CC BY
172
ТЕОР1Я ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ
Валентина БУЧК1ВСЬКА
УКРА1НОЗНАВСТВО В ШКОЛ1 ТА КОНТРОЛЬ ЗА ПРОЦЕСОМ ЙОГО ВИКЛАДАННЯ
З розвитком Укра!ни як суверенно! держави виникла потреба творення ново! школи. Основою И новизни мала стати сучасна фiлософiя та методологiя виховання й навчання. Основою виховання i навчання стае державна укра!нська мова, генеруючим та штегруючим предметом — укра!нознавство. У серпнi 1998 року Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни затвердив Ухвалу Колегп Мiнiстерства освiти (вiд 24грудня 1997року) про введення укра1нознавства до базового змюту освiти.
Проблеми украшознавства висвiтлювались у працях В. Андрущенка, В. Барана, П. Кононенка, О. Пастушенка, А. Погрiбного, О. Таланчука, О. Шалака та iн. Управлшський аспект цього курсу розглядаеться вперше.
Мета статт1 — розкрити педагопчш технологи курсу "Укра!нознавство" та особливосп здiйснення контролю за процесом його викладання у школi.
Вибiр украшознавства як засобу формування нацюнально! сввдомосп i самосвiдомостi зумовлений вiдповiднiстю змюту й завдань нацюнально! системи освии та украшознавства. Так, чинниками нацюнального самоусвiдомлення е нацiональна iдея та форми i середовища 11 втшення — родина, природа, мова, народ, держава, нащя, iсторiя, культура, мiжнародний досвiд, моральнi цiнностi укра!нського народу, а чинниками украшознавства е концентри (синтезоват в одному напрямi знання): "Укра!на — етнос (нащя)", "Укра!на — мова", "Укра!на — природа", "Укра!на — культура", "Укра!на — держава", '"Украша в мiжнародних вiдносинах", "Укра!на — ментальнiсть. Доля", "Украша — юторична мiсiя".
Сьогоднi особливого значення набувае звернення до джерел народно! духовносп, впровадження принцитв гумашзаци, етнiзацi! та iнтеграцi! в освггшх закладах. Засвоення основ укра!нознавства позитивно впливатиме на професiйну майстернiсть учителiв, кер1внишв загальноосвiтнiх закладiв, вихователiв та розширюватиме простiр для педагогiчно! творчосп. Для директора сучасно! школи важливо знати програмно-нормативне та методико-дидактичне забезпечення викладання укра!нознавства в сучаснiй школ^ основнi вимоги до проведення сучасного уроку з украшознавства, вмии використовувати шновацшш технологi!, передовий педагогiчний досввд, як1 сприяли б його удосконаленню. Директор сучасно! школи повинен вм^и пвдбрати оптимальнii види, форми i методи внутрiшкiльного контролю за процесом викладання украшознавства з визначенням цшей, завдань, часу. Контроль дае позитивш результати тодi, коли вiн охоплюе ви сторони педагогiчного процесу, коли е взаеморозумшня адмiнiстрацi! та учителiв, спрямоване на к1нцевий результат.
Укра!нознавство в школi — це виховна навчально-штегративна система, спрямована на вироблення в учн1в гуманiстичних життевих принципш, знання i розумiння ними початшв, етапiв та рушiйних сил розвитку Укра!ни, органiзацiю дослiдження подальшого поступу укра!нсько! людини, нацi!, держави як природних та iсторичних феноменiв свиового укра!нства, е основою нацiонально-державно! школи. Основна мета штегративного курсу "Укра!нознавство" — дати учням знання про людину, про Укра!ну та укра!нство як цiлiснiсть, з одного боку, та оргашчну спiльнiсть iз людством — з iншого, i сприяти самоусвiдомленню, самореалiзацi! кожно! особистостi та наци, формуванню громадянсько! свiдомостi.
Наукова система знань "укра!нознавство" е штегративною, оск1льки формуеться на стику соцiально-економiчних, правових, природничих, гуманiтарних, наукових знань, фшософських пошук1в, образно-символiчно! системи тощо. Тому вивчення укра!нознавства передбачае
формування в учшв функцiонально ново! якосл знань, яка набуваеться в процесi перенесения узагальнених способiв дiй з рiзних наук i вiдображае генезу знань та вмшь.
Iнтегративнiсть здiйснюеться з навчальною, розвивальною та виховною метою.
Навчальна мета: поглибити, збагатити й закршити знання; навчити практично !х використовувати; сприяти усвiдомленому сприйняттю нового матерiалу, причинно-наслiдкових зв'язк1в; забезпечити доступшсть, мiцнiсть системи знань.
Розвивальна мета: розвивати логiчне мислення, мовлення, пам'ять, творчi здiбностi й комплекснi вмшня, пiзнавальнi iнтереси й самостiйнiсть учнш.
Виховна мета: формувати цiлiсний свиогляд; готувати до самостшно! працi; полиехшзувати знання й умiння; профорiентувати учшв.
Головт завдання шкiльного укра1нознавства як науково! системи (на основi науково! джерельно! бази, всебiчного, комплексного, системного вивчення й висвiтлення генезису людини, Укра!ни й укра!нства у вих часо-просторових вимiрах самого укра!нознавства):
а) виявити розумiння людсько! сутносл, понять життя i смерл, добра i зла, прекрасного i потворного;
б) засво!ти досвiд поколiнь та iсторичнi (сощальт, полiтичнi, морально-етичнi, естетичнi) уроки розвитку укра!нсько! людини, родини, етносу, наци, природи, мови, держави, культури;
в) сприяти розкриттю причин, тенденций, начдив iсторичного розвитку, а також розвитку здатносп до аналiзу й синтезу почутпв, знань, досвiду, волi;
г) формувати в учшв громадянсьш якосп та iдеали;
д) готувати поколшня до самост1йного життевого вибору, шляху та перспектив майбутнього п1знання й самотзнання, творення й самотворення особистосп, схильно! й спроможно! бути в гармони з iншими людьми, з довкшлям, iз власним "я" (внутршшм свiтом) i поеднувати особист штереси з громадянськими, нацiонально-державними та загальнолюдськими, сприяти виробленню високих сусп1льних, державних, гуманiстичних, духовно-культурних iдеалiв, морально-етичних та естетичних критерив i принципiв життедаяльносп людей.
Гуманiстичнi спрямування укра1нознавства в школi полягае в тому, що воно:
- несе учневi ввдкриття себе i свiту, радiсть самотзнання через тзнання укра1нських нацiональних символiв та цiнностей родини, народу, природи, мови, Батьшвщини, держави, культури, юторн, великих свiточiв укра!нознавства;
- спрямоване на цiлiсне, правове, гуманiстичне, демократичне сприйняття пiзнання та творення людини i свiту;
- зорiентоване на творчють, сприяе вдосконаленню змiсту, форм i методiв виховання й навчання в школi;
- сприяе розвитковi духовностi учнiвського i педагогiчного середовища, едностi дiй батьк1в i навчально-виховних закладiв на засадах фiлософil родинностц
- демократизуе шк1льне життя;
- пропагуе пiклування про фiзичне i духовне здоров'я учнiв;
- спонукае до гуманних взаемин мiж батьками, вчителями i учнями, сприяе формуванню iдеалiв, критерilв життя, здатностi життевого вибору, сили i волi, здорово! психши;
- активiзуе прагнення навчатися;
- передбачае навчання шляхом активiзацil емоцшно-естетичних засобiв, орiентацiю на творчу, талановиту особистiсть.
Базовий змiст украшознавства в школi становлять його чинники — концентри, як1 розкриваються у свош сутностi i домiнують бшьшою чи меншою мiрою залежно ввд завдань програми кожного класу та конкретно! теми уроку. У свiтлi ще! концепцi! уроки укра!нознавства в I-IV класах об'еднуються узагальнюючою темою: "Моя Укра!на" з концентрами:
1 клас — Я i мiй рвд, мiй край ("дитина — родина — Укра!на").
2 клас — Укра!нська природа.
3 клас — Укра!нська мова.
4 клас — Укра!нський народ.
Змют програми вiдповiдае вiковим особливостям учнiв i розподiляеться за навчальними роками так, щоб сутнiсть кожного вiдрiзка (змюту) означала близьке для !хнього життя соцiокультурне середовище.
З 5 класу висвiтлення укра!нознавства здiйснюеться за концентрами:
5 клас — Наша Батьшвщина. Серце Укра!ни — столиця Ки!в.
6 клас — Укра!нська iсторiя.
7 клас — Укра!нська держава.
8-9 класи — Укра!нська культура.
10 клас — Укра!нська нащя у мiжнародних зв'язках.
11 клас — Укра!на i свiт.
12 клас — Укра!нська людина. Укра!нський свiт; !х iсторична мiсiя.
Базовий змют навчального курсу в уах класах дiлиться на чотири блоки — що передбачае шляхи вивчення генезису Укра!ни та дослiдження перспектив розвитку укра!нсько! людини, нацi! i держави як природних та культурно-юторичних феноменiв.
У процесi реалiзацil базового змюту укра!нознавства слiд використовувати для виховання учшв усi напрями нацюнального виховання:
- виховання гумашстичних помутив;
- виховання свiдомого ставлення до навчання, розвиток тзнавально! активностi i культури розумово! працi;
- формування нацiонально! свiдомостi i самосвiдомостi;
- формування духовно! культури;
- утвердження принцитв загальнолюдсько! моралi на нацюнальному грунтi;
- формування художньо-естетично! вихованосп;
- формування фiзично! i валеолопчно! культури;
- виховання творчо!, працелюбно! особистостi, цивiлiзованого господаря;
- формування еколопчно! культури;
- формування правово! культури;
- розвиток iндивiдуальних здiбностей i таланту молодi.
Програма першого класу передбачае для реалiзацi! змюту укра!нознавства 30 навч. год., 2-12 клаив — по 34 год. i вмiщуе:
основнi поняття, змют яких необхiдно розкрити учням;
визначення i розподiл базового змiсту украшознавства по шформацшних блоках;
теми урошв, а в початкових класах ще й художньо-образне оформлення, яке пропонуеться вчителю як орiентовно-варiативне (прислiв'я, рядки поезш, пiснi, вислови, що несуть смислове навантаження змiсту уроку i записуються на дошцi замiсть само! теми уроку).
Сьогодш, коли наша держава виборола свою незалежшсть, розв'язуеться найгострша проблема — вiдродження загальнолюдських цiнностей в усiх сферах життя i культури. Викладачi народознавства працюють в умовах, коли розроблена i впроваджуеться у педагогiчну практику концепщя нацiонально! освiти, i у зв'язку з цим е не менш важливою робота зi створення кабшету укра!нознавства. Вiн може використовуватись для:
- проведення урок1в, семiнарських i факультативних занять;
- читання лекцш, проведення засвдань, iсторико-краезнавчих, лiтературно-фольклорних та шших гуртив та об'еднань, "круглих столов";
- органiзацi! зустрiчей, свят, конкуров, диспут1в, конференцiй тощо;
- перегляду та обговорення художн1х ! документальних к1но- та вiдеофiльмiв.
Необхвдшсть створення кабiнету укра!нознавства пов'язана 1з сусп1льними потребами у
збереженнi й вивченш пам'яток матерiально! i духовно! культури укра!нського народу, дослiдженнi процеив i явищ 1сторичного розвитку природи i суспiльства. Кабiнет укра!нознавства мае функцюнувати як навчально-методичний центр ! лабораторiя, як1 вiдкривають значнi можливоси для тдвищення ефективностi навчально-виховного процесу, повинн1 стати одним 1з засоб!в виховного впливу на пiдростаюче поколшня, проводити свою роботу в1дпов1дно до державних ! осв1тн1х завдань.
Основними завданнями кабiнету укра!нознавства е оргатзащя осв1тньо-виховно!, методично!, науково-пошуково! роботи учшв, учител^в, виховател^в та 1нших педагопчних
пращвникш навчальних закладов освiти, узагальнення i поширення надбань наочно-практичного матерiалу. У процеа розвитку укра!нознавчо! роботи визначались таю основш напрями дальности кабiнету: освиньо-виховний, нацiонально-культурний, науково-дослiдний. Вiдповiдно до концепци нацiонального виховання можна оформити тематичт стенди, папки: "Укра!на-етнос", "Укра!на-природа", "Укра!на-мова", "Украша-ютор^я", "Укра!на-нащя", "Укра!на-держава", "Укра!на-культура", "Украша-ментальтсть", "Укра!на-побут", "Укра!на-доля i сучаснiсть" тощо.
В наш час кращим психологiчним середовищем для вивчення укра1нознавства е свiт любовi, родинносп. Формувати цей свiт слiд з першого дня перебування учня в школ! Вступивши до школи, вiн освоюе невiдоме, i процес сприйняття та передачi знань мае бути процесом пiзнання, творення, спшкування. Уможливити таку вимогу спроможне лише середовище родинносп, любовi, коли стосунки вчителя й учня сповненi взаемоповаги, равноправности коли дорослий усвiдомлюе уткальтсть, неповторнiсть учня як iндивiдуальностi, коли дитина, тдль ток чи юнак (юнка), пор^внюеться лише з нею (ним) самою (самим). Лише за таких умов "я" по-чинае тзнавати "я", творити "я", стлкуватися з "я" (сво!м внутрiшнiм свтом).
Свiт любовi, родинносп важливий для формування особистосп в будь-якому вщ. Особлива роль належить йому у початкових класах, коли учень заглиблюеться в процес активно! со-цiалiзацi!. Вчитель укра!нознавства мае знати: любов е перепусткою в дитячу душу. Творення свiту любовi — це справа самого свиу, родини, а не одного чи шлькох iндивiдумiв. Внутрiшня робота над собою кожно! частинки цього свiту повинна спрямовуватися на збiльшення випромiнения любовi шляхом зменшення негативних вчинк1в, о^х1в. У родинi-класi вчитель мае привчити учн1в до внутр1шньо! роботи над собою заради лю6ов1. Вона мае еднати !х у дружну родину. Учень мае переконатися, що в!чне лише начало, яке завжди живе в св1домост1 людини, а жорстоюсть не вiчна тому, що юнуе до того часу, поки людина помилково в1рить у нього.
Вчитель мае докласти вс1х зусиль, аби розбудити в учнев! св1т добра та навчити його берегти любов. Навчити берегти любов — це навчити любити !нших людей вже за те, що вони — люди, нав!ть ! недосконалг навчити любити для того, щоб зберегти спшьну родину, щоб не було насильства, жорстокосп, щоб завоювати любов ! розумшня, пробудити почуття сорому в1д свое! неправоти, примиритися з ним для створення г1дно! родини; навчити любити людину i боротися в раз! потреби не проти не!, а проти злих сил, жертвою яких вона стала; навчити шших людей бути готовими прийняти страждання в1д них, не думаючи про помсту, навчити любити душу шшо! людини й не проявляти жорстокост1 до не!; навчити любити для впевненосп в тому, що весь св1т прагне лю6ов1.
Любов е першоосновою особистосп. I лише за умови навчання у свт лю6ов1 можливо органiзувати ефективний укра!нознавчий навчально-виховний процес. Лише за умови велико! внутршньо! д1яльност1 учня над змшою свое! св1домост1 можливе устшне освоення знань генезису Укра!ни та до^дження перспектив розвитку укра!нсько! наци i держави, св1тового укра!нознавства як природних та 1сторичних феноменiв.
Нову генерацш укра!нцiв неможливо виховати у свт примусу, жорстокосп. Отже, духовне кредо вчителя укра!нознавства — обер^ати молоде покол1ння в1д рабсько! психологи, принижения i привести його до усввдомлення свого 1стинного духовного "я".
Л1ТЕРАТУРА
1. Концепцiя нацiонального виховання // Освгга. Схвалена Всеукраlнською педагопчною радою працiвникiв осв1ти 30 червня 1994 року. — С. 30-31.
2. Методика викладання украlнського народознавства в школ1: Навчально-методичний пос16ник. — К.: 1ЗМН, 1998. — 368 с.
3. Навчально-виховнi програми з укра!нознавства. — К.: Знання Укра!ни, 2001. — 330 с.
4. Методичш рекомендацИ щодо створення у загальноосвп'шх закладах Укра!ни ка6iнету укра!нознавства. — К., 1995. — 199 с.
