CC BY
27
Практична медицина / Practical Medicine
полк
СУСТАВЫ, позвоночник
УДК577.17:616.72-002.77-073
КОМАРОВА О.Б.
Кафедра внутр'шньо! медицини факультету п'!слядипломно1 освти, ДЗ «Луганський державний медичний ун>верситет»
ВПЛИВ АНПОТЕНЗИН-АЛЬДОСТЕРОНОВО! СИСТЕМИ НА ПОКАЗНИКИ УЗД СУГЛОБ1В У ХВОРИХ З РЕВМАТО1ДНИМ АРТРИТОМ
Резюме. У хворих на ревматощний артрит Í3 високим piBHeM анпотензину II у KpoBi при УЗД cyrno6iB частiшe зустpiчалися витт у порожнину суглоба, наявнiсть пперваскуляризаци си-новiально''' оболонки з оцшкою 2-3 бали та наявнiсть тендосиновтв, що характеризують запально-eксyдативнi процеси. У хворих з високим piвнeм альдостерону в кpовi перева-жали гiпepплазiя синови, наявнiсть панусу та кiстково-хpящовi ерози, що характеризують пpолiфepативно-дeстpyктивнi процеси. Встановлен взавмозв'язки: зростання piвня анпотензину II у кpовi збшьшув iнтeнсивнiсть васкуляризаци синовiально''' оболонки та випiт у порожнину суглоба; збтьшення концентраци альдостерону в кpовi впливав на показники товщини синови, наявшсть панусу та кiлькiсть epозiй у суглобах.
Ключовi слова: ревмато'дний артрит, ангiотeнзин II, альдостерон, ультразвукове досли дження сyглобiв, гiпepваскyляpизацiя, панус, epозiя.
Вступ
Головною причиною ерозивно-деструктивного процесу при ревматоидному артритi (РА) е руйнiвна дiя агресивно зростаючого панусу, рют якого зумовлений ангiогенезом та гiперплазiею синовiальноí' оболонки (СО) суглоба, що, у свою чергу, викликане активащ-ею прозапальних цитокiнiв, ростових факторiв, молекул адгезй' та порушенням апоптозу синовiальних фь бробластав [11, 13].
Деяк1 дослiдження свщчать про важливу роль ренш-ангютензин-альдостероново'' системи (РААС) у пато-генезi розвитку РА. Активацiя РААС сприяе розвитку та хрошзаци запалення, дисфункци ендотелiю, поси-ленню оксидативного стресу та порушенню процесiв апоптозу [8, 9, 12].
Анпотензин II (АГ II) поряд iз вiдомими гемоди-намiчними властивостями стимулюе ядерний фактор транскрипци каппа-Р, експресiю прозапальних цито-кiнiв i молекул адгезй' [2, 7]. Пдвищення рiвня АГ II у синовiальнiй рiдинi призводить до стшко! синовiаль-но'1 гшокси, яка, в свою чергу, може шдукувати форму-вання нових кровоносних судин (ангюгенез), що вва-жаеться важливим компонентом пiдтримування запалення в суглоб! та формування панусу [9, 15].
Альдостерон (АЛД) мае прозапальнi та проФ16ро-тичн1 властивостi, стимулюючи продукц1ю р1зних ци-
ток1н1в та факторiв росту [5, 6]. Збтьшення р1вня АЛД призводить до пролiферацií фiбробластiв та знижуе можлив1сть апоптозу цих клггин, що е одним !з важли-вих етапiв у прогресивному зростаннi маси панусу та формуванш ерозй' хряща [4, 14].
Ультразвукове дослщження (УЗД) сугло61в дозволяе встановлювати дiагноз РА на раншх стадiях, оц1нити васкуляризацiю СО, товщину СО, формування панусу та ыстково-хрящових ерозiй, оц1нити ефективнiсть терапи [1, 3, 10].
Вивчення змш та впливу РААС на переб^ РА буде перспективним методом удосконалення дiагностики, прогнозу та комплексного л^вання у хворих !з РА.
Мета дослщження: вивчити осо6ливост1 зм1н УЗД сугло61в залежно в1д р1вня анпотензину II та альдостерону у кров1 хворих !з РА та встановити взаемозв'язки цих зм1н.
Матерiали та методи
В умовах ревматолопчного вщдтення Лугансько'1 обласно'1 клшчно' лшарш було обстежено 162 пащен-ти з РА ^агноз верифiковано вщповщно до критерй'в
© Комарова О.Б., 2014 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
ACR/EULAR, 2010). Ушм пащентам було проведено кшшко-лабораторне дослiдження, УЗД суглобiв кистей та nepiapraKyrapH^ структур м'яких тканин. Серед обстежених пащенпв було 85 % жшок, середнш вiк становив 43,54 ± 11,10 року, середня тривалють РА — 3,22 ± 3,13 року. Рiвнi АГ II та АЛД у кpовi були визна-чeнi iмyнофepмeнтним методом ELISA за допомогою нaбоpiв BCM Diagnostic (Канада).
Методика УЗД сyглобiв, що була виконана зпдно з peкомeндaцiями робочо! групи Асощаци ревмато-логiв Украши та затверджена МОЗ Украши в 2009 р. [3], включала ощнку змiн щтини суглоба (ЩС), ви-поту у ЩС, змши СО, гiпepвaскyляpизaцii СО, наяв-нiсть панусу та юстково-хрящових epозiй, навколосу-глобових структур у peixrni сipоi шкали та при вико-pистaннi енергетичного допплepiвського дослщжен-ня. УЗД сyглобiв проводилось за допомогою ультразвукового приладу ESAOTE MyLAB40 (Нiдepлaнди) з лiнiйним датчиком довжиною 7 см та робочою частотою 7,5 МГц.
Уш обстeжeнi з РА були розподтеш на 2 групи: I група — 78 пaцiентiв iз переважно високим piвнeм АГ II в сироватщ кpовi, II група — 84 хворих iз переважно високим piвнeм АЛД у сиpовaтцi кровь Пащенти I та II груп статистично не вiдpiзнялися за ступенем актив-ностi РА, piвнeм РФ та показником HAQ.
Статистичний aнaлiз отриманих peзyльтaтiв проводили в систeмi Statistica, вepсii 8.0 (StatSoft., USA). Оцшку вipогiдностi peзyльтaтiв дослщження проводили за кpитepiем хьквадрат (%2), використовували кое-фiцiенти кореляци Cпipмeнa (R). Вiдмiнностi вважали вipогiдними при р < 0,05.
Результати дослщження та IX обговорення
При aнaлiзi змiн УЗД сyглобiв залежно вiд piвнiв АГ II та АЛД (табл. 1) було встановлено, що у переважно'1' бтьшосл обстежених хворих як I, так i II групи були змши ЩС. Розширення ЩС за рахунок випоту в по-рожнину суглоба у I груш зус^чалося на 10 % часть ше, нiж у II груш, однак статистично'!' вipогiдностi не
набувало. Звуження ЩС за рахунок збтьшення об'ему панусу та товщини СО набувало статистичних рiзниць мiж групами. Так, цей показник був бтьшим у II гру-пi (р < 0,05).
Витт у ЩС зустрiчався частiше, практично на 20 %, у хворих I групи та вiрогiдно вiдрiзнявся вщ показни-кiв II групи (р < 0,05). Змши СО були в бтьшосп до-слщжених хворих в обох групах, статистичних вщмш-ностей не було виявлено, однак при розподш за причинами цих змш було встановлено, що потовщен-ня СО частше зустрiчалося в II групi (р < 0,05), а наявнють кровотоку в СО частiше була у хворих I групи (р < 0,05).
Анал1з ощнки гшерваскуляризаци СО у групах показав (табл. 1): хворих з 0 балiв було в II груш на 10 % бтьше, але рiзниця була невiрогiдною (р = 0,17); па-цiенти з 1 балом статистично частше зустрiчалися у II груш (р < 0,01); хворих iз 2 балами було на 13 % бтьше в I груш, але ця рiзниця була невiрогiдною (р = 0,09); пащенти з 3 балами вiрогiдно превалювали в I груш (р < 0,01). Тобто в I груш переважали пащенти з ощн-кою гшерваскуляризаци СО в 2—3 бали (68 % ушх обстежених хворих у груш), а в II груш була перевага па-щенпв з пперваскуляризащею в 1—2 бали (66 % ушх обстежених хворих у груш).
Частота пащентав iз наявшстю панусу, як видно з табл. 1, була однакова у двох групах. Хворi з ыстково-хрящовими ерозiями вiрогiдно частiше зус^чалися у II груш (р < 0,01), а пащенти з тендосиновггами переважали у I груш (р < 0,05).
На рис. 1 продемонстроваш кореляцшш зв'язки по-казникiв УЗД суглобiв iз концентрацiею АГ II та АЛД у кровi у обстежених хворих iз РА.
Наявнiсть випоту у ЩС сильно корелювала з рiвнем АГ II у кровi (R = +0,32, р < 0,01), але з рiвнем АЛД не було встановлено статистичних взаемодш ^ = +0,003, р > 0,1). Показник товщини СО мав сильний прямий зв'язок з рiвнем АЛД (R = +0,48, р < 0,001), з АГ II не було встановлено статистичних взаемодш ^ = 0,003, р > 0,1). Показник гшерваскуляризаци СО прямо за-лежав вщ рiвня АГ II у кровi ^ = +0,71, р < 0,001) та
Таблиця 1. УЗ-зм'ши в обстежених групах хворих на РА, n (%)
УЗ-змши I група (n = 78) II група (n = 84) Статистичш вщмшностч
X2 Р
Змши щтини суглоба: — звуження — розширення 74 (95) 3 (3,8) 71 (95,2) 82 (98) 12 (14) 70 (86) 0,26 3,98 3,87 0,6 0,046 0,05
Витт у порожнин cymo6iB 70 (90) 62 (73,8) 5,79 0,016
Змши в СО: — загальне потовщення — наявнють кровотоку 72 (92,3) 52 (66,7) 69 (88,5) 81 (96,4) 70 (83,5) 62 (73,8) 0,64 5,18 4,7 0,42 0,023 0,03
Оцшка гiперваскyляризацií СО: 0 балiв 1 бал 2 бали 3 бали 11 (14) 14 (18) 26 (33) 27 (35) 20 (24) 35 (42) 17 (20) 12 (14) 1,88 9,69 2,92 8,07 0,17 0,002 0,09 0,005
Наявнють панусу 59 (76) 66 (79) 0,07 0,8
Кiстково-хрящовi ерозп 64 (82,1) 81 (96,4) 7,44 0,006
Тендосиновiти 49 (62,8) 38 (45,2) 4,35 0,04
cc ■= 0,7 I 0,5 CP 8 0,3 I 0,1 ф-0,1 w £-0,3 ,_ »
1 1 1 1____
n ■ i
4 -----
1 1 < >
1 2 3 4 5
• АГ II ■ АЛД
Рисунок 1. Кореляцшш зв'язки показникв УЗД суглоб'в ¡.з показниками АГII та АЛД Примтки: 1 — випт у порожнину суглоба, 2 — гinерnлазiя СО, 3 — г'терваскуляризац'т СО, 4 — панус, 5 — к'ктково-хрящов'1 ерозП. мав вiрогiдно слабкий зворотний зв'язок з рiвнем АЛД у кровi ^ = —0,21, р < 0,05). Показники формування панусу та ыстково-хрящових ерозш мали прями силь-ш зв'язки з рiвнем АЛД у кровi ^ = +0,63, р < 0,001; R = +0,54, р < 0,001 вщповщно) та слабы зворотш вза-емодц з рiвнем АГ II ^ = -0,22, р < 0,05; R = -0,198, р < 0,05 вщповщно).
Таким чином, при УЗД суглобiв у груш хворих iз переважно високим рiвнем АГ II у кровi найбшьш часто зус^чалися випiт у порожнину суглоба, наяв-нiсть гшерваскуляризаци СО з оцшкою в 2-3 бали та наявнiсть тендосиновiтiв, що характеризуюсь запаль-но-ексудативнi процеси. У груш хворих iз переважно
високим piBHeM АЛД частiше переважали потовщен-ня СО та наявнють истково-хрящових ерозш, що характеризуюсь пpолiфepативно-дeстpуктивнi процеси. Вщсутшсть piзницi в оцшш показника формування панусу мiж групами можливо пояснити тим, що в обох групах були пащенти, якi мали ознаки й штен-сивного ангiогeнeзу (гшерваскуляризаци СО), й ш-тенсивно! пpолiфepацii (потовщення СО), а панус е гшертрофована СО з штенсивною васкуляpизацiею. Також встановлено, що з1 зростанням р1вня АГ II у кров! збшьшуеться штенсивнють васкуляризацп СО та вип1т у порожнину суглоба. Шдвищення концен-трацп АЛД у кров1 погipшуе показники товщини СО, спричиняе формування панусу та збтьшуе к1льк1сть к1стково-хрящових ерозш у суглобах.
Висновки
1. Встановлеш взаемозв'язки м1ж збiльшeнням концентраций у кров1 АГ II у хворих на РА та попршенням показниив УЗД сугло61в, а саме випоту у ЩС, тендо-синовггу, гшерваскуляризаци СО.
2. Висока експрешя АЛД у хворих на РА сприяе ri-перплазй' СО, формуванню панусу та кютково-хрящо-вих ерозш при УЗД сугло61в.
3. Показники УЗД сугло61в, таких як витт у ЩС, васкуляpизацiя СО та тендосиновгга, дозволяють ощ-нити штенсивнють процешв ангiогeнeзу та запально-ексудативних реакцш, а показники гшертрофи СО, формування панусу та кютково-хрящових ерозш — ш-тeнсивнiсть пpолiфepативно-дeстpуктивних процешв у хворих на РА.
Список лiтератури
1. Назаренко Г.И. Возможности ультразвукового исследования в оценке активности воспалительного процесса и эффективности лечения пациентов с ревматоидным артритом / [Г.И. Назаренко, И.Б. Героева, А.Н. Хитрова и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2007. — № 5. — С. 83-91.
2. Соловьев А.Г. Провоспалительные цитокининдуциру-ющие свойства ангиотензина II и механизм антицитокино-вых эффектов ингибитора ангиотензинпревращающего фермента каптоприла / А.Г. Соловьев, Л.Л. Резников, П.Г. Назаров, C.A. Dinarello // Цитокины и воспаление. — 2006. — Т. 5 (3). — С. 40-45.
3. Коваленко В.М. та ствавт. Ультразвукове дослщжен-ня опорно-рухового апарату: Метод. рекомендацй. — Ки!в, 2008. — 40 с.
4. Aldosterone increases osteopontin gene expression in rat endothelial cells / [Toru Sugiyama, Takanobu Yoshimoto, Yu-ki Hirono еt al.] // Biochemical and Biophysi са! Research G3mmunication. — 2005. — Vol. 336. — P. 163-167.
5. Aldosterone-stimulated SGK1 Activity Mediates Profibrot-ic Signaling in the Mesangium / [Yoshio Terada, Kuwana Hitoshi, Kobayashi Takahiko et al.] // J. Am. Soc. Nephrol. — 2008. — Vol. 19(2). — P. 298-309.
6. Aldosterone stimulates elastogenesis in cardiac fibroblasts via MR-independent action involving the consecutive activation of G 13, c-Src, the IGF-I receptor, and PI3 kinase (AktJBC) / [Bunda Severa, Yanting Wang, F. Mitts Thomas et al.] // Papers in Press. Published on April 16, 2009.
7. Dagenais Nigel J. Protective effects of Angiotensin II interruption: angiotensin-converting enzyme inhibitors and Angioten-
sin II receptor blockers / Nigel J. Dagenais, Fakhreddin Jamali // Pharmacotherapy. — 2005. — Vol. 25(9). — P. 1213-1229.
8. Endothelin Antagonism on Aldosterone-Induced Oxidative Stress and Vascular Remodeling / [Pu Qian, Mario Fritsch Neves, Agostino Virdis et al.] // Hypertension. — 2003. — P. 42-49.
9. Ichiki T. Role of renin angiotensin system in angiogenesis: it is still elusive / Toshihiro Ichiki // Arterioscl., Thromb. and Vasc. Biol. — 2004. — Vol. 24. — P. 622-624.
10. Labanauskaite G. Correlation of power Doppler sonography with vascularity of the synovial tissue / G. Labanauskaite, V. Sarauskas // Medicina (Kaunas). — 2003. — Vol. 39 (5). — P. 480-483.
11. Malemud C.J. Growth hormone, VEGF and FGF: involvement in rheumatoid arthritis / C.J. Malemud // Clin. Chim. Acta. — 2007. — Vol. 375. — P. 10-19.
12. Relationship of subclinical renal dysfunction and renin-angiotensin-aldosterone system in rheumatoid arthritis / [Oken Oznur, Oseoglu Fosun, Koseoglu Tankut et al.] // Physical Medicine. — 2000. — Vol. 3 (1). — P. 5-9.
13. Role of immune system, apoptosis and angiogenesis in pathogenesis of rheumatoid arthritis and joint destruction, a systematic review / [T. Dhaouadi, I. Sfar, L. Abelmoula et al.] // Tunis Med. — 2007. — Vol. 85(12). — P. 991-998.
14. Synovial fibroblasts: key players in rheumatoid arthritis / [L.C. Huber, O. Distler, I. Tarnerl et al.] // Rheumatology. — 2006. — Vol. 45. — P. 669-675.
15. Walsh D.A. Angiotensin converting enzyme in human synovium: increased stromal binding in rheumatoid arthritis / D.A. Walsh, J. Catravas, J. Wharton // Ann. Rheum. Dis. — 2000. — Vol. 59. — P. 125-131.
OTpUMQHO 20.01.14 ■
Комарова Е.Б.
Кафедра внутренней медицины факультета последипломного образования, ГУ «Луганский государственный медицинский университет»
Влияние ангиотензин-альдостероновой системы на показатели УЗИ суставов у больных ревматоидным артритом
Резюме. У больных ревматоидным артритом с высоким уровнем ангиотензина II в крови при УЗИ суставов чаще определяется выпот в полость сустава, наличие ги-перваскуляризации синовиальной оболочки с оценкой 2—3 балла и наличие тендосиновитов, характеризующих воспалительно-экссудативные процессы. У больных с высоким уровнем альдостерона преобладали гиперплазия синовии, наличие паннуса и костно-хрящевые эрозии, характеризующие пролиферативно-деструктивные процессы. Выявленные корреляции показывают, что с ростом уровня ангиотензина II в крови нарастает интенсивность васкуляризации синовиальной оболочки, выпота в полость сустава, а увеличение концентрации альдо-стерона в крови влияет на показатели толщины синовии, наличие паннуса и количество костных эрозий.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, ангиотензин II, альдостерон, ультразвуковое исследование суставов, гиперваскуляризация, паннус, эрозия.
Komarova O.B.
Department of Internal Medicine of the Faculty of Postgraduate Education, State Institution «LuganskState Medical University», Lugansk, Ukraine
Influence of Angiotensin-Aldosterone System on Ultrasound of Joints in Patients with Rheumatoid Arthritis
Summary. In patients with rheumatoid arthritis and high level of angiotensin II in the blood at ultrasound ofjoints there are often being detected effusion in the joint cavity, hyper-vascularization of synovium with 2—3 points and tenosynovitis characterizing inflammatory exudative processes. In patients with high level of aldosterone, hyperplasia of synovium, presence of pannus and bone and cartilage erosions, indicating proliferative-destructive processes, were predominated. Identified correlations show that with increasing levels of angiotensin II in the blood increases the intensity of the vascularization of the synovial membrane, joint effusion, and an increase in the concentration of aldosterone in the blood affects the synovial thickness indicators, the presence of pannus and bone erosions amount.
Key words: rheumatoid arthritis, angiotensin II, aldoste-rone, ultrasound examination of joints, hypervascularization, pannus, erosion.
