CC BY
17
УДК 06.051 : 06.046.2
ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ КОМАНДИ ПРОЕКТУ ПРИ II ФОРМУВАНН1
I. В. Трiфонов, к. т. н., доц., *А. О. Сулiм-Тимовтi, асистент.
*Нацюнальна металургшна академiя Украти
Постановка проблеми i актуальтсть. При формуванш команди проекту перед менеджерами оргашзацп постае досить не легке завдання - визначення потенщалу команди проекту.
Як правило, у багатьох працях обговорюються питання про критерп, за якими можна виявити кращих ствробинишв, про методики, програми 1х навчання тощо. Але для практиюв дуже важливо одержати вiдповiдi на питання, як починаються зi слова як: як вщбрати? як ощнити? як сформувати? Консультанти дають безлiч порад, але типовi «рецепти» не завжди спрацьовують, тому кожнiй оргашзацп для ощнки потенцiалу команди проекту доводиться шукати сво1 рiшення.
Складнють виникае вже при визначеннi того, що е поняття «потенщал команди проекту». Зрозумшо, що потрiбнi не просто розумш фахiвцi, а ствробгтники, якi мають вiдповiднi здатностi i квалiфiкацiю - професiйнi менеджери проекту. Так кого ж потрiбно шукати i за якими критерiями виявляти «потенщал»? Без вщповщей на щ питання всерйоз займатися формуванням команди проекту неможливо.
Виклад. Будь-яка процедура порiвняння припускае, що ми будемо вимiрювати предмети (властивостi, явища, якосл людей i т. д.) за допомогою единих iнструментiв, шкал i одиниць вимiру. Шкалу для вимiру «потенщалу команди проекту», так само як i одиницi його вимiру, поки нiхто не запропонував, тому найдоцшьнше використовувати процедуру порiвняння з еталоном. В нашому випадку - це член команди проекту, здатний працювати ефективно i компетентно у свош галузi. Вiдповiдно, з'явилися i одиницi аналiзу - компетенцп (набiр певних якостей, необхщних для успшного виконання робiт за проектом).
У рiзних за характером дiяльностi галузях виробництва при визначеннi квалiфiкацiйних вимог для шдбору i формування використовують два основнi поняття: елементи квалiфiкацil (д1яльний потенцiал) i професiйно - важливi якостi (творчий потенцiал). Як же зютавити м1ж собою щ одиницi аналiзу? Для добору кращих ствробгтниюв у команду проекту можна порiвняти рiвнi розвитку 1х компетенцш, тодi еталоном оцiнки «потенцiалу» буде модель ощнки компетенцш команди проекту, наведена на рисунку 1. Основш тдходи щодо кiлькiсноl ощнки компетенцш команди проекту викладеш у робо^ [1].
Рис. 1. Визначення потенщалу команди проекту при и формуванш а - оцтка компетенцш команди проекту; б - процедура визначення потенщалу команди проекту.
У практищ кшькюно!' ощнки компетенцш команди проекту досить широке застосування одержав регресшний аналiз, заснований на методi найменших квадратiв [2; 3]. Проте наявнють таких факторiв як: автокореляцiя, перехреснi зв'язки, ютотш помилки вимiрювання (бiльше 5 %), одержанi зв'язки i висновки на 1х основi можуть не вщображати дiйснiсть. Спроби усунути деякi з обмежень (застосування процедур згладжування, повторш спостереження, виключення автокореляцГ! тощо)
полшшують одержане уявлення, але в основi залишаються зв'язки мiж самими змшними, якi фiзично можуть залежати ще вiд якихось змiнних, безпосередньо не спостережуваних i не контрольованих.
У процес дослiджень кшькюно1 оцiнки потенщалу кандидатiв у команду проекту авторами було застосовано математичний апарат, в основу якого покладено факторний аналiз [4 - 6].
Дослщження наведено на приклад проектно-орiентовноl оргашзацп, в якш для формування команди проекту було проведено ощнку компетенцiй 10 кандидат.
На першому етапi, на основi особистого рейтингу [7] та iз залученням експертiв вiдбулося кшьюсне оцiнювання кожно! iз компетенцiй кандидат команди проекту (табл. 1).
Таблиця 1
Юльмсна оцгнка компетенцШ кандидатов
Компетенци Кандидати в команду п зоекту
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Н 0,7 0,9 0,43 0,71 0,68 0,8 0,85 0,9 0,63 0,55
Зн 10 12 8 7 9 9 12 10 9 8
Зд 62,5 87,5 37,5 37,5 37,5 62,5 62,5 62,5 37,5 37,5
ОЯ 37,5 87,5 62,5 37,5 37,5 62,5 62,5 62,5 37,5 37,5
ЦМ 62,5 87,5 12,5 37,5 62,5 62,5 62,5 87,5 37,5 37,5
ТМ 87,5 87,5 62,5 37,5 87,5 62,5 87,5 62,5 62,5 87,5
1н 62,5 62,5 62,5 12,5 37,5 37,5 62,5 87,5 37,5 12,5
Т 7,5 87,5 87,5 37,5 87,5 62,5 62,5 87,5 62,5 37,5
На другому еташ на основi отриманих даних була розрахована корелящя мiж компетенцiями та отримана матриця кореляцп (табл. 2).
Табли ця 2
Матриця кореляцИ мгж компетенцгями
Компетенци Компетенци
Н Зн Зд ОЯ ЦМ ТМ 1н Т
Н 1,00 0,70 0,82 0,64 0,77 0,58 0,58 -0,34
Зн 0,70 1,00 0,83 0,83 0,58 0,81 0,75 0,13
Зд 0,82 0,83 1,00 0,88 0,48 0,63 0,80 -0,35
ОЯ 0,64 0,83 0,88 1,00 0,41 0,54 0,71 -0,13
ЦМ 0,77 0,58 0,48 0,41 1,00 0,44 0,20 -0,35
ТМ 0,58 0,81 0,63 0,54 0,44 1,00 0,69 -0,08
1н 0,58 0,75 0,80 0,71 0,20 0,69 1,00 -0,19
Т -0,34 0,13 -0,35 -0,13 -0,35 -0,08 -0,19 1,00
За результатами дано! матриц можна зробити попередш висновки. Але, оскшьки вибiрка обмежена, то до отриманих результат необхiдно ставитися з обережшстю.
На третьому етапi зроблено перехщ вiд кореляцiйного (багатовимiрного) простору мiрне) до простору головних компонент (£-шрне) меншо! розмiрностi, в нашому випадку, восьмимiрний простiр було приведено до двовимiрного простору головних компонент. Математично цей перехщ здiйснюeться за допомогою власних значень i власних векторiв кореляцшно1 матрицi. Такий перехвд дозволяе iстотно знизити вплив перешкод (суб'eктивiзму, помилок вимiрювання i т. ш.) та полегшити iнтерпретацiю головних компонент [8].
За допомогою математичного програмного засобу «Статистика - 7» отримуемо результат (табл. 3). В третш колонщ таблиц 3 наведет значення множинного коефiцiента детермшацп (К2), який показуе зв'язок кожно1 ознаки з урахуванням уиа сукупностi компетенцш.
Табли ця 3
Матриця максимальног правдопод1бност1
Компетенци Фактор 1 Фактор 2 Коефщент детермшаци, Я2
Навички 0,654891 0,743843 0,991432
Знання 0,833681 0,864562 0,981203
Здiбнiсть 0,846652 0,876785 0,981030
Особистi якост 0,619213 0,773583 0,962268
Цiнностi та мотиви 0,742619 0,833059 0,992260
Тайм-менеджмент 0,194322 0,343345 0,962580
1нтелект 0,565811 0,716701 0,820778
Творчiсть 0,277720 0,824002 0,938437
Надат коефщент детермшаци Я2 автоматично встановлюеться на головну дiагональ кореляцшно1 матрищ, це дозволило здiйснити перехiд вщ методу головних компонент до методу головних факторiв (в табл. 4 наведена матриця факторних навантажень до обертання).
Табли ця 4
Матриця факторних навантажень до обертання
Компетенци Фактор 1 (щяльний потенцiал) Фактор 2 (творчий потенщал)
Навички -0,809253 0,281645
Знання -0,913061 -0,180396
Здiбнiсть -0,920137 -0,027180
Особист якост -0,786901 -0,217002
Цшносп та мотиви -0,861753 0,539084
1нтелект -0,440820 -0,241874
Тайм-менеджмент -0,752204 -0,328827
Творчють -0,526991 -0,754112
Курсивом видшеш навантаження, якi перевищують величину 0,63 (0,628 - метод золотого перетину), все що знаходиться нижче 0,63, вважаемо незначним.
Аналiз факторно1 матрищ (табл. 4) показуе, що компетенци «Навички», «Знання», «Здiбшсть», «Особист якостi», «Цiннiсть та мотиви» i «Тайм-менеджмент» об'еднанi iз високими навантаженнями i перебувають у першому фактора Одержана структура дозволяе чiтко визначити перший фактор, але для другого фактора ч^юсть не е достатньо точною. Враховуючи це, для достовiрностi ощнок визначення потенцiалу використано метод обертання (табл. 5).
Табли ця 5
Матриця факторних навантажень обернена
Компетенци Фактор 1 (дшльний потенщал) Фактор 2 (творчий потенщал)
Навички 0,846473 0,165311
Знання 0,871572 0,323920
Здiбнiсть 0,876508 0,329423
Особист якост 0,468494 0,744377
Цшносп та мотиви 0,892631 0,190447
1нтелект 0,577182 -0,101020
Тайм-менеджмент 0,441154 0,722553
Творчють 0,066601 0,905299
За результатами обертання штерпретуемо коефщенти факторного навантаження, яю перевищують за модулем 0,63. Особлива увага вщдаеться лщерам груп за факторами, яю мають максимальний коефiцiент факторного навантаження.
За результатами дослщжень можна ч^ко визначити, що дiяльний потенцiал - це перший фактор. Лщер групи - компетенцiя «Цiннiсть та мотиви» мае навантаження - 0,892631. О^м указано1 ознаки, в групу слщ включити компетенци «Навички», «Знання», «Здiбнiсть» (0,846473; 0,871572; 0,876508) вiдповiдно.
Творчий потенщал - це другий фактор. Лщер групи компетенцiя «Творчють» мае навантаження -0,905299. Високi показники також мають компетенцн «Особистi якостЬ> та «Тайм-менеджмент» iз близьким навантаженням - 0,744377 та 0,722553 вщповщно.
Пiсля штерпретацп одержаних факторiв переходимо до безпосереднього визначення потенцiалу кожного кандидата, при цьому програма, при побудовi числових значень факторiв, переходить вщ початкових величин до нормованих (табл. 6).
Матриця вим1рювання потенциалу команди проекту
Табли ця 6
№ кандидата Дiяльний потенщал Творчий потенщал
1 0,11837 -1,27717
2 1,77519 0,04747
3 -0,72006 2,28766
4 -1,28677 -0,33757
5 -0,20921 0,07670
6 0,18007 -0,09420
7 0,88482 -0,55157
8 1,05664 0,73562
9 -0,71712 0,17530
10 -1,08193 -1,06225
нал iз рез уль та тiв
Ана
лiз ком пет
енцш кожного з кандидатв у команду проекту дозволяе подшити 1х на три тдгрупи. При цьому виходимо з близькостi компонентiв за кожним iз чинникiв. Так, кандидати шд порядковими номерами 2 i 8 умовно складають першу пiдгрупу (мають висок плюсовi факторнi значення навантажень). Кандидати 1, 3, 5, 6, 7, 9 складають другу групу (у них рiзний рiвень навантаження, в т. ч. плюсовi та мiнусовi значення). Кандидати 4 та 10 виключаються (мають тшьки мiнусовi значення).
Висновок. Наведена методика ощнки потенцiалу кандидатiв у команду проекту е дiевим iнструментом для менеджера проекту при И формуванш. При цьому як рекомендащю слiд зазначити, що органiзацiя, яка мае досвщ реатазаци аналогiчних проектiв (е архiвнi данi, WBS- структура проектiв тощо), для бiльш ефективно! роботи команди проекту повинна формувати И з кандидатв, яю мають високий дiяльний потенцiал. I навпаки, якщо треба реалiзувати новий для оргашзацп проект, то треба формувати команду проекту iз кандидатв, котрi мають бшьш високий творчий потенцiал.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА:
1. Трифонов И. В., Сулим-Тимовти А. А. Основные подходы к оценке и развитию базовых компетенций команды проекта // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. науч. тр. Вып. 48, ч. 2, - Днепропетровск, ПГАСА, 2009. - С. 174 - 179.
2. Фёрстер Э, Рёнц Б. Методы корреляционного и регрессионного анализа. - М. : Финансы и статистика, 1983.
3. Ястремский Б. С. Некоторые вопросы математической статистики. - М. : Госстатиздат, 1961.
4. Дубровский С. А. Гольдштейн Э. С. и др. Факторный анализ в описании технологических процессов. // Статистика качества продукции.- М. : Наука, 1973.
5. Лоули Д., Максвелл А. Факторный анализ как статистический метод. - М. : Мир, 1967.
6. Ильин В. В. Система управления качеством. Российский опыт. - СПб. : Невский проспект; Вектор, 2007. - 224 с.
7. Окунь Я. Факторный анализ. - М. : Финансы и статистика, 1974.
УДК 06.051 : 06.046.2
Визначення потенщалу команди проекту при ТТ формуванш / I. В. Трiфонов, А. О.
Сулiм-Тимовтi // В1сник ПридншровськоТ державно'1 академп будiвництва та арх^ектури. -Днiпропетровськ: ПДАБА, 2009. - № 6-7. - С. 29-33. рис. 1. - табл. 6. - Бiблiогр.: (7 назв.).
Наведено методику визначення потенщалу кандидат у команду проекту при 11 формуванш на основГ ощнювання компетенцш.
