CC BY
30Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.148-152.
УДК 796.5-056.87:81'1 Л 98
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАЦП У СФЕР1 ТУРИЗМУ (НА МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, РОС1ЙСЬКО1 ТА Н1МЕЦЬКО1 МОВ)
Ляховин О.Б.
Дрогобицький державний педагог1чний ун1верситет iменi 1вана Франка, м. Дрогобич,
Украна
Стаття актуал1зуе проблеми мiжкульmуpноi комуткаци у сферi туризму на Mamepiani украЧнськоЧ, ростськоХ та тмецьког мов. У cmammi розглянуто важливi аспекти мiжкульmуpноi комуткаци, що притамант туристичнт сфepi: нацюнально-культурт стереотипи, комуткативш табу, вербальш та невербальн коди.
Ключовi слова: мiжкульmуpнa комуткащя, нацюнально-культурний стереотип, комуткативне табу, вербальний код, невербальний код.
Мiжкультурна комушкащя в сучасних умовах набула глобального характеру, тому виникло защкавлення цим явищем з боку представниюв багатьох галузей знань, зокрема соцюлоги, культурологи, лшгвокрашознавства, етнолшгвютики, комушкативно! лшгвютики тощо. Невщ'емною складовою мiжнародного туризму, що пропагуе сьогоднi пiзнання рiзних кра!н та культур, стае мiжнародна комунiкацiя. У такому контекст дослiдження мiжкультурноl комушкаци набувае особливо! aкmуaльносmi.
Отож, мета сmammi - аналiз актуальних проблем мiжкультурноl комушкаци у сферi туризму. Завдання статтi - визначення причин можливих комунiкативних девiацiй.
Термш <^жкультурна комушкащя», що був упроваджений американськими вченими Е. Холлом i Дж. Трейджером, позначае процес сшлкування людей, якi належать до рiзних нацiональних лiнгвокультурних спiльнот, послуговуються рiзними iдiоетнiчними мовами, вiдчувають лiнгвокультурну «чужиншсть» свого партнера зi спiлкування, мають рiзну комунiкативну компетенцiю, що може стати причиною комушкативних невдач або культурного шоку [1, c. 346]. Лшгвютичш дослiдження у сферi професшно! комушкаци, що пов'язанi з культурним зiставленням, здiйснювали Рон i Сюзан Сколлон [див.: 7]. Значний внесок щодо озробки зазначено! проблеми зробили також втизняш та зарубiжнi дослщники, зокрема В. Воробйов, Ф. Бацевич, П. Донець, Д. Гудков, I. Клюканов, Ю. Прохоров, А. Вежбицька, С. Гюнтер та iн. Дехто з дослщниюв уважае, що нацюнальна культура теж неоднорiдна i тому кожен з нас мае рiзний «нацюнально-культурний багаж», що може стати причиною комушкативних невдач навт в межах одше! лшгвокультурно! спiльноти. На цю особливiсть указуе i П. Донець, називаючи
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУЖКАЦП У СФЕР1 ТУРИЗМУ (НА МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, РОС1ЙСЬКО1 ТА Н1МЕЦЬКО1 МОВ)
комунiкацiю мiж носiями рiзних субкультур (етнiчних, репональних, вiкових, професiйних) у межах едино! нащонально! культури мiжсубкультурною [3, с. 54]. Проте ця проблема набагато бшьше торкаеться комушкацп, що зреалiзовуеться мiж представниками рiзних культур.
Сучасний свiт неможливо уявити без спшкування та взаемоди людей, якi належать до рiзних культурно-мовних середовищ. Завдяки туризму мiжкультурнi контакти стають частшими, а отже, мiжнародна комунiкацiя цшком логiчно стае важливою складовою туристично! дiяльностi. Туризм, що його пов'язують сьогоднi все частiше з явищем глобалiзащf, сприяе регулярним контактам мiж представниками рiзних культур.
Мiжкультурна компетентшсть сприяе виробленню практичних навичок сощокультурних комунiкацiй iз представниками iнших культур, дае змогу вивчати !х традици та максимiзувати спiвробiтництво i взаеморозумшня.
Туризм став визначальним чинником сощально! та культурно! iнтеграцi! й шструментом зростаючо! культурно! взаемоди. Вiн сприяе змщненню едностi суспiльства, поглиблюе сво!ми засобами та можливостями знання людей та народiв одне про одного, забезпечуе крос-культурш зустрiчi та дiалоги [див. про це: 4]. Мiжкультурна комунiкацiя у туризмi охоплюе кшька важливих аспектiв: мовну символiку, стереотипи, комушкативш табу, мовленневий етикет, максими спшкування, невербальш коди.
Комунiкацiя в подорожi може бути запланованою або незапланованою. Це може бути стихшна комунiкацiя туристiв у мiсцях курортного вщпочинку, наприклад, на морському або прському курортi. 1ншою буде комушкащя туристiв, якi вiдвiдують iсторико-культурнi пам'ятки, а ще iнакшою буде комушкащя у паломницькому туризмi чи у бiзнес-туризмi.
Рiвень мiжкультурно!, мiжсоцiумно! комушкацп в туризмi визначаеться, окрiм шшого, рiвнем особистiсного та цивiлiзацiйного розвитку представниюв рiзних соцiумiв, якi безпосередньо контактують мiж собою. Мiжкультурна мiжособистiсна комунiкацiя не зникае пiсля повернення турис^в з подорож, але тривае в !хньому власному соцiокультурному середовищ^ Духовно й культурно збагаченi шсля подорожi, туристи переносять мiжкультурний, мiжцивiлiзацiйний комунiкативний процес у власний сощокультурний простiр, реiнтерпретуючи сприйнятi пiд час подорожi запозиченi, а також експлшоваш завдяки мiжкультурному дiалогу власнi колективно-позасвiдомi соцiокультурнi моделi. Такий дiалог культур робить кожну з них бшьш унiверсальною, креативною, iнтегрованою у глобальний сощокультурний мультиверсум [6].
Невербальна поведiнка також впливае на перебiг мiжкультурно! комунiкацi!. Комунiкативнi девiацi! та «культурт пастки» можуть бути спричиненi юнетичною поведiнкою, вiдстанню мiж учасниками спшкування, рiзними нормами тривалостi пауз та специфшою використання паралiнгвiстичних засобiв, наприклад, зустрiчати гостей в Укра!нi прийнято хлiбом та сiллю на вишиваному рушниковi. Укра!нська лексема рушник мютить у своему значеннi етнокультурну шформащю. При цьому вона мае два лексико-семантичт варiанти, один з яких у росiйськiй мовi мае екывалент полотенце, а у другому значены пiд укр. рушник розумiють «шматок декоративно! тканини з вишиваним або тканим орнаментом, що традицiйно використовуеться оздоблення житла, в укра!нських народних обрядах i т. iн.» [5, с. 170]. Шмецька лексема Handtuch
у свщомост шмщв чи лексема полотенце у свщомосп рошян - шматок тканини для витирання рук, а для украшця рушник - нацюнально-культурний символ, тому украшська лексема рушник стала екзотизмом росшсько1 чи нiмецькоï мови. При перекладi доцiльно було б зберегти лексему рушник, додавши вщповщш коментарi для ознайомлення з украïнською культурою. Оскшьки лексеми Handtuch (нiм.) i полотенце (рос.) не мають еквiвалентноï прагматичноï семантики.
У свiдомостi представникiв рiзних культур проявляються також рiзнi, часом протилежш, стереотипи. В основi фразеолопзму «ïхати зайцем» (укр.), «ехать зайцем» (рос.) покладено нацiонально-культурний образ «зайця як полохливо1' тварини», що характеризуе пасажира без квитка, який теж вщчувае страх перед можливим контролем. I хоч в шмецькому соцюкультурному просторi зайця теж уважають полохливим, проте безквитковий пасажир - це «blinder Passagier» (шм.), що у перекладi означае «слiпий пасажир». Етимолопчно ж «blind» мало також значения таемно, приховано.
У Нiмеччинi тема мiжнародноï комунiкацiï в туризмi набувае все бшьшо1' популярностi. Свiдчения цього - поява мiжкультурних (крос-культурних) тренерiв, якi займаються аналiзом соцiокультурних контакпв, вербального та невербального спiлкувания представниюв рiзних культур. Мiжкультурний тренiнг - практичне навчання спiлкуванню з представниками iншоï нацiональноï лiгнгвокультурноï спiльноти, скероване на змшу комунiкативних i культурних пресуппозицiй, сформованих у межах рщно1' культури. Такий тренiнг сприяе шдвищенню толерантностi та сприйиятливостi [2, с. 176].
Туристичш органiзацiï та ус суб'екти туристично1' дiяльностi зацiкавленi в тому, щоб iноземнi туристи були задоволеш, а цього важко досягнути без урахування 1'х культурно!' приналежность Щоб уникнути небажаних конфлiктiв та непорозумшь, персонал готелiв, працiвники туристичних бюро, екскурсоводи та iн. повинш бути обiзнанi з культурними особливостями, законами спшкування, комунiкативними табу сво1х клiентiв.
У процесi порiвияния украшських, росiйських та нiмецьких етнiчних звича1в, максим спiлкувания, мовних та тематичних табу, пов'язаних iз туризмом, було видшено як низку мiжкультурних вщмшностей, так i подiбностей, наприклад, до комушкативних табу в Росiï та Укршш належить запитання: «Куди ти йдеш?», на що росiяни дають усталену вiдповiдь: «На Кудыкину гору», щоб уникнути вщповщ на небажане запитання. Уважаеться, що не варто розкривати сво1х намiрiв та розповщати, куди йдеш, оскiльки не матимеш удачi. У нiмецькiй соцiокультурнiй спшьноп це мовне табу вiдсутне.
Етшчш звича1, як складовi нацiональноï традици, також можуть стати причиною непорозумшь. В Укра1ш та Росiï побутуе омовлення правила «присiсти на дорогу», що мае стати запорукою вдалоï подорожi; у Росiï розповсюджений також шший звичай: «Перед тим, як вирушати у далеку дорогу, слщ доторкнутися до краю столу». Це також мае принести удачу.
Якщо рошяни та украïнцi радiтимуть дощев^ коли вирушатимуть в дорогу, то шмщ вважатимуть це невдачею. Це наслщок впливу народних прикмет та нацюнальних клiше. У Нiмеччинi прийнято вважати, що «Die Sonne lacht, wenn Engel reisen» («Сонце смiеться, коли подорожують ангели»), тобто гарш люди заслуговують гарноï погоди шд час подорожi. Натомiсть украïнцi та рошяни
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАЦИ У СФЕР1 ТУРИЗМУ (НА МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, РОС1ЙСЬКО1 ТА Н1МЕЦЬКО1 МОВ)
сприятливим уважатимуть дощ, оскiльки в !хшх культурах архетиповою е думка, що якщо хтось вирушае в далеку дорогу i раптом пiшов дощ - то це на щастя у дорозь
При лшгвокультурному зiставленнi були виявлеш також подiбностi у межах мови та культури укра1нсько1, росшсько! та шмецько! лiнгвокультурних спiльнот, зокрема звичаеве правило туристiв укидати монети до фонташв та водойм, що, за народними повiр'ями, гарантуе !хне повернення до цього мiсця, знаходимо у вшх вищезгаданих спiльнот. Отже, омовлення дп «кинуть монетку» (рос.), «укинути монету» (укр.), «eine Münze werfen» (шм.) буде зрозумiлим представникам усiх трьох етносiв.
Вплив нацюнальних звича!в i табу на маркетинговi стратеги туризму демонструе сьогоднi шмецька авiакомпанiя Lufthanse, що не мае аш тринадцятих, анi сiмнадцятих рядiв у лiтаках. I якщо значення числа «13» для украшця чи рошянина вiдоме, то вiдсутнiсть числа «17» викликае здивування. Проте для жителя Ггали чи Бразили саме число «17» прийнято вважати нещасливим, а оскшьки авiакомпанiя мае значний вщсоток перевезень iталiйських чи бразильських пасажирiв, то вона враховуе цю нацюнальну специфiку. Сучасна тенденцiя поширилася також у готельнiй справi. У деяких готелях вiдсутнiй тринадцятий поверх. У готелях, де часто зупиняються жителi Китаю, часто немае юмнат з номером «4» або 1'х 1'м не пропонують, ураховуючи, що для китайця «четвiрка» - це число, що приносить нещастя. Це вiяння прийшло з Америки i мае вже першi аналоги у Шмеччиш. Отже, значнi вiдмiнностi у лшгвокультурах вiдображенi саме у символу числа.
Термiни мови туризму також можуть спричинити непорозумiння у мiжкультурнiй комушкаци. Украшський термiн плацкарта (вщ нiмецького Platz -мiсце i Karte - квиток) - додаток до про!зного документа, що дае право пасажировi зайняти певне мюце у вагонi, каютi, автобусi тощо - вщповщае нiмецькому Platzkarte. Проте реали рiзняться мiж собою. У Кмеччиш дiють також квитки без плацкарти, тобто без фшсованого мюця у вагонi. А на залiзницях колишнього СРСР квитки без плацкарти продаються тiльки у потяги примюького сполучення (дизель та електропотяги). Це одна з найдешевших категорiй залiзничних вагонiв, в яких вiдсутнi дверi в купе, i е «боковЬ> мiсця вздовж по правiй сторош вагону (одне верхне, одне нижне в одному вiддiленнi).
Оскiльки сучасна украшська та росiйська термiнологiя туризму постшно поповнюеться, вона потребуе нормування та точного визначення понять, наприклад, пропонуючи гостям континентальний снiданок чимало готелiв уносять у меню те, що в Сврош прийнято називати американським сшданком (омлет з шинкою), натомiсть континентальний снiданок у Сврош (шм. еinfaches Frühstück або kontinentales Frühstück) - сшданок з хлiба, масла, конфiтюру та гарячого напою. Поняття такого типу повиннi бути ушфшованими.
Оскiльки туризм у шмеччиш мае довшу традицiю, нiж в Укра1ш чи рос^', то юнуе, вiдповiдно, бiльше нацiональних приказок та при^в'1в, пов'язаних з подорожуванням. Шмецькш мовнiй картинi свiту притаманнi при^в'я, що позитивно характеризують вплив далеких подорожей на свтогляд людини: Weite Reise macht weise (Далека подорож робить [людину] розумною; Wer weit wandert, kann weit zurückblicken (Хто далеко подорожуе, може далi бачити). 1нша приказка
вказуе та те, яким важливим е початок подороже Wer über die Schwelle ist, hat die Reise halb getan (Хто переступив порщ той здiйснив вже половину подорож^ i под.
Висновок. Отже, для усшшно! 1шжкультурио1 комушкацп у сферi туризму потрiбно виявити та зафшсувати вiдмiнностi комушкативно! поведшки представникiв рiзних культур та вивчити !х вербальнi та невербальнi коди, що складае перспективу подальшо! роботи.
Список л^ератури
1. Бацевич Ф. С. Основи комушкативно! лшгвютики. / Ф. С. Бацевич. - К. : Видавничий центр «Академ1я», 2009. - 376 с.
2. Бацевич Ф. С. Словник термшв м1жкультурно! комушкацп / Ф. С. Бацевич. - К. : Видавництво «Дов1ра», 2007. - 205 с.
3. Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации / П. Н. Донец. - Харьков : Штрих, 2001. - 384 с.
4. Енциклопедичний словник- довщник з туризму / В. А. Смолш, В. К. Федорченко, В. I. Цибух [передмова В. М. Литвина]. - К.: Видавничий Д1м "Слово", 2006. - 372 с.
5. Космеда Т. А. Аксюлопчш аспекти прагмалшгвютики : формування i розвиток категорп оцшки : [моногр.] / Т. А. Космеда. - Льв1в : ЛНУ ¡м. I. Франка, 2000. - 349 с.
6. Любивий Я. В. Фшософ1я туризму. Туристська д1яльшсть як чинник глобально! синерп! культур. - Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/filotur18.htm
7. Scollon, Ronald, Scollon, Suzanne. Intercultural Communication: A discourse approach. Oxford: Blackwell, 2001. - 316 с.
Ляховын Е.Б. Актуальные проблемы межкультурной коммуникации в сфере туризма (на материале украинского, русского и немецкого языков) //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.148-152.
Статья актуализирует проблемы межкультурной коммуникации в сфере туризма на базе украинского, русского и немецкого языков. Рассмотрен вопрос о важных аспектах межкультурной коммуникации, которые имеют место в туристической сфере: национально-культурных стереотипах, коммуникативных табу, вербальных и невербальные кодах.
Ключевые слова: межкультурная коммуникация, национально-культурный стереотип, коммуникативное табу, вербальный код, невербальные код.
Lyakhovyn O. B. The relevant problems of intercultural communication in the tourist industry (on basis of the Ukrainian, Russian and German languages) //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 148-152.
The article deals with the relevant problems of intercultural communication in the tourism industry on the basis of the Ukrainian, Russian and German languages. The author has analysed such important aspects of intercultural communication in the tourist industry as national-cultural stereotypes, communicative taboos, verbal and non-verbal codes.
Key words: intercultural communication, national-cultural stereotype, communicative taboo, verbal code, non-verbal code.
Поступила до редакцп 15.04.2011 р.
