CC BY
76Удосконалення процесу оздоровчого плавання студентів в технічних вузах
Хіміч І.Ю.
Національний технічний університет України «КПІ»
Анотації:
Представлено результати зміни фізичного розвитку і фізичної підготовленості студентів 18-25 років під впливом оздоровчого плавання. Показано можливість використання плавання на рівні порогу анаеробного обміну для корекції функціонального стану, аеробних можливостей і витривалості студентів. Приведені рекомендації оздоровчої спрямованості. Рекомендовано плавання з частотою серцевих скорочень 140-150 уд/ хв. Збільшення інтенсивності плавання до рівня 160-175 уд/хв ефективно лише для спортсменів з високим рівнем витривалості та аеробних можливостей.
Ключові слова: оздоровчий, плавання, аеробний, витривалість, методика, частота серцевих скорочень.
Химич И.Ю. Совершенствование процесса оздоровительного плавания студентов технических вузов. Представлены результаты изменения физического развития и физической подготовленности студентов 18-25 лет под влиянием оздоровительного плавания. Показана возможность использования плавания на уровне порога анаэробного обмена для коррекции функционального состояния, аэробных возможностей и выносливости студентов. Приведены рекомендации оздоровительной направленности. Рекомендовано плавание с частотой сердечных сокращений 140-150 уд/мин. Увеличение интенсивности плавания до уровня 160-175 уд/мин эффективно лишь для спортсменов с высоким уровнем выносливости и аэробных возможностей.
оздоровительный, плавание, аэробный, выносливость, методика, частота сердечных сокращений.
Khimich I.J. Improvement of process of improving swimming of students of technical colleges. The results of change of physical development and physical preparedness of students are presented 18-25 years under influence of the health swimming. Possibility of the use of swimming at the level of threshold of anaerobic exchange is rotined for the correction of the functional state, aerobic possibilities and endurance of students. Recommendations a health orientation are resulted. Swimming is recommended with frequency of heart-throbs 140-150 shots in a minute. Increase of intensity of swimming to the level 160-175 shots in a minute effectively only for sportsmen with the high level of endurance and aerobic possibilities.
health-improvement, swimming, aerobic, endurance, method, frequency of heart-throbs.
Вступ.
Відношення студентів до фізичної культури і спорту - одна з актуальних соціально-педагогічних проблем. Численні дані науки і практики свідчать про те, що фізкультурно-спортивна діяльність ще не стала для студентів насущною потребою, не перетворилася на суцільний інтерес [1].
Виявлена негативна дія на організм студентів тривалого перебування в характерній для осіб розумової праці «сидячій» позі [2]. Зменшується об’єм циркулюючої крові, що погіршує кровопостачання ряду органів, зокрема мозку, що забезпечує протікання психічних процесів, зокрема - сприйняття, увагу, пам’ять, мислення. Подолати несприятливі зрушення, викликані розумовою діяльністю учнів, можна виключно за допомогою раціональної системи рухового режиму.
Тому зростає потреба залучення великої кількості студентів до регулярних занять фізичною культурою і спортом для зміцнення здоров’я і профілактики різних захворювань [3].
Загальновідомо, що регулярні заняття фізичною культурою і спортом є одним з основних засобів збереження здоров’я і профілактики багатьох захворювань [2]. Стан здоров’я впливає на всі сфери життя людини. Здоров’я і навчання студентів взаємозв’язані і взаємообумовлені.
Серед різноманітних форм рухової активності великою популярністю користується оздоровче плавання [4,5]. Це обумовлено характерним тільки для плавання позитивним впливом на організм людини. До їх числа можна віднести: виконання рухів в горизонтальному положенні, що приводить до розвантаження хребта і полегшеної роботи серцево-судинної системи; позитивний вплив на серцево-судинну, рухову і нервову системи.
Окрім цього потрібно звернути увагу на розвиток © Хіміч І.Ю., 2010
витривалості та аеробних можливостей у студентів під час оздоровчого плавання. на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО). Поріг анаеробного обміну є тією межею енергозабезпечення, коли кількість спожитого організмом кисню стає недостатнім для забезпечення виконання роботи і він вимушений переходити на малопродуктивне анаеробне енергозабезпечення, що позначається різким підвищенням легеневої вентиляції, частоти серцевих скорочень, а також кількості лактату крові з 2-4 мМоль до 8 і більше одиниць [6].
Згідно літературних джерел [7,8], ПАНО, що визначається за рівнем ЧСС, не є постійною величиною, він коливається відповідно до рівня тренованості: 130-140 уд/хв у слабко підготовлених людей різного віку, 140-150 уд/хв - у молодих, фізично добре розвинутих і 160-175 уд/хв - у спортсменів високого класу, які займаються плаванням на середні та довгі дистанції.
Актуальність справжньої теми обумовлена рішенням збереження і зміцнення здоров’я студентів за допомогою регулярних занять з плавання.
Робота виконана за планом наукових досліджень Національного технічного університету України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - визначення змін фізичного розвитку і фізичної підготовленості студентів під час оздоровчого плавання на рівня ПАНО.
Результати дослідження.
Для формування контрольної і експериментальної груп ми попередньо провели тестування студентів І-го курсу НТУУ «КПІ» (250 чоловік) на витривалість у 12-хвилинному плаванні з завданням підтримувати частоту серцевих скорочень на рівні 140-150 уд/хв. (табл.1).
Під час плавання ми реєстрували пульс за 6 с у кожного студента після 2, 4, 8, 10- го та останнього по-
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
вороту (довжина басейну становить 25 метрів). Якщо ЧСС була вище 15 ударів, ми надавали команду темп плавання студентам зменшувати, якщо менш 14 ударів - відповідно підвищувати. Після фінішу у кожного студента ми реєстрували кількість подоланих метрів і частоту серцевих скорочень під час плавання. За рівнем ЧСС студентів можна поділити на чотири умовні групи (табл. 2,3). Перша група мала ЧСС під час плавання 140-150 уд/хв, друга група - незначна, використовувала плавання з ЧСС 110-140 уд/хв, третя група мала ЧСС 150-170 уд/хв і до четвертої групи ми віднесли студентів, ЧСС яких досягала значень 170-210 уд/хв, причому легенева вентиляція, яку ми визначали у цих студентів не відзначалася різким збільшенням, як це повинно відбуватися при перевищенні рівня порогу анаеробного обміну [10,11]. За самопочуттям ці студенти також визначали свій темп плавання як мало інтенсивний або середній, тобто збільшена частота серцевих скорочень притаманна цим студентам, що ми зафіксували і під час реєстрації пульсу спокою - він знаходився на рівні 80-90 і навіть 100 уд/хв у більшості тих студентів, які не змогли знизити свій рівень ЧСС під час плавання до заданого - 140-150 уд/ хв. Таким чином, не зважаючи на те, що рівень ЧСС студентів третьої і четвертої груп перевищував визначений у літературі поріг 140-150 уд/хв, ми не можемо, виходячи з показників їх вентиляції та самовідчуття інтенсивності плавання, стверджувати, що ці студенти перевищили поріг анаеробного обміну. Все ж, зважаючи на підвищену частоту серцевих скорочень як у
спокої, так і під час плавання, цю категорію студентів ми виділили в окрему групу для проведення додаткового поглибленого обстеження функціонального стану серцево-судинної системи і подальшого проведення з ними окремих занять.
Зі студентів, які зуміли підтримувати свій темп плавання з рівнем ЧСС, яка не перевищувала 140-150 уд/хв ми сформували дві групи - контрольну (48 особи) і експериментальну (48 особи). Студенти як контрольної так і експериментальної груп впродовж трьох місяців тренувалися двічі на тиждень. Для підвищення витривалості та аеробних можливостей студентів цих груп ми використовували тренувальне плавання з середньою інтенсивністю, але якщо студенти експериментальної групи використовували плавання з заданою ЧСС - 140-150 уд/хв за рахунок постійної корекції швидкості, то студенти контрольної групи інтенсивність плавання визначали самостійно без корекції швидкості за рівнем ЧСС, хоча і з контролем пульсу.
Тестування обох груп після тримісячного тренування показало більш значний приріст витривалості і аеробних можливостей студентів експериментальної групи, так, результат 12-хвилинного плавання у них склав 700 м проти 600 м студентів контрольної групи, тоді як вихідні значення тестів до початку тренувань були майже однакові: 525 м і 525,5 м відповідно. При цьому приріст життєвої ємності легень з 3125 ± 109 мл до 3412 ± 117 мл у студентів експериментальної групи був майже таким же як і у студентів контрольної гру-
Таблиця 1
Дванадцятихвлинний тест плавання (Купер, 1989) [9]
Ступінь фізичної підготовленості Дуже погано Погано Задовільно Добре Відмінно
Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж
Дистанція, подолана за 12 хв, м Вік, років 13-19 >450 >350 450-550 350-450 550-650 450-550 650-725 550-650 <725 <650
20-29 >350 >275 350-450 275-350 450-550 350-450 550-650 450-550 <650 <550
Таблиця 2
Показники ЧСС під час 12-хвилинного плавання у чоловіків. (п = 210)
Умовні групи ЧСС спокою Подолана відстань ЧСС під час плавання Швидкість плавання
п уд /хв м уд/хв м/с
1 група (п = 96) 72,4 ± 11,5 525 ± 52 146,99 ± 20,34 0,73 ± 0,07
2 група (п = 4) 61,2 ± 9,8 530± 42 125,00 ± 35,14 0,74 ± 0,05
3 група (п = 93) 87,8 ± 15,4 520 ± 35 163,17 ± 31,18 0,72 ± 0,05
4 група (п = 17) 90,1 ± 18,9 550 ± 80 184,21± 37,53 0,76 ± 0,12
Таблиця 3
Показники ЧСС під час 12-хвилинного плавання у жінок (п = 40)
Умовні групи ЧСС спокою Подолана відстань ЧСС під час бігу Швидкість бігу
п уд/хв м уд/хв м/с
1 група (п = 15) 71,697 ± 9,25 420± 52 149,44 ± 5,25 0,58 ± 0,08
2 група (п = 4) 66,2 ± 12,6 430 ± 42 126,14 0,6 ± 0,06
3 група (п = 16) 85,7 ± 10,4 415 ± 35 163,89 ± 23,76 0,58 ± 0,05
4 група (п = 5) 92,4 ± 11,9 450 ±80 180,00 ± 25,00 0,63 ± 0,11
пи: З 3097 ± 114 мл до 3408 ± 135 мл відповідно.
Більш значний приріст витривалості та аеробних можливостей у студентів експериментальної групи можна пояснити тим, що вони під час тренування використовували плавання виключно на рівні порогу анаеробного обміну, тобто енергозабезпечення роботи було аеробним, а аеробний та анаеробний режими енергозабезпечення знаходяться в такій залежності, при якій активізація одного з них призводить до гальмування іншого. Гліколіз пригнічує процес утилізації вільних жирних кислот, який є домінуючим шляхом аеробного ресинтезу АТФ, що вочевидь мало місце при тренуванні контрольної групи, де частина студентів постійно перевищувала поріг анаеробного обміну і тим самим використовувала гліколіз, тобто анаеробне лактатне енергозабезпечення, а інша частина студентів контрольної групи не доводила свій темп плавання до порогу анаеробного обміну.
Таким чином, виконання навантаження з інтенсивністю, що перевищує анаеробний поріг, що мало місце у студентів контрольної групи, менш ефективно сприяє зросту аеробних можливостей і може навіть знизити рівень ПАНО. Необгрунтовано тривала робота з інтенсивністю, що перевищує ПАНО, призводить до надлишкового закислення організму, що негативно відображується на процесах окислювального ресинтезу АТФ в мітохондріях [8].
Та ж частина студентів контрольної групи, яка працювала з ЧСС на рівні 110-140 уд/хв хоча і використовувала аеробний режим енергозабезпечення, але він був на підпороговому рівні, який сприяє підтримці аеробних можливостей та функціонального стану студентів, але до значного зросту не призводить.
Висновки:
Найбільш ефективним для підвищення витривалості та аеробних можливостей студентів основної групи на заняттях з фізичного виховання з оздоровчою спрямованістю є плавання на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО), тобто плавання з ЧСС 140-150 уд/хв.
Зменшення інтенсивності оздоровчого плавання студентів основної групи до 110-140 уд/хв є небажаним, так як зріст витривалості та аеробних можливостей на цьому рівні є незначним, цей режим можна використовувати для дуже слабких студентів та для підтримки і збереження належного рівня функціонального стану.
Збільшення інтенсивності плавання до рівня 1б0-175 уд/хв ефективно лише для спортсменів з високим рівнем ПАНО, витривалості та аеробних можливостей.
Виявлено значну кількість студентів, які мають підвищену частоту серцевих скорочень як у спокої (80-100 уд/хв), так і під час плавання середньої інтенсивності (1б0-185 уд/хв), що потребує додаткового поглибленого обстеження стану серцево-судинної системи цих студентів і, відповідно, спеціальної програми занять.
Тематикою наступного дослідження буде розробка та вивчення програм проведення занять зі студентами з незадовільним функціональним станом серцево-судинної системи.
Література:
1. Баранов В.М. В мире оздоровительной физической культуры. /В.М. Баранов. - Киев: Здоров’я, 1991. - 133с.
2. Ковальчук В.И. К вопросу о влиянии физических упражнений на функциональное состояние организма /В.И. Ковальчук, И.В. Синицкий // Фізична культура, спорт та здоров’я нації. ч. ІІ / -Київ - Вінниця. - 1998 - с.15-17
3. Пирогова Е.А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. / Е.А. Пирогова, Л.Я. Иваненко, Н.П. Страпко. - Киев: Здоровье, 199б. - 252с.
4. Фирсов З.И. Оздоровительное плавание для всех. /З.И. Фирсов -Плавание: Сб. - Москва: ФиС, 1984. - С.35-42.
5. Довбыш В. И. Плавание - важнейший аспект оздоровительнопрофилактического направления физического воспитания / В.И. Довбыш, С.Н. Климакова, Е.А. Делова. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 200б. - №4. - С 45-47.
6. Платонов В.М. Фізична підготовка спортсмена. /В.М. Платонов, М.М. Булатова - К: Олімпійська література, 200б. - 317 с.
7. Озолин Н.Г. Настольная книга тренера. Наука побеждать. /Н.Г Озолин. М. АСТ Астрель, 2003. - 4б8.
8. Чешихина В.В. Современная система подготовки в спортивном ориентировании. Монография. /В. В. Чешихина. - М: 9. Советский спорт, 200б. -2 32 c, С. 100,13б,148,150.
9. Шульга Л. М. Оздоровче плавання: Навч. посіб. / Л. М. Шульга. -К.: Олімп. Л-ра, 2008. -232с.
10. Wasserman K.B., Sankar N.N., Willial L.B. Anaerobic threshold and respiratory gas exchange during exercise // J. Appl. Physiol. -1973.-35 (2).-P.236-243.
11. Conconi F., Ferrari M., Ziglioet P.G. Determination of anaerobic threshold by a noninvasive field test runners.// J/ Appl. Physiol. 1982. -Vol. 52. №4-P. 8б9-873.
Надійшла до редакції 13.11.2009р.
Химич Игорь Юрьевич [email protected]
