CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.98-101.
УДК 378.4:81'244.356.456
ВИВЧЕННЯ «НЕВДАЧ» М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАЦП В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНО1 МОВИ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
Катболоцька О. А.
Запор1зький нац1ональний ун1верситет, м. Запор1жжя, Украна
У cmammi проанал1зовано проблеми вивчення «невдач» мiжкультурного стлкування у викладанш тоземног мови у ВНЗ. Проаналiзовано поняття комуткативног тшомовног компетенци у контекстi мiжкультурноi комуткаци.
Ключовi слова: невдача, мiжкультурна комуткащя, комуткативна компетенщя, вивчення та викладання тоземних мов у вищiй школi.
У зв'язку з розширенням ]шжкультурних професшних контакпв зростае потреба суспшьства у фах1вцях рiзного профшю, яю володдать шоземною мовою на професшному рiвнi. Однак, володiння шшомовним кодом, який дозволяе успiшно здшснювати мiжкультурно-професiйну взаемодiю, передбачае оволодiння не тшьки практичними навичками усного мовлення, а й професiйнозначущими концептами шофонно! культури, якi визначають специфiку сусшльно! й дшово1 поведiнки, детермiнуються впливом юторичних традицiй i звича!в, способу життя i т.п. Лiнгвосоцiопсихологiчнi та культуролопчш знання про iншомовний сощум створюють широкий контекст мiжкультурного стлкування, формують перцептивну готовнiсть до ефективного мiжкультурного дiлового спiлкування, до мiжнародного професiйного спiвробiтництва.
Проблема спiввiдношення мови й культури знаходиться сьогодш в центрi уваги як лiнгводидактики, комушкативно! лiнгвiстики, так i педагогiки, психологи, теорп комушкацп, лшгвокультурологп (Т. Астафурова, М. Баришнiков, I. Бiм, М. Гальскова, В. Карасик, Б. Латдус, С. Пасов, E. Hall, J. A.Van Ek та ш.). Не викликае сумшву той факт, що мова е засобом трансляци культури (В. Костомаров, В. Красних, А. Потебня, С. Тер-Мшасова). Пожвавлення штересу науково! громадськостi до проблем мови й культури, до створення адекватних умов до мiжкультурноl комушкацп, до «невдач» та «шсценденпв» у процес кроскультурного iншомовного спiлкування, а також переорiентацiею когштивно1 семантики в русло дослщжень кореспонденцiй мови, культури, етшчно1 свiдомостi обумовлило актуальшсть цього дослщження.
Мета. Аналiз проблеми вивчення «невдач» мiжкультурного спiлкування у викладаннi шоземно1 мови у ВНЗ.
Кожнiй людиш належить жити в суспiльствi, i тому сощальна iнтегрованiсть е надзвичайно важливим фактором ll життя. 1ндивщуальний розвиток кожно1 людини починаеться з ll поступового входження, включення в навколишнш свiт. З раннього дитинства людина засвоюе прийнятi манери поведшки i зразки мислення до тих тр,
ВИВЧЕННЯ «НЕВДАЧ» М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАЦИ В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНО1 МОВИ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
поки бiльшiсть i3 них не стають звичними. Це входження в CBiT вiдбуваeться шляхом засвоення iндивiдом необхщно1 кiлькостi знань, норм, щнностей, зразюв i навичок поведшки, що дозволяе йому iснувaти як повноправному члену сустльства. Основна причина цього процесу полягае в тому, що суспшьна поведiнкa людини не запрограмована природою, i тому щоразу iнофон змушений заново навчатися того, як розум^и нaвколишнiй свiт i реагувати на нього. Саме в процес вивчення iноземних мов шофон отримуе можливiсть здобувати тaкi знання.
Цей процес освоення iндивiдом норм суспшьного життя i культури позначаеться в рiзних гумaнiтaрних науках поняттями «шкультуращя» i «сощaлiзaщя». Ц поняття збiгaються один з одним за змютом, оскiльки обидва мають на увaзi засвоення людьми культурних форм (патершв, англ. pattern) будь-якого сустльства. Пщ остaннiми зазвичай розумiють стшю сукупностi технологiй мислення, поведiнки, взаемодй, послiдовностi дiй, побудови суджень, рiзнi культурнi формули i символи, що вщображають певнi уявлення про реальшсть. Тому в сучaснiй нaуковiй лiтерaтурi поняття «шкультуращя» i «сощaлiзaщя» нерщко використовуються як синонiми. Це характерно для групи дослiдникiв, яю дотримуються широкого розумiння термiнa «культура»: будь-яка бюлопчно не успадкована дiяльнiсть, зaкрiпленa певними результатами.
Мiжкультурнa комушкащя здiйснюеться в умовах значних культурно-обумовлених розходжень в комунiкaтивнiй компетенцй його учaсникiв, тaкi вiдмiнностi ютотно впливають на успiх чи невдачу комушкативно1 поди. Ця форма комушкацп характеризуеться тим, що li учасники при прямому контaктi використовують спещальш мовнi вaрiaнти i дискурсивнi стратеги, вщмшш вiд тих, якими вони користуються при спiлкувaннi всерединi одше! i ж культури. Часто використовуваний термш «кроскультурна комушкащя» зазвичай вщноситься до вивчення деякого конкретного феномена у двох або бшьше культурах i мае додаткове значення - порiвняння комушкативно1 компетенци, спшкування предстaвникiв рiзних культур.
Здaтнiсть до розвитку комушкативно1 компетентностi властива вшм представникам Homo sapiens, проте конкретна реaлiзaцiя цiеl здaтностi культурно обумовлена ушкальним iндивiдуaльним досвiдом кожно1 людини. Комушкащя е процесом обмiну повщомленнями. Постiйно вiдбувaеться вiдтворення смислiв, оскшьки вони не збiгaються нaвiть у людей, яю говорять однiею й пею ж мовою, якi виросли в однiй i тiй же культура Зрозумiло, що при наявносп рiзних культур i рiзних мов комушкащя ускладнюеться настшьки, що про повне розумшня можна говорити лише з певною iронiею. З народження людина належить багатьом групам, i саме в них формуеться ll комунiкaтивнa компетентнiсть. Бiльшi групи ютотним чином визначають когнiтивну i прагматичну засади комунiкaтивноl дiяльностi.
Комунiкaцiя мае мюце завжди, коли якiй-небудь поведшщ чи ll результатам приписуеться деяке значення i вони виступають як знаки або символи. З ушх вцщв символьно1 поведiнки в людському спiвтовaриствi нaйвaжливiшими е використання вербальное' комунiкaцil, яка супроводжуе ll невербальну поведшку. Таким чином, комунiкaцiя е складним, символьним, особистiсним, трaнсaкцiйним i часто неусвiдомлювaним процесом, який через потребу е неточним. Комушкащя дозволяе учасникам виражати деяку зовнiшню по вщношенню до самих учaсникiв
Канболоцька О. А.
шформащю, внутршнш емоцшний стан, а також статусш рол^ в яких вони перебувають один стосовно одного.
В умовах оргашзацп процесу навчання iноземних мов у вишах постае питання про необхщшсть пошуку шляхiв формування у студенев практичних навичок мiжкyльтyрноl комушкацп. Одним i3 ефективних способiв реатзацл цього завдання видаеться цiлеспрямоване вивчення рiзних випадкiв i3 «практики невдач» у сферi мiжкyльтyрноl комушкацп. Як вщомо, комушкативно1 невдачею називають повне або часткове нерозумшня висловлювання партнером комушкацп. Комyнiкативнi невдачi характеризуються як недосягненням комушкативно1 мети, так i «збоем» у спiлкyваннi. Головною причиною нерозумшня в мiжкyльтyрноl комушкацп е не вщмшшсть мовних систем, а вщмшнють нацiональних свiдомостей yчасникiв спiлкyвання. Культурний бар'ер, обумовлений рiзницею культур, е «прихованою завiсою впевненостi» (С. Тер-Мшасова), що своя культура - едина можлива, правильна i нормативна. Усвщомлення ще1 перешкоди в спiлкyваннi людей приходить у момент з^кнення або конфлшту «свое!» i «чужо!» культур.
Типолопя комyнiкативних невдач може бути рiзною. З лшгвютично1 точки зору комушкативш невдачi пов'язанi: з побудовою мови (недостатне володiння системою лексики, граматики, фонетики шоземно1 мови); з шдивщуальними розходженнями комyнiкантiв (приналежнiсть до рiзних культур чи мовних спшьнот); з прагматичними факторами (незнания правил комушкацп в рiзних ситyацiях спшкування, дискyрсивнi невдачi). Але вербальнi невдачi складно вiдокремити вiд невербальних: незнання iнофоном слова чи жеста (let bygones be bygones, a short shirt, a white elephant); неправильне сприймання жесив та приписування знаковое' функцп незнаковим одиницям шшо1 культури (бейсболки на головах американських студенпв, ноги на столi, «американська усмшка»).
Особливого значення набувае «зовнiшия штерференщя» як перенесення знака чи значення свое1 лшгвокультурно1 системи на шшу, в якiй вона зовсiм вщсутня, чи пов'язана з iншими значеннями. У свою чергу, значна увага надаеться «внyтрiшнiй» штерференцп, коли шофон намагаеться оперувати знаками iншоl мови, але використовуе !х неадекватно. До мовних помилок шофошв вiдносяться: фонетичш, фонологiчнi та iнтонацiйнi (hut - heart, ship - sheep); орфографiчнi (в украшськш рекламi англiйською мовою, в китайських шструкщях - росшською мовою); лексичнi (home - building, cushion - pillow, little - small, different - various, journey, travel, tour, trip); граматичш (Past Simple - Present Perfect, прийменники - in a tree, in the street, at school); дискурсивш помилки (порушення культурних норм та цшностей у процеш мiжкyльтyрноl комушкацп, етикетш, стереотипнi помилки, неволодiння ментальними стереотипами - так, у японщв свиня асоцiюеться з неохайнiстю, а не з повнотою, борсук - з хитрютю, цуценя для юпанщв - злобна людина, Kim для англшщв - вшьнолюбна людина та шш^; етнiчнi стереотипи -етношми («зробити щось по-татарськи», «гарячi фшсью хлопцi», «кавказький темперамент»); «енциклопедичнi помилки» як фоновi знання, якi вiдомi всiм носiям iншоl культури (King Arthur, Beowulf, Chauser, the Canterbury Tales, Шульга, Альоша Попович, Ярославна, Братик 1ванушка и т.д).
Помилки в мiжкyльтyрномy спiлкyваннi, якi супроводжують i провокують конфлiкт культур, сприймаються набагато болючiше i викликають бшьш негативну реакцiю, нiж помилки мовш. Як правило, мовнi помилки в мовi iноземцiв очiкyванi i
ВИВЧЕННЯ «НЕВДАЧ» М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАЦИ В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ ШОЗЕМНО! МОВИ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
легко прощаються. У той же час культурш помилки не прощаються HiKOMy, HaBiTb представникам шших культур. Пропонуемо на заняттях з шоземно1" мови у вищих навчальних закладах розглядати рiзнi ситуаци мiжкyльтypноro спiлкyвання, в яких мае мюце комyнiкативна невдача, нерозyмiння, викликане незнанням реалiй iншомовноï культури або рiзницею менталiтетiв взаемодiючих сторiн. Запропоновувати студентам тексти, як мiстять опис випадюв комyнiкативних невдач як у побутовому, так i в дшовому та науковому спшкуванш. Для обговорення кожноï ситyацiï слiд пропонувати ряд питань, наприклад: Why do you think Х behaved this way? What would you do in X's place? What would you say to your friend and colleague in this situation? Do you believe that people who are friends outside of work should leave their personal feelings at the door?
Висновки. Таким чином, у процес тренування монолопчного мовлення шоземною мовою спостерйаеться полшопчне обговорення випадюв iз життевоï практики мiжкyльтyрного спiлкyвання, обговорення причин виникнення i можливостей уникнення невдач. Це сприяе ефективному формуванню та розвитку навичок мiжкyльтyрноï комyнiкацiï у майбyтнiх участниюв мiжкyльтyрного спiлкyвання. Щоб уникнути комушкативних невдач, для yспiшного оволодiння чужою мовою та культурою необхщна акультуращя - засвоення людиною, яка виросла в однiй кyльтyрi, значних факторiв, норм та цiнностей iншоï культури, а також формування поваги, толерантного ставлення до iнших культур у рамках збереження нацiонально-кyльтyрноï iдентичностi.
Каниболоцкая О.А. Изучение «неудач» межкультурной коммуникации в процессе обучения иностранному языку в высшей школе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.98-101.
В статье раскрыта проблема изучения «неудач» межкультурной коммуникации в процессе изучения иностранного языка в высшей школе. Проанализировано понятие коммуникативной компетенции в контексте межкультурной коммуникации.
Ключевые слова: неудача, межкультурная коммуникация, коммуникативная компетенция, изучение и преподавание иностранного языка.
Kanibolotskaya O. Study of "failures" of intercultural communication in language teaching of students in universities // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). -№2. Part 1. -P.98-101.
In this article, the notion of study of "failures " of intercultural communication in foreign language teaching is studied. Current problems of intercultural communication are defined in the research. The article analyzes the notion of the communicative competence.
Key words: failure, intercultural communication, communicative competence, foreign language teaching.
Поступила доредакцИ' 27.04.2011 р.
