CC BY
34
3. Модернiзацiя вищо! освгги Укра!ни i Болонський процес: Матерiали до першо! лекцп / Уклад. М.
Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, К. М. Левшвський, Ю. В. Сухарнiков; ввдп. ред. М. Ф. Степко. — К.,
2004. — 24 с.
4. Про Щльову комплексну програму '^зичне виховання — здоров'я нащГ' // 1нформацшний
збiрник Мiнiстерства освiти Укра!ни. — 1999. — № 7. — С. 3-14.
Марина КАРЧЕНКОВА
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ
Розкрито оптимальнI шляхи вдосконалення навчального процесу щодо готовност! майбутшх вчителгв ф1зично'1 культури до професшно! дгяльностг. Процес формування професшно! готовност! майбуттх фахгвщв з ф1зичного виховання необх1дно реал1зовувати трьома етапами: формування позитивного ставлення до педагог1чно'1 дгяльностг; оволодтня студентами основними професшними вмтнями I навичками; формування цт1сно1 структури професшноI готовност! майбутнього вчителя.
Останшм часом дуже часто критикуешься багато аспекпв процесу шдготовки фах1вця у вищш шкодь Один з недолшв дослщники [1; 4; 5] вбачають у тому, що в систем! подготовки майбутнього вчителя ВНЗ дом!нуе теоретичне навчання. Кр1м цього, переважають шформацшно-репродуктивш методи, змют навчальних дисциплш слабо ор1ентований на структуру { характер д!яльносп вчителя, вщсутне цшеспрямоване навчання студенев нов!тшм педагопчним технолопям. Найскладшш! фундаментальш дисциплши, у тому числ! психолопя, вивчаються переважно на молодших курсах. Це призводить до того, що бшьшють студенев мае значш труднощ! у процес навчання на психолопчному р!вш (складшсть спшкування, внутршш конфлшти, несформовашсть тзнавальних процешв, нездатшсть прийняти на себе вщповщальшсть за свш життевий шлях). У зв'язку з цим проблема професшно! подготовки майбутнього вчителя вимагае тдвищено! уваги як на р!вш визначення змюту { структури психолого-педагопчних знань, так { на р!вш проведення комплексних дослщжень, яю можуть дати достов1рну шформащю для сучасного студента.
Анал1з наукових праць { публшацш дозволяе стверджувати, що на сучасному етат розвитку немае едино! думки щодо формування професшно! готовност вчителя. Вт1м, прюритетними напрямками шдготовки фах1вця з ф1зичного виховання вважаються: оргашзащя навчального процесу як ступенево! системи (Л. Волков, В. Григоренко); розроблення психолопчних основ навчання (Н. Зубанова, Г. Ложкш, О. Федик); спортивна 1 професшно-педагопчна шдготовка (О. Дубогай, О. Куц, С. Кашшевський); професшна шдготовка в процес вивчення спортивно-педагопчних дисциплш (М. Вшенський, А. Огнистий, Б. Шиян); диференцшований шдхщ до навчання (А. Цьось); впровадження шновацшних технологш (Г. Р. Генсерук, Е. Д. Кузнецова); особист1сно-ор1ентований тдхщ (I. Бех, М. Кларш, Л. Сущенко).
Мета статт1 — визначити оптимальн! шляхи вдосконалення процесу формування готовност! майбутн!х учител!в ф!зично! культури до професшно! д!яльност!.
Основним завданням нашо! експериментально-дослщно! роботи було покращення навчально-виховного процесу в експериментальних групах студент!в факультету ф!зичного виховання з урахуванням сучасних наукових концепцш ! результат!в констатуючого експерименту. За основу розроблено! програми взято результати передбачено! д!агностики, що виявляе р!вень готовност! до професшно! д!яльност!, динамшу !! трансформац!!' в процес! навчання. При цьому ми керувалися принципом: чим частше в процес! навчання будуть д!агностуватись !ндив!дуальн! типолог!чн! якосп особистост! студент!в, тим б!льш оптимально ! своечасно зд!йснюватиметься корекц!я процесу формування професшно! готовност!.
На початковому етат педагопчного експерименту, метою якого було проведення д!агностики готовност! випускниюв до педагог!чно! д!яльност! у загальноосв!тнш школ! (ЗОШ), проводилося: анкетування студенев до початку ! п!сля проходження педагопчно! практики; вивчення р!вня сформованост! компонент!в профес!йно! готовност! студенив-практикант!в; анал!з отриманих даних. Р!вень сформованост! компонент готовност! до
дiяльностi вчителя дослiджувався нами шд час пiдготовки i тсля проходження студентами випускних курсiв педагопчно! практики. Виконуючи завдання в обстановщ реально! професшно! дiяльностi, лише небагато студенев показало достатньо високий рiвень володiння традицiйним методичним арсеналом педагога.
Отримаш данi, нашi спостереження i вiдгуки керiвникiв педагопчно! практики дозволяють констатувати надмiрно стандартний пiдхiд бшьшосп студентiв до виконання сво!х обов'язюв. На жаль, серед майбутнiх вчителiв вiдзначаeться достатнiй ступiнь вiдтворювання умшь i навичок, засвоених репродуктивним способом, за допомогою дiй за зразком. Отже, бшьшють студентiв випускних куршв перебувае на репродуктивному (мiнiмальному) та адаптивному (низькому) рiвнях педагопчно! майстерносп, тобто володiе лише окремими елементами професшно! дiяльностi спецiалiста з фiзичного виховання.
Результати другого етапу пошукового дослiдження (спостереження, аналiз документацп, анкетування, опитування, бесiди зi студентами) виявили недостатне у сучаснiй практицi ВНЗ програмно-методичне забезпечення пiдготовки майбутнiх учителiв фiзично! культури до професшно! дiяльностi.
Одержанi результати вказують на неналежний рiвень професшно! готовностi майбутнiх фахiвцiв, а також на необхiднiсть виршення ще! проблеми, що пiдтверджуеться шшими авторами. Анкетне опитування, проведене А. Зданевичем i Л. Шукевичем [2], свщчить, що 18,8% студентiв IV курсу Брестського державного ушверситету ощнюють професiйну пiдготовленiсть на факультетi фiзичного виховання як дуже гарну, 75,7% — вважають И достатньою, 5,5% — ощнюють власну пiдготовленiсть до майбутньо! професи на "незадовшьно". Аналiз отриманих результатiв показав, що 47,8% студенев пiсля проходження педагопчно! практики у ЗОШ вказують на недостатнш рiвень практичних навичок, у 43,4% опитаних виникають труднощi органiзацiйного характеру i тiльки 8,8% респондентiв не вщчували жодних ускладнень.
Зважаючи на таку ситуащю, ми визнали за необхщне дiзнатися думку студентiв факультету фiзичного виховання Переяслав-Хмельницького державного педагопчного унiверситету про особливостi !х тдготовки у ВНЗ в контекстi дослщжувано! проблеми i задали таке питання: "Як Ви вважаете, наскiльки система вищо! освiти пiдготувала Вас до педагопчно! дiяльностi в школi?". Анкетуванням було охоплено 317 студентiв. Вщповщ респондентiв наведено у таблицi 1. Студенти у сво!х пропозищях щодо покращення пiдготовки та вдосконалення змiсту й органiзацi! педагогiчно! практики у ЗОШ 1-111 ступешв i ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацi! вказали на необхiднiсть використання активних форм i методiв навчання, формування дiагностичних i корекцiйних умiнь, забезпечення iндивiдуалiзацi! пiдготовки з урахуванням якостей, здiбностей i можливостей конкретних студентiв, удосконалення системи контролю знань.
Таблиця 1
Оцгнка студентами факультету ф!зичного виховання готовностг до педагог1чног д1яльност1 в школ1 (%)
Курс Bi.iMOBi.ii
Повнiстю так Достатньо Недостатньо Повшстю 1М Не можу дати Bi.lMOBi.ib
IV 8,1 24,9 45,4 18,1 7,1
V 13,8 31,4 39,7 8,0 3,5
Розробляючи програму експериментального навчання, ми враховували те, що формування професшно! готовносп майбутнього фаивця е складним, багатоаспектним i поетапним процесом науково-пiзнавально! та практично! дiяльностi студентiв: вiд первинного сприйняття теоретичних знань через !х узагальнення, систематизацiю до застосування набутих знань на практицi, усвiдомлення !х необхiдностi й важливостi для виршення професiйних завдань. Кожний етап вимагае вщповщних дiй педагогiв i студенев, застосування органiзацiйних форм i методiв навчання.
Пiд органiзацiйними формами навчального процесу в дидактицi вищо! школи p03yMÎeM0 засоби здiйснення взаeмодiï студенев та викладачiв, у межах яких реатзуетъся 3mîct i методи навчання. Найбшьш оптимальною та ефективною оргашзацшною формою навчально-пiзнавальноï дiяльностi майбyтнiхвчителiв у нашому випадку були семшарсью та практичнi заняття, самостiйна робота студенев, педагогiчна практика.
Враховуючи це, на основi стрyктyрно-процесyальноï моделi тдготовки педагогiв, запропонованоï С. Литвиненко й адаптованоï до нашого дослiдження, було розроблено схему формування професшно1' готовност майбутнього вчителя фiзичноï культури (схема 1). Запропонована схема включае базовий, практично-технолопчний i корекцiйно-розвиваючий етапи поступово1' та безперервно1' професiйно-педагогiчноï пiдготовки фаивщв.
На першому emani вiдбyвалося набуття теоретичних знань, якi е базовими, формування початкових професшних yмiнь i навичок та позитивного ставлення до педагопчно1' дiяльностi, пiдвищення рiвня фiзичного розвитку i фiзичноï пiдготовленостi студенев. З урахуванням з цього в розроблених нами методичних рекомендащях наголошуеться на необхiдностi дотримуватися таких педагопчних умов: здiйснення професiйно-педагогiчноï пiдготовки студенев на основi взаемозв'язку теорiï i практики, штеграцп професiйно-орiентованих дисциплiн, диференщаци та iндивiдyалiзацiï процесу навчання, рiзнорiвневого пiдходy до органiзацiï та ощнювання резyльтатiв навчально1' дiяльностi стyдентiв; використання методiв активного навчання.
На другому emani передбачалося активне формування професшно-педагопчних умшь i навичок на основi штегративних зв'язкiв професiйно-орiентованих дисциплiн, розвиток професшно значущих здiбностей i якостей, реалiзацiя програми спецкурсу "Професiйна дiяльнiсть учителя фiзичноï культури". Тут забезпечувалися такi педагогiчнi умови: застосування особистiсно-орiентованих та iнтерактивних форм i методiв навчання; створення сприятливих умов навчання на заняттях; забезпечення рiзнорiвневого змюту навчальних i практичних завдань стосовно набутих знань та умшь студенев; систематична професшна дiагностика.
Вирiшення завдань експериментального навчання здшснювалося нами за допомогою як традицiйних занять (лекци, семiнарськi i практичнi), так i з використанням рiзних форм i методiв активного навчання (дискyсiï, треншги, розв'язання педагогiчних задач та аналiз психолого-педагогiчних ситyацiй, проведення навчально-педагогiчних ^ор) з метою активiзацiï пiзнавальних штерешв стyдентiв i навичок самостiйного навчання, а також передбачало рiзнi рiзнорiвневi тренyвальнi завдання, що сприяло появi якiсних змiн в yсiх компонентах професшно1' готовностi. Стyпiнь трyдностi завдань, яю виконувалися, обумовлювався метою та дидактичними завданнями кожного етапу, рiвнем професiйноï готовностi та потенцiйними можливостями студента.
Як тдтверджують дослiдження В. Яловича та В. Серпечка, одним з ефективних засобiв формування професiйноï готовностi студенев е ситуативно-рольовий пiдхiд, що реалiзyеться через iгровy дiяльнiсть стyдентiв (дшов^ рольовi та ситyативнi iгри). Навчальш завдання, професiйнi ситyацiï, максимально наближеш до реальних умов педагогiчноï дiяльностi, спонукають стyдентiв самостiйно працювати i стимулюють ix до активного засвоення навчального матерiалy. На думку дослщниюв, варiативнiсть завдань забезпечуе iндивiдyалiзацiю навчання, тдвищуе iнтерес до предмету, формуе об'ективну самооцшку майбутнього вчителя фiзичноï культури [5].
Tpemiü етап професшно].' тдготовки характеризувався оцшкою рiвня сформованосп компонентiв готовностi майбyтнix фаxiвцiв, аналiзом його вiдповiдностi бажаному з метою корекци i передбачав формування цiлiсноï структури професiйноï готовностi вчителя фiзичноï культури на основi iнтегрyвання професшно важливих yмiнь i навичок. Формування готовносп на цьому етапi вщбувалося за такими педагогiчними умовами: коригування процесу професiйноï пiдготовки вiдповiдно до результат дiагностики; активiзацiя самостiйноï роботи майбутшх вчителiв з використанням комплексно-диференцшованих програм; налаштовування стyдентiв на саморозвиток, творчу самореалiзацiю та самоудосконалення.
ПРОФЕаЙНА ОCBIТA
Схема 1. Формування гоmовноcmi майбуштх учиmeлiв фiзичноï кульшури
до пpофeciйноï дiяльноcmi
Педагопчний експеримент тдтвердив позитивний вплив педагопчних дш { запропоновано! програми формування готовност! майбутшх учител!в ф!зично! культури до професшно! д!яльносп. Студенти експериментальних груп мали за бшьшютю показниюв в!рогодно вищий р!вень професшно! готовност! пор!вняно з! студентами контрольних груп (Р<0,05) [3].
Висновки:
1. Професшна шдготовка стае бшьш ефективною за умови рацюнального поеднання метод!в штерактивного 1 проблемного навчання, системност тдготовки, штеграцп та актуал!заци р!знопредметних знань, реал!заци педагопчних умов, прюритету особистосп студента.
2. Процес формування професшно! готовност! майбутшх фах!вщв з ф!зичного виховання необхщно реатзовувати трьома етапами: формування позитивного ставлення до педагопчно! д!яльносп; оволодшня студентами основними професшними вмшнями { навичками; формування цшсно! структури професшно! готовност! майбутнього вчителя.
Л1ТЕРАТУРА
1. Волков Л. В. Проблеми професшно! тдготовки спещалюпв у галузi фiзичноl культури та спорту // Матерiали I республжансько! конференцil "Концепцiя подготовки спещалюпв фiзичноl культури та спорту в УкрашГ. — Луцьк: Надстир'я, 1994. — С. 168-169.
2. Зданович А. А., Шукевич Л. В. Особенности подготовленности студентов факультета физического воспитания к профессиональной деятельности // Матерiали IX Мiжнародного наукового конгресу "Олiмmйський спорт i спорт для вах". — К., 2005. — С. 898.
3. Карченкова М. В. Педагопчш умови формування готовносп майбутшх учителiв фiзичноl культури до професшно! дiяльностi: Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 2006. — 19 с.
4. Шиян Б. М., Папуша В. Г., Лесьшв А. Д. Шляхи шдвищення рiвня професiйноi готовностi майбутнiх учителiв фiзичноi культури до роботи в нацюнальнш школi // Матерiали I республжансько! конференцii "Концепция подготовки спещалюпв фiзичноi культури та спорту в УкрашГ. — Луцьк: Надстир'я, 1994. — С. 240-241.
5. Яловик В., Серпечко В. Технолопя вдосконалення професшно! майстерносл вчителiв фiзичного виховання // Науковi записки Тернопiльського державного педагопчного унiверситету. Серiя: Педагогiка. — 2003. — № 2. — С.16-18.
Оксана АНТОНЕНКО
АНАЛ1З МОДЕЛ1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ
В статтг розглянуто питання необх1дност1 формування готовностI майбутшх вчител1в ф1зкультури до ¡нновацтно! дгяльностг. Проаналгзована модель професшноI тдготовки майбутнгх фахгвщв ф1зичного виховання; виявлено узагальнену структуру працг вчителя фгзичноI культури; проаналгзовано змгст його виробничих функцш.
На сучасному етат одним !з прюритетних завдань державно! пол!тики у галуз! ф!зично! культури ! спорту е збереження та змщнення стану здоров'я ! ф!зично! п!дготовленост! учн!в. Важливу роль у виконанш цього завдання в!д!грае вчитель ф!зично! культури, оск!льки в!д ефективност! його д!яльност! залежить гармон!йн!сть розвитку тдростаючого покол!ння.
Сучасний вчитель ф!зично! культури повинен ум!ти спрямовувати навчально-виховний процес на особист!сть вихованця, вибудовувати навчальну д!яльн!сть так, щоб кожен учень мав необмежен! можливост! для самостшного ! високоефективного розвитку, що актуал!зуе необхiднiсть формування готовност! майбутнього фахiвця до !нновац!йно! д!яльност! [2, 276-278].
Анал!з психолого-педагог!чно! л!тератури наводить на думку, що проблема шновацшних осв!тшх перетворень перебувае у пол! уваги багатьох науковщв. Основн! положення педагог!чно! !нноватики досл!джували М. Бургин, В. Загвязинський, В. Ляуд!с, А. Найн, В. Паламарчук, Н. Юсуфбекова; шновацшну педагог!чну д!яльн!сть — В. Сластьонш, Л. Подимова, Н. Кузьмша, М. Скатк!н; !нновац!йн! педагог!чн! технолог!! Н. Корсунська, О. Пехота, С. Сисоева; шновацшш процеси в професшнш освт — А. Катшов, О. Юяшко, А. Токтогулов.
