CC BY
29Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 1, ч. 1. 2013 г. С. 582-586.
УДК 811=81'32+81'33
ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ГЛОСАР1Ю Л1ТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМ1Н1В ДАВНЬОТ УКРАТНСЬКОТ Л1ТЕРАТУРИ
Шатална О. Ф.
ТНУ 1м. В. I. Вернадського E-mail: shatalina-elena@mail. ru
У статп подаеться спроба розробити принципи щодо створення глосарда лте-ратурознавчо1 термшологп давньо! украшсько1 лтератури. Зазначимо, що при ство-ренш електронного глосарiю виявлено ряд проблем традицшного словника: обсяг словниково1 статп, швидкiсть пошуку необхщно1 шформаци у словнику, штегрова-нiсть лшгвютично1 та екстралшгвютично! шформаци в межах одного словника, вщ-повiднiсть змiсту словника даному моменту, довговiчнiсть словника, вартють його, компактнiсть. Пiд електронним словником розумiеться будь-який впорядкований, вiдносно закшчений опрацьований обсяг лшгвютично1 шформаци, представлений у виглядi списку, таблицi або перелшу, зручного для розмiщення в пам'ят ЕОМ i за-безпеченого програмами автоматизовано1 обробки i поповнення.
Ключовi слова: глосарiй, лiтературознавчий термш, лексикографiя, тематичнi групи, композицiйнi зв'язки, таксономiчнi зв'язки, iнформацiйна зона, морфолопчне описання, когнiтивнiсть, гiперонiм.
Постановка проблеми. Сучасна лексикографiя, а також термiнографiя пережи-вае новий етап свого розвитку. Оптимiзацiя комп'ютерних технологи дозволила сформуватися таким напрямкам прикладно1 лшгвютики, як комп'ютерна i корпусна лшгвютика. Електронний словник став одним iз центральних дискусiйних питань сучасно1 втизняно1 i зарубiжноl лексикографи.
Вiдомi науковi здобутки вiтчизняних i зарубiжних вчених в област прикладно1 лiнгвiстики (В. М. Лейчик, В. Ю. Городецький, Р. Г. Иатровський), зокрема ll на-прямки, такi як лексикографiя, комп'ютерна лексикографiя i термiнологiя (Караулов Ю. Н, Карпова Ю. Н, Марчук О. М, Б. Ю. Городецький). Корпусна лшгвютика Дж. Свартвик, Р. Квiрк, Джордж Вартс. 1з укра1нських О. Потапова, Дiкарева, Оказ Л. С. Зазначимо, що при створенш електронного глосарда виявлено ряд проблем традицшного словника: обсяг словниково1 статп, швидкiсть пошуку необхщно1 шформаци у словнику, штегрованють лшгвютично1 та екстралшгвютично1 шформаци в межах одного словника, вщповщнють змюту словника даному моменту, довговiч-нють словника, вартiсть його, компактнiсть. Перераховаш вище напрямки пошуко-во! дiяльностi i становлять актуальнiсть обрано1 теми.
Мета дано1 роботи полягае у спробi розробити електронний словник лггерату-рознавчо1 термшологп давньо1 укра1нсько1 лтератури.
Поставлена мета передбачае вирiшення таких завдань:
1. Пошук та штерпретащя термiнiв у давнiх словниках i текстах.
2. Дати визначення термша i поняття глосари.
3. Визначити принципи, за якими можливо створювати електронний словник.
У робот використана методика опису за тематичними групами i методика ст-вставлення.
Виршення вищеназваних проблем можливо тiльки за умови автоматизаци продукту лексикографи. Тому вибiр зроблено на користь створення електронного словника. Щд електронним словником розумieться будь-який впорядкований, вщносно закiнчений опрацьований обсяг лшгвютично! шформаци, представлений у виглядi списку, таблиц або перелiку, зручного для розмщення в пам'ятi ЕОМ i забезпече-ного програмами автоматизовано! обробки i поповнення.
Дослiджуючи особливостi словника як способу лексикографiчного опису, мож-на дiйти висновку, що якщо лексикографiчний масив становить спецiальна лексика, при цьому вибiрка одиниць словника обмежуеться невеликим обсягом, то такий рiз-новид словника можна називати глосарiем. Словник iншомовних слiв за редакщею Пустовiт Л. О, подае визначення термшу глосарiй «...як словник, зiбрання слiв, що потребують пояснення. Словник iз перекладом чи тлумаченням маловживаних слiв, переважно з антично! доби та стародрукованих пам'яток писемностЬ> [1, 295].
Електронний носiй мае для глосарiя принципове значення, оскшьки робить йо-го монiторним - вщкритим для своечасного поповнення. Розглядаючи шструмента-рiй комп'ютерно! лiнгвiстики через який i набувае ефективностi електронний словник, потрiбно розглянути поняття гiпертексту. Практична лексикографiя використо-вуе нелшшний характер гiпертексту, який дае можливють формування шформаци у виглядi розгалужено! структури, що дозволяе акумулювати необмежений обсяг да-них про мовну одиницю, що описуеться, а також розвинену систему посилань, що забезпечуе навтащю у iнтерактивному середовищi. Як свщчать теоретичнi досль дження, сьогоднi найбшьш якiсними е словники, розробленi на корпуснш основi. Корпус текстiв представляе собою достатньо велику кiлькiсть упорядкованих мiж собою текстiв, що забезпечують матерiал для лiнгвiстичних дослiджень рiзного виду мовних аспектiв i явищ, що зберiгаються на електронному носи. Корпус, у свою чергу, е текстовою базою даних, що формуе один iз модулiв (складовi модулi: слов-никовий, документально-фактографiчний i об'ективно-характеристичний) бази лек-сикографiчних даних словника. Дослщження тенденцiй розвитку сучасного терм> нознавства показало, що воно характеризуеться прагненням до штеграцшних про-цесiв, якi ведуть до мiждисциплiнарними програмами дослiдження, прагненням до пояснення, тлумачення явищ iз рiзних поглядiв, що дозволяе описати його як когш-тивне термiнознавство. Методологiчною основою когштивного термiнознавства е полiпарадигмальний аналiз - iнтерпретацiя одного i того ж об'екта декiлькома допо-внюючи один одного дослiдницькими парадигмами. Це сприяе формуванню най-бiльш повного i рiзноманiтного уявлення про об'ект. Специфiка когнiтивного терм> нознавства змшила характер термiнологiчного словника.
Останнiм часом все бшьшого поширення набувае функщонально-комунiкативний пiдхiд до вивчення мовних явищ, зокрема до природи термша. Цш-ком резонною видаеться думка, що про термш е смисл говорити як про одиницю яка, передаючи деяку шформащю, закладену в плат И змюту, розкриваеться лише в комушкативних умовах. Це дае тдстави висувати гiпотезу про текстовий характер
583
природи термша.. Термш, як всi iншi мовнi ушверсали, важко пiддаеться дефiну-ванню. Через складшсть та дискусiйнiсть такого завдання в лшгвютищ iснуе чимало найрiзноманiтнiших спроб визначення термiнiв. За вщправне визначення термiна може бути за трактовкою М. С. Зарицького «Термш - мовний знак, що позначае по-няття певно! галузi знання - науки, техшки, мистецтва, пол^ики [2, 43].
Таким чином можна дшти висновку, що використання когштивного пiдходу до опису термiна допускае перехрещення в межах одного словника шформаци як лшг-вiстичного так i екстралiнгвiстичного характеру. В основу розробки глосарiя терм> нiв, вилучених iз творiв давньо! укра1нсько1 лтератури пропонуеться покласти принципи побудови класичного термшолопчного словника. За допомогою елект-ронних носив можливо вирiшити проблему обсягу словниково! статтi, швидкого пошуку необхщно! шформаци у словнику. Перший етап створення такого словника - це робота по формуванню лексичного масиву глосарiя. Словникову статтю глоса-рiя пропонуеться подiлити на 6-5- шформацшних зон: зона заголовного слова, зона щентифшацшного номера, зона латинського, грецького термша, зона украшського е^валента, зона вербального визначення, невербальний характер, морфолопчне описання, можливо iнформацiю. Статтю подшити на такi iнформацiйнi зони: зона заготовочного слова, зона визначення термша, кшьюсть ^в за частотою вживання.
У лтературних пам'ятках 14-15 столотя фiксуеться лише три основних темати-чних групи лiтературознавчих термшв. Перша група - це е iменники, якi познача-ють лiтературознавчi поняття, що використовувалися в церковних книгах: «анафема», «анатема», «апостол», «параклю», «парастас»; другу, найчисленнiшу групу становлять дiеслова «iспiсатiе», «оповiдати», «поведати», «псати»; третя група - це лiтературознавчi термiни «артiкл», «грамота», «книга», «швець», «письмо», «пове-данье», «преданье», «пролог», «речь», «язик». Фiксуеться небагато прикметниюв «наверхписаний», «первореченний», «первейвиписанний».
Стихiйнiсть формування та рiзноманiтнiсть джерел лiтературознавчих термiнiв 14-15 столотя позначились i структурно - словотвiрних особливостях. Так iз структурного погляду серед лтературознавчих термiнiв цього часу переважають однослi-внi. 1х зафiксовано 24. Дiеслiвних термiнiв - 10, багато^вних - 4. Одно^вш тер-мiни переважають iз погляду словотвiрноl будови i е дуже строкатими. Так:
Префшсально-суфшсальний «исписати», «выписати», «выпсати», «записати», «записувати», «написати», «отписати», «пописати», «пописовувати», «описати», «оповъдати», «переписати», «поведанье»; 2. Префiксальний: «напсати», «оповьсти», «предание», «преречений»; 3. Суфiксальний: «грамота», «письмо», «певець»; 4. Складанням основ: «наверхписанный», «первейвыписанный», «первореченый», «вышереченный», «напередреченый», «верхоувыписаный», «вышэписанный», «зверхуписаный», «наверхписанный», «напръдъвыписаный», «первейписанный», «передъписаный», «пръженаписаный», «сверхавыписаный», «уверхувыписаный».
Електронний глосарiй може мiстити класифшащю зв'язкiв мiж поняттями.
Наприклад ТАКСОШМ1ЧШ ЗВ'ЯЗКИ
Гiперонiм - Гiпонiiм
Припустимо: Гiперонiм пiсня - гiпонiми (давня шсня, сучасна пiсня).
Пропонуються також композицшш зв'язки.
584
Цше - компонент
Цшим виступае поняття шсня, а компонентами будуть «половецкие песни», «бесовские песни», «хвалебние песни», «простацкие песни», «волшебниые песни».
Наступним гшерошмом може бути iменник «слово» - гшошми (слово, як назва литературного твору, наприклад: «Слово о полку 1горевь..», «Слово о законе и благодати» i слово як одиниця мовлення, наприклад: «слово псаломское», «слово Бо-жие», «слово похвальное»).
Гшерошмом виступае слово «твiр», а гшошмом будуть «псалтир», «Сванги-лия», «часословец», «апостол», «вертеп», «притча», «псалом».
За такими принципами можна створити глосарш термшв вилучених iз творiв рiзних письменникiв. 1з розвитком електронних технологш це являеться одним iз перспективних напрямюв дослiдження в галузi прикладно1 лiнгвiстики.
У перспективi подальшого дослщження розроблення таксономiчних i компо-зицшних зв'язкiв лтературознавчох термшологп давньо1 украшсько1 лiтератури.
Лiтература:
1. Пустовгт Л. О, Скопненко О. I. Словник шшомовних сл1в/ Пустовгт Л. О. - К. : «Дов1ра», 2000. -С. 295. - ISBN 966-507-049-5.
2. Зарицький М. С. Актуальш проблеми укра1нського термшознавства/ Зарицький М. С. - К. : По-лгтехшка НТУУ «КП1», 2004. - 124 с. - ISBN 966-622-163-2
3. Украшська лггература XIV-XVI ст.. Апокрифи. Агiографiя. Паломницью твори. 1сторюграф1чш твори. Полем1чн1 твори. Перекладт пов^тТ Поетичш твори. / Украшська лггература XIV-XVI ст.. - К. : «Наукова думка» 1988. - С. 685. - ISBN 5-12009282-9.
Шаталина Е. Ф. Принципы образования электронного глоссария литературоведческих терминов давней украинской литературы / Е. Ф. Шаталина // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 1, ч. 1. - С. 582-586.
В статье делается попытка разработки принципов создания глоссария литературоведческой терминологии давней украинской литературы. Надо отметить, что при составлении электронного глоссария выявлено ряд проблем традиционного словаря: объем словарной статьи, скорость поиска необходимой информации в словаре, интегрированность лингвистической и экстралингвистической информации в рамках одного словаря, соответствие содержания словаря данному моменту, долговечность словаря, стоимость его, компактность. Под электронным словарем подразумевается какой-либо упорядоченный, относительно законченный обработанный объем лингвистической информации, представленный в виде списка, таблицы, либо перечислением, удобным для размещения в памяти ЭВМ и обеспеченного программами автоматизированной обработки и пополнения.
Ключевые слова: глоссарий, литературоведческий термин, лексикография, тематические группы, композиционные связи, таксонимические связи, информационная зона, морфологическое писание, когнитивность, гипероним.
Shatalina O. F. Educational principles electronic glossary of literary terms longtime Ukrainian literature / O. F. Shatalina // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 1, part 1. - P. 582-586.
This article attempts to develop guidelines for creating a glossary of literary terms longtime Ukrainian literature. It should be noted that in the preparation of electronic glossary revealed a number of problems of the traditional vocabulary: the amount of the entry, the speed of information search in the dictionary, linguistic and extra-linguistic integration of information within one dictionary, a dictionary that the content of this point, durability dictionary, its value, compact size. Under the electronic dictionary means a streamlined, relatively complete volume of the processed linguistic information presented in the form of a list, table, or by transfer, easy to fit in memory of computers and software provided automated processing and replenishment. Statement
585
of the problem. Modem lexicography and terminography experiencing a new phase of development. Optimization of computer technology has allowed to form areas of applied linguistics such as computer and corpus linguistics. Electronic dictionary has become one of the central questions for discussion of contemporary domestic and foreign lexicography.
Notable scientific accomplishments domestic and foreign scholars in the field of applied linguistics (VM Lejcik, V. Gorodetsky, RG Piatrovskyy), including its destinations such as lexicography, computer lexicography and terminology (Karaulov YU. N, Karpov JN, AN Marchuk, B. Yu. Gorodetsky). Freestanding linguistics Svartvyk J, R. Kvirk, George Varts. From the Ukrainian Alexander Potapov , Dikareva, turns out to LM Note that when creating an electronic glossary found some problems of traditional dictionary: volume dictionary entry, the rate of finding the necessary information in the dictionary, the integration of linguistic and ex-tralinguistic information within one dictionary, matching the content of the dictionary this time, durability dictionary, its cost, compactness. The above areas of search and relevance are chosen topic.
The purpose of this paper is to try to develop an electronic dictionary of literary terminology of Ukrainian literature.
The goal includes the following tasks:
Search and interpretation of terms in vocabularies and the ancient texts.
Define the term and concept glossary.
Determine the principles by which is possible to create an electronic dictionary.
The paper used the method of describing the thematic groups and methods of comparison.
Key words: a glossary of literary terms, lexicography, focus groups, composite communication tak-sonimicheskie communications, information area, morphological writing, cognition, hyperons.
Поступила в редакцию 01.03.2013 г.
586
