CC BY
20
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК [616.72-002J-053.6 ЛЕБЕЦЬ I.C., ПАНЬКО Н.О.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН Укра'/ни», м. Харюв
ОСОБЛИВОСП KAiHiKO-AABOPATOPHMX ПОКАЗНИЮВ У ХВОРИХ НА АРТРИТ ДПЕЙ, ßKi МАЮТЬ ПiAВИЩEHi ТИТРИ AHTИTiЛ ДО ЦИKЛiЧHOГO ЦИTPУЛiHOВAHOГO ПЕПТИДУ ТА МOДИФiKOВAHOГO ЦИTPУЛiHOВAHOГO ВiМEHTИHУ
Резюме. Обстежено 77 dimeü з ураженням суглоб1в запального характеру. Наведена характеристика кл1тчних ознак iлабораторних показнишву пацieнтiвз артритом, ят мають тдвищет титри антитл до ци^чного цитрулнованого пептиду (а-ЦЦП) та модифкованого цитрулнованого вiментину (а-МЦВ). Хворi на ювешльний ревматогдний артрит, позитивт за а-ЦЦП, були тдлткового вжу, характеризувалися полiартикулярним ураженням, значною киьтстю активних суглобiв, тенденщею до быьш швидкого розвитку IIIрентгенологiчноí стадп за Штейнброкером. Позитившсть за а-МЦВ нерiдко виявлялася з раннього вжу, але спостерШлась не тиьки у хворих на ювешльний ревматоíдний артрит. Ц пащенти мали серонегативтсть за ревматоíдним фактором, високу частоту залучення у процес колнних суглобiв, виражену х припухлсть. Рентгенологiчнi змши у суглобахргдко перевищували IIстадж за Штейнброкером.
Ключовiслова: ювешльнийревмато1дний артрит, антитиа до ци^чного цитрулнованого пептиду, ан-титыа до модифжованого цитрулшованого вiментину, дiагностика.
Вступ
На сучасному етат прюритетним напрямком кардюревматологи е рання дiагностика системних, сощально значущих захворювань з метою при-значення адекватно! патогенетично! терапп вже з перших мюящв хвороби. Одшею з таких хвороб, що призводять до швидко! швалщизацп у дитячо-му вшд, е ювешльний ревматощний артрит (ЮРА). Труднощi щодо встановлення зазначеного дiагно-зу, особливо його суглобово! форми, на початкових етапах розвитку патолопчного процесу обумовлеш неспецифiчнiстю клтчних проявiв та !х схожктю з шшими ревматичними хворобами, що також супро-воджуються артритом. До недавшх чаав класичним специфiчним лабораторним маркером ревматощ-ного артриту (РА) вважався ревмато!дний фактор (РФ), який ще з 80-х рокiв минулого сторiччя та до-тепер включений у класифжацшш критери [2, 7]. Вш е пiдставою для видшення двох основних кль нiко-iмунологiчних варiантiв РА — серонегативно-го й серопозитивного. Дiагностична чутливiсть РФ становить 50—90 %, дiагностична специфiчнiсть — 80—93 %. РФ мае суттеве значення для дiагностики РА у дорослих, але у дггей, за даними рiзних дослщ-никiв, виявляеться значно рiдше — тшьки у 8—13 % хворих [3, 4]. У наш час значна увага придшяеться
в1дносно новим 1мунолопчним ранн1м маркерам РА — антитшам до цикл1чнопо цитрул1нованопо пептиду (а-ЦЦП) та модифжованого цитрулшованого в1ментину (а-МЦВ). Вони, як i РФ, у дорослих демонструють високу чутливiсть i специфiчнiсть та корелюють з прогресуванням деструктивних змiн у суглобах [8]. Щодо ролi цих маркерiв у дiагностицi ЮРА данi достатньо суперечлив^ як в iноземнiй, так i у вiтчизнянiй лiтературi. Наприклад, J.M. Low i спiвавт. встановили, що вщ 75 до 90 % пащенпв i3 полiартикулярним варiантом ювеншьного що-патичнопо артриту (Ю1А) мали шдвищеш титри а-ЦЦП, що корелювало з наявнiстю РФ [9], тодi як E.D. Ferucci i ствавт. визначили позитивнiсть за а-ЦЦП лише у 15 % пащенпв i3 ЮРА, зазначив-ши, що серед хворих на полiартикулярний варiант захворювання i позитивних за РФ тдвищеш титри а-ЦЦП були у 57 %[5]. Схож1 данi продемон-стрували H.M. Habib i ствавт., яю вiдзначили, що а-ЦЦП-позитивний статус притаманний 20,6 % патентам iз Ю1А, й усi вони мали полiартикулярний варiант дебюту захворювання, позитивш титри РФ
© Лебець 1.С., Панько Н.О., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
та ерозивш ураження суглобiв [7]. R. Gupta i cniBaBT. отримали позитивш титри а-ЦЦП у 48,1 % хворих i3 полiартикулярним варiантом Ю1А, у 5,9 % — з оль гоартикулярним та у 17,6 % — i3 системним дебютом захворювання [6]. За даними С.О. Салупно!, у дiтей з ЮРА пщвищеш рiвнi а-ЦЦП виявлялись у 26,3 % випадках, а шдвищення рiвня а-МЦВ — у 27,1 % [4]. За результатами вггчизняних дослГджень, серед дiтей, хворих на ЮРА, а-ЦЦП-позитивний статус мали 22,9 % пащенпв [3]. Шдвищеш титри а-МЦВ при ЮРА на першому рощ хвороби встановлено у 55,5 % дггей, а при тривалосп захворювання понад 2 роки — у 63,6 % оаб [1]. Враховуючи зазначену роз-б1жшсть даних, питания стосовно ролi цих маркерiв у раннiй дiагностицi ЮРА потребуе подальшого ви-вчення.
Метою нашого дослщження було удосконалення дiагностики на раншх етапах розвитку ЮРА шляхом визначення частоти виявлення а-ЦЦШ i а-МЦВ та особливостей клiнiко-лабораторних ознак при серопозитивносп за зазначеними маркерами.
Матер1али та методи
У дослщженш взяли участь 77 дiтей iз проявами артриту, якi перебували на стащонарному лiкуваннi в клiнiцi ДУ «ЮЗДШ НАМН Укра!ни» (м. Харкiв). Для встановлення дiагнозу керувалися М1жнарод-ною класифiкацiею хвороб 10-го перегляду, протоколами дiагностики та лГкування кардюревматоло-гiчних хвороб у дггей (наказ МОЗ № 362 вГд 2005 р.). Використовували також схщноевропейсью дГагнос-тичш критерГ! ЮРА (1980) i дiагностичнi критерГ! для раннього ревматоидного артриту EULAR/ACR 2010 року. У процес уточнення нозолопчно! фор-ми суглобово! патологи та тдтвердження дiагнозу, окрГм клшГчного дослiджения та загальноприйня-тих лабораторних методiв, аналiзувалися показни-ки гостро! фази запалення, ревматощний фактор. Аититiла до циклГчного цитрулiнованого пептиду (а-ЦЦШ) визначалися за методом хемолюмшесцен-цГ!, антитiла до модифжованого цитрулiнованого вiментину (а-МЦВ) — Гмуноферментним методом. РентгенологГчна стадГя ЮРА встановлювалась за класифГкацГею Штейнброкера. Ультразвукове дослщження (УЗД) структур суглоба проводилося на апаратГ Siemens датчиком вгд 5 до 9 МГц. При ста-тистичнш обробцГ матерГалу використовували про-грами Stagraphics 3.0, параметричш та непараме-тричнГ критерГ!.
Результати та обговорення
На етат обстеження всГ хворГ мали клшГчш й со-нографГчнГ ознаки артриту. На пщставГ аналГзу про-явГв хвороби у 29 дГтей встановлено дГагноз ЮРА, у 48 — реактивного артриту (РеА). ВГк пацГентГв становив 2—18 роюв, але переважали пацГенти вь ком до 10 рокГв (67,5 %). БГльша частина дГтей (48 осГб) була жшочо! статГ, решта (37,7 %) — чоловГчо!. Тривалють захворювання визначалася такою: до 6 мюящв — 31 дитина (40,3 %), вГд 6 мГсяцГв до 2 ро-
кiв - 29 (37,6 %) i понад 2 роки - 17 (22,1 %). Позитивш титри а-ЦЦП було виявлено тшьки у 6 дггей, хворих на ЮРА (7,8 %), яю становили I групу. До II групи увшшли дiти з ЮРА, яю мали серонегативний за а-ЦЦП та а-МЦВ статус — 21 особа (27,3 %). До III групи включено дггей, яю мали шдвищеш рiвнi а-МЦВ (9 пащенпв) — 11,7 %, серед них у 5 (55,6 %) дiагностовано ЮРА, у решти — РеА. IV групу становили серонегативш за даними маркерами па-щенти — 65 дiтей (84,4 %), серед яких 32,3 ± 5,8 % хворши на ЮРА, 67,7 ± 5,8 % — на РеА. Загалом у хворих на ЮРА а-ЦЦП визначалися у 20,7 ± 7,5 % оаб, а-МЦВ — у 17,2 ± 7,5 %. Серед пащенпв iз РеА позитивних за а-ЦЦП не було, а дати, якi мали пщ-вищенi титри а-МЦВ, становили 8,3 ± 4,0 %.
У результата аналiзу даних було визначено, що хворi, позитивнi за а-ЦЦП (I група), були дiвчата-ми 12—18 роюв iз ЮРА, ус мали полiартикулярний варiант ураження суглобiв. Середнiй вiк пацiенток у перюд дебюту хвороби був значно вищим, н1ж у хворих II (р < 0,05) та III груп (р < 0,05), i становив 13,5 ± 1,3 року. На момент обстеження у третини дослщжуваних тривалiсть захворювання не переви-щувала 1 рiк, у половинi дггей патологiчний процес тривав майже 2 роки вщ початку i у решти — понад 2 роки. Серед скарг провщне мюце займали артралгп та ранкова скутiсть. У бшьшосп осiб (83,3 %) сугло-бовий бiль був тривалим, зберпався протягом дня, у решти (16,7 %) часпше турбував у ранковi часи. Iнтенсивнiсть болю за вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у середньому вщповщала 5,0 ± 1,9 бала. Ранкова скупсть спостерiгалась майже в уах пащ-ентiв (83,3 %) дано! групи, не вщмчалась — у 16,7 % оаб, яю вже значний час знаходились на базиснiй терапп метотрексатом. За тривалютю вона статис-тично не в!^знялась порiвняно з хворими II групи. Загалом у 16,7 % пащенток ранкова скупсть збериа-лася до швдня, у 33,3 % — 1—2 години i у решти була короткочасною (до 30 хвилин).
Загальний стан у половини пащенпв I групи вщ-повщав задовiльному, у 33,3 % — середньо! тяжко-стi й у 16,7 % — тяжкому. Слщ вщзначити, що у I i III групах тяжко хворi траплялися приблизно з од-наковою частотою, тодi як у II та IV групах дггей iз тяжким загальним станом не зафжсовано. Як уже зазначалося, суглобовий синдром у дослщжуваних I групи характеризувався полiартикулярним ураженням. Юльюсть активних суглобiв за шдек-сом Рiчi у серопозитивних за а-ЦЦП була значно вищою порiвняно з серонегативними за даним маркером хворими на ЮРА (р < 0,01) i вщповщала в середньому 8,8 ± 7,1 бала. Пд час дослщжен-ня суглобового синдрому встановлено, що серед хворих ще! групи з однаково високою частотою уражались гомшковостопш та дрiбнi суглоби кистей (83,3 %), променевозап'яста^ та дрiбнi суглоби стоп (66,7 %). Артрит у дрiбних суглобах кистей визначався значно часпше саме у хворих I групи, н1ж серед пащенпв II та III груп (42,9 ± 10,8 %; р < 0,01, i 44,4 ± 16,6 %; р < 0,05, вщповщно). По-
дiбна тенденц1я вiдмiчалася щодо ураження др16-них сугло61в стоп порiвняно з патентами II групи (23,8 ± 9,3 %; р < 0,05). Ураження колшних сугло61в мало мюце у 50 % oci6, лжтьових — у 33,3 %, куль-шових — у 16,7 %, що не вiдрiзнялось за частотою вщ iнших груп хворих. Залучення до патологiчного процесу нижньощелепних сyглобiв (50,0 ± 20,4 %) та шийного вщдшу хребта (66,7 ± 19,2 %) вщбува-лося значно частше у дiтей з ЮРА, серопозитивних за а-ЦЦП, н1ж у серонегативних за даним маркером (9,5 ± 6,4 % та 28,6 ± 9,9 % вщповщно; р < 0,05). У бшьшосп випадюв (66,7 ± 19,2 %) припухлють су-глобiв була виражена помiрно. У хворих I групи, як i у хворих шших груп, зi схожою частотою виявляли-ся бурсити (66,7 ± 19,2 %) та репональна амiотрофiя (50,0 ± 20,4 %).
При визначеннi рентгенолопчно! стадИ за Штейнброкером у 16,7 % пащенток не було змш на рентгенограмах, у 33,3 % оаб встановлено першу та другу стадИ захворювання, а у 16,7 % — третю. Варто зазначити, що у дггей I групи на вщмшу вщ хворих II та III груп при майже однаковому вщсотку пашен-^в ¡з анамнезом хвороби понад два роки виражеш рентгенологiчнi змши, як вщповщали третiй рент-генологiчнiй стадИ, зyстрiчались значно частiше (р < 0,05).
При ощнщ лабораторних показникiв приско-рення швидкост1 зсщання еритроцитiв (ШЗЕ) було зафiксовано лише у третини дггей I групи, пщви-щення вм1сту С-реактивного протешу — у полови-ни з них. Щодо вмюту серомукощу, аалових кислот, глжопроте'щв у сироватцi кров1 особливостей та до-стеменних вiдмiнностей м1ж групами не виявлено. У 33,2 % пащенпв I групи визначався пщвищений РФ, а у половини — тдвищеш титри а-МЦВ. Сто-совно клиинно! ланки iмyнiтетy встановлено, що у дггей ¡з позитивними титрами а-ЦЦП пор!вняно з в1ковою нормою та II групою вiдбyваеться знижен-ня загального вщсотка зрших Т-л!мфоципв — CD3 (48,7 ± 2,4 %; р < 0,05). На тл1 вщсутност! вiдхилень з боку фагоцитарно! активносп нейтрофiлiв знижу-вався також показник фагоцитарного числа, при-чому в уск групах дослщжуваних пор1вняно з1 здо-ровими одноликами, без в1рог1дно! р1зниц1 помгж групами (р < 0,05). При аналiзi гуморально! ланки iмyнiтетy такi показники (за середшми значениями), як циркулююч! 1мунн1 комплекси, гемолiтична активнють комплементу, загальний вм1ст ¡муногло-булшв клаав A, M, G, знаходилися в межах вжо-во! норми. Серед прозапальних циток1н1в (IL-1ß, IL-6 та TNF-a) пщвищеним був тшьки рiвень IL-6 (р < 0,05), без в!ропдно! р1зниц1 серед дней I, II та III груп.
Пащенти з ЮРА, як мали серонегативний статус за а-ЦЦП та а-МЦВ (II група), були представлен хлопчиками та д!вчатками у спiввiдношеннi 1 : 2 вжом в1д 2 до 17 роив. На момент обстеження 28,6 ± 9,9 % хворих знаходилися на першому тв-р1чч1 в1д початку захворювання, 14,3 ± 7,6 % — на другому, у 19,0 ± 8,6 % хвороба тривала 1—2 роки й
у 38,1 ± 10,6 % — понад 2 роки. Середнш вж пащенпв на час дебюту ЮРА становив 6,2 ± 2,0 року, що було значно нижче за вж дiтей ¡з ЮРА, серопозитивних за а-ЦЦП (р < 0,001). Серед скарг, як i у дггей I групи, провщне мюце займали артралгИ та ранкова скутють. Б1ль у суглобах був вщсутнш лише у 4,8 ± 4,7 % ос16 ¡з олiгоартритом, як1 вже тривалий час отримували метотрексат. Б1льш1сть дiтей (52,4 %) артралгИ турбували протягом дня, у 33,3 % вони частше спостер!гались у ранковi часи, а у 9,5 % — надвеч!р. Ытенсивнють болю за ВАШ у середньому становила 4,2 ± 0,7 бала, що суттево не вщр!знялось вщ даних I групи. Важливо вщзна-чити, що ранкова скутють серед хворих II групи у 42,9 ± 10,8)% випадюв не спостер!галась, або була короткочасною i нерегулярною. Загальний стан у 61льшост1 хворих (42,9 %) був задовшьним, у решти (57,1 %) — середньо! тяжкост1. На вщмшу вщ хворих I групи дней у тяжкому сташ в данш когорт! не було. За формою артриту серед цих дослщжуваних переважав полiартикyлярний варiант (71,4 ± 9,9 %). Частше за 1нш1 вражалися колшш (85,7 ± 7,6 %), го-м1лковостопн1 (71,4 ± 9,9 %), променевозап'ястковi суглоби (61,9 ± 10,6 %). Артрит у др16них суглобах кистей зyстрiчався майже вполовину рщше, нгж у пацiентiв I групи (р < 0,01). Така ж тенденцiя спо-стерiгалась стосовно артриту др16них сугло61в стоп (23,8 ± 9,3 %; р < 0,05). Значно менший вщсоток хворих пор1вняно з I групою мали ураження шийного вщдшу хребта (28,6 ± 9,9 %; р < 0,05). Артрит лжтьових сугло61в виявлявся у 23,8 ± 9,3 % пащенкв. Украй рщко уражалися нижньощелепнi суглоби (9,5 %). На вщмшу в1д хворих I групи у деяких пащ-ентiв встановлено артрит плечових сугло61в (4,8 %). Припухлють сугло61в у 61льшост1 ос16 (95,2 %) була пом1рною. Але шдекс Р1ч1, що характеризуе кль-к1сть активних сугло61в, був значно нижчий у серонегативних за а-ЦЦП хворих, нгж у позитивних за цим маркером (р < 0,01). У значного числа пащенпв II групи розвивалися репональш амютрофИ (66,7 %) i бурсити (47,6 %). На раншх етапах ЮРА 14,3 ± 7,6 % ос16 даноï групи мали специфiчне ураження органу зору (увей1). Рентгенологiчнi стадïï за Штейнброкером статистично не в1др1знялись в1д I групи. Так, тшьки у 9,5 ± 6,4 % хворих рентгеноло-пчш зм1ни вiдповiдали III стадïï, у 28,6 ± 9,9 % — другш, у 42,9 ± 10,8 % — першiй. У 19,0 ± 8,6 % ос16 рентгенолопчш зм1ни були вщсутш. Коливання лабораторних показниюв не мало суттевих вщмш-ностей пор1вняно з I групою. Це стосувалося ШОЕ, вм1сту С-реактивного протешу, серомукощу, аало-вих кислот, глжопроте'щв, показникiв клiтинноï та гyморальноï ланок iмyнiтетy, циток1н1в.
Пацiенти з позитивним за а-МЦВ статусом (9 ос16), як1 ув1йшли до III групи, були представле-н1 дiвчатками та хлопчиками у спiввiдношеннi 2 : 1 вжом в1д 2 до 16 роив. Ь них лише у 5 хворих дiа-гностовано ЮРА. Останш мали полiартикyлярне ураження i були переважно представлен ж1ночою статтю (80,0 ± 17,9 %). У решти пащенпв даноï гру-
пи було встановлено РеА. Слщ вщзначити, що у трьох (60,0 %) з дггей III групи виявлено пщвищеш титри антитГл до а-ЦЦП. На момент обстеження у бгльшосп дослщжуваних (66,7 %) тривалiсть захворювання не перевищувала 6 мгсящв, у 22,2 % хвороба тривала 1—2 роки й у 11,1 % — понад 2 роки. На артралгГ! скаржилися 88,9 % хворих. Ытенсившсть болю за ВАШ у середньому вщповщала 4,2 ± 1,8 бала. Третина пащенпв мали виражену i тривалу (до швдня) ранкову скутiсть, у 22,2 % оаб вона зберна-лася 1,5—2 години, у решти була короткочасною або була вщсутня. Загальний стан хворих дано! групи найчаспше розщнювався як задовiльний (44,4 %) або середньо! тяжкосп (44,4 %), але у 11,2 % вш був тяжкий, у той час як у групах порiвняння (I та IV) дггей iз тяжким загальним станом зафжсовано не було. Суглобовий синдром у пащенпв III групи по-рГвняно з IV групою не мав суттевих вщмшностей i у бгльшосп дiтей (55,6 %) характеризувався полГарти-кулярним ураженням, в основному за рахунок хворих на ЮРА. У 22,2 % оаб мав мюце олиоартрит i у 22,2 % — моноартрит. Клькють активних суглобГв за шдексом Pi4i у серопозитивних за а-МЦВ вщповщала в середньому 6,2 ± 5,1 бала i не мала досте-менних вщмшностей порГвняно з шшими групами. НайбГльш часто до запального процесу залучалися колшнГ суглоби — 88,9 ± 10,5 %, що зустрiчалося значно часпше, н1ж серед хворих, позитивних за а-ЦЦП (р < 0,05). У 55,6 % дггей ще! групи були ура-женi гомГлковостопнГ суглоби. З однаковою частотою (44,4 та 33,3 %) визначалось запалення у ниж-ньощелепних суглобах, дрГбних суглобах кистей та променевозап'ясткових, дрГбних суглобах стоп, суглобах шийного вщдшу хребта. Однак у данш груш хворих артрит у дрГбних суглобах кистей визначався рщше, н1ж у пацiентiв I групи (83,3 %; р < 0,05), а нижньощелепних суглобГв — часпше, н1ж у пащенпв IV групи (4,6 %; р < 0,001). Майже з такою ж частою, як i в шших групах, зареестровано запалення у кульшових (22,2 %) та лжтьових суглобах (11,1 %). Варто зазначити, що ураження останшх як у III, так i в IV груш мали тшьки хворГ на ЮРА з тривалютю захворювання понад 2 роки. У пащенпв, позитивних за а-МЦВ, залучення плечових суглобГв зафжсовано не було, а у дослщжуваних групи порГвняння (IV) вони уражалися у 6,2 ± 3,0 % випадюв. Припух-лють суглобГв, як i в шших групах дослщжуваних, у бгльшосп (55,6 %) була помГрною або мшмальною (22,2 %), у той час як у 22,2 % хворих III групи вщмь чалася виражена припухлють суглобГв, чого не спо-стерiгалося у пацiентiв I та II груп. У 44,4 ± 16,6 % оаб артрит супроводжувався регiональними амю-троф1ями. Бурсити спостернались у 33,3 % пащенпв, в основному за рахунок хворих на ЮРА. При ощнщ рентгенолопчно! картини виявлено, що 55,6 % дггей III групи не мали специфГчних рентге-нолопчних змш У 22,2 % хворих визначався вогни-щевий або дифузний остеопороз епiфiзiв кюток, i у такого ж вщсотка пацiентiв остеопороз поеднувався зГ звуженням суглобових рентгенологiчних щГлин,
що розщнювалось як II рентгенолопчна стадГя за Штейнброкером. На вщмшу вщ шших груп патоло-пчних змш на рентгенограмах, яю б вщповщали III стадГ! за Штейнброкером, у пащенпв III групи зафжсовано не було.
При аналГзГ лабораторних показниюв виявлено, що прискорення ШОЕ у дано! групи хворих спо-стерГгалося частГше (66,7 %), шж у дГтей I (33,2 %) та IV (15,4 %) груп (р < 0,05). Пщвищення вмюту С-реактивного проте!ну мало мюце у 33,3 % хворих. У вах дослщжуваних хворих III групи виявлено се-ронегативний статус за ревмато!дним фактором, що вщрГзняло !х вГд дiтей I групи. Щодо клиинно! ланки ГмунГтету, нижче за вжову норму зафжсова-но загальний вщсоток зрГлих Т-лГмфоцитГв — CD3 (49,0 ± 2,5 %; р < 0,05). ВГдносний вГдсоток CD4 ко-ливався в межах припустимо! норми, а CD8 — був нижчим, н1ж у пащенпв IV групи (р < 0,05). НСТ-тест (як спонтанний, так й Гндукований) не мав осо-бливостей. На тлГ тенденцГ! до зниження середнГх показникГв фагоцитарно! активносп нейтрофГлГв вщзначалося достеменне зниження фагоцитарного числа порГвняно зГ здоровими одноликами, але вь рогщно! рГзницГ м1ж групами не виявлено (р < 0,05). ЦиркулюючГ ГмуннГ комплекси, гемолпична актив-нГсть комплементу, загальний вмют ГмуноглобулГнГв класГв A, M, G, IL-1ß, TNF-а знаходилися в межах вжово'! норми. Дещо пщвищеним був рГвень IL-6 порГвняно з хворими IV групи та здоровими однолика-ми (р < 0,05).
Висновки
1. Частота виявлення а-ЦЦП при ЮРА стано-вить 20,7 %, а-МЦВ — 17,2 %. При цьому а-ЦЦП можна розглядати як специфГчний маркер для ЮРА на вщмшу вГд а-МЦВ, що визначаються i при артритах шшого генезу.
2. ХворГ на ЮРА, позитивш за а-ЦЦП, за вжом належать до старшо! вжово! категорГ! (12—18 рокГв), характеризуються полГартикулярним ураженням, значною кГлькГстю активних суглобГв, вираженою i тривалою ранковою скутютю, високою частотою ураження дрГбних суглобГв кистей, шийного вщдглу хребта, нижньощелепних суглобГв, тенденщею до бГльш швидкого розвитку III рентгенолопчно! стадГ! за Штейнброкером. Серопозитившсть за РФ у таких пащенпв становить близько 30 %, за а-МЦВ — 50 %.
3. При артритах (ЮРА, РеА) позитивнють за а-МЦВ на вщмшу вГд а-ЦЦП нерщко виявлялася з раннього вГку. Таким хворим притаманна серонега-тившсть за РФ, висока частота залучення у процес колшних суглобГв, виражена !х припухлють. Рент-генологГчнГ змГни у суглобах рщко перевищують II стадГю за Штейнброкером.
Список л^ератури
1. Дудник В.М. Дiагностична роль визначення вмкту антиты до модифжованого цитрулшованого вiментину у дтей, хворих на юветльний ревматогдний артрит / В.М. Дудник, Ю.В. Вижга // Перинатология и педиатрия. — 2011. — № 2(46). — С. 95-96.
2. Каратеев Д.Е. Новые классификационные критерии ревматоидного артрита ACR/EULAR 2010 — шаг вперед к ранней диагностике / Д.Е. Каратеев, Ю.А. Олюнин, Е.Л. Лучихина // Научно-практическая ревматология. — 2011. — № 1. — С. 10-15.
3. Омельченко Л.1. Виявлення аутоантиты до цитчного цитрулшованого пептиду при суглобовому синдромi у дтей / Л.1. Омельченко, О.А. Ошлянська, Л.О. Зтенко // Современная педиатрия. — 2009. — № 4(26). — С. 88-91.
4. Салугина Е.С. Частота определения и диагностическое значение антител к циклическому цитруллинированному пептиду и антител к модифицированному цитруллинированному виментину у детей с ранним ювенильным артритом / С.О. Салугина, Е.С. Федорова, А.А. Новиков и др.//Научно-практическая ревматология. — 2008. — № 6. — С. 74-81.
5. Ferucci E.D. Antibodies against cyclic citrullinated peptide are associated with HLADR4 in simplex and multiplex polyarticular-onset juvenile rheumatoid arthritis / E.D. Ferucci, D.S. Majka, LA. Parrish [et al.]//Arthritis and rheumatism. — 2005. — Vol. 52(11). — P. 239-246.
6. Gupta R. Anti-cyclic citrullinated peptide antibodies in juvenile idiopathic arthritis / R. Gupta, M.M. Thabah, B. Vaidya [et al.] // Indian journal of Pediatrics. — 2010. — Vol. 77(1). — P. 41-44.
7. Habib H.M. Anti-cyclic citrullinated peptide antibodies in patients with juvenile idiopathic arthritis/H.M. Habib, Y.M. Mosaad, H.M. Youssef // Immunological investigations. — 2008. — Vol. 37(8). — P. 849-857.
8. Kastbom A. Anti-CCP antibody test predicts the disease course during 3 years in early rheumatoid arthritis (the Swedish TIRA project) / Kastbom A., Strandberg G, Lindroos A., Skogh T. // Ann. Rheum. Dis. — 2004. — № 63. — P. 1085-1089.
9. Low J.M. Determination of anti-cyclic citrullinated peptide antibodies in the sera of patients with juvenile idiopathic arthritis / J.M. Low, A.K. Chauhan, D.A. Kietz [et al.] // The Journal of rheumatology. — 2004. — Vol. 31(9). — P. 1829-1833.
OTpuMaHO 17.01.13 □
Аебец И.С., Панько Н.О.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», т. Харьков
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ АРТРИТОМ, КОТОРЫЕ ИМЕЮТ ПОВЫШЕННЫЕ ТИТРЫ АНТИТЕЛ К ЦИКЛИЧЕСКОМУ ЦИТРУЛЛИНИРОВАННОМУ ПЕПТИДУ И МОДИФИЦИРОВАННОМУ ЦИТРУЛЛИНИРОВАННОМУ ВИМЕНТИНУ
Резюме. Обследованы 77 детей с поражением суставов воспалительного характера. Представлена характеристика клинических признаков и лабораторных показателей у пациентов с артритом, имеющих повышенные титры антител к циклическому цитруллинированнному пептиду (а-ЦЦП) и модифицированному цитруллинированному виментину (а-МЦВ). Больные ювенильным ревматоидным артритом, положительные по а-ЦЦП, были в подростковом возрасте, характеризовались полиартикуляр-ным поражением, значительным количеством активных суставов, тенденцией к более быстрому развитию III рентгенологической стадии по Штейнброкеру. Позитивность по а-МЦВ нередко выявлялась с раннего возраста, но наблюдалась не только у больных ювенильным ревматоидным артритом. Эти пациенты имели серонегативность по ревматоидному фактору, высокую частоту вовлечения в процесс коленных суставов, выраженную их припухлость. Рентгенологические изменения в суставах редко превышали II стадию по Штейнброкеру.
Ключевые слова: ювенильный ревматоидный артрит, антитела к циклическому цитруллинированному пептиду, антитела к модифицированному цитруллинированному виментину, диагностика.
Lebets I.S., Panko N.O.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF CLINICAL AND LABORATORY PARAMETERS
IN CHILDREN WITH ARTHRITIS, WHICH HAVE INCREASED ANTIBODY TITERS TO CYCLIC CITRULLINATED PEPTIDE AND MODIFIED CITRULLINATED VIMENTIN
Summary. 77 children with inflammatory lesions of the joints have been examined in the study. The characteristics of clinical signs and laboratory parameters in patients with arthritis, who have increased antibody titers to cyclic citrullinated peptide (a-CCP) and modified citrullinated vimentin (a-MCV) are presented. The patients with juvenile rheumatoid arthritis which a-CCP positive were adolescents, they had polyarticular lesions, a significant number of active joints, and the trend to more rapid development of radiologic stage III by Steinbrocker. Positivity for a-MCV was often detected from an early age, but not only in patients with juvenile rheumatoid arthritis. These patients were seronegative for rheumatoid factor, high frequency of involvement of the knee joints with their swelling. Radiological changes in joints of these patients seldom exceeded II stage by Steinbrocker.
Key words: juvenile rheumatoid arthritis, antibodies to cyclic citrullinated peptide, antibodies to modified citrullinated vimentin, diagnosis.
