CC BY
57
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ y4HIBCbKOÏ I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
4) заключний етап полягае в оцiнюваннi робгт та шдведенш пiдсумкiв [12]. Органiзований таким чином процес навчального проектування буде мотиващею для вибору старшокласником професп, яка пов'язана з художньо-конструкторською д1яльтстю, застосуванням творчого технiчного мислення та засобiв дизайну.
Отже, на основi аналiзу дидактичних систем трудового навчання нами побудована структурно-функцюнальна модель процесу формування художньо-конструкторських знань та умшь старшокласникiв, яка передбачае таку оргашзащю навчально-виховного процесу, теоретичною основою якого е сукупшсть педагогiчних умов, що дають змогу здiйснювати системний, педагопчно доцiльний взаемозв'язок мiж змiстом, формами, методами та компонентами художньо-конструкторсько1 дiяльностi старшокласникiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абульханова К. А. и др. Психология и педагогика. — М.: Совершенство, 1998. — 318 с.
2. Атутов П. Р., Бабкин Н. И., Васильев Ю. К. Связь трудового обучения с основами наук: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1983. — 128 с.
3. Андрианов П. Н. Развитие технического творчества в трудовом обучении учащихся общеобразовательной школы. — Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. — М., 1985. — 332 с.
4. Джонс Дж. К. Методы проектирования. — М.: Мир, 1986. — 324 с.
5. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики. Учеб. пособие для слушателей ФПК директоров общеобразовательной. школ и в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов / Под ред. С. Н. Скаткина. — М.: Просвещение, 1982. — 319 с.
6. Качнев В. И. Теория и практика формирования и развития у школьников конструкторских знаний и умений: Дис. .д-ра пед. наук: 13.00.02. — Казань, 1982. — 448 с.
7. Кравченко Т. В. Оновлення зм1сту трудового навчання учшв 10-11 клаав середньо1 загальноосвггньо1 школи // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методи навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, досвщ проблеми: Зб. наук. праць — Вип. 2. У 2-х ч. — Ч. 1. / Редкол.: I. А. Зазюн (голова) та ш. — Кшв-Вшниця: ДОВ В1нниця, 2002. — С. 216-220.
8. Краевский В. В., Скатки Н. М. Содержание общего среднего образования. Проблемы и перспективы. — М.: Знание, 1981. — 96 с.
9. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. — М.: Просвещение, 1966. — 654 с.
10. Поляков В. А. Проблема развития современной системы трудового обучения учащихся средней общеобразовательной школы: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. — М., 1979. — 40 с.
11. Ронкин В. Н. Путешествие в Вальдорфскую школу или лекарство от самообмана // Частная школа. — К. 1993. — № 5. — С. 129-136.
12. Троф1мчук В. М. Етапи художньо-конструкторсько1 д1яльност1 старшокласнишв. // Трудова подготовка в закладах освгги. — 2006. — № 1. — С. 33-37.
13. Троф1мчук В. М. Оргашзацшш форми та методи художньо-конструкторсько1 даяльносп старшокласнишв // Оновлення зм1сту, форм та метод1в навчання i виховання в закладах освгти. Науков1 записки Рiвненського державного гумаштарного ушверситету. — Вип. 34. — Рiвне: РДГУ, 2006. — С. 67-72.
14. Трофiмчук В. М. Психолого-педагопчш особливосп оргашзацп художньо-конструкторсько1 дiяльностi старшокласнишв у процес 1х трудово1 подготовки // Молодь i ринок. — 2006. — № 8. — С. 96-99.
Леся ГУЦАН
ВИХОВАННЯ У Д1ТЕЙ ЦШШСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО УКРАШСЬКИХ ТРУДОВИХ ТРАДИЦ1Й У ПРОЦЕС1 ХУДОЖНЬО-ТРУДОВОÏ ДШЛЬНОСП
У cmammi розкриваеться 3Micm та педагогiчнi засоби виховання молодших школярiв ^ннкного ставлення до укратських народних традицт у процеа художньо-трудово'1 дiяльностi. Експериментальт результати зaсвiдчили про ефективтсть реалгзаци розробленого ^Mi^y впродовж трьох етатв (емоцтно-спонукальний, iнформaцiйно-пiзнaвaльний, констрyктивнодieвий). Реaлiзaцiя кожного з етатв передбачала ттегрування змкту предметiв "Я i Укра'ша" (Навколишнш свiт), з
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
предметами "Художня праця ", "Образотворче мистецтво ", "Музика ". Результатом тако'1 ¡нтеграцИ став курс "Укратський етнодизайн ".
Вщродження нащональних традицш в Укра!ш зумовлюе необхiднiсть глибокого аналiзу сучасного освiтнього середовища i розробку концептуально нових пiдходiв до виховання нащонально! самосвiдомостi школярiв. Одним iз напрямiв такого реформування укра!нсько! освiти е виховання у молодших школярiв щннюного ставлення до укра!нських народних традицш i звича!в у процесi !хньо! художньо-трудово! дiяльностi.
Зазначимо, у практицi сучасних навчальних закладiв все часпше використовуються нацiональнi джерела, традици, звича!, змiст укра!нсько! етнопедагогiки й етнопсихологп. Досвiд, набутий вiками 1 сформований у виглядi традицiй i звича!в, особливо яскраво виявляеться у художньо-трудовш дiяльностi дорослих i дiтей. До них належать декоративно-ужиткове мистецтво та звича! календарно-обрядових свят, яю стають у наш час ефективними засобами виховання у дггей щншсного ставлення до укра!нських трудових традицш.
Збагачення змюту та педагогiчних засобiв навчально-виховного процесу загальноосв^ньо! школи народним досвщом виховання особистостi обгрунтовано в рiзних дослiдженнях: О. Воропай, М. Грушевського, О. Духновича, П. Житецького, Я. Каменського, М. Костомарова, П. Кулша, М.Максимовича, В. Сухомлинсько!, К. Ушинського, П.Чубинського, Д. Яворницького (виховання особистосп на традицiях i звичаях укра!нського народу); М.Глушко, Т. Гонтар, Г.Павлуцького, С. Павлюка, М. Сумцова, П.Чубинського (взаемозв'язок змюту художньо-трудово! дiяльностi дтей з традицiйними автентичними дшствами); Т.Мацейкiв, Е.Сявавко (уведення системи автентичних дiйств у змiст з народознавства).
Взаемозв'язок змюту декоративно-прикладного мистецтва з традищями, звичаями та календарно-обрядовими святами висв^лено в наукових працях А.Бакушинського, 1.Богуславсько!, В. Василенка, В. Вишняювсько!, В. Воронова, В. Прядко. Спшьна художньо-трудова дiяльнiсть батькiв, учшв та педагогiв у сюжетних дшствах календарно-обрядових ритуалiв та свят обгрунтована у роботах О. Воропай, Б. Гринченко, Л. Данченко, Л. Любарсько!, Н. Миропольсько!, I. Огiенка, М. Стельмахович.
Незважаючи на значну кшьюсть дослiджень цiе! проблеми, художньо-трудова дiяльнiсть молодших школярiв як педагогiчно оргашзацшний процес виховання в учнiв щншсного ставлення до трудових традицш i звича!в укра!нського народу залишаеться недостатньо висвiтленою.
Саме тому метою статт1 е обгрунтування змiсту та педагопчних засобiв виховання у молодших школярiв цiннiсного ставлення до укра!нських народних традицш в процес художньо-трудово! дiяльностi.
Iсторико-педагогiчний аналiз проблеми засвiдчив, що у рiзнi перiоди розвитку втизняно! освiти в шкiльнiй практицi по^зному здiйснювався процес виховання цiннiсного ставлення учшв до укра!нських традицiй та звича!в. Впродовж багатьох вiкiв у школi проповiдувались лише християнськi ютини, а у спiльних громадських справах переважали народнi засоби виховання, яю були, передусiм, спрямованi на практичну тдготовку молодi до трудового життя. Виховання на зразках народно! творчосп не мало релiгiйного спрямування i не переслiдувалося релiгiею. Вперше поеднання народних традицiй, школи та релши у вихованнi було закрiплене у статутах братських шкш (XVI ст.), згодом ствердилося у козацьких школах (XVII ст.) ^ дещо шзшше (Х^Ш-Х1Х ст.), перемiстилося у позашкшьну дiяльнiсть.
За радянських ате!стичних чашв релiгiйнi засоби у вихованнi цшнюного ставлення учнiв до трудових традицш i звича!в народу були майже повнiстю знищенi. Проте у програмах з трудового навчання для молодших школярiв завжди наголошувалося на необхщносп виховання у дiтей працелюбностi й свщомого ставлення до трудових обов'язюв, якi досягалися у процесi суспшьно-корисно! та продуктивно! працi. Врахування регюнальних i нацiональних особливостей у вихованш молодших школярiв було розпочате у 1984 рощ i закрiплене положенням про варiативну частину програми з трудового навчання. У 1990 рощ модершзована програма для учшв 1-4 клашв передбачала можливiсть внесення змш у варiативну !! частину регюнальними iнститутами вдосконалення квалiфiкацi! вчителiв.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧНЮСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
Запровадження нацiонального досвщу у трудове виховання молодших школярiв розпочалося з урядових постанов про необхщшсть розвитку дизайну. Вперше навчальний матерiал було об'еднано на основi суттево! переробки традицiйного змiсту трудового навчання i образотворчого мистецтва у програмi "Образотворче мистецтво i художня праця". Iнтеграцiя зображувального (образотворчого) i незображувального (художньо! працi) мистецтва трансформувалася у змiст "Мистецтво дизайну", одним iз завдань якого було виховання щншсного ставлення молодших школярiв до художньо! пращ.
У типовому навчальному плаш дозволялася також можливiсть шших варiантiв iнтегрування окремих предметiв. За результатами анатзу типового навчального плану сучасно! початково! школи нами було зроблено висновок про можливють штеграцп предметiв "Я i Укра!на" (Навколишнш свiт), з предметами "Художня праця", "Образотворче мистецтво", "Музика" i створення на цiй основi iнтегрованого курсу "Укра!нський етнодизайн". Оскiльки цикли календарно-обрядових свят повторюються впродовж року, то в основу змюту експериментально! програми 2Укра!нський етнодизайн", було покладено сценарп рiчного циклу традицiйних народних свят i звича!в. В такий спошб реалiзовувалися проекти художньо -трудово! дiяльностi молодших школярiв з елементами трудових традицiй i звича!в. .
Ми розгорнули експериментальне дослiдження зi згадано! проблеми на базi загальноосв^ньо! школi 1-111 ступеня №1, пмназп "1нтелект", спецiалiзованiй школi "Сузiр'я" м. Вишгорода Ки!всько! областi та у Бориспшьському лiце! "Дизайн-освiта" iменi П.Чубинського Ки!всько! областi. Загальна кiлькiсть вибiрки дослiджуваних склала понад 300 учшв початково! школи серед яких у експериментальних класах було задiянi 150 учшв i вiдповiдно у контрольних групах 150 осiб.
В основу вибору контрольних та експериментальних клашв було покладено положення щодо дотримання умов !х iдентичностi. За показники щентичносп бралися навчальнi досягнення учшв з художньо! пращ та трудового навчання, предмету "Я i Укра!на" (Навколишнш свгт), образотворчого мистецтва. Навчальш досягнення учнiв iз зазначених предмета брались до уваги на основi !х сумiжностi, оскiльки вони склали змiст експериментального iнтегрованого курсу "Укра!нський етнодизайн". У випадках, коли неможливо було вiдiбрати експериментальнi i контрольш класи з однаковим рiвнем навчальних досягнень, до контрольно! групи включалися класи з вiдносно вищим рiвнем показникiв навчальних досягнень.
У процес констатуючого експерименту, який був спрямований на визначення рiвня сформованостi у молодших школярiв цiннiсного ставлення до укра!нських трудових традицiй i звича!в, нами було виявлено таких дтей з низьким рiвнем 80% у 1 та 2 класах та 70% вщповщно у 3 та 4 класах. До того ж молодших школярiв з високим рiвнем розвитку щншсного ставлення до трудових традицш i звича!в нами не виявлено взагаль Але бажання учнiв i вчителiв засвiдчували про потребу у створенш вiдповiдного виховного середовища.
Формуючий експеримент ми виршили провести в три етапи. Крiм того видiленi нами етапи виховного впливу на учшв розглядались у взаемозв'язку, оскшьки процес формування дослiджувано! якостi е цшсним i водночас розчленованим. З одного боку, передбачався системний вплив на ва компоненти цiлiсно! структури позитивного ставлення, а з iншого, кожний iз компонентiв цiлiсного процесу вимагав специфiчного шдходу до оргашзацл виховного впливу.
На першому, емоцiйно-спонукальному, еташ виховання цiннiсного ставлення молодших школярiв до трудових традицiй i звича!в укра!нського народу створювалося естетично привабливе, художньо-стимулююче середовище, в якому, в ситэд з художньою працею i предметом "Я i Укра!на", переважали методичш впливи з музики i хореографi!.
Емоцiйно-спонукальний етап експерименту мав на мет сформувати в учшв естетичне ставлення до народознавчих атрибута у зовшшньому оформленнi художньо-трудово! дiяльностi, якi б спонукали !х до участ в пiдготовчих художньо-трудових дiях перед здiйсненням майбутньо! ритуально! гри. Емоцшно-почуттевий стан "перспективи радостi", передсвяткового настрою, особистого задоволення шдтримувався у д^ей перед початком занять вербально-художшми текстами фольклорного змiсту, фрагментами хореографiчних композицiй у музичному супроводi, шсенними фольклорними творами, пiснями-iграми, дитячими рухливими шрами, художньо-трудовими дiями з використанням традицшних технiк декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, орнамент), шрами — персонiфiкацiями,
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ПЩГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
художньо-трудовими iграми календарно-обрядового змiсту бiля грядок i клумб. ПГсля закiнчення цього етапу формувального експерименту простежувалися змiни, якi вщбулися в експериментальних i контрольних групах учшв 1-4 класГв. Одержанi формувальш результати представляемо у таблицi 1.
Таблиця 1
Результати емоцгйно-спонукального етапу формування цгннгсного ставлення учшв до украгнських народних традицт 7 звичагв (у %)
РГвш позитивного ставлення Групи учшв
Контрольш ЕкспериментальнГ
1-2кл. 3кл. 4кл. 1-2кл. 3кл. 4кл.
Високий - - - 3 6 9
СереднГй 27 42 47 22 38 47
Низький 73 58 53 75 56 44
Проведення першого етапу формувального експерименту дозволило дшти висновку про чГтку тенденщю зростання рiвня вихованосп у дiтей цiннiсного ставлення до традицш i звича!в укра!нського народу у всiх його учасниюв. Проте в учнiв експериментальних груп здобут результати виявилися бiльш вагомими. Найсуттевiшi зрушення вiдбулися у прирост групи дiтей з високим рiвнем сформованостi цiннiсного ставлення в експериментальних 3 класах (6%) та 4 класах (9%). При цьому зростання кшькосп учшв з високим рiвнем сформованосп позитивного ставлення залишилося незмшне у контрольних групах. До того ж простежувалася чГтка тенденцiя зменшення кiлькостi учнiв з низьким рiвнем розвитку дослiджувано! якостi у 34 експериментальних класах. Отже, одержат результати засвщчили, що на емоцшно-спонукальному етапi ефективною виявилася методична схема "Музика i хореографГя" — "Я i Укра!на" — "Художня праця". На когнiтивному (iнформацiйно-пiзнавальному) еташ формувального експерименту ставилася мета усвщомлення молодшими школярами в процесi художньо-трудово! дiяльностi календарно-обрядового та декоративно-прикладного змюту укра!нських трудових традицiй i звича!в. На цьому етапi експерименту домiнуючими, у синтезi з художньою працею, музикою i хореографiею, були визначеш пiзнавальнi засоби iнтегрованого курсу "Я i Укра!на" (Навколишнiй свiт).
Впродовж експериментально! роботи пiзнавальна активнiсть молодших школярiв пiдсилювалася засобами музики i хореографi! та художньо! працi, й цим створювалося середовище для вибiркового емоцiйно-позитивного ставлення до окремих укра!нських трудових традицiй i звича!в на рiвнi емоцiйних та iнтелектуальних почутпв: позитивний настрiй, подив, здогад, сумшв, упевненiсть, радiсть. Для ознайомлення дггей з навколишнiм свiтом використовувалися також сюжетно розгорнут та лiтературно оформлеш тексти, фольклор, мГфи г легенди з iнформацiею про трудовГ традици Г звича! укра!нцiв.
Пюля закшчення другого етапу формуального експерименту простежувалися змши, якГ вщбулися в експериментальних Г контрольних групах учнГв 1-4 класГв. ОдержанГ формувальнГ результати представляемо у таблищ 2.
Таблиця 2
Результати гнформацШно-тзнавального етапу формування цгншсного ставлення учшв до украгнських народних традицт 7 звичагв (у %)
РГвнГ позитивного ставлення Групи учшв
контрольш експериментальнГ
1-2кл. 3кл. 4кл. 1-2кл. 3кл. 4кл.
Високий - - - 3 12 24
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й ПЩГОТОВЩ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1
Середнш 30 42 45 32 38 53
Низький 70 58 55 65 50 23
Результати другого етапу формувального експерименту засвщчили про стiйку тенденцiю зменшення кiлькостi учнiв з низьким рiвнем як в експериментальних так i контрольних групах. Проте в експериментальнш групi зросла кiлькiсть осiб з високим рiвнем, тодi ж як у контрольнш групi лише з середнiм рiвнем. Зафiксоване нами також прискорене зростання кiлькостi учнiв з середнiм i високим рiвнем позитивного ставлення в експериментальних групах. Таке прискорення сталося завдяки активiзащ! когштивно! шформаци i реалiзащ! методично! схеми: "Я i Укра!на" — "Художня праця" — "Музика i хореографiя".
Третiй етап мав на мет сформувати готовшсть учнiв до активно! участi в художньо-трудових дiях на засадах краси i доцiльностi. Переживаючи шднесеш почуття, пов'язанi з трудовими традищями i звичаями, учнi вдавалися до !х предметного оформлення декорацiями (дщухи, писанки, вiнки) i вiдповiдною символiчною атрибутикою (свищики, чайки, пiвники, шдики, оленi). До того ж, художньо-трудовi дi! дiтей урiзноманiтнювалися: римованими фiзкультхвилинками у промiжку мiж предметно пластичними дiями, римованими правилами безпечно! ди з iнструментом, коментуванням (ритмiками, девiзами, "шдказками-порадами", "телеграмами-замовлення") персонажiв художнiх дш.
Поряд з виготовленням iграшок учш збирали про них пiсенно-поетичнi фольклорш твори, вiдшукували легенди i мiфи. У такий спосiб, завдяки сюжетнш формi реалiзацi! змiсту традицiй i звича!в укра!нського народу, художньо-трудова дiяльнiсть молодших школярiв синтезувалася iз художньо-шровою.
1нтегруючим видом художньо-iгрово! дiяльностi школярiв на цьому етапi визначено мистецтво народно! ^рашки, за допомогою яко! трудовi обрядовi дiйства трансформувалися в дитячi iгри. Впорядкованi художньо-трудовi ди календарного змiсту з ремесел i декоративно-прикладного мистецтва зумовлювали дiяльнiсть кожного учня експериментально! групи в колективi не завданнями вчителя, а календарно-обрядовими традицiями iз заздалегiдь визначеною i всiм вiдомою послiдовнiстю подш i явищ. Для цього в умовах навчально-виховного процесу початково! школи було передбачено тематичний день художньо-трудово! дiяльностi в формi ритуальних iгор з традицiями i звичаями укра!нського народу. Таким чином досягався доцшьний рiчний алгоритм проведення укра!нських трудових традицiй i звича!в, у якому домiнувало активне поведшкове ставлення до художньо-трудових дiй з елементами календарно-обрядових традицiй, ремесел, декоративно-прикладного мистецтва.
Отже, першочергового значення у методичнш схемi "Музика i хореографiя" — "Я i Укра!на" — "Художня праця" надавалося змюту художньо! працi. Пiсля закiнчення третього етапу формувального експерименту продовжувалося вiдстеження змш, якi вiдбулися у цiннiсному ставленш молодших школярiв до трудових традицш i звича!в укра!нського народу.
Здобуп результати (див. табл. 3) свщчать про значне зростання кiлькостi учшв з високим та середнiм рiвнем цiннiсного ставлення молодших школярiв до трудових традицш i звича!в укра!нського народу. Зокрема, кiлькiсть дiтей з високим рiвнем у контрольних групах склала в 1-2 класах — 0%, у 3 клас — 3% i вщповщно у 4 клас — 6%, тодi ж як в експериментальнш груш !х кшьюсть вiдповiдно склала 17% (1 та 2 клас), 34% (3 клас) i 40% (4 клас). Крiм того, суттева рiзниця виявилася у групах, якi вiднесенi нами до низького рiвня сформованостi цшшсного ставлення учнiв до укра!нських народних традицiй i звича!в. Загальна !х кiлькiсть у контрольних групах становила на кшець формувального експерименту вщ 50% (4 класи) до 64% (1-2 класи), а в експериментальнш груш таких дтей було виявлено нами у 1-2 класах 55%, у 3 класах 33% i в 4 класах 14%.
Таблиця 3
Результати конструктивно - дгевого етапу формування цгншсного ставлення учшв до украгнських народних традицш 1 звичагв (у %)
Рiвнi позитивного ставлення Групи учшв
Контрольш Експериментальш
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й ПЩГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1
1-2кл. 3кл. 4кл. 1-2кл. 3кл. 4кл.
Високий - 3 6 17 34 40
Середнш 36 41 44 28 43 46
Низький 64 56 50 55 33 14
У цiлому здобутi результати дослщно-експериментально! роботи дають пiдстави стверджувати, що пiдвищення рiвня вихованостi у молодших школярiв цiннiсного ставлення до трудових традицiй i звича!в укра!нського народу зростае за умови включення школярiв до спецiально оргашзовано! художньо-трудово! дiяльностi. Саме тому цим пiдтверджуeться ефектившсть визначеного експериментального змiсту та педагопчних умов його реатзацп. Крiм того наше дослщження показало, що трудовi ритуали та обряди впливають на формування уявлень про минуле та майбутне, сприяють визначенню мети майбутньо! художньо-трудово! дiяльностi дiтей.
Якщо не тдтримувати укра!нськi трудовi традицi! i звича!, не брати за основу автентичшсть народних уявлень про довкшля, не вивчати творену народом у вшах мiфологiю, втрачаеться значна частину свое! культури, свое! ютори. I якщо учень стае одшею з великих ланок тзнання себе в чаш, то вш стае свщомим, життездатним, i тим самим шби вкладае собi в душу частинку вiчностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I., Кононко О. Науков1 засади проведения наукового експерименту // Р1дна школа. — 2001. —
№ 10. — С. 36-41.
2. Бех I. Д. Бшя витошв сутносп особистосп // Шлях освгги. — 1999. — № 2. — С. 10-15.
3. Бех I. Д. Виховання тдростаючо! особистосп на засадах ново!' методологи // Педагопка 1
психолопя. — 1999. — № 3. — С. 5-15.
4. Килимник С. Укра!нський р1к у народних звичаях в вторичному освггленш. — К: Обереги, 1994.
— 165 с.
5. Лозко Г. Украшське народознавство. — К.: Зод1ак, ЕКО, 1995. — 158 с.
6. Украшська минувшина: !люстрований етнограф1чний доввдник / Укл. А.Пономарьов, Л.Артюх,
Т. Космша та ш. — К.: Либадь, 1993. — 254 с.
7. 100 найвидатшших образ1в украшсько! м1фологи — К.: Орфей, 2002. — 448 с
8. Потапенка О., Кузьменко В. Шшльний словник з укра!нознавства. — К.: Укр. письменник, 1995.
— 209 с.
9. Максимович М. Дт та мюящ украшського селянина. — К.: Обереги, 2002. — 189 с.
Микола П1ДДЯЧИЙ
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ЗА НАПРЯМОМ "ТЕХНОЛОГИЯ I ДИЗАЙН"
У статтi аналгзуються проблеми навчання i виховання старшокласниюв у профшьнт школу, теоретичного обтрунтування та оргатзацИ навчально-виховного процесу за напрямом "Технологiя i дизайн "; змiсmу технологiчноi i художньо-естетично'1' шкшьно'1 освiти; створення у нових видах i типах виробiв новiтнiх, надтних, екологiчно безпечних технологт з певним художньо-конструкторським оформленням; переходу освiтньоi моделi на розвивальне особистiсне навчання, спрямоване на розвиток ункальних якостей особистостi.
Особливютю розвитку соцiально-економiчно орiентованих, прогресивних суспшьств свггового сшвтовариства в III тисячол^т е поеднання динамiчного технолопчного розвитку та виршення проблеми виховання i пiдготовки професiйних кадрiв, конкурентоспроможних на свiтовому ринку пращ. Останнш потребуе також фахiвцiв широкого профшю освiтньо! галузi "Технолопя", котрi займаються художнiм конструюванням та оформленням речей (знаряддя пращ, промислова продукщя, оформлення iнтер'еру тощо).
Нинi одним iз завдань неперервно! освiти Укра!ни е вибудова системи пiдготовки професшних кадрiв з вiдповiдною базовою осв^ою, якi вiдповiдатимуть вимогам професiйно!
