CC BY
202
I
Олена Бориавна Червякова,
канд. юрид. наук, доцент На^ональний юридичний унверситет iменiЯрослава Мудрого, м. Харюв
УДК 342.95 :324:005.334
ВПЛИВ КОРУПЦ1ЙНИХ РИЗИК1В НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО 1НФОРМАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В: ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ
У статт1 розглядаються актуальш проблеми впливу корупцшних ризитв на забезпечення доступу до тформацшних ресурс1в. Визначено об'ективт та суб'ективт фактори, що сприяють виникненню корупцшних ризикгв, проаналгзовано шляхи гх зменшення. Акцентовано увагу на необ-х1дност1 змцнення державного контролю за виконанням вимог закону про забезпечення прозоро-ст1 у державному управлтт, у тому числ1 й шляхом створення (визначення) специального органу.
Ключовi слова: корупцшш ризики, шформацшт ресурси, доступ до сустльно необхщно1 шформаци, державний контроль.
© Червякова О. Б, 2015 209
Сучасш дослвдження сввдчать про небезпеку, яку несе корупщя сусшль-ству: загрозу верховенству права, шдрив соцiальноí справедливостi, шкоду економiчному розвитку, послаблення моральних основ сусшльства та ста-бiльностi його демократичних шституив, порушення конституцiйних прав громадян, у тому числ й на шформащю. В той же час, як зазначаеться у Засадах державноí антикорупцiйноí полiтики в Укра1Ш (Антикорупцiйна страте-гiя) на 2014 - 2017 рр. [1; 2014. - № 46. - Ст. 2047], ефективний доступ до шформацп, якою володшть органи публiчноí влади, iншi суб'екти, е важ-ливою передумовою для запобiгання корупцп, виявлення та припинення корупцiйних дiянь. Особливого значення набувае iнформацiя, яка становить сусшльний iнтерес, а саме: ввдомост про використання публiчних кош^в, розпорядження державним або комунальним майном, особист доходи, майно, видатки та зобов'язання фшансового характеру.
Серед заходiв запобiгання корупцп важливу роль вдаграе своечасне виявлення та прогнозування корупцшних ризикiв1 (факторiв) й нейтралЬ защя чинникiв, якi пiдживлюють IX кнування, у тому числi й у сферi обiгу iнформацiйних ресурсiв. Шд такими ризиками розумiють обставини (явища, процеси) у дiяльностi посадових та службових осiб державних органiв, яы створюють ситуацiю для IX можливо1' корупцiйноí поведiнки, породжують корупцiйнi правопорушення або сприяють IX розповсюдженню [3, с. 272-273]. У теорп права поширена думка, що ризик е суб'ективно-об'ективною катего-рiею [4, с. 22], яка являе небезпеку виникнення несприятливих наслвдыв осо-бистого або сусшльного характеру через обрання особою варiантiв поведiнки. Враховуючи корупцiйнi ризики, можна констатувати, що особа, уповнова-жена на виконання функцш держави, через iснуючi об'ективнi та суб'ективш чинники змушена «балансувати» мiж сусшльними (державними) та особи-стими (корпоративними) штересами.
З наукових джерел випливае, що окремi вченi дослiджували корупщю як суспiльне явище i засоби запоб^ання 1и (В. М. Гаращук, О. О. Кальман, О. М. Литвак, М. I. Мельник, 6. В. Невмержицький, М. I. Хавронюк та ш.). Представники конституцшного та адмшютративного права присвятили нау-ковi пошуки проблемам реалiзацГí громадянами права на доступ до публiч-но'1 iнформацГí (И. Л. Бачило, М. С. Демкова, Б. А. Кормич, Т. А. Костецька, А. I. Марущак, О. В. Нестеренко, В. О. Серьогш, Т. М. Слинько та ш.). Проте питання впливу корупцшних ризиюв на забезпечення доступу до шформацш-них ресурсiв не отримали належного висв^лення.
Зазначене актуалiзуе дослiдження корупцшних ризикiв у сферi обiгу шформацшних ресурсiв з метою визначення деяких чинниыв, якi впливають на найбшьш ймовiрну корупцшну поведшку суб'ектiв, а також засоби IX ней-тралiзацií, що й обумовило обрання теми дано!' статтi. Автор ставить за мету проаналiзувати деяю «вузью» мiсця доступу громадян до шформацп, унорму-вання державного контролю в цш сферi й запропонувати шляхи забезпечення подальшоí вiдкритостi й прозорост суспiльно необхiдноí iнформацГí.
1 У даному випадку ми розглядаемо ризик як можливу небезпеку [2, с. 1527].
Як ввдомо, прюритетними нормами мiжнародного права визнаш, зокрема, так сфери правового регулювання державно! антикорупцшно! полiтики, як державна та мушципальна служба, законотворча, судова та правоохоронна дiяльнiсть, бюджетний процес, привaтизaцiя державного та комунального майна, державш закушвл^ реeстрaцiя та лiцензувaння певних видiв дiяль-ностi, експертиза та сертифжащя товaрiв та послуг, надання та отримання мiжнaродно! фiнaнсово! й гумаштарно! допомоги, а також iншa дiяльнiсть, яка становить суспiльний iнтерес [5, с. 402]. Якщо взяти за основу таке ран-жування, можна констатувати, що до можливих корупцшних ризиюв може бути вiднесено брак прозорост iнформaцiйних ресурсiв, що обертаються у зазначених сферах (рiшень, яы приймаються, необгрунтоване обмеження доступу до публiчно! iнформaцi! про дiяльнiсть оргашв державно! влади, iнших уповноважених о^б тощо).
Йдеться, перш за все, про обов'язок владних структур оприлюднювати сус-пiльно необхiдну iнформaцiю, а саме: про загрозу територiaльнiй щлюност Укра!ни; щодо забезпечення реaлiзaцi! конституцшних прав, свобод i обов'яз-юв; яка свiдчить про можливiсть порушення прав людини; введення громад-ськост в оману; про шкiдливi еколопчш та iншi негaтивнi нaслiдки дiяльностi (бездiяльностi) фiзичних або юридичних осiб тощо. Тaкi вiдомостi е предметом сусшльного iнтересу, i право громадськост знати цю iнформaцiю переважае потенцшну шкоду вiд !! поширення (ст. 29 Закону Укра!ни «Про шформа-щю») [1; 2011. - № 32. - Ст. 313]. Ще одним шляхом забезпечення доступу до публiчноi шформаци е реaлiзaцiя громадянами вщповщного конституцiйного права (ст. 5 Закону Укра!ни «Про доступ до публiчноi шформаци» [1; 2011. -№ 32. - Ст. 314]). Проте у дослщжуванш сферi частина положень зазначених закошв мае оцшочний характер, що на прaктицi сприймаеться неоднозначно i у бiльшостi випадюв унеможливлюе доступ до тако! шформаци.
Проaнaлiзувaвши практику рiзних кра!н св^у щодо пiдстaв та умов обмеження доступу до шформаци, експерти мiжнaродноi оргашзаци «Article 19»1 вивели правило, зпдно з яким обмеження можна вважати лептимним лише на пiдстaвi закону, воно мае бути зрозумшим, описуватися чiтко i шдлягати суворiй перевiрцi стосовно таких категорш, як «шкода» i «суспiльнi ште-реси». Тому всi iндивiдуaльнi запити щодо здобуття шформаци ввд публiч-них оргaнiв мають прийматися, якщо публiчнi органи не зможуть довести, що ця шформащя пiдпaдaе шд дiю обмеженого режиму виняткiв. Ввдмова ж у доступi до шформаци буде невиправданою, якщо публiчнi органи не зможуть довести, що шформащя пройшла суворий трискладовий тест, а саме : 1) мае стосуватися легитимно! мети, передбачено! законом; 2) !! оприлюд-
1 «Article 19» була заснована в Лондон (1987 р.) для забезпечення свободи погляд1в i сво-боди шформаци у всьому свт американським журналштом Родержом МакАртуром. Сьо-годш ця оргашзащя мае понад 80 партнер1в у р1зних кра!нах св1ту. Зокрема, в Укра!ш !! партнерами е : «ЕкоПраво-Ки!в», «ЕПЛ (Еколопя-Право-Людина)». - Льв1в, «Харювська правозахисна група» та in. [6].
нення загрожуватиме спричиненням суттевоí шкоди зазначенш лептимнш метi; 3) шкода, що може бути завдана, мае бути вагомшою, шж суспiльний iнтерес в отриманш iнформацií [7, с. 15-17].
Утвердження шституту прозоростi у практицi державного життя е бага-торiчною тенденщею в розвитку групи краш свггу, суспiльний устрiй яких прийнято характеризувати як лiберально-демократичний [8, с. 58]. Особливого значення вш набувае як один iз заходiв запоб^ання та протидií корупцп. Так, серед Двадцяти керiвних принципiв у боротьбi з корупцiею, прийнятих 6 листопада 1997 р. Ком^етом Мiнiстрiв Р6, важливе мiсце займае забезпечення прозорост у сферi державного управлшня, зокрема, шляхом прийняття вiдповiдних процедур перевiрки дiяльностi Тх органiв з тим, щоб засоби масо-воí iнформацГí могли вiльно отримувати та розповсюджувати шформащю, яка стосуеться корупцп [5, с. 179]. Конвенщя ООН проти корупцп, прийнята резо-лющею Генеральноí Асамблеí вiд 31 жовтня 2003 р., наголошуе на необхщност посилення прозорост та сприяння залученню населення у процеси прийняття ршень, забезпечення ефективного доступу до шформацп, проведення заходiв щодо iнформування населення, яы сприяють створенню атмосфери нетерпи-мостi щодо корупцп; повазi, заохоченш та захистi свободи пошуку, отримання, опублшування та розповсюдження iнформацií про корупщю [5, с. 57]. Зокрема, йдеться про прийняття кожною державою таких заходiв внутршнього зако-нодавства, яю можуть знадобитися для посилення прозорост в його публiч-нш адмiнiстрацГí, в тому числi й стосовно п органiзацií, функцiонування, та, у належних випадках, процесiв прийняття ршень. Такi заходи, мiж шшим, охоплюють: а) прийняття процедур або правил, яы дозволяють населенню отримати у належних випадках шформащю про ршення та юридичш факти, яы зачiпають iнтереси населення; б) спрощення адмшютративних процедур для полегшення публiчного доступу до компетентних органiв, яю приймають рiшення, та в) перюдичш звiти про небезпеку корупцií у публiчнiй адмiнiстра-цií (ст. 10 Конвенцп ООН проти корупцií).
Як зазначае Ком^ет ООН по контролю за наркотиками та попередженню злочинноси, якщо погодитися з тим, що шформащя - це влада, то полегшення доступу до шформацп дае громадянському сусшльству можливкть здшснювати нагляд за державою. Доступ до шформацп е потужним меха-шзмом шдзв^носи, а там, де е шдзв^шсть, якiсть прийняття рiшень мае шдвищуватися : «гласнiсть справедливо рекомендуеться як засiб проти соцi-альних хвороб. Сонячне св^ло _ е найкращим дезшфекцшним засобом, а електричне свггло - найкращим полiцейським» [5, с. 260]. Зввдси випливае, що нащональш законодавчi акти та правила, пов'язаш з iнформацiею, мають базуватися на принциш «громадяни мають знати».
Свого часу представниками Львiвськоí школи права за наслвдками дослi-дження шляхiв перетворення обмеження права на доступ до шформацп на його порушення було зроблено висновок, що останне ввдбуваеться через хибну правозастосовну дiяльнiсть оргашв влади, а саме на еташ необгрунтованого
нормативного закршлення таких меж (обмежень): 1) прийняття перелМв шформаци, що не е публiчною, яю суперечать Закону; 2) ввднесення до служ-бово1 iнформацГí Tieï публiчноï iнформацiï, обмеження доступу до яко1 взагалi заборонено; 3) видання органами виконавчоТ влади розпоряджень, постанов та шших рiшень, якi мають гриф «ДСК» та iн. [9]. По суп, зазначеш обмеження можуть розглядатися як корупцшш ризики в шформацшному середовищi, й до них слщ вiднести й вiдсутнiсть контролю за виконанням розпорядниками шформаци вимог законодавства в цш сферь
Розглянемо деяы з цих ризикiв докладнiше. Частина 1 ст. 9 Закону Украши «Про доступ до публiчноï iнформацiï» (далi - Закон), яка сформульована не в iмперативнiй форм^ наголошуе, що до службовоТ може належати (шд-креслено нами) така шформащя: 1) що метиться в документах суб'екпв влад-них повноважень, яы становлять внутрiвiдомчу службову кореспонденщю, доповiднi записки, рекомендаций якщо вони пов'язаш з розробкою напряму дiяльностi установи або здiйсненням контрольних, наглядових функцш органами державно!" влади, процесом прийняття ршень i передують публiчному обговоренню та/або прийняттю ршень; 2) зiбрана в процесi оперативно-роз-шуково'1, контррозвiдувальноï дiяльностi, у сферi оборони краши, яку не ввд-несено до державно!" таемницi.
Зввдси випливае, що суспiльне значення шформаци, як обгрунтовано шд-креслюе О. В. Нестеренко, мусять виршувати: 1) розпорядник шформаци за запитом про надання шформаци, взнесено!" до шформаци з обмеженим доступом або до конфщенцшно']"; 2) суд у разi розгляду скарги на законшсть ввднесення певно!" iнформацiï до iнформацiï з обмеженим доступом або кон-фщенцшно'1 тощо [10, с. 128].
Проте маемо певш розбiжностi мiж духом та буквою зазначеного Закону: перелж ведомостей, що становлять (не можуть становити, а вже становлять) службову шформащю, складають органи державно!" влади, органи мюцевого самоврядування, iншi суб'екти владних повноважень, у тому числ на вико-нання делегованих (ч. 3 ст. 9 Закону). Тим самим зводяться нашвець здобутки норм мiжнародного права щодо «права громадськост знати».
Корупцшним ризикам в сферi обiгу iнформацiйних ресурсiв сприяе й бездiяльнiсть органiв влади та вщсутшсть належних важелiв впливу з боку шститупв громадянського суспiльства. Зокрема, Указом Президента Украши вiд 5 травня 2011 р. № 547/2011 «Питання забезпечення органами виконав-чо1 влади доступу до публiчноï iнформацiï» [11; 2011. - № 35. - Ст. 1433] на Кабшет Мiнiстрiв Украши покладалися обов'язки, зокрема: а) шдготувати разом iз СБУ та внести на розгляд Верховно!" Ради Украши законопроект щодо вдосконалення законодавчих акпв щодо доступу до шформаци з обмеженим доступом та ввдповщальност за порушення таких ак^в; б) розробити та внести на розгляд Верховно!" Ради Украши законопроекти щодо здшснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками шформаци доступу до публiчноï шформаци та ш. Однак невиконання зазначених положень зумовило
брак належних оргашзацшно-правових умов для вшьного доступу до шформацп внаслщок необгрунтованого надання 1и режиму обмеженого користування. В свою чергу, ввдсутшсть ч^ких обмежувальних бар'eрiв доступу до службово1 iнформацГí створюе правову невизначенiсть у цш сферi i призводить до злов-живань та свавiлля з боку вщповщальних осiб1.
Стаття 17 Закону Украши «Про доступ до публiчноï шформацй» перед-бачае так види контролю в iнформацiИнiИ сферi : парламентський (здiИснюe Уповноважений Верховно!" Ради Украши з прав людини, тимчасовi слiдчi комЬ сй, народш депутати Украши), громадський (здiИснюеться депутатами мк-цевих рад, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення вщповщних громадських слухань, громадсько1 експертизи тощо), державний (здiИснюеться вiдповiдно до закону). Стосовно останнього виду контролю зазначимо, що оскшьки на законодавчому рiвнi це питання залишаеться неви-значеним й вщсутнш единий державний орган, який мае здшснювати контроль за виконанням вимог закону, то для з'ясування форм та методiв державного контролю в цш сферi необхвдно проаналiзувати пiдзаконнi нормативно-пра-вовi акти. Так, вщповщно до Положення про Мшктерство iнформацiИноï полй тики Украши (далi - М1П), затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 14 сiчня 2015 р. [13], основним завданням М1П е забезпечення шформацшного суверенiтету держави, зокрема, з питань поширення суспiльно важливо1 iнформацiï в Украшй та за ïï межами, а також забезпечення функщ-онування державних шформацшних ресурсiв. Серед шшого на М1П поклада-еться й обов'язок вживати заходiв до захисту шформацшних прав громадян (п. 4 Положення). Проте вщповщш важелi для тако1 дiяльностi М1П не надаш.
З другого боку, Мiнiстерство юстицй Украши та його органи на мкцях мають можливiсть пiд час державно! реестрацй' нормативно-правових актiв перевiряти виконання вимог ст. 15 Закону Украши «Про доступ до публiч-но'1 шформацй» в частинi оприлюднення проектiв нормативно-правових актiв та ршень органiв мiсцевого самоврядування, втiм Положення про державну
1 На сьогодшшнш час в Украш правовий режим службово'1 шформацп врегульований на р1вш 1нструкцп про порядок облшу, зберйання i використання докуменпв, справ, видань та шших матер1альних носпв шформацп, яю м1стять службову шформащю, затверджено'1 постановою Кабшету М1шстр1в Украши вщ 27 листопада 1998 р. № 1893 [11; 1998. - № 48. -Ст. 1764]. Вщповщно до не1 перелжи вщомостей, що становлять службову шформащю (конфвденцшну шформащю, що е власшстю держави), затверджуються центральними та м1сцевими органами виконавчо'1 влади, у яких утворюються або у володшш, користуванш чи розпорядженш яких перебувають щ ведомость Вочевидь, що оскшьки нормативно-пра-вов1 акти з цих питань зачшають права, свободи та законш штереси громадян в шформа-цшнш сфер1, вони вщповщно до Указу Президента Украши вщ 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реестращю нормативно-правових акпв мшкстерств та шших оргашв вико-навчо'1 влади» [12] тдлягають державнш реестрацй в М1шстерств1 юстицп Украши та його територ1альних органах. В шшому випадку вщповвдно до ст. 57 Конституцп Украши таю акти не тдлягають оприлюдненню i не е чинними.
2 Впадае в око неузгоджешсть термша «суспшьно важлива шформащя» термшу, який вживае законодавець у ст. 29 Закону «Про шформащю» - «сустльно необхщна шформащя».
реестращю нормативно-правових аклв мшктерств, шших оргашв виконав-чо! влади, затверджене постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 28 грудня 1992 р. № 731 [14], такий обов'язок не передбачае.
Що стосуеться оргашв прокуратури Укра!ни, пращвники яких зпдно зi ст. 255 КУпАП мають виключне право (крiм порушення права на шформащю ввдповвдно до Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть») складати протоколи про адмшктративш правопорушення, передбaченi ст. 212-3 КУпАП (порушення права на шформащю та права на звернення), то новий Закон Укра!ни «Про прокуратуру» ввд 14 жовтня 2014 р. [15] не покладае на не! функцп нагляду за додержанням i застосуванням закошв так само, як i розгляд звернень громадян. А тому виявлення таких правопору-шень прокурорами стае вкрай проблематичним.
Зазначене aктуaлiзуе питання про створення (визначення) державного органу контролю за додержанням права на доступ до шформаци, про що наголо-шуеться у Засадах державно! антикорупцшно! полгтики в Укра!ш (Антикоруп-цшна стратепя) на 2014 - 2017 рр. Йдеться про виконання рекомендацп Групи держав проти корупцп (GET) щодо покращення права громадян на доступ до офщшних шформацшних ресурсiв через створення незалежного спещального (позасудового) мехaнiзму перегляду рiшень про вщмову у доступi до пу6лГчно! iнформaцi!. Звернення до досвiду шших кра!н пiдтверджуе необхiднiсть функ-щонування такого загальнодержавного органу1. 1снуюча ж в Укра!ш тотальна секретнiсть, бюрократизащя державного апарату, вiдрив владних ршень вiд потреб суспiльствa i впливу громадсько! думки перешкоджають успiшному функщонуванню мехaнiзмiв суспiльного консенсусу та здшсненню пу6лГч-ного контролю за дiяльнiстю оргaнiв державно! влади, отже, i подальшому утвердженню в Укрa!нi демократичних принцишв держaвностi [17]. Можна стверджувати, що рiвень вiдкритостi е основним критерiем демокрaтичностi будь-яко! держави, адже права i свободи людини i громадянина можуть бути гaрaнтовaнi i захищеш лише за нaявностi вiльного доступу до шформаци в усiх сферах сусшльного життя, забезпечення вияву громадсько! думки, адекватно! подiям, якi ввдбуваються, ефективному впливу громадян на державну владу з метою здшснення нею необхщних соцiaльних функцiй. Тож у будь-якому рaзi створення умов для забезпечення ефективного доступу до шформацшних ресурсiв оргашв публiчноi влади е важливим складником запобтання й проти-дГ! корупцГ!, у тому чи^ й шляхом нейтрaлiзaцi! корупцiйних ризиыв.
Список лiтератури:
1. Кдом. Верхов. Ради Укра!ни. - 2014. - № 46. - Ст. 2047.
2. Первый толковый БЭС. - С-Пб. : Норинт ; М. : ИД «РИПОЛ классик», 2006. - 2144 с.
3. Мельник М. I. Корупщя - короз1я влади (сощальна суттсть, тенденцп та наслвдки, заходи протидп) : монограф1я / М. I. Мельник. - К. : Юрид. думка, 2004. - 400 с.
1 Наприклад, у Канад1 ввдповвдно до Закону про доступ до шформаци важливим елементом його застосування е введения посади Комкара (омбудсмена) з питань шформаци [16]
4. Мамчун В. В. Правоприменительный риск / В. В. Мамчун. - Н. Новгород : Городец, 1999. - 142 с.
5. Международно-правовые основы борьбы с коррупцией и отмыванием преступных доходов : сб. док. / сост. В. С. Овчинский. - М. : ИНФРА-М, 2013. - 640 с.
6. Официальный сайт международной неправительственной организации «Artikle-19» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. artick 19.org/.
7. Право громадськост знати. Принципи законодавства про свободу шформацп // Мiж-нар. стандарти забезпечення свободи вираження поглядiв : зб. публжацш Артиклю 19 / за ред. Т. Шевченко , Т. Олексик. - К. : Феткс, 2008. - С. 15-17.
8. Анисимцев Н. В. Япония : обеспечение прозрачности («траспарентности») административно-государственного управления / Н. В. Анисимцев // Государство и право. - 2003. - № 6. -С. 58-65.
9. Рабшович П. М. Здшснення прав людини : проблеми обмежування (загальнотеоретичт аспекти) / П. М. Рабшович, I. М. Панкевич ; Пр. Львiв, лаб. прав людини i громадянина НДУ держ. буд-ва та мкц. самоврядування Акад. прав. наук Украши. Сер. 1, дослвдж. та реф. - Львiв : Астрон, 2001. - Вип. 3. - 108 с.
10. Нестеренко О. 1нформащя в Украш : право на доступ / О. Нестеренко. - К. : Акта, 2012. - 306 с.
11. Офщ. вгсн. Украши. - 2011. - № 35. - Ст. 1433.
12. Бюл. законодавства та юрид. практики. - 1999. - № 3. - С. 210.
13. Урядовий кур'ер.
14. Зiбр. пост. Уряду Украши. - 1993. - № 1-2. - Ст. 28.
15. Закон Украши «Про прокуратуру» (ввдповвдае офщ. текстов^ - К. : Алерта, 2014. - 124 с.
16. Институты транспарентности государственного управления : канадский опыт для России / под ред. О. В. Афанасьевой и С. В. Кабышева. - М. : Формула права, 2006. - 205 с.
17. Жаровська I. М. Теоретико-правовi проблеми шформацшно! ввдкритосп оргашв державно! влади / I. М. Жаровська // Життя i право. - 2004. - № 2. - С. 9-13.
Червякова Е. Б. Влияние коррупционных рисков на обеспечение доступа к информационным ресурсам: постановка вопроса.
В статье рассматриваются актуальные проблемы влияния коррупционных рисков на обеспечение доступа к информационным ресурсам. Определены объективные и субъективные факторы, содействующие возникновению коррупционных рисков, и проанализированы способы их уменьшения. Акцентировано внимание на необходимости усиления государственного контроля за исполнением требований закона об обеспечении прозрачности в государственном управлении, в том числе и путем создания (определения) специального органа.
Ключевые слова: коррупционные риски, информационные ресурсы, доступ к общественно необходимой информации, государственный контроль.
Chervyakova O. B. Effects of corruption risks on access to information resources: the question.
The article examines the impact of actual corruption risks in providing access to information resources. Defined objective and subjective factors contributing to the corruption risks and the ways of their reduction. Attention is focused on the need to strengthen state control over the implementation of the law on ensuring transparency in government, including through the creation (definition) special authority.
Key words: corruption risks, information resources, access to public information required, state control.
Надшшла до редколегй 13.02.2015 р.
