CC BY
21
van Hoeven K.H., Kovatich A.J., Oliver R.E. et al. // Modern Pathol.- 1996.- Vol.9.- P.407-412.
42. Rb and p16INK4a expression in resected non-small cell lung tumors / Kratzke R.A., Greatens T.M., Rubins J.B., Maddaus M.A. et al. // Cancer Res.- 1996.-Vol.56.- P.3415-3420.
43. Relations between the expression of P53, c-erbB-2, ki-67 and HPV infection in cervical carcinomas and cervical dysplasias / Bar J.K., Harlozinska A., Sedlaczek P. et al. // Anticancer Res.- 2001.- Vol.21.- P.1001-1006.
44. Ruas M., Peters G. The p16INK4a/CDKN2A
tumor suppressor and its relatives: [review] // Biochim. Biophys. Acta.- 1998.- Vol.1378.- P.115-177.
45. Tam S.W., Shay J.W., Pagano M. Differential expression and cell cycle regulation of the cyclin-depen-dent kinase 4 inhibitor p16INK4a // Cancer Res.- 1994.-Vol.54.- P.5816-5820.
46. The genotypes and prognostic significance of human papillomaviruses in cervical cancer / Chen T. M., Chen C. A., Wu C. C. et al. // Inter. J. Cancer.- 1995.-Vol.57.- P.181-184.
УДК: 616-002:616.8-009.62:615.212.3:615.276:615.038]-092.9
О.В. Макаренко, ВИВЧЕННЯ АНАЛЬГЕТИЧНО1 ТА
ПРОТИЗАПАЛЬНО1 АКТИВНОСТ1 НОВИХ ПОХ1ДНИХ НОРБОРНЕНУ
В.Й. Мамчур
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра фармакологи та клiнiчноi фармакологи (зав. - д. мед. н., проф. В.Й.Мамчур)
Ключовi слова: анальгезгя, запалення, бшь, пох1дт норборнену, диклофенак натрт та парацетамол
Key words: analgesia, inflammation, pain, norbornen derivatives, dyclophenak natrium and paracetamolum
Резюме. На основании результатов фармакологических исследований определили достаточно высокую анальгетическую способность новых производных норборнена в условно терапевтических дозах (1/10 ЛД50) снижать ответную болевую реакцию при электрораздражении корня хвоста у крыс и снижать количество корчей у мышей, вызванных химическим агентом, а именно, 0,6% раствором уксусной кислоты. Тем самым выявлена у них способность влиять как на центральный, так и на периферический компонент формирования болевой реакции. По анальгетической активности производные норборнена сопоставимы с таким ведущим нестероидным противовоспалительным средством (НПВС), как диклофенак натрия, и ненаркотическим анальгетиком (ННА) парацетамол. Также в сравнении с известными классическими неопиоидными анальгетиками новые соединения ряда норборнена проявили противовоспалительную активность на модели экспериментального экссудативного воспаления, вызванного 1% раствором кар-рагенина.
Summary. Based on the results of pharmacologic investigation it was determined a reliably high analgesic ability of the new norbornen derivatives in conditionally-therapeutic doses (1/10 LD50) to decrease response pain reaction in electrically-induced irritation of tail root in the rats and to decrease the number of writhes caused by a chemical agent, namely by 0,6% vinegar acid solution. Thereby the ability to affect both central and peripheral component of forming of pain reaction in them was revealed. In analgesic activity norbornen derivatives are comparable with such leading nonsteroid antinflammatory drug (NSAD) as natrium dyclophenak and paracetamolum, a non-narcotic analgetic (NNA). As compared to well-known classic nonopioid analgetics the new combinations of norbornen row showed antiinflammatory activity on the model of experimental excudative inflammation, caused by 1% solution of carragenin.
У даний час неошощш анальгетики, а саме нестерощш протизапальш засоби (НПВС) i не-наркотичш анальгетики (ННА), належать до числа найважливших «симптоматичних» лшарських засобiв, яю широко застосовуються практично у
bcíx роздшах медицини. Це визначаеться уш-кальним поеднанням протизапальних, анальге-тичних, жарознижувальних та антитромботичних властивостей, що перекривають майже весь спектр основних симптомiв, характерних для
захворювань запально! природи. Такого од-ночасного поеднання позитивних ефектiв не спо-стерiгаeться у iнших вiдомих у медициш л> карських засобiв [1, 4].
Болезаспокшлива дiя ННА розвиваеться, як правило, через 0,5-2 години i виявляеться пе-реважно при помiрному больовому синдромi, особливо при соматичному болю, у меншiй мiрi при вiсцилярному та нейропатичному. Болезаспокшлива дiя ННА е, перш за все, наслщком !х головно!, ведучо! протизапально! ди, тобто по-в'язана, з одного боку, зi зниженням утворення медiаторiв запалення, як проявляють власти-востi алгогенних речовин (кшшв, проста-гландинiв), цитокiнiв (ФНО-а, ИЛ-1, ИЛ-8), нейропептидiв (субстaнцiя Р), а з шшого - змен-шенням набряку тканин у вогнищi запалення, ослабляючи тим самим мехашчне стискання но-цицепторiв у ньому [13]. Також вщомо, що, наприклад, у бiльшостi НПЗЗ знеболювальний ефект настае через 10-30 хвилин, а проти-запальний - через 2-12 годин. Ц факти свщчать про наявшсть не тiльки периферичного, але й центрального компоненту болезаспокшливо! ди, який не завжди пов'язаний з усуненням запально! реакцп [7].
Так, ключовим моментом у протизапальнш ди ненаркотичних анальгетиюв, i особливо НПЗЗ, е шпбування ними ферменту циклооксигенази (ЦОГ), тому протизапальш засоби нестеро!дно! природи шакше можуть називатися iнгiбiторaми ЦОГ або антициклооксигеназними засобами [3].
Враховуючи те, що бшьшють iз лiкaрських зaсобiв iз ще! групи викликають побiчнi ефекти, пов'язaнi з пригнiченням синтезу ЦОГ - 1 (гас-тропатп) [6], iнтенсивно ведеться пошук препарата, що не мають цих недолшв i в той же час володдать достaтнiми анальгетичним та протиза-пальним ефектами.
Мета наших дослщжень - визначення центрального та периферичного компонента у меха-нiзмi знеболювально! ди нових похщних норбор-нену (в дозi 1/10 ЛД50) С-45 (86,6 мг/кг), С-63 (87 мг/кг) i С-58 (12,3 мг/кг), як були синтезовaнi на кaфедрi оргашчно! хiмu Днiпропетровського На-цiонaльного Унiверситету i вивчаються в лабора-торiях кафедри фармакологи i клшчно! фармакологи [5], порiвняно з класичним НПЗЗ дикло-фенаком натрда (10 мг/кг) та ННА парацетамолом (300 мг/кг) [8], а також встановлення протизапально! активносп на моделi карагеншо-вого набряку.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослiди проведенi на 60 бших щурах масою 160±30 г, випадковим чином розбитих на 6 груп
(5 дослщних та 1 контрольну) по 10 тварин у кожнш, що знаходились у стандартних умовах вiвaрiю. Оцiнку антиноцицептивно! aктивностi проводили за методом електрошюрного подраз-нення кореня хвоста щура [11]. Для цього тва-риш дистaльнiше на 10 мм вщ кореня хвоста пiд шкiру вводилися стaлевi голчaтi електроди (дiaметр 0,5 мм). Оцшку больово! чутливостi здшснювали в початковому стaнi та через 30, 60, 90 i 120 хвилин тсля перорального введення дослщжуваних препaрaтiв по появi голосово! ре-акци (пiск, вокал) у вщповщь на поступово на-ростаюче електричне подразнення вщ стимулятора ЕСЛ -1.
Периферичний компонент болю оцшювали на моделi «оцтовокислих корчiв». Внутршньоче-ревинне введення розчину оцтово! кислоти сприяе зaгaльнiй активаци ноцицептивно! сис-теми та мiсцевому вивiльненню брадикшшу, пс-тaмiну, серотонiну, простaглaндинiв i лейко-трiенiв, що призводить до мимовшьних скоро-чень черевних м'язiв живота - «корчiв», якi супроводжуються витяганням зaднiх кiнцiвок та вигинанням спини [10]. Корчi викликають 0,6% розчином оцтово! кислоти iз розрахунку 0,1 мл на 10 г маси тварини, який вводять внутршньо-черевинно через 1 годину тсля перорального введення дослщного препарату [2].
Для моделювання гострого асептичного запа-лення у лабораторних тварин (миш^ щури) вико-ристовують рiзнi флогогени: карагенш, декстран, серотонiн, пстамш та iн. У процесi пошуку iнгiбiторiв ЦОГ на скринiговому еташ вивчення антиексудативних властивостей рекомендуеться використовувати з флогогенiв карагенш [12], а з лабораторних тварин - мишей масою 17-22 г. Дослщжуваш засоби вводили перорально за 1 годину до субплантарного введення 0,05 мл 1% розчину кaрaгенiну [2,9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Оцiнку антиноцицептивно! активносп проводили за методом електрошюрного подразнення кореня хвоста, для вивчення центрального компоненту болю ми реестрували вщповщну реак-щю вокала, одержaнi дaнi вiдобрaженi в таблищ.
Ми вiдзнaчили, що у вшх дослiджувaних за-собiв достатньо хороший анальгетичний потен-цiaл, так, у деяких зaсобiв пiк анальгетичного ефекту спостерiгaеться на 60 хвилиш дослщжен-ня. Сполуки С-58, С-63 та диклофенак натрда на 74,05% (р<0,05), 86,82% (р<0,05), i 82,74% (р<0,05) пiдвищувaли болезaспокiйливу здат-шсть по вiдношенню до покaзникiв початкового фону вщповщно та показали свою максимальну анальгетичну силу до больового подразнення на
05/ Том X / 4
17
цю годину експерименту. До 90 хвилини до-слщження практично вс препарати мали дос-татньо високу здатнють знижувати больовi под-разнення, свш максимальний анальгетичний ефект показав парацетамол - +146,63% (р<0,05) по вщношенню до покaзникiв початкового фону. У групи тварин, якi приймали диклофенак нат-рiю, на 90 хвилиш болезaспокiйливий потенцiaл почав знижуватися по вщношенню до покaзникiв початкового фону, який склав +63,95% (р>0,05).
Щц впливом ново! сполуки С-45 практично протягом пiвтори гоцини спостерiгалась дос-татньо виражена болезаспокiйлива цiя, так, на 60 хвилиш знеболювальний потенщал склацав +123,42% (р<0,05) по вщношенню до показникiв початкового фону та +117,22% (р<0,05) порiв-няно з показниками на дану годину контрольно! групи, до 90 хвилини щ показники знизилися до +106,85% (р<0,05) та +105,68% (р<0,05) идпо-вщно.
Вплив анальгетиков при пероральному введены! на piBeHb больового порогу при eлeктроподразнeннi кореня хвоста у штактних щур1в (n=10; M±m)
Доза, мг/кг Показники порогу больово! чутливосп, V
Препарат показники вихвдний стан 30 хвилин 60 хвилин 90 хвилин 120 хвилин
Контроль (0,9% розчин NaCl) 0,1 мл/ 100 г M ± m % ввд ВС 1,91±0,38 2,20±0,53 +15,18 1,80±0,58 -5,75 1,76±0,46 -7,85 1,50±0,37 -21,46
Диклофенак натрш 10 M ± m % в1д ВС % ввд контр. 1,97±0,39 2,52±0,60 +27,91 +14,54 3,60*±0,96 +82,74 +100 3,23±0,99 +63,95 +83,52 2,75±0,79 +39,59 +83,33
Парацетамол 300 M ± m % в1д ВС % ввд контр. 2,23±0,36 3,83*±0,57 +71,74 +74,09 4,87*±1,82 +118,38 +170,55 5,50*±2,19 +146,63 +212,50 4,37*±0,95 +95,96 +191,33
С-45 86,6 M ± m % в1д ВС % ввд контр. 1,75±0,34 2,52±0,60 +44,0 +14,54 3,91*±1,04 +123,42 +117,22 3,62*±1,11 +106,85 +105,68 2,62±0,48 +49,71 +74,66
С-58 12,3 M ± m % ввд ВС % ввд контр. 2,05±0,43 3,20±1,49 +20,88 -13,18 3,83*±1,54 +74,05 +52,77 3,29*±0,89 +108,22 +86,93 3,04±0,94 +97,78 +108,33
С-63 87,0 M ± m % ввд ВС % ввд контр. 1,58±0,34 1,91±0,18 +56,09 +45,45 2,75*±0,45 +86,82 +112,77 3,29*±0,45 +60,48 +86,93 3,12*±0,52 +48,29 +102,66
Прим1тка: * - р <0,05 -в1ропдш у пор1внянш до порогу больово! чутливост у вихщному сташ
У тварин, котрi приймали похiдне норборнену С-58, максимальний знеболювальний ефект про-явився на 90 хвилиш (+108,22% (р<0,05) по вщношенню до покaзникiв початкового фону) та до 120 хвилини експерименту трохи знизився -анальгетичний потенщал складав збшьшення на +97,78% (р<0,05) у порiвняннi з показниками вихiдного стану. Цшаво вiдзнaчити, що даний показник трохи, але все-таки перевершуе показ-ники анальгетично! aктивностi парацетамолу на дану годину експерименту +95,96% (р<0,05) по-рiвняно з показниками початкового фону. Под дiею похiдного С-63 болезaспокiйливa актив-нiсть нагадувала aнaльгезiю диклофенаку нат-рiю, так, на 60 хвилиш порiвняно з показниками початкового фону С-63 на +86,82% (р<0,05) тд-вищував порiг больового подразнення, а диклофенак натрда на +82,74% (р<0,05). До 90 хви-
лини цей показник знизився як для тварин, котрi приймали С-63, так i для щурiв, котрi приймали диклофенак нaтрiю до +63,95% (р>0,05) та +60,48% (р<0,05) вщповщно.
При вивченнi болезаспокшливо! aктивностi на моделi периферичного болю ми скористалися скринiнговою моделлю «оцтовокислих» корчiв. При введенш 0,6% розчину оцтово! кислоти практично вс дослiджувaнi засоби знижували кiлькiсть корчiв порiвняно з контрольною гру-пою (рис.1). Так, класичний НПВС диклофенак нaтрiю в дозi 10 мг/кг та нова сполука (похщне норборнену) С-63 практично однаково знижу-вали кiлькiсть корчiв, викликаних оцтовою кислотою, анальгетична актившсть порiвняно з контрольною групою становила +65,35% (р<0,05) та 64,95% (р<0,05) вiдповiдно. Пiд впливом парацетамолу спостер^алася найменша здaтнiсть до
зниження больових подразнень, викликаних вве-деням хiмiчного агенту, на 57,33% (р<0,05), але данi порiвняно з контрольною групою достатньо високi та вiроriдш. Так, лiдером у здатносп до знеболення виявилася нова сполука з ряду норборнену С-45 в дозi 1/10 ЛД50 (86,6 мг/кг), його анальгетичний потенцiал склав 68,86% (р<0,05).
Як видно з попередшх даних, похiднi норборнену володдать анальгетичним потенцiалом по-рiвняно iз вже достатньо вщомими НПЗЗ (диклофенак натрiю) та ННА (парацетамол). Але для вивчення широти фармаколопчно! ди похiдних норборнену ми дослщжували протизапальну ак-тившсть на моделi карагенiнового набряку та одержали наступи результати (рис. 2.).
(физ. раст) натшю мг/кг мг/кг мг/кг 300 мг/кг
мг/кг
юльюсть корчiв
Рис. 1. К1льк1сть корч1в на модел1 «оцтовокислих корч1в» шд впливом перорального введения
досл1джуваних препаратт
Так, практично всi дослiджуванi речовини знижували ексудативне запалення, викликане 1% розчином карагенiну, за винятком парацетамолу. Парацетамол трохи знижував запальний процес на 40,87% (р>0,05). Як i при вивченнi аналь-гетично! активност^ похiдний норборнену С-63 та диклофенак натрда знову проявили схож ре-зультати, так, вони однаково знижували ексуда-тивний набряк на +70,02% (р<0,05). С-58 не на
багато поступасться за сво!ми протизапальними властивостями (+63,97% (р<0,05)) дослiджува-ним препаратам. При експериментальному дос-лiдженнi здатностi препара^в знижувати ексуда-тивне запалення лщером виявилась сполука С-45, при рiвних умовах, в умовно терапевтичнш дозi 1/10 ЛД50 вона показала протизапальну ак-тивнiсть у 75,32% (р<0,05).
парацетамол 300 мг/кг С-63 87,0 мг/кг С-58 12,3 мг/кг
С-45 86,6 мг/кг
диклофенак натр1ю 10 мг/кгмг/кг
0 10 20 30 40 50 60 70 80
............................................................................................................1.....................................1,
г
¡11
к
к
Рис. 2. Протизапальна активн1сть на модел1 караген1нового набряку шд впливом перорального
введення дослвджуваних препарат1в
05/ Том X / 4
19
ВИСНОВКИ
Таким чином, на пiдставi вивчення фарма-колопчно! активност нових похiдних норборне-ну ми можемо зробити наступи висновки:
1. Щц дieю сполук ряду норборнену С-45, С-58 i С-63 в умовно терапевтичних дозах (1/10 ЛД50) спостер^аеться достатньо виражений ана-льгетичний ефект при електроподразненнi коре-ня хвоста щурiв, що досягаеться впливом на цен-тральний компонент формування больово! реак-ци, та по здатност знижувати больове подраз-нення дослiджуванi засоби можна розташувати у наступному порядку: парацетамол=С-58>С-63>С-45>диклофенак натрiю.
2. Похiднi норборнену достатньо добре зни-жують больовi подразнення, викликанi хiмiчним
агентом (0,6% розчин оцтово! кислоти), тим самим указуючи на свою здатнiсть кушрувати пе-риферичний компонент больово! реакци, по силi зниження больового подразнення, викликаного хiмiчним агентом, дослiджуванi речовини можна розташувати в наступному порядку: С-45>С-63=диклофенак натрiю>С-58>парацетамол.
3. Разом з яскравою знеболювальною дiею но-вi сполуки ряду норборнену С-45, С-58 i С-63 достатньо добре пригшчують запальний процес на експериментальнш моделi ексудативного за-палення (карагенiновий набряк). Так, за здатшс-тю знижувати ексудативне запалення дослщжу-ванi засоби можна розташувати у наступному порядку: С-45>диклофенак натрiю=С-63>С-58> парацетамол.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амосова К. Мехашзм да! нестерощних проти-запальних препарапв: значения селективного пригш-чення циклооксигенази -2 // Медицина свгту. - 1997.-№9. - С. 120-126.
2. Доклшчш цослiцження лшарських засоб1в: (Метод. рекомендацп)/ За ред. О.В. Стефанова. - К.: Видавничий дiм "Авщена", 2001. - 307с.
3. Коваленко В. Ревматоидный артрит: этиопато-генез, клиника, диагностика, лечение // Л1ки Украши.
- 2005. - № 2. - С. 15-19.
4. Насонова В.А., Насонов Е.Л. Рациональная фармакотерапия ревматических заболеваний. - М.: Литтера, 2003. - С. 22-34.
5. Новые оригинальные и комбинированные препараты с анальгетической активностью / Зленко Е.Т, Мамчур В.И., Опрышко В.И. и др. // Паллиативная медицина и реабилитация. - 2005. - №1. - С. 33.
6. Подплетняя Е.А., Мамчур В.И. Механизмы га-стродуоденотоксичности нестероидных противовоспалительных средств // Журн. АМН Украины. - 2005.
- № 1. - С.47-62.
7. Современные представления о механизмах терапевтического и побочного действия НПВС / Мамчур В., Подплетняя Е., Макаренко О. и др. // Вюн.
фармакологи та фармацп.- 2005. -№4.- С. 3-17.
8. Чекман 1.С., Казак Л.1. Диклофенак натрш -HOBi аспекти клшчно! фармакологи // Фармакол. BicH.-1999.- №6. - С. 38-40.
9. Яковлева Л.В., Зупанец И.А. Использование модели каррагенинового отека у мышей при поиске противовоспалительных средств / Харьк. гос. фарм. ин-т. - Х., 1987. - 6с. - Укр. - Деп. в УкрНИИНТИ 7.7.87, № 1908. - Ук 87.
10. Brune K., Lanz K. Mode of action peripherical analgesic //Arzneimittel - Forsch. - 1984. -Vol.34, N9a. - P. 1060-1065.
11. Carroll M.N., Lim R.K.S. Observations on neuropharmacology of morphine and morphinelike analgesia // Arch. Sut. Pharmacol. Ther. - 1960. - Vol. 125, N4.-P. 383-403.
12. Di Rosa M., Giroud J.P., Willoughby D.A. Sta-dies on the mediators of the acute inflammatory response induced in rats in different sites by carrageenan and turpentine // J. Patol. - 1971. - Vol.104, N15. - P. 29.
13. Hardman J.G., Gilman A.G., Limbird L.E. The pharmacological Basis of Therapeutics. - Ed.9. - New York: Macmillan Publishing CO, 1996. - 1841p.
