CC BY
133
Виходячи з таких мiркувань, можна дати таке визначення маркетинго-вих дослiджень: це безперервний процес збору, обробки та комплексного ан^зу шформаци про фактори маркетингового середовища з метою вироб-лення ефективних стратегiчних i поточних ршень щодо формування конку-рентних переваг окремих продуклв та (або) тдприемства загалом.
Маркетинговi дослiдження слщ розглядати як джерело достовiрноl та надшно! шформаци, яка б дала змогу шдприемству розробляти ефективнi мар-кетинговi заходи для впливу на поведшку споживача. А бажана поведшка спо-живача для кожного тдприемства полягае у виникненнi в нього (споживача) вщповщних реакцiй щодо вибору продукци та установи, яка 11 пропонуе. Таке трактування маркетингових дослщжень пiдвищуе увагу до системи маркетингу як центрально! керiвноl функцй управлiння будь-якою органiзацiею, до чого бшьшють укра1нських пiдприемств та 1х керiвний апарат поки що не готовий.
Однак тшьки такий шдхщ до дослiдження е доцiльним в сучасних умовах. Оскшьки споживач - едине джерело забезпечення прибутку тдприемства, а маркетинг ставить у цен^ свое! орiентацil саме споживача його потреби, то тшьки фiлософiя маркетингу даватиме змогу шдприемству отри-мувати сталi прибутки.
Лггература
1. Беляевский И.К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, прогноз: учебн. пособие / И.К. Беляевский. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 256 с.
2. Диксон П.Р. Управление маркетингом / П.Р. Диксон. - М. : ЗАО "Изд-во Бином", 1998. - 560 с.
3. Дихтель Е. Практический маркетинг: учебн. пособие : пер. с нем. / Е. Дихтель, Х. Хершген. - М. : Высшая шк., 1995. - 346 с.
4. Котлер Ф. Основы маркетинга : пер. с англ. / Ф. Котлер. - М. : Прогресс, 1996. - 324 с.
5. Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ж.Ж. Ламбен. -СПб. : Наука, 1996. - 589 с.
6. Статистика рынка : учебник / под ред. И.К. Беляевского. - М. : Финансы и статистика, 1997. - 422 с.
7. Черчилль Г.А. Маркетинговые исследования / Г. А. Черчилль. - СПб. : Питер, 2001. -
448 с.
УДК 658.152 Acnip. М.М. Леус - Львiвський тститут банмвськоТ справи
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ КЛАСИФ1КАЦ11 1НВЕСТИЦ1Й
Розглянуто суть та eKOHOMi4Hy природу швестицш, теоретичш розробки термь на швестицп та 1хню еволющю, методику класифшацш швестицш за певними озна-ками.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшна дiяльнiсть, класифшацшш ознаки ш-вестицш
Post-graduate M.M. Leus - Lviv institute of bank affair Theoretical methodology basis the investments classification
This article describes the point and the economic nature of the investments, theoretical elaborations of the term investment and their evolution, methods of the investment classification for the definite features.
Keywords: investments, investment activities, investment classification for the features.
Вступ. Необхщною умовою розвитку економiки е висока швестицшна активнiсть, яка досягаеться шляхом ефективного використання швестицшних ресуршв у сферi матерiального виробництва та сощальнш сферi. Саме швес-тицп визначають конкурентоспроможнiсть краши на свiтових ринках. 1нвес-тицп потрiбнi пiдприемствам i органiзацiям для переходу до стабшьно! фь нансово-господарсько1 дiяльностi, для шдвищення процесу виробництва та якостi продукцй. Великого значення цi процеси набувають на макроеконо-мiчному рiвнi, де основним завданням держави повинно бути забезпечення вщкритост економжи та скорочення частки тшьового сектора, що сприятиме спрямуванню iнвестицiй у прiоритетнi галузi виробництва.
Отже, проблема формування системи державного регулювання швес-тицiй, формування принцишв впливу на iнвестицiйну дiяльнiсть, удоскона-лення методiв стимулювання надходжень швестицшних ресурЫв з-за кордону мае як теоретичне, так i практичне значення. На сьогодш е низка публжа-цiй вiтчизняних та закордонних вчених-економю^в, якi присвяченi досль дженню та аналiзу класифжаци швестицш за основними ознаками. У вивчен-ня ще1 проблеми значний внесок зробили А. Пересада, Д. Лук'яненко, С. Ре-верчук, Б. Губський, О. Мозговий, А. Пехник, В. Захожай, В. Мельник, В. Ко-зюк, Р. Вернон, Ж. Кольбер, А. Смгг, У. Фшер. 1хш роботи ми проаналiзуемо в основному матерiалi дослiдження.
Мета роботи - уточнення категорй швестици та виведення на !х ос-новi основних класифiкацiйних ознак iнвестицiй.
Методика дослвджень. Сутнiсть iнвестицiй, як економiчного явища, розглядалася i залишилась в економiчнiй науцi дуже важливим питанням i в наш час, оскiльки навколо ще1 категори вiдбуваються дискуси мiж багатьма вченими-економiстами. Проведенi дослiдження лггературних джерел та зако-нодавчо1 бази показали, що дос не юнуе едино1 думки щодо поняття швести-u;il. 1нвестици як економiчне явище здавна привертали увагу вчених еконо-мiстiв. Термiн швестици походить вщ латинського слова, що означае одяга-ти, вкладати, а в англшськш (investments) i нiмецькiй (inwestition) мовах це слово е синошмом каштальних вкладень [4, 7].
У працях меркантилю^в (Т. Мен, Ж. Кольбер), розглянуто суть швестицш, яка базувалася на принциш: " джерелом багатства та швестицш е тор-говий каштал, який формуеться завдяки усшшно проведеним зовшшньотор-говельним операщям". Фiзiократ Ф. Кене вважав, що "швестици - це сума початкових аванЫв або капiтальних вкладень з метою одержання доходiв". На думку класика полггично1 економи А. Смга, "обсяги заощаджень повиннi дорiвнювати швестицшним запасам, оскiльки накопичення грошових кош^в без подальшого !х використання е винятковим явищем" [4, с. 15; 12].
Термш швестици вживаеться в економiчному та правовому (нормативному) значенш. Економiчне значення знаходить свое вщображення у стат-тях, наукових працях, шдручниках, а правове (нормативне) - в указах, законах, шструкщях, положеннях, розпорядженнях, шших нормативно-правових актах оргашв державно1 влади.
Д. Кейнс трактуе категорш швестицп як "прирют цiнностi каштально-го майна у наслщок виробничо! дiяльностi за певний перюд" [7, с. 7]. Нобе-левськиий лауреат з економiки У. Шарп зазначае: "У найширшому розумшш термiн "iнвестувати" означае розлучитися з гршми сьогоднi з тим, щоб отри-мати !х бiльшу суму у майбутньому" [14].
"Iнвестицiя - це спошб розмiщення капiталу, який мае забезпечити збе-реження або зростання суми кашталу", так вважають американськi економiсти Л. Гiтман i М. Джонк у монографп "Основи iнвестування". Словник "1нвести-цй" британського автора Джеррi М. Розенберга тлумачить швестицп як вико-ристання кош^в з метою отримання ще бшьших коштiв, для отримання доходу або для досягнення приросту кашталу, або для того й шшого" [4, с. 15-13].
В.Я. Шевчук та П.С. Рогожин зазначають, що швестицп мають фшан-сове та економiчне визначення. За фiнансовим визначенням, швестицп - це вс види активiв (коштiв), що вкладаються в господарчу дiяльнiсть з метою отримання доходу. За економiчним визначенням, швестицп - це видатки на створення, розширення, реконструкщю та технiчне переозброення основного кашталу, а також на пов'язаш з цим змши обшового капiталу, оскiльки змiни у товарно-матерiальних запасах здебiльшого залежать вiд руху видатюв на основний капiтал" [15]. Але це не тшьки операцп з основним кашталом, тому що швестицп також спрямовуються на кушвлю цiнних паперiв, акцiй iнших шдприемств, придбання матерiалiв у зв'язку з шфляцшними очiкуваннями.
На думку I. Комарова, шд iнвестицiями варто розумгги вкладення фь нансових i матерiально-технiчних засобiв з метою отримання бажаного сощ-ально-економiчного ефекту [8]. Таке визначення суперечить чинному законо-давству, оскшьки швестицп можуть здшснюватися також у формi ноу-хау, технологiй, патенлв, iнших нематерiальних активiв та ш.
Росiйський "Современный экономический словарь" визначае швестицп таким чином: 'Чнвестицп - довгостроковi вкладення капiталу у власнш кршт або за кордоном у тдприемства рiзних галузей, шдприемницью проек-ти, соцiально-економiчнi програми, шновацшш проекти" [7, с. 10]. Це визначення не е повним, оскшьки не зазначае мету вкладення швестицш - отримання прибутку або сощального ефекту. Також доцшьно замшити визначення, що стосуеться лише довгострокового вкладення, оскшьки воно може бути також коротко- та середньостроковим. Закон Украши "Про швестицшну дiяль-шсть" (ст. 1) визначае швестицп як уЫ види майнових та штелектуальних цш-ностей, що вкладаються в об'екти пiдприемницькоl та шших видiв дiяльностi, внаслiдок яко! створюеться прибуток (доход) або досягаеться сощальний ефект [6]. Це визначення - правове (нормативне). А. А. Пересада зазначае, що це визначення е не зовЫм правильним, оскшьки: 1) штелектуальш цшносл належать i до майнових цшностей; 2) iнвестицil, ^м створення прибутку або досягнення сощального ефекту, спрямовуються й на iншi форми, яю необхiд-нi для розвитку тдприемства, шдвищення його ринково! вартостi, що вiдоб-ражаеться у збшьшенш сум капiталу, що вкладаеться; 3) необхiдно уточнити "об'ект швестицшно! дiяльностi". Метою вкладень в об'екти шдприемницько! дiяльностi е збiльшення суми кашталу, який швестуеться в щ об'екти, а якщо
ми будемо спрямовувати цей каштал в сощальт об'екти, благодiйну дiяль-нiсть, тодi зростання суми iнвестованого капiталу не спостершатиметься. Тому необхiдно замшити термiн iнвестування на фiнансування. Вщповщно до сво1х зауважень автор дае свое визначення поняттю швестици: "Шд швестищ-ями варто розумiти вкладення капiталу в об'екти шдприемницько1 дiяльностi з метою забезпечення його зростання в майбутньому" [11].
На думку Н.О. Татаренка та А.М. Поручника, "швестици - це вс види майнових та штелектуальних цшностей, що вкладаються в об'екти шд-приемницько! та iнших видiв дiяльностi для отримання прибутку або досяг-нення певних сощальних ефектiв". У першому випадку швестици е засобом збшьшення капiталу, у другому - засобом сприяння соцiально-економiчному розвитку суспiльства.
1нвестици у вiдтворення основних фондiв здшснюються у формi каш-тальних вкладень. Деяк автори вважають, що термш швестици та каштальш вкладення - це синошми. Професор В.в. Ссипов зазначае, що слово швестици означае в перекладi з англшсько! капiталовкладення [7, с. 10-11]. I тому мiж науковцями поширена думка про те, що щ два термши слiд вважати си-ношмами. Насправдi ж швестици - поняття ширше, нiж капiтальнi вкладення. 1нвестици - це будь-якi вкладення (а не тшьки в основш фонди), внасль док яких отримуеться прибуток або досягаеться соцiальний ефект. Тому мож-на вважати каштальш вкладення складовою частиною швестицш.
Здшснивши аналiз та пiдсумовуючи результати дослщжень в^чизня-них та закордонних вчених-економю^в, суть поняття швестици можна вщоб-разити у такому визначеннi: швестици - це грошовi кошти, цшш папери, ру-хоме та нерухоме майно, результати штелектуально! дiяльностi, iншi цшнос-тi, якi передбаченi законодавством, котрi вкладаються в об'екти шдприем-ницько1 та iнших видiв дiяльностi, метою яких е отримання прибутку та / або досягнення позитивних ефеклв. Для забезпечення ефективного управлшня швестищями необхiдно систематизувати !х термшолопю. Проаналiзувавши лiтературнi джерела, можемо говорити про те, що юнують ютотт розходжен-ня щодо класифжаци швестицш та !х ознак. Вченi - економiсти видiляють кiлька основних класифжацшних ознак (вiд 2 до 15).
Найбшьше класифiкацiйних ознак (15) видшяе 1.А. Бланк: об'ект вкладення кашталу, характер участi в швестицшному процесi, вiдтворювальна спрямованiсть, рiвень доходности вiдношення до iнвестора, перiод швесту-вання, взаемозв'язок, рiвень прибутковостi, рiвень iнвестицiйного ризику, рь вень лжвщност^ форма власностi iнвестора, характери використання кашталу в швестицшному процесс регюнальне джерело залучення капiталу, реп-ональна спрямованiсть капiталу та галузева спрямованiсть iнвестицiй [1].
Важливе значення для характеристики швестицш мае визначення рiз-новидiв за окремими ознаками. За об'ектами вкладання коштiв (майна) вирiз-няють швестици фiнансовi i реальнi. А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, Т.В. Майорова В.Я. Шевчук, П.С. Рогожин трактують фiнансовi швестици як вкладення кош^в у рiзнi фiнансовi iнструменти, фондовi (швестицшш) цiннi папери, соцiальнi (цшьов^ банкiвськi вклади, депозити, па1 та ш., а реальними
iнвестицiями вони вважають вкладення кош^в (майна) у реальш активи - ма-терiальнi i нематерiальнi [9, 11, 13, 15].
Деяк вченi економiсти, зокрема А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, ш-вестицп в нематерiальнi активи подшяють на iнновацiйнi та iнтелектуальнi. 'Чнновацшш швестицп - це вкладення в нововведення." За умов стабiльностi економжи всi швестицп повиннi бути шноващями. Iнновацiйна форма зде-бiльшого складаеться з iнтелектуальних iнвестицiй. "Iнтелектуальнi швестицп - це вкладення в об'екти штелектуально! власносл, що випливають з ав-торського права, винахщницького права, права на промисловi зразки i корис-нi моделi." В.Г. Федоренко також вважае, що шновацшш швестицп в немате-рiальнi активи можуть здшснюватися двома основними формами:
• шляхом придбання готово! науково-техшчно! продукци та шших прав (прид-бання патентов на науков1 ввдкриття, винаходи, промислов1 зразки 1 товары знаки; придбання ноу-хау; придбання лщензш 1 т. ш.);
• шляхом розроблення ново! науково-техшчно! продукци (як на тдприемств1, так 1 за його замовленням у ввдшвщних шжир1нгових ф1рмах).
Що стосуеться дослiдження подшу iнвестицiй за формами власностi, то можна сказати, що юнують вщмшност у видах ще! ознаки. В.Г. Федоренко, Б.М. Щукш видшяють державнi, приватнi, iноземнi, спiльнi, 1.А. Бланк -лише два види - державш та приватнi, Ю.1. Стадницький - три види - дер-жавнi, приватнi та спшьш, А.А. Пересада - три види - державш, приватш та колективш [1, 11, 13, 16].
За перюдом iнвестування однi автори пропонують подшяти iнвестицi! на короткостроковi i довгостроковi, iншi - на три види: короткостроков^ се-редньостроковi та довгостроковй Наприклад, В.Г. Федоренко, Б.М. Щукш, М.П. Денисенко видшяють короткостроковi (до 1 року), середньостроковi (13 роки) та довгостроковi (понад 3 роки), а Т.В. Майорова, В.Я. Шевчук, П.С. Рогожин, А.А. Пересада схиляються до думки, що юнуе тшьки два види: короткостроковi (до 1 року) та довгостроковi (бшьше 1 року) [3, 9, 11, 13, 15, 16]. Зпдно з методолопею Нацюнального банку Укра!ни, необхщно застосу-вати таку класифжацш: короткостроковi (до 1 року), середньостроковi (вiд 1 до 3 роюв) та довгостроковi (бiльше 3 роюв).
За вiдтворювальним спрямуванням А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губський, О.М. Мозговий видшяють валовi та чис^ ш-вестицi!. За щею класифiкацiею, валовими iнвестицiями вважають обсяг ш-вестованих коштiв, спрямований на вщтворення у певному перюдц фонд вiд-новлення, за рахунок якого формуються новi виробничi фонди, е джерелом чистих швестицш [10, 12, 13].
За характером учас^ швестора вважаеться видшення прямих та пор-тфельних iнвестицiй [2, 12, 13, 15]. Прямi iнвестицi! здшснюються без фiнан-сових посередникiв у виробничi фонди з метою одержання доходу. Таю ш-вестицi! передбачають безпосередню участь швестора у виборi об'екта швес-тування i внесення будь-яких цшностей на основi угоди швестицш. Прямими вважаються швестицп, яю формують 10-25 % кашталу фiрми i дають право на участь в управлшш пiдприемством. Портфельна швестищя - господарська
операщя, яка передбачае придбання цшних nanepiB, деривативiв та iнших фь нансових активiв за кошти на фондовому ринку (за винятком операцш Ï3 ку-пiвлi акцiй як безпосередньо платником податку, так i пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 % загально1' суми акцш, емiтованих ш-шою юридичною особою, якi належать до прямих швестицш). Основною ри-сою портфельних iнвестицiй е те, що вони передбачають лише отримання ш-вестором дивiдендiв на цiннi папери, але такий iнвестор не мае права на участь в управлшш шдприемством [16].
За ступенем ризику А. А. Пересада подшяе iнвестицiï на безризиковi та ризиковi, а також видшяе таю критери оцiнки ступеня ризику: ризик допус-тимий, коли юнуе ймовiрнiсть втратити всю суму очшуваного прибутку; ризик критичний - втрата очжуваного валового доходу шсля реалiзацiï проекту; катастрофiчний ризик - втрата всiх активiв i банкрутство iнвестора [11].
За критерiем спрямованостi дiй можна видшити: нетто-iнвестицiï - по-чатковi швестици, як спрямовуються на заснування проекту; екстенсивш ш-вестицiï, напрямком ïx спрямування е збiльшення виробничого потенцiалу; реiнвестицiï - прибуток, спрямований на розширення виробництва. Видшя-ють реальш реiнвестицiï - вкладення в основний i обйовий капiтали шд-приемств та фiнансовi реiнвестицiï - вкладення в щнт папери [2, 5].
Залежно вiд характеру здiйснення розрiзняють iнвестицiï: 1) активнi, якi пов'язаш з впровадженням ново1' теxнiки, нових технологш, випуском но-вих видiв продукци; 2) пасивнi, якi забезпечують пiдтримку певного рiвня прибутковостi та обсяпв дiяльностi.
Залежно вiд джерел фшансування розрiзняють власнi кошти швесто-ра, запозиченi та залученi [12]. Однак, зпдно iз Законом Украши "Про швес-тицiйну дiяльнiсть" (ст. 10), передбачено, що швестицшна дiяльнiсть може здiйснюватись за рахунок: власних фшансових ресурсiв iнвестора (прибуток, амортизацшш вiдраxування, вiдшкодування збиткiв вiд аварш, стиxiйного лиха, грошовi нагромадження i заощадження громадян, юридичних осiб то-що); позичкових фiнансовиx коштiв швестора (облiгацiйнi позики, банкiвськi та бюджетш кредити); залучених фiнансовиx коштiв швестора (кошти, одержат вщ продажу акцш, пайовi та iншi внески громадян i юридичних оЫб); бюджетних швестицшних асигнувань; безоплатних та благодшних внесюв, пожертв органiзацiй, пiдприемств i громадян [6].
У регюнальному аспект iнвестицiï подiляють на внутршш, закордон-нi та iноземнi [12, 13, 15]: 1) внутршш - вкладання капiталу суб'ектами гос-подарсько1' дiяльностi держави; 2) закордоннi - вкладання кош^в в об'екти швестування за межами територи держави (придбання цшних паперiв закор-донних компанш, майна i т.д.). 3) шоземш - вкладання капiталу iноземними юридичними i фiзичними особами, iноземними державами, мiжнародними урядовими i неурядовими оргашзащями.
За ступенем залежностi вiд прибутку видшяють автономнi та поxiднi швестици. Похщш взаемозалежнi з динамiкою обсягу чистого прибутку через мехашзм його розподшу на споживання i заощадження. Автономш харак-теризують вкладення кашталу, зумовлене дiею чинникiв, як не пов'язанi з
формуванням i розподiлом чистого прибутку (наприклад, природоохоронни-ми заходами) [12]. На думку вчених, дослщжуючи iнвестицiйнi потреби тд-приемства, необхiдно видiлити: 1) швестицп, необхiднi для здiйснення швес-тицшного проекту (прямi швестицп); 2) супутш швестицп, якi вкладаються в об'екти, як безпосередньо пов'язанi з прямим об'ектом; 3) швестицп, якi пов'язаш з науково-дослiдними роботами [2]. Узагальнену класифiкацiю ш-вестицiй зображено на рис. 1.
ВИДИ 1НВЕСТИЦ1Й
ЗА ОБ'еКТАМИ ЗА ФОРМОЮ ВЛАСНОСТ1: ЗА ПЕРЮДОМ
ВКЛАДЕННЯ: - державш 1НВЕСТУВАННЯ:
- финансов! - приватн1 - коротко ст р О КО В1
- реальш: - колективш - середньостроков!
*матер1альш - довгостроков!
*нематер1альш:
- шновацтш
- штелектуалып
ЗА В1ДТВОРЮЮЧИМ ЗА ХАРАКТЕРОМ УЧАСТ1 ЗА PIBHEM РИЗИКУ:
СПРЯМУВАННЯМ: IHBECTOPA: - безризиюда
- валов! - ГфЯМ1 - ризиковк
- ЧИСТ1 - портфсльш *низькоризиков1 *середньоризиков! *ВИСОКОрИЗИКОВ1
ЗА СПРЯМОВАН1СТЮ Д1Й: ЗА ХАРАКТЕРОМ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ
- нетто-швестицп ЗДШСНЕННЯ Ф1НАНСУВАННЯ:
- екстенсивш швестицп 1НВЕСТИЦ1Й: - власш
- решвестици -активн] - пасивш - позичеж -залучеш
ЗА РЕПОНАЛЬНОЮ ЗА СУПЕНЕМ ЗА 1НВЕСТИЦ1ЙНИМИ
ПРИНАЛЕЖН1СТЮ ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ПОТРЕБАМИ
IHBECTOPA: ПРИБУТКУ ШДПРИеМСТВА:
- ВНу'Гр1ШН1 - ПОХ1ДН1 - ][рЯМ1
- закордонш - автономш -CynyTHl
- 1НОЗСМН1 - швсстування НДР
Рис. 1. Класифшащя твестицШ
Висновки. 1нвестицп е важливим полем для теоретичних дослщжень, облжу та анал1зу у в1тчизнянш та м1жнароднш економщь Ми здшснили дос-лщження л1тературних джерел, на основ! яких було уточнено суть поняття ш-вестицп та !хшх класифжацшних ознак.
Л1тература
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К. : МП "ITEM" ЛТД, "ЮНАЙТЕД" Лондон трейд Лимитед", 1995. - 448 с.
2. Вовчак О.Д. 1нвестування : навч. поабник. - Львiв : Вид-во "Новий Свiт - 2000", 2007. - 544 с.
3. Денисенко М.П. Основи швестицшно'1 дiяльностi : пщручник. - К. : Аперта, 2003. -
338 с.
4. Срьоменко А.А. Мотивацшний мехашзм мiжнародного руху капiталу та ш.вестицш-ного процесу // Проблеми розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язюв i залучення iноземних ïh-вестицш: регiональний аспект: зб. наук. праць. - Донецьк : ДонНУ, 2007. - С. 1512-1513.
5. Загороднш А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фшансовий словник. - 2-ге видан-ня, виправлене та доповнене. - Львiв : Вид-во "Центр Свропи", 1997. - 576 с.
6. Закон Украши "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" № 1560-XII вiд 18.09.1991 р.
7. Захарш С.В. Механiзм державного регулювання iноземного iнвестування : моногра-фiя / пiд ред. член-кор. НАНУ, д-р екон. наук М.С. Герасимчук. - К. : НАН Украши. 1н-т еко-номiки, 2003. - 161 с.
8. Комаров И. Инвестиции и рынок. - М. : Знание, 1991. - 115 с.
9. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть : навч. поабник. - К. : ЦУЛ, 2003. - 376 с.
10. М1жнародна швестицшна д1яльшсть : тдручник / Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губський, О.М. Мозговий та ïh. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2003-387 с.
11. Пересада А.А. 1нвестування : навч. поабник. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2004. -
250 с.
12. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом. - К. : Лiбра, 2002. - 472 с.
13. Федоренко В.Г. 1ноземне швестування економши Украши : навч. поабник. - К. : МАУП, 2004. - 272 с.
14. Шарп У., Александер Г. Инвестиции : пер. с англ. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 1028 с.
15. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи швестицшно'1 дiяльностi. - К. : Генеза, 1997. -
384 с.
16. Шукш Б.М. 1нвестування : курс лекцш. - К. : МАУП, 2004. - 216 с.
УДК 336.76 Здобувач Г. €. Шпаргало; здобувач 1.Я. Шеремета;
здобувач С.М. Мацера - Львiвська КА
РЕГУЛЯТИВН1 АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦП ГРОШОВИХ СИСТЕМ
Розглянуто еволющю грошових систем з ïx розподшом на регульоваш та само-регульоваш. Виокремлено роль держави в кожному тит грошових систем.
Competitor G. Ye. Shaprgalo; competitor I. Ya. Sheremeta; competitor S.M. Macera - L 'viv commercial academy
Regulatory aspects of monetary systems evolution
Evolution of monetary system is covered from aspect of their division on regulable and selfregulable. The role of state in each type of monetary system is considered.
Вступ. Грошов1 системи в самш свош сут передбачають шституцшне законодавче закршлення, а тому е важливим атрибутом кожноï держави. Вод-ночас досягнення макроекономiчноï стабшьност е неможливим без стабшза-ци грошового обшу, що актуашзуе порушену проблему.
Рiзнi аспекти функцiонування грошових систем, грошового регулювання економжи та впливу грошей на соцiально-економiчний розвиток досль джено в працях украшських економiстiв М. Артуса, Б. 1ваЫва, В. Лагутiна, А. Мороза, М. Савлука, Т. Смовженко, В. Стельмаха, З. Скринник [1-5]. Про-те фiнансово-економiчнi кризи останшх рокiв породжують чимало нових пи-тань стосовно стабшьност сучасноï грошовоï системи та ролi держави в ïï стабшзаци. Нерiдко економiсти звертаються до юторичного досвiду грошових систем, базованих на золот та до переваг ïx стабiльностi. Водночас зазна-ченi питання залишаеться неналежно висвiтленими в економiчнiй лiтературi.
