CC BY
19
УДК 338.24:01 Доц. О.М. Свтцов1, канд. екон. наук;
викл. Н.Я. Стрка1; Н.Ф. Добрева2
ШВЕСТИЦП ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я: НАУКОВА ПОЛЕМ1КА
Подано аналiз поняття "швестицп" в сучасному acneKTi. Розглянуто 0CH0BHi те-оретичнi положення щодо здiйснення iнвестицiй з позицiй соцiально-економiчного розвитку нацюнально1 економiки.
Ключов1 слова: швестицп, iнвестицiйнi ресурси, iнвестицiйна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Динам1чна швестицшна д1яльшсть е основою стабшьного функцюнування i розвитку економiчноi системи. Обсяги, структура i ефективнiсть використання швестицш - ключовий чинник, що визна-чае результати господарювання як на макро-, так i на мiкрорiвнях нацюналь-ноi економiки, ii конкурентоспроможшсть та перспективи розвитку. Змiни в структурi iнвестицiй впливають на структурш зрушення в економiцi, на роз-виток рiзних сфер та галузей нацiональноi економiки, на обсяги нацюнально-го виробництва та зайнятостi. Науково обгрунтована структура iнвестицiй ле-жить в основi формування економiчноi пол^ики держави, визначае можли-востi та перспективи економiчного зростання.
Вивчення теоретичних основ швестування i практичного мехашзму здiйснення iнвестицiйноi дiяльностi, як найважлившо1" складово!" ринково!" системи господарювання, е важливими пiд час аналiзу специфши швести-цiйних процесiв в умовах украшсько1' економiки. Сьогоднi питання активiза-ци iнвестицiйного процесу е ключовим завданням для укра1'нсько1' економiки. Вщ його вирiшення залежить економiчне зростання та розвиток.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Питанням розвитку швес-тицiйноi теорii присвячено низку наукових праць як втизняних, так i зару-бiжних науковцiв, зокрема: Я. Д. Головка [6], М. Денисенка [8], М. Довбенка, О. Довбенко [9], А.А. Пересади [17], Н.А. Хруща [22], В.В. Чекмарева, В. А. Шершунова [23] та шших.
Водночас економiчна категорiя "швестицп" та похщш вщ неi категори (мiнвестуванням, "iнвестицiйна дiяльнiсть", "iнвестицiйний процес", "швести-цiйнi ресурси", "швестицшна дiяльнiсть" тощо), розумiння взаемозв'язюв i взаемозалежностей, що пов,язанi з швестицшною дiяльнiстю, у вiтчизнянiй ль тературi не мають однозначного тлумачення. Чгтке розумiння i уточнення клю-чового поняття е важливим для аналiзу основних зв'язюв та взаемозалежностей швестицшних процесiв як у нацюнальнш, так i в регiональнiй економщь
Постановка завдання. Метою дослiдження е розвиток науково-прак-тичних пiдходiв щодо швестицш та швестицшного процесу в нацюнальнш економщ.
Виклад основного матерiалу. Розвиток вiтчизняноi економiчнiй те-ори iнвестицiй i ii прикладних аспек^в з використанням досвiду захiдних краш е одним iз важливих напрямiв наукових дослiджень, якi е в основi дина-мiчного i поступального розвитку украiнськоi економiки.
Iнвестицii в економiчнiй системi виконують три основш функцii:
1 Дрогобицький державний педагопчний ушверситет 1меш 1вана Франка
2 Льв1вський регюнальний шститут державного утверситету НАДУ при Президент Украши
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
1. Зaбeзпeчeння зроcтaння i якicного вдоcконaлeння оотовного кaпiтaлy як на рiвнi окрeмоï фiрми, так i на рiвнi нaцiонaльноï eкономiки.
2. Здiйcнeння прогрecивниx cтрyктyрниx eкономiчниx зрyшeнь, що cTOcy-ютьcя нaйвaжливiшиx пропорцiй нaцiонaльноï eкономiки: вщгворюваль-ниx, гaлyзeвиx, вaртicниx.
3. Peaлiзaцiя новiтнix доcягнeнь нayково-тexнiчного прогрecy i пiдвищeння на цiй оcновi eфeктивноcтi виробництва як на мaкрорiвняx, так i макро-рiвнi [б, c. 21].
Економiчнa кaтeгорiя "iнвecтицiï" та поxiднi вiд нeï кaтeгорiï в Укрaïнi почали викориcтовyвaтиcя як y eкономiчнiй тeорiï, так i y практичнш дiяль-ноcтi cyб,eктiв гоcподaрювaння iз розвитком i cтaновлeнням ринковиx вщно-cин. У командно-адмшютративнш eкономiцi цi кaтeгорiï практично пов'язу-вaлиcя iз кaпiтaлicтичною eкономiкою, а iнвecтицiйний процec розглядaвcя пeрeвaжно як едина, взаемопов'язана cиcтeмa розширeного вiдтворeння о^ новниx фондiв, cпрямовaнa на доcягнeння нaйкрaщиx eкономiчниx рeзyльтa-™ нaцiонaльноï eкономiки, зокрeмa нaйбiльшого приросту нацюнального доxодy. У плaновiй eкономiцi iнвecтицiйний процec xaрaктeризyвaвcя над-звичайно низькою eфeктивнicтю. Iнвecтицiï здiйcнювaлиcь здeбiльшого у формi цeнтрaлiзовaниx кaпiтaловклaдeнь.
Мexaнiзм cоцiaлicтичноï cиcтeми гоcподaрювaння i eкономiчнa тeорiя до SG-x рокiв ХХ ст. використовували кaтeгорiю "кaпiтaловклaдeння", кaтeго-рiя "iнвecтицiï" для aнaлiзy про^Ыв cycпiльного вiдтворeння практично нe викориcтовyвaлacь, кaпiтaловклaдeння ототожнювaлиcя з iнвecтицiями. Нап-риклад, в Укрaïнcькiй рaдянcькiй eнциклопeдiï iнвecтицiя трaктyeтьcя як "довгоcтроковe вклaдeння кaпiтaлy в рiзнi гaлyзi кашталютично1" eкономiки в мeжax краши або за кордоном для одeржaння макодмального прибутку" [2G, c. 252]. РоЫдоький eкономicт Т.С. Хачатуров наголошував, що "тд кашталь-ними вклaдeннями розyмiютьcя затрати на вiдтворeння оcновниx фондiв, ïx збiльшeння i вдоcконaлeння" [21, c. 14S]. Вш подшяв кaпiтaльнi вклaдeння на кaпiтaльнi вклaдeння eкcтeнcивного типу, мeтою якиx е збiльшeння виробництва продyкцiï з використанням наявно1' тexнiки та тexнологiï, та кашталь-нi вклaдeння iнтeнcивного типу, якi пeрeдбaчaли зaпровaджeння ново1' тexнi-ки та тexнологiï, використання внyтрiшнix рeзeрвiв виробництва, змeншeння виробничж втрат.
В yмовax комaндно-aдмiнicтрaтивноï eкономiки нaйбiльш вагомим чинником розвитку eкономiки краши визнaчaлacь cфeрa мaтeрiaльного виробництва. Щодо видiлeння eкономiчниx рecyрciв на cоцiaльнi об'екти, то у ^й чac дiяв "залишковий принцип". Водноча^ cвiтовий доcвiд доводить, що iнвecтyвaння в cоцiaльнy iнфрacтрyктyрy е виcокоeфeктивним, оcкiльки caмe людcький каштал та його кiнцeвий iнтeлeктyaльний продукт визначають ^огодш eкономiчнe положeння краши у cвiтовiй ieрaрxiï дeржaв.
Наприкшщ 19SG-x роюв у пeрiод ринкового рeформyвaння eкономiк краш Сxiдноï та Цeнтрaльноï Свропи та рaдянcького простору вiдбyлоcя рeфор-мування пiдxодiв до трактування iнвecтицiй та iнвecтицiйного процecy. Так, у цeй чac тд iнвecтицiями розyмiли "вклaдeння в ошовний кaпiтaл (зacоби виробництва), в запаш, а також в iншi eкономiчнi об'екти i процecи, яю вимагали вiдволiкaння мaтeрiaльниx та грошовж зacобiв на тривалий чac" [1, c. 13].
Зауважимо, що в сучаснш захщнш лiтературi в другш половинi ХХ столiття використовувалась як категорiя "швестици", так i категорiя "кашталовкладення". Наприклад, Д. Нордкотт розглядав капiтальнi вкладення як статтю в бюджетi довготермiнових витрат, у якому визначаються напрями довготермшових iнвестицiй i джерела 1х фшансування. Вiн вважае, що важли-вою частиною швестицшних рiшень е виршення питання про джерела фшан-сування, а каштальш вкладення тiсно пов'язаш з вибором iнвестицiйних про-екпв [15]. Цi процеси е взаемопов'язаш. Тi швестици, якi розглядаються як ка-пiталовкладення (капiтальне iнвестування), означають кушвлю обладнання, а також iншi витрати, пов,язанi з вирiшенням шдприемством стратегiчних i опе-ративних виробничих завдань. Вони мають виршальне значення не тшьки для фiрми, але i для економiки краши. 1нвестици повиннi давати високу вщда-чу, для цього необхiдна правильна ощнка ефективностi капiтальних вкладень. Зауважимо, що в сучаснш украшськш лiтературi також трапляеться ототож-нення категорiй "швестици" та "кашталовкладення" [10, с. 31].
Як економiчна категорiя швестици охоплюють рiзноманiтнi економiч-нi вiдносини, а вщповщно виникае потреба такого визначення, яке уживалося б як у економiчнiй теори, так i в практищ господарювання.
На наш погляд, термши "швестици" i "капiталовкладення" не е тотож-ними. По-перше, швестици можуть здшснюватись не тiльки у виглядi довго-термiнових вкладень в основний фiзичний капiтал, а також у фшансовий, в iнтелектуальнiй формах. Кашталовкладення можна розглядати як одну iз форм швестици. По-друге, швестици на противагу кашталовкладенням здiйснюються лише у високоефективш проекти, результатом яких е дохщ (прибуток). Механiзм сощалютично! системи не сприймав науково-технiчний прогрес, кашталовкладення здшснювались не тiльки у високоприбутков^ але й у низькоприбутковi проекти.
Термiн "швестици" в сучаснш теоретичнш економiцi та практичнiй дь яльностi замiнюе термiн "капiталовкладення", вщповщно вiн розширюе суть цього соцiально-економiчного поняття, е бiльш змiстовним та вщповщае умо-вам ринково1 економжи. "Категорiя "iнвестування", - зауважуе М. Денисенко, - збагачуе кашталовкладення сукупшстю економiчних вiдносин, якi вини-кають у ринкових умовах на вЫх стадiях процесу вiдтворення основного каш-талу мiж суб'ектами ринку (органами державного управлшня, пiдприемцями, фшансовими iнституцiями та населенням) i характеризують потоки швестицшних ресуршв впродовж повного циклу !х кругообороту" [8, с. 28].
У сучаснiй макроекономiчнiй теори швестици трактуються як частина сукупних витрат у нацюнальнш економщ, тобто це валовi приватнi внутрш-нi швестици. Вони охоплюють три компоненти: 1) ус кiнцевi закупки машин, устатковання i верста^в, що здiйснюють дiловi пiдприемства; 2) усе бу-дiвництво (виробничi будiвлi та житлове будiвництво); 3) змшу в запасах (запаси - це вироблеш, але не продаш у цьому роцi iнвестицiйнi, а також спо-живчi товари) [14, с. 157; 16, с. 57]. Тобто валовi приватш внутрiшнi швестици е частиною внутршнього валового продукту, який не спожитий у вщпо-вщному перiодi та забезпечуе прирют капiталу в економiцi.
Разом з тим включення до швестицш витрат на будiвництво житла чи його придбання трактуеться суперечливо. Наприклад, К. Макконнелл та
Нащональний лкотехшчний yнiвeрcитeт Украши
С. Бpю ствepджyють, що мжитлoвi 6удинки, в яких пpoживaють ïхнi влэсни-ки, e тaкoж кaпiтaльними блaгaми, бо щ будинки мoжнa здaти в тайм i oтpи-мyвaти ^ошовий дoхiд, хoчa влaсники i не poблять цього" [14, с. 157]. Тэке poзyмiння iнвeстицiй кpитикye С.М. Вaсильчeнкo, ствepджyючи, що "швес-тyвaння e пpoцeсoм кaпiтaлoyтвopeння. Спoживчi витpaти не можуть бути ш-вестицшними витpaтaми oднoчaснo... Якщо будинок пpидбaнo з метою здэ-вaння в opeндy - це швестищя, кaпiтaлoyтвopeння, витpaти нa пpидбaння ви-poбничих peсypсiв... Якщо житловий будинок пpидбaнo для пpoживaння в ньому влaсникa цього будинку, то це спoживчi витpaти дoмoгoспoдapствм [5, с. 94-95]. Тэку ж думку вислoвлюe yкpaïнський eкoнoмiст I. Блaнк зэувэжу-ючи пpи цьому, що "тэк звaнi спoживчi iнвeстицiï (кyпiвля тeлeвiзopiв, эвто-мoбiлiв, квapтиp, дaч тощо)..^ свoïм eкoнoмiчним змiстoм до швестицш не нaлeжaть" [3, с. 12]. Ми пiдтpимyeмo висловлену точку зopy, oскiльки спо-живчi iнвeстицiï oзнaчaють кyпiвлю нepyхoмoстi aбo тoвapiв ш^окого вжит-ку, вiдпoвiднo тут нeмae доходу нa вклaдeний кaпiтaл, нeмae зpoстaння кэш-тэлу, a вщповщно - пpибyткy. Оскiльки iнвeстицiï e кaпiтaлoyтвopювaльним пpoцeсoм, пiд iнвeстицiями не можнэ poзглядaти бyдь-якi вклaдeння кош^в i peсypсiв, якi можуть i не пpивoдити aнi до oтpимaння пpибyткy, aнi до зpoс-тaння кaпiтaлy [12, с. 74].
Отже, спpaвeдливo ввaжaти, що дoмoгoспoдapствa не можуть бути сyб,eктaми iнвeстyвaння, оскшьки вони пoстaчaть peсypси i свoï доходи вит-paчaють нa кушвлю eкoнoмiчних блaг, тобто тoвapiв i послуг. Сyб,eктaми ш-вeстyвaння e пiдпpиeмствa.
У шиpoкoмy poзyмiннi швестицп - це вклэдення кaпiтaлy з метою нэступного його збiльшeння. Цей np^id кaпiтaлy повинен бути дoстaтнiм, щоб кoмпeнсyвaти iнвeстopy вiдмoвy вщ aльтepнaтивнoгo викopистaння фь нaнсoвих peсypсiв i винaгopoдити його зa prom тэ вiдшкoдyвaти втpaти вiд шфляци в мaйбyтньoмy. У Зaкoнi Укpaïни "Пpo iнвeстицiйнy дiяльнiсть" зэз-нэчено: "Iнвeстицiями e всi види мaйнoвих тa iнтeлeктyaльних цiннoстeй, що вкгадэються в oб,eкти пiдпpиeмницькoï тa шших видiв дiяльнoстi, внaслiдoк якoï ствopюeться пpибyтoк (дoхiд) aбo дoсягaeться сощэльний ефект" [1S, с. 12]. Гoспoдapський кодекс Укpaïни визнaчae iнвeстицiями y сфepi господэ-pювaння "...дoвгoстpoкoвi вклaдaння piзних видiв мaйнa, iнтeлeктyaльних цiннoстeй тa мaйнoвих пpaв в oб,eкти гoспoдapськoï дiяльнoстi з метою oдep-жaння доходу (^ибутку) aбo досягнення iншoгo сoцiaльнoгo ефекту" [7, с. 1б7]. Цю думку, що мотивом здшснення iнвeстицiï e не тшьки oтpимaний вiд них ^ибуток, эле i сoцiaльнi peзyльтaти (oхopoнa пpиpoди, пiдвищeння piвня життя тощо), якi в мэйбутньому чepeз нeпpямий вплив можуть пpизвeсти до зpoстaння eфeктивнoстi iнвeстицiйних пpoeктiв, в eкoнoмiчнiй лiтepaтypi шд-тpимyють як у^э^сью [2, с. 1S0-1S3; S, с. 2S-32; 24, с. 5-б], тэк i зapyбiжнi eкoнoмiсти [4, с. 3; 19, с. 5-б].
1нвестици як кaпiтaлoyтвopюючий пpoцeс - це кaтeгopiя pинкoвoï еко-номжи, це основний iнстpyмeнт фopмyвaння мaкpoeкoнoмiчних пpoпopцiй, якi визнэчэють темпи eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïни. Ha нэш погляд, суть ^eï кэ-тeгopiï визнaчaeться як yсieю eкoнoмiчнoю системою (мaкpopiвeнь), тэк i еко-нoмiчнoю поведшкою oкpeмoï фipми (мiкpopiвeнь). Ha piвнi мaкpoeкoнoмiки iнвeстицiï e склэдовою чэстиною ВВП i визнэчэють мoжливoстi eкoнoмiчнoгo
розвитку. 1нвестици на рiвнi мiкроекономiки - це швестици у вщтворення основного катталу на пiдприемствi. Такi швестици називають реальними швес-тицiями. На наш розсуд, найхарактернiшi ознаки реальних швестици такi: по-перше, це процес вкладення грошових засобiв; по-друге, постшне розроблення ново! технiки i нових виробничих процесiв - це стимул для здшснення нових швестицш; по-трете, рушiйним мотивом здiйснення швестицш е прибуток; по-четверте, реальш швестици мають довготермiновий характер.
1нвестицшний ринок забезпечуе iнвестицiйний процес. Ми шдтри-муемо думку тих економю^в, якi вважають, що iнвестицiйний ринок формуе його суб'ект - швестор, тобто суб'ект господарювання, який володiе швести-цiйними ресурсами, але водночас у нього з метою задоволення власних потреб виникае попит на додатковi швестици та швестицшш ресурси [17, с. 53]. 1нвестицшний ринок забезпечуе кушвлю-продаж швестицшних ресурЫв. Джерелами швестицш на мiкрорiвнi е: а) власш фiнансовi ресурси, яю охоплюють прибуток пiсля вщрахування податкiв, амортизацiйнi вiдрахування, продаж частини активiв; б) залученi фiнансовi ресурси, яю мiстять кошти вiд продажу швестицшних цшних паперiв, пайових та шших внескiв фiзичних та юридичних оЫб; в) позиченi фiнансовi ресурси, яю охоплюють кредити бан-юв, випуск боргових цiнних паперiв; г) бюджетш асигнування. Джерелами iнвестицiй е також внутршш швестици, якi здшснюються в межах наць онально! економши, i зовнiшнi, якi здiйснюють зовшшт iнвестори.
Iнвестицiйний процес у нацюнальнш економщ передбачае, по-перше, наявнiсть швестицшних ресурЫв iз такою структурою за власшстю, де дер-жавнi швестицшш ресурси поеднуються iз приватними (державш швестици, зазвичай, спрямовуються у сфери, яю е невигiдними для приватного бiзнесу -охорона здоров'я, освгта, наука, iнновацiйна дiяльнiсть, охорона довюлля, розвиток iнфраструктури тощо); по-друге, наявшсть розвинено! шфраструк-тури (банкiв, фшансових посередникiв); по-трете, розподiл iнвестицiйних ре-сурсiв iз врахуванням як попиту на них, так i привабливост iнвестицiйних проектiв.
Практика багатьох кра!н свiту свiдчить, що iнвестицiйнi ресурси та активна швестицшна пол^ика держави забезпечуе стабiльний економiчний розвиток. Так, дослщження "економiчного чуда" краш Швденно-Схщно! Ази свiдчить, що швестици в основний каштал забезпечили економiчне зростання в обсязi вiд одше! третини до половини досягнутих темшв зростання. Приб-лизно такий внесок зроблено за рахунок людського кашталу та ефективност розмiщення iнвестицiй [13, с. 27].
Отже, що швестици в економiчнiй систем^ крiм трьох основних фун-кцiй [6, с. 21] виконують ще одну важливу функщю - забезпечення конку-рентоспроможност нацюнально! економiки. У контекстi виконання ще! фун-кцi! iнвестицi! впливають на розвиток конкурентоспроможност нацюнально! економжи через систему показникiв, якi мають як прямий, так i опосередко-ваний вплив. До показникiв, яю мають прямий вплив, вiдносять частку швестицш в удосконалення виробничо! структури економiки; темпи зростання ш-вестицiй у пiдвищення квалiфiкацi! кадрiв; частку i темпи зростання швестицш у нов^ш технiку та технологи виробництва; темпи зростання швестицш у новгтш маркетинговi технологi!; частку i темпи зростання iнвестицiй у розви-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни
ток шфраструктури; частку iнвестицiй у розвиток сфери послуг; темпи зростання швестицш у розвиток окремих регюшв та територш краши; темпи зростання прямих шоземних iнвестицiй. До показникiв опосередкованого впливу швестицш на розвиток конкурентоспроможност нацiональноi еконо-мiки вiдносять сшввщношення iнвестицiй та заощаджень у кра'ш; темпи зростання iнвестицiй у розвиток соцюкультурного середовища краши; темпи зростання швестицш у створення конкурентного середовища; темпи зростання швестицш у розвиток основно" системи пол^ично" та економiчноi оргаш-зацп; темпи зростання швестицш у подальше вдосконалення рiзних елемен-тiв економiчноi полiтики уряду; темпи зростання швестицш у збереження навколишнього середовища; порiвняння дохiдностi швестицш з доходами вщ кредитних операцш [11, с. 21].
Висновки. Отже, швестицп е одшею iз фундаментальних категорiй в економiчнiй системi. Вони визначають можливiсть розширення виробництва, оновлення виробничого кашталу, розроблення i запровадження нових техно-логiй, пiдвищення конкурентоспроможност нацiональноi економiки, перспективи економiчного розвитку. Мiжнародний досвiд iнвестування шдтвер-джуе, що краши, якi залучили значш обсяги iнвестицiй, забезпечують ста-бiльнi темпи економiчного зростання, а краши, що стали на шлях ринкового реформування нацюнальних економж, швидко досягають значних темпiв со-цiально-економiчного розвитку.
Лiтература
1. Аладьин В.В. Инвестиционная деятельность субъектов Российской Федерации / В В. Аладьин. - М. : Изд-во "Социум", 2002. - 222 с.
2. Бажал Ю.М. Економ1чна теор1я технолопчних змш / Ю.М. Бажал. - К. : Вид-во "За-повгт", 1996. - 240 с.
3. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. - К. : МП "ИТЕМ" ЛТД, "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995. - 448 с.
4. Бочаров В.В. Методы финансирования инвестиционной деятельности предприятий / В.В. Бочаров. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1998. - 345 с.
5. Васильченко С.М. Теоретичш основи швестування / С.М. Васильченко // Фшанси Украши. - 2001. - № 1. - С. 93-98.
6. Головко Я.Д. Вплив швестицш на здшснення структурних зрушень в економщ Украши // Економшо-математичне моделювання сощально-економ1чних систем. зб. наук. праць МННЦ ЫС. - Вип. 3. - К. :, 2002. - С. 21-28.
7. Господарський кодекс Украши: Офщйний текст. - К. : Вид-во "Кондор", 2003. - 208 с.
8. Денисенко М. Можливост актив1заци швестування в сучасних умовах / М. Денисенко // Економка Украши. - 2002. - № 1. - С. 28-32.
9. Довбенко М. Сучасна теор1я портфельних швестицш / М. Довбенко, О. Довбенко // Економка Украши. - 2005. - № 4. - С. 81-92.
10. Задорожна О.В. Ринков1 засади швестування / О.В. Задорожна // Актуальш пробле-ми економки. - 2001. - № 11-12. - С. 31-35.
11. Каршнський Р. Л. Вплив швестицш на тдвищення конкурентоспроможносп еко-номши / Р.Л. Карпшський // Конкуренщя. Вюник Антимонопольного ком1тету Украши. -2010. - № 2. - С. 17-22.
12. Краткий словарь-справочник / под ред. Ю.М. Малыгина. - М. : Изд-во "Сельхозиз-дат", 1991. - 94 с.
13. Лапко О. Державна пол1тика регулювання шновацш / О. Лапко // Вюник Терно-пшьсько' академи народного господарства. - 2000. - Вип. 7. - С. 23-28.
14. Макконнелл К.Р. Анаштична економ1я. Принципи, проблеми i политика. - Ч. 1. Мак-роекономша : пер. з англ. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - Льв1в : Вид-во "Просвгта", 1997. - 671 с.
15. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений : пер. с англ. / Д. Норткотт. - М. : Изд-во "Банки и биржи", 1997. - 448 с.
16. Панчишин С.М. Макроекономша : навч. поабн. / С.М. Панчишин. - К. : Вид-во "Либвдь", 2001. - 614 с.
17. Пересада А.А. 1нвестицшний процес в Укрш'ш / А. А. Пересада. - К. : Вид-во '^б-ра", 1998. - 392 с.
18. Про швестицшну дiяльнiсть: Закон Украши вiд 18 вересня 1991 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1991. - № 47.
19. Старик Д.Э. Как рассчитать эффективность инвестиций / Д.Э. Старик. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1996. - 218 с.
20. Украинская советская энциклопедия. - Т. 4. - К. : Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1980. - 560 с.
21. Хачатуров Т.С. Избранные труды. - В 2-х т. - Т. 1 / Т.С. Хачатуров. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1996. - 526 с.
22. Хрущ Н.А. 1нвестицшна дiяльнiсть: сучасш стратеги i технологи : монографiя / Н А. Хрущ. - Хмельницький : Вид-во ХНУ, 2004. - 309 с.
23. Чекмарев В.В. Инвестиционный механизм в регионе : монография / В.В. Чекмарев, Н.П. Гибало, В. А. Шершунов. - Кострома : КГУ им. Некрасова, 2000. - 102 с.
24. Щукш Б.М. 1нвестицшна дiяльнiсть : метод. поабн. / Б.М. Щукш. - К. : Изд-во МА-УП, 1998. - 126 с.
Свинцов А.Н., Скирка Н.Я., Добрева Н.Ф. Инвестиции как экономическая категория: научная полемика
Подан анализ понятия "инвестиции" в современном аспекте. Рассмотрены основные теоретические положения относительно осуществления инвестиций с точки зрения социально-экономического развития национальной экономики.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционные ресурсы, инвестиционная деятельность.
Svincov O.M., Skirka N.Ya., Dobreva N.F. Investments as economy category: scientific polemic
Modern theories of investment are considered in the article. Attention is spared to reasons of investment influence to national economy development.
Keywords: investments, investment resources, investment activity.
УДК336.144.32:336.722.22 Доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук;
магктрант 1.В. Макалюк - НУ "Львiвська полтехмка "
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В ЗА ВИДАТКАМИ
Проаналiзовано проблеми функцюнування системи казначейського обслугову-вання мюцевих бюдже^в за видатками, запропоновано шляхи вдосконалення роботи оргашв Державного казначейства Укра!ни вщповщно до умов сьогодення, дослщже-но умови ствпращ оргашв Державного казначейства i фшансових оргашв, на основi чого запропоновано шляхи оптимiзацi! !х роботи.
Ключов1 слова: мiсцевi бюджети, бюджети мюцевого самоврядування, казна-чейське обслуговування мюцевих бюдже^в, доходи i видатки мюцевих бюдже^в, розпорядники та отримувачi коштив мюцевих бюдже^в, кошториси розпорядниюв бюджетних кош^в, бюджет розвитку, Державне казначейство Укра!ни (ДКУ), Сди-ний казначейський рахунок, загальний фонд мюцевого бюджету, спещальний фонд мюцевого бюджету.
Постановка проблеми. В умовах структурних змш, яю вщбуваються в економщ Укра!ни, одним 1з прюритетних постае питання рацюнального функцюнування тако! системи виконання мюцевих бюджет1в, яка забезпечи-ла б обгрунтоване та доцшьне використання фшансових ресуршв кра!ни. З
