваних гiдролiтичних ферментiв травного каналу курчат-бройлерiв з 21- до 42-добового вiку, очевидно, обумовленi характером живлення та фiзiологiчним станом птицi в цей перюд.
Для годiвлi бройлерiв у перший перiод вирощування використовують рацiон, в якому мiститься З10 ккал обмiнно! енергi! i 22 % сирого проте!ну. У другому перiодi вирощування курчат бройлерiв використовують ращон, який вiдрiзняеться вiд попереднього вищим енерго-проте!новим спiввiдношенням (319 ккал обмшно! енергi! i 19 % сирого проте!ну). Це необидно для забезпечення високо! енергi! росту птицi, адже 3/4 абсолютного приросту маси тша бройлерiв припадае саме на цей перюд.
Встановлено, що жива маса птищ у 21-добовому вщ була 605,41±7,31 г,
54
до 35-добового вку вона зросла у 2,66 разу i складала 1608,30±28,37 г, а до 42-добового в^ зросла ще у 1,5 разу до 2485,01±123,02 г. За весь дослщжуваний перiод прирiст живо! маси курчат складав 1880 г, що становило 75,65 %.
Збiльшення маси тша бройлерiв вiдбуваeться, в основному, за рахунок м'язово! тканини, що обумовлено генетично. Це очевидно i визначало направленiсть бiлкового метаболiзму у тканиш печiнки.
Дослiдження показникiв бiлкового обмiну показали, що вмiст розчинних бшюв в тканинах печiнки курчат-бройлерiв з вком зменшувався i становив (мг/г): у 21-добово! птицi - 48,50±1,69, у 35-добово! - 43,11±1,42 (р<0,05), у 42-добово! - 34,77±1,71 (р<0,01). Кiлькiсть азоту вiльних амшокислот у тканинi печiнки також зменшилась впродовж дослiду з 0,67±0,10 мг/г до 0,48±0,01 мг/г.
Активнiсть амшотрансфераз (рис.5) у тканинах печiнки курчат-бройлерiв суттево на змiнювалась. Зокрема, аланшамшотранферазна активнiсть залишалась на рiвнi 0,65-0,67 мкмоль/(год хг) протягом усього перюду дослiду.
2,5
1,5
0,5
S
□ 21-д
□ 35-д
□ 42-д
АлАт, мкмоль (год. г) АсАт, мкмоль (год. г)
2
0
Рис.5 Актившсть амшотрансфераз у тканинах печшки курчат-бройлер1в,
(M±m, n=5)
Разом з цим, аспартатамiнотрансферазна активнiсть гомогенату тканин печiнки бройлерiв з 21- до 35-добового знижувалась на 10,91 %, а з 35-добового до 42-добового BiKy на 16,88 % (р-<0,01).
Таким чином, у завершальний перiод вирощування бройлерiв ( з 21 до 42 доби) вщбувалися змiни фiзiологiчного стану птищ, що характеризувалися посиленням активност гiдролiтичних ферментiв органiв травлення та змшами показникiв бiлкового метаболiзму у тканиш печшки.
Висновки. Встановлено вiковi особливост активностi ферментiв протеол^ично!, амшол^ично!, лшол^ично! та фосфатазно! дп оргашв травного каналу бройлерiв та деяких показникiв бiлкового обмiну в тканинах печшки з 21 до 42 доби вирощування:
• зростання протешазно! активност у 2 рази в тканиш 12-ти пало!
55
кишки i на 51,16% у тканиш пщшлунково! залози, амшол^ично! - на 75,74 i 32,86%, а лшол^ично! - на 37,68 i 29,19% вщповщно.
• у тканинi печiнки 6poftnepiB знижуеться BMicT розчинних бiлкiв, азоту вшьних амiнокислот та аспартатамiнотрансферазна актившсть.
У гомогенатi тканини пщшлунково! залози 6poanepiB встановлено вищу у 2 рази проте!назну активнiсть, у 2-3 рази амшол^ичну i у 5 разiв лiполiтичну активнiсть, нiж у гомогенат слизово! оболонки 12-ти пало! кишки, та нижчу у 3-4 рази актившсть кисло! фосфатази.
Лггература
1. Алиев А. Все о пищеварении птиц//Птицеводство. — 2003. — № 2. — С. 18.
2. Бобылев А., Глотов А. Возможности пищеварительной системы птицы // Птицеводство. — 2002. — № 5. — С. 14-17.
3. Панин Л. Е. Биохимические механизмы стресса. — Новосибирск: Наука, 1983. — 231 с.
4. Стреси сшьськогосподарських тварин i птищ / В. М. Головач, В. В. Сштиський, Г. В. Аксьонова та ш. — К.: Урожай, 1990. — 144 с.
5. Калунянц К.А., Гребешова Р.Н., Лупова Л.М., Федорова Л.Г., Способ определения активности протеиназ. А. с. 397843 СССР. 1973.
6. Метод визначення амшолтгично! активност / Методи визначення активност ферментних препарапв i норми згодовування !х тваринам (методичш рекомендащ!) // Довгань Н.Я., Добрянський 1.В., Дорда В.Я. та iншi. - 1987. - С. 6-9.
7. Определение активности липазы / Методы биохимического анализа (справочное пособие) // Под ред. Б. Д. Кальницкого. - Боровск, 1997. - С. 24-26.
8. одоров И. Клиничиские лабораторные исследования в педиатрии. - М., 1963. - с.478.
9. Методики дослщжень з фiзiологi! i бiохiмil сiльськогосподарських тварин. -Льв1в: ВКП "ВМС". - 1998 - 131с.
10. Харченко Л.П. Сравнительная характеристика активности пищеварительных ферментов у домашних и диких птиц // Шж1вництво. — 2004. — Вип. 55. — С. 373-379.
Summary A.V. Gunchak
Institute of Animal Biology NAAS PECULIARITIES OF HYDROLYTIC ENZYMES ACTIVITY OF DIGESTIVE TRACT OF BROILER CHICKENS
Data about hydrolytic enzymes activity of duodenum mucous and pancreas, and some indices of protein metabolism in liver of hens of meat productivity in age 21, 35 and 42 days are presented in article.
Стаття надшшла доредакцИ 9.09.2010
56
