CC BY
14
© Годованець О. I.
УДК 616.314-002-08-036.8:16.441-006.5]-053.2 Годованець О. I.
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ Л1КУВАННЯ КАР1ССУ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ДИФУЗНИЙ НЕТОКСИЧНИЙ ЗОБ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi)
Робота виконана в межах комплексно! науково-дослiдноI роботи 1вано-Франювського нацюналь-ного медичного уыверситету на тему: «Розробка методiв дiагностики, лiкування та профiлактики сто-матолопчних захворювань у населення, що проживав в еколопчно несприятливих умовах» (№ державно! реeстрацiI 0111и003681).
Вступ. Обстеження дiтей, хворих на дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), показало наявнють у ди-тячому органiзмi ряду метаболiчних порушень, що впливають на перебiг основних стоматологiчних захворювань [1,4].
Результати власних дослщжень пщтверджують ключову роль обмiнних процеЫв у розвитку як карiе-су зубiв, так i захворювань тканин пародонта в дтей на тл ДНЗ [5]. Патогенетично обфунтованим е про-ведення корекцiI виявлених порушень на мюцевому та системному рiвнях. З цiею метою доцiльним е за-стосування препаратiв, що компенсують дефiцит та нормалiзують баланс мiж макро- та мiкроелемента-ми в органiзмi дитини.
Обов'язковим е усунення йододефщиту для нор-малiзацiI функцюнування щитоподiбноI залози. Ряд дослiджень вказують, що для цього недостатньо ал^ ментарно! корекцiI, у тому чи^ використання йо-довано! солi, нав^ь у регiонах iз легким дефщитом йоду [6-8]. Тому йодотерапiя мае бути невщ'емною складовою у лкуваны стоматологiчних захворювань у дiтей при супутньому ДНЗ [3].
Щодо компенсацп дефiциту фтору, то вона мае проводитися виключно на мiсцевому рiвнi, що пов'язано iз особливiстю фiзiологiчно! дм галогенiв. Фтор, як бтыш активний галоген, надходячи в тканину щитоподiбно! залози, блокуе тирео!дну перок-сидазу й органiфiкацiю йодидiв у щитоподiбнiй зало-зi, що призводить до зниження синтезу тирео!дних гормоыв. Крiм того фтор е потужним iндуктором вiльно радикального перекисного окиснення лт^в, що в цтому знижуе обсяг функцiонування активних кгмтин щитоподiбно! залози. Вiдомо, що надлишок фтору при дефiцитi йоду в довкiллi призводить до збiльшення ктькост тирео!дно! патологи, особливо !! аутоiмунних форм [2].
Мета дослiдження. Встановлення ефективнос-тi розроблених лiкувально-профiлактичних заходiв щодо карiесу зубiв у дтей, хворих на ДНЗ.
Об'ект i методи дослiдження. Для цього було сформовано основнi групи та групи порiвняння (по
30 oci6 у кожнiй) серед дiтей вком 6-7 та 12 роюв, як хворiють на ДНЗ.
У групах порiвняння лiкування Kapiecy 3y6iB здм-снювали згiдно з Наказом МОЗ Укра!ни № 435 вiд 31.08.2004 р. «Про затвердження Пpотоколiв надан-ня медично! допомоги дiтям за спещальнютю «Дитя-ча терапевтична стоматолопя».
У дiтей основних груп мюцево виконувалися са-нaцiйнi та профтактичы заходи. Гiгieнiчний догляд за ротовою порожниною здiйcнювaли з викорис-танням паст, до складу яких входять амЫофторид та ксил^ («R.O.C.S. Teens»), а також застосовували ополюкувач, що мютить екстракт лaмiнapiI, кcилiт, кальцю глiцеpофоcфaт та мaгнiю хлорид («R.O.C.S. Teens»).
Загальне л^вання включало комплексний вта-мiнно-мiнеpaльний препарат, до складу якого входять кальцм та основы есен^альы мiкpоелемен-ти, на фон йодотеpaпiI. Як вiтaмiнно-мiнеpaльний зaciб застосовували «Кальцемш адванс». Дозування препарату: по 1 таблетц 1 раз на добу пщ час при-йому ш протягом 1 мicяця 2 рази на рк. Препарат калт йодиду призначався пiд наглядом ендокри-нолога. Дозування препарату залежно вщ вiкy дитини: 6-7 роюв - по 100 мкг на добу, 12 роюв - по 150 мкг на добу в один прийом перманентно. У ви-падку зняття дiaгнозy дитина переводилася на про-фiлaктичнi дози калт йодиду: 6-7 pокiв - по 50 мкг на добу, 12 роюв - по 100 мкг на добу.
Для оцЫки вщдалених результа^в лiкyвaння ка-piecy зyбiв у дiтей, якi хвоpiють ДНЗ, нами проведено катамнестичне спостереження, що включало кгмычы огляди iз встановленням стоматолопчного статусу пaцieнтiв, у тому чист визначення ступеня редукцп кapiecy через пiвpокy, piк, твтори та два роки вiд початку застосування запропонованого Ti-кyвaльно-пpофiлaктичного комплексу. Парактычне доcлiдження ротово! piдини дтей здiйcнювaлоcя з iнтеpвaлом в один та два роки.
Статистична обробка даних проведена методом вapiaцiйноI статистики з використанням критерт Стьюдента.
Результати дослщження та Ух обговорення.
Полтшення гiгieни ротово! порожнини, що спосте-piгaлоcя нами одразу пicля завершення першого курсу лiкyвaння, на жаль, не знайшло свого вщобра-ження в динамМ спостереження. У дтей вciх груп рееструвалося поступове попршення гiгieнiчних по-
казниюв П1д час огляд1в через птроку та через один рк. Обстеження пац1ент1в впродовж другого року моыторингу показали встановлення г1г1ен1чного стану ротово! порожнини на задов1льному р1вн1 - в1д 1,33±0,08-1,39±0,09 бал1в у дггей молодшо! в1ково1 групи до 1,23±0,12-1,55±0,08 бал1в у обстежених старшого в1ку. У д1тей в1ком 6-7 роюв стан г1г1ени швидше повертався до вихщного р1вня, що, зазви-чай, вказуе на в1дсутн1сть належно! мотивацп з боку маленьких пац1ент1в та недостатньо! уваги батьк1в щодо ппеычних процедур ротово! порожнини 1хн1-ми д1тьми. Незважаючи на значне попршення даних показник1в з часом, закртлений г1г1ен1чний статус був в1рог1дно кращим, ан1ж до початку будь-якого л1кування. Дещо кращ1 значення г1г1ен1чних шдек-с1в спостер1галися у д1тей основних груп пор1вняно з показниками груп контролю, що особливо ч1тко проявлялося у дггей 12-р1чного в1ку: 1,23±0,12 бала проти 1,55±0,08 бала.
Стан твердих тканин зуб1в найкраще тюструють показники приросту кар1есу пост1йних зуб1в у д1тей груп спостереження(табл.1-2).
За перших п1вроку значення КПВп зросло на 0,01 ±0,001 в основый груп1 д1тей вком 6-7 рок1в та на 0,08±0,003 у обстежених старшого в1ку. Вщ-пов1дн1 показники груп пор1вняння були в 10 раз1в (0,11±0,02) та на 63% (0,13±0,01) б1льшими. Особливо стр1мко зросла 1нтенсивн1сть ураження постмних зуб1в у дгтей молодшого в1ку.
Огляд д1тей через один рк встановив прир1ст кар1есу зуб1в у межах 0,11 ±0,01 (основна група вком 6-7 роюв) та 0,15±0,01(основна група в1ком 12 рок1в) проти 0,32±0,02 (група пор1вняння в1ком 6-7 роюв) та 0,26±0,02 (група пор1вняння в1ком 12 рок1в). Заф1ксован1 показники демонструють збереження тенденци до бтьшого ураження по-ст1йних зуб1в у д1тей групи пор1вняння молодшого вку.
На нашу думку, це може бути пов'язано 1з вразлив1стю твердих тканин зуб1в протягом першого року пюля прор1зування до розвитку карюзного процесу, що посилюеться за умов пперплази щитопод1бно! залози. У цей час вщ-буваеться ураження кар1есом перших пост1йних моляр1в.
Через 1,5 роки Ытенсивнють кар1есу в д1тей, як1 отримували запропонований нами курс л1ку-вання, зросла на 0,10±0,01 у груп1 в1ком 6-7 роюв та на 0,20±0,01 у старший в1ков1й груп1. При цьому в групах пор1вняння спостер1галися певн1 змши в показниках приросту: б1льша юльюсть нових кар1озних порожнин була зафксована в обстежених старшого в1ку 0,33±0,03 пор1вня-но з д1тьми вком 6-7 роюв - 0,25±0,02. Швидше за все таю змши були пов'язан з вковим перю-дом огляду, адже у д1тей вком 8-9 роюв спосте-р1гаеться певна пауза у процесах прор1зування зуб1в, а, в1дпов1дно, I в утворенн нових кар1озних дефект1в.
Через 2 роки прирют 1нтенсивност1 кар1есу зуб1в у д1тей основних груп залишався в межах попереднього значення та нав1ть меншим. На в1дм1ну вщ цього у д1тей груп спостережен-
ня продовжувалося зростання даних показниюв: на 12% у д1тей молодшого вку та на 18% у обстежених 12-р1чного в1ку. Продовження домшування ура-жень у д1тей старшо! вково! групи можна, до певно! м1ри, пояснити затримкою прор1зування пост1йних зуб1в у д1тей на тл1 ДНЗ, що була нами встановлена при кл1н1чних оглядах.
Отже, на загал прирют кар1есу зуб1в у д1тей основних груп за два роки був меншим у 3,5 рази у вщ1 6-7 роюв та майже в 2 рази у 12-р1чному вщг Зако-ном1рно редукц1я приросту кар1есу через 2 роки про-ведення лкувально-профтактичних заход1в склала
Таблиця 1.
Змши показниюв стану твердих тканин зубiв д^ей вiком 6-7 рокiв у катамнезi спостереження, (М±т)
Термш Показник Д1ти в1ком 6-7 рок1в р1
Група основна Група по-р1вняння
До л1ку-вання КПВп 1,52±0,10 1,63±0,05 >0,05
Через 6 м1сяц1в КПВп 1,53±0,09 1,74±0,08 >0,05
Прирют 0,01±0,001 0,11 ±0,02 <0,001
Через 1 р1к КПВп 1,64±0,12 2,06±0,10 <0,05
Прирют 0,11 ±0,01 0,32±0,02 <0,05
Через 1,5 роки КПВп 1,74±0,11 2,31±0,14 <0,05
Прирют 0,10±0,01 0,25±0,02 <0,05
Через 2 роки КПВп 1,79±0,15 2,59±0,09 <0,05
Прирют 0,05±0,002 0,28±0,01 <0,001
Прирют за 2 роки 0,27±0,02 0,96±0,05 <0,05
Примггки: * - в1рог1дна в1дм1нн1сть м1ж показниками у д1тей груп спостереження до та пюля лкування, р<0,05; р1 - пор1вняння показник1в у д1тей основноТ групи та групи пор1вняння в1ком 6-7 рок1в.
Таблиця 2.
Змши показниюв стану твердих тканин зубiв д^ей вiком 12 рокiв у катамнезi спостереження, (М±т)
Термш Показник Д1ти в1ком 12 рок1в р2
Група основна Група по-р1вняння
До л1ку-вання КПВп 5,67±0,25 5,41±0,50 5,67±0,25
Через 6 мюяц1в КПВп 5,75±0,28 5,54±0,53 5,75±0,28
Прирют 0,08±0,003 0,13±0,01 0,08±0,003
Через 1 р1к КПВп 5,90±0,44 5,80±0,31 5,90±0,44
Прирют 0,15±0,01 0,26±0,02 0,15±0,01
Через 1,5 роки КПВп 6,10±0,26 6,13±0,17 6,10±0,26
Прирют 0,20±0,01 0,33±0,03 0,20±0,01
Через 2 роки КПВп 6,26±0,43 6,52±0,29 6,26±0,43
Прирют 0,16±0,01 0,39±0,03 0,16±0,01
Прирют за 2 роки 0,27±0,02 0,59±0,03 1,11 ±0,10
Примiтки: *- в1рог1дна в1дм1нн1сть мж показниками у д1тей груп спостереження до та пюля л1кування, р<0,05; р2 - пор1вняння показник1в у д1тей основноТ групи та групи пор1вняння в1ком 12 рок1в.
71,88% у дтей 6-7-рiчного вку та 46,85% - у вщ 12 рокiв.
Подiбнi змiни спостеркалися нами стосовно появи ускладнень карюзного процесу, що висв^ле-но на рисунку. Найбтьша кть-кiсть постмних зубiв, ускладнених пульпiтом чи перюдонтитом, була зафiксована пiд час оглядiв через 1,5 та 2 роки у дтей старшо!' групи порiвняння. Даний факт говорить про низьку ефективнють загаль-ноприйнятих методiв лкування карieсу зубiв, що призводить не лише до прогресування захворю-вання, але й формування ускладнень патолопчного процесу.
Аналiз мiнералiзуючого потен-цiалу ротовоУ рiдини дiтей у ди-намiцi спостереження продемонстрував стабтьно високi рiвнi основних компонентiв юнообмЫних процесiв в емалi - кальцю та фосфору, при значнiй активност ЛФ в основних групах.
Зокрема, концентра^я загального кальцiю у ро-товiй рiдинi дiтей вiком 6-7 роюв зберiгалася в межах 1,45±0,07-1,65±0,07 ммоль/л проти 1,03±0,09-1,08±0,11 ммоль/л у групi порiвняння. У дiтей старших вiкових груп дан показники були вщпо-вщно 1,57±0,12-1,62±0,07 ммоль/л та 0,92±0,06-1,09±0,06 ммоль/л.
Вмют фосфат-iонiв у слинi дтей основних груп також був значно вищим (4,07±0,25-4,23±0,25 ммоль/л у дтей 6-7 рокiв та 4,08±0,19-4,29±0,33 ммоль/л у 12^чних дiтей), анiж у групах порiвняння (вiдповiдно 3,23±0,18-3,67±0,14 ммоль/л та 3,25±0,21-3,67±0,13 ммоль/л).
Активнiсть ферменту ЛФ в основних групах знаходилася на рiвнi 4,15±0,33-4,46±0,13 нмоль/ (с-л) i вiрогiдно вiдрiзнялася вiд даних контролю 2,89±0,17-3,11±0,22 нмоль/(с-л) (р<0,05).
Морфо-функцiональна стiйкiсть емалi у дiтей, яким проводили удосконалений метод л^вання,
1 1
CS ■-' портняння о £2 « -а Г 1,12±0,11
0,97±0,04 1
и О s ^ ■М- основна 1 0,98±0,015 1
0,95±0,05 j
f=t ^EESSljMj 1 1 1 ? ПП1ГТ/Т
1—1 T-t/Ut/o Z. UUivl'L ■ Через 1 pis ■ До niicy вання
г- vô пор1вняння S .я M M - 1,84±0,012
_L,61±0,12 -s
■g g. s -S основна 1 1,42±0,010 1
■1 n'.il1»'
0,5
1,5
Рис. Ускладнення Kapiecy тимчасових та постiйних 3y6iB у динaмiцi спостереження за д^ьми.
зростала з кожним наступним оглядом. Через 2 роки вона склала 4,12±0,15 бали у па^ен^в молодшо''' Bi-ково'| групи та 4,07±0,20 бали у дiтей вком 12 рокiв на противагу 6,79±0,45 та 6,47±0,37 балам у групах порiвняння.
Висновки. Таким чином, застосування препара-тiв макро- та мкроелемен^в на фонi базово) йодо-терапп в дiтей, хворих на ДНЗ, дозволяе стаб^зува-ти показники Ытенсивност карiесу зубiв, пiдвищити рiвень стоматолопчного здоров'я та запобiгти роз-витку можливих ускладнень з боку зубощелепно' системи й оргаызму дитини в цтому.
Встановлена бiльша ефективнiсть запропонова-них нами лiкувально-профiлактичних заходiв у дтей молодшого вiку вказуе на позитивний вплив метабо-лiчноï корекцп, у першу чергу, на процеси дозрiван-ня емалi та формування карiесрезистентних твер-дих тканин зуба.
Перспективи подальших доcлiджень. Врахо-вуючи одержанi результати, актуальними е подаль-ша розробка та впровадження профтактичних захо-дiв щодо карiесу зубiв у дiтей при супутнiй патологи щитоподiбноï залози.
Лiтеpaтypa
1. Бщенко Н. В. Особливостi клiнiки, профшактики та лiкування карiесу i пнпвпу у дiтей з дифузним еутирео'дним волом: авто-
реф. дис. на здобуття наук. ступеня к. мед. н.: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Н. В. Бщенко. - Ки'в, 1997. - 18 с.
2. Бобирьова Л. е. Особливост розвитку i переб^ аутоiмунного тирео'диту, що обумовлений йододефщитом в Полтавськiй
област / Л. е. Бобирьова, О. Ю. Городинська // Свiт медицини та бюлогп. - 2013. - № 3. - С. 79-82.
3. Ефективнють монотерапп препаратами кал^ йодиду дифузного нетоксичного зоба з рiзним прогнозом перебiгу в пащен^в
пiдлiткового вiку / С. I. Турчина, О. I. Плехова, Т. П. Костенко, Г. В. Косовцова // Укра'нський журнал дитячо'' ендокринологп. -2015. - № 1. - С. 19-23.
4. Колесник К. А. Патогенетические подходы к комплексному лечению зубочелюстных аномалий у детей с диффузным неток-
сическим зобом: автореф. дис. на соискание ученой степени д. мед. н.: спец. 14.01.14 «Стоматология» / К. А. Колесник. -Симферополь, 2014. - 43 с.
5. Кузняк Н. Б. Стан тканин пародонта та твердих тканин зуба в д^ей iз патолопею щитоподiбноï залози / Н. Б. Кузняк, О. I. Го-
дованець, З. М. Гаврилюк // Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2013. - № 2 (9). - С. 30-32.
6. Распространенность недостаточности йода среди детского населения Сант-Петербурга / Ю. Л. Скородок, З. И. Муллахме-
това, В. Л. Боднаренко [и др.] // Педиатрия. Журнал имени Г. Н. Серпанского. - 2014. - № 5. - С. 38-42.
7. WHO, UNICEF, and ICCIDD. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination. Third edition. - Geneva:
WHO, WHO/Euro/NUT, 2007. - Р. 98.
8. Zimmermann M. B. Iodine deficiency and excess in children: worldwide status in 2013 / M. B. Zimmermann // Endocrine practice. -
2013. - Vol. 19 (5). - P. 839-846.
УДК 616.314-002-08-036.8:16.441-006.5]-053.2
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ Л1КУВАННЯ КАР16СУ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ДИФУЗНИЙ НЕТОК-СИЧНИЙЗОБ
Годованець О. I.
Резюме. Встановлена ктычна ефективнiсть лiкувально-профiлактичних заходiв щодо Kapiecy 3y6iB i3 застосування комплексного вггамшно-мЫерального препарату, до складу якого входять кальцм та основы еcенцiaльнi мiкpоелементи, на фонi йодотеpaпiI в дiтей при супутньому дифузному нетоксичному зобг Запропонований cпоciб л^вання дозволяе cтaбiлiзyвaти показники iнтенcивноcтi кapiecy зyбiв, пiдвищити piвень cтомaтологiчного здоров'я та запоб^ти розвитку можливих ускладнень з боку зубощелепно! системи й оргаызму дитини в цiломy.
Ключовi слова: дiти, кapiec зyбiв, дифузний нетоксичний зоб.
УДК 616.314-002-08-036.8:16.441-006.5]-053.2
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ КАРИЕСА ЗУБОВ У ДЕТЕЙ, СТРАДАЮЩИХ ДИФФУЗНЫМ НЕТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ
Годованец О. И.
Резюме. Установлена клиническая эффективность лечебно-профилактических мероприятий в отношении кариеса зубов с применением комплексного витаминно-минерального препарата, в состав которого входят кальций и основные эссенциальные микроэлементы, на фоне йодотерапии у детей с диффузным нетоксическим зобом. Предложенный способ лечения позволяет стабилизировать показатели интенсивности кариеса зубов, повысить уровень стоматологического здоровья и предотвратить развитие возможных осложнений со стороны зубочелюстной системы и организма ребенка в целом.
Ключевые слова: дети, кариес зубов, диффузный нетоксический зоб.
UDC 616.314-002-08-036.8:16.441-006.5]-053.2
REMOTE RESULTS OF CARIES TREATMENT IN CHILDREN SUFFERING FROM DIFFUSE NONTOXIC GOITER
Godovanets О. I.
Abstract. Examination of children suffering from diffuse nontoxic goiter has found a number of metabolic disorders in the child organism influencing upon the course of the main dental diseases and require corresponding correction.
Objective. To detect the efficiency of elaborated therapeutic-preventive measures concerning dental caries in children suffering from diffuse nontoxic goiter.
Materials and methods. The main groups and comparison groups are formed (30 individuals each) including children at the age of 6-7 and 12 years suffering from diffuse nontoxic goiter.
Sanitation and preventive measures were carried out topically among the children of the main groups. Hygienic oral care was performed with the application of toothpastes containing aminofluoride and xylose ("R.O.C.S. Teens"), as well as the rinse containing the extracts of laminaria, xylose, calcium glycerophosphate, and magnesium chloride ("R.O.C.S. Teens"). General treatment included a complex vitamin-mineral medicine "Calcemin advance" containing calcium and the main essential trace elements against iodine therapy.
Results and discussion. In general, occurrence of dental caries in children from the main groups during the period of two years was 3,5 times less at the age of 6-7 years and practically twice as less at the age of 12. Reduction of caries occurrence in two years of conducting therapeutic-preventive measures was 71,88% in children at the age of 6-7 and 46,85% at the age of 12.
Similar changes were observed concerning complications of carious processes. The biggest number of permanent teeth complicated with pulpitis or periodontitis was found during examinations in 1,5 and 2 years in children of the older group of comparison. This fact is indicative of a low efficiency of generally excepted methods of caries treatment resulting in not only progressing the disease but the formation of pathological process complications as well.
Morphological-functional resistance of the enamel in children undergoing improved method of treatment increased with every next examination. In 2 years it constituted 4,12±0,15 points in the patients of the younger age group and 4,07±0,20 points in children of 12 years of age contrary to 6,79±0,45 and 6,47±0,37 points in the groups of comparison.
Conclusions. Administration of the medicines containing macro- and microelements against the basic iodine therapy in children suffering from diffuse nontoxic goiter enables to stabilize the indices of dental caries intensity, enhance the level of dental health and prevent the development of possible complications of the dentoalveolar system and the child organism on the whole.
Detected efficiency of the suggested therapeutic-preventive measures in children of younger age is indicative of a positive influence of metabolic correction, in the first turn, upon the processes of enamel maturation and formation of caries resistant hard dental tissues.
Prospects of further study. Considering the obtained results further elaboration and introduction of preventive measures concerning dental caries in children with comorbid thyroid pathology must be topical.
Keywords: children, caries, diffuse nontoxic goiter.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 26.01.2016 року
