CC BY
6
УДК 37.012+378.147+616.31 Н.П. Махлинець
ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК У СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА УМОВ НАВЧАННЯ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
!вано-Франювський нацiональний медичний унiверситет
У наш час бтьшють студентiв стоматолопчних факультетiв навчаються за кредитно-модульною системою, де основний акцент припадае на само-стiйну роботу студентiв, перебудову викладання у вищш медичнiй школi з точним розподiленням часу заняття на теоретичну, практичну i самостшну роботу за умови формування нового типу студента, який мае акумулювати себе на кожнш хвилин заняття, i викладача, який доносить до студента теоретичн та практичн знання в чiтких промiжках часу, що не завжди вщповщають конкретному ш-формацiйно навантаженому заняттю [6, 9]. Кре-дитно-модульна система навчання вщводить для самостшноТ роботи студенев понад 40% годин навчальноТ програми, тому в педагогiчний процес необхщно вносити корективи, якi б мотивували студенев стоматологiчного факультету до вдос-коналення практичних навичок, осктьки цього вимагае Тхня майбутня профеая.
Специфiка кредитно-модульноТ системи навчання в закладах медичного профтю передба-чае насичення навчального процесу елементами розвитку лiкарського мислення, вдосконалення практичних навичок та вмшь iз послщовним ана-лiзом та iнтерпретуванням отриманих результат [1, 6, 9].
В арсеналi сучасного викладача вищоТ школи е численнi засоби передачi шформацп [7, 8, 10]. Кожний iз них вiдiграе свою роль. У ходi навчання студентiв практичних навичок ми широко викори-стовуемо теорш про поетапне формування «ро-зумових дш та уявлень» [2, 3], зпдно з якою формування розумових дш приводить до зародження думки, а думка - це подвшний утвiр: осмислення змiсту дм i власне мислення про неТ як про психiч-ну дш, тобто суть останньоТ. Друга частина ^еТ дiТ - це увага, i ця внутрiшня увага формуеться через контроль за предметним змютом дм [3]. Зп-дно з ^ею теорiею в кожнiй людськш дiТ е орiен-товна, виконуюча i контрольна частини. Коли дiя стае розумовою i далi змшюеться в «розумшня», виконуюча частина - в автоматичне асоцшоване проходження об'ективного змюту дiТ в поле свщо-мостi, а контрольна - в акт звернення «я» на змют дм, тодi власна активнiсть суб'екта, внутршня увага, свiдомiсть як акт зливаються в одне пере-живання [2].
Отже, виконання будь-якоТ дм складаеться з таких частин: орiентовноТ та виконуючоТ, контрольно!'. Перша частина вщповщае за осмислене виконання дм, правильнiсть i якiсть останньоТ.
Друга частина - виконання власне дм (брати в руку певний шструмент i виконувати конкретну манту-ляцiю). Третя частина - самоконтроль за правильною виконання дм [2, 3]. Формування того чи шшо-го процесу передбачае, перш за все, управлшня орiентовною частиною. У свою чергу це досягаеться за рахунок побудови схеми дш, вщ складу якоТ за-лежить якiсть i, отже, всi виконан дй. Ми видiляемо загальнi функцюнальы елементи схеми дй студента при виконанн практичноТ навички: мета (що потрiб-но зробити), вихiдний матерiал i його характеристика, знаряддя пращ план i послiдовнiсть операцй для досягнення мети, контроль (критерш адекватно виконаноТ дй).
Побудова повноТ схеми дозволяе студентам iз першого разу правильно виконувати ту чи шшу манiпуляцiю. Другий важливий моментом - це ор-ганiзацiя умов для формування практичноТ дй та доведення ТТ до необхiдноТ якост виконання. На кожне практичне заняття студенти отримують конкретизовану схему практичноТ навички, яку на початку практичноТ частини заняття зачитуе ви-кладач, а по™ повтьно виконуе кожну з них. Згодом студенти самостшно читають схему i по-вiльно виконують елементи завдання. Коли схему мантуляцп перечитали i продемонстрували кiль-ка разiв, студенти запам'ятовують хiд практичноТ навички i вже без звернення до схеми вiдпрацьо-вують ТТ. Пiд час наступних тренувань студенти виконують елементи дiТ все швидше, перетворю-ючи Тх на безперервний процес. Таким чином, за-вчена дiя перетворюеться в стiйкий автоматизо-ваний навик.
Зазвичай пщ час традицiйноТ форми навчання при демонстрацй того чи шшого лiкарського при-йому викладач бтьше акцентуе увагу студентiв на виконанш власне дiТ (виконуюча частина дй), у той час, коли студенти слабо усвщомлюють мету виконання дй, бо орiентовна частина дй на занятп висвп"люеться частково або пропускаеться. Навпъ якщо викладач i звертае увагу на орiентовну части-ну дй та розкривае схему мантуляцп, то через цту низку суб'ективних причин студент iз першого разу не запам'ятовуе схему виконаноТ мантуляцй. Саме тому в процеа заняття виникае цта низка помилок при спробi виконати певну мантуляцю. Тiльки за тривалого повторення дй починае формуватися не-обхiдна навичка. При такому навчаны немае жодноТ гарантй, що студент знайде необхщну схему виконання манiпуляцй, тому не варто надiятися, що сформована навичка в майбутньому буде викону-
ватись правильно i швидко. Для пщтвердження те-орп поетапного формування «розумових дiй та уявлень», що допомагае студентам без зусиль автома-тизувати практичнi навички, ми провели низку екс-периментiв.
Мета роботи - пщвищити ефективнiсть засво-ення практичних навичок студентами стоматоло-пчного факультету.
Матерiали i методи дослщження
1з рiзних груп студентiв IV курсу навмання було вибрано 60 студенев, яких подiлили на 2 рiвно-цiннi групи. Студентам I групи (30 оаб) викладач пояснював значення практично! навички (пластика вуздечки губи) i подавав конкретизовану схему мантуляцп.
До заняття була подготовлена схема дiй пiд час пластики вуздечки губи. У нш ми видтили окремi елементи: мета дм, вихiдний матерiал i його характеристика, знаряддя дп (шструменти), план та послiдовнiсть операцп для досягнення мети, елементи контролю за правильнютю дм. Важли-вим моментом побудови схеми дп е пояснення окремих етатв мантуляцп малюнками (положен-ня скальпеля, затискача, голкотримача, основы етапи мантуляцп, елементи контролю).
Зi студентами II групи (30 оаб) проводили тра-дицшне навчання: викладач пояснював значення мантуляцп, а по™ повтьно демонстрував и на поролоновому муляж1 слизовоТ оболонки передд-вер'я рота i пропонував студентам повторити практичну навичку.
Ми проводили порiвняння успiшностi засвоен-ня практичних навичок та промiжку часу, затра-ченого викладачем на вироблення в студенев стшкоТ автоматизованоУ навички, оскiльки згiдно з кредитно-модульною системою студенти мають чiтко роздтеы часовi промiжки на теоретичну, практичну й оцшювальну (тестову) частини.
Результати дослщження та 1х обговорення
Результати дослiдження показали, що 98,0% студенев I групи з першого разу провели практичну навичку правильно, шсля десяти мантуляцш у вах студентiв I групи виробився стшкий автома-тизований навик, що зайняло у викладача 32 хв. Пюля традицшного навчання пластики губи в 34,3% студенев II групи виробився доволi стiйкий автоматизований навик, однак 45 хв, як призна-чен для практичное частини заняття за кредитно-модульною системою, було недостатньо. Потрiб-но зазначити, що основы дм студентiв у II груп супроводжувалися великою кiлькiстю помилок, на виправлення яких викладач затрачав багато часу. Ттьки за тривалого повторення методики пластики губи в студенев починала формуватися необ-хщна навичка. Для того, щоб виробити стшку ав-томатизовану навичку в студенев 2 групи, викладач затрачав удвiчi бiльше часу, ыж у 1 групi. Студенти 2 групи не змогли пояснити, чим вони керувалися пщ час проведення мантуляцп, жо-ден iз них не пояснив правила контролю за посль довшстю дiй.
Дослiдження, проведене на кафедрi xipypri4HOi стоматологи ДВНЗ «^ано-Франмвський нацю-нальнй медичний уыверситет», пiдтверджуe, що opieHTOBHa основа е визначальним фактором формування практичних навичок i знань. За неорга-нiзoвaнoгo навчання практичних навичок i вмiнь Тх стiйке формування вщбуваеться дуже пoвiльнo в пpoцесi проб та помилок.
Обговорення
Сучасна система осв^и у вищих медичних на-вчальних закладах вимагае пошуку оптимальних методик навчання студенев [1, 3, 4, 10, 11, 12]. Наше дослщження базувалося на доцшьносп ви-користання поетапного формування «розумових дш та уявлень» за умови кредитно-модульноТ си-стеми навчання. У дослщження було вибрано 60 студенев, яких подшили на 2 piвнoцiннi групи. Студентам I групи (30 оаб) викладач пояснював значення практичноТ навички i подавав конкретизовану схему мантуляцп. 3i студентами II групи (30 оаб) проводили традицшне навчання: викладач пояснював значення мантуляцп, а по™ повтьно демонстрував ТТ на муляж1. Результати дослщження показали, що 98,0% студенев I групи з першого разу провели практичну навичку правильно, i лише в 34,3% студенев II групи виробився стшкий автоматизований навик. Розроблена методика - це ефективний зааб цтеспрямованого формування в студенев комплексу мануальних дш. Створення схем дш для конкретно!' мантуляцп доцтьне на практичних заняттях за кредитно-модульною системою, осктьки в студенев за короткий пpoмiжoк часу виробляеться стшка авто-матизована практична навичка, що е необхщним за умови кредитно-модульноТ системи. Отриман нами результати дослщження пщтверджуються працями iншиx дoслiдникiв [1, 3, 5].
Висновки
1. Розроблена методика - ефективний зааб цтеспрямованого формування в студенев комплексу мануальних дш.
2. За кредитно-модульноТ системи навчання в медичних вишах використання поетапного формування «розумових дш та уявлень» - це необхщний та ефективний метод засвоення прак-тичних навичок.
Перспективи подальших дослщжень: роз-робити нaвчaльнi схеми для шших практичних навичок iз xipуpгiчнoТ стоматологи для навчання студенев стoмaтoлoгiчнoгo факультету.
Лтература
1. Буряк В. Методолопчний процес побудови навча-льного процесу / В. Буряк // Вища школа. - 2007. -№ 1. - С. 10-21.
2. Гальперин П. Я. Умственное действие как основа формирования мысли и образа [Electronic resource]: http: //: // www.psychology-online.net.
3. Гальперин П. Я. К проблеме внимания. [Electronic resource]: http: // www.psychology-online.net.
5.
7.
Гершунский Б. С. Образовательно-педагогическая прогностика / Б. С. Гершунский // Теория, методика, практика. - М.: Наука, 2003. - С. 368-405. Гончарова Н. Г. Психоф1зюлопчн1 пщходи у технологи навчання студент1в-медик1в / Н. Г. Гончарова, О. В. Морозова // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 6. - С.162-163. В1тенко I. С. Психолопчы основи професшноТ пщ-готовки с1мейного л1каря / В1тенко I. С. - Харгав, 2000. - 56 с.
Вороненко Ю. В. Проблеми охорони здоров'я та обГрунтування перспектив розвитку вищоТ медичноТ осв1ти в УкраТы / Ю. В. Вороненко // Ме-дична осв1та. - 1999. - №1. - С. 6-11.
9.
10.
11.
Перспективы осв1тн1 технологи: [наук.- метод. пос1б.] ; за ред. Г. С. Сазоненко. - К.: Гопак, 2000.
- 324 с.
Самодрин А. П. Школотворення на злам1 стол1ть / А. П. Самодрин // Постметодика. - 2001. - № 5-6.
- С. 30-35.
Секун В. И. Психологические проблемы медицинских работников /Секун В. И., Соколова Э. А.// Здравоохранение. -1999. - № 11. - С. 25 - 27. Скрипшков М. С. Особливост1 та основы напрямки розвитку вищоТ стоматолопчноТ осв1ти в УкраТы / М. С. Скрипнков //Стоматолог. - 2000. - № 1-2. -С. 9-11.
Стаття надшшпа 8.12.2015 р.
Резюме
Кредитно-модульна система навчання вимагае вщ студента i викладача акумулювати увагу ттьки на найнеобхщыших теоретичних та практичних моментах навчання, осктьки високий вщсоток матерiалу студент опрацьовуе самостшно. Практичш навички - необхщний компонент навчання майбутнього стоматолога, осктьки необхщш для практичноТ дiяльностi лкаря. Автори рекомендують використовувати по-етапне формування «розумових дш та уявлень» для формування автоматизованих практичних навичок. За використання чинноТ системи подготовки студентiв для засвоення знань i навичок iз хiрургiчноТ стоматологи досить часто бувае низька засвоюванють матерiалу студентами. Основною причиною такоТ ситуа-цп стае вщсутнють педагогiчно обГрунтованоТ методики, яка б дозволяла доводити формування окремих техшчних прийомiв до автоматизму. Дослщження автора були присвяченi розробцi способiв цтеспрямо-ваного формування практичних знань i навичок iз хiрургiчноТ стоматологи за умов навчання студенев за кредитно-модульною системою. Зi студентiв IV курсу навмання було вибрано 60 студенев, яких подтили на 2 рiвноцiннi групи. Студентам I групи (30 оаб) викладач пояснював значення практичноТ навички та подавав конкретизовану схему мантуляцп. Зi студентами II групи (30 оаб) проводили традицшне навчання: викладач пояснював значення мантуляцп, а по™ повтьно демонстрував ТТ на муляж1.
Порiвнювали успiшнiсть опанування практичними навичками та промiжку часу, затраченого виклада-чем на вироблення в студенев стiйкоТ автоматизованоТ навички.
Результати дослiдження показали, що 98,0% студенев I групи з першого разу провели практичну на-вичку правильно, натомють лише в 34,3% студенев II групи виробився стшкий автоматизований навик. Розроблена методика - ефективний зааб цiлеспрямованого формування в студенев комплексу мануаль-них дш. Створення схем дiй для конкретноТ манiпуляцiТ доцiльне на практичних заняттях за кредитно-модульною системою.
Кпючовi слова: навчальний процес, практичш навички, кредитно-модульна система, студенти.
Резюме
Кредитно-модульная система обучения требует от студента и преподавателя аккумулировать внимание только на самых необходимых теоретических и практических моментах обучения, поскольку большой процент материала студент учит самостоятельно. Практические навыки являются необходимым элементом обучения будущего стоматолога, так как это необходимо для практической деятельности врача. Мы рекомендуем использовать поэтапное формирование «умственных действий и представлений» для формирования автоматизированных практических навыков. При использовании существующей системы подготовки студентов для усвоения знаний и навыков по хирургической стоматологии довольно часто отмечается низкая усвояемость материала студентами. Основной причиной такой ситуации является отсутствие педагогически обоснованной методики, которая бы позволяла доводить формирование отдельных технических приемов до автоматизма. Исследования были посвящены разработке способов направленного формирования практических знаний и навыков по хирургической стоматологии в условиях обучения студентов по кредитно-модульной системе. Из студентов IV курса наугад было выбрано 60 студентов, которых разделили на 2 равноценные группы. Студентам I группы (30 чел.) преподаватель объяснял значение практического навыка и подавал конкретизированную схему манипуляции. Студентам II группы (30 чел.) проводили традиционное обучение: преподаватель объяснял значение манипуляции, а затем медленно демонстрировал ее на муляже.
Проводили сравнение успешности усвоения практических навыков и промежутка времени, затраченного преподавателем на выработку у студентов устойчивого автоматизированного навыка. Результаты исследования показали, что 98,0% студентов I группы с первого раза провели практический навык правильно, и только в 34,3% студентов II группы выработался устойчивый автоматизированный навык. Разработанная методика является эффективным средством направленного формирования у студентов комплекса мануальных действий. Создание схем действий при конкретной манипуляции помогает в ходе проведения практических занятий по кредитно-модульной системе.
Ключевые слова: учебный процесс, практические навыки, кредитно-модульная система, студенты.
4
8
6
UDC 37.012+378.147+616.31
REQUIREMENTS FOR THE FORMATION OF PRACTICAL SKILLS IN STUDENTS OF DENTAL FACULTIES FOR LEARNING ENVIRONMENTS FOR CREDIT-MODULAR SYSTEM
Makhtynets N P
Ivano-Frankivsk National Medical University,
Summary
Credit-module system of education requires students and teachers to accumulate attention only to the most essential moments of theoretical and practical training, as they are working independently on a large percentage of the material. Practical training skills are an essential element of the future dentist as it is necessary for the practice of a doctor. We recommend using stepwise formation of «mental actions and ideas» for automated formation of practical skills. When using the existing system of preparation of students for learning and skills in dental surgery is often marked by low absorption material of students. The main reason for this situation is the lack of pedagogically based methods which would allow proving the formation of separate techniques to automatism. Our research has been devoted to developing methods of directed formation of practical knowledge and skills in dental surgery for the learning environment of students for credit-modular system. 60 students of IV course were randomly selected and divided into two equal groups. To students of the first group (30 people) teacher explained the importance of practical skills and handed specified manipulation scheme. Traditional education was performed with the students of the second group (30 people): the teacher explained the meaning of manipulation, and then slowly showed it on waxwork.
We conducted comparison of successful mastering of practical skills and the length of time that teacher spent during developing in students sustained automated skills.
The results showed that 98.0% of students had done a practical skill correctly from the first time and only in 34.3% of students in the second group developed an automated resistant skill. The technique is an effective mean of formation directed at students' chiropractic complex actions. Creating schemes of action in a particular manipulation helps during the workshops on credit system.
Key words: educational process, practical skills, credit-modular system, students.
