CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 300-304
УДК 81'44
Теоретичн засади зютавного дослщження лексично'' семантики аксiономенiв
Сорока Т. В.
1змаЛьський державный гумаштарний унверситет, м. 1змаЛ, Украна
Статтю присвячено характеристик формал1зованого анал1зу лексичног семантики акаономемв. Запропоновано методику з1ставно-типолог1чного досл1дження лексико-семантичних груп та пол1в сл1в на позначення духовних ценностей в су-часних украгнськт, англшськт та французькт мовах, що базуеться на поеднанн л1нгв1стичних методов з математичною теор1ею граф1в. Обгрунтовано застосу-вання матричного методу представлення семантичних вгдношень м\ж аксюноме-нами. Розглянуто етапи процедури збору лексикограф1чного матер1алу 7 видыення семного складу аксгогменникгв.
Ключовi слова: акаономен, формал1зований аналгз, матриця.
Сучасний етап у розвитку мовознавства характеризуемся сформовашстю двох головних науково-дослщницьких тенденцш: опис окремо-
обраних мов з метою встановлення специфши нащонально-культурного свгго-сприйняття та комплексне охоплення мовного матерiалу в зютавно-типолопчному аспект на матерiалi генетично спорщнених i неспорщнених мов.
Останшм часом усе бшьше мовознавщв схиляються до думки, що найпро-дуктивнiшою основою для зютавлення мов е лексична семантика, оскiльки без глибокого всебiчного вивчення мовного змiсту не можна адекватно представити структуру мови загалом (пращ М. Ф. Алефiренка, I. О. Голубовсько!, А. В. Корольо-во!, А. А. Лучик, О. О. Селiваново!, С. I. Терехово!, О. В. Тищенка, Т. С. Толчеево!, М. П. Фабiан, Г. М. Ярун та шших). Подшяемо думку М. П. Кочергана, що "саме в лексицi прихованi фундаментальш риси мовно! структури, якi зумовлюють наявнiсть багатьох специфiчних ознак на шших рiвнях мови" i "опора на семантику сприяти-ме розкриттю максимально широко! сукупностi системно зумовлених структурних характеристик мови, що дають змогу пролити свiтло на проблему взаемовщношення мови i мислення" [2, с. 88]. Отже, закономiрною й науково виваженою виявляеться переорiентацiя мовознавчих дослiджень на семантичний грунт, оскшьки на сьогоднi незаперечним е положення про примат мовного змiсту над формою, про первиншсть лексичного в словi та можливiсть застосування саме семантичного тдходу до досл> дження усiх рiвнiв мови.
Зiставне дослщження мовно! семантики проводиться в кшькох аспектах залеж-но вiд масштабносп i мiсця в загальнiй мовнш системi й функцiонального статусу зютавлюваних категорiй. З цього приводу лшгвютами видiляються два напря-ми: зютавне дослiдження семантики на мiжмовному рiвнi та зiставне дослiдження семантичних явищ на рiвнi однiе! мови. Перше здшснюеться головним чином у типолопчному планi й переважно на рiвнi загальних категорiй семантично! структури, зютавлення яких спрямоване на встановлення спшьного та вiдмiнного в ос-
Теоретичн засади 3icTaBHoro дослiдження...
новних формах лопчного мислення. За методикою проведення 3iCTaBHe дослiдження семантики на мiжмовному рiвнi вважають дослiдженням з горизонтальним розташу-ванням об'eктiв, тодi як зютавний аналiз семантичних явищ на рiвнi одше! мови е вертикальним. У процес зiставлення включаються одинищ мовно! семантики рiзних структурних рiвнiв одше! мовно! системи з урахуванням !х iерархiчного зв'язку [5, с. 10].
Актуальшсть досл1дження. Незважаючи на достатньо велику кiлькiсть наукових розвщок, в яких розкрито функцiонально-семантичнi параметри лексиколопчного з> ставлення (дослiдження Л. В. Бублейник, Н. О. Герцовсько!, Л. В. Дробахи, I. Ф. За-варинсько!, Н. В. 1ваненко, В. В. Катернюк, Т. Б. Крижановсько! та iнших), змiстовий шдхщ до типологiчного вивчення лексики потребуе подальшо! розробки, оскiльки мовнi зютавлення не завжди мають системний характер.
Метою статп е заповнення прогалини в методицi дослiдження лексично! семантики шляхом видшення та характеристики процедури li формапзованого аналзу.
У сучасному мовознавсга формалiзованi дослiдження структури i системи мови проводяться з метою розв'язання практичних потреб - створення систем шформа-цiйного пошуку, побудови штучного iнтелекту, машинного перекладу тощо. Впер-ше формалiзованi основи семантично! класифшаци лексики були сформульоваш й обrрунтованi науковими спiвробiтниками вщдшу структурно-математично! лшгвю-тики 1нституту мовознавства iм. О. О. Потебнi НАН Укра!ни на чолi з вщомим в> тчизняним вченим М. М. Пещак [1]. Саме звiдси шшли дослiдження теоретично! та прикладно! лшгвютики на матерiалах лексикографiчних джерел, де найвиразшше розмежовуються явища мовлення i мови, а лексичнi значення ств визначаються як мовнi факти.
Оскшьки слово як знакова одиниця мови характеризуемся формою вираження i змютом, то !х спiввiдношення найяскравiше може бути представлене тими тлумачни-ми словниками, як бiльш детально описують це сшввщношення. Лексикографiчна практика укладання тлумачних словникiв нацiлювала дослiдникiв на вивчення лек-сичного значення слова не як iзольованого, а оргашчно-поеднаного елемента системи мови. Вщповщно, тлумачнi словники, котрi володiють найповшшими банками iнформацi! слiв, дозволяють здшснити аналiз мовних засобiв !хнього вираження у "термшах семантичних складниюв" [3].
Словникова стаття являе собою групу, в якiй формальнi ознаки строго оргашзо-ванi. 1хня кiлькiсть залежить вiд ступеня полiсемiчностi реестрового слова: чим ба-гатша полiсемiя, тим бшьше пiдстав для урiзноманiтнення формальних ознак слов-никово! статтi. Отже, словникова стаття постае перед нами як комплекс формальних ознак iз конкретизованою структурою, з яко! не можна вилучити або до яко! не мож-на додати жодно! частини так, щоб не змшити iншi частини i не викликати загально-го перегрупування. Оскiльки словникова стаття виступае шструментом штерпрета-ци лексичного значення реестрово! одиницi, то !! перетин з iншими, але вiдмiнними формальними ознаками дае можливють формалiзовано описувати спiввiдношення мiж лексичними значеннями в системi мови.
Матерiалом авторського наукового дослiдження виступають оргашзацп аксюно-менiв1 сучасних укра!нсько!, англшсько! та французько! мов, якi квалiфiкуються як цiннiсно-обумовленi реестровi одиницi лексикографiчних джерел тлумачного характеру.
Для вибору матерiалу дослiдження системно-структурних особливостей лексично! семантики, вводимо формальний, суто мовний критерш - вщнесешсть ^в, якi аналiзуються, до одше! частини мови - iменника, що дае змогу визначити й описати
1Аксюномен (вщ грецького OJa - "цшшсть" i латинського - nomen - "ш'я, назва") е робочим термшом для позначення найменування щнноси.
!хню семантику за допомогою: матричного аналiзу семно! структури аксiономенiв при побудовi таблиць на першому етапi класифiкацi! матерiалу; моделювання схем лексико-семантичних полiв на основi матриць; аналiзу полiв за математичною тео-рiею графiв; опису та комплексного аналiзу спiввiдношень аксiономенiв сучасних укра!нсько!, англiйсько! та французько! мов, !хшх зв'язкiв та особливостей.
Цю методику слщом за М. М. Пещак та Г! учнями поглибила М. П. Фабiан, зокрема при дослщжент етикетно! лексики в украТнськш, англiйськiй та угорськш мовах [4, с. 19].
Матричний метод представлення семантичних вiдношень мiж аксiоiменниками сучасних укра!нсько!, англiйсько! та французько! мов служить у нашому дослщжен-ш метамовою для опису об'ектiв аналiзу, а матриця - моделлю систем семантичних зв'язюв, з одного боку, та семантичною структурою аксюлексики, з шшого. Ця модель фшсуе семантичнi зв'язки мiж словами на позначення цшностей у виглядi стовпчиюв та рядкiв однаково! довжини, де плюсом (+) позначаеться сшввщношення аксюномешв та !хнiх значень. Мiсця аксюномешв в матрицi строго фiксованi: слова з найвищим i середнiм ступенем полiсемi! розташованi в густо заповнених !! частинах, а моносеманти - в рщко заповнених мiсцях. Разом з тим функцюнальне навантажен-ня мають як заповнеш, так i незаповненi клiтини матрицi, а також вщдаль мiж рее-стровими словами та напрям, по якому розмщеш останнi. У порiвняннi з тлумачним словником матриця формально простiше представляе лексичну семантику мови, а топографiчний спосiб розмiщення в нiй заповнених кттин практично замiнюе сло-весне вираження тлумачно! частини.
Оскiльки лексема виступае зовнiшнiм вiдображенням слова, то його внутршнш бiк представлений семемою, яка е найменшою одиницею лексико-семантичного ярусу i рiвнозначною окремому значенню слова. У парадигматичному аспект семема вже не е найпроспшою й неподiльною, оскiльки мае свою структуру i мiстить ряд компонентв.
На позначення компонентiв змiсту семеми використовуються рiзноманiтнi термiни: маркер (Дж. Катц, Дж. Фодор), ф1гура (Л. Ельмслев), диференщйна ознака (I. Арнольд), семантичний множник (Л. М. Васильев, О. К. Жолковський), семантична ознака (Г. А. Уфiмцева), семантичний примгтив (Г. Вежбицька) та iншi. У нашому дослщжен-ш вводимо термш генерализована сема, шд якою розушемо семантично-похщну озна-ку, яка мае скорочено-узагальнений змiст, що виводиться лопчним шляхом з вихщно! семеми i застосовуеться в моделюваннi горизонтально! ланки матрищ.
Структурування аксiолексики сучасних укра!нсько!, англiйсько! та французько! мов передбачае видшення !! складу й внутршньо! органiзацi!, внаслiдок чого вщбу-ваеться подiл дослiджувано! лексики на ЛСП, мшрополя, лексико-семантичнi угру-повання та встановлюються синтагматичнi й парадигматичш зв'язки мiж ними.
Процедура збору фактичного матерiалу i видiлення семного складу лексичних значень акс^менниюв полягае в таких послщовних етапах:
1) з тлумачних словникiв укра!нсько!, англшсько! та французько! мов методом стутнчасто! iдентифiкацi! виписуються iменники, у формулах тлумачення яких мю-тяться експлщитш та iмплiцитнi вказiвки на форми i засоби передачi аксiологiчного знання, в результап чого укладаеться картотека мовного матерiалу;
2) за одержаною в такий спошб картотекою аналiзуеться кiлькiсний та якiсний склад ^в на позначення цiнностей, а також !хня семантика;
3) на основi аналiзу словникових дефiнiцiй моделюеться спещальна матриця, де по вертикалi розташовуеться список аксiономенiв iз реестрово! частини словниково! статтi (лексичний склад ^в), а по горизонталi - список формальних ознак iз тлумачно! частини (!х семний склад - генералiзованi семи). При цьому в однш клiтинцi матрицi розмiщуеться лише одне слово. Наявнють у лексичних значеннях спшьно! семи позначаеться знаком (+);
Теоретичн засади зiставного дослiдження...
4) списки ^в та генералiзованих сем у матриц групуються по спаднiй залежно вiд кiлькiсного вираження сем, що сприяе максимальнiй концентрацн слiв на позна-чення цiнностей в одному з купв матрицi i протиставленню цього кута протилежно-му по дiагоналi як найменш заповненому;
5) за матрицею моделюсться схема ЛСП аксiолексики у виглядi графа, за допо-могою якого вiд аналiзу семно! i лексично! структури як автономних мiкросистем переходимо до вивчення сшввщношень аксiономенiв. При цьому ЛСП виступае як система, а слова на позначення цшностей - як !! складники;
6) одержанi ЛСП аксюномешв укра!нсько!, англiйсько! та французько! мов ви-вчаються як самостшш системно-структурнi об'еднання слiв, що характеризуются тiсними взаемовiдношеннями з iншими полями дослщжуваних мов.
Мiжмовне зiставлення iменникiв на позначення цiнностей в сучасних укра!н-ськiй, англiйськiй та французькш мовах являе собою зiставлення матриць, утворених в результат вивчення аксюноменно! семантики в кожнiй лексичнiй системi досл> джуваних мов за ступенем полiсемi! видiлених слiв та характером !хнього семного складу. Описана методика зютавно-типолопчного дослiдження поеднуеться з опи-совим, компонентним аналiзом, польовим тдходом, процедурою ступiнчасто! щен-тифiкацi!, статистичними шдрахунками, математичною теорiею множин та графiв.
Сутнiсть теорi! графiв полягае в максимально точному визначенш мюця лексично! одиницi в системi дослщжувано! мови, яка виступае елементом поля i згадуеться в ньому лише один раз. Отож, у схемi достатньо повно представлено стутнь багато-значностi аксiономенiв та характер взаемозв'язюв мiж ними. Найбiльш багатознач-не слово потрапляе в центр i за допомогою дуг поеднуеться з шшими елементами ЛСП. Лексичнi одинищ з нижчим ступенем полюемн потрапляють у мiкрополя або на периферда. При вiддаленнi вiд вершини графа змют семантичних вузлiв розши-рюеться, доповнюючись характеристиками шших елементiв поля. За цим принципом семантичний змют кожного кшцевого вузла графа передае еднють семантичних характеристик, сшввщнесених з усiма промiжними вузлами, яю лежать на прямiй гiлцi аж до вершини графа. Отже, в процес семантично! штерпретацн того чи шшо-го аксiономена його значення розглядаеться послiдовно вiд вершини по вщповщнш цьому значенню низхiднiй дузi графа до його кiнцевого семантичного вузла. Таке топографiчне розташування елеменпв у полi дозволяе простежити особливосп роз-ширення або звуження !х семантики.
Висновки. В результатi застосування матричного методу картина польово! структури аксюлексики значно ускладнюеться, розкриваються внутршш механiзми й динамiка змютових взаемодiй аксiономенiв пiд впливом екстралшгвальних факто-рiв. Матричне представлення семантики ^в на позначення цiнностей в сучасних укра!нськш, англiйськiй та французькш мовах дае можливють всебiчно охарактери-зувати структуру лексичних значень аксюноменних iменникiв, видiлити ступiнь !х семантично! спорщненосп, розкрити характер функцiональностi сем, що в межах ^в так само утворюють структуру, як i сукупнiсть аксiономенних лексичних оди-ниць у ЛСП. Типолопчне зiставлення ЛСП вщдаленоспорщнених та неспорiднених мов - укра!нсько!, англiйсько! та французько! - сприяе виявленню семантичних за-кономiрностей формування аксiолексики в кожнiй iз дослiджуваних мовних систем та визначенню тих семантичних й формальних меж, в яких проявляються тенденцн до взаемопереходiв елементiв ЛСП, !х груп, мiкрополiв. Через зв'язки мiж ЛСП ви-даеться перспективним вийти на вш лексико-семантичнi системи цiннiсних парадигм укра!нського, англiйського та французького мовних сощушв.
Список л^ератури
1. Клименко Н. Ф., Пещак М. М., Савченко I. Ф. Форматзоваш основи семантич-но1 класифшацп лексики / Н. Ф. Клименко, М. М. Пещак, I. Ф. Савченко. - К. : На-укова думка, 1982. - 251 с.
2. Кочерган М. П. Основи зютавного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Академiя, 2006. - 424 с.
3. Скороходько Э. Ф. Семантические сети и автоматическая обработка текста / Э. Ф. Скороходько. - К. : Наукова думка, 1983. - 218 с.
4. Фабiан М. П. Етикетна лексика в украшськш, англшськш та угорськш мовах : [монографiя] / Мирослава Петрiвна Фабiан. - Ужгород : 1нформацшно-видавниче агентство "1ВА", 1998. - 256 с.
5. Фабiан М. П. Типолопя етикетно! лексики в рiзноструктурних мовах / М. П. Фа-бiан // Сучасш дослщження з шоземно! фшологи : зб. наук. праць. - Ужгород : ФОП Бреза А. Е., 2012. - Вип. 10. - С. 7-12.
Сорока Т. В. Теоретические основы сопоставительного исследования лексической семантики аксиономенов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.300-304
Статья посвящена характеристике формализованного анализа лексической семантики аксиономенов. Предложена методика сопоставительно-типологического исследования лексико-семантических групп и полей слов, обозначающих духовные ценности в современных украинском, английском и французском языках, которая основывается на сочетании лингвистических методов с математической теорией графов. Обосновано применение матричного метода представления семантических отношений между аксиономенами. Рассмотрены этапы процедуры сбора лексикографического материала и выделения семного состава слов.
Ключевые слова: аксиономен, формализованный анализ, матрица.
Soroka T. V. Theoretical basis of contrastive lexico-semantic analysis of axionomens
// Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.300-304
The article is dedicated to the description of the procedure of lexico-semantic formalized analysis of axionomens. Methodology of contrastive research of words denoting spiritual values in the modern Ukrainian, English and French languages is proposed. A new direction in typological investigation of both lexico-semantic word groups and lexico-semantic fields based on the combination of linguistic methods with mathematical theory of the graphs is elaborated. The qualitative parameter of inter-language comparison of the nouns has been set up.
The application of matrix method in practice proves that the picture of the field structure of axiovocabulary considerably becomes complicated; internal mechanisms and dynamics ofsemantic cooperations ofaxionomens are revealed under the influence of extra-linguistic factors. Matrix representation of non-material values gives an opportunity to describe in detail the structure of lexical meangings of axionouns, to distinguish the degree of their related semantics, to expose the functional character of semes forming definite structures within the framework of analyzed words, as well as the axiounits do the same in the lex-ico-semantic fields. Through relations between lexico-semantic fields it considers to be perspective to investigate all lexico-semantic sub-systems of the value paradigms of the Ukrainian, English and French language societies.
Key words: axionomen, formalized analysis, matrix.
Поступила до редакцИ 15.04. 2013 р.
