CC BY
50
УДК330.322 + 339.727.22]: 330.342.146 Доц. О.М. Дуфенюк, канд. екон. наук; асист. Б.М. Вишивана, канд. екон. наук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ВИЗНАЧЕННЯ EKOHOMI4HOÏ СУТНОСТ1 1НВЕСТИЦ1Й ТА MmHAPOAHOÏ IHВЕСТИЦIЙHOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ РОЗВИТКУ РИНКОВИХ ВIДHOСИH
На OCHOBÏ аналiзу таких економiчних категорш, як "швестицп", "iивестyваиия", "iивестицiйиа дiяльшсть" уточнено cyTHicTb поняття '^жнародна швестицшна дь яльнiсть держави". Доповнено перелш важливих для практики оргашзацп й управ-лiння iнвестицiйною дiяльнiстю критерпв класифшацп мiжнародних iнвестицiй.
Ключов1 слова: швестицп, iнвестyвання, iнвестицiйнi ресурси, мiжнародна ш-вестицiйна дiяльнiсть, нацiональний швестицшний потенцiал.
Assist. prof. O.M. Dufenyuk; assist. B.M. Vyshyvana-L'vivNUnamed
after Ivan Franko
Determination of the economic essence of investments and international investment activity in the conditions of development of market relations
In this paper, determination of notion of international investment activity is specified on the basis of analysis of such economic categories, as "investments", "investing", "investment activity". The list of criteria of classification of international investments is complemented.
Keywords: investments, investing, investment resources, international investment activity, national investment potential.
Процеси становления ринкових вщносин в Украш1 обумовили необ-хщшсть яюсного осмислення нових економ1чних i сощальних явищ. Вщбули-ся значш змши в характеристик та умовах реашзаци iнвестицiйноï Ai^b^^ ri. Поява нових оргашзацшно-правових форм господарювання, надання сво-боди шдприемництву та самостiйнiсть у використанш власних фiнансових ресyрсiв, створення правових i економiчних умов для залучення капiталy вгг-чизняних та шоземних iнвесторiв в нацiональнy економiкy i вкладення швес-тицiй резидентами за кордоном, гармошзащя економiчних зв'язкiв i глобаль зацiя виробничо-фiнансовоï дiяльностi господарюючих суб'егав, виникнення нових iнстрyментiв та важелiв регулювання докорiнним чином реформують дiючий ранiше органiзацiйний механiзм швестування.
Формування конкyрентоспроможноï економiчноï структури суспшь-ства потребуе мобiлiзацiï всiх нацюнальних ресyрсiв, абсолютного викорис-тання юнуючих переваг. Однак поза увагою не можуть залишатись швести-цiйнi джерела, як перебувають за межами краши i здатнi посилити темпи ïï економiчного зростання. Для окремих держав, у тому чи^ Украïни, саме масштабна диверсифжована мiжнародна iнвестицiйна дiяльнiсть може ютот-но впливати на базовi механiзми власного економiчного розвитку.
Проблемам з'ясування сутност iнвестицiй, iнвестицiйноï дiяльностi, ïx класифiкацiï та мехашзмам регулювання на нацiональномy й мiжнародномy рiвняx нинi придiляють увагу багато втизняних економiстiв, зокрема Б. Губ-ський, М. Крупка, I. Михасюк, А. Мороз, А. Пересада, А. Поручник, I. Тата-ренко, Д. Черваньов та ш. Важливi аспекти зазначених проблем висвгглюють
Науковий вкник, 2007, вип. 17.2
у сво!х працях такi вiдомi сучасш зарубiжнi автори, як Л. Птман, М. Джонк, Е. Дж. Долан, Г. 1ванов, Л. Iгонiна, Д. Сндовицький, У. Шарп та ш.
Однак питання регулювання мiжнародноl швестицшно! дiяльностi е ще недостатньо дослщженими. Подальшого вивчення й опрацювання потре-бують термiнологiчний апарат мiжнародних швестицш, визначення критерйв 1х класифжацй, анашз i оцiнка середовища дiяльностi мiжнародних швесто-рiв в УкраАт тощо.
Дане дослiдження присвячене уточненню термшолопчного апарату швестицшно! дiяльностi та визначенню критерйв класифжацй мiжнародних iнвестицiй. З'ясування особливостей мiжнародноl швестицшно! дiяльностi у ринковому середовищд потребуе, на наш погляд, попереднього розгляду i анашзу сучасних пiдходiв до трактування понять "швестицй", "швестуван-ня", "iнвестицiйна дiяльнiсть", дослiдження джерел !х виникнення i розвитку.
1нвестицй як економiчна категорiя увiйшли у вiтчизняну наукову л^е-ратуру i практику наприкiнцi 80-х роюв ХХ ст., коли розпочалася ринкова трансформацiя суспiльства [23, с. 19].
1снують рiзнi модифжацй визначень поняття "швестицй", що вщобра-жають множиннiсть пiдходiв до розумiння 1х економiчноl сутностi. Значною мiрою це обумовлено економiчною еволюцiею, специфiкою конкретних еташв iсторико-економiчного розвитку, пануючих форм i методiв господарювання.
Поняття "швестицй" у захщнш економiчнiй лiтературi е одшею iз найбiльш вживаних категорш як на мiкро-, так i на макрорiвнi. При цьому, як правило, !хне трактування е досить вузьким i суперечливим. Так, Е. Дж. Долан та Д. Лшдсей визначають швестицй як "збшьшення обсягу капiталу, що функцiонуе в економiчнiй системi, тобто збiльшення пропозицй виробничих ресурсiв" [5, с. 13].У шдручнику "Економiкс" К. Макконелла i С. Брю швестицй характеризуются як "витрати на виробництво i нагромадження засобiв виробництва i збшьшення матерiальних запасiв" [17, с. 388].
У цих визначеннях швестицй розглядаються як споЫб збiльшення виробничих ресуршв суспiльства, тим самим звужуючи це поняття до виробни-чого (реального) швестування. За такого трактування вкладення капiталу в цiннi папери, у банювсью депозити вже не наледать до категорй "швестицй", оскшьки не вiдбуваеться збiльшення виробничих ресурЫв суспiльства.
У. Шарп., Г. Александер та Дж. Бейлi вважають, що термш "швесту-вати" означае розлучитися з гршми сьогоднi для того, щоб отримати бiльшу суму !х у майбутньому [25]. Тут швестицй розглядаються як процес вкладення грошових кош^в з метою отримання бшьшо! суми в майбутньому. Це, на наш погляд, також досить вузьке трактування дано! економiчноl категорй, а-дже iнвестування капiталу вщбуваеться не тiльки у грошовiй, а й в шших формах рухомого та нерухомого майна, нематерiальних активiв тощо.
Л. Гiтман, М. Джонк визначають швестицй як споЫб розмщення кат-талу, який повинен забезпечити збереження чи збшьшення його вартост i (або) принести позитивну величину доходу [3, с. 10]. Б. Карлоф тд швестищ-ями розумiе реалiзацiю будь-яких економiчних проектiв на даний час з метою одержати доходи в майбутньому [14, с. 90].
Данi характеристики певним чином визначають цш швестування (отри-мання доходу), однак, на нашу думку, не повшстю розкривають сутнiсть ще! складно! економiчно! категорй, адже не всi iнвестицi! при !х використаннi пе-реслiдують мету отримання додаткового прибутку. Метою швестицш може бути також отримання сощального, еколопчного та iнших ефекпв залежно вiд того, яю ресурси, яких форм власност виступають в якост iнвестицiй, що е об'ектом iнвестування. Крiм того, швестицй, пов'язаш з великими трансакцшни-ми витратами при завоюваннi виробниками певних позицiй на ринках тради-цшних товарiв, як правило, не приносять прямого доходу на перших етапах.
1снуе також шдхщ до визначення швестицш, обумовлений зростанням значення ринку цшних паперiв як механiзму, що опосередковуе перемщення реального капiталу в кра!нах з розвиненою ринковою економжою. В його межах швестицй визначаються як вкладення в цшш папери [12, с. 22].
Необхщно вiдзначити, що розвиток ринкових вщносин зумовив зрос-тання рiзноманiтних об'еклв iнвестування, якi складаються з рiзних видiв ре-альних активiв та фшансових iнструментiв [1, с. 88]. При цьому в економжах кра!н, що розвиваються, основна частина швестицш належить до реальних у той час, як у кра!нах з високорозвиненою ринковою економшою бiльша час-тина швестицш представлена цшними паперами.
У мiру входження Укра!ни в ринкову систему господарювання з'ясу-ванню економiчно! сутностi iнвестицiй придiлялася все бшьша увага, проте вiтчизняна наукова думка дос не дала ушверсального визначення iнвестицiй, яке б вщповщало потребам теорi! та практики господарювання. У цьому можна переконатись, аналiзуючи, насамперед, нормативно-правовi акти, якi регулюють рiзноманiтнi питання, пов,язанi з швестицшною дiяльнiстю.
Так, наприклад, у Закош Укра!ни "Про оподаткування прибутку шд-приемств" [10] iнвестицiя визначаеться як господарська операщя, яка перед-бачае придбання основних фондiв, нематерiальних активiв, корпоративних прав та цiнних паперiв в обмiн на кошти або майно. Тодi як Законом Укра!ни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" [9] швестицй трактуються значно ширше. Пiд ними розумшть усi види майнових та штелектуальних цiнностей, що вклада-ються в об'екти пiдприемницько! та шших видiв дiяльностi, внаслiдок яко! створюеться прибуток (доход) або досягаеться сощальний ефект.
Вщповщно до цього закону майновими та штелектуальними цiнностя-ми можуть бути кошти, цiльовi банювсью вклади, па!, акцй, iншi цшш папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування, iншi матерь альш цiнностi); майновi права штелектуально! власностi; сукупнiсть технiч-них, технолопчних, комерцiйних та iнших знань, оформлених у виглядi тех-шчно! документацi!, навикiв i виробничого досвщу, необхiдних для органiза-цi! того чи шшого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, облад-нанням, а також iншi майновi права; iншi цiнностi.
Деякi вiтчизнянi вчеш-економюти, котрi дослiджують iнвестицi!, iн-вестицшну дiяльнiсть, нацiональний iнвестицiйний потенцiал, часто ототож-нюють термiн "iнвестицi!" iз довгостроковим вкладенням капiталу. Так, на
^уствий iticiiiiK, 2007, вип. 17.2
думку A.M. Mopoзa, iнвестицiï - це сукупшсть витpaт, щo pеaлiзyються y фopмi дoвгoстpoкoвих вкладень кaпiтaлy в piзнi гaлyзi екoнoмiки з метою o^ pимaння пiдпpиeмницькoгo дoхoдy, ^ибутку, пpoцентa [2].
С.Ф. Пoкpoпивний вважае, щo мiнвестицiï - це дoвгoстpoкoвi вкладен-ня кaпiтaлy (гpoшей) у пiдпpиeмницькy дiяльнiсть з метою oтpимaння певто-ro дoхoдy (^^утку)" [б, с. 245]. Д.М. Чеpвaньoв та Л.I. Hейкoвa ствеpджy-ють, шр мiнвестицiï як екoнoмiчнa кaтегopiя вiдoбpaжaють вiднoсини, пoв'язaнi з дoвгoстpoкoвим авансуванням гpoшoвих, мaйнoвих та штелекту-альних цiннoстей, шo вкладаються в oб'eкти пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi, в ïxm oснoвнi та oбiгoвi фoнди, а тагаж у нayкoвo-технiчний poзвитoк, яюсне вдoскoнaлення виpoбничoï бази та oсвoeння випуску нoвих видiв пpoдyкцiï вщ мoментy авансування дo pеaльнoгo вiдшкoдyвaння й oтpимaння пpибyткy a6o сoцiaльнoгo ефекту" [24, с. 130].
З нaшoï тoчки зopy, нaгoлoс на тому, ш^ iнвестицiï iснyють у фopмi саме дoвгoтеpмiнoвих вкладень, е не зoвсiм тoчним, адже швестищями мo-жуть бути вклади на будь-який теpмiн, зoкpемa oпеpaцiï, тов'язаш iз вкладен-нями в цшш пaпеpи, здебiльшoгo poзpaхoвaнi на oтpимaння paзoвoгo pезyль-тату в кopoткoтеpмiнoвoмy пеpioдi.
Спиpaючись на вiтчизняний та зapyбiжний дoсвiд poзвиткy швести-цшних пpoцесiв у сучасних pинкoвих yмoвaх i теopетичнi дoслiдження у цш гaлyзi, oкpемi вченi намагаються шглибити poзyмiння екoнoмiчнoгo змiстy iнвестицiй. Так, О.Б. ^утик та О.Г. Нильская пiд iнвестицiями poзyмiють динaмiчний пpoцес змiни фopм кaпiтaлy, пoслiдoвнoгo пеpетвopення точат-кoвих pесypсiв i ци^стей в iнвестицiйнi витpaти та пеpетвopення вкладених кoштiв у пpиpiст кaпiтaльнoï вapтoстi у фopмi дoхoдy aбo сoцiaльнoгo ефекту. Для суб'екта швестицш це вкладення гpoшoвих, майшвих, штелектуаль-них цiннoстей з метою oдеpжaти пpибyтoк в мaйбyтньoмy, для oб'eктa - дже-pелo poзвиткy, шo тaкoж пеpедбaчae, у тдсумку, oтpимaння дoхoдy [1б, с. 59]. У датому визнaченнi iнвестицiï poзглядaються як iнвестицiйний цикл, ШO raparnye poзвитoк суб'екта i oб'eктa швестицш.
Д.О. Cндoвицький вважае, шo швестицп - це каштал в того мaтеpiaль-нiй (мaйнo кoмпaнiï) i вapтiснiй (джеpелa pесypсiв) фopмi, шo викopистo-вуеться у кopoткoтеpмiнoвiй чи дoвгoтеpмiнoвiй пеpспективi з метoю oтpи-мання екoнoмiчнoï вигoди i дoсягнення сoцiaльнoгo ефекту [V, с. 12]. Дoс-тaтньo oбгpyнтoвaним i гамплексним, на нашу думку, е тагаж визначен-ня Д. О. Gндoвицьким тонятся дoвгoтеpмiнoвих iнвестицiй (у шиpoкoмy poзy-мiннi слoвa - кaпiтaлoвклaдень) як сукупшст фiзичних, немaтеpiaльних i фь нaнсoвих aктивiв, шo пpямo вкладаються на теpмiн бiльше oднoгo po^ в oб'eкти пiдпpиeмницькoï та ^6o) iншoï дiяльнoстi, а тaкoж у шв'язаш з цим пpoцесoм тpyдoвi pесypси з метoю oтpимaння екoнoмiчнoï вигoди, ^вдальто-ro i е^^Нч^го ефекту [V, с. 19].
Не мoжнa не пoгoдитись iз думгаю poсiйськoгo екoнoмiстa r.I. ^аш-ва, кoтpий, синтезуючи piзнoмaнiтнi пiдхoди дo poзкpиття екoнoмiчнoï сут-нoстi швестицш, визначае ïx як yсi види i фopми мaйнoвих, iнфopмaцiйних ци^стей, у тoмy числi пpaвa на них, шo вкладаються у poзвитoк людських
ресурсiв i в об'екти будь-яко! дiяльностi з метою приросту капiталу, досягнення !х високо! рентабельностi та (або) iншого корисного ефекту [11, с. 24]. У дано-му визначеннi дуже вдало, на наш погляд, автор вщступае вiд технократичного шдходу до визначення iнвестицiй, вводячи у змют поняття "швестищ!" розви-ток людських ресурсiв (людського капiталу), як найвищо! цiнностi, що е особливо важливим в умовах розвитку гумашзаци виробництва i вше! системи еко-номiчних вiдносин. Вважаемо доречним наголосити на тому, що швестищ! у шдприемницьку дiяльнiсть вкладаються не просто для отримання прибутку, а також з метою досягнення високо!, порiвняно з конкурентами, рентабельностi.
Досить щкавим, з нашо! точки зору, е визначення швестицш у моног-рафй А.Н. Фоломйова та В.Г. Ревазова, що сформоване на основi аналiзу щ-лей, функцiй i особливостей вщтворення iнвестицiй як сукупнiсть визначе-них засобiв у рiзних формах, що вкладаються для формування комплексно! ресурсно! бази вщтворення товарiв та послуг, з метою отримання внаслщок економiчного, соцiального, науково-технiчного й шших ефектiв [22, с. 23].
Неоднозначними також е погляди економю^в щодо визначення поняття мiнвестуванням. Так, одш вченi [13, 16] ототожнюють його з швестищ -ями, iншi [7, 12] - з швестицшною дiяльнiстю. З нашо! точки зору, швесту-вання доцiльно розглядати як процес вкладення iнвестицiйних ресурсiв. З'ясування сутностi понять мiнвестицi!м та "швестування" дае нам можливiсть визначити змют категорй "iнвестицiйна дiяльнiсть".
Проаналiзувавши пращ вщомих вчених-економiстiв [21, с. 5; 22, с. 32; 23, с. 131], можемо зробити висновок, що швестицшна дiяльнiсть являе собою практичш кроки з реалiзацi! швестицш, тобто вона включае певнi етапи, до яких, на нашу думку, належать вибiр форм, видiв i об,ектiв iнвестування, формування ресурсiв та трансформащя !х в iнвестицi! для отримання прибутку чи шшого ефекту, залежно вiд цiлей суб'ек^в iнвестицiйно! дiяльностi. Ре-алiзацiя вище перелiчених етапiв на мiжнародному рiвнi характеризуе мiжна-родну iнвестицiйну дiяльнiсть.
Узагальнивши усе викладене, пропонуемо уточнене визначення поняття '^жнародна швестицшна дiяльнiсть держави", яке, на нашу думку, не-обхiдно розглядати як сукупшсть послiдовних взаемопов'язаних дiй (еташв) !! суб,ектiв щодо вибору форм, видiв i об,ектiв мiжнародного швестування, мобшзащ! ресурсiв та трансформацi! !х в iнвестицi! задля отримання прибутку чи шшого корисного ефекту (див. рис. 1).
Рис. 1. Схема мiжнародно'i Ывестицшног дiяльностi держави
^укрвий iticiiiiK, 2007, вип. 17.2
Гoлoвними суб'ектами iнвестицiйнoï дiяльнoстi, шo ^иймають piшен-ня пpo вкладення майшвих чи iнтелектyaльниx цiннoстей в oб'eкти швесту-вання, е iнвестopи, яких мoжнa клaсифiкyвaти за piзними oзнaкaми, зoкpемa за opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoю фopмoю, за нaпpямoм oснoвнoï дiяльнoстi, за фop-мoю влaснoстi, за xapaктеpoм ^вести^й^!' пoведiнки, зaлежнo вiд цiлей ш-вестування, за нaлежнiстю дo pезидентiв [13, с. 23].
Учасниками iнвестицiйнoï дiяльнoстi, вiдпoвiднo дo чиннoгo загаш-давства [9], мoжyть бути гpoмaдяни i юpидичнi oсoби Укpaïни та шших деp-жав, якi забезпечують pеaлiзaцiю iнвестицiй як викoнaвцi зaмoвлень aбo на пiдстaвi дopyчення iнвестopa.
Об'ектами iнвестицiйнoï дiяльнoстi мoжyть бути будь-яке майш, в тому чи^ oснoвнi фoнди й oбiгoвi кoшти в yсix галузях та сфеpax нaцioнaльнoï екoнoмiки, цiннi rnœp^ цiльoвi гpoшoвi вклади, нayкoвo-теxнiчнa пpoдyкцiя, iнтелектyaльнi цiннoстi, iншi oб'eкти власшст^ а тaкoж мaйнoвi пpaвa. Зaбopo-няеться iнвестyвaти в oб'eкти, ствopення i викopистaння яких не вщшвщае ви-мoгaм сaнiтapнo-гiгieнiчниx, paдiaцiйниx, екoлoгiчниx, apxiтектypниx та iншиx нopм, вст^влен^ зaкoнoдaвствoм Укpaïни [S], а тагаж пopyшye пpaвa та ш-теpеси гpoмaдян, юpидичниx oсiб i деpжaви, шo oxopoняються зaкoнoм.
У ^o^d yпpaвлiння iнвестицiйнoю дiяльнiстю важливе значення мае класифжащя iнвестицiй, шo дае змoгy цiлеспpямoвaнo впливати на oб'eкт уп-paвлiння i здiйснювaти oптимaльний вибip yпpaвлiнськoгo iнстpyментapiю вiдпoвiднo дo видiлениx у ньoмy oзнaк. Так, шдш iнвестицiй на oкpемi кла-сифiкaцiйнi гpyпи дае змoгy менеджеpaм зaздaлегiдь визначити пpиблизний oбсяг пеpедiнвестицiйниx дoслiджень, а тaкoж пpaвильнo сфopмyлювaти цiльoвi нaстaнoви, неoбxiднi для paнжyвaння численних aльтеpнaтивниx ^o-ектiв за ступенем ïx знaчyшoстi в ^o^ti складання iнвестицiйнoгo бюджету на сеpедньoстpoкoвy i дoвгoстpoкoвy пеpспективy.
Kлaсифiкaцiя швестицш пpoвoдиться на piзниx засадах, шo визнача-ються цiлями i завданнями у^авлшня. Haйбiльш пoшиpенoю в екoнoмiчнiй лiтеpaтypi [V, 11-13, 15, 1S, 19, 21-23] е класифжащя швестицш за oб'eктaми вкладення кoштiв, пеpioдoм iнвестyвaння, фopмoю влaснoстi iнвестopiв, pегi-oнaльнoю oзнaкoю, ступенем нaдiйнoстi, xapaктеpoм yчaстi iнoземнoгo швес-тopa в iнвестицiйнoмy пpoцесi, вiдпoвiднo дo кopпopaтивнoï стpaтегiï, залеж-нo вiд цшей iнвестyвaння.
На нашу думку, дану класифжащю мoжнa зaстoсyвaти тaкoж i дo мiж-нapoдниx iнвестицiй, дoпoвнивши пеpелiк нaйвaжливiшиx ïï кpитеpiïв такими шзищями (pис. 2):
• за шституцшгою oзиaкoю iивестицiï дoцiльиo пoдiляти на банк1вськ1, швестицп небаншвських фiиaисoвиx yстaиoв (стpaxoвиx, iивестицiйииx кoмпaиiй, тенстних фoидiв тoшo), iивестицiï мiжнapoдниx фiиaисoвиx opгaиiзaцiй, ш-вестици деpжaвниx opгaиiв та iивестицiï тpaисиaцioиaльииx Ropnopau.m.
• за сфеpaми викopистaиия 1нвестици иеoбxiдиo пoдiляти на:
■ eKOHOMi4Hi - швестицп, щo вкладаються у п^^темни^^ д1яльшсть з метoю oтpимaння пpибyткy;
■ полтичт - швестицп, гов^ат iß yтpимaииям yпpaвлiиия пoлiтичниx пapтiй i мaтеpiaльиим забезиененням у^авл^ьм^ функцш, пpoведеииям пеpедвибop-них кoмиaиiй;
Рис. 2. Схема класифжаци мiжнародних твестицШ
■ сощальм - швестицп, яю передбачають вкладення коштiв на утримання сощаль-но'1 сфери: освiти, культури, охорони здоров'я, фiзичного виховання, комуналь-ного господарства тощо;
■ науково-техтчт - швестицп у проекти, пов'язаш з модершзащею, реконструк-цieю технiки, обладнання i впровадженням нових технологiй;
■ екологiчнi - швестицп, спрямоваш у створення i пiдтpимку вiдповiдних саштар-но-гiгieнiчних та екологiчних умов життя суспiльствa, уникнення погipшення еколопчно! ситуацп внaслiдок реашзацп iнвестицiйних пpоектiв.
Науковий вкник, 2007, вип. 17.2
• за юрисдикцию суб'екпв мiжнароднi швестицп можна класифiкувати на ш-вестици резидентов та 1нвестици нерезидентов;
• за походженням джерел мiжнародних 1нвестицш - такi, що здiйснюються за рахунок доходiв внутрiшнього походження та за рахунок доходiв зовнiшньо-го походження;
• за способами оргатзацшно-правово! взаемодй суб'екпв iнвестування мшна-родн1 швестицп доцшьно класифiкувати на так1, що здшснюються через ук-ладання договорiв: кутвльпродажу мш резидентом i нерезидентом, про спшьну дiяльнiсть, концеси, здiйснення внесшв у статутний фонд, отримання позик, випуску облiгацiй, депозитарних розписок, кредитних нот.
При цьому, депозитарш розписки являють собою права на акцп шозем-но1 компанп, як вшьно обертаються на ринку т1е1 кра1ни чи регюну, вщповщ-но до законодавства i у валют яких такий випуск був здшснений. Акцп, тд якi випускаються розписки, знаходяться на спещальному рахунку у збер^ача щнних папер1в, який уповноважений банком-депозитар1ем розписок [4, с. 51].
Ем^ентом кредитних нот (Credit linked notes - CLN) виступають за-хщш банки з високим кредитним рейтингом, як видають компашям-пози-чальникам кредит i одночасно серед сво1х клiентiв-iнвесторiв розмiщують кредитнi ноти, забезпеченi платежами по кредиту [20, с. 25].
За режимами оподаткування швестицп можна подшити на таю, що тдлягають загальнш системi оподаткування, оподатковуються зпдно з пшь-говими режимами або тдлягають подвшному оподаткуванню.
Пiдсумовуючи результати дослщження, можемо зауважити таке. Серед вггчизняних та зарубiжних вчених-економiстiв i юристiв, якi дослiджують швестицп та швестицшну дiяльнiсть, немае единого погляду щодо визначення цих понять. Враховуючи рiзнi 1х модифжацп, переваги та недолжи найбiльш обгрунтованим та комплексним вважаемо трактування мiнвестицiйм як щнностей, що вкладаються у розвиток людських ресурЫв чи в об'екти будь-яко1 дiяльностi з метою досягнення економiчного, соцiального, науково-технiчного та iнших ефекпв.
Мiжнародну iнвестицiйну дiяльнiсть пропонуемо розглядати як сукуп-нiсть послiдовних взаемопов'язаних дiй (етапiв) ll суб,ектiв щодо вибору форм, видiв i об'еклв мiжнародного iнвестування, мобшзацп ресурсiв та трансфор-мацп 1х в швестицп задля отримання прибутку чи шшого корисного ефекту.
У процесi оргашзацп швестищйно1 дiяльностi важливе значення мае класифшащя iнвестицiй, яка здiйснюеться на рiзних засадах, залежно вiд цшей i завдань управлiння. Запропонована класифшащя мiжнародних iнвестицiй за iнституцiйною ознакою, сферами використання, юрисдикцiею суб,ектiв, походженням джерел мiжнародних iнвестицiй, способами оргашзацшно-правово! взаемодй суб,ектiв iнвестування та режимами оподаткування ютотно доповнюе уже iснуючi i дае змогу бшьш детально проаналiзувати особливостi та специфь ку швестицшно1 дiяльностi вiдповiдно до зазначених критерпв, що сприятиме всебiчному i комплексному дослiдженню процесiв мiжнародного iнвестування.
Л1тература
1. Алексеенко Л.М., Олекс1енко В.М., Юркевич А.1. Економiчний словник: банювсь-ка справа, фондовий ринок (украшсько-англшсько-росшський тлумачний словник). - К.: Вид. дiм "Максимум"; Тернопшь: "Економiчна думка", 2000. - 592 с.
2. Банкчвська енциклопед1я/ Пщ ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза.- К.: ЕЛЬ-ТОН, 1992. - 330 с.
3. Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования/ Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - 1008 с.
4. Докопалкин И. АдээРология// Бизнес. - 11 апреля 2004 г, № 15.- С. 51-52.
5. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: Макроэкономическая модель/ Пер. с англ. В. Лукашевича и др./ Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. - СПб., 1992.
6. Економпка тдприемства/ За ред. О.Ф. Покропивного. - К.: "Хвиля-Прес", Донецьк: МП "Поиск", 1995. - 400 с.
7. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика: Монография/ Под. ред. проф. Л.Т. Гиляровской. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 400 с.
8. Закон УкраТни "Про еколопчну експертизу" вщ 09.02.1995 р., № 45/95-ВР.
9. Закон УкраТни "Про швестицшну дiяльнiсть" вщ 18.09.1991 р., № 1560-Х11 зi змша-ми та доповненнями.
10. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемств" вщ 28.12.1994 р., № 334/94-ВР зi змшами та доповненнями.
11. Иванов Г.И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования/ Серия "Учебники, учебные пособия", Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 352 с.
12. Игонина Л.Л. Инвестиции/ Под ред. д-ра экон. наук, проф. В.А. Слепова. - М.: Юристь, 2002. - 480 с.
13. Инвестиции/ Под ред. В.В. Ковалева, В.В. Иванова, В.А. Лялина - М.: ООО "ТК Велби", 2003. - 440 с.
14. Карлоф Б. Деловая стратегия/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.
15. Крупка МЛ. Фшанси i пщприемницгво в Укра'ш на межi тисячолт: Монографiя -Львiв: Далог, 1997. - 272 с.
16. Крутик А.Б., Никольская Е.Г. Инвестиции и экономический рост предпринимательства. - Серия "Учебники для вузов. Специальная литература": Монография. - СПб.: Изд-во "Лань", 2000. - 544 с.
17. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т./ Пер. с англ. 11-го изд, т. II - М.: Республика, 1992.
18. Михасюк I., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економши/ За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН Вищо1 школи Укра'ни I.P. Михасюка/ Львiвський нащональний утверситет iм. 1вана Франка. - Львiв: Украшсью технологи, 1999. - 640 с.
19. Пересада АА. Управлiння швестпщйним процесом: Монографш - К.: Лбра, 2002. - 472 с.
20. Рубан А. Ноты для банкиров// Инвестгазета. - 20 декабря 2005 г, № 51 (528). - С. 25.
21. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теори швестицш. - К.: КНЕУ, 2000. - 160 с.
22. Фоломьев А.Н., Ревазов В.Г. Инновационное инвестирование. - СПб.: Наука, 2001. - 184 с.
23. Черваньов Д.М. Менеджмент швестицшно! дiяльностi пщприемств. - К.: Знання -Прес, 2003. - 622 с.
24. Черваньов Д.М., Нейкова Л.1. Менеджмент шновацшно-швестицшного розвитку пщприемств Укра'ши: Монографiя. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 514 с.
25. Шарп У., Алесандер Г., Бэйли Дж. Инвестиции/ Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1999. - XII. - 1028 с.
УДК339.727.22(477)+330.322.2 Асист. Н.М. Заярна;
студ. 1.Д. Крента - Львiвська КА
ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ АКТИВ1ЗАЦ11 ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЦП В ЕКОНОМ1КУ УКРА1НИ
Проаналiзовано обсяг i джерела надходження прямих шоземних швестицш в економшу Укра'ши, а також розглянуто деяк аспекти законодавства Укра'ши щодо захисту шоземного швестора, окреслено основш проблеми, шляхи та напрями акти-вiзащi швестицшних процеав.
