CC BY
2европейсько! фшософп / В. Денисенко. - Львiв: ПА1С, 1997 . - 274 с.
6. Спиркин А. Г. Философия: Учеб. Издание / А. Спиркин. - М: Гардарики, 2003. - 568 с.
7. Сучасна зарубiжна сощальна фiлософiя. Хрестомат: Навч. посiбник / В. Лях. - К.: Либщь, 1996. - 384 с.
8. Фишер Куно. История новой философии: Ведение в историю новой философии. Фрэнсис Бэкон Веруламский: Пер. с нем. / К. Фишер. - М.: ООО "Изд-во АСТ", 2003. - 541 с.
9. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. - М., 1990. - 77 с.
10. Швьгрев В. С. Рациональность как ценность культуры / В. Швырев // Вопросы философии. - 1992. - №6. - С. 94- 98.
11. subject.com.Ua/philosophy/_ [Електронний ресурс вщ 20.05.17р.].
12. scibook.net/obschaya.filosofiya/... [Електронний ресурс ввд 18.05.17 р.]
Надолинська А. С.
Державний заклад «Швденноукратський нацюнальний педагогiчний университет имени К. Д. Ушинського», викладач кафедри укратськоХ филологи i методики навчання фахових дисциплiн, кандидат пeдагогiчних наук
УКРАШСЬКЕ СЛОВНИКАРСТВО: СТАН, ЗДОБУТКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ UKRAINIAN LEXICOGRAPHIC: CONDITION, ACHIEVEMENTS AND PROSPECTS
Nadolynska A.
State institution "South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky", lecturer of department of Ukrainian philology and methods of teaching professional disciplines, Ph. D. (Pedagogy)
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто стан укра!нсько! лексикогpафiчно! науки, охарактеризовано типи словников, а та-кож перспективш напрями корпусно! лшгвютики: комп'ютерна й корпусна лексикографiя; проаналiзовано електронш словники, корпуси текспв свггового й укра!нського масштабу.
ABSTRACT
The state of the Ukrainian lexicographic science was considered, the types of dictionaries and perspective directions of corpus linguistics: computer and corpus lexicography were described, electronic dictionaries and texts housing Ukrainian and world scale were analized in the article.
Ключовi слова: лексикограф1я, комп'ютерна й корпусна лексикографiя, комп'ютерш (електронш) словники, корпуси текстш.
Keywords: lexicography, computer and corpus lexicography, computer (electronic) dictionaries, corpus of texts.
Постановка проблеми. Про важливу роль словниково-доввдникових джерел у формуванш культурно! та штелектуально! спадщини певного народу сввдчить защкавлешсть людства лексикогра-фiчною наукою. Вивчення лексикографп сягае дав-шх чаав: вщ найперших лексикографiчних пам'яток шнця XVI столiтгя - «Лексисъ, Сиреньре-ченiя, ВъкратцЪ, събранъны и из словенскаго языка на простый рускш дiалектъ истолъкованы», «Грамматика словенска» Лавренпя Зизашя, що стали взiрцями для подальших лексикографiчних праць: «Лексиконъ славенорохскш и именъ тлъковате» Памва Беринди, «Лексиконъ латинскт» £шфашя Славинецького, «Словарь малороссшскаго нар■kчiя» Олександра Павловського тощо. Давня та сучасна лексикографiя мають спiльну мету та за-вдання, основними з яких е пояснення незрозумь лих слiв, розробка теоретичних i практичних засад утворення словникiв та укладання словниково-до-вiдниковоi лiтератури. Основною вщмшною рисою давньо! вiд сучасно! лексикографп е «синтез фшо-логii' та культури в широкому розумiннi цього слова» [1, 21].
Аналiз актуальних дослiджень. Основнi за-вдання та проблеми лексикографп здавна були в
полi зору науковщв, про що сввдчать rрунтовнi працi Ю. Д. Апресяна, В. В. Виноградова, Б. Ю. Го-родецького, Б. Д. Гршченка, О. М. Демсько!-Куль-чинсько!, £. А. Карпiловськоi, В. В. Морковина, В. В. Шмчука, Л. С. Паламарчука, М. М. Пещак, В. Пiотровського, О. О. Тараненка, В. А. Широкова, Л. В. Щерби тощо. Сьогодш мовознавцi наголошу-ють на важливостi реформування вичизняно! теоретично! й навчально! лексикографп, створенш словнишв нового типу. Крiм того, на часi релеван-тне вивчення адресно! спрямованосп лексикографь чно! продукцi!: для широкого кола користувачiв, учнiв, учителiв, студентiв, лiтературних редакторiв i фiлологiв, для тих, хто вивчае укра!нську мову як рщну чи iноземну тощо (В. О. Балог, Я. В. Галас, А. П.Загштко, О. В. Кровицька, Т. Ю. Кульчицька, Л. М. Полюга, О. О. Семеног, О. А. Стишов, Л. В. Струганець, В. В. Шляхова).
Мета запропоновано! розввдки полягае в ана-лiзi стану лексикографiчно! науки, характеристицi комп'ютерно! та корпусно! лексикографп, елект-ронних словнишв i корпусiв текстiв укранського та свггового масштабу.
Виклад основного матерiалу. В укра!нському мовознавствi лексикографш традицшно тлумачать
як роздш мовознавства, до компетенцп якого нале-жить створення словников i опрацювання !хшх теоретичных засад: «Лексикографiя (вiд лат. lexiKÖs -«словник», gräpho - «пишу») - роздш мовознавства, що займаеться теоретичними проблемами укла-дання словнишв, збиранням, упорядкуванням та описом словникового матерiалу» [12, 137], що, як бачимо, мщно пов'язано з лексиколопею. У межах лексикографй' розрiзняють теоретичну лексикогра-фiю (чи теорш лексикографй') та практичне слов-никарство, тобто прикладну галузь лексикологи. Утiм, i до сьогоднi тривають дискусп щодо розпо-дiлу на теоретичну та практичну лексикографш, «лексикографiя - це наука, головним завданням яко! е вироблення принципiв словникового подання лексики. Але лексикографiею також називають i процес створення словников, i сукупшсть словников, пов'язаних з пею чи тiею нацiональною тради-щею, тим чи тим часовим промiжком <.. .> тому науку про принципи словниково! справи ще називають теоретичною лексикографiею, а li застосовування - практичною» [18, 5].
У радянському мовознавствi першу спробу окреслити засади лексикографiчно! теорп здшснив Л. В. Щерба у сво!й доповiдi «Опыт общей теории лексикографии», виголошенш на засiданнi Вщдь лення лiтератури й мови АН СРСР [19]. Передовам учений чiтко окреслив коло ключових завдань теоретично! лексикографй': а) типолопчш параметри словника; б) природа слова, його значения й ужи-вання, зв'язки з шшими словами пе! само! мови; в) побудова словниково! стати, виходячи з семантич-ного, граматичного та стилютичного аиалiзiв слова [19, 265]. Згодом тсля Л. В. Щерби до проблем ле-ксикографiчно! теори звернувся В. В. Виноградов, який значно деталiзував коло основних питань тео-рй' лексикографй', передбачивши вихш лексикографй' з лона лексикологи [4].
Завдання типологiчного осмислення словников мови й засад лексикографування кожного окремого слова, висунуп Л. В. Щербою та В. В. Виноградо-вим, виявилися продуктивними, оск1льки згодом у росшському (В. Г. Гак, П. М. Денисов, В. I. Кодухов, В. В. Морковин, О. О. Реформатський, Д. I. Розенталь), а також укра!нському (Л. А. Булаховський, П. Й. Горе-цький, В. В. Нiмчук, Л. С. Паламарчук, Л. М. Полюга, О. О. Тараненко) мовознавствi з'явилося чимало сло-вникових типологiй.
На сьогодт залежно ввд лексичного матерiалу, способу його опрацювання й призначення розрiзня-ють енциклопедичнi та лiнгвiстичнi словники (зага-льномовнi чи фiлологiчнi) [12, 137]. В енциклопе-дичних словниках подано пояснення не словам, а поняттям, а також запропоновано стислу характеристику предмепв, явищ, подiй, абстрактних понять, ввдомосп про iсторичних осiб, дiячiв науки та культури, трактовано факти та явища з рiзних галу-зей науки, мистецтва, полiтики, релт!, умiщено ш-формацш про рiзнi кра!ни, народи, що !х населя-ють, та мови, якими вони спшкуються. До такого лексикографiчного жанру належать енциклопеди, енциклопедичнi словники та доввдники, термшоло-гiчнi словники, бiографiчнi словники, а останнiм
часом лiнгвокраi'нознавчi словники, словники культури тощо. Так1 видання вшображають вiдомостi про поняття, а також можуть мiстиги картки, схеми, шюстраци тощо [7, 32].
Лiнгвiстичнi словники «пояснюють лексику пiд фаховим кутом зору, осшльки об'ектом !хнього розгляду е слово як одиниця мови» [7, 39]. Головним завданням цього лексикографiчного жанру е пояснення ств, зокрема !хне значення, похо-дження, написання, вимови.
За кшьшстю мов лiнгвiстичнi словники подм-ють на одномовнi, двомовш та багатомовнi. Одно-мовнi транслюють лексичний склад однiеi мови та, у свою чергу, розподiляють на:
- доввдниково-лшгвютичш:
а) орфографiчнi - подають вiдомостi про пра-вильне написання слiв вшповвдно до чинних орфо-графiчних норм [11, 217];
б) орфоешчш - подають вшомосп про вимову слiв та наголошування !х [16, 139];
в) етимолопчш - дають характеристику найда-вншого звукового складу слова, тлумачать похо-дження й змiну значень ств на основi зiставлень iз словами спшьного кореня iнших спорiднених мов [12, 139];
г) тлумачш - вшображають словниковий склад мови на певному етапi його розвитку; о^м тлума-чення значень, стисло подано доводки правописного характеру, граматичш i стилiстичнi, типовi по-еднання цього слова з iншими, фразеолопчш зво-роти [12, 138];
д) фразеолопчш - умiщують насамперед цш-снi звороти (фразеологiзми, крилатi слова, вдюми та iн.); пояснюють значення стшкого сполучення слiв, особливостi вживання, походження, можливостi ва-рiювання в мовленнц
- iншомовних слiв - пропонують слова, запо-зиченi з рiзних мов; до слова подано шформацш, з яко! мови воно походить або яш компоненти вико-ристанi для його творення, та, що найголовшше, пояснено значення цього слова;
- граматичнi - мютять iнформацiю про морфо-лопчш та синтаксичнi властивостi слова, катего-рiйнi ознаки;
- термiнологiчнi - вшображають визначення слова-термiна й вшомосл про використання його в певнш галузi знань;
- мiжслiвних зв'язшв: а) синонiмiчнi; б) анто-нiмiчнi; в) паронiмiчнi; г) омонiмiчнi;
- дiалектнi - трактують лексику територiаль-них дiалектiв, з'ясовують значення й характер по-ширення дiалектних ств; цi словники бувають за-гальнодiалектними й регiональними;
- iсторичнi - фшсують лексику попереднiх пе-рiодiв розвитку укра!нсько! мови;
- мови окремих письменнишв - служать для систематизацп й пояснення слiв, уживаних пись-менником у його творах; кожна стаття iлюстрована прикладами, яш розкривають особливостi iндивiду-ального слововживання в художньому мовленнi;
- шверсшш чи зворотнi - у яких слова розта-шовано з урахуванням алфавiту не вщ початку
слова до конця (як у бОльшосп словников), а вОд ко-нця до початку; для зручносп пошуку вирОвню-вання списку слОв у такому словнику йде не по ль вому, а по правому краю (для мов з читанням злiва направо); у комп'ютернш лiнгвiстицi !х використо-вують як основу для складання й перевiрки словников словоформ;
- частотш подають слова не за алфавггом, а за спадом частот, тобто розташовано в порядку вiд найбшьш частотного до найменш частотного.
ОкрОм перерахованих, iснують iншi словники, яко, безперечно, мають важливе теоретичне й прак-тичне значения для дослОдження лексичного та фра-зеологiчного складу укра!'нсько!' мови: словотворчi, топонiмiчнi, ономастичш, морфемнi, словники мо-вних труднощiв, словники крилатих слiв, прислiв'iв i приказок, скорочень, асоцiативнi словники, словники власних iмен, географiчних назв тощо. Зрозу-мiло, для теори лексикографii вельми суттево роз-межування лiнгвiстичних i енциклопедичних словников, але тим не менш у практищ сучасно! лексикографii спостерiгаемо як загальну енцикло-педизацiю тлумачних словников, так i появу обрiiв нового типу словников - культуролопчних. Предметом лексикографiчного опису у словниках озна-ченого типу е свш пласт лексики (фоновО й безеквь валентш слова, константи чи знаки культури, слова-реалл), а поеднуе !х те, що вони нацшет на розкриття самобутшх О значущих аспекпв етноку-льтури народу.
1з появою перших комп'ютерОв вщбулися зна-чш змши в лшгвютичнш наущ, зокрема О в лекси-кографп, оскольки почали з'являтися комп'ютерш словники, яко швидко здобули популярнОсть серед рОзного кола користувачОв; сформувалася комп'ютерна й корпусна лексикограф1я, як галузь корпусно! лшгвютики, розширилася теоретична й практична лексикографОя. Новим О перспективним напрямом для багатьох науковщв стае комп'ютерна й корпусна лексикографОя. Комп'ютерна лексиког-рафОя - «марпнальна галузь комп'ютерно! лшгвю-тики, що спрямована на розробку комп'ютерних те-хнологш, укладання й використаиия словников рОз-них титв» [9, 663]. По-перше, комп'ютери уможливлюють передрук полирафОчних джерел О збереження необхОдно! шформаци в електронному виглядО на будь-якому електронному носи, подруге, завдяки комп'ютерам можна розширити чи зредагувати необх1дну лексикографОчну шформа-цш тощо.
Основним призначенням комп'ютерно! лекси-кографп початку ХХ1 столптя е укладаиия комп'ютерних (електронних) словников, що в останне десятилптя стали замшником традицшних паперових лексикографОчних видань. Звюно, проблемою друковано! полОграфОчно! продукцп е швидке застарОвання через обмежену пошформова-нють користувачОв, незначний тираж або недоста-тню рекламу, тому деяко джерела виходять Оз ужи-тку рашше, шж потрапляють до адресата. Комп'ютерна лексикографОя розробляе власш тд-ходи не лише до форми, але й до змОсту словника.
Електронний словник - це особливий лексикогра-фiчний об'ект, його переваги над друкованими ви-даннями очевиднi. Використання комп'ютерних те-хнологiй дае змогу подолати традицшш суперечно-стi лексикографп: мiж обсягом словника та зручнiстю користування ним; м1ж повнотою опису лексичного значения й вщповщшстю Олюстратив-ного матерiалу словника поточнiй мовно-культур-нш ситуаци; мiж широтою лексикографiчно! конце-пцп словника й обмеженiстю його лексично! бази.
На сьогоднi в Укра!ш комп'ютерна лексиког-рафiя лише набирае обертiв, за 25 роков незалежно-стi було створено незначну колькость наукових ус-танов, що працюють над створенням електронних словников, наприклад, Морфемно-словотвОрний фонд укра!нсько! мови у межах ввддшу структурно-математично! лшгвОстики 1нституту мовознавства Ом. О. О. Потебш НАН Укра!ни. Учет ще! установи створили комп'ютерний «Словник символьних моделей морфемно! будови слова», «Словник афжса-льних морфем укра!нсько! мови», сшвробгтниця вОддОлу Н. В. Сшжко уклала «1деографОчний словник Оменников укра!нсько! мови», а А. Я. Середни-цька створила «1деографОчний словник дОеслОв пе-ремщення укра!нсько! мови». ЛшгвОсти Укра!нсь-кого мовно-шформацшного фонду НАН Укра!ни, який очолюе директор - доктор техшчних наук, професор В. А. Широков, уклали першу повномас-штабну електронну систему укра!нсько! мови «Словники Укра!ни», що поеднуе п'ять словников -орфографОчний, орфоетчний, синошмОчний, анто-шмОчний, фразеолопчний. Авторами цього елект-ронного джерела е В. А. Широков, I. В. Шевченко, О. Г. Рабулець, О. М. Костишин, М. М. Пещак. Реестр словника налОчуе 152 тисячО слОв, близько 2200 тисяч антошмОчних пар, 9200 тисяч синошмОчних рядОв, 56 тисяч фразеолопзмОв, а також 3 мОльйони похОдних словоформ, що вдало вмщено на одному електронному диску. Словник випущений незнач-ним тиражем, усього в 30 тисяч примОрников, тому його немае у вшьному продажу. Безкоштовно словник розповсюджено в школах та вищих навчальних закладах Укра!ни. Автори готують другу версш словника, що налОчуватиме близько 185788 словни-кових одиниць [14]. Також науковщ укладають «Укра!нський нацюнальний лшгвОстичний корпус» [15].
Вщомо, що на завершальному етат упорядку-вання «Великий тлумачний словник укра!нсько! мови» або «СЛОВНИК. net», що нараховуе прибли-зно 208 000 словникових статей, яко штенсивно по-повнюються [2]. У словнику подано активну лексику укра!нсько! лггературно! мови, термши, слова Осторичного фонду, що свого часу належали до ши-роковживаних, найуживашшО арха!зми, найпоши-решшО дОалектизми та неолопзми, що з'явилися протягом останшх роков.
При лабораторп комп'ютерно! лшгвютики ка-федри сучасно! укра!нсько! мови Ки!вського нацю-нального ушверситету Ом. Т. Шевченка створено «Морфемно-словотвОрну базу укра!нсько! мови», що налОчуе 170000 реестрових одиниць, «Грамати-
чний словник укра!нських дieслiв з ггалшськими дь алектами», що складае близько 3000 слiв та подае парадигматичнi, семантичнi й синтаксичнi особли-востi дiеслiв укра!нсько! мови з !хшм перекладом iталiйською мовою [5], упорядковано «Частотний словник сучасно! укра!нсько! публщистики», «Час-тотний словник сучасно! укра!нсько! поетично! мови», «Короткий укра!нсько-сербський словник сполучуваностi сл!в», у якому подано вибiрковi, часто вживаш форми сполучуваностi слiв у сербськш та укра!нськ1й мовах, що викликають певнi труд-нощi та ускладнення пiд час перекладу [8]. Викори-стовуючи пропоноване лексикографiчне видання, користувач зможе вiльно порiвнювати синтагмати-чнi форми двох мов, виявляти стльт й вiдмiннi риси та вщповвдно до синтаксичних можливостей певно! мови вживати правильно ту чи шшу сполу-чуванiсть слiв [8]. «Ввдкритий словник виправлень суржику», укладений лiнгвiстами та впорядкова-ний лексикографами задля полiпшення побутового мовлення, у якому об'еднано лексичш та грамати-чнi елементи рiзних мов iз дотриманням норм укра-!нсько! литературно! мови. Кожний користувач може вшьно додавати приклади суржику до словника, а також правильний варiант, узгоджений iз нормами укра!нсько! лггературно! мови [3]. «Чоти-римовний словник термшв з хiмi! та фiзики» - це перекладний словник науково! термiнологi!, до складу якого входять чотири мови (англiйська, ш-мецька, укра!нська, росiйська). Вiн мiстить три тд-роздiли: хiмiя, теоретична хiмiя, фiзика [17]. «Сема-нтичний словник укра!нсько! мови» нараховуе поки що 30 сл!в - назви дерев, кущiв, квiтiв та вщобра-жае !хш семантичнi складники й ввдношення мiж ними. Словник також вiдкритий для вах користу-вачiв, можна додавати шформащю до наявних слiв, наводити сво! приклади, створювати окремi теми та поповнювати тематичнi пiдроздiли грунтовними словниковими статтями [10]. «Тезаурус з лшгвюти-чно! термiнологi!» охоплюе лшгвютичш термiни з усiх роздiлiв граматики, лексики, мовознавства, прикладно! та комп'ютерно! лiнгвiстики. Реестр словника складають поки що 3381 термiни [13]. Як бачимо, комп'ютерна лексикографiя в Укра!ш стрь мко набирае обертiв, реалiзовуючи перспективнi лексикографiчнi проекти.
Сучасна лексикограф1я дедалi частiше викори-стовуе машинш бази даних, зокрема велик! корпуси текстiв, у яких комп'ютер за запитом знаходить по-тр!бш слова. На щй пiдставi виформовуеться сучас-ний напрям прикладно! лшгвютики - корпусна ле-ксикограф1я, що потлумачено як нову галузь ви-вчення мови на основ! корпуав !з постшним використанням комп'ютера для анал!зу, збер!гання й обробки наявних даних. Проввдш закордонш дру-карськ1 доми Longman, Cambridge, Chambers, Oxford, перевидали сво! словники на корпуснш основ!, вщтворивши електронш версп багатьох друкова-них видань.
Корпуснш лексикограф!! в останш десятилптя придшено чималу увагу (А. С. Герд, С. Гринбаум, Х. Кучера, Дж. Л!ч, Ч. Мейер, Дж. Свартвш), про що сввдчить i значна шльшсть укладених корпуав.
Одним i3 перших електронних корпусiв вважають Брауновський корпус (Brown Corpus) Нельсона Френаса та Хенрi Кучера, що побачив свгт у 1962 роцi. Праця мютить корпус друкованих текстiв аме-риканського варiанта англiйсько! мови й охоплюе близько 1 м№йона слiв [6]. Згодом у рiзних кра!нах свiту активно почали виникати електронш корпуси, наприклад: Чеський народний корпус (Cesky Narodni Corpus), Польський народний корпус (Polski Korpus Narodowy), Британський нацюналь-ний корпус (British National Corpus), що мютять уривки з перюдики, академiчних видань, популярно! лггератури. Гельсiнський корпус англiйських дiахронних i дiалектних текстiв (Helsinki Corpus), що складався з урившв текслв з 750-го року по 1700 р. та дiалектних сiльських говiрок з 1970 року; Корпус природних (нещдготовлених) дiалогiв шотла-ндського варiанта англiйсько! мови (Map Task), об-сягом 147 мiльйонiв ств; Корпус розмовно! болга-рсько! мови (Корпус от разговорен български език), що мютить тексти спонтанного мовлення, записаш на електронш носи обсягом у 50 годин; Англшсько-Норвезький паралельний корпус, що охоплюе 100 орипнальних текслв англiйською мовою та таку ж к1льк1сть перекладених текстiв норвезькою мовою, обсягом 2 600 000 Ыв [6].
Подiбна практика в Укра!ш перебувае, нажаль, на початковому етапi розвитку. На сьогоднi Укра-!нський мовно-iнформацiйний фонд НАН Укра!ни уклав Укра!нський нацiональний лiнгвiстичний корпус [15], обсягом 36 000 000 слововживань, поче-рпнутих iз текстiв рiзних стилiв та жанрiв. Крiм того, в тестовому режимi працюе Корпус текстiв укра!нсько! мови, що вщображае тексти художньо! лггератури ввд часiв 1вана Котляревського до сього-дення. Лексикографи вiддiлу лексикологи та комп'ютерно! лексикографи 1нституту укра!нсько! мови НАН Укра!ни плiдно працюють над створен-ням Нацiонального корпусу укра!нсько! мови з обсягом близько 2 500 000 слш. Науковщ лабораторй' комп'ютерно! лiнгвiстики Ки!вського нацюналь-ного лiнгвiстичного унiверситету укладають Пара-лельний англiйсько-укра!нський корпус текслв офiцiйного стилю, загальним обсягом понад 500 000 слововживань; Корпус текслв iз комп'ютерно! лiнгвiстики, обсягом понад 400 000 слововживань. В останньому корпус використовуватиметься стандартний набiр програм морфологiчного коду-вання, здiйснюватиметься пошук за словоформою, граматичним кодом тощо. Розпочато роботу над створенням Корпусу укра!нсько-англiйсько! мови, як складника Шжнародного Корпусу Студентсько! Англшсько! (International Corpus of Learner English), що складають шдкорпуси 19 рiзних кра!н, серед яких укра!нсько-англiйсько!, на жаль, допоки немае.
Як бачимо, сучасна лексикографiя переживае новий етап свого розвитку. Завдяки розробцi комп'ютерних, комушкацшних i мультимедiйних технологiй можливе створення лексикографiчних джерел нового поколiння, що грунтуються на спе-цифiчних прийомах машинно! обробки мовного ма-терiалу (зокрема, на корпуснiй основi) з широким
застосуванням електронного формату й залученням мультимедшних засобОв презентацп лексикографь чно! продукцп'.
Висновки. Отже, укра!нське словникарство, що бере свш початок щонайменше в XIV ст., нагро-мадило чималий досвОд утворення словников рОзного типу, якосп та праць теоретичного й прикладного характеру, присвячених питанням лексикогра-фОчного опису мови. КрОм значно! словниково! спадщини, що шдтверджуе пошукова система На-цюнально! бОблютеки Укра!ни Омеш В. I. Вернадсь-кого, у вичизнянш лексикографй' виокремилася словникова видавнича Ондустргя, яка мае виразну комерцшну зорОентованють й адресну спрямова-нють лексикографОчно! продукци.
Розвиток комп'ютерних i комушкацшних тех-нологш дозволив лексикографОчнш теорп та прак-тищ перейти на новий щабель - рОвень комп'ютерно! та корпусно! лексикографй', що в Укра!ш лише починае розвиватися, неминуче спираючись на до-свОд i практику закордонних учених.
Комп'ютерш словники й корпуси текстОв - це новий етап в юторп словникарства, оскшьки вони е набагато зручшшими в користуванш, дешевшими за друковану опродукцш, пришвидшують пошук необидно! шформацп, полегшують навчальний про-цес, легко й доступш в користуванш.
Список лiтератури
1. Васильчук Л. Ф. Лексикография як наука (ос-нови лексикографування) / Л. Ф. Васильчук // Про-блеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр./ Ки!в. нац. лшгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 1999. - Вип. 16 / вОдп. ред. Н.М. Корбозерова. -2006. - 296 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! укра-!нсько! мови або «СЛОВНИК. net» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www. lingvo. ua/uk
3. Вщкритий словник виправлень суржику [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mova.info/Page3 .aspx?l1=191
4. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и Лексикография / В. В. Виноградов. - М. : Наука, 1977. - 312 с.
5. Граматичний словник укра!нських даеслОв з ггалшськими екивалентами [Електронний ресурс] / Л. Алекаенко, I. Козленко, Ф. ФОчьДжусп, I. ДвОзова-Паладж1. - Режим доступу: http://www.mova.info/italvoc.aspx http://www.mova.info/italvoc.aspx?l1=94
6. Демська О. Вступ до лексикографп' / О. Демська. - К. : Вид. дОм «Киево-Могилянська академОя», 2010. - 266 с.
7. Зубков М. Г. Укра!нська мова: ушверсаль-ний довщник / М. Г. Зубков. - X. : ВД «Школа», 2004. - 496 с.
8. Короткий укра!нсько-сербський словник сполучуваносп слОв [Електронний ресурс]: навч. словник / Д. Айдачич, Ю. Бшоног - К. : ВПЦ «Ки-!вський ушверситет», 2005. - 126 с. - Режим доступу: http ://www.mova.info/Page3. aspx?l 1=65
9. СелОванова О. О. Сучасна лшгвютика: на-прями та проблеми: шдручник / О. О. СелОванова. -Полтава : Довколля-К, 2008. - 712 с.
10. Семантичний словник укра!нсько! мови [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www. mova. info/semvoc.aspx?l1=193
11. Сучасна укра!нська лгтературна мова: шдручник / А. П. Грищенко, Л. I. Мацько, М. Я. Плющ та Он.; за ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища шк., 1993. - 366 с.
12. Сучасна укра!нська лгтературна мова: шдручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Гри-пас та Он..; за ред. М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1994. - 414 с.
13. Тезаурус з лшгвютично! термшологи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mova.info/mov thes.aspx?l1=68
14.Укра!нський лшгвютичний портал «Словники Укра!ни» on-line [Електронний ресурс] / В. А. Широков, I. В. Шевченко, О. Г. Рабулець, О. М. Костишин, М. М. Пещак. - Режим доступу : http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
15. Укра!нський нацюнальний лшгвютичний корпус. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lcorp.ulif.org.ua/virt unlc/
16.Цой М. Мультимедийные технологии в ли-чностно ориентированном обучении / М. Цой // Вь сник Прикарпатського ушверситету. Педагопка. -Вип. XXI. - Ч. 2. - 2008. - С. 322 - 328.
17. Чотиримовний словник термшв з хОми та фОзики [Електронний ресурс] / У. Грубе, М. Корш-лов, О. Бшодщ В. Перебийню, I. Бшенко, Т. Егорова та Он. - Режим доступу : http://www.mova.info/Page3.aspx?l1=60
18.Шимчук Э. Г. Русская лексикография / Э. Г. Шимчук. - М. : Изд-во Московского ун-та, 2003. - 320 с.
19.Щерба Л. В. Языковая система и речевая де-ятельноять /Л. В. Щерба. - Ленинград : Наука, 1974. - С. 265-304.
