CC BY
12
ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГИ МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ
ТА НАУКИ
УДК 37.012+378.147+616.31 Н.П. Махлинець
ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК У СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА УМОВ НАВЧАННЯ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
!вано-Франювський нацiональний медичний уыверситет
Нин1 б1льш1сть студент1в стоматолопчних фа-культет1в навчаються за кредитно-модульною системою, де основний акцент припадае на само-ст1йну роботу студентв, перебудову викладання у вищш медичн1й школ1 з точним розподтенням часу заняття на теоретичну, практичну I самостшну роботу. За умови формування нового типу студента, який повинен акумулювати себе на кожнш хвилин заняття, I викладача, що доносить до студента теоретичн та практичн знання в ч1тких пром1жках часу, як не завжди в1дпов1дають конкретному шформацшно навантаженому заняттю [6, 9]. Кредитно-модульна система навчання выводить для самостшноТ роботи студент1в понад 40% годин навчальноТ' програми, тому в педагопчний процес необх1дно вносити корективи, як б моти-вували студентв стоматолог1чного факультету до вдосконалення практичних навичках, оскльки цього вимагае Т'хня майбутня профес1я.
Специф1ка кредитно-модульноТ' системи навчання в закладах медичного профтю передба-чае насичення навчального процесу елементами розвитку л1карського мислення, вдосконалення практичних навичок та вмшь 1з посл1довним анал1-зом та штерпретуванням отриманих результат1в [1, 6, 9].
В арсенал! сучасного викладача вищоТ школи е числены засоби передач! шформацп [7, 8, 10]. Кожний 1з них в1д1грае свою роль. У ход1 навчання студентв практичних навичок нами широко вико-ристовуеться теор1я про поетапне формування «розумових д1й та уявлень» [2, 3], зг1дно з якою формування розумових д1й приводить до заро-дження думки, а думка - це подвшне утворення: осмислення змюту д1Т' I власне мислення про нет, як про псих1чну д1ю, тобто суть останньо'. Друга частина це' дм е увага I ця внутр1шня увага фор-муеться через контроль за предметним змютом дм [3]. Зг1дно з ц1ею теор1ею в кожн1й людськй дм е
ор1ентовна, виконуюча та контрольна частини. Коли д1я стае розумовою I дал1 зм1нюеться в «ро-зум1ння», виконуюча частина - в автоматичне асоцшоване проходження об'ективного змюту дм в поле свщомосп, а контрольна - в акт звернення «я» на змют дм, тод1 власна активн1сть суб'екта, внутр1шня увага, св1дом1сть як акт зливаються в одне переживання [2].
Таким чином, виконання будь-яко' дм склада-еться з таких частин: ор1ентовно' та виконуючо', контрольно''. Перша частина вщповщае за осмис-лене виконання дм, правильн1сть та як1сть останньо'''. Друга частина - виконання само''' дм (брати в руку певний 1нструмент I виконувати конкретну мантуляцш). Третя частина - самоконтроль за правильнютю виконання дм [2, 3]. Формування того чи шшого процесу передбачае перш за все управлшня ор1ентовною частиною. У свою чергу це досягаеться за рахунок побудови схеми дш, вщ складу яко' залежить як1сть I, зрештою, вс1 вико-нан1 дм. Ми вид1ляемо загальн1 функц1ональн1 елементи схеми дм студента при виконанн практично'' навички: мета (що потр1бно зробити), вих1-дний матер1ал та його характеристика, знаряддя прац1, план та посл1довн1сть операци для реал1за-ци мети, контроль ( критерш адекватно виконано'
дм).
Побудова повно' схеми дозволяе студентам 1з першого разу правильно виконувати ту чи шшу ман1пуляц1ю. Другим важливим моментом е орга-н1зац1я умов для формування практично' дм та доведення и до необхщно' якост виконання. На кожне практичне заняття студенти отримують кон-кретизовану схему практично' навички, яку на початку практично' частини заняття читае викладач, а тод1 повтьно виконуе кожну з них. Згодом студенти самостшно читають схему I повтьно вико-нують елементи завдання. Коли схему мантуляцп перечитали та продемонстрували клька раз1в,
студенти запам'ятовують хщ практично'' навички I вже без звернення до схеми проробляють п. П1д час наступних тренувань студенти виконують елементи дй' все швидше, перетворюючи 'х на безперервний процес. Таким чином, завчена д1я перетворюеться в ст1йкий автоматизований навик.
Зазвичай пщ час традицшно'' форми навчання при демонстраци того чи шшого л1карського при-йому викладач бтьше акцентуе увагу студент1в на виконанн само'' дй' (виконуюча частина дм), у той час, коли студенти слабо усвщомлюють мету ви-конання дм, бо ор1еновна частина дм на занятт1 висв1тлюеться частково або пропускаеться. Нав1ть якщо викладач I звертае увагу на ор1ентовну час-тину дм та розкривае схему мантуляци, то в силу цтоТ низки суб'ективних причин студент 1з першо-го разу не запам'ятовуе схему виконано'' мантуляци. Саме тому в процеа заняття виникае цта низка помилок при спроб1 проробити певну маж-пуляц1ю. Ттьки при тривалому повторенн1 дй по-чинае формуватися необх1дна навичка. При такому навчанж немае жодно' гарантй, що студент знайде необхщну схему виконання мажпуляцй, тому не варто над1ятися, що сформована навичка в майбутньому буде виконуватися правильно I швидко. Для пщтвердження теорй поетапного фо-рмування «розумових д1й та уявлень», що допо-магае студентам без зусиль автоматизувати прак-тичн1 навички, нами було проведено низку експе-римент1в.
Мета роботи - пщвищити ефективн1сть засво-ення практичних навичок студентами стоматоло-г1чного факультету.
Матерiали i методи дослщження
1з р1зних груп студент1в IV курсу навмання було вибрано 60 студент1в, яких под1лили на 2 р1вно-ц1нн1 групи. Студентам I групи (30 ос1б) викладач пояснював значення практично'' навички (пластика вуздечки губи) та подавав конкретизовану схему мажпуляцй. До заняття була подготовлена схема дш пщ час пластики вуздечки губи. У нш ми вид1лили окрем1 елементи: мета дй, вих1дний ма-тер1ал I його характеристика, знаряддя дй' (шстру-менти), план та послщовнють операцй для досяг-нення мети, елементи контролю за правильнютю дй'. Важливим моментом при побудов1 схеми дй' е пояснення окремих етажв ман1пуляцй малюнками (положення скальпеля, затискача, голкотримача, основы етапи мантуляци, елементи контролю).
Студентам II групи (30 ос1б) проводили тради-цшне навчання: викладач пояснював значення мантуляци, а тод1 повтьно демонстрував и на поролоновому муляж1 слизово'' оболонки присшка рота I пропонував студентам повторити практичну навичку.
Ми проводили пор1вняння усшшносп засвоен-ня практичних навичок та пром1жку часу, затра-ченого викладачем на вироблення в студент1в ст1йко'' автоматизовано' навички, осктьки зг1дно з кредитно-модульною системою студенти мають строго розд1лен1 часов! пром1жки на теоретичну,
практичну та оцшюючу (тестову) частини.
Результати дослщження та 1х обговорення
Результати досл1дження показали, що 98,0% студент1в I групи з першого разу провели практичну навичку правильно, жсля проведення десяти мажпуляцш у вс1х студент1в I групи виробився стшкий автоматизований навик, що зайняло у ви-кладача 32 хв. Пюля традиц1йного навчання пластики губи в 34,3% студент1в II групи виробився довол1 ст1йкий автоматизований навик, однак 45 хв, як1 призначеж для практично'' частини заняття за кредитно-модульною системою, було недоста-тньо. Потр1бно зазначити, що основн1 дй студент1в у II груп1 супроводжувалися великою к1льк1стю по-милок, на виправлення яких викладач затрачав багато часу. Ттьки при тривалому повторены методики пластики губи в студент1в починала формуватися необхщна навичка. Для того, щоб виро-бити стшку автоматизовану навичку в студент1в 2'' групи, викладач затрачав удв1ч1 б1льше часу, н1ж у 1-й груп1. Студенти II групи не змогли пояснити, чим вони керувалися пщ час проведення мажпу-ляцй, жоден 1з них не пояснив правила контролю за послщовнютю дш.
Досл1дження, проведене на кафедр1 х1рург1чно'' стоматологй ДВНЗ «Iвано-Франкiвський нацю-нальнй медичний ужверситет», пiдтверджуе, що орiентовна основа е визначаючим фактором при формуванж практичних навичок та знань. При не-органiзованому процеа навчання практичних навичок i вмiнь 'х стiйке формування вщбуваеться дуже повiльно в процесi проб та помилок.
Обговорення
Сучасна система осв^и у вищих медичних на-вчальних закладах вимагае пошуку оптимальних методик навчання студенев [1, 3, 4, 10, 11, 12]. Наше дослщження базувалося на доцтьносп ви-користання поетапного формування «розумових дш та уявлень» за умови кредитно-модульно' сис-теми навчання. У дослщження було вибрано 60 студенев, яких подшили на 2 рiвноцiннi групи. Студентам I групи (30 оаб) викладач пояснював значення практично'' навички та подавав конкретизовану схему мантуляци. Студентам II групи (30 оаб) проводили традицшне навчання: викладач пояснював значення мантуляцй, а по™ повн льно демонстрував и на муляжк Результати дослщження показали, що 98,0% студенев I групи з першого разу провели практичну навичку правильно i лише в 34,3% студенев II групи виробився стшкий автоматизований навик. Розроблена методика е ефективним засобом направленого формування в студенев комплексу мануальних дш. Створення схем дш при конкретнш мантуляци до-помагае в ходi проведення практичних занять за кредитно-модульною системою, осктьки в студенев за короткий промiжок часу виробляеться стшка ав-томатизована практична навичка, що е необхщним за умови кредитно-модульно'' системи. Отримаы нами результати дослщження пщтверджуються ро-
ботами Ыших дослщниш [1, 3, 5]. 5.
Висновки
1. Розроблена методика е ефективним засо-бом направленого формування в студентв ком- 6. плексу мануальних дш.
2. При кредитно-модульнш систем! навчання у вищих медичних навчальних закладах викори- 7 стання поетапного формування «розумових д1й та уявлень» е необх1дним та ефективним методом засвоення практичних навичок. 8
Перспективи подальших дослiджень: роз- . робити навчальн1 схеми для шших практичних навичок 1з х1рурпчноТ стоматологи для навчання сту- 9 дентв стоматолог1чного факультету.
Лiтература
1С
1. Буряк В. Методологчний процес побудови навча-льного процесу / В. Буряк // Вища школа. - 2007. -№ 1. - С. 10-21.
11
2. Гальперин П. Я. Умственное действие как основа формирования мысли и образа [Electronic resource]: http: //: // www.psychology-online.net.
3. Гальперин П. Я. К проблеме внимания [Electronic resource]: http: // www.psychology-online.net.
4. Гершунский Б. С. Образовательно-педагогическая прогностика / Б. С. Гершунский // Теория, методика, практика. - М.: Наука, 2003. - С. 368-405.
Резюме
Кредитно-модульна система навчання вимагае вщ студента i викладача акумулювати увагу ттьки на найнеобхщшших теоретичних та практичних моментах навчання, оскльки високий вщсоток матерiалу студент опрацьовуе самостшно. Практичн навички - необхщний елемент навчання майбутнього стоматолога, оскльки вони необхщш для практично' дiяльностi лкаря. Автори рекомендують використовувати поетапне формування «розумових дш та уявлень» для формування автоматизованих практичних навичок. При використанн чинноТ системи подготовки студентв для засвоення знань та навичок iз хiрурпчноТ стоматологи досить часто виявляеться низька засвоюванють матерiалу студентами. Основною причиною такоТ' ситуаци е вщсутнють педагогчно обГрунтованоТ методики, яка б дозволяла доводити формування окремих технчних прийомiв до автоматизму. Дослiдження були присвячен розробцi способiв направленого формування практичних знань та навичок iз хруртноТ стоматологiТ за умов навчання студентв за кредитно-модульною системою. 1з студентiв IV курсу навмання було вибрано 60 студентв, яких подшили на 2 рiвноцiннi групи. Студентам I групи (30 осб) викладач пояснював значення практичноТ навички та подавав конкретизовану схему мантуляци. Студентам II групи (30осб) проводили традицшне навчання: викладач пояснював значення мантуляци, а потм повiльно демонстрував ТТ на муляжi.
Порiвняли успiшнiсть засвоення практичних навичок та промiжку часу, затраченого викладачем на вироблення в студентв стшкоТ автоматизованоТ навички.
Результати дослщження показали, що 98,0% студентв I групи з першого разу провели практичну на-вичку правильно, i лише в 34,3% студентв II групи виробився стiйкий автоматизований навик. Розроблена методика е ефективним засобом направленого формування в студентв комплексу мануальних дш. Створення схем дш при конкретнш мантуляци допомагае в ходi проведення практичних занять за креди-тно-модульною системою.
Кпючовi слова: навчальний процес, практичн навички, кредитно-модульна система, студенти.
Резюме
Кредитно-модульная система обучения требует от студента и преподавателя аккумулировать внимание только на самых необходимых теоретических и практических моментах обучения, поскольку высокий процент материала студент учит самостоятельно. Практические навыки являются необходимым элементом обучения будущего стоматолога, поскольку это необходимо для практической деятельности врача. Авторы рекомендуют использовать поэтапное формирование «умственных действий и представлений» для формирования автоматизированных практических навыков. При использовании существующей системы подготовки студентов для усвоения знаний и навыков по хирургической стоматологии довольно часто отмечается низкая усвояемость материала студентами. Основной причиной такой ситуации является отсутствие педагогически обоснованной методики, которая бы позволяла доводить формирование отдельных технических приемов до автоматизма. Исследования были посвящены разработке способов на-
Гончарова Н. Г. Психоф1зюлог1чш пщходи у технологи навчання студент1в-медик1в / Н. Г. Гончарова, О. В. Морозова // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 6. - С.162-163. В1тенко I. С. Психолотш основи професйноТ подготовки смейного л1каря / В1тенко I. С. - Харкв, 2000 - 56 с.
Вороненко Ю. В. Проблеми охорони здоров'я та обГрунтування перспектив розвитку вищоТ медич-ноТ осв1ти в УкраТы / Ю. В. Вороненко // Медична осв1та. - 1999. - №1. - С. 6-11. Перспектива осв1тш технологи: [наук.-метод. по-с1б.] ; за ред. Г. С. Сазоненко. - К.: Гопак, 2000. -324 с.
Самодрин А. П. Школотворення на злам1 стол1ть / А. П. Самодрин // Постметодика. - 2001. - № 5-6. -С. 30-35.
Секун В. И. Психологические проблеми медицинских работников / Секун В. И., Соколова Э. А. // Здравоохранение. -1999. - № 11. - С. 25 - 27. Скрипнков М. С. Особливост та основн напрямки розвитку вищоТ стоматолог1чноТ осв1ти в УкраТн / М. С. Скрипнков // Стоматолог. - 2000. - № 1-2. -С. 9.11.
Стаття надшшпа 16.09.2015 р.
правленного формирования практических знаний и навыков по хирургической стоматологии в условиях обучения студентов по кредитно-модульной системе. Из студентов IV курса наугад было выбрано 60 студентов, которых разделили на 2 равноценные группы. Студентам I группы (30 чел.) преподаватель объяснял значение практического навыка и подавал конкретизированную схему манипуляции. Студентам II группы (30 чел.) проводили традиционное обучение: преподаватель объяснял значение манипуляции, а затем медленно демонстрировал ее на муляже.
Проводили сравнение успешности усвоения практических навыков и промежутка времени, затраченного преподавателем на выработку у студентов устойчивого автоматизированного навыка. Результаты исследования показали, что 98,0% студентов I группы с первого раза провели практический навык правильно и только в 34,3% студентов II группы выработался устойчивый автоматизированный навык. Разработанная методика является эффективным средством направленного формирования у студентов комплекса мануальных действий. Создание схем действий при конкретной манипуляции помогает в ходе проведения практических занятий по кредитно-модульной системе.
Ключевые слова: учебный процесс, практические навыки, кредитно-модульная система, студенты.
UDC 37.012+378.147+616.31
REQUIREMENTS FOR THE FORMATION OF PRACTICAL SKILLS IN STUDENTS OF DENTAL FACULTIES IN THE LEARNING ENVIRONMENTS UNDER CREDIT-MODULAR SYSTEM
Makhlynets N. P.
Ivano-Frankivsk National Medical University
Summary
Credit-modular system of education requires students and teachers to pay attention only to the most essential moments of theoretical and practical training, as a large percentage of the material is being learnt independently by the student. Practical skills training is an essential element of the future dentist's training bea-cause it is necessary for a doctor's practice. We recommend using stepwise formation of "mental actions and ideas" for automatic formation of practical skills. When using the existing system of preparation of students for learning and developing skills in dental surgery, low comprehensibility of the material by students is often marked. The main reason for this situation is the lack of pedagogically based methods which would allow to prove the formation of particular techniques to automatism. Our research has been devoted to developing methods of directed formation of practical knowledge and skills in dental surgery in the learning environments under credit-modular system. 60 fourth-year students were randomly selected and divided into two equal groups. Students of the 1st group (30 participants) were explained the importance of practical skills and then handed specified manipulation scheme. Students of the 2nd group (30 participants) were educated in a traditional way: the teacher was explaining the meaning of a manipulation, then was slowly showing it on a waxwork.
We conducted comparison of mastering the practical skills and length of time teacher spent during developing sustainable automatic skills in students. The results showed that 98.0% of students had mastered a practical skill correctly from the first and only 34.3% of students of the second group developed an automatic sustainable skill. The technique is an effective means of directed formation of manual actions in students. Creating schemes of actions of a particular manipulation helps during practical lessons under credit-modular system.
Keywords; educational process, practical skills, credit-modular system, students.
