CC BY
27
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО ШКОЛИ
УДК 330.354 Проф. Б.Ю. Кишакевич, д-р екон. наук
доц. С.О. Михаць, канд. екон. наук; ст. викл. С.В. Дицьо, канд. пед. наук -
Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
ВИЗНАЧЕННЯ ОСВ1ТИ ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я
Проан^зовано роль освгги як чинника вщтворення сусшльно'1 форми функцюну-вання людського фактора, системи виробничих вщносин, що вiдповiдають принципам науково'1 оргашзацп працi та зростанню показниюв ïï продуктивностi. Показано, що стр1мкий розвиток науки i техники докоршно змшюе речове середовище сучасного свь ту i висувае високi вимоги до робочо'1 сили та системи ïi шдготовки.
Ключовi слова: освiта, продуктившсть працi, економiчне зростанню, робоча сила, людський фактор, матерiальнi ресурси.
Актуальшсть проблеми. Удосконалюючи здатнiсть населения отриму-вати та використовувати iиформацiю, знания, вмшня та навички, освта поглиб-люе в людей ïx розумшня самих себе та навколишнього свиу, збагачуе ïx розум поширюючи ïx досввд i удосконалюючи ïx вибiр, який вони роблять як спожи-вaчi, виробники та громадяни. Освта змiцнюe ïx здaтнiсть втiлювaти сво1 ба-жання, а членiв ïxmx сiмей - пiдвищувaти продуктивнiсть свое!' пращ та потен-цiaл для досягнення бiльш високого р1вня життя. Полiпшуючи впевненiсть людей та 1хню здaтнiсть творити та робити змши, вона помножуе ïxиi можливосп для досягнення особистиx та соцiaльниx завдань.
Освiтa впливае на продуктившсть пращ та розвиток кшькома шляxaми. Бшьш освiченa людина швидше сприймае нову iнформaцiю та ефективнiше зас-тосовуе невiдомi рaнiше засоби виробництва та новi процеси. Коли впрова-джуеться новий продукт або процес, необxiдно багато знати про те, як працюе i як його застосувати у специфiчниx обстaвинax та середовишд. У нестaбiльному динaмiчному середовишд теxиологiчниx змiн освiченiшi робiтники мають бшь-ше переваг. Отже, освиня пiдготовкa е вирiшaльним фактором якосп прaцi. Вiд не1 залежить те, ят види робiт здатна виконувати людина, i те, наскшьки вдало вона буде це робити.
Аналiз останшх наукових дослщжень та публшацш. Дослiджения впливу соцiaльно-економiчниx чиннитв на сутнiсть освiти та ролi економiчноï функцiï освiти здiйснено у досить бaгaтьоx нaуковиx прaцяx. Серед rax насам-перед варто ввдзначити прaцi К. Маркса [2], А. Маршала [3], Е. Долана, Д. Лш-сея [4], Р. Дорнбуша, С. Фтера [5], Б. Гаврилишина [6].
1з розвитком економiчноï системи починае визнаватися економiчнa фун-кщя освiти. А. Смiт вважав, що витрати на освiту робiтникa не тшьки сприяють зростанню продуктивностi пращ, але й вiдшкодовуються прибутком. Людину, яка оволодiлa будь-якою професiею, вш порiвнювaв з дорогою машиною, якш робота вiдшкодуе витрати на навчання. Д. Рiкaрдо вважав витрати на освиу
складовими витрат на вiдтворення робочо1 сили i тому зарплата робiтникiв мае залежати вiд р1вня витрат на освиу i навчання. Широке розповсюдження щей Т. Мальтуса заохочувало доброзичливе ставлення до просвiтництва населення як засобу виховання ощадливостi i розсудливостi. Незважаючи на це, iснувала думка, що держава повинна пiдтримувати приватнi школи за допомогою бю-джетних дотацш, але до кiнця 60-х рр. XIX ст. мало хто вважав щею загально-доступно1 державно!' освии доцiльною [1, с. 125-126]. Проте на сьогодш не дос-татньо вивченими залишаються проблеми аналiзу економiчного значения освь ти як специфiчноí галузi з вiдтворения особистого фактора сусшльного вироб-ництва з вщповщними, тiльки 1й властивими ознаками поеднання фактор1в ви-робництва.
Мета роботи - проаналiзувати роль освiти як чинника вiдтворения сус-пiльноí форми функщонування людського фактора, системи виробничих вщно-син, що вiдповiдають принципам науково!' органiзацií працi та зростанню по-казникiв 11 продуктивностi.
Виклад основного матерiалу. Освiта е складовою частиною народного господарства, а, звщси, вона вiдчувае на собi вплив соцiально-економiчних про-цесiв, якi вщбуваються за 11 межами. Виступаючи опосередкованою ланкою мiж наукою та виробництвом, освiта справляе значний вплив на розвиток економжи та всi сфери життя сустльства. Бшьш високий ршень знань, отриманий у нав-чальних закладах майбутшми спецiалiстами, стае виртальним фактором шдви-щення професiоналiзму, необхвдного для зростання продуктивностi працi. Без ктотного пiдвищения якостi викладання жодш заходи з регулювання на макро-економiчному рiвнi або досягнення науково-техшчного прогресу не зможуть за-безпечити зростання економiки i пiдвищения добробуту населення. Становлен-ня освiти пов'язане з видшенням iз практично! дiяльностi людей стихiйно сфор-мованих форм виховання нових поколiнь пiд впливом розподалу розумово! i фь зично! працi та з виникненням на 1х основi рацiонально органiзованого навчання, навчальних закладав i педагопчно! дiяльностi. Як наслiдок, з'явились мож-ливостi для цшеспрямованого сусального впливу на формування людсько! осо-бистосп, а також для нагромадження сощально цiнного досвiду i знань. Це сприяло пришвидшенню темпт iсторичного прогресу, переходу вщ спорадич-них наукових вiдкриттiв i техиiчних досягнень до послвдовного розвитку науки i техшки. Своею чергою, проникнення наукових знань у сферу освии рiзко по-силило 11 роль як творчого фактора сощального життя.
Дж. Мшь був першим, хто видiлив освиу як приклад, коли ринковий ме-ханiзм е неефективним. Тiльки тривалий досвiд, казав Дж. Мшь, може дозволи-ти оцiнити якiсть освии, i тому покупець цього товару, зазвичай, не в змозi су-дити про його якiсть. Хоча, як не дивно, Дж. Мшь не схвалював загальнодос-тупну державну освiту, мотивуючи це тим, що "уряд, який зможе лшити думки i вiдчуття людей, починаючи з юного вiку i надалi, зможе робити з ними все, що забажае" [1, с. 194). К. Маркс зазначав, що для того, щоб перетворити загаль-нолюдську природу на розвинену i специфiчну робочу силу, необхщно, щоб вона одержала вiдповiдну освiту або виховання, що, своею чергою, коштуе тк1' чи iншоí суми товарних е^валенпв. Цi витрати на освiту рiзняться залежно вiд
6. Освiтянськi проблеми вищо1 школи
375
квалiфiкацií робочо1 сили [2, с.182]. Можливiсть вдаворювати вартiсть робочо1 сили плюс додаткову варткть у товарному виробництвi зумовлена специфiч-ною ознакою такого товару, як робоча сила. Варткть товару робочо1 сили виз-начаеться сусшльно необхiдним часом для вiдтворення робочо1 сили. Тобто це - кошти, необхiднi для утримання сiм'í i соцiально-культурного розвитку, а також кошти на загальну i професiйну освиу. А. Маршалл вважав, що шдви-щення освiти працiвника зумовлюе не тшьки зростання його власно1 продук-тивностi працi, але й пращвнитв, якi його оточують.
Отже, робоча сила потребуе вiдповiдного рiвия освии. Робоча сила у цьому значенш виконуе конкретну працю, для чого 1й необхiдно мати вiдповiд-ш навички, той чи iнший ркень майстерностi. Розвиток освiти пiд визначаль-ним впливом змiн в системi розподшу працi, соцiально-класовоí структури i ду-ховно1 культури суспiльства призвк до того, що освiта перетворилась в основ-ну форму шдготовки нових поколiнь до працi i суспiльного життя. Переважа-ючим компонентом змiсту освiти е науковi знання, посилюеться тенденцiя до 11 професiоналiзацií i спецiалiзацií.
Вплив соцiально-економiчних обставин на сутнкть освiти, як доводять представники трудово1 теорií вартостi, дае змогу усвщомити, що власники каш-талу, керуючись прагненням якнайшвидше отримати прибуток, можуть зводити ршень освiти до певного невисокого ступеня, зумовленого лише потребами конкретного виробництва та мiнiмально зменшувати витрати на набуття кваль фiкацií. Отже, у разi чiткого уявлення про необхвднкть загально1 та спецiальноí шдготовки робочо1 сили iснуе наукове шдфунтя для вiдстоювання концепцií безкоштовно1 загально1 освiти, створення централiзованих державних фондав для забезпечения фiнансувания витрат на освиу i виховання гармонiйно розви-нено1 особистостi.
Економiчну сутнiсть освии у нових соцiально-економiчних умовах вщ-значають i представники неокласично1 школи економiчноí теорií, зокрема авто-ри теорп "людського капiталу" Г. Беккер, М. Блауг, Е. Кон i Т. Шульц [3,151167]. Наголошуючи на переважному значеннi особистого фактора виробництва у нових науково-техшчних, економiчних та соцiальних умовах, економiчну сутнкть освгги вони вбачають у визначенш термiна "людський капiтал", який фор-муеться за рахунок ^естицш у людину. Серед цих вкладень можна назвати ос-вiту, тдготовку на виробництвi, витрати на охорону здоров'я, мiграцiю та по-шуки iнформацií за цiнами та доходами. У дослщженнях Е. Долана i Д. Лiндсея наведено визначення "людського кашталу" як носiя певних розумових зддбнос-тей, одержаних завдяки формальному навчанню, освiтi або практичному досвь довi [4, 180]. С. Фшер та Р. Дорнбуш пiд кашталом розумхють все те, що здатне приносити людинi доходи. До поняття "людський капiтал" вони вiдносять не тшьки знання i вмiния, не тшьки здатнкть до працi, але й фiзичнi, психологiчнi, культурнi властивосп i здiбностi людини, тобто "людським капiталом" у цiй структурi е втшений в людину речовий ^зичний) та неречовий (знання) капi-тал [5, с. 312]. У цьому контекста варто зазначити, що поняття "людського кашталу" е недосконалим, оскшьки витрати на розвиток освии, набуття квалiфiка-цií формують лише здатнкть до пращ, робочу силу вiдповiдноí якостi, а не сам
каштал. У цьому випадку витрати на освГту i набуття квалiфiкацií ототожню-ються з капiталом.
Зв'язок освiти з економжою краши вiдбуваeться завдяки взаемному задо-воленню потреб у матерГальних, фiнансових та виробничих ресурсах. Вщ якостi пiдготовки та рiвня освiченостi робочо! сили залежить кiнцевий результат всьо-го сустльного виробництва. Своею чергою, розвиток матерiального виробниц-тва зумовлюе завдання освiти та економiчнi можливостi ц розвитку. Нащональ-ний дохвд, який створюеться у матерiальнiй сферi виробництва, а, точнiше, фонд нагромадження, е фiнансовим джерелом функцюнування системи освiти.
Стр1мкий розвиток науки i технiки сьогоднi докорiнно змшюе речове се-редовище сучасного свиу i висувае високi вимоги до робочо! сили та системи 11 пiдготовки. Для сьогоднiшнього етапу розвитку промислово розвинених краш характерним е постшний пiдйом рiвня освiти населения i зростаючi темпи розвитку науки та техшки. Пiд впливом останнiх посилюеться вплив освiти на тем-пи економiчного зростання, ефективнкть iндивiдуального, колективного i сус-шльного виробництва.
Значення iнтенсивних факторiв виробництва, до яких належать наука й освгга, визначаеться 1х специфiчним економiчним характером, що встановлюе ступiнь залежносп сустльного виробництва вiд ефективностi витрат працi у цiй сферi. Нагромадження витрат сусшльства на освiту та шдвищення квалГфь кацií i перешдготовку кадрiв становлять фонд освГти; його формування е не-вiд'емною та необхвдною частиною розширеного вiдтворения.
У социально орiентованiй економiцi мiж економiчною i соцiальною сферами антагошстичних суперечностей бути не може, однак система освГти не завжди своечасно реагуе на потребу народного господарства через свою вдаос-ну вщокремлешсть та економiчну залежнiсть вiд матерiального виробництва. Специфiчнi особливостi функцiонувания освГти в единому народногосподарсь-кому комплекс краши пояснюються 11 необхiднiстю i визначальними кадрови-ми можливостями (потенщалом), а також високою ефективнiстю.
!нвестицп в освiту дають найвищу економiчну вiддачу, до того ж вони ще й мають велику сощальну значимiсть для розвитку людства. Оскшьки в ос-вiтi зацiкавленi вс суб'екти суспшьства, то можливiсть задоволення його потреб залежить вщ централiзацií коштав на ц розвиток у державному бюджета з 1х подальшим розподалом, зазвичай, за принципом прюритетного забезпечення га-лузi у досягненнях науково-технiчного прогресу, з одночасною захищенiстю умов для нормального вдаворення людини та 11 загальноприйнято! поведшки.
Оскiльки трансформацiя наукових знань у технологи стае одним з вирь шальних фактор1в НТП, то за допомогою освГти, яка виступае з'еднувальною ланкою мiж наукою i виробництвом, люди оволод1вають найновiшими наукови-ми знаннями, вмiниями i навичками 1х практичного застосування. Таким чином освгга впливае на глибину проникнення досягнень науки у народне господар-ство г забезпечуе максимально ефективне використання досягнень НТП.
Так, освгга може здайснити свш вплив на зростання продуктивности але тшьки у зв'язку з шшими факторами економГчного зростання. Шдвищення р1в-ня освГти не приводить автоматично до зростання продуктивной пращ, воно створюе лише потенцшш можливосп для такого зростання.
6. Освпянсью проблеми вищо1 школи
377
Вплив освтаи на економiку i духовну культуру здшснюеться у ходi все-бiчного розвитку людини як головно1 продуктивное' сили суспiльства, форму-вання ефективно1 зайиятостi населення i зростання продуктивной сусп1льно1' працi. Цей вплив тим вагомiший, чим вищий ршень теоретичное' i професiйноí пiдготовки кадрiв, чим бшьш масовою i якiснiшою е освгга, чим ближчий 11 змкт до передових рубежш науки i технiки.
Порiвияльний аналiз освiти як економiчного явища у рiзнi кторичш ча-си та рiзними школами економiчноí теорií дае змогу до^дити розвиток проце-су визнання освтаи як фактора економiчного та сощального розвитку сусшль-ства. Дослiджения ролi та значення освiти у вщтворенш головно1 продуктивно1 сили та 11 корисних якостей свiдчить про визначальну роль освiти у вiдтвореннi яккних показникiв особистого фактора суспiльного виробництва та фактора ш-тенсифiкацií економiчного розвитку загалом.
У полiтекономiчному аспекта шд час визначення освiти потрiбно виок-ремлювати речовий змiст категорц та суспiльну форму. До речового змкту пот-рiбно вiднести матерiально-речовi засоби - будiвлi, обладнання для учбових аудиторiй, навчально-методичний iнвентар, шформащю. Суспшьна форма -вiдносини економiчноí власностi мiж людьми з приводу привласнення цих об'ектав, а також навчання, виховання та пiдготовки робочо1 сили вiдповiдних квалiфiкацiйних рiвнiв для рiзних галузей народного господарства у вах сферах суспiльного вщтворення.
Отже, освiта, на наш погляд, це вiдносини мiж людьми у всх сферах суспiльного вiдтворения, ят виникають з приводу привласнення матерiально-речових засобiв; навчання, виховання, шдготовки робочо1 сили вiдповiдних квалiфiкацiйних ршшв для рiзних галузей, що здшснюеться спещальними орга-нiзацiями, закладами та установами державно1, колективно1 та приватно1 форм власностi. Сам процес навчання означае здобуття систематизованих знань, умшь i навичок. Освiта забезпечуе виховання розумове, моральне, соцiальне, статеве, с1мейне, патрiотичне, екологiчне, економiчне, правове, трудове, есте-тичне та фiзичне. Зважаючи на всебiчне значення розвитку освтаи, прiоритетни-ми мають бути увага з боку держави, централiзоване управлшня освiтою, ос-кiльки в освтаянськш системi у концентрованому виглядi зосереджуються i вiд-дзеркалюються всi сусшльш суперечностi. Вiдсутнiсть можливостi вирiшити 1х безпосередньо в освiтi призводить до багаторазового вщтворення невирiшених проблем у майбутньому.
Загальновизнаним е той факт, що в нашу епоху провiдна роль у сощаль-но-економiчному розвитку належить iнтенсивним факторам. Птдвищення рiвия загально1 та професшно1' пiдготовки робочо1 сили е одним з основних фактор1в. Вдосконалення освтаи е одним з основних напрямш державно1 полiтики всiх ви-соко розвинених кра1н.
Свiтовий досвiд засвiдчуе, що наука без освiти небагато дасть виробниц-тву. Тому зрозумшим стае той факт, що, незважаючи на скорочення урядами багатьох сощальних програм, динамiка витрат на освиу залишаеться незмiн-ною. Освiта у всх iндустрiально розвинених кра1нах захищаеться вiд стихiйно-го ринку, чим доводиться, що вона е не лише засобом досягнення мети, а й са-
^укрвий вкник НЛТУ Укрaïни. - 2G13. - Вип. 23.1б
мою метою, що сaме в цьому ro^rae ïï вiдтворювaльнa гyмaннa силa. Збшь-шення iнвестицiй в освiтy сьогодш тим бшьше необидне, оскшьки глобaлiзaцiя економiки, революцiя iнформaцiйниx теxнологiй, пришвидшення соцiaльного прогресу породжye мaсy проблем, причому не тiльки соцiaльниx i економiчниx, a й етичниx i полтинник. Нaш свiт стae все бшьш нестiйким тa мiнливим, тому тшьки безперервнa освiтa може шдшити кожну людину здaтнiстю пристосову-вaтися до мaйбyтнix змiн.
Зaбезпечення шуково!' оргaнiзaцiï прaцi в освiтi, необxiднiсть яко!' вияв-ляeться y чикому плaнyвaннi, контрольовaнiй iнтенсифiкaцiï фiзичного розумо-вого нaвaнтaження, можливе лише 3a умови центрaлiзовaного yпрaвлiння тa фь нaнсyвaння освiти. Специфiчне знaчення особистого фaкторa в системi освiти тa ïï визнaчaльнa роль y сусшльному виробництвi потребують знaчно бiльшоï' yвaги до теорй' i прaктики оргaнiзaцiï тa оплaти прaцi педaгогiв, тому що щ фaк-тори стaновлять реaльнy основу реaлiзaцiï' потенцiйниx можливостей освiти тa зростaння ïï економiчноï тa соцiaльноï' ефективностi.
Соцiaльний aспект кaтегорiï' "освiтa" полягae y взaeмодiï з соцiaльною структурою сyспiльствa. Освгга здaтнa зaбезпечити як гaрмонiзaцiю штересш y сyспiльствi, тaк i вщтворити нерiвнiсть. Це зaлежить вiд положення тa взaeмодiï' носiïв npx штересш, клaсiв тa yгрyпyвaнь, яш визнaчaють подaльший розвиток сyспiльствa, реaкцiйниx чи демокрaтичниx сил, що очолюють його yпрaвлiнський aпaрaт. У бaгaтьоx крaïнax свiтy ршень освiти e вaжливим чинником нерiвностi.
Висновки. Eтaпaми реaлiзaцiï зaгaльноï' мети освiти, розвитку особис-тостi зокремa тa еволюцй' сyспiльствa зaгaлом e перетворення нayково-теxнiч-ного прогресу зa допомогою освiти m економiчний i в нaйближчомy мaйбyтньомy - соцiaльний постyпaльний рyx. Яккш ознaки цього процесу мa-ють своe вiдобрaження y пошyкax меxaнiзмiв розрaxyнкy кiлькiсниx покaзникiв економiчноï' тa соцiaльноï' ефективностi.
Поршняльний aнaлiз по^нимв ефективностi дae змогу прaктично шд-твердити економiчне знaчення освiти як специфiчноï гaлyзi з вiдтворення особистого фaкторa сyспiльного виробництвa з вiдповiдними, тшьки ш влaстивими ознaкaми поeднaння фaкторiв виробництвa (сyб'eктiв освии), якостi тa умов ïx оргaшзaцiï, нayково обfрyнтовaного змiстy освiти тa соцiaльно-економiчного ïï знaчення, тобто впливу ïï можливостей, yсix фyнкцiй m сустльний прогрес.
Порiвняльнa ж xaрaктеристикa методичниx розробок зi здiйснення роз-рaxyнкiв економiчноï' тa соцiaльноï' ефективносп освiти дae змогу встaновити, що ткний зв'язок мiж економiчним тa соцiaльним знaченням освiти, обумовле-нкть його нaслiдкiв i бaгaтовaрiaнтнiсть методов обчислення знижye вaгомiсть розрaxyнкiв кiлькiсниx покaзникiв взaгaлi.
Знaчyщим aспектом шдвищення ефективностi освiти тa потенцiйно не-вичерпним ресурсом, межi якого постшно розширюються y чaсi, e не економiя витрaт, a якiснi зрушення y виробництвi тa споживaннi, способi життя зaгaлом, y розвитку сто1' людини (тобто y зростaннi чисельнита формули ефективнос-тi). Роль освгги y цьому контекстi прирiвнюeться до чиннита вiдтворення сус-пiльноï' форми фyнкцiонyвaння людського фaкторa, системи виробничт вiдно-син, що вiдповiдaють принципш нayковоï' оргaнiзaцiï' прaцi тa зростaнню по-кaзникiв ïï продyктивностi.
Посилення eKOHOMi4HOi ролi людини, а з нею й освии як фактора вдаво-рення бажаних якостей ще! людини у сусшльному виробництвi, сьогоднi змь нюе спiввiдношення мiж матерiальною та духовною сферами на користь ос-танньо!. Це зумовлюе необхiднiсть вдосконалення змiсту освiти та напрямiв за-безпечення економiзацií, гуманiзацií та демократизацц. Реалiзацiя цих глобаль-них напрямш в освiтi Украши ускладнюеться проблемами, що пов'язанi з роз-витком економiчноí системи, i тому вщсутнш належний контроль та вiдчутний захист сощально! сфери, зокрема освiти.
Лггература
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блаут. - М. : Изд-во "Дело" ЛТД, 1994. - С. 197.
2. Маркс К. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. - Т. 23. - С. 182-183.
3. Marshall A. Principles of Economics / A. Marshall. - London : Macmillan, 1946. - 423 p.
4. Долан Э. Макроэкономика // Э. Долан, Д. Линсей. - СПб. : АО "Санкт-Петербург", 1994. - С. 180.
5. Дорнбуш Р. Макроекономжа / Р. Дорнбуш, С. Фшер. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - С.
476.
6. Гаврилишин Богдан. До ефективних суспшьств: Дороговкази в майбутне: доп. Римсько-му Клубов1 / Б. Гаврилишин; упоряд. В. Рубцов. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Ушв. вид-во "Пульсари", 2009. - 250 c.
Кишакевич Б.Ю, Михац С. О., Дыцьо С.В. Определение образования как экономическая категория
Проанализирована роль образования как фактора воссоздания общественной формы функционирования человеческого фактора, системы производственных отношений, которые отвечают принципам научной организации труда и увеличению показателей ее производительности.
Ключевые слова: образование, производительность труда, экономический рост, робочая сила, человеческий фактор, материальные ресурсы.
Kyshakevych B.Y., Mykhats S.O, Dytsyo S.V. Concerning the definition of education as an economy category
The role of education as a factor in the reproduction of social forms of functioning of the human factor was analized in the article, as well as its role in the industrial relations system, consistent with the principles of scientific organization of labor and the growth rate of productivity.
Keywords: education, labor productivity, economic growth, labor, human factors, material resources.
УДК 3 7.01 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОЕКТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТШ НАВЧАННЯ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ
Оновлення змiсту i методов навчання у вищш школi на засадах компетентшсного шдходу з одночасною реалiзацiею концепцн еколопзаци потребуе узгодженого тлума-чення основних термшв, як характеризуюсь результати навчання, - компетенцн, компетентности еколопчна компетентшсть. В статп дослщжено змют категорш компетентшсного шдходу, показано зв'язок мiж ними, запропоновано модель його реалиаци, яка дае змогу проектувати результати навчання, включаючи екологiчний компонент, зпдно з освiтньо-квалiфiкацiйними характеристиками.
Ключовi слова: компетентшсний пiдхiд, екологiчна компетентнiсть, еколопчш компетенцн.
