CC BY
44
7. Додонов, О.Г. Концептуальн ршення створення автоматизованоТ системи екстреноТ допомоги населенню за единим телефонним номером 112 / О.Г. Додонов, О.В. Коваль, Р.1. Дзюбаненко, П.А. Цепков, Ю.А. Жидовленко, М.О. Маюров // Реестра^я, зберiгання i обробка даних. - 2010. Т.12, №2. - С.165-180.
8. Про внесення змш до деяких закошв Укра'1'ни щодо забезпечення габернетичноТ безпеки Укра'1'ни: проект Закону Укра'1'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ilqazakon.ua/! doc2.nsf/link1/JF8L100A.html.
9. Критери визначення елементiв критичноТ iнфраструктури держави [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.zlnet.lnfo/23/qnatyuk.php.
10. Бiрюков, Д.С. Захист критично!' Ыфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в УкраТы / Д. С. Бiрюков, С. I. Кондратов. - К.: Н1СД, 2012. - 96 с.
11. Кобилган, Д.С. Офюне проектно-орiентоване управлiння Системою 112 для забезпечення стану еколопчноТ безпеки / Д.С. Кобилюн, Я.В. Усттовський // Сталий розвиток 2013 - науковий дебют: зб. статей. - Варшава: Вища школа менеджменту, 2014. - С. 117-128.
12. Управление инновационными проектами и программами на основе системы знаний Р2М: монографiя // Ярошенко Ф.А., Бушуев С.Д., Танака Х. - К., 2011. - 263 с.
13. Бушуев, С. Д. Ценностный подход в управлении развитием сложных систем / С. Д. Бушуев, Д. А Харитонов // Управлшня розвитком складних систем. - К.: вид-во КНУБА. -2010. - Вип. 1. - С. 10-15.
14. Керiвництво з управлшня шновацмними проектами i програмами оргаызацй монографiя // Переклад на укра'Шську мову пщ ред. проф. Ярошенка Ф.О. - К.: Новий друк, 2010. - 160 с.
15. Управление проектами. Основы профессиональных знаний и система оценки компетенции проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1) / Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. - Изд. 2-е. - К. : 1Р1Д1УМ, 2010. - 208 с.
16. Руководство к Своду знаний по управлению проектами (Руководство PM BOOK): USA:
Project Management Institute, 2013. - 586 с.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статп "
4 , с ^п публ^ацм 24.02.2016 р.
д.т.н., проф. Бушуев С.Д. j ч г
УДК 65.012;658.512:62
В.М. Молоканова
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПОВЕД1НКОВИХ КОМПЕТЕНЦ1Й ПРОЕКТНИХ МЕНЕДЖЕР1В
Розглянуто питання саморозвитку проектних менеджерiв як ключовоТ складовоТ Ыдивщуальних компетенцм проектного менеджера. Розглянуто можпивосп навчання дорослих людей ефективному самоменеджменту. Визначенi методи навчання для пщвищення компетентностi проектних менеджерiв на основi розкриття внутрiшнього потен^алу особистостi. Рис. 4, дж. 18.
Ключовi слова: поведiнковi компетенцiТ, особистють, знання, навички, здiбностi, мотивацiя, самоменеджмент.
Постановка проблеми та и зв'язок з практичним завданням. Зм1на концепци розвитку сусп1льства (iндустрiапьне, 1нформац1йне сусптьство, сусп1льство знань) супроводжуеться змiною розумшня мети i змiсту освiти, а також методик навчання й оцшки його якостк Орiентацiя вищоТ школи на формування цтюноТ', творчоТ, морально зртоТ' особистостi як найвищоТ цшносп
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 55
сусптьства визначено одним iз стратегiчних напряммв державноТ полiтики в галузi вищоТ освiти [1]. В украТнських реалiях бездумне копiювання захiдних технологiй навчання зовам не гарантуе пiдвищення якост пiдготовки фахiвцiв. Нам треба вщнайти свiй шлях реформування освiти, щоб вона змогла в^фграти роль локомотива у трансформаци суспiльства [2].
Тенденци розвитку св^овоТ та нацюнальноТ економки зумовлюють зростання важливостi «м'яких компонент» проектного менеджменту, що пов'язанi iз визначальною роллю особистостi у реалiзацп проектiв та програм [3, 4]. При цьому важливими характеристиками проектного менеджера залишаються його поведiнка, його цшносп, умiння контактувати i взаемодiяти з iншими людьми, дотримуватися групових норм i одночасно дiяти нестандартно. Виходячи з цього, необхiдно шукати новi пiдходи до розвитку поведшкових компетенцiй проектних менеджерiв i формування проектних команд.
Аналiз останнiх дослщжень та невирiшенi частини проблеми. У фаховiй лiтературi можна видiлити три пщходи до формування проектноТ команди: функцюнально-рольовий, компетентнiсний i адаптивний (комплементарний). Кожен з цих пiдходiв мае свою юторш розвитку, сферу застосування, своТ переваги i недолiки. Функцюнально-рольовий пщхщ [5] розглядае формування команди проекту на пiдставi резервування виконання певних функцш (ролей), але таТть у собi ризик того, що людина в силу своТх особистих якостей не здатна виконати покладен на не! обов'язки.
Рольовий пщхщ дозволяе уникнути грубих помилок при формуванн команди проекту i тим самим попередити ризики, пов'язан з недостатньою квалiфiкацiею членiв команди проекту. Проте в маленькш командi однш людинi часто доводиться виконувати бтьш, нiж одну роль. До того ж немае ушверсального методу для пщбору певного фахiвця на конкретну роль, хоча для цього розроблена значна ктькють теслв [6].
Структуру комплiментарноl команди запропонував I. Адiзес [7], який наголошуе, що для ефективного управлшня iдеальний менеджер мае бездоганно виконувати чотири рiзнi функци, позначенi ним РАЕ1 (Р - виробник, А -адмшютратор, Е - пщприемець, I - 1нтегратор). I. Адiзес наголошуе, що щеального менеджера в природi не юнуе, звичайна людина, як правило, мае одну-двi функци сильнiшi за шшк Комплементарна команда мае бути уособленням «щеального менеджера», який може ефективно виконувати у проект ва чотири функци РАЕ1. Члени команди складають певну «еднiсть», коли кожен ТТ член проявляе сво! сильнi сторони та, тим самим, компенсуе слабк сторони своТх колег [7]. В особистому штерв'ю I. Адiзес наголосив, що визначення провщнот функцiТ не е «вироком на все життя», бо людина як розумна ютота, навчаючись, може розвивати своТ слабшi функци та з часом стати майже щеальним менеджером. Ця думка сшвпадае iз вимогами до поведшкових компетенцш проектних менеджерiв, якi вимагають постшного удосконалення та саморозвитку [8]. Але поки що питанням методологи саморозвитку проектних менеджерiв в осв^ньому процеа придiляеться недостатньо уваги, а найкращою перевiркою навичок поведiнкових компетенцш менеджера все ще залишаеться перевiрка на основi конкретних проектiв.
Основною метою статп е дослiдження можливостей навчання проектних менеджерiв iндивiдуальним поведшковим компетенцiя шляхом змiщення акцентiв навчання з лекцшноТ роботи на практичну взаемодш з викладачем та набуття проектного досвiду.
Основна частина. У вересш 2015 року було презентовано четверте видання «Керiвництво iз визначення шдивщуальних компетенцiй проектного менеджера» (далi - 1СВ4), що вiдображае елементи компетенцш для управлшня
56
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
проектами, програмами та портфелями проек^в [9]. У 1СВ4 мютиться три област компетенцiй, якi утворюють так зване «око компетенцш». Три областi компетенцш поширюються однаково на три рiвнi управлiння: проект, програма i портфель проек^в.
У 1СВ4 компетенци проектних менеджерiв складаються iз 29 елемен^в, якi подiленi на три типи елемен^в: перспективи - 5 елемен^в; люди - 10 елементiв та практика - 14 елеменлв. Ыдивщуальш компетентностi визначенi як застосування знань, навичок i здiбностей з метою досягнення бажаних результат. Знання визначеш як збiр шформаци та застосування досвщу, що мае особистiсть. Наприклад, аналiз та розумiння концепци зображення гютограми можуть вважатися знанням. Навички визначеш як специфiчнi технiчнi можливосп, якi дозволяють менеджеру виконати завдання. Наприклад, здатнють побудувати гiстограму можна вважати навичкою. Здатнють ефективного застосування знань i умiнь у визначеному контекст вважаеться здiбнiстю. Цi три якост пов'язанi мiж собою таким чином, що володшня навичкою передбачае наявнють вiдповiдного знання, а здiбнiсть виконувати завдання передбачае наявнiсть вщповщних навичок i знань, а також використання Тх на практицi в пспрбному порядку \ в пспрбний час.
Рис.1. Складовi iндивiдуальноТ компетенци за 1СВ4
Визначення iндивiдуальних компетенци у 1СВ4 не включае досвщ, тому що досвiд прямо не корелюеться з компетен^ею. Хоча досвщ i вiдiграе значну роль у компетентности визначено, що досвiд е лише середовищем, у якому компетенци (знання, навички i вмшня) проявляються.
Роблячи наголос на розвитку шдивщуальних компетенцш проектних менеджерiв, 1СВ4 визначае таю Тх складовк саморозвиток, розвитковi товариства, освiта та тренiнги, коучинг та менторство, iгри та симуляци. Таким чином, викладачi проектного менеджменту мають значно розширити свiй арсенал штерактивних методичних засобiв. Поступова штегра^я нових технологiй в процеси вищоТ освiти, так зване «змiшане навчання» вiдкривае для викладачiв просто безмежн можливостi для експериментiв [10]. Проведення штерактивних навчальних заходiв потребуе використання широкоТ палiтри технiчних засобiв навчання, до яких вщносяться рiзноманiтнi вщео- та медiа-засоби, навчальнi фiльми, штерактивш таблицi, iлюстрацiйнi матерiали i т. ш. Хоча, щоб уникнути прикрих несподiванок, до iнтерактивних занять викладачу потрiбно значно бiльше готуватись, шж до лекцiйного заняття.
Згiдно iз тенденцiею загальноТ гуманiзацiТ освiтнiх процеав в усьому свiтi все бтьш важливого значення набувае iндивiдуальний розвиток людського потенцiалу. Саме освiта е «могутжм способом створення соцiокультурного "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 57
обличчя людини - и особистостЬ [11]. Але щоб навчання i3 застосуванням штерактивних методiв не перетворювалось на неефективну розвагу, потрiбне точне планування та оцшювання результатiв. У випадку одноразового штерактивного заходу оцiнювання можна обмежити проведенням анкетування та аналiзу отриманих результалв, однак у випадку оцшки засвоення ваеТ дисциплiни оцшювання буде складатися iз поточного контролю, оцшювання шдивщуальноТ роботи слухача та пщсумкового контролю.
Матерiальнi активи проекту, як вщомо, зазвичай вимiрюються у грошових одиницях. Вони дозволяють врахувати економш витрат (зниження операцiйних витрат, чисельност персоналу i т.iн.) та збтьшення доходiв (зростання продажiв, частки ринку тощо). По закiнченню проекту його власники очкують побачити доказ зниження витрат та/або збтьшення доходiв. Найчаспше цi переваги визначають шляхом порiвняння щомiсячних фiнансових показникыв до i пiсля реалiзацiТ проекту.
М'як (нематерiальнi) активи проекту вимiряти значно важче. Хоча вони повиннi бути прив'язан до мети бiзнесу. Саме поняття нематерiальних активiв означае, що вони не можуть легко бути переведет безпосередньо в грошовi одиницк Вони включають полiпшення морального стану сшвроб^ниш i взаемодГТ, пiдвищення задоволеност клiентiв, зниження ризикiв, пiдвищення узгодженост з тенденцiями ринку, краще виконання додаткових вимог та ш. М'як вигоди часто мають декiлька джерел i впливГв; таким чином, що хоча проект i допоможе полтшити взаемодiю спГвро6ГтникГв, безлiч Гнших факторiв може мати тГ ж наслщки. 1нодГ проект може приносити ттьки нематерiальнi вигоди, але все ж вш дуже важливий для сталого розвитку ваеТ органГзацП. Наприклад, якщо новГ правила вимагають вГд органГзаци змГни бГзнес-процесГв, органГзацГя може вибрати зробити це, навГть якщо не буде визначено чГтко матерГальнГ вигоди вГд цього проекту. Це вимагае формування вщповщних нових моделей дГяльност та ГнструментарГю оцГнки м'яких компоненлв проектГв [4].
ВсГ психологГчнГ та педагопчш дослГдження стверджують, що пюля пасивноТ участГ в процесГ навчання отриман знання дуже швидко забуваються. Так пщраховано, що пГсля пщготовленоТ i прекрасно структурованоТ лекцГТ уважний слухач здатен вщтворити 70 % шформацп через три години, i тГльки 10 % - через три дш [12]. ВченГ прийшли до думки про те, що, як би вони не вчили, сктьки б не видтяли коштГв на навчання, класичний метод навчання дае результат однаковий майже у вах краТнах свГту - 10% залишкових знань [13]. ПроведенГ в США в 1980-х роках дослГдження (National Training Laboratories in Bethel, Maine) дозволили узагальнити дан щодо ефективност (середнш вГдсоток засвоення знань) рГзних методГв навчання дорослих [14]. ЦГ результати представленГ у виглядГ «шрамщи навчання» (рис. 2.).
ПроведенГ дослГдження дозволили рекомендувати домогтися ефективного навчання переворотом означеноТ пГрамГди вершиною вниз, тобто рекомендувати витрачати ттьки 15 % часу на читання лекцш i 70% часу витрачати на перетворення отриманих знань у прикладн компетенци.
У 1984 роцГ ДевГд Колб вперше запропонував модель, згщно з якою вГдбуваеться поетапне навчання дорослих [15]. Принцип теорп Колба полягае в тому, що «безпосереднш та конкретний досвщ» дорослоТ людини е основою для «спостережень i роздумГв». ЦГ «спостереження i роздуми» перетворюються у «абстрактнГ концепци», що забезпечують новий змГст активних дш, якГ можна «активно протестувати», що в свою чергу знову дае новий досвщ, i далГ знову по колу. На додаток до теорГТ поетапного навчання дорослих, Д. Колб також розробив опитувальник стилГв шзнання [12]. Сам цикл навчання вш розписав наступним чином:
1. Конкретний досвщ (КД).
2. РозумовГ спостереження (РС).
58 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
3. Абстрактна концептуалiзацiя (АК).
4. Активне експериментування (АЕ).
Стутнъ засвоення материала 5%
Рис. 2. Вiдсотки засвоення знань
У сучасному свiтi ефективн та перевiренi часом iнструменти для викладання навчальних навичок спрямован на створення надзвичайно високого рiвня мотиваци' слухачiв до практично! дiяльностi [16]. Виходячи i3 закону позитивно! динамки та спираючись на теорiю еволюцшного розвитку, можна стверджувати, що процес вдосконалення професшно!' майстерностi нiколи не завершуеться: його можна представити у виглядi нескшченно!' спiралi розвитку компетенцш (рис. 3).
Рис. 3. Страль розвитку компетенцш
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 59
Пщ час подготовки магiстрiв за спе^альнютю 8.000003 «Управлшня проектами» на кафедрi менеджменту та управпiння проектами ДР1ДУ НАДУ основнi положення щодо розвитку поведшкових компетенцiй викладаються у межах дисциплши «Управлшня проектною командою» [17]. Змютовне наповнення теми 2 «Самоменеджмент та активiзацiя творчоТ дiяльностi» включае теми: роль особистосл в управлшш проектами; самоменеджмент та засоби постшного розвитку проектного менеджера; роль творчоТ дiяльностi та методи ТТ активiзацiТ; iгровi та нетрадицiйнi методи творчого пошуку. У процес iнтерактивного навчання слухачi мають певною мiрою визначити свою сферу проектноТ дiяпьностi та згенерувати головну щею проекту для розробки та захисту мапстерськоТ' роботи.
Для майбутшх проектних менеджерiв велике значення мае, перш за все, правильне визначення своеТ схильност до певноТ сфери проектноТ дiяпьностi. У зв'язку з цим у ДР1ДУ НАДУ значна увага придтяеться саме вибору теми майбутньоТ мапстерськоТ' роботи слухача. Осктьки перший проект завжди впливае на професiйне життя свого розробника та визначае його майбутне кар'ерне зростання. Правильно вибрану тему проекту можна порiвняти з пщключенням до електростанци, яка буде найкраще вщповщати внутрiшньому зростанню та реалiзацiТ цiпей особистостi. При цьому завдання викладача, задаючи правильш запитання, вивести сшврозмовника iз заплутаних внутрiшнiх ситуацш i привести його до вщчуття розумiння свого внутрiшнього покликання. Тут викладач мае бути скорее радником та коучем, який готовий уважно слухати i розумiти, а не вимагати вщповщей та лякати поганими оцшками.
Вибiр теми мапстерськоТ' роботи може також бути пов'язаний з попередньою сферою дiяльностi слухача. Але часпше трапляються iншi випадки, коли слухач зацкавився новою предметною дiяльнiстю i обирае вiдповiдну тему, яка в даному разi дае бтьш широкi можпивостi для застосування творчого пщходу. Правильне формулювання теми мапстерськоТ роботи е вщповщальним моментом i свiдчить про рiвень знань i наукову культуру слухача та його керiвника.
Проте найважпивiшi результати, на думку автора, полягають у тому, що людина, яка правильно визначила сферу своТх штереав, стае бтьш активною, прагнучою самостшного навчання, здатною ставити завдання щодо змши власноТ поведшки та виконувати Тх. Внаслщок такого усвiдомлення процеси самоменеджменту стають ефективними i цiкавими для особистостк Цi ознаки е головною передумовою формування лщерських якостей та здатност до самореалiзацiТ проектних менеджерiв [18]. 1Мра самореалiзацiТ проектного менеджера мае проявлятись у практичних дiях з трансформаци навколишнього середовища через проекти. 1нтерактивн методи навчання краще готують слухачiв до самостiйного вирiшення проектних завдань, запоб^ають соцiальнiй пасивностi та апатп, якы можуть виникнути поза стшами навчального примiщення. Етапи творчого процесу визначення теми майбутньоТ мапстерськоТ' роботи надано на рис. 4.
Таким чином, пщ час виконання мапстерськоТ роботи слухачi повины продемонструвати наявнють навичок сучасного управлiнського мислення та системних знань у галузi проектного менеджменту, здатнють до професшноТ' проектноТ дiяльностi, яка передбачае розумшня власного потенцiалу у сферi управлшня проектами.
Висновки та перспективи. Сучасне суспiльство не може перекладати виршення своТх проблем на наступнi поколшня. Наша доля залежить вiд штелекту та навичок тих, хто зараз е вщповщальними менеджерами свого середовища. 1нструментом, за допомогою якого доросла людина полтшуе своТ здiбностi до самореалiзацiТ, е освiта з наголосом на виконаны практичних завдань. Навички
60
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
самоменеджменту стають одним з найважливших елементв поведшково' компетенци' проектних менеджерiв. Запропонований творчий пщхщ до вибору теми майбутньо'|' магiстерськоï роботи слухача торкаеться глибинного рiвня цiнностей, що вщповщае внутрiшньому потенцiалу особистостi, проте проявляеться вш у зовнiшнiй поведiнцi - здатност до реалiзацiï проектiв.
Надалi авторка плануе продовжити вивчення процеав «змшаного» навчання для досягнення пщвищення компетенцiй проектних менеджерiв.
Рис. 4. Етапи творчого процесу визначення теми мапстерсько'Г роботи
Л1ТЕРАТУРА
1. Про вищу осв1ту: Закон Укра'ни вщ 01.07.2014 р. №1556 - VII [Текст] // Вщомосп Верховно' Ради Укра'ни. -2014. - №37-38.
2. Зшьковський, Ю.Ф. Досв1д Болонських перетворень в1тчизняноТ осв1ти [Текст] / Ю. Ф. З1ньковський // Педагог1ка i психолог1я, - 2010. - № 2. - С. 57-61.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 61
3. Бушуев, С.Д. Развитие инструментов целеполагания в управлении проектами [Текст] / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля. - 2005 - №3(15). - С. 5-13.
4. Рач, В.А. Комункацмно-знаннева онтолопя формування мисленнево'Т Н1КС-методологи менеджерiв проектiв [Текст] / В.А. Рач, О.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2015. - №4(56). - С. 109-123.
5. Белбин, Р.М. Команды менеджеров. Секреты успеха и причины неудач [Текст] / Р.М. Белбин. - М.: Гиппо, 2003. - 315 с.
6. Молоканова, В.М. Недостаточная квалификация, как определяющий фактор технического риска [Текст] / И.А. Гордеева, В.М. Молоканова, Г.К. Демин // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. науч. трудов. Вып. 48, ч. 2, - Днепропетровск, ПГАСА. - 2009. - С. 190-196.
7. Адизес, И.К. Управляя изменениями [Текст] / И.К. Адизес. - СПб.: ПИТЕР, 2008. - 224 с.
8. Бушуев, С.Д. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров [Текст] / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева (National Competence Baseline, NCB UA, Version 3.0) - К.: 1Р1Д1УМ, 2006. - 208 с.
9. Individual Competence Baseline for Project, Programme & Portfolio Management [Text]; 4th Version. - International Project Management Association, 2015. - 415 p.
10. Телюк О. Осв^а пюля технолопй [Електронний ресурс] / О. Телюк. - Режим доступу: http://old.korydor.in.ua/education/1615-osvita-pislia-tekhnolohii.
11. Луговий, В.1. Педагопчна осв^а в УкраТ'нк структура, функцюнування, тенденци розвитку [Текст] / В.1. Луговий; За заг. ред. О.Г. Мороза. - К.: МАУП, 1994. - 196 с.
12. Bernice McCarthy. Secrets of teaching adults people [Electronical resource]. - Available at: http://www.aboutlearning.com /secrets-of-teaching-people.
13. Рибак, А.1. Креативн технологи - шструмент до устху розвитку економки держави [Текст] / А.1. Рибак // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля. - 2005 - №2(14). С. 23-30.
14. Karnikau, R., McElroy, F. Communication for the safety professional [Text]l. - Chicago, 1975. - 240 p.
15. Kolb, D.A., Fry, R. (1975) Toward an applied theory of experiential learning. [Text]. Theories of Group Process, London: John Wiley.
16. Вахромов, Е.Е. Концепция самореализации как основной шструмент гуманистической педагогики [Текст] / Е.Е. Вахромов, Е.И. Горячева // Проблемы проектирования образования в работах аспирантов ИПИ РАО за 1994 г. - М.,1995. - С. 149-153.
17. Робоча навчальна програма з дисциплши «Управлшня проектною командою» [Текст] / уклад. Т.В. Маматова, В.М. Молоканова. - Д : ДР|Ду НАДУ, 2015 - 14 с.
18. Молоканова, В.М. Розвиток шструмен^в ефективноТ мотивацп учаснигав проекту
[Текст] / В.М. Молоканова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -
Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля. - 2007 - №3(23). С. 58-63.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статл " ... _
... □□ пубткацп 29.02.2016 р.
к.т.н., проф. Морозов В.В. г
62
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
