CC BY
21
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.13-007.272:616.1-008.1 КАБАКОВ Б.О.
Харювська медична академ'т пслядипломно! осв'пи, кафедра анестез'юлог'И, ¡нтенсивно! терап'И, гематологи та трансфузологИ
ВПЛИВ ПОДОВЖЕНОТ ПЕРИНЕВРАЛЬНОТ БЛОКАДИ СТЕГНОВОГО НЕРВА НА КИСНЕВИЙ МЕТАБОЛ13М У ХВОРИХ НА АРТЕР|АЛЬНУ ОКЛЮ3ИВНУ ХВОРОБУ НИЖЫХ ЮнЩВОК
Резюме. Метою досл1дження було визначення впливу р1зних методик знеболення на тканинну оксигена-цЮ та Пзв'язок гз судинним опором та швидшстю кровотоку. Застосування запропонованог методики пролонгованог периневральног блокади стегнового нерва зарахунок тривалого симпатичного блоку забез-печувало кращу оксигенацЮ тканин у тсляоперацтному перюд1, тдтримуючи в1дносну вазодилатащю в проопероватй ктщвщ, на той час як у I грут досл1дження значний периферичний судинний отр дещо заважав адекватнш оксигенаци вже з першог тсляоперацшног доби. Ц дат тдтверджувались кореля-цшним взаемозв'язком м1ж $р02 та 1Р§к в обох групах досл1дження. Також при застосуванш перинев-ральног блокади в1дбувалось покращення локального кровотоку, що позитивним чином в1дображалось на динамщ кисневого метабол1зму. Отже, анестезшлог1чне забезпечення в1д1гравало роль протективного фактора метабол1чного захисту.
Ключовi слова: подовжена периневральна блокада, оксигенащя.
Актуальнгсть
Артерiальна оклюзивна хвороба нижн1х кшщвок (АОХНК) найчастгше репрезентуе манифестацию атеросклерозу, який може уражати рiзнi сегмен-ти артерiального дерева [12]. За статистикою, вщ АОХНК страждають 2—3 % вщ загально! чисельностг населення, що становить понад 20 % вщ ус1х видгв серцево-судинно! патологи, 5 % осгб середнього та похилого вгку, що становить 3—4 % усгх хiрургiчних захворювань [1]. Частота оклюзивних захворювань артергй нижнгх кiнцiвок у старшгй вiковiй групi може сягати 23 %, у 20—40 % цих хворих розвиваеться хро-нгчна критична iшемiя нижнiх кiнцiвок [2, 3, 6]. В одних т1льки США ураженг 8,5 млн людей вгком по-над 60 рокгв. Приблизно 50 % iз них асимптоматич-нi, а 40 % страждають вщ кульгавостi рiзних ступешв. 10 % мають критичнi рiвнi гшемп, що проявляються болем у споко! або втратою тканин у форм1 невилг-ковних виразок та гангрени [5, 8]. В останш деся-тир1ччя прогресивно зб1льшуеться к1льк1сть хворих гз цгею патолог1ею [11]. Частка атеросклерозу ма-г1стральних судин становить понад 20 % серед ус1х вид1в серцево-судинних захворювань, що вщповг-дае 2—3 % вщ загально! к1лькост1 населення Укра!ни [10]. НайбГльш типовою локал1зац1ею уражень при атеросклероза маг1стральних судин е стегново-пщ-кол1нний сегмент [9]. Незважаючи на досягнення сучасно! судинно! хгрургп в лгкувант атеросклерозу, в1дсоток шсляоперацшних ускладнень е високим [13]. Частгше за все зустр1чаються тромбози шунт1в,
що в б1льшост1 випадк1в потребують повторних ре-конструктивних операций або виконання швалщизу-ючих операций з ампутацп к1нц1вки [7]. Велике зна-чення для ефективностг та прогнозу роботи шунта мае стан дистального русла [4].
Дотепер не гснуе однозначного уявлення про стан кровотоку по судинах нижнк к1нц1вок у па-ц1ент1в з АОХНК. Особливо щкавим е визначення впливу р1зних методик знеболення на тканинну оксигенащю та Г! зв'язок гз судинним опором 1 швидк1стю кровотоку, що й стало метою даного до-слщження.
Матер1али та методи досл1дження
Для виргшення поставлених задач було проведене дослщження на баз1 ДЛПЗ «ЦКЛ УЗ». У дослщжен-нг брали участь 64 пащенти. Середн1й в1к становив 62,2 ± 2,1 року. Серед пац1ент1в були 34 (53,2 %) чо-ловгки та 30 (46,8 %) жшок. Ус1м пациентам при над-ходженш до стационару було д1агностовано стутнь гшеми за Фонтейном — Покровським (1954) [8].
Ус1 пащенти були розподГленг слгпим методом на двг групи поргвняння: I (п = 34) — контрольна, II (п = 30) — основна. У I груш знеболення проводилось на основг субдурально! анестезГ! за стандартною методикою без катетеризацГ! на ргвнг Ь4-Ь5 гз засто-
© Кабаков Б.О., 2013 © «Медицина невгдкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
суванням бушвакашу 0,5 % в o6'eMi 3,0 ± 0,2 мл. У II rpyni дослiдження додатково до субдурально! анес-тези було застосовано розроблену методику подо-вжено! периневрально! блокади стегнового нерва. В основi розроблено! методики подовжено! периневрально! анестези стегнового нерва лежить введения мiсцевого анестетика бушвакашу 0,125 % в об'eмi 5,0 ± 0,8 мл на 6 годин за допомогою попередньо встановленого в периневральний простiр епщураль-ного катетера.
Уам пацieнтам було проведено шунтування ма-гiстральних артерiй нижньо! кшщвки автовеною чи синтетичним протезом.
Тривалють оперативного втручання стано-вила 307,2 ± 19,2 хвилини в I груш та 319,2 ± 21,4 хвилини в II грyпi. Тривалють анестезюлопчно-го забезпечення становила 364,8 ± 12,6 хвилини та 376,4 ± 18,5 хвилини в I та II групах вiдповiдно. Об'ем крововтрати в I та II групах дослщження ста-новив 384,2 ± 11,3 мл та 395,5 ± 10,9 мл вiдповiдно.
Пащенти були рандомiзованi за статтю, вжом, ступенем шемп та давнiстю захворювання. I гру-пу дослiджения (n = 34) склали 21 (61,76 %) чоло-вiк та 13 (38,23 %) жшок, середнiй вж становив 63,1 ± 2,0 року. II групу дослiджения (n = 30) склали 13 (43,33 %) чоловтв та 17 (56,67 %) жшок, середнш вж становив 61,3 ± 3,0 року.
Вихщний стан шемп нижиiх кiнцiвок у групах дослщження за класифiкацiею Фонтейна — По-кровського вщображено в табл. 1.
Давшсть захворювання становила 12,6 ± 0,6 мь сяця для I групи дослщження та 13,0 ± 0,7 мiсяця для II групи дослщження.
Критерiями виключення були: вж менше 18 або понад 90 роюв, стyпiнь iшемГi за Фонтейном — По-кровським нижче На або вище III, вщсутнють згоди пацiента.
Етапи дослiдження: початок х1рурпчного доступу, накладення затискача на артерго, перiод iшемГi, зняття затискача з артерп, безпосередньо тсля переведена в ВА1Т, 1-ша, 2-га, 3-тя, 5-та, 7-ма, 14-та, 28-ма доба.
Динамiкy парцiального тиску кисню (SpO2, норма — 98,0 ± 1,0 %) в ураженш кiнцiвцi дослщжува-ли за допомогою плетизмографа на апарат «Ютас 300М».
Методом ультразвуково! допплерографи на апа-ратi EGAS 6PXM визначались швидкiснi характеристики локального кровотоку нижньо! кiнцiвки. Було дослщжено таю кшьюсш параметри доппле-рограми пщколшно! артери уражено! кiнцiвки: т-кову систолiчнy швидкiсть (Vs, 32,3 ± 6,5 см/с), що характеризувала амплиуду систолiчного пiка швид-
KOCTi; пжову дiастолiчну швидкiсть (Vd, регюнар-на норма — 11,4 ± 4,1 см/с), що характеризувала амплиуду негативного тку швидкост в apтepiях i3 високим периферичним опором; середню швид-KicTb (Vm, peгioнapнa норма — 4,1 ± 1,3 см/с), що е результатом усереднення складових спектрального розподшення за один або декшька серцевих циклiв i вщображае пepфузiю тканин; пульсовий iндeкс Гьослшга — К1нга (IPgk, peгioнapнa норма — 11,6 ± 3,8 одинищ), що пoбiчнo характеризував стан периферичного опору в дослщжуваному судинному басейш. Тобто було дoслiджeнo лoкaльнi характеристики кровотоку задля oб'ективiзaщl 1х динaмiки в пiсляoпepaцiйнoму пepioдi.
Обговорення отриманих результат
Показник SpO2, що характеризував сатурацго змшано! капшярно! кpoвi в уражених оклюзив-ною apтepiaльнoю хворобою кiнцiвкaх, на початку дослщження становив 74,17 ± 1,41 % у I груш дослщження та 74,60 ± 1,26 % у II груш дослщження (табл. 2). Безпосередньо тсля накладання затискача на уражеш мапстральш судини piвeнь SpO2 становив 79,63 ± 1,33 % та 78,90 ± 1,52 % у I та II груш дослщження вiдпoвiднo. Пд час штраопера-цiйнoгo пepioду шемй SpO2 oчiкувaнo знижувався до 63,47 ± 1,14 % (p = 0,00383) в I груш дослщження та до 62,63 ± 1,24 % (p = 0,00832) у II груш досль дження. Шсля зняття затискача завдяки вщновлен-ню мaгiстpaльнoгo кровотоку та тpивaючiй дл peri-онарно'1 анестези piвeнь SpO2 в уражених кiнцiвкaх зростав на 24,42 ± 2,80 % (p = 0,003923) в обох групах. У ранньому шсляоперацшному rop^i значних змiн констатовано не було (p = 0,0000592).
Починаючи з першо! шсляоперацшно! доби в II груш дослщження показник SpO2 мав позитив-ну тeндeнцiю до поступового зростання i становив 90,40 ± 1,01 %. Нaдaлi його динамжи до кiнця до-слiджeння вщзначено не було (p = 0,0000279), це пояснюеться дiею симпатичного компонента за-пропонованог периневрально! блокади. У I груш дослщження piвeнь SpO2 на першу пiсляoпepaцiйну добу становив 87,10 ± 1,60 % та зpiвнявся з результатами II групи дослщження лише на двадцять восьму шсляоперацшну добу, що може бути пояснено при-пиненням дц сегментарно! блокади в I груш досль дження.
Вищeзaзнaчeнi змiни показника SpO2 упродовж пepioду дослщження тiснo корелювали з показни-ком IPgk (рис. 1), що вщображав периферичний отр судин уражено! кiнцiвки.
Вихiдний стан гшокси на початку хipуpгiч-ного доступу вщзначався сильним негативним
Група
Стан шемп
11а
II6
III
IV
I (n = 34)
8 (25 %)
21 (65,62 %)
4 (12,5 %)
II (n = 30)
7 (21,87 %)
19 (59,3 %)
6 (18,75 %)
0
0
0
0
Таблиця 1. Ступ1нь вихдного стану iшемil нижньоi юн^вки за Фонтейном — Покровським у групах
досл'1дження
взаемозв'язком мж показниками IPgk та SpO2 — r = —0,74 для I групи досл1дження та r = —0,79 для II групи дослщження. Пщ час накладання затиска-ча та в пер1од шемп показник IPgk не рееструвався
Рисунок 1. Динамка показника IPgk у групах дослщження
апаратурою, тому кореляцшних даних за ц1 перю-ди дослщження не було. Шсля зняття затискача та в рашшньому шсляоперацшному пергодг завдяки дГ! репонарно! блокади штенсивнють негативного кореляцгйного зв'язку м1ж показниками 8р02 та !Р§к залишалась сильною: для I групи дослщження г = —0,73 та г = —0,72 вщповщно, для II групи дослг-дження — г = —0,71 1 г = —0,75 вщповщно.
Але вже в першу пГсляоперацГйну добу, пГсля припинення дГ! сегментарно! блокади, кореляцш-ний зв'язок мГж 8р02 та IPgk у I груш дослщження вщзначався негативною динамжою до зростання (г = —0,51) Г набув значення г = —0,37 на другу тсля-операцшну добу, на той час як у II груш дослщження завдяки дГ! пролонговано! периневрально! блокади негативний кореляцшний зв'язок мГж показниками Бр02 та IPgk залишався на достатньому р^вш впро-довж першого шсляоперацшного тижня (табл. 3).
Таким чином, застосування запропоновано! методики пролонговано! периневрально! блокади стегнового нерва за рахунок тривалого симпатичного блоку забезпечувало кращу оксигенацго тканин у шсляоперацшному перюдГ, пщтримуючи вщнос-
Таблиця 2. Динамка показника SpO2 (%) у групах дослщження
Етап Група I (n = 34) Група II (n = 30)
Початок xipypri4Horo доступу 74,17 ± 1,41 74,60 ± 1,26
Накладання затискача на apTepiio 79,63 ± 1,33 78,90 ± 1,52
Перюд шеми 63,47 ± 1,14* 62,63 ± 1,24*
Зняття затискача з артери 89,53 ± 1,40* 88,10 ± 0,93*
Пюля переведення до ВА1Т 88,97 ± 1,44* 88,87 ± 1,14*
1-ша доба 89,10 ± 1,65* 90,40 ± 1,01*
2-га доба 89,07 ± 1,51* 90,53 ± 1,34*
3-тя доба 90,40 ± 1,06* 89,63 ± 1,02*
5-та доба 88,03 ± 1,17* 90,93 ± 1,20*
7-ма доба 88,60 ± 1,24* 90,80 ± 1,01*
14-та доба 89,23 ± 0,63* 91,13 ± 0,95*
28-ма доба 90,27 ± 0,69* 90,60 ± 0,95*
Примтка: * — p < 0,05 щодо вихщних даних.
Таблиця 3. Кореляц!я м 'ж IPgk та SpO2 у групах досл '1дження
Етап Група I (n = 34) Група II (n = 30)
r Р r Р
Початок хiрургiчного доступу -0,74 0,00334 -0,79 0,00421
Накладання затискача на артер^
Перiод iшемií
Зняття затискача з артери -0,73 0,00293 -0,71 0,00132
Пюля переведення до ВА1Т -0,72 0,00150 -0,75 0,00119
1-ша доба -0,51 0,00430 -0,78 0,00422
2-га доба -0,37 0,00058 -0,74 0,00105
3-тя доба -0,40 0,00203 -0,69 0,00061
5-та доба 0,42 0,00033 -0,64 0,00139
7-ма доба 0,33 0,00062 -0,52 0,00081
14-та доба 0,41 0,00224 -0,38 0,00064
28-ма доба 0,37 0,00295 0,35 0,00056
ну вазодилатащю в прооперованш кшщвщ, на той час як у I груш дослщження значний периферичний судинний опiр дещо заважав адекватнш оксигенаци вже з першо'1 шсляоперацшно! доби. Цi данi пщ-тверджувались кореляцiйним взаемозв'язком м1ж Бр02 та 1Р§к в обох групах дослщження, що може бути пояснено при аналiзi кореляцiйних вщношень ультразвукових показниюв швидкостi кровотоку.
Данi аналiзу ультразвукових показниюв швидко-стi кровотоку дозволили встановити, що показник 1Р§к суттево корелював iз показником Vm (табл. 4). В обох групах дослщження коефщент кореляцп приймав негативнi, сильш значення (табл. 5), що вказувало на покращення середньо'1 швидкостi кровотоку при зниженш периферичного судинного опору в ураженш кiнцiвцi. Вщповщно до отриманих даних, iнтенсивнiсть кореляцшного зв'язку в I групi дослщження мала сильний негативний характер, що вщображало залежнiсть мiкроциркуляторного кровотоку вщ стану периферичного опору судин, який мав тенденщю до посилення в пiсляоперацiйному перiодi.
У II груш дослщження iнтенсивнiсть взаемозв'язку була мжмальною в шсляоперацш-
ному перюд^ що характеризувало роз'еднання швидкiсних характеристик мжроциркуляторного кровотоку та рiвня периферичних судин. Вщсут-нiсть цього взаемозв'язку визначала стабiльнiсть кровотоку по периферичних судинах при стабшь-ностi судинного тонусу. Тобто в I груш дослщжен-ня рiвень метаболiзму шдтримувався за рахунок посиленого кровотоку й значного тонусу судин, а в II груш дослщження — за рахунок як прискорення кровотоку, так i зниженого рiвня периферичного тонусу судин.
Вщповщно при застосуваннi периневрально'1 блокади вщбувалось покращення локального кровотоку, що позитивним чином вщображалось на динамвд кисневого метаболiзму. Отже, анестезюло-гiчне забезпечення вiдiгравало роль протективного фактора метаболiчного захисту.
Висновки
1. Патофiзiологiчнi наслiдки оклюзивно'1 патологи артерш нижнiх кiнцiвок тюно пов'язанi з п-поксiею периферичних тканин. Застосування в пе-рюперацшному перiодi запропоновано'1 методики подовжено1 периневрально1 блокади покращувало
Таблиця 4. Динамка показника Vm (см/с) у групах дослiдження
Етап Група I (n = 34) Група II (n = 30)
Початок xipypri4Horo доступу 03,00 ± 0,43 03,35 ± 0,51
Накладання затискача на артер^ 00,00 ± 0,00 00,00 ± 0,00
Перюд шеми 00,00 ± 0,00 00,00 ± 0,00
Зняття затискача з артери 06,07 ± 0,36 06,34 ± 0,26
Пюля переведення до ВА1Т 06,24 ± 0,31 06,84 ± 0,29
1-ша доба 06,09 ± 0,38 07,19 ± 0,28
2-га доба 06,27 ± 0,28 06,96 ± 0,30
3-тя доба 07,31 ± 0,31 07,18 ± 0,34
5-та доба 07,10 ± 0,29 07,27 ± 0,32
7-ма доба 07,11 ± 0,31 07,11 ± 0,28
14-та доба 06,91 ± 0,27 07,08 ± 0,29
28-ма доба 07,15 ± 0,27 07,00 ± 0,26
Таблиця 5. Кореляц1я м 'ж Vm та IPgk у групах дослдження
Етап Група I (n = 34) Група II (n = 30)
r p r p
Початок хiрургiчного доступу -0,38 0,00223 -0,37 0,00286
Накладання затискача на артер^
Перюд шеми
Зняття затискача з артери -0,83 0,00166 -0,83 0,00121
Пюля переведення до ВА1Т -0,73 0,00478 -0,71 0,00281
1-ша доба -0,81 0,00099 -0,81 0,00065
2-га доба -0,75 0,00316 -0,83 0,00070
3-тя доба -0,82 0,00180 -0,88 0,00205
5-та доба -0,78 0,00095 -0,84 0,00293
7-ма доба -0,83 0,00446 -0,82 0,00165
14-та доба -0,80 0,00020 -0,77 0,00200
28-ма доба -0,81 0,00324 -0,72 0,00406
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
оксигенацго тканин, розташованих дистальшше за прооперовану оклюзiю. KpiM того, вщновлення кисневого метаболiзму в II rpyni дослщження вщбу-валось вже в першу шсляоперацшну добу, на той час як у I груш дослщження — лише на двадцять восьму добу.
2. Застосування запропоновано! методики про-лонговано! периневрально! блокади стегнового нерва за рахунок тривалого симпатичного блоку забезпечувало кращу оксигенащю тканин у тсля-операцiйномy перюда, пiдтримyючи вiдноснy вазо-дилатацiю в прооперованш кiнцiвцi, на той час як у I груш дослщження значний периферичний судин-ний отр дещо заважав адекватнiй оксигенацп вже з першо! шсляоперацшно! доби.
Список л1тератури
1. Асланов А.Д. Тактика хирургического лечения больных с хронической критической ишемией нижних конечностей: Пособие для врачей /А.Д. Асланов, А..Н. Косенков, Б.А.. Мизаушев. — 2006. — 51 с.
2. Гринь В.К. Клтинно-тканинт технологи в л^вант хротчних виразково-ранових дефектiв нижнх кщщвок /
B.К. Гринь, А.Г. Попандопуло, О.А. Штутн [та щ.]. — Донецьк, 2009. — 243 с.
3. Коваль Б.М. Сучасний стан дiагностики та хiрургiчного л^вання хротчног критичноt теми нижнх кшщвок/ Б.М. Коваль //Хiрургiя УкраГни. — 2009. — № 3. — С. 84-89.
4. Кутовий О.Б. Хiрургiчне л^вання критичноt теми нижтх кщщвок на тлi атеросклерозу / О.Б. Кутовий, Аммар О.М. Амро // Медичт перспективи. — 2012. — Т. XVII, № 3. —
C. 64-69.
5. Пиптюк О.В. Патогенетичт основи дистрофiчних змт у тканинах при хротчтй критичтй теми нижнх кшщвок / О.В. Пиптюк, С.М. Геник, В.А. Левицький//Практическая ангиология. — 2007. — № 6.
6. Пиптюк О.В. Шляхи покращення л^вання хворих i3 хротчними трофiчними виразками нижнх кщщвок рiзного ге-незу / О.В. Пиптюк, С.Б. Телемуха, В.О. Пиптюк // Науковий вкник Ужгородського утверситету «Медицина». — 2012. — № 2(44). — С. 86-91.
7. Пиптюк О.В. Непряма реваскуляризащя в комплексному лжувант хворих з облтерацкю дистального артерiального русла / О.В. Пиптюк, Р.В. Сабадош, В.О. Пиптюк//Практична медицина. — 2008. — Т. XIV, № 5. — C. 194-197.
8. Покровский А.В. Заболевания аорты и ее ветвей/ А.В. Покровский. — М.: Медицина, 1979. — 324 с.
9. Al-Khoury G. Isolated femoral end arterectomy: impactof SFA TASC classification on recurrence ofsymptoms and need for additional intervention / G. Al-Khoury, L. Marone, R. Chaer, R. Rhee [et al.]// J. Vasc. Surg. — 2009. — Vol. 50, № 4. — P. 784-789.
10. Cull D.L. Open versus endovascular intervention for critical limb ischemia: a population-based study /D.L. Cull, E.M. Langan, B.H. Gray [et al.]// J. Am. Coll. Surg. — 2010. — Vol. 210, № 5. — Р. 555-561, 561-563.
11. Feinglass J. Perioperative outcomes and amputation-free survival after lower extremity by pass surgery in California hospitals, 1996-1999, with follow-up through 2004/ J. Feinglass, M.W. Sohn, H. Rodriguez [et al.] // J. Vasc. Surg. — 2009. — Vol. 50, № 4. — P. 776-783.
12. Moore Wesley S. Vascular and Endovascular Surgery / S. Moore Wesley. — 7th ed. — Elsevier, 2006. — Ch. 13.
13. Topal A.E. Lower extremity arterial in juries over a six-year period: outcomes, risk factors, and management / A.E. Topal, M.N. Eren, Y. Celik // Vasc. Health. Risk Manag. — 2010. — Vol. 6. — P. 1103-1110.
Отримано 21.04.13 □
Кабаков Б.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра анестезиологии, интенсивной терапии, гематологии и трансфузиологии
ВЛИЯНИЕ ПРОДЛЕННОЙ ПЕРИНЕВРАЛЬНОЙ БЛОКАДЫ БЕДРЕННОГО НЕРВА НА КИСЛОРОДНЫЙ МЕТАБОЛИЗМ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ОККЛЮЗИОННОЙ БОЛЕЗНЬЮ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
Резюме. Целью исследования было определение влияния различных методик обезболивания на тканевую оксигенацию и ее связь с сосудистым сопротивлением и скоростью кровотока. Применение предложенной методики продленной периневральной блокады бедренного нерва за счет продленного симпатического блока обеспечивало лучшую оксигенацию тканей в послеоперационном периоде, поддерживая относительную вазодила-тацию в прооперированной конечности, в то время как в I группе исследования значительное периферическое сосудистое сопротивление несколько негативно сказывалось на адекватности оксигенации уже с первых послеоперационных суток. Эти данные подтверждались корреляционной связью между Sp02 и IPgk в обеих группах исследования. Также использование продленной периневральной блокады улучшало локальный кровоток, что позитивно сказывалось на динамике кислородного метаболизма. Таким образом, анестезиологическое пособие играло роль протективного фактора метаболической защиты.
Ключевые слова: продленная периневральная блокада, оксигенация.
Kabakov B.O.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Department of Anesthesiology, Intensive Care, Hematology and Transfusion Medicine, Kharkiv, Ukraine
EFFECT OF PROLONGED PERINEURAL FEMORAL NERVE BLOCKADE ON OXYGEN METABOLISM IN PATIENTS WITH ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASE OF THE LOWER EXTREMITIES
Summary. The aim of the study was to determine the effect of different methods of anesthesia on tissue oxygenation and its relationship to vascular resistance and blood flow velocity. The application of this technique of continuous perineural femoral nerve block, due to continuous sympathetic block, provided better tissue oxygenation in the postoperative period, maintaining the relative vasodilation in the operated limb. While in the I study group a significant peripheral vascular resistance has adversely affected the adequacy of oxygenation from the first postoperative day. These data were confirmed by correlation between SpO2 and IPgk in both study groups. Also, the use of continuous perineural block improved local blood flow, which has a positive effect on the dynamics of oxygen metabolism. Thus, anesthetic support played the role of metabolic protective factor.
Key words: continuous perineural block, oxygenation.
