CC BY
24
робота сприяе емоцшному, штелектуальному, духовному та естетичному розвитку особистосп, формуванню творчих зд1бностей.
Таким чином, анал1з наукових дослщжень з проблеми вдосконалення ф1зкультурно-оздоровчо1 роботи показуе вщсутшсть комплексного тдходу до розробки шновацшних шдход1в та сучасних технологш оргашзаци системи ф1зичного виховання в навчальних установах. У зв'язку з цим у подальших дослщженнях представляеться актуальним \ необхщним проведения всеб1чного вивчення проблеми формування основ здорового способу життя студента, сучасних напрямюв та тенденцш ф1зкультурно-оздоровчо1 роботи у процес1 ф1зичного виховання, визначення шлях1в !х вдосконалення.
Лггература
1. Булич Э. Г. Здоровье человека / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. - К.: Олимп. л-ра, 2003. - 424 с.
2. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т. Ю. Круцевич. - К.: Олимп. л-ра, 1999. - 232 с.
3. Москаленко Н. Педагопчн i шновацп у ф1зичному вихованш / Н. Москаленко // Спортивний вюник Придншров'я. - 2009. - № 1. - С. 19-22.
4. Соколова Н. И. Технология мониторинга и управления здоровьем населения / Н.И. Соколова. - Донецк, 2005. - 64 с.
Стаття надшшла до редакци 5.03.2015
УДК 261.5
Дзера М. М., клст. н., проф., доктор фшософп © Лъв1всъкыы нац10налънийутверситет еетеринарног медицины та биотехнологий 1мем С. 3. Гжицъкого, Лъвгв, Украта Паачний Р. Я., ст.викладач, rpasichnyy@gmail.com Национальный университет «Лъв1всъкаполтехтка», Лъв1в, Украгна
УКРАШСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА ТА ПРОБЛЕМИ СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕНИЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ11 УКРАШСЬКОГО СУСШЛЬСТВА
Стаття присеячена анал1зу проблеми социального захисту населения в умовах сустлъног трансформацп та рол1 УГКЦ в житт1 сучасног Украгны, п еплиеу на сустлъство та економ^чн! перетеорення. Проанал1зувавшы сучасний стан Украти, аетори приходятъ до еисноеку, що наше посттотал1тарне сустлъство охоплене важкою недугою, як в економ1чному, так / в моральному плат. Украшсъке сустлъство, яке мае незалежну державу / визнае себе демократичним, в якому маютъ д1яти принципи гумашзму, справедливост1 та взаемоповаги, повинне втыювати гх у життя, внасл1док чого буде подолано стереотип негативного ставлення до Церкви та визнано гг тституц1ею з особливим мгсцем у держав/.
Ключовг слова: посткомутстична трансформащя, Украгнсъка Греко-Католицъка Церква, незалежна держава, сустлъство, социальный захыст, посттотал1тарне сустлъство, соц1алъно-економ1чныы розвыток, реформы, соцгалъна полгтыка.
© Дзера М. М., Паачний Р. Я., 2015
291
УДК 261.5
Дзера М. М., к.ист. н., проф.
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицького, Украина
Пасичный Р. Я., ст. препод.
Национальный университет «Львовская политехника», Львов, Украина
УКРАИНСКАЯ ГРЕКО-КАТОЛИЧЕСКАЯ ЦЕРКВА И ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ НАСЕЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА
Статья посвящена анализу проблемы социальной защиты населения в условиях общественной трансформации и роли УГКЦ в жизни современной Украины, ее влияния на общество и экономические преобразования. Проанализировав современное состояние Украины, автор приходит к выводу, что наше посттоталитарное общество охвачено тяжелым недугом, как в экономическом, так и в моральном плане. Украинское общество, которое имеет независимое государство и признает себя демократическим, в котором должны действовать принципы гуманизма, справедливости и взаимоуважения, должно воплощать их в жизнь, в результате чего будет преодолен стереотип негативного отношения к Церкви и признан ее институтом с особым местом в государстве.
Ключевые слова: посткоммунистическая трансформация, Украинская Греко-Католическая Церковь, независимое государство, общество, социальная защита, посттоталитарное общество, социально-экономическое развитие, реформы, социальная политика.
UDC 261.5
Dzera M. M., Ph.D., Professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj Pasichnyy R. Y. Senior Lecturer rpasichnyy@gmail.com
National University «Lviv Polytechnic», Lviv, Ukraine
UKRAINIAN GREEK CATHOLIC CHURCH AND PROBLEMS OF SOCIAL
PROTECTION OF POPULATION UNDER TRANSFORMATION OF
UKRAINIAN SOCIETY
In the article problems of social protection of the population are analyzed during postcommunistic transformation and role UGCC in lives of modern Ukraine, her influence on a society and economic transformations. The author approves, that the modern society experiences crisis economic and moral. The Ukrainian society what to be considered democratic, should introduce principles of humanism and validity as investigation will get rid of a stereotype of a uncooperative altitude to the Church.
Key words: post-communist transformation, Ukrainian Greek Catholic Church, an independent state, society, social protection, post-totalitarian society, socio-economic development, reform social policy.
Релтя, впливаючи на свщомють громадян, здатна ютотно втручатись у життя краши, тому проблема релтйного чинника в сощальному житп Украши е актуальною та заслуговуе на детальне дослщження. Дослщники О. Гришв, Ю. Терещенко, О. Шуба у cboix працях визначають мюце i роль Церкви та penirii
292
житп украшського суспшьства. Маючи на мел дослщити роль УГКЦ у виршенш проблеми сощального захисту населения в умовах суспшьно! трансформаций поставимо перед собою ряд завдань, таких як, визначення мюця \ рол1 рел1гп у поличному житп, взаемовпливу рел1гп та пол1тики та 1хньо! сшвпращ при виршенш актуальних сощальних проблем. Об'ектом дослщження будуть виступати влада та УГКЦ як релшйна шститущя, а предметом !х взаемозв'язки.
1сторичш уроки юнування тотал1тарних режим1в допомогли людям усвщомити та оцшити пдшсть \ неповторнють людини як особистосп, яка думае, мр1е 1 бажае бути щасливою. Власне, прагнення щастя спонукало людство в цшому до певних дш реашзацп ще! мети. Помилковим шдходом на шляху до ще! мети й став тотаттаризм, який: «характеризуеться диктаторським методом управлшня, де державний лад здшснюе абсолютний контроль над ус1ма сферами суспшьного житш, а також повним одержавленням суспшьства, надм1рною партизащею держави, вщсутшстю пол1тично! демократ, пол1тичним та щеолопчним контролем за поведшкою вс1х члешв суспшьства, вщсутшстю офщшного вираження опозицп, жорстоким адмшстративним контролем за використанням фшансових, матер1альних 1 людських ресурс1в суспшьства, ушфшащею культурно-щеолопчного виробництва та споживання, стандартизащею шдивщв, насильницьким конформ1змом 1 формал1защею дисциплши» [3, с. 359].
Пюля краху комунютично! системи колишня тотал1тарна ¿мпер1я розпалась на окрем1 суверенш держави, яю розпочали процес самоствердження у св1товому сшвтовариствг Украша, як 1 шш1 посттоталпарш держави, прямуючи до демократ!! шляхом перетворень, постала перед складними проблемами, спричиненими негативними наслщками комунютично! системи. В силу певних юторичних обставин украшське суспшьство е дуже багатогранним 1 неоднорщним. Це породжуе р1зне бачення украшським суспшьством подальшого шляху становления нашо! держави, що порушуе розвиток у переходному перюд1, спричиняючи нерозумшня багатьох процес1в, яю вщбуваються в держава
Тепер Украша сто!ть перед вибором, який е виршальним для и подальшого юнування: йти шляхом цившзованих кра!н чи повертатися до комунютичного тотаттаризму. Дуже важливо, щоб украшське суспшьство, яке мае незалежну державу 1 визнае себе демократичним, в якому мають д1яти принципи гумашзму, справедливое^ та взаемоповаги, перейшло до втшення цих принцишв у життя, щоб вони не залишались лише гаслами на паперг
В умовах посттотал1тарного суспшьства та переходу до демократп потреби людей, як ф1зичш, так 1 духовш, р1зко зростають. За умови не задоволення ф1зичних потреб (потреби в Ью, житт тощо) духовш потреби, - таю як свобода релтйних переконань, потреба самовираження, навчання тощо, - людина переважно не вважае для себе прюритетними. Пщтвердженням цього е сьогодшшня ситуащя в держав^ яка змушуе людей виршувати болюч1 проблеми забезпечення саме ф1зичних потреб.
На тт фактично повно! вщсутносп дшових бюджетних установ, сощально! допомоги та охорони здоров'я важливим чинником для найбщшших прошарюв населения залишаеться Церква, яка покликана стати фактором оновлення життя суспшьства. Перешкодою на цьому шляху стала вщсутнють досконалого законодавства щодо Церкви, тому вщсутня елементарна правова база для И юнування та функцюнування. Створюеться враження, що для полпичних сил, яким вдалося здобути перемогу у виборчих змаганнях, реашзащя рел1гшно! пол1тики пов'язана насамперед з намаганням здобути електоральну шдтримку бшьшосп
293
виборщв. Здшснюючи в регюнах под1бну пол1тику, в лада змушена надавати перевагу 1 тдтримувати т1 чи шш1 конфесп. Необхщно врахувати й той факт, що в Украш ч1тко централ1зована вертикаль виконавчо! влади, мюцев1 органи суворо шдпорядковаш центру. Тому прихильне ставлення до одних \ ¿гнорування шших конфесш з боку мюцевих чиновниюв не може бути виявом особистих симпатш чи антипатш: це державна пол1тика, спрямована на шдтримку в регюнах тих конфесш, яю мають найбшьший вплив на мюцеве населения.
Тривале перебування Украши в сташ глибоко! економ1чно! кризи спровокувало поширення серед населения щеологп економ1чно! приреченосп в найр1зномаштшших И проявах. Бшьшють в1руючих неспроможна зрозум1ти причини нишшшх економ1чних \ сощальних проблем, а це веде до втрати в1ри у можливють 1х виршення. Деформуеться процес усвщомлення людьми того очевидного факту, що саме вщ кожного з нас залежить, коли ми станемо на шляху до добробуту. Найважлившим ¿з загальнонацюнальних процес1в у сощально-економ1чному розвитков1 е процес формування окремого макросощуму на нацюнальнш основ! - повнокровного украшського суспшьства з його специф1чною сощальною структурою та активними громадянами в тому числг
Реформи, що забезпечують перехщ вщ тотал1тарного минулого до ринково! економ1ки, повинш супроводжуватися шдтримкою громадськосп. В даний час вона вщсутня, оскшьки юнуе ряд труднощ1в, пов'язаних з проведениям реформ:
- Ошр бюрократп. Реформи загрожують втратою робочих мюць \ статусу багатьом колишшм членам компартп та бюрократам. У багатьох випадках щ особи зберегли владш позицп та престиж \ хочуть втриматися у цьому становищ! й надаш;
- Праця громадян. Очевидно, що ефективне виробництво е одним ¿з чинниюв полшшення економ1чного та сощального становища в Укратш. Однак деяю захщш експерти вважають, що багато громадян у пострадянському простор! набули негативних трудових звичок та особистих рис, яю долаються дуже повшьно: 1) уникання вщповщальносп; 2) ошр шноващям та змшам; 3) надання переваги кшькосп, а не якосп продукцп, праця в повшьному й неквапливому темш; 4) шдвищення на посад1 завдяки особистим зв'язкам \ партшнш приналежносп, а не завдяки р1внев1 свое! квал1ф1кацп та продуктивное^ в роботу 5) ¿гнорування в силу цих причин р1вня професшно! квал1ф1кацп пращвника.
В1руюч1 УГКЦ фактично перебувають у сташ очшування того, що хтось повинен виршити !хш проблеми - держава, громада, Церква, доброчинш товариства чи громад сью оргашзацп, але не вони самг Тому коли заходить мова про те, що в Украш р1вень державного сощального забезпечення невщповщае европейським стандартам, то слщ врахувати, що в будь-якш розвиненш кратш Свропи та свпу держава не утримуе сво!х громадян, а лише створюе !м умови для устшного покращення р1вня життя.
Украша знаходиться на еташ становления громадянського суспшьства, про яке столггтями мр1яли кращ1 представники нашого народу. Процес його становления часто свщомо гальмуеться окремими пол1тичними силами, як всередиш краши, так 1 поза и межами. В цих умовах на допомогу може прийти досвщ Церкви в виршенш сощально-економ1чних питань. Майже в кожному навчальному документ! Церкви проголошуеться, що в суспшьно-господарських процесах юнуе нероздшьна еднють м1ж рел1гшними, моральними й сощальними критер1ями та принципами. Намагання !х роздшити може загрожувати
294
катастроф1чними наслщками для людсько! спшьноти, як у моральнш, так \ у матер1альнш сферах.
Вказана щея набувае актуальное^ для нашого народу, особливо молодо Виховаш атеютичним тоталпарним режимом, вони легко шдпадають шд вилив культури смерт1, яка ироявляеться у численних кримшальних злочинах, у культ! грубо! ф!зично! сили, у бажанн! наживи та в сексуальнш розбещеност!.
Особливо боляче говорити, що жертвами жорстокого переходу в!д централ!зовано! планово! економ!ки до економ!ки ринково! стали люди лггнього в!ку, як! втратили все, що нажили своею чесною працею, а також т!, що з незалежних в!д них причин не можуть заробити соб! на пожиття.
Руйнування попередньо! системи господарювання ! в!дсутн!сть механ!зм!в регулювання ринкових вщносин привнесли в економ!ку хаос ! крим!нал!зац!ю, а це у свою чергу, призвело до пад!ння життевого р!вня м!льйон!в людей. Внасл!док цього у сусп!льств! виникла нездорова сощальна напруга.
В ц!й невтшнш ситуац!! нам ус!м, а особливо тим, в!д кого залежить життевий р!вень людей, сл!д прислухатися до голосу Церкви, який вона завжди п!дносила в оборон! г!дност! й соц!ально! захищеност! д!тей, !нвал!д!в, хворих та л!тн!х людей. «Сл!д, отже, щоб стало людин! доступне все те, що потр!бно !й для справд! людського життя, як харчування, одяг, помешкання, право на вшьний виб!р життевого стану, на закладання с!м'!, на виховання, на працю, на добре !м'я, на пошану, на в!дпов!дну !нформац!ю, на поступування за правильними засадами свого сумлшня, на захищання приватного життя ! на слушну свободу також у справах релтйних» [4].
Кер!вництву Укра!нсько! держави у сфер! економ!чного, сощального та морально-культурного життя не слщ у свош д!яльност! !гнорувати напрацювання як! пропонуе Церква. Розробляючи обгрунтовану концепц!ю економ!чного розвитку держави, слщ враховувати т! моральн! засади, як! проголошуе Церква, адже вони визначають ор!ентири життед!яльност! кожно! людини. Очевидно, щоб позбутися радянсько! ментальност!, потр!бно побудувати новий сусп!льний лад, де буде пошановуватися право людини на участь у пол!тичному житт!, свободу переконань, право на задоволення життевих потреб, на працю й на приватну власн!сть. Саме ц! вимоги лежать в основ! соц!ально! пол!тики УГКЦ.
Економ!ка нашо! держави, а це очевидний факт, працюе для задоволення потреб окремих ос!б та груп, тод! як Церква акцентуе увагу на сп!льне благо, на солщарнють м!ж людьми. Матер!альн! блага призначеш однаково для вс!х - вчить нас Церква. Ми вс! переконан! в необх!дност! побудови нового сощального ладу, позбавленого наслщюв тотал!тарного минул ого, нетерпимост! до тих, що думають по-!ншому. Церква зокрема, наголошуе, що: «Цей лад треба... основувати на правд!, будувати на справедливое^, оживляти любов'ю; в свобод! треба ж знаходити щораз бшьше гуманну р!вновагу. А для виконання цього необх!дно провести обнову ум!в ! широк! сусп!льн! перем!ни» [2, с. 12]. Спошб життя християн, якщо вони справд! е такими, також впливае сам по соб! на земний добробут. Тому якщо взагал! людське сусп!льство й буде оздоровлене, то оздоровить його тшьки повернення до християнського життя ! християнських основ.
Церква керуючись правилами в!ри, християнсько! рел!г!!, за своею суттю, е гуман!стичною, тому що головною п запов!ддю е заповщь любов!: «Люби ближнього, як самого себе» [6, с. 134]. Але потр!бно зазначити, що зараз цей принцип любов! майже вщсутнш у нашому сусп!льств!. Реальна картина набагато менш приваблива. Соц!альна незахищенють громадян, спричинена невм!лою, (а
295
може, i фальшивою) економ1чною полггикою, приводить до збагачення невеликого прошарку суспшьства на rai загального зубожшня. Таке незавидне становище лицем1рно використовуеться потужною л1вою опозищею, яка сво!ми популютськими заявами баламутить людей, що вже втратили все, i, вшжджаючи на i'xHix почуттях, гальмуе процеси реформ, шддаючи крашу i людей ще бшьшим випробуванням i понев1рянням, яю викликають у людей обурення та образу. Bei щ негативш явища пов'язаш не лише з комунютичною опозищею, а й з вщеутшетю пол1тиюв, яю мали б керуватись християнськими чеснотами та щнностями.
Саме пол1тик i3 такою настановою переконаного християнина, перейнятий любов'ю та ствчуттям до людей, зможе зад1яти закон любов1 до ближнього, який дозволить кожному спрямовувати свою працю на покращення сощального захисту та оздоровления економши. Потр1бно стерти бруд атеютично! ¿деологи, для того щоб люди в цшому нашому суспшьств1 могли перемогти згубне себелюбство й подолати моральну кризу.
Неможливо заперечити той факт, що нашому суспшьству бракуе нацюнально! свщомосп, яка забита комплексом нацюнально! меншовартосп, набутим завдяки нашим сусщам. Yci щ проблеми спричинюють нестабшьнють i процес поступового розпаду суспшьства, який може зупинити, за moim переконанням, християнська Церква. «Якщо Церква буде поставлена над тими, що мають владу, i тими, що im шдпорядковаш, тод1 вона надасть бшьше ваги пол1тичнш влад1 через те, що розкривае шше розумшня справедливое^ - вщмшне вщ розумшня «р1внял1вки» (яке було за комушзму), i вщносить його до проекту, який лежить поза межами пол1тики, хоча й не вщкидае деяких пол1тичних елеменгав» [1, с. 32].
Розглядаючи вищезазначеш проблеми нашого посттотал1тарного суспшьства, можемо сказати, що хоча сощальна доктрина Церкви стосуеться лише сукупност1 вчень та настанов [5, с. 13], власне християнський сощальний шдхщ е дуже актуальним i потр1бним для виршення проблем економ1чного й пол1тичного життя, бо для виршення чисто людських сощальних проблем лише економ1чного зростання недостатньо. «Якщо суспшьство не ставить жодно! шшо! мети, кр1м отримання зовн1шн1х переваг i благ, здатних забезпечити бшьше задоволення в цьому житп; якщо воно хизуеться тим, що не залишае мюця для Бога в управлшш державою, i жодним чином не рахуеться з моральними законами, - то воно несе повну вщповщальнють за вщхилення вщ свого завдання, а також вщ наказ1в природного закону. Тод1 воно бшьш схоже на штучну карикатуру на справжне суспшьство, шж на людську епшьноту i громадянське суспшьство» [1, с. 48].
Звщси можемо зробити висновок, що матер1альне добро як самоцшь недостатне для виршення багатьох сощальних питань. Оскшьки «прогрес благоустрою одночасно яскраво визначае духовний занепад», цей занепад вщбуваеться через руйнащю християнських шетитуцш i традицш, що врешт1 призводить до деградацп суспшьства в цшому [1, с. 48].
Лггература
1. «1стор1я penirii в Украш» у 10-ти т. Т. 4. Католицизм (2001). За ред. П. Яроцького. - Ки1в: Свп- знань. - 148 с.
2. Лев XIII енциклша «Rerum novarum» (1994). Льв1в: Св1чадо, 12.
3. Московичи С. Машина, творящая богов (1998). Москва: КСП+, 359.
4. Павло VI енциклша «Gaudium et spes» (1996). Льв1в: Св1чадо.
5. Ратцшгер И. Осягнення екумешзму. Журнал Сопричастя (1996). Льв1в: Св1чадо, 13.
296
6. Суяк Е. Життя - дорога i шанс розвитку. Колепя (1995). Льв1в: Св1чадо,
134.
7. «Укра1на-2014: суспшьно-пол1тичний конфлшт i Церква. Позицп релшйних д1яч1в, експерт1в, громадян». Центр ím. Разумкова. Khí'b: матер1али соцюлопчних дослщжень.
Стаття надшшла доредакци 11.03.2015
УДК 796.03
Ковтун А. А., асистент, Ковбан О. Л., старший викладач, Васил1в О. В., старший викладач, Сошла Ю. М., асистент ©
Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ГРЕБЛЯ - ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД РУХ0В01Д1ЯЛБНОСТ1
Гребля як 3aci6 пересуеання людей на еодних просторах eidoMa i3 найдавтших nade. Чоени - один з перших eunaxodie людстеа, що еипередие eunaxid колеса. Як 3aci6 пересуеання по eodi байдарки i каное eipow i правдою служили людстеу з незабутмх nacie - байдарки як есюмосъю чоени-каяки, а каное -indiücbKi пироги. Лише на початку XX столття люди еикористоеуеали ceoepidny форму цих човтв з одним веслом для розвитку нового виду гребного спорту. Так в Geponi виникли човни нового типу - з'явилися байдарки з веслом, який мае два гвинти, i каное з веслом, який мае один гвинт. Академгчну греблю на спецгальних гребних судах почали кулътивуеати в Англп на початку XVIII в.
Ключовг слова: гребля, човни, байдарки, каное, весло, гребний спорт, академ1чна гребля, гребт суда, рухова д^ялътстъ, сила, витривал1сть, pienoeaza, кровоток.
УДК 796.03
Ковтун А. А., асистент, Ковбан А. Л., старший преподаватель, Васылив О. В., старший преподаватель, Сопила Ю. Н., асистент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З.Гжицкого, г. Львов, Украина
ГРЕБЛЯ - КАК ОСОБЫЙ ВИД ДВИГАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Гребля как средство передвижения людей на водных пространствах, известна с древнейших времен. Лодки - одно из первых изобретений человечества, опередившее изобретение колеса. Как средство передвижения по воде байдарки и каное верой и правдой служили человечеству с незабываемых времен - байдарки как эскимосские лодки-каяки, а каное - индейские пироги. Лишь в начале XX века люди использовали своеобразную форму этих лодок с одним веслом для развития нового вида гребного спорта. Так в Европе возникли лодки нового типа - появились байдарки с веслом, которое имело два винта, и каное с веслом, которое имело один винт. Академическую греблю на специальных гребных судах начали культивировать в Англии в начале XVIII в. В России издавна была популярна гребля науключенных лодках различных типов. Родоначальник гребного спорта в России -речной яхт-клуб Санкт-Петербурга, который стал проводить соревнования на байдарках, шлюпках, народных судах и приобретенных академических судах.
© Ковтун А. А., Ковбан О. Л., Васил1в О. В., Сошла Ю. М., 2015
297
