CC BY
24
6. Лесная энциклопедия. - В 2-х т. / под ред. А.М. Прохоров. - М. : Изд-во "Советская энциклопедия", 1986. - 1280 с.
7. Справочник растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ogorodnik. in.ua/plant/Ulmus.php.
Масловатая СА. Леонтяк Г.П. Декоративные виды и формы рода вязових (Ulmus L.) в Правобережной Лесостепи Украины и использование их в озеленении
По литературным источникам рассмотрено использование видового состава рода вязовых (Ulmus L.) в массивах, групповых посадках, аллейных и уличных насаждениях, в виде солитера перспективного и переднего плана, а также в виде формовых живых изгородей. Представители данного рода введены в культуру с древних времен и имеют множество садовых форм, которые целесообразно использовать в озеленении.
Ключевые слова: Ulmus L., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Mill., Ulmus carpini-folia Gled., декоративные формы, крона, солитер, озеленение.
Maslovata SA., Leontyak G.P. Decorative types and forms genus Elm (Ulmus L.) in elder Ukraine use their landscaping.
According to literary sources examined using species of the genus Elm (Ulmus L.) in the arrays, group plantings, path and street stands, as tapeworm perspective and foreground as well as molded hedges. Representatives of the kind introduced into the culture since ancient times and have many garden forms, which can be used in landscaping.
Keywords: Ulmus L., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Mill., Ulmus carpinifolia Gled., decorative forms, crown, solitaire, landscaping.
УДК581.165.7:635.043:582.866 Астр. 1.1. Миколайко1 -
Уманський НУС
ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦ1В ОБЛ1ПИХИ КРУШИНОПОД1БНО1 (Н1РРОРНАЕ ЯНАММОЮЕБ Ь.) МЕТОДОМ ЗЕЛЕНОГО СТЕБЛОВОГО ЖИВЦЮВАННЯ З 1ЗОЛЬОВАНОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
На основi результапв дослщження i аналiзу лгтературних джерел розглянуго ос-новш агротехшчш прийоми вирощування саджанщв облшихи крушинождабно! з iзольованою кореневою системою, яга передбачають зелене стеблове живцювання, вкоршення, стимулювання бюлопчно активною речовиною, дорощування та застосу-вання добрив, що забезпечуе отримання ягасного садивного матерiалу в агроеколопч-них умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Визначено оптимальш строки зеленого живцювання, типи пагона та його метамершсть, об'ем контейнерiв. Вивчено особ-ливост дорощування вкоршених зелених стеблових живщв сорпв облшихи в контейнерах до стандартних розмiрiв. ОбГрунтовано доцшьшсть застосування добрив.
Ключовг слова: живщ, вкоршення, прирют, бiологiчно активна речовина, кон-тейнери, садивний матерiал, дорощування, добрива.
Вступ. Розвиток сад1вництва в Украш, освоення штенсивних техно-логш розмноження та вирощування плодових 1 япдних культур, змша струк-тури 1 сортового складу насаджень, введення в культуру нових сорпв та ви-д1в потребуе розширення виробництва садивного матер1алу. Технологи виро-
1 Наук. керiвник: проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук
щування садивного MaTepiarty постiйно вдосконалюються в 6iK пiдвищення якостi та зниження собiвapтостi. Основним способом розмноження бiльшостi плодових культур е вегетативне розмноження, зокрема зелене стеблове жив-цювання [8].
Вирощування садивного мaтepiaлy плодових i ягiдних культур нерщ-ко супроводжуеться багаторазовими пересадками рослин. Внaслiдок чого через пошкодження коренево! системи спостершаються знaчнi втрати саджан-щв. Практика показуе, що нaйбiльш висока приживлюванють спостepiгaеться пiд час садшня рослин з непошкодженою кореневою системою. Такий мате-piaл, з iзольовaною кореневою системою, вирощують в контейнерах [9]. Ана-лiз лiтepaтypних джерел вщносно використання контeйнepiв для вкоршення живцiв показав, що даний спошб мае низку переваг та недолтв [1-4].
Однак у бiльшостi випадюв зeлeнi живцi в контейнерах укоршюються гipшe, нiж звичайним способом на грядках. Укоршеш рослини часто посту-паються контролю за сво!м розвитком, що пояснюеться зменшенням площi живлення i пepeгpiвом коренево! системи [7]. Кореневласне вирощування сорпв та форм облшихи кpyшиноподiбноl з закритою кореневою системою та всeбiчнe дослiджeння бюлогп !х розвитку та розмноження, безумовно, ак-туальне. У зв'язку з цим було поставлено завдання прискорити регенерацшш процеси у живщв облшихи кpyшиноподiбноl, пiдвищити !х стiйкiсть до нес-приятливих умов пiсля пересадження, що свою чергою дасть змогу тдвищи-ти eфeктивнiсть розмноження, це особливо важливо у paзi вегетативного роз-множення низки садових рослин.
Завдання ще! серп дослдав полягае у визнaчeннi оптимальних строюв, типу живця та його метамерносп, впливу бiологiчно активно! речовини, оптимального об'ему контeйнepiв, оцiнювaннi ефективносп способу вкоpiнeння та дорощування в зв'язку з сортовими особливостями.
Методика досл1джень. Дослщження проведено в розсадниках Уманського нащонального yнiвepситeтy сaдiвництвa i Нaцiонaльного дендро-логiчного парку "Софпвка" НД1 НАН Укра!ни. Об'ектами дослiджeнь були зaкономipностi прояву регенерацшно! здaтностi соpтiв облшихи крушино-подiбноl (Вiтaмiннa, Ки!вський янтар, Либщь) та чоловiчоl форми сорту Алей. Живцювання i вивчення регенерацшно! здaтностi проводили за загаль-новживаними методиками [6-8].
Для вкоршення живщв використовували високогабаритш нaдзeмнi споруди (теплищ сезонного використання) з автоматично регульованим режимом дpiбнодиспepсного зволоження. Субстратом для вкоршювання слугу -вала сумш торфу (рН 6,9) i чистого piчкового пiскy у спiввiдношeннi 4:1. Температура повггря у сepeдовищi укоршювання становила 30-35 °С, субстрату - 20-24 °С. Вiдноснa вологiсть повпря - у межах 80-90 %, штен-сивнiсть оптичного випpомiнювaння - 200-250 Дж/м -с.
У схему дослдав було включено вapiaнти, де факторами мшливосп виступали сорти, строки зaготiвлi та висаджування живцiв на вкоршення (1-10.VI, 1-10.VII, 1-10.VIII), зона пагона (аткальна, мeдiaльнa, базальна), бь ологiчно активна речовина ауксиново! природи (10 %-ний розчин калшно! солi а-нафтилоцтово! кислоти (КАНО) у концентрацп водного розчину
15 мл/л з 16-годинною експозищею), об'еми контейнерiв (0,5 л, 1,5 л), спосо-би дорощування. Для пiдвищення якост саджанцiв у контейнерах пiд час дорощування використовували кореневе тдживлення сумiшшю сечовини, суперфосфату та шрчанокислого калiю в спiввiдношеннi 5:4:1 при трьохразово-му внесеннi (1-10.IV, 1-10^1 та 1-10.VШ) та стимулювання бiологiчно активною речовиною КАНО у концентрацп водного розчину 15 мл/л.
Для виявлення кращого варiанта проведено аналiз економiчноl ефек-тивност вирощування садивного матерiалу облiпихи крушиноподiбноl на ос-новi стеблового живцювання. Для цього використовували такi показники: ви-хiд укорiнених живцiв, матерiальнi витрати, собiвартiсть, прибуток i рiвень рентабельностi [5]. Статистичну обробку результапв дослiджень проведено методом дисперсiйного аналiзу [10].
Результати досл1джень та Ух обговорення. Встановлено, що в умо-вах Правобережного Лiсостепу Укра1ни зеленим стебловим живцям облшихи не вшх сортiв, властива висока регенерацiйна здатнють. За результати досль джень виявлено, що за дотримання вшх агротехшчних прийомiв (зрiз живця, тип живця, оптимальш субстрати, полив, температурний режим, строки живцювання i вплив бюлопчно активно1 речовини), вкорiнюванiсть живщв обль пихи у всiх варiантах дослiду була досить високою. Встановлено, що здатнють до придаткового коренеутворення у зелених стеблових живщв залежить вщ 1х фiзiологiчного стану, зумовленого метамернютю пагонiв, а також вщ строкiв живцювання та бюлопчно активно! речовини.
Вщомо, що традицшна технологiя вирощування саджанцiв облiпихи передбачае висадження живцiв на вкорiнення за оптимально схемою 5x5 см [8]. Технолопя вирощування саджанщв у контейнерах передбачае вкоршення живцiв та !х дорощування до стандартних саджанцiв, тому об'ем контейнера повинен мати достатню площу живлення для росту i розвитку коренево! сис-теми. Вкоршеш живцi iз контейнерiв, порiвняно з живцями з гряд, характери-зувались компактною кореневою системою, сплетеною в щшьну груду за формою контейнера. При чому, живцi, вкорiненнi в контейнерах емшстю 1,5 л, майже вщповщали якостi живцiв iз гряд. Щд час порiвняння живцiв iз контейнерiв 1,5 л та 0,5 л, спостершались вiдмiнностi за ступенем розвитку: живщ вкорiненi в бшьшому об'емi, мали краще розвинену як надземну, так i кореневу системи.
Варто зазначити, що початок коренеутворення у зелених живщв, об-роблених кано, спостершався на 6-10 добу, масова поява корешв настае через 4-6 доби, що на 4-5 дiб рашше, залежно вiд сорту. Аналогiчна картина спос-терiгалась i за перюдами вкорiнення (початок укорiнення, масове вкоршення i початок росту пагона). Рiзниця в строках масового коренеутворення тд час живцювання 1-10.VI та 1-10.VII незначш i лише 1-10.VIII цей перюд затя-гуеться на 2-3 доби.
Найвища частка вкоршення зелених стеблових живщв належить сорту Ки!вський янтар (99,6 %), причому його перевага спостершаеться у всi перь оди живцювання та у рiзних за об'емом контейнерах, а характерним опти-мальним укорiненням вирiзнялись зелеш стебловi живцi, заготовленi та виса-дженi 1-10. VII у фазу штенсивного росту пагонiв та з об'емом контейнера 1,5 л, обробленш КАНО у концентрацп водного розчину 15 мл/л з 16-годин-
ною експозищею. Укоршенють у сорту Вiтамiнна при цьому становила 95,789,8 %, у сорту Либiдь - 99,2-95,0 % (табл. 1).
Табл. 1. Укортетсть i бюметричт показники зеленых стеблових живщв
облтихи залежно вид способу вкортення (оброблення КАНО, середне за 2008_2011 рр.)_
я я о Живщ з гряд Живщ з контейнер1в (1,5 л) Живщ з контейнер1в (0,5 л)
Генотип я п а - я ^ м я о я , 3 £ - не , % я о я , 3 £ - не , % м я о я , 3 £
н К т о а сг М ^ я Й 'я ве ор до к я к ° дп а й ^ я Й 'я ве ор до к я к ° & ^ дп а й м ^ я Й 'я ве ор до к Я 1 ° дп
I термш живцювання (1-10.У1)
А 70,6 40,6 4,9 69,8 60,6 7,9 69,6 30,6 4,7
Либщь М 85,8 66,8 5,8 85,6 76,8 8,8 83,8 56,8 5,6
Б 84,3 61,8 5,1 80,3 71,8 8,1 79,3 51,8 5,0
Кшвський А 69,3 44,8 4,7 68,6 64,8 7,7 67,3 34,8 4,6
М 86,9 68,8 5,6 87,2 78,8 8,6 84,9 80,8 58,8 5,4
янтар Б 85,8 65,1 4,8 84,4 75,1 7,8 55,1 4,6
А 63,5 42,1 3,6 63,8 62,1 6,6 61,5 32,1 3,4
В1тамшна М 74,1 65,2 4,1 75,2 75,2 7,1 72,1 55,2 4,0
Б 70,3 62,6 3,8 70,4 72,6 6,8 63,3 52,6 3,6
Алей (чолов^ ча форма) А М Б 68,7 80,1 76,5 46,4 51,9 48,6 3.7 4,0 3.8 67,9 80,6 76,7 58,4 61,9 58,6 6.7 7,9 6.8 65,7 78,1 73,5 38,4 41,9 38,6 3.6 3,9 3.7
Н1Р 05 2,5 3,1 0,8 1,8 3,4 0,7 2,2 3,0 0,8
II термш живцювання (1-10УП)
А 99,2 77,8 11,0 99,4 87,5 14,0 97,2 67,8 10,8
Либщь М 97,8 64,1 9,9 97,9 74,1 12,9 95,8 54,1 9,7
Б 95,0 47,6 8,8 95,8 57,6 11,8 93,0 37,6 8,6
Кшвський А 99,6 81,0 10,5 99,5 91,2 13,6 97,5 70,4 10,3
М 98,0 60,2 7,2 98,3 70,3 10,4 95,4 52,3 7,0
янтар Б 96,4 53,0 6,5 96,0 53,4 9,8 92,6 43,8 6,3
А 95,7 64,6 8,0 95,4 74,8 11,2 93,7 54,6 7,8
В1тамшна М 91,2 60,5 7,6 92,7 70,5 10,3 90,2 50,5 7,4
Б 89,8 49,7 6,8 89,2 59,7 9,6 87,8 39,7 6,6
Алей (чолов1-ча форма) А М Б 97,8 95,4 91,6 69,3 61,6 52,3 8,5 7,4 6,4 97,9 95,3 91,0 79,3 71,6 62,3 11,5 10,4 9,4 95,8 94,4 93,6 59,3 51,6 42,3 8.3 7.4 6,3
Н1Р 05 2,0 3,4 0,9 2,4 3,6 1,2 2,8 3,2 0,8
III термш живцювання (1-10.УШ)
А 75,8 50,8 5,1 76,1 71,8 8,1 61,8 41,8 5,0
Либщь М 60,1 49,7 4,8 62,3 59,7 7,8 57,1 38,7 4,6
Б 58,6 35,5 4,2 59,0 56,5 6,2 50,6 29,5 4,1
Кшвський А 76,9 52,1 4,8 77,4 72,1 7,8 64,9 42,1 4,7
М 62,3 48,9 4,4 62,6 58,9 7,4 50,3 38,9 4,3
янтар Б 59,1 36,2 4,0 50,3 55,2 7,0 47,1 26,2 3,9
А 64,1 44,6 4,1 63,9 64,6 7,1 52,1 34,6 4,0
В1тамшна М 52,8 32,9 3,8 53,4 52,9 6,8 48,8 30,9 3,7
Б 40,6 28,6 3,5 40,8 40,4 6,5 30,1 21,6 3,4
Алей (чолов1-ча форма) А М Б 70,1 56,3 46,9 48,6 43,6 32,9 3,9 3,7 3,4 70,4 55,8 47,2 68,6 55,6 42,9 6,9 6,7 6,4 66,1 50,3 44,9 38,6 31,6 28,9 3,8 3,6 3,3
Н1Р 05 3,6 3,8 0,6 3,8 4,2 0,8 3,2 4,2 0,6
У разi живцювання 1-10.VIII здатнiсть дослiджуваних сорпв до вкорь нення виявилась дещо слабшою, що пов'язано зi зменшенням природно! кон-центрацп речовин ауксиново! природи в пагонах рослин та початком процесу здерев'яншня.
Вихщ укоршених живцiв у разi оброблення !х КАНО, iстотно залежав вiд частини пагона, з яко! !х було заготовлено. Спостер^алось збiльшення вiд нижньо! базально! (Б) частини до верхньо! аткально! (А). Аналогiчнi законо-мiрностi спостерiгалися i у разi живцювання 1-10.VIII. Лише у разi живцювання 1-10.VI заготовлен живцi з аткально! частини пагона трав'яно! кон-систенцп гинули повнiстю, або вiдрiзнялись дуже слабкою регенерацiйною здатнiстю. Бюметричш показники розвитку коренево! системи у зелених стеблових живщв, залежно вщ зони пагона, були також бiльшi з аткально! частини пагона у разi живцювання 1-10.VII. Так, у сорту Вггамшна загальна довжина корешв I-го порядку за традицiйною технолопею вiдповiдала 64,6 см, у сорту Ки!вський янтар - 81.0 см, порiвняно з контейнерною технолопею 74,8 см та 91,2 см. При цьому довжина приросту надземно! частини була у сорту Ви'амшна - 8,0 см, та у сорту Ки!вський янтар - 10,6 см, а у разi вирощування в контейнерах 1,5 л - 11,2 см та 13,6 см вщповщно. Новоутво-рена коренева система у живщв з базально! частини пагона була дуже слабкою, а незначний надземний прирют був зумовлений низьким рiвнем пробу-дження пазушних бруньок.
Встановлено, що розвиток кореневласних рослин значною мiрою зале-жить вщ способу збер^ання та дорощування. Щд час весняно! ревiзil резуль-тати дослщу показали, що збереження вкорiнених живщв у контейнерах в умовах дрiбнодисперсного зволоження досягае 84-96 % саджанщв. Загниван-ня i iнших пошкоджень не спостерiгали. Весною наступного року вони починали активно рости i до осеш утворювали добре розвинену кореневу систему та надземну частину. Вiдомо, що рiчний цикл саджанця починаеться з тдви-щення акгивносп коренево! системи, в нш продукуються ауксини, якi пере-мiщуються в надземну систему та спричинюють початок вегетацп [6]. Доведено, що застосування КАНО для дорощування саджанщв облшихи крушиноподiбноl впливае на рют i розвиток коренево! та надземно! систем та тдвищувався вихщ саджанцiв товарного Гатунку (табл. 2.).
Значно тдвищити якiсть саджанцiв у контейнерах дае змогу викорис-тання тдживлень макро- i мiкроелементами. Внесення мшеральних добрив замiщуе втрату основних макроелеменпв К, Р, К субстрату, що вщбуваеться пiд час поливiв. Для контейнерно! технологil характерне внесення добрив протягом перюду вегетацil, з корекщею доз окремих макро- та мжроелемен-тiв на початку i в кiнцi сезону [6, 7]. Встановлено, що вирощування саджанщв облшихи крушиноподiбноl з iзольованою кореневою системою у разi трьохразового внесення (1-10.IV, 1-10.Ш та 1-10. VIII) сечовини, суперфосфату та ирчанокислого калт в спiввiдношеннi 5:4:1 не тшьки створюе бiльш потужну кореневу систему, а й збшьшуе надземну частину (табл. 2.).
Табл. 2. Buxid товарних кopеневлaснuх саджанщв обтпихи кpушuнoпoдiбнoï npu вupoщувaннi в контейнерах 1,5 л (живцювання I-I0.VII, живщ з аткальноТ 4acmuHu пагона, середне за 2008-2011 pp.)
Пеpе-зиму-вaлo poc-лин, % Обpoблення Bихiд caджaнцiв зa тoвapними raтyнкaми
вcьoгo, % I copт II copт д, н ,i o ffi и =s нц
% зaгaльнa дoвжинa кopенiв, ™ npHpicr нэдзем-ж>1 чac-тини, cм % зaгaльнa дoвжинa кopенiв, cм пpиpicт нaдземнoï чacтини, ем
copт Либщь
94,7 без oбpoблення 85,6 58,3 12Ü 54,6 21,5 1Q5 26,9 5,8
KAHO 88,2 74,5 155 77,1 8,7 124 5Q,6 5,Q
дoбpивo 86,1 7Ü,6 131 64,6 1Ü,3 117 42,4 5,2
KAHО+дoбpивo 89,5 79,6 19Ü 88,8 6,4 153 62,7 3,6
Н1Р 05 2,5 3,7 4,0 4,5 2,2 4,0 4,4 0,4
copт Kиïвcький ят^
9S,S без oбpoблення 86,Ü 55,6 136 57,9 22,7 1Q9 3Q,1 7,7
KAHO 88,Ü 71,4 164 79,7 1Ü,5 131 52,6 6,1
дoбpивo 86,4 7Ü,4 142 68,1 11,1 127 37,4 4,9
KAHО+дoбpивo 89,9 8Ü,1 21Ü 9Ü,2 6,3 148 64,1 3,5
Н1Р 05 2,2 4,2 4,6 4,3 2,0 3,8 4,7 0,6
copт Biтaмiннa
84,9 без oбpoблення 76,2 3Ü,9 1Ü1 49,7 35,3 95 19,8 1Q,Q
KAHO 78,5 48,2 122 65,4 21,4 1Q8 36,2 8,9
дoбpивo 75,8 45,8 115 53,8 22,8 1QQ 3Q,3 7,2
KAHО+дoбpивo 82,9 59,1 141 7Ü,1 17,1 122 41,4 6,7
Н1Р 05 3,0 3,9 4,8 4,6 2,2 3,6 4,5 0,8
copт Aлей (чoлoвiчa фopмa)
89,9 без oбpoблення 83,7 46,3 116 51,3 28,8 11Q 22,6 8,6
KAHO 85,9 59,1 134 69,7 19,6 12Q 42,8 7,2
дoбpивo 83,1 55,3 125 64,5 21,Ü 114 36,4 6,8
KAHО+дoбpивo 86,9 73,1 161 84,9 11,4 135 55,3 5,4
Н1Р 05 2,8 3,6 4,5 3,8 1,8 4,2 3,8 0,7
Шйвищими бioметpичними ^газни^ми хapaктеpизyвaлиcь copra Kиïвcький Mffrap тa Либщь, дещo нижчими - Ви^мт^ тa Aлей (чoлoвiчa фopмa) y paзi cинеpгiчнoгo впливу oбpoблення cyмiшшю дoбpив тa стимуля-тopoм pocтy KAHO y кoнцентpaцiï вoднoгo poзчинy 1S мл/л. Зaгaльнa дoвжи-нa кopенiв пpи цьoмy cтaнoвилa y copтy Либiдь 19Q-1S3 cм, y copтy Kиïвcь-кий Mffrap 21Q-148 cм, y copтy Biтaмiннa 141-122 cм, y copтy Aлей (чoлoвiчa фopмa) 161-13S cм, a виcoтa нaдземнoï бyлa вiдпoвiднo 88,8-62,7 cм, 9Q,2-64,1 cм, 7Q,1-41,4 cм тa 84,9-SS,3 cм.
Пicля кoнтейнеpнoгo дopoщyвaння пpoтягoм posy, кopеневлacнi poc-лини вiдпoвiдaли cтaндapтним вимoгaм, caдивний мaтеpiaл кpaще poзпoдi-лявcя зa тoвapними copтaми, в^тав^в здебiльшoгo пеpшoмy тa дpyгoмy то-вapнoмy copтy. Пiд чac copтyвaння caджaнцiв copтiв oблiпихи ^ушиго-пoдiбнoï дo пеpшoгo copтy вiднocили pocлини з виcoтoю нaдземнoï чacтини не менше нiж 6Q cм, дiaметpoм yмoвнoï кopеневoï шийки не менше нiж
10 мм, до другого сорту вщносили рослини з висотою надземно! частини не менше нiж 20 см, дiаметром умовно! коренево! шийки не менше нiж 6 мм.
Аналiз економiчно! ефективностi вирощування кореневласних саджанщв дослiджуваних сортiв дае пiдстави стверджувати, що саджанцi ха-рактеризувались низькою собiвартiстю вирощування та високим рiвнем рен-табельностi. Це зумовлено тим, що використання технологи стеблового жив-цювання у контейнерах з проведенням оптимальних агрозаходiв забезпечуе швидке одержання саджанщв товарних rатункiв за бшьшого виходу !х з оди-нищ площi. Контейнерна технологiя забезпечуе отримання товарного садив-ного матерiалу облшихи крушиноподiбно! на 36-48 % бшьше порiвняно з традицiйною. Собiвартiсть дорощування одного саджанця у контрольному варiантi дослiду змiнюеться в межах 28,7-36,3 грн/шт., а в дослiдних варiан-тах знижуеться до 12,8-17,4 грн./шт. За рахунок зниження собiвартостi дорощування кореневласних саджанщв у контейнерах у 3-4 рази зростае прибуток та узагальнювальний показник ефективност - рiвень рентабельной! (322,0 %).
Висновок. Пiдтверджено можливють вирощування кореневласного садивного матерiалу з iзольованою кореневою системою облiпихи крушиноподiбно! в агроекологiчних умовах Правобережного Люостепу Ук-ра!ни. При цьому доцшьно використовувати контейнери об'емом 1,5 л. Ви-робниче значення для розмноження облшихи мають як строки живцювання, так i зони ростового пагона. Найкращими показниками, за зазначеними дани-ми, мають медiальна i базальна зони пагона в I термш живцювання, аткальна i медiальна в II термш i апiкальна зона пагона в III термш живцювання. За су-купнютю бiометричних показниюв перевагу мае II термiн, який в умовах ви-робництва буде охоплювати перюд 1-10.УП. Пiд час дорощування варто вра-ховувати вимивання живильних речовин з субстрату та застосовувати трьох-разове кореневе тдживлення сум^ сечовини, суперфосфату та шрчанокис-лого калiю в стввщношенш 5:4:1.
Вирощування саджанцiв з закритою кореневою системою дало змогу використовувати !х для закладання плодоносних насаджень, скоротивши тер-мши вирощування садивного матерiалу на 1 рж.
Л1тература
1. Безух Е.П. Пути повышения эффективности производства саженцев плодовых и ягодных культур с закрытой корневой системой / Е.П. Безух // Плодоводство и ягодство России : сб. науч. работ ВСТИСП. - М. : Изд-во ВСТИСП, 1999. - Т. 6. - С. 117-121.
2. Жигунов А.В. Теория и практика выращивания посадочного материала с закрытой корневой системой / А.В. Жигунов. - СПб., 2000. - 293 с.
3. Контейнерный метод выращивания посадочного материала и перспективность его внедрения в питомники Саратовской области / под ред. В.Б. Любимова. - Балашов : Изд-во Николаев, 2004. - 20 с.
4. Куку Г. Выращивание саженцев с закрытой корневой системой в зависимости от субстрата / Г. Куку, В. Мында // Мобилизация адаптационного потенциала садовых растений в динамичных условиях среды : матер. Междунар. науч.-практ. конф., 24-26 августа 2004 г., ВСТИСП. - М. : Изд-во ВСТИСП, 2004. - С. 243-245.
5. ATOpieHKO М.В. Методика екож^чно! та енергетично! оцiнки типiв плодоягiдних на-саджень, помологiчних сор™ i результатiв технолопчних дослiджень у садiвництвi / М.В. Андpieнкo, П.В. Кондратенко, В.М. Васюта / за ред. О.М. Шестопаля. - К. : 1С УААН, 2002. - 133 с.
6. Радкевич Д.Б. Технология производства посадочного материала облепихи крушино-видной с закрытой корневой системой / Д.Б. Радкевич, М.С. Шалкевич, В.А. Самусь // Плодоводство : науч. тр. / Ин-ут плодоводства НАН Беларуси. - Самохваловичи, 2011. - Т. 23. - С. 247-257.
7. Самусь В.А. Особенности роста саженцев плодовых культур с закрытой корневой системой / В.А. Самусь, Р.Ф. Матвеева // Посадочные материалы для интенсивных садов : матер. науч. конф., Варшава, 13-15 сентября 1994. - Варшава : Изд-во SGGW, 1994. - С. 63.
8. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. -М. : Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
9. Точицкая А.И. Выращивание саженцев плодовых культур в контейнерах / А.И. То-чицкая // Плодоводство : науч. тр. / Ин-ут плодоводства НАН Беларуси. - Самохваловичи. -2006. - Т. 18, ч. 1. - С. 215-225.
10. Fisher R.A. Statistical methods for research workers / R.A. Fisher. - New Delhi : Cosmo Publications, 2006. - 354 p.
Миколайко И.И. Выращивание саженцев облепихи крушино-видной (Hippophae rhamnoides L.) методом зеленого стеблевого черенкования с изолированной корневой системой в Правобережной Лесостепи Украины
На основании результатов исследования и анализа литературных источников рассмотрены основные агротехнические приемы выращивания саженцев облепихи крушиновидной с изолированной корневой системой, которые предусматривают зеленое стеблевое черенкование, укоренение, стимулирование биологически активным веществом, доращивание и применение удобрений, что обеспечивает получение качественного посадочного материала в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины. Определены оптимальные сроки зеленого черенкования, типа побега и его метамерность, объем контейнеров. Изучены особенности доращивания укорененных зеленых стеблевых черенков сортов облепихи в контейнерах до стандартных размеров. Обоснована целесообразность применения удобрений.
Ключевые слова: черенки, укоренение, прирост, биологически активное вещество, контейнеры, посадочный материал, доращивание, удобрения.
Mikolajko I.I. The cultivation seedling's of the sea buckthorn by the method of the green stem cutting with the isolated root system in the conditions of the Right-bank Forest steppe of Ukraine
The main agro technical way's of the cultivation seedling's of the sea buckthorn with the isolated root system which foreknow the green stem cutting, rooting, stimulation by the bio-active substance, growing up and using manure that guarantee getting the high-quality planted material in the agroecological conditions of the Right-bank Forest steppe of Ukraine had been observed in the article as the result of investigation and analyze the literature. The optimal time of the green stem cutting, stem's types and their metamerism, container's volume had been determined. We can say that all of these are the fine possibility to take great emersion of the rooting stem cutting with the developed root system in short-term. The specialties of growing up rootaged green stem cutting of the culture sea buckthorn in containers to norm size were investigated in the article. The expediency of the using manure during growing up had been grounded.
Keywords: stem cutting, rooting, growth, bio-active substance, containers, planted material, growing up, manure.
