CC BY
35
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831.-005.4-092:[612.017+616.43-008.6]
МОНАСТИРСЬКИЙ В.О., С1ДЕЛКОВСЬКИЙ о.л. Кл!н!ка сучасно! неврологИ «Акамед», м. Ки!в, Укра/на
ВПЛИВ СТРЕС-РЕАЛ13УЮЧ01 СИСТЕМИ НА ПЕРЕБ1Г BiAHOBHOrO ПЕРЮДУ ¡НФАРКТУ ГОЛОВНОГО М03КУ
Резюме. У сmаmmi розглянуто проблему стрес^дповШ нейроендокринно! системи в раннш вiдновний перод тфаркту головного мозку. ДослШжено вмст кортизолу в плазмi кровiхворих на шемiчний нсульт та вплив цього гормона на перебг хвороби. Установлено, що кортизол негативним чином впливае на вiдновлення рухових та когнтивних функцш у пацiентiв. Вiдмiчено обернений кореляцшний зв'язок мiж плазмовими концентращями кортизолу та сумарним балом за шкалами Бартел та ЫЫ8Е у хворих на нфаркт головного мозку в раннш вiдновний перод.
Ключовг слова: тфаркт головного мозку, кортизол, неврологiчний дефщит.
Мозковий шсульт е одшею з головних причин захворюваносп, швалщизацп та смертност у всьому свт [2, 3, 6], в Укра!ш збертаеться тенденщя до зрос-тання захворюваност на гос^ порушення мозкового кровооб^у. Провщне мюце в структурi гостро! цере-броваскулярно! патологи займае шфаркт головного мозку (1ГМ) [2, 6].
Iшемiчне ушкодження мозково! тканини викликае ряд послiдовних iмунних, гормональних та вегетатив-них реакцш, що називають гострофазовою вщповщ-дю, вони е основою адаптивних змш [1, 8, 14]. Компонентом вщповщ гостро! фази е стрес-реалiзуюча реакцiя нейроендокринно! системи, що викликана генною експресiею, синтезом стрес-бiлкiв та iмунних медiаторiв, передусiм штерлейкшу-ф та фактора некрозу пухлини а, як вiдiгрaють роль тригерiв стрес-вiдповiдi [4, 11, 12]. Тригерш цитокiни дiють безпо-середньо на нейросекреторш клiтини гiпотaлaмусa, стимулюючи синтез та вившьнення кортиколiберину, а поим — адренокортикотропного гормона, i тим самим спричиняють aктивaцiю гшоталамо-гшофь зарно-наднирниково! осi [4, 7, 12]. Результатом ак-тивацп цiеi' осi е тдвищення рiвня кортикостероi'дiв, насамперед кортизолу. Кортикостеро!ди спричиняють пригнiчення протиапоптозного фактора Ьс1-2 [9], а катехоламши викликають у клiтинних мембранах стан гшервщновленосп та сприяють генерaцii' велико! кшь-костi вiльних рaдикaлiв [11, 13]. Дослщження остaннiх
рокiв повщомляють про новий вид клiтинноi' зaгибелi пiд час стресу — мгготичну катастрофу нейрона, що спричинена глибоким розгальмуванням клгтинних мембран [8, 9]. Щ фактори призводять до додаткових клгганних втрат у вогнищi церебрально! шемп. Стрес-вiдповiдь нейроендокринно! системи, що первинно е адаптацшною, починае брати участь у мехашзмах патолопчного процесу; дисгормональний стан замикае пaтобiохiмiчне коло судинно! мозково! недостaтностi. Отже, первинно компенсаторний акт стае «хворобою адаптацп» [1, 4].
Активащя стрес-реaлiзуючоi нейроендокринно! системи вiдбувaеться i при мозковому шсульть Так, у роботах [5, 7, 14, 15] повщомляеться про шдвищен-ня концентрацп кортизолу в плaзмi кровi хворих на гострий шфаркт головного мозку, при чому висок рiвнi цього гормона корелювали з вирaженiстю не-вролопчного дефiциту та несприятливим прогнозом.
Адреса для листування з авторами: Монастирський Володимир Олегович Клшжа сучасно! неврологи «Акимед», м. Ки!в, вул. Туманяна, 3 E-mail: [email protected] Свделковський Олексш Леонович E-mail: [email protected]
© Монастирський В.О., Свделковський О.Л., 2016 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
fiNJj
З деяких робiт [7, 10, 15] вщомо про зв'язок високих концентрацш кортизолу з тяжкiстю когштивного дефiциту хворих на iнсульт. У деяких роботах [10, 13], навпаки, говориться про низьы рiвнi кортизолу в плазмi кровi хворих iз церебральними iнфарктами великих розмiрiв, яы знаходяться в критичному станi. Бтьшють дослiджень концентрацiй кортизолу в плазмi кровi стосуються гострого перiоду iшемiчного iнсульту, його рiвнi у вщновний перiод iнсульту е недостатньо вивченими, особливо шкавим е питання його зв'язку з тяжыстю наслiдкiв шсульту та прогнозом щодо вщ-новлення втрачених функцш.
Данi дослiджень, що викладено у свiтовiй лгге-ратур^ е досить фрагментарними та суперечливими, вони не дозволяють створити цшсну картину ней-роендокринно! вiдповiдi при шфаркп головного мозку, оцiнити сшввщношення стрес-реалiзуючих та стрес-лiмiтуючих медiаторiв та !х вплив на перебiг захворювання.
Метою роботи було визначення впливу кортизолу на переб^ раннього виновного перюду iнфаркту головного мозку.
Матерiали i методи
Основою роботи були матерiали комплексного обстеження 42 хворих на перший у житт 1ГМ гемь сферно! локалiзацii (басейн одше! iз середнiх мозкових артерiй) у раннш вiдновний перiод. У межах нашого дослiдження спостерiгалися пацiенти в перюд з 22-! до 50-! доби церебрального шфаркту, яких було переведено з вщдтення гострого шсульту в реабштацш-ний невролопчний стацiонар клiнiки «Акшмед». Осiб чоловiчоi статi було 25 (60 %), жшочо! — 17 (40 %). У дослщження не було включено хворих iз повторними iнсультами, порушенням свiдомостi, стовбуровою ло-калiзацiею процесу, патолопею ендокринно! системи, автоiмунними захворюваннями. Тяжкiсть стану хворих та стушнь неврологiчного дефiциту було оцiнено за шдексом Бартел при надходженнi в стацюнар (перша точка спостереження, в середньому — 24-та доба ш-сульту) та в день виписки (друга точка спостереження, в середньому — 45-та доба шсульту). Невролопчний дефщит у хворих на 1ГМ полягав у наявност центрального гемшарезу (100 %) рiзного ступеня — вщ легко вираженого де плегп, сенсорних порушень у виглядi гемтпестезп (100 %), мовних розладiв у виглядi афази певного типу (42,3 %). За значенням шдексу Бартел ушх хворих було розподшено на 3 клiнiчнi групи:
— А (п = 8) — хворi на 1ГМ легкого ступеня (серед-нiй бал за шкалою Бартел 80,31 ± 4,64);
— В (п = 19) — хворi на 1ГМ середньо! тяжкост (середнiй бал за шкалою Бартел 66,27 ± 5,48);
— С (п = 15) хворi на 1ГМ у тяжкому станi (середнш бал за шкалою Бартел 55,04 ± 4,31).
Ступiнь когнiтивного дефiциту було оцiнено за тестом ММ8Е в тi ж самi дш спостереження.
Оригшальш досл^дження /Original Researches/
Пащенти отримували стандартну базисну та дифе-ренцiйовану терапiю iшемiчного шсульту. Контрольну групу становили 20 практично здорових ошб, якi вщ-повщали за статтю та вiком пашентам основно! групи. Вмiст кортизолу визначали в плазмi кровi в першу та другу точки спостереження вранщ натщесерце методом iмуноферментного аналiзу за допомогою стандарт-них наборiв виробництва БЯО (США). Статистичну обробку отриманих результатiв було виконано за допомогою пакета статистичного аналiзу 81а11811еа 8. Були визначенi середне значення (М), стандартна помилка (т), проведено кореляцшний аналiз. Порiвняння ви-борок здiйснено iз застосуванням критерш Стьюдента (1) та коефiцiента кореляцп (г).
Результати та Тх обговорення
Оцшюючи середнiй рiвень неврологiчного дефщи-ту за шкалою Бартел, можна вщмггити вiрогiдне його зниження (р < 0,05) у пацiентiв у динамщ лiкування (35,12 ± 4,62) порiвняно з першою точкою спостереження (62,86 ± 5,34), що вiдображено в табл. 1.
Було виявлено вiрогiдне пiдвищення (р < 0,05) рiвнiв кортизолу в перший день спостереження (277,37 ± 18,71 нг/мл) та в динамвд лiкуван-ня (112,85 ± 7,43 нг/мл) порiвняно з контролем (40,64 ± 5,07 нг/мл), що пiдтверджуе факт тривало! стрес-вiдповiдi в першi мiсяцi 1ГМ. Пiд час оцшки динамiки концентрацГ! цього гормона (табл. 1) було вiдмiчено вiрогiдне !! зниження в плазмi кровi в ди-намiцi лiкування (р < 0,05).
У вшх пiдгрупах хворих на 1ГМ за ступенем тяжкосп виявлено вiрогiдне пiдвищення (р < 0,05) рiвнiв кортизолу порiвняно з контролем (табл. 2). Максимальш значення кортизолу вiдмiчено в груш хворих iз вираже-ним невролопчним дефiцитом (301,72 ± 6,72 нг/мл), що вказуе на максимальне напруження стрес-реалiзуючоi системи при тяжких iшемiчних ураженнях головного мозку, яка тривае i в ранньому вiдновному перiодi iнсульту. У всiх пiдгрупах за ступенем невролопчного дефiциту виявлено вiрогiдне зниження (р < 0,05) рiвнiв цього гормона в динамiцi. Винятком е шдгрупа тяжких хворих ф вираженим неврологiчним дефiцитом), де зниження рiвнiв кортизолу не досягало ступеня вь рогiдностi (р > 0,05).
Пд час оцiнки когнiтивного дефщиту у хворих на 1ГМ у раннш вщновний перiод середнiй бал за шкалою ММ8Е при надходженш в стацiонар становив 22,34 ± 3,42. У динамiцi спостереження було вiдмiче-но вiрогiдне (р < 0,05) зростання середнього бала до 26,87 ± 4,04, що е вщображенням вiдновлення когнiтив-ного потенщалу пацiентiв у процесi реабштащ! (табл. 1).
Кореляцiйний аналiз взаемозв'языв у нейроендо-криннiй системi у вщновний перiод iнфаркту головного мозку виявив певш особливостi. Було констатовано вiрогiдний обернений кореляцiйний зв'язок рiвнiв кортизолу та iндексу повсякденно! активностi Бартел
Оригшальш дослщження /Original Researches/
liNJI
Таблиця 1. Динам1ка вмсту кортизолу пор1вняно з руховим та когнтивним дефцитом ухворих на 1ГМ
у раннй вдновний пер'юд
Показник 1-ша точка спостереження 2-га точка спостереження
1ндекс Бартел (середнм бал) 62,86 ± 5,34* 35,12 ± 4,62*
MMSE (середнш бал) 22,34 ± 3,42* 26,87 ± 4,04*
Кортизол (нг/мл) 277,37 ± 18,71* 112,85 ± 7,43*
Прим1тка: * — p < 0,05 м'ж усма показниками в 1-шу та 2-гу точки спостереження. Таблиця 2. Динамка вмсту кортизолу в плазм '1 кров1 хворих на 1ГМ залежно в д ступеня тяжкост захворювання (M ± m, нг/мл)
Група хворих за ступенем тяжкосл Кортизол, M ± m, нг/мл
1-ша точка спостереження 2-га точка спостереження
Загалом 277,37 ± 18,71* 112,85 ± 7,43*
A 101,72 ± 6,72* 68,41 ± 6,42*
B 221,84 ± 12,08* 105,08 ± 11,53*
C 301,72 ± 6,72 299,14 ± 10,08
Контроль, нг/мл 40,64 ± 5,07
Примтки: yci показники в1рогщн1 (p < 0,05) порiвняно з контролем; * — p < 0,05 м 'ж ус 'ма показниками в 1-й та 2-й точц спостереження.
у хворих на 1ГМ на початку (г = —0,54; р < 0,05) та в динамщ раннього виновного перюду (г = —0,51; р < 0,05). Мiж концентращями кортизолу в плазмi кровi та рiвнем когштивних функцш у пащенпв було також виявлено вiрогiдний обернений кореляцшний зв'язок на початку (г = —0,61; р < 0,05) та в динамщ перюду реабштаци (г = —0,48; р < 0,05). Виявлений гiперкортизолiзм створюе несприятливi умови для вщновлення рухових та когштивних функцш у раннш вщновний перiод 1ГМ, що позначилося на сумарному баи за шкалами Бартел та ММ8Е.
Висновки
1. У раннiй вщновний перiод iшемiчного шсуль-ту в органiзмi тривае стан метаболiчного дистресу з шдвищенням в плазмi кровi одного з головних його маркерiв — кортизолу.
2. Гiперкортизолiзм негативно впливае на пере-бiг шфаркту головного мозку, а саме на вщновлення втрачених функцiй, особливо рухових та когштивних.
3. Тривала напружешсть стрес-реалiзуючих систем може потребувати медикаментозно! корекци для по-лiпшення наслщыв iшемiчного iнсульту.
Список лiтератури
1. Гусев Е.И. Дизрегуляционная патология нервной системы / Е.И. Гусев, Г.Н. Крыжановский. — М.: МИА, 2009. — 512 с.
2. Дзяк Л.А. Новые возможности мультимодальной фармакотерапии острого периода ишемического инсульта / Л.А. Дзяк, О.А. Зозуля, Е.Н. Клигуненко // Международный неврологический журнал. — 2015. — № 5(75). — С. 39-44.
3. Зозуля 1.С. Основш принципи дiагностики, формування дiагнозу, лкування та профыактики мозкового нсульту / 1.С. Зозуля, Ю.1. Головченко, А.1. Зозуля, О.П. Оноnрieнко,
A.О. Волосовець// Укршнський медичний часопис. — 2015. — № 5. — С. 34-38.
4. Малахов В.О. Стрес-реалiзуюча реакцiя iмунонейроендокринноí системи у гострому перiодi шемiчного нсульту/ В.О. Малахов, В.О. Монастирський// Международный неврологический журнал. — 2009. — № 8(30). — С. 94-96.
5. Монастирський В.О. Динамка вмкту штерлейкшу-1| та кортизолу в плазмi кровi хворих на шемiчний нсульт /
B.О. Монастирський//Укршнськийвкник психоневрологи. — 2010. — Т. 18, вип. 1(62). — С. 23-25.
6. Мищенко Т.С. Новые возможности в терапии больных с мозговым инсультом / Т.С. Мищенко, В.Н. Мищенко, И.В. Здесенко//Международный неврологический журнал. — 2013. — № 2(56). — С. 25-32.
7. Barugh A.J. Cortisol levels and the severity and outcomes of acute stroke: a systematic review / A.J. Barugh, P. Gray, S.D. Shenkin // J. Neurol. — 2014. — № 3(261). — P. 533-545.
8. Chamorro H. The harms and benefits of inflammatory and immune responses in vascular disease/H. Chamorro, J. Hallen-beck//Stroke. — 2006. — № 37. — Р. 291-292.
9. Herbert J. Do corticosteroids damage the brain?/ J. Herbert, I.M. Goodyer, A.B. Grossman et al.// JournalofNeuroendocrino-logy. — 2006. — Vol. 18. — P. 393-411.
10. Marklund N. Low and high circulating cortisol levels predict mortality and cognitive dysfunction early after stroke / N. Marklund, M. Peltonen, T.K. Nilsson // Journal of Internal Medicine. — 2004. — № 256. — P. 15-21.
11. Pajovic S.B. Neuroendocrine and oxidoreductive mechanisms of stress induced cardiovascular diseases / S.B. Pajovic,
fiNJJ_
M.B. Radojcic, D.T. Kanazir // Physiological Research. — 2008. — Vol. 57, № 3. — P. 2-15.
12. Smith C.J. Variability of the systemic acute phase response after ischemic stroke / C.J. Smith., H.S. Emsley, A. Vail// Journal of the Neurological Sciences. — 2006. — Vol. 251, № 1. — P. 7781.
13. Schwarz S. Neuroendocrine changes in patients with acute space occupying ischaemic stroke/S. Schwarz,, S. Schwab, K. Klinga// Journal ofNeurology, Neurosurgery and Psychiatry. — 2003. — № 74. — P. 725-727.
OpHrinaflbHi AOCiiiflrneHHn /Original Researches/
14. Smith C.J. Variability of the systemic acute phase response after ischemic stroke / C.J. Smith., H.S. Emsley, A. Vail et al. // Journal of the Neurological Sciences. — 2006. — Vol. 251, № 1. — P. 77-81.
15. Wen-Jie Z., Shuai J. Cortisol as a prognostic marker of short-term outcome of Chinese patients with acute ischemic stroke/Z. Wen-Jie, J. Shuai// J. PLosOne. — 2009. — Vol. 8, № 9. — P. 727-758.
OmpuMaHO 30.01.16 M
Монастырский B.A., Сиделковский А.Л.
Клиника современной неврологии «Аксимед», г. Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ СТРЕСС-РЕАЛИЗУЮЩЕЙ СИСТЕМЫ НА ТЕЧЕНИЕ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ПЕРИОДА ИНФАРКТА
ГОЛОВНОГО МОЗГА
Резюме. В статье рассмотрена проблема стресс-ответа ней-роэндокринной системы в ранний восстановительный период инфаркта головного мозга. Исследованы содержание кортизола в плазме крови больных с ишемическим инсультом и влияние этого гормона на течение болезни. Установлено, что кортизол негативным образом влияет на восстановление двигательных и
когнитивных функций у пациентов. Отмечена обратная корреляционная связь между плазменными концентрациями кортизола и суммарным баллом по шкалам Бартел и ММ8Б у больных инфарктом головного мозга в ранний восстановительный период.
Ключевые слова: инфаркт головного мозга, кортизол, неврологический дефицит.
Monastyrskyi V.A., Sydelkovskyi A.L.
Hospital of Modern Neurology «Aksimed», Kyiv, Ukraine
IMPACT OF STRESS REALIZING SYSTEM ON RECOVERY COURSE AFTER BRAIN INFARCTION
tor and cognitive functions recovering in patients. Inverse correlation between plasma cortisol concentrations and total score by the MMSE and Barthel scale has been determined in patients with brain infarction in the early recovery period.
Key words: brain infarction, cortisol, neurologic deficiency.
Summary. The article considers the problem of stress responses of the neuroendocrine system in the early recovery period after brain infarction. The blood plasma cortisol concentration in patients with ischemic stroke and the influence of this hormone on the disease course were studied. Cortisol was found to negatively affect the mo-
