CC BY
18
Посилання на статтю_
Дopoш М.С. Упpaвлiння пpoцecoм фopмyвaння пpoгpaм шновацшного poзвиткy peгioнiв / М.С. Дopoш, I.B. Кaлiнькo, A.B. Ребенок II Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa: Зб.нayк.пp. - Лyгaнcьк: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006 - №1(17). - С.129-136 .
УДК 330.341
M.C. Дорош, 1.В. Калшько, А.В. Ребенок
УПРАВЛ1ННЯ ПPОЦEСОM ФОPMУBAННЯ ПPОГPAM 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В
Наведено пpoцec cтвopeння мoдeлi yпpaвлiння пpoгpaмoю iннoвaцiйнoгo poзвиткy peгioнy. Розглянуто c^pern-^ peгioнaльнoÏ iннoвaцiйнoÏ cиcтeми як цетра кoopдинaцiÏ iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi. Зaпpoпoнoвaнo peaлiзaцiю мoжливocтeй пpoцecy iнфopмaтизaцiÏ пpoцeciв фopмyвaння peгioнaльниx пpoгpaм iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoгo poзвиткy. Рию. 3, табл. 3, дж. 5.
Ключoвi cлoвa: iннoвaцiйний пpoeкт, Ыновацмна пpoгpaмa, peгioнaльнa iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнa cиcтeмa.
М.С. Дорош, И.В. Калинько, А.В. Ребенок
УПРАВЛЕНИЕ ПРОЦЕССОМ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОГРАММ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ
Приведен процесс создания модели управления программой инновационного развития региона. Рассмотрено создание региональной инновационной системы как центра координации инновационной деятельности. Предложена реализация возможностей информатизации процессов формирования региональных программ инновационно-инвестиционного развития. Рис. 3, табл.3, ист. 5.
M.S. Dorosh, I.V. Kalinko, A.V. Rebenok
MANAGEMENT PROCESS IN CREATION OF THE INNOVATION DEVELOPMENT REGIONS PROGRAMS
The process of the model creation of the region innovation program management is considered. The creation of the regional innovative-informative system as a center of coordination for innovative activity is considered. Methods of efficiency increase and innovative activity intensification in a region with the prospect of its including into the national innovative system are offered.
Постановка проблеми. Розвиток науково-техшчно'Г та шновацшноТ дiяльностi в УкраМ сьогодн е ключовим фактором, який визначае перспективи ïï входження до кола економiчно розвинутих держав. Головною метою державно!' шновацшноТ пол^ики е створення соцiально-економiчних, оргашзацшних i правових умов для ефективного вщтворення, розвитку i використання науково-техшчного потен^алу, забезпечення впровадження сучасних еколопчно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозбер^аючих технологш, виробництва та реалiзацiï нових видiв конкурентноздатно'1 продукци' [1].
Необхщнють штенсивного шновацшного розвитку вах галузей нацюнальноТ економки обумовлюе необхщнють впровадження загальносистемного пщходу до
"Упpaвлiння проектами та poзвитoк виpoбництвa", 2006, № 1(17)
1
розробки регюнальних програм, ям мiстять проекти розвитку. В рамках цих проекпв передбачаеться вiдновлення матерiально-технiчноТ бази виробництва, створення нових виробничих потужностей. Виршення цих проблем повинно базуватись на нових пщходах до оргашзаци шновацшноТ та швестицшноТ' дiяльностi, iз застосуванням основних знань з проектного менеджменту та системного аналiзу.
Анал'з останнх досл'джень i публ'тацш. Бтьшють краТн свiту в тiй чи шшш мiрi в своему економiчному розвитку використовують шноваци. Питання полягае лише в тому, ям саме шноваци створюються i використовуються для розвитку, насмльки динамiчний iнновацiйний процес та з якими наслщками вiн реалiзуеться.
lнновацiйно-орiентована економiка визначаеться низкою специфiчних для неТ рис [2]:
- ч^ко визначеною спрямованiстю вiдтворювального процесу на досягнення високоТ технолопчноТ' конкурентоспроможност краТни за рахунок наукових знань, технологш та iнформацiТ;
- наявнютю соцiально-економiчноТ' iнфраструктури, вiдповiдноТ завданням зростання технолопчноТ' конкурентоспроможностi до рiвня найбтьш розвинутих краТн свiту;
- наявнютю технолопчного i виробничого потенцiалу - матерiальних i людських ресурсiв, здатних забезпечити випуск конкурентно! високотехнолопчноТ' продукци;
- порiвняно з традицiйною економкою значно бiльш високими показниками економiчноТ ефективностi виробництва, якi бiльш шж на половину досягаються за рахунок шновацшних факторiв.
Врахування зазначених особливостей шновацшноТ дiяльностi надае можливiсть обфунтувати основнi орiентири для створення моделi iнновацiйного розвитку в межах регюшв.
Важливим пiдходом до аналiзу та вивчення закономiрностей iнновацiйного розвитку стае дослщження взаемодiТ вказаних процесiв, ям приводять до виникнення та формування шновацшно-швестицшних утворень.
Такi формування в процес свого розвитку трансформуються в бтьш цiлiснi органiзацiйнi структури, ям за всiма ознаками вiдносяться до шновацшно-швестицшних систем (IIС) - таких динамiчних комплексних системних утворень, ям охоплюють процеси шновацшноТ' та швестицшноТ' дiяльностi. В цтому поняття "система" не мае однозначного визначення, але бтьшють авторiв системою називають комплекс взаемопов'язаних елемен^в разом з вщносинами мiж елементами та Тх атрибутами [3].
При дослщженш складних систем, найважливiшими задачами е задачi аналiзу, пов'язанi з вивченням поведшки системи в залежностi вщ ТТ структури i значень параметрiв, i задачi синтезу, якi зводяться до вибору структури i значень параметрiв, якi визначаються заданими властивостями системи [4].
11С виступають шструментами реалiзацiТ науково-технiчноТ, iнновацiйноТ та швестицшноТ' пол^ики, Тхня функцiональна сутнiсть простежуеться в оргашзаци та управлшш шновацшними процесами на рiзних рiвнях (краТна, галузь, регiон), в тому чи^ i на мiкрорiвнi (пiдприемство та рiзнi форми iнтеграцiТ пiдприемств).
Невирiшена частина загально/ проблеми. 1нновацшна система може ефектившше працювати на базi детальноТ i повноТ iнформацiТ, зiбраноТ i структурованоТ на регiональному рiвнi та оформленою у виглядi програми шновацшного та iнвестицiйного розвитку. Тому потрiбно створення регiональноТ iнновацiйно-iнформацiйноТ системи як центра координаци iнновацiйноТ
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
дiяльностi, зосередження оперативно! шформаци про хщ i стан впровадження iнновацiйних проекпв, як основного засобу пiдвищення активносл регiонiв.
Метою даного досл'дження е реалiзацiя можливостей шформатизаци процесiв формування регюнальних програм iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку. Зокрема, використання можливостей шформатизаци процесiв контролю за виконанням таких програм.
Основний матер'ал досл'1дження. Важливим пщходом до вивчення закономiрностей iнновацiйного розвитку репону е методика, розвинута стосовно аналiзу структур цiлей i функцiй систем управлшня. В ТТ основу покладено фтософську концепцiю, що базуеться на подвшному визначеннi системи.
В методик визначаеться система через поняття, елементи, властивосл, зв'язки. В нiй застосовуеться подвшне визначення, в одному з варiантiв якого властивостi характеризують вщносини, в iншому - елементи системи.
Перше з цих визначень дае можливють визначати структуру системи через властивють, якш повинно задовольняти системоутворююче вiдношення. В другому (подвiйному першому) - навпаки, системоутворююче вiдношення встановлюеться за властивостями об'ектiв, якi складають субстрат системи.
Цим визначенням вщповщае два способи представлення системи управлшня шновацшним процесом розвитку регiону.
1. Процедурне - як множина об'еклв, на яких реалiзуеться ранiше визначене вщношення з фiксованими властивостями. При цьому, якщо системоутворююче вщношення визначено у чаа, то це представлення вщповщае структуризаци системи по циклу управлшня шновацшним процесом розвитку репону: планування, оргашза^я, регулювання, облiк i т.д.
2. Факторне - як множина об'еклв, якi мають рашше визначену властивiсть з фiксованими мiж ними вiдносинами. При цьому можуть бути видiленi об'екти управлiння шновацшним процесом розвитку репону (набiр Тх визначаеться конкретними умовами застосування методики).
Кожен з цих способiв представлення системи окремо дае неповний опис системи управлшня, а для виявлення системних особливостей необхщно один споаб опису доповнювати шшим, подвшним йому, тобто тiльки сумiсне використання процедурного i факторного подiлу системи дозволяе забезпечити повний аналiз задач оргаызацшного управлiння iнновацiйним процесом розвитку репону.
Таю вимоги реалiзуються або шляхом паралельного формування подвшних варiантiв структури (рис. 1), в одному з яких на початку використовуеться ознака "цикл управлшня шновацшним розвитком", а полм - "об'ект управлшня шновацшним розвитком", а в шшому - зворотна послщовнють ознак; або шляхом формування i аналiзу матрицi "цикл управлiння - об'екти управлшня шновацшним розвитком", що робиться при формуванш структури функцюнальноТ частини автоматизовано! системи управлiння.
Отже, для реалiзацiТ можливостей процесу iнформатизацiТ важливо застосовувати системний аналiз, оскiльки одною з його принципових особливостей е розробка i використання засобiв, якi полегшують формування i порiвняльний аналiз цтей i функцiй систем управлiння.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
3
Рис. 1. Формування та анал1з Ыновацмного розвитку репону
Виконаемо дослiдження процесу аналiзу корисностi на основi оцшки вiдносноТ вагомостi альтернатив iнновацiйного розвитку Чершпвського регiону А1, А2, А3, а саме: забезпечення постiйного колективного користування шформа^ею з доступом до мережi 1нтернет; пiдвищення обсягiв кредитування шновацшно'Т дiяльностi, пiдвищення ефективностi використання науково-техшчного потенцiалу [5]. В процес визначення цiльових критерГТв сформована iерархiя цiлей (рис. 2).
На етап оцiнки цiльових критерив визначимо вагомють як для пiдцiлей, так i для критерив нижчого рiвня. Визначимо показники вщносноТ вагомостi для критерш полiпшення керованостi iнновацiйних процесiв (ПК1П). Альтернативи, що розглядаються, беремо з Програми шновацшного розвитку Чернiгiвського репону. Вони мають наступн значення ПК1П, %: А1 = 60, А2 = 42, А3 = 35. Шляхом перетворення показники вщносноТ вагомост альтернатив складають 1,0 - для А1, 0,2 - для А2 i 0 - для А3. Показники вiдносноТ вагомостi, визначенi для шших цiльових критерiТв зведемо до табл. 1.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
H <ц О О
Рис. 2. Ieрархiя цiлей iнновацiйного розвитку ЧернИвського perioHy
Дал1 визначаемо значения показниш вагомост1. Для цього зважуемо показники вщносноГ вагомост1, як1 розраховуемо шляхом множення показника вщносноГ вагомост1 на вагу вщповщного критер1ю i вщповщного завдання.
Для визначення показник1в корисност N альтернативи Aj розраховуемо вщповщш показники для вс1х 1нших критерив i додаемо ц1 показники.
Спочатку розглядаемо р1вень альтернатив А1, А2, А3 !нновац1йного розвитку рег1ону, який за розрахунками складае N1=0,48; N2=0,61; N3=0,67. У в1дпов1дност1 з ними для полтшення керованост1 1нновац1йних процеав на обласному i територ1альному р1внях (ПК) даються наступн1 оц1нки пор1вняння пар у в1дношенн1 виг1дност1 альтернатив:
V =
1
1/4 1/5
4 1
1/3
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
5
Таблиця 1
Показник вщносноТ вагомостi для цшьових критерпв
Альтерна-тиви Цтьовий критер1й
Пол1пшення керованост1 1нновац1йним процесом на обласному1 територ1альному р1внях Подальший розвиток Ыновацмно!' 1нфраструктури област1 9 ■-* з юо х £ 8 .2 Ш ГО М I с * 5 х ^ й 0) 0) а ок х р -о ф киевс й ш 2 О о во о к д к к у X го ни ат н рт Ефективне використання юнуючого науково-техн1чного потенц1алу ■с = го § и° Н О X £ к ч: х х * ? с ;=: ы х 5 ■— =г ' -о £ 1 го ._ т Но. с т ^ <и £ ° оз х н о ав ч с ш о Щ .5 т ^ х 2 го х X
А1 1,0 0,4 1,0 0,2 0,4 0,6
а2 0,2 0,4 0,2 0,6 0,8 0,4
А3 0 0,6 0,8 0,9 1,0 0,8
Для точного визначення вектора вагомост спочатку необхiдно розрахувати максимальне власне значення 1тах матриц порiвняння пар V. Для уах власних значень \ матрицi дie, що детермiнанта нижче приведено! матриц (V-L*E) дорiвнюe нулю. На основi ^еТ умови розрахуемо величину \тах, яка складае \тах=3,0858. Вiдповiдний власний вектор, або вектор вагомосп, можна визначити
з рiвняння (V-£тах *Е)*Ж = 0 :
(1-3,0858)ш-| + 4 +5ш3 = 0;
1/4ш-, + (1-3,0858) +3ш3 = 0;
1/5ш1 + 1/3 +(1-3,0858)ш3 = 0.
За допомогою умови + +ш3 = 1 можна визначити наступн локальн критери вагомостi: = 0,6738; = 0,2255; = 0,1007.
Ц значення характеризують вигiднiсть (локальний прiоритет) альтернатив А1, А2, А3 вiдносно критерiю полiпшення керованостi iнновацiйних процесiв на обласному i територiальному рiвнях.
З максимального власного значення можна визначити шдекс органiчностi (К1): К1=( \тах - К)/(К-1) = (3,0858 - 3) / (3-1) = 0,0429.
Значення оргашчносп Ш0 складае: КWo =К1 / Р = 0,0429 / 0,58 = 0,0740.
К^ < 0,1, оцшки ^еТ матрицi порiвняння пар можна розглядати як достатньо оргашчш.
Далi приведемо матрицi порiвняння пар для спiвставлення альтернатив у вщношенш до iнших.
Таблиця 2
Матриця подальшого розвитку шновацшноТ шфраструктури областi (ПР) (удосконалення ринкових механiзмiв та комерцiалiзацiю науково-техшчноТ сфери (УРМ))
Альтернатива А1 А2 А3
А1 1 3 %
а2 1/3 1 1/6
А3 4 6 1
\тах = 3,0536; = 0,2176; = 0,0914; = 0,6910. КW0 = 0,0462.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
Для матриц ефективного використання юнуючого науково-техшчного потенцiалу (ЕВП) (нарощування обсягiв кредитно'Г пiдтримки шновацшно'Г та науково-техшчно'Г дiяльностi (НОП)) Lmax = 3,0713; w1 = 0,0633; w2 = 0,1939; w3 = 0,7428, KW0 = 0,0615.
Для матриц розширення мiжнародного спiввиробництва в науково-технiчнiй та шновацшнш сферi (РМС) Lmax = 3,0000; w1 = 0,2000; w2 = 0,4000; w3 = 0,4000, KW0 = 0.
Вiдповiднi оцiнки i розрахунки проведемо для вищих рiвнiв.
Для матрицi створення економiчних, шфраструктурних передумов переходу до шновацшно'Г моделi розвитку (CEI) Lmax = 3,0093; w1 = 0,2499; w2 = 0,6813; w3 = 0,0688, KW0 = 0,0008.
Для матрицi оргашзаци' виробництв, що реалiзують новiтнi технолопчш уклади (ОВ) Lmax = 2,0; w1 = 0,8333; w2 = 0,1667; KW0 = 0.
Для матриц закрiплення позитивних тенденцiй в шновацшному розвитку (ЗПТ) становитиме Lmax = 1,0; w1 = 0; KW0 = 0.
Таблиця 3
Матриця удосконалення системи державного управлшня шновацшним розвитком региону
Альтернатива СЕ1 ОВ ЗПТ
CEI 1 1/2 1/2
ОВ 2 1 1
ЗПТ 2 1 1
Ьтах = 3,0093; = 0,2499; = 0,6813; = 0,0688, Ш0 = 0,0008.
Альтернатива з самим високим значенням глобального прюритету виступае як найбiльш вiдносно вигщна альтернатива. Цiею альтернативою е оргашза^я виробництв, що реалiзують новiтнi технолопчш уклади i мають перспективи виходу на внутршнш i зовнiшнiй ринки з наукомюткою продукцiею свiтового рiвня.
Одержанi данi необхiдно використовувати в процес формування iнновацiйно-iнвестицiйних програм Чершпвського регiону, оскiльки вони вказують т основнi елементи, що потребують бтьшоТ уваги при розподiлi фiнансування, а також при мошторингу цих спрямувань. Для ефективного управлшня при формуванш та реалiзацil таких програм постае питання шформацшного забезпечення управлiнських процеав.
На рисунку 3 представлена модель, в основi якоТ лежить Програма науково-техшчного та шновацшного розвитку Чершпвського регюну на 2004-2007 роки, що мае забезпечити системнють розвитку шновацшних процесiв в регiонi, активiзувати формування iнновацiйноТ iнфраструктури. Вона враховуе пропозици обласних управлiнь i вщд^в облдержадмiнiстрацiТ, райдержадмiнiстрацiй, мiськвиконкомiв, пiдприемств, оргашзацш, господарських структур недержавного сектора економки, виходячи з реальноТ оцiнки нишшньо'Т соцiально-економiчноТ ситуацiТ, наявних матерiально-технiчних, трудових, сировинних i фiнансових ресурсiв.
Основними завданнями Програми е:
- створення економiчних, шфраструктурних та шституцшних передумов переходу до шновацшноТ' моделi розвитку;
- оргашза^я виробництв, що реалiзують новiтнi технологiчнi уклади i мають перспективи виходу на внутршнш та зовшшнш ринки з наукомiсткою продук^ею свiтового рiвня;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17) 7
За S = з те - е н ня у- a ct¡ пипр и емсте i а р га н и в цм, уста н de в ре ris н а л ьн их та державник юн курсах, форумах, презентации, виста в:з eux а ахпдах Сееггш захпди _|пд1' сутнвст1 ¡шичпириш imTpñir процесс, меха н ta ну ÏÏ ре а л ¡a а цм
РэзрпБка -вдпраграми ства рання в абпасл шрюрэтшо! ¡i i rf п puni fm i n i систе мин вуш во -техн ынс'Г днлын dctí За5 = зт=-Енчя рогат кзнсул ьтац/инэгэ пункту _,пдп питэньз ¡нтелектувльноУ BnacHDcri
Здипснеччя ко м пле ксу abxdд в щпдэ зэлученн? ¡нпае мних ¡н вести ц/й в ¡ннпевцшний р пааитп к i т. i.
Би со котехнопогм ний р озв wtok cm. господарстЕа i переробно!' промисп.
Охорона i оздороЕленнз пкдини та нанколишньогосередоЕища
Рис. 4. Модель управшннп, ко о рди наци та реапзацм программ i н нова u¡ иного розвитку MepHiriecbKoï oQnacri
закршлення позитивних тенденцш в iнновацiйному розвитку, створення науково-техшчних та шституцшних передумов для кардинального технологiчного переозброення економiки та збiльшення частки сучасноТ високотехнолопчноТ', конкурентоспроможноТ на свiтовому рiвнi продукцп.
Представлена модель охоплюе широке коло питань, тому технологiя ТТ реалiзацil визначена в органiзацiйних заходах. В представлену модель включено реально дiючi на даний час структуры пщроздти, ям в процесi реалiзацiТ Програми можуть трансформуватись та доповнюватись.
1нфраструктура складових iнновацiйно-iнвестицiйного процесу, яка вщображена в моделi, охоплюе рiзнi за призначенням та функцiям суб'екти господарювання, якi тiсно взаемодiють в процес створення та впровадження новацш. Спiльне вирiшення проблем iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку приводить до тюно'Т взаемодiТ суб'ек^в вказаних складових, створюе передумови для формування нових структурних утворень, що носять i виявляють системний характер i потребують подальшоТ розробки шформацшного забезпечення зв'язкiв мiж елементами такоТ системи.
Висновки з даного досл'1дження та перспективи подальших розв'док. В результат проведених дослщжень можна зробити там висновки:
- важливим аспектом при переходi до iнновацiйного шляху розвитку репону е реалiзацiя можливостей iнформатизацiТ та автоматизацiТ систем управлшня програмами розвитку регiону;
- дослщжено процес аналiзу корисностi на основi оцiнки вiдносноТ вагомостi альтернатив шновацшного розвитку регiону i визначено, що найбтьш вiдносно вигiдною е оргашза^я виробництв, що реалiзують новiтнi технолопчш уклади i мають перспективи виходу на внутршнш i зовнiшнiй ринки з наукомюткою продукцiею свiтового рiвня;
- для забезпечення полiпшення керованосп iнновацiйними процесами розроблено модель управлшня, координаци та реалiзацiТ програми шновацшного розвитку ЧершпвськоТ областi, що дозволяе визначити структуру процесу формування таких програм, та внутршш взаемозв'язки мiж структурними елементами для подальшоТ шформатизаци цих взаемозв'язмв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни «Про спец1альний режим швестицшноТ та 1нновац1йноТ д1яльност1 технолог1чних парюв» в1д 1999р. - №991.
2. Гальчинський А.С., Геець В.М. !нноваци. Стратепя украТнських реформ. - К.: Знання УкраТни, 2002. - 336с.
3. Системный анализ в экономике и организации производства: Учебник для студентов, обучающихся по специальности «Экономическая информатика и АСУ»/С. А. Валуев, В.Н. Волкова, А.П. Градов и др.; Под общ. ред. С.А. Валуева, В.Н. Волковой. - Л.: Политехника, 1991. - 398с.
4. Белкш 1.О. Нацюнальы шновацмш системи: шдуктивний пщхщ до оцшювання // Статистика УкраТни. - 2001. - №2. - С.52-59.
5. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб. Пособие для вузов. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 367с.
Стаття надмшла до редакцп 28.02.2006 р.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
