CC BY
20
© *Череп'юк О. М., Стадник У. О., Мусм-Семен^в Х. Г. УДК: 616.314.9-002-085.247.035.4
*Череп'юк О. М., Стадник У. О., Мус'й-Семенщв Х. Г.
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ФТОРМ1СНИХ ЗАСОБ1В МЮЦЕВО'Г ДИ У КОМПЛЕКС1 ПРОФ1ЛАКТИКИ КАР1ССУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
*1вано-Франмвський нацiональний медичний унiверситет (м. lвано-Франкiвськ) Львiвський нацюнальний медичний унiверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
Дане досл1дження е фрагментом планово! НДР кафедри стоматологИ дитячого в1ку ЛНМУ 1м. Данила Галицького «Стоматолопчна захворюван1сть дггей з урахуванням соц1альних чинник1в ризику та обфунтування диференц1йованих метод1в лку-вання та проф1лактики», № державно! реестраци 0110Ш02147.
Вступ. Кар1ес зуб1в на сьогодн1 залишаеться одн1ею 1з найб1льш актуальних проблем дитячо! стоматолог!!. Особливо гостро за останн1 деся-тир1ччя постало питання кар1есу тимчасових зуб1в [3,9,13]. За даними Н. О. Савичук (2013) в Укра!н1 кар1ес тимчасових зуб1в у д1тей досягае 80-90% [7]. З огляду на це, особливу увагу дитячих стома-толог1в привертае питання профтактики цього за-хворювання [1,8,10]. Важливе значення при цьому в1дводиться заходам як загально!, так I мюцево! д1!, зокрема, використанню сполук фтору у вигляд1 розчин1в, гел1в чи лаюв [5,11]. Фторлак е одним з найбтьш ефективних засоб1в мюцево! профтактики кар1есу, оск1льки утворюе пл1вку, яка щ1льно покривае емаль I збер1гаеться на н1й до дектькох тижн1в, спричиняючи, таким чином, пролонговану д1ю [2]. Проте, при використанн фторлаку фтор накопичуеться в емал1 поверхнево, переважно, на глибин 5 мкм, не досягаючи проблемно! зони (кар1-озний процес починаеться на глибин1 30 мкм). Тому в останн1 роки в дитячм стоматолог!! б1льш широко застосовуеться метод глибокого фторування [4,6,12]. В цьому аспект! достатньо ефективним е препарат «Глуфторед» [14]. Саме тому досл1дження впливу на емаль зуба фтормюних профтактичних засоб1в, як1 мають р1зний механ1зм д1!, видаеться своечасним та актуальним.
З огляду на це метою досл1дження стало ви-вчення ефективност1 застосування препарату «Глуфторед» та фторлаку в проф1лактиц1 кар1есу.
Об'ект I методи дослщження. Для досягнення поставлено! мети п1д спостереженням знаходилось 145 д1тей вком 2-4 роки. Вс1 д1ти були подтеы на дв1 групи: основну (120 д1тей) та контрольну (25 д1тей). Д1тей основно! групи, в залежност1 в1д призначе-ного профтактичного засобу, було под1лено на дв1 п1дгрупи: д1ти, яким проводили аплкаци фторлаку 6 раз1в на рк (60 д1тей), та д1ти, яким проводили гли-
боке фторування за допомогою препарату «Глуфторед» (ВладМиВа) 2 рази на рк (60 д1тей). Ус1м д1тям попередньо проводили ппену порожнини рота. Профтактику кар1есу у д1тей контрольно! групи проводили за загальноприйнятою методикою (ппена порожнини рота, використання фтормюних зубних паст, ппеычне навчання та виховання). Ус1м дггям як основно!, так I контрольно! груп проводили санац1ю порожнини рота.
Для оцшки ефективност1 кар1еспроф1лактичних середник1в у д1тей проводили визначення наступних показник1в: штенсивнють кар1есу (кп), прир1ст штен-сивност1 кар1есу (як р1зницю м1ж юнцевим I початко-вим значенням шдексу кп) та визначення кар1еспро-фтактичного ефекту (КПЕ) 1з застосуванням Ыдексу кп в основн1й та контрольна групах за формулою: КПЕ=100%-(кппрофчкпконтр) -100%. Результати проведених профтактичних заход1в ф1ксували в ш-див1дуальних стоматолог1чних картах. Результати доогмдження опрацьован1 математичним методом з використанням критерив Стьюдента.
Результати дослщжень та Ух обговорення. У результат! проведених дослщжень виявлено, що до початку проведення профтактичних заход1в штенсивнють кар1есу в ус1х обстежених д1тей, в середньо-му, становила 2,66±0,04 зуба: 2,7±0,08 зуба у д1тей основно! та 2,57±0,07 зуба у д1тей контрольно! групи (р>0,05) (табл. 1).
Характерним е зростання 1нтенсивност1 кар1-есу з вком в ус1х обстежених д1тей: з 2,35±0,07 зуба у д1тей вком 2 роки до 3,25±0,03 зуба у д1тей 4-р1чного в1ку основно! групи та з 2,31 ±0,11 до 3,12±0,02 зуба вщповщно у д1тей контрольно! групи (р<0,05).
П1сля проведення проф1лактичних заход1в вста-новлено, що 1нтенсивн1сть кар1есу зуб1в у д1тей основно! групи е суттево нижчою у пор1внянн1 з д1-тьми контрольно! групи I становить, в середньому, 3,42±0,07 зуба (при 4,21 ±0,13 зуба у контрольна груп1, р<0,05) (табл. 2).
При цьому значення кп у д1тей, яким проводили глибоке фторування, в середньому, е нижчим, н1ж у д1тей, яким проводили аплкаци фторлаку (3,32±0,09 та 3,52±0,06 зуба в1дпов1дно, р>0,05). Сл1д вщмггити, що у д1тей основно! групи зростання
штенсивност карieсу зубiв впродовж усього термину проведення профiлактичних заходiв е дещо нижчим (з 2,71±0,08 до 3,42±0,07 зуба, р<0,05), нiж у дiтей контрольно! групи (з 2,59±0,07 до 4,21±0,13 зуба вiдповiдно, р<0,05).
Окремо ми проаналiзували змiни у показниках штенсивност карiесу зубiв у дтей рiзного вiку до та пюля проведення профiлактичних заходiв.
Встановлено, що у дiтей 2-рiчного в^ пiсля аплг кацiй фторлаку значення кп становить 3,12±0,09 зуба i е вищим, нiж у дггей того ж вiку на початку до-слщження (2,41±0,09 зуба, р<0,05), проте нижчим, нiж у контрольна групi (3,91±0,06 зуба, р<0,05). У дтей вiком 2 роки пюля проведення глибокого фторування iнтенсивнiсть карiесу зубiв виявилась найбiльш низькою у порiвняннi з iншими групами об-стежених дiтей (2,91±0,05 зуба, р<0,05).
З вiком показники iнтенсивностi карiесу зубiв зростають в усiх обстежених дтей, проте найменш суттево це проявляеться у дтей, в яких було засто-совано препарат «Глуфторед»: у дiтей 4 рокiв значення кп становить 3,81 ±0,17 зуба (при 2,91±0,05 зуба у вМ 2 роки, р<0,05). Серед дтей, яким проводили аплкацп фторлаку iнтенсивнiсть карiесу зростае найбтьш помiтно: з 3,12±0,09 зуба у 2 роки до 4,12±0,05 зуба у 4 роки (р<0,05). Характерно, що найбтьш високе значення кп у дггей вком 4 роки ви-явлено у контрольна групi, у порiвняннi з Ышими об-стеженими дiтьми (4,52±0,19 зуба, р<0,05).
Таблиця 1.
Iнтенсивнiсть карieсу зубiв у дiтей до проведення профiлактичних заходiв
В1к д1тей (у роках) !нтенсивн1сть кар1есу зуб1в
Основна група Контрольна група
2 2,36±0,07 2,33±0,11 *
3 2,52±0,12 2,31±06*
4 3,26±0,03 3,12±0,02 *
Середне 2,71±0,08 2,59±0,07*
Р <0,05 <0,05
Примiтка: * - стутнь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу у д1тей основно! та контрольно! групи (р>0,05); р - стутнь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей в1ком 2 та 4 роки.
При аналiзi динамки ураженост карiесом зубiв у дгтей до та пiсля проведення профтактичних заходiв встановлено, що прирiст штенсивност карiесу зубiв у дiтей контрольно! групи е значно вищим у порiв-нянн з дiтьми основно! групи (1,64±0,13 зуба проти 0,69±0,04 зуба вiдповiдно, р<0,05). Найбiльш сут-тевою е динамiка ураженостi карiесом зубiв у дiтей 3-рiчного вку (1,91±0,12 зуба) у той час, як у дтей вiком 2 роки прирют iнтенсивностi карiесу становив 1,64±0,14 (р>0,05), а у дiтей 4 рокiв - 1,41±0,13 зуба (р<0,05) (табл. 3).
В основнiй групi менш виражений прирiст ш-тенсивностi карiесу зубiв виявлено у дтей, яким проводили глибоке фторування (0,56±0,03 зуба),
Таблиця 2.
1нтенсивнють карieсу зубiв у обстежених дiтей до та пiсля проведених профтактичних заходiв
1нтенсивн1сть кар1есу зуб1в В1к д1тей (у роках) Групи обстежених д1тей р
Основна Контрольна
Фторлак Глуфторед
До початку проведения профтактичних заход1в 2 2,41±0,09 2,31±0,14 2,33±0,11 р1>0,05; р2>0,05 р3>0,05
3 2,42±0,04 2,62±0,13 2,31±0,06 р1>0,05; р2<0,05 р3>0,05
4 3,22±0,06 3,31±0,08 3,12±0,02 р1>0,05; р2<0,05 р3>0,05
Середне значення 2,68±0,08 2,74±0,11 2,59±0,07 р1>0,05; р2>0,05 р3>0,05
П1сля проведення грофiлактичиих заход1в 2 3,12±0,09* 2,91±0,05* 3,91±0,06* р1<0,05; р2<0,05 р3<0,05
3 3,33±0,07 3,22±0,08 4,23±0,14 р1<0,05; р2<0,05 р3>0,05
4 4,12±0,05** 3,81±0,17** 4,52±0,19** р1<0,05; р2<0,05 р3>0,05
Середне значення 3,52±0,06*** 3,32±0,09*** 4,21±0,13*** р1<0,05; р2<0,05 р3>0,05
Примiтка:
р1 - стутнь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей, яким проводили аплкацп фторлаку, та д1тей контрольно! групи;
р2 - ступ1нь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей, яким проводили глибоке фторування, та д1тей контрольно! групи;
р3 - стутнь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей, яким проводили аплкацп фторлаку, та д1тей, яким проводили глибоке
фторування;
* - стутнь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей в1ком 2 роки до та тсля проведення профтактичних заход1в (р<0,05); ** - ступ1нь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей в1ком 4 роки до та пюля проведення профтактичних заход1в (р<0,05); *** - стутнь достов1рност1 м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу зуб1в у д1тей до та тсля проведення профтактичних заход1в (р<0,05).
Таблиця 3.
Приргст iнтенсивностi карieсу (кп) зубiв у обстежених дiтей пiсля проведення
профiлактичних заходiв
Вш д^ей Групи обстежених д^ей Р
(у роках) Фторлак Глуфторед Контрольна
2 0,71±0,03 0,61±0,05 1,58±0,14 р1<0,05; р2<0,05 р3>0,05
3 0,91±0,06 0,59±0,03 1,92±0,12 р1<0,05; р2<0,05 р3<0,05
4 0,89±0,02 0,51±0,04 1,41±0,13 р1<0,05; р2<0,05 р3<0,05
Середне значення 0,83±0,05 0,56±0,03 1,64±0,13 р1<0,05; р2<0,05 р3<0,05
Р Р<0,05 Р>0,05 р<0,05 РРР V V V ООО 000 сл сл сл V А V 000 СЛ СЛ СЛ
Примггка:
р1 - ступiнь достовiрностi 1шж показниками приросту iнтенсивностi карieсу зубiв у дiтей, яким проводили аплкаци фторлаку, та дiтей контрольно!групи;
р2 - ступiнь достовiрностi мiж показниками приросту iнтенсивностi карieсу зубiв у дiтей, яким проводили глибоке фторування, та д^ей контрольно!групи;
р3 - ступiнь достовiрностi мiж показниками приросту iнтенсивностi карieсу зубiв у дiтей, яким проводили аплкаци фторлаку, та дiтей, яким проводили глибоке фторування;
* - ступть достовiрностi мiж показниками приросту Ытенсивност карieсу зубiв у дiтей вком 2 та 3 роки; ** - ступть достовiрностi мiж показниками приросту Ытенсивност карieсу зубiв у д^ей вiком 3 та 4 роки; *** - стутнь достовiрностi мiж показниками приросту iнтенсивностi карieсу зубiв у дiтей вiком 2 та 4 роки.
).00% п
7 0.00° ъ -
у пор1внянн1 з д1тьми, яким проводили аплкаци фторлаку (0,83±0,05 зуба в1дпов1дно, р<0,05) (табл. 3). Нами не виявлено суттево! р1зниц1 у по-казниках приросту штенсивност кар1есу у ц1й груп1 д1тей в залежност1 вщ в1ку (р>0,05). Натом1сть, серед д1тей, яким проводили аплкаци фторлаку, виявлено помяну р1зницю дослщжуваного показ-ника у д1тей 2-х та 3-х роюв (0,71 ±0,03 зуба проти 0,91 ±0,06 зуба вщповщно, р<0,05). У д1тей 4-р1ч-ного вку прирют ¡нтенсивносп менш виражений у пор1внянш з д1тьми вком 3 роки (0,89±0,02 зуба, р>0,05).
Таким чином, кар1еспро-фтактичний ефект вщ за-стосування фтормюних профтактичних середниюв мюцевоУ дм у обох обстежу-ваних трупах д1тей виявив-ся р1зним. Так, у д1тей, яким проводили аплкаци фторлаку, кар1еспрофтактичний ефект скпав 48,19%, що е нижче, ыж у дтей, яким проводили глибоке фторування (63,73% вщповщно) (рис.).
Слщ вщм1тити знижен-ня показниюв редукцп приросту ¡нтенсивност1 кар1есу зуб1в з вком серед д1тей, у яких для профтактики кар1есу використовували фторлак: у дп"ей 2 роюв ка-р1еспрофтактичний ефект
становив 56,25%, а у д1тей 4 роюв всього 35,71%. Серед д1тей, яким проводили глибоке фторування за допомогою препарату «Глуфторед», найбгпьшо-го ефекту вдалось досягнути у груп1 3-р1чних д1тей, де редукц1я приросту Ытенсивност1 кар1есу зуб1в становила 68,42%. У д1тей в1ком 4 роки кар1еспроф1-лактичний ефект виявився дещо нижчим \ становив 62,28%.
Висновки. Таким чином, у результат! проведе-них дослщжень було встановлено, що обробка зуб1в фтормюними середниками зменшуе ризикуражен-
ПИ Дни. яким проводили атпкацп фторлаку
68,42%
64,28%
бо.оо"?--;
50,00% -
40,00% -
30.00% -
20.00% -
10.00% -
0.00%
I Дни, яким проводили глибоке фторування
2 роки Зрокн 4 роки
Рис. Кар1еспрофшактичний ефект у обстежених д1тей шсля проведення проф1лактичних заход1в
ня раным карiесом i зменшуе прирiст його штенсив-ностi, причому бтьш помiтного зниження приросту штенсивност вдалось досягнути при застосуваннi препарату «Глуфторед». Вiдповiдно, карiеспрофi-лактичний ефект при використаннi фтористого лаку е дещо нижчим, нiж при застосуванн препарату «Глуфторед».
Отже, профiлактичнi заходи з використанням препарату «Глуфторед» на тл якюного гiгiенiчно-
го догляду за ротовою порожниною забезпечують виражений карiеспрофiлактичний ефект у дiтей дошкiльного в^ i заслуговують широкого впрова-дження в дитячу стоматологiчну практику.
Перспективи подальших досл1джень поляга-ють у вивченнi мiнералiзувальних властивостей ро-тово! рiдини до та пiсля використання фтормюних засобiв мiсцево! дi! для профтактики карiесу тимча-сових зубiв у дiтей дошкiльного вiку.
Л1тература
1. Бiдеико Н. В. Алгоритм лкувально-профшактично! тактики стосовно раннього карiесу тимчасових зубiв / Н. В. Бщенко // Со-
временная стоматология. - 2015. - № 2 (76). - С. 50-54.
2. Ватаманюк Н. В. Профилактика кариеса зубов с применением реминерализирующей терапии, а именно фторидсодержа-
щих лаков / Н. В. Ватаманюк. - 2015. - №6. - С. 256-259.
3. Дичко Е. Н. Частота стоматолопчних захворювань у дп"ей / Е. Н. Дичко, I. В. Ковач, Ю. В. Хо™ська, Н. В. Федоряк // Медичш
перспективи. - 2012. - Т. 17, № 2. - С. 114-116.
4. Каськова Л. Ф. Використання препарату Глуфторед у практиц дитячо! стоматологи / Л. Ф. Каськова, О. Е. Бережна, Ю. I. Со-
лошенко, Л. I. Амосова // Профтакт та дит. стоматолопя. - 2012. - № 1. - С. 36-37.
5. Лобовкина Л. А. Роль фторсодержащих препаратов в профилактике стоматологических заболеваний / Л. А. Лобовкина,
А. М. Романов // Соврем. стоматология. - 2013. - № 2. - С. 13-14.
6. Парпалей, Е. А. Возможности эффективного использования метода глубокого фторирования при лечении кариеса
временных зубов [Текст] / Е. А. Парпалей, Н. О. Савичук // Современная стоматология. - 2012. - № 3. - С.91-94.
7. Савичук Н. О. 1нновацмш тдходи до профтактики карiесу зубiв у дп"ей i ваптних жшок / Н. О. Савичук // Современная сто-
матология. - 2013. - № 5 (69). - С. 50-54.
8. Савичук Н. О. Аналiз програм профтактики основних стоматолопчних захворювань у розвинених кра!нах / Н. О. Савичук,
О. В. Кжтинська // Современная стоматология. - 2014. - № 4 (73). - С. 64-66.
9. Смоляр Н. I. Частота ураження рiзних груп молочних зубiв у дп"ей дошктьного вку, що мешкають в стьсьюй мюцевост /
Н.1. Смоляр, Х. Г. Мусм-Семенщв // Вюник стоматологи. - 2013. - № 2. - С. 84-87.
10. Смоляр Н. I. Профтактика карiесу у дп"ей дошктьного вку - завдання дитячого стоматолога та педiатра / Н. I. Смоляр, Г.М. Солонько, I. С. Дубецька-Грабоус, Е. В. Безвушко // Профтакт. та дит. стоматолопя. - 2012. - № 2. - С. 12-16.
11. Хоменко Л. О. Контроль над карiесом зуба: еволющя концепцп / Л. О. Хоменко, Н. В. Бщенко, О. I. Остапко [та ш.] // Стоматология: от науки к практике. - 2013. - № 1. - С. 53-65.
12. Хоменко Л. О. Глибоке фторування - метод профтактики карiесу зубiв. Ч. 1 / Л. О. Хоменко, Г. I. Шаповалова // Профтакт. та дит. стоматолопя. - 2012. - № 2. - С. 23-28.
13. Чижевський I. В. Карiес зубiв у дп"ей молодшо! вково! групи / I. В. Чижевський, В. С. Стулкова, М. Д. Кирiенко // Профтак-тична та дитяча стоматолопя. - 2010. - № 1. - С. 38-41.
14. Чуев В. П. Глуфторед - первый отечественный материал для глубокого фторирования эмали и дентина / В. П. Чуев, В.Ф. По-сохова // Институт стоматологии. - 2003. - № 3. - С. 96-97.
УДК: 616.314.9-002-085.247.035.4
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ФТОРМ1СНИХ ЗАСОБ1В М1СЦЕВО1 ДМ У КОМПЛЕКС! ПРОФ1ЛАКТИКИ КАР16СУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
Череп'юк О. М., Стадник У. О., Мусш-Семенц1в Х. Г.
Резюме. Особливу увагу дитячих стоматолопв привертае питання профiлактики карiесу. Важливе зна-чення при цьому выводиться заходам як загально!, так i мiсцево! дi!, зокрема, використанню сполук фтору у виглядi розчиыв, гелiв чи лакiв. Метою доотдження було проаналiзувати ефективнiсть застосування препарату «Глуфторед» та фторлаку в профшактиц карiесу тимчасових зубiв у дгтей дошкiльного вiку. Для до-сягнення поставлено! мети пiд спостереженням знаходилось 145 дтей вiком 2-4 роки, основна (120 дгтей) та контрольна (25 дтей) група. У результат проведених дослiджень виявлено, що до початку проведення профтактичних заходiв iнтенсивнiсть карiесу в усiх обстежених дтей, в середньому, становила 2,66±0,04 зуба: 2,70±0,08 зуба у дтей основно! та 2,57±0,07 зуба у дтей контрольно! групи (р>0,05). Пюля проведення профiлактичних заходiв штенсивнють карiесу зубiв у дiтей основно! групи е суттево нижчою у порiвняннi з дгтьми контрольно! групи - 3,42±0,07 зуба (при 4,21±0,13 зуба у контрольнiй групi, р<0,05). Значення кп у дiтей, яким проводили глибоке фторування, в середньому, е нижчим, ыж у дтей, яким проводили аплг кацi! фторлаку (3,32±0,09 та 3,52±0,06 зуба вщповщно, р>0,05). При аналiзi динамiки ураженос^ карiесом зубiв у дiтей до та пюля проведення профтактичних заходiв встановлено, що прирют iнтенсивностi карiесу зубiв у дiтей контрольно! групи е значно вищим у порiвняннi з дiтьми основно! групи (1,64±0,13 зуба проти 0,69±0,04 зуба вщповщно, р<0,05). В основнiй групi менш виражений прирiст iнтенсивностi карiесу зубiв виявлено у дiтей, яким проводили глибоке фторування (0,56±0,03 зуба), у порiвняннi з дiтьми, яким проводили аплкацп фторлаку (0,83±0,05 зуба вщповщно, р<0,05).
Ключов1 слова: дiти, дошкiльний вiк, карiес, тимчасовi зуби, профтактика.
УДК: 616.314.9-002-085.247.035.4
ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ФТОРСОДЕРЖАЩИХ СРЕДСТВ МЕСТНОГО ДЕЙСТВИЯ В КОМПЛЕКСЕ ПРОФИЛАКТИКИ КАРИЕСА ВРЕМЕННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Черепюк О. М., Стадник У. О., Мусий-Семенцив Х. Г.
Резюме. Особое внимание детских стоматологов привлекают вопросы профилактики кариеса. Важное значение при этом отводится мерам как общего, так и местного действия, в частности, использованию соединений фтора в виде растворов, гелей или лаков. Целью исследования было проанализировать эффективность применения препарата «Глуфторед» и фторлака в профилактике кариеса временных зубов у детей дошкольного возраста. Для достижения поставленной цели под наблюдением находилось 145 детей 2-4 года (основная (120 детей) и контрольная (25 детей) группа). В результате проведенных исследований выявлено, что до начала проведения профилактических мероприятий интенсивность кариеса у всех обследованных детей, в среднем, составляла 2,66 ± 0,04 зуба: 2,70 ± 0,08 зуба у детей основной и 2,57 ± 0, 07 зуба у детей контрольной группы (р>0,05). После проведения профилактических мероприятий интенсивность кариеса зубов у детей основной группы существенно ниже по сравнению с детьми контрольной группы - 3,42 ± 0,07 зуба (при 4,21 ± 0,13 зуба в контрольной группе, р<0,05). Значение кп у детей, которым проводили глубокое фторирование, в среднем ниже, чем у детей, которым проводили аппликации фторлака (3,32 ± 0,09 и 3,52 ± 0,06 зуба соответственно, р>0,05). При анализе динамики пораженности кариесом зубов у детей до и после профилактических мероприятий установлено, что прирост интенсивности кариеса зубов у детей контрольной группы значительно выше по сравнению с детьми основной группы (1,64 ± 0,13 зуба против 0,69 ± 0, 04 зуба соответственно, р<0,05). В основной группе менее выраженный прирост интенсивности кариеса зубов выявлено у детей, которым проводили глубокое фторирование (0,56 ± 0,03 зуба), по сравнению с детьми, которым проводили аппликации фторлака (0,83 ± 0,05 зуба соответственно, р<0,05).
Ключевые слова: дети, дошкольный возраст, кариес, временные зубы, профилактика.
UDC: 616.314.9-002-085.247.035.4
EXPERIENCE OF USING OF FLUORIDE VARNISH OF LOCAL ACTION IN A COMPLEX OF CARIES PREVENTION OF DECIDUOUS TEETH IN PRESCHOOL CHILDREN
Cherep'yuk A. M., Stadnyk Y. O., Musij-Sementsiv H. G.
Abstract. Nowadays prevention of caries attracts attention in pediatric dentists. Great importance is given to measures of both general and local actions, including the use of fluorine compounds in the form of solutions, gels or varnishes. The aim of the study was to analyze the effectiveness of the med icine «Hluftored» and fluoride varnish in the prevention of caries of deciduous teeth in the preschool children.
Fluoride varnish is one of the most effective of the local means for preventing of caries, it forms a film that tightly covers the enamel and remains on it a few weeks, causing thus prolonged action. However, when using fluoride varnish ions of fluoride accumulates in the enamel surface, preferably at a depth of 5 m, without reaching the problem area (caries process begins at a depth of 30 microns). Deep fluoridation are widely used in pediatric dentistry in recent years. In this aspect is quite effective med icines «Hluftored».
To achieve the goal there were monitored 145 children aged 2-4 years, the main group (120 children) and a control (25 children) group. Children of the main group, depending from a designated of prevention agent, were divided into two groups: children who underwent applications of fluoride varnish 6 times a year (60 children), and children who underwent of deep fluoridation using the medicines of «Hluftored» (VladMyVa) 2 times per year (60 children). Previously professional oral hygiene was conducted to all children. The prevention of caries in children of the control group was carried out by the conventional method (oral hygiene, use toothpaste with fluoride, hygienic training and education). Sanation was carried out for all children of the main and of the control group. To assess the effectiveness of the caries prevention in children was carried out determining the following parameters: the intensity of caries (df), increasing of the intensity of caries and definition of the caries preventive effect (CPE).
Before to the implementation of preventive measures the caries intensity of all surveyed children, on average, amounted 2,66 ± 0,04 of tooth: 2,70 ± 0,08 of tooth in children of the main group and 2,57 ± 0,07 of tooth in children of the control group as a result of the research was revealed. After the preventive measures the intensity of dental caries in children of the main group is significantly lower compared to children in the control group - 3,42 ± 0,07 of tooth in the main group compared to 4,21 ± 0,13 of tooth in the control group. The value df in children who underwent deep fluoridation, on average, was lower than in children who underwent applications of fluoride varnish (3,32 ± 0,09 and 3,52 ± 0,06 tooth respectively, p>0.05). In analyzing the dynamics of caries lesion in children before and after the set of preventive measures the increase of caries intensity in children of the control group is considerably higher compared to children of the main group (1,64 ± 0,13 to 0,69 ± tooth 0 04 teeth respectively, p<0.05). Less expressed increasing of the caries intensity was detected in children of the main group who underwent the deep fluoridation (0,56 ± 0,03 tooth) compared to children who underwent applications of fluoride varnish (0,83 ± 0,05 tooth respectively, p<0.05).
Thus, caries preventive effect of use fluoride of local action was different in both surveyed groups of children. In children who underwent applications of fluoride varnish, caries preventive effect was 48.19%, which is lower than in children who underwent of deep fluoridation (63.73% respectively). It should be noted decrease the reduction of dental caries intensity increase with the age among children who used to caries prevention of fluoride varnish: in children of 2 years the caries preventive effect was 56,25%, and in children of 4 years only 35,71%. Using medicine of «Hluftored» for deep fluoridation the best effect was found in the group of 3 years old, where the reduction of caries intensity was 68,42%. In children of 4 years old caries preventive effect was slightly lower and amounted to 62,28%.
Keywords: children, preschool age, caries, teeth, prevention.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 02.10.2015 р.
