CC BY
244ВПЛИВ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПОКАЗНИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
СТУДЕНТІВ
Корінчак Л.М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Анотація. Стаття присвячена рішенню проблеми раціонального використання фізичних вправ в учбово-трудовій діяльності студентів Експериментально доведено, що оптимальні за інтенсивністю фізичні навантаження позитивно впливають на рівень фізичної й розумової працездатності, попереджають перевтому, поліпшують самопочуття
Ключові слова: студент навантаження, фізичний, серцево-судинна здоров'я.
Аннотация. Коринчак Л.М. Влияние физической нагрузки на показатели сердечно-сосудистой системы студентов Статья посвящена решению проблемы рационального использования физических упражнений в учебно-трудовой деятельности студентов Экспериментально доказано, что оптимальные по интенсивности физические нагрузки положительно влияют на уровень физической и умственной работоспособности предупреждают переутомление, улучшают самочувствие.
Ключевые слова: студент нагрузка, физический, сердечно-сосудистая здоровье.
Annotation. Korinchak L.M. Effect of an exercise stress on parameters of cardiovascular system of students.
The article deals with the problem of rational use of physical exercises in educational and labour activity of students. The results of the experiment have proved that intensively normal physical load has positive influence on the level of mental activity, averts overtiredness and improves students' general state.
Keywords: student, load, physical, cardiovascular, health.
Вступ.
Здоров'я людини-найвища особиста і суспільна цінність. Бурхливий науково-технічний прогрес, поява нових складних видів трудової діяльності змінюють звичайний ритм і характер життя. Зменшується фізичне навантаження і збільшується нервово-емоційне напруження Здоров'я та фізична підготовленість студентської молоді є важливим чинником фізичного потенціалу української нації. Але дослідження останніх років доводять, що зі вступом у вищі навчальні заклади для молоді характерним стає недостатній рівень рухової активності, що веде до низького функціонального стану та зниження фізичної підготовленост[4,6].
Інтенсифікація процесу навчання в закладах освіти, зростання кількості інформації, фізична та емоційна насиченість занять, підвищення вимог до якості засвоєння навчального матеріалу роблять проблему підвищення фізичної та розумової працездатності і серцевої діяльності студентської молоді однією з найактуальніших у фізіології.
Фізична і розумова працездатність мають спільну фізіологічну основу систем забезпечення і механізмів, пов'язаних між собою. Проблема діагностики, корекції та управління працездатністю все більше привертає увагу вчених (Н.А. Агаджанян, М.М. Амосов та ін.)[1,2,3]. Поряд з цим питання ефективності управління фізичною і розумовою працездатністю за допомогою конкретних форм та видів фізичних вправ, обсягу та інтенсивності тижневих навантажень почали вивчатися лише в останні десятиліття (М.Я. Віленський, А.В. Магльований, В.І. Філімонов). Але особливості корекції та оптимізації показників працездатності під впливом фізичних навантажень на серцеву та розумову діяльність залишаються вивченими мало. Не встановлено також динаміки їх вияву протягом тривалого часу в залежності від рівня фізичної підготовленості і розвитку окремих фізичних якостей у тих чи інших груп учнівської та сту дентськоїмолоді
Робота виконана за планом НДР Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Формулювання цілей роботи.
Мета нашого дослідження полягає у встановленні особливостей впливу фізичних навантажень на серцеву діяльність студентів та обґрунтуванні методики їх комплексноїдіагностики і корегуючої'технології
Результати досліджень.
Працездатність людини визначається кількома групами факторів, зокрема, фізіологічними: станом здоров'я, тобто нормальним функціонуванням основних систем організму, харчуванням, сном, інтенсивністю та раціональною організацією праці; та психічними: самопочуттям настроєм, мотивацією. Висока працездатність можлива лише в тому випадку, коли життєвий ритм правильно поєднується з індивідуальними біологічними ритмами людини, в тому числі з так званими добовими ритмами, оскільки дуже важливим є збіг початку розумової діяльності з піднесенням життєво важливих функцій організму, що впливає на загальну продуктивність праці.
Погіршення режиму рухової активності - один з важливих факторів виникнення межових та патологічних станів у молоді в ході навчального процесу. Одним із найбільш патогенних факторів навчального процесу є емоційний стрес у поєднанні з довготривалою гіподинамією. Такий стан, характерний для студентів та учнів упродовж навчального року, за рядом джерел [2; 3], призводить до порушень вегетативної регуляції серцево-су динної системи та гострих серцевих патологій
З метою подальшої розробки цього питання нами вивчався вплив різних за змістом та інтенсивністю фізичних навантажень на стан фізичної працездатності студентів Основними методами експериментального дослідження були спостереження, анкетування хронометраж, контрольні дослідження
У дослідженні брали участь студентифутболісти фізкультурногофакультетуІ і ІІІ курсу Уманського державного педагогічного факультету У ході порівняльного аналізу показників серцево-судинної системи футболістів контрольної й експериментальної груп у спокої до бігу на підставі 1- критерію Стьюдента не було виявлено достовірних розходжень між показниками студентів обох груп. Початкові показники серцево-судинної системи знаходилися в межах фізіологічної норми. Якщо розглядати динаміку змін фізіологічних показників, то слід зазначити, що в експериментальній групі, відбулися позитивні зміни у показника артеріального тиску(табл.І). Індивідуальні значення систолічного АТ після навантаження варіювалися в межах 130-180 мм рт ст. (середнє значення - 152,5+ 4,1 мм рт ст., приріст - 18%) і варіацією показників 9%, діастолічного АТ-у межах 60-90 мм рт.ст (середнє значення - 75,0 + 2,9 мм рт.ст, зниження на 2%) і варіацією показників 13%. При цьому значення пульсового тиску (артеріальна різниця) в експериментальній групі зросли на 48% і знаходились в діапазоні 50-115 мм рт.ст із середнім значенням 77,5 + 4,6 мм рт.ст і варіацією показників 20%. Показники контрольної групи характеризують великий ступінь стомлення серцево-судинної системи скорочень і менш значне зростання пульсового тиску: ЧСС після навантаження-у межах 144-204 уд/хв (середнє значення - 163,7 + 3,5 уд/хв, приріст - 131%) і варіацією показників 8%, пульсовий тиск - у межах 50-90 мм рт.ст (середнє значення - 67,3 + 2,9 мм рт.ст, приріст -13%) і варіацією показників 17%. Менш сприятливі зміни відбулися в спортсменів контрольної групи й у динаміці показників артеріального тиску. Значення систолічного АТ після навантаження знаходилися в межах 120-160 мм рт.ст (середнє значення - 142,6 + 2,4 мм рт.ст, приріст-6%) і варіацією показників 7%, діастолічного АТ - у межах 60-90 мм рт.ст (середнє значення - 75.4 + 2,9 мм рт.ст, приріст - 1%) і варіацією показників 15%.
Таблиця1
Показники серцево-судинної системи футболістів контрольної групи (п=15) до і після бігу
Показники Міп Мах Х серед Д Х 8 У,%
1 2 3 4 5 6 7
ЧСС,уд/хв до навантаж. 60 86 69,0 2,1 7,3 11
після 120 172 148,7 4,6 15,9 11
АТ, мм.рт.ст. до навантаження 120/60 140/90 129,2/76,6 1,5/2,2 5,1/7,8 4/10
після 130/60 180/90 152,5/75 4,1/2,9 14,2/10 9/13
ПТ, мм.рт.ст.. до навантаження 30 70 52,5 3,0 10,6 20
- після 50 115 77,5 4,6 16,0 20
СДТ, мм.рт.ст. до навантаж. 103 130 119,5 2,2 7,5 6
- після 103 143 125,8 3,4 11,7 9
УО, мл до навантаж. 100 122 112,2 1,8 6.2 6
- після 110 145 124,7 2,7 9,3 7
ХО, мл до навантаження 6,2 10,5 7,8 0,3 1,2 15
- після 13,2 24,9 18.6 0,8 2,9 16
Таблиця 2
Показники серцево-судинної системи футболістів контрольної групи (п=15) до і після бігу
Показники Міп Мах Х серед Д Х 8 У.%
1 2 3 4 5 6 7
ЧСС уд/хв до навантаж. 60 86 70,8 2,2 8,7 12
після 144 204 163,7 3,5 13,7 8
АТ, мм рт.ст до навантаж. 110/60 160/95 133,9/74,5 3,6/3,1 14/11,9 10/16
після 120/60 160/90 142,6/75,4 2,4/2,9 9,4/11,2 7/15
ПТ, мм рт.ст. до навантаж. 35 80 59,3 3,8 14,5 24
- після 50 90 67,3 2,9 11,3 17
СДТ, ммрт.ст. до навантаж. 97 138 119,1 3,7 14,2 12
після 100 149 123.7 3,6 14,1 11
УО, мл. навантаження до 103 127 115,2 1,8 7,1 6
після 108 132 118,4 1,6 6,4 5
ХО, мл. навантаження до 6,6 10,2 8.2 0,3 1,2 14
- після 17,3 22,2 19,3 0,4 104 7
Показники систолічного і діастолічного тиску в обох групах після навантаження змінилися несуттєво. В експериментальній групі значення СДТ - у межах 103-143 мм рт. ст. (середнє значення - 125,8 + 3,4 мм рт.ст, приріст - 5%) і варіацією показників 12%, у контрольної - у межах 100-149 мм.рт.ст. (середнє значення
- 123,7 + 3,6 мм рт. ст., приріст - 4%) і варіацією показників також 12%
Звертають на себе увагу показники хвилинного обсягу крові. Збільшення цього показника при роботі
- один з найбільш надійних механізмів термінової адаптації до динамічного навантаження. Але реалізується він по-різному: або за рахунок збільшення ЧСС, або за рахунок збільшення і ЧСС, і ударного обсягу крові. Чим вища кваліфікація спортсменів, тим може бути вищим ЧСС, при якому ударний обсяг крові продовжує зростати Після навантаження зафіксоване майже триразове достовірне збільшення показників хвилинного об’єму крові в обох групах. При цьому показники ХО крові в експериментальній групі знаходилися в студентів у межах 13,2-24,9 мл (середнє значення - 18,6 + 0,8 мл, приріст - 138%) і варіацією показників 16%, у контрольної - у межах 17,3-22,2 мл (середнє значення - 19,3 + 0,4 мл, приріст -135%) і варіацією показників 7%.
Більш позитивні зміни спостерігалися у студентів експериментальної групи й у динаміці показників ударного об’єму крові.
Після навантаження приріст цього показника в експериментальній групі склав 11%. Показники УО крові після бігу знаходилися в межах 110-145 мол (середнє значення - 124,7 + 2,7 мл, варіація показників -7%). У контрольній групі дані були наступними: індивідуальні значення в межах 108-132 мл (середнє значення - 118,4 + 1,6 мл, варіація показників -5%). При цьому приріст у контрольній групі склав усього 3%. Це свідчить про те, що у футболістів експериментальної групи рівень тренованості більш високий, завдяки чому розширюється діапазон ЧСС, в межах якого ударний об’єму крові продовжує збільшуватися У футболістів контрольної групи ріст цього показника відбувався в основному за рахунок росту ЧСС склав 11%.
Показники УО крові після бігу знаходилися в межах 110-145 мол (середнє значення - 124,7 + 2,7 мл, варіація показників - 7%). У контрольній групі дані були наступними: індивідуальні значення в межах 108132 мл (середнє значення - 118,4 + 1,6 мл, варіація показників -5%). При цьому приріст у контрольній групі склав усього 3%. Це свідчить про те, що у футболістів експериментальної групи рівень тренованості більш високий, завдяки чому розширюється діапазон ЧСС, в межах якого ударний об’єму крові продовжує збільшуватися У футболістів контрольної групи ріст цього показника відбувався в основному за рахунок росту ЧСС.
Висновки.
1. В результаті проведених експериментальних досліджень було виявлено, що різне за інтенсивністю фізичне навантаження по-різному впливає на показники серцево-судинноїсистеми.
2. Серцево-судинна система студентів експериментальної групи реагувала одночасним збільшенням ЧСС, підвищенням максимального артеріального і пульсового тиску, що свідчить про те, що рівень підготовленості студентів відповідає виконаному навантаженню. Різке збільшення пульсу, незначне підвищення максимального АТ пульсового тиску після навантаження характеризують реакцію серцево-судинноїсистеми студентів контрольної групи а, отже і гіршу їх адаптацію до навантаження
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу фізичного навантаження на показники серцево-судинної системи студентів
Література
1. Агаджанян Н.А. Биоритмы, спорт, здоровье. - М., 1989. - 280 с.
2. Здоровье студентов/ Под ред. Н.А. Агаджаняна. - М., 1997. - 199 с.
3. Агаджанян Н.А. Адаптация и резервы организма. - М., 1983. - 176 с.
4. Дембо А.Г. Актуальные проблемы современной спортивной медицины - М.: Физкультура и спорт, 1980.
5. 5.Драчук А., Дуб І., Галайтюк М. Пріоритетні напрями фізичної підготовленості студентськоїмолоді// Молода спортивна наука УкраїниЗб. наук. Праць з галузі фізичної культурита спорту Вип. 6: У 2-х т.-Л.: Вид. Дім “Панорама”, 2002.-Т.-С.225-229.
6. Меерсон Ф.З., Пшеничникова М.Г. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам - М.: Медицина, 1988. - 253 с.
Надійшла до редакції 10.04.2008р.
