CC BY
49
6. Кириченко В.1., Ярошенко О.Г. Структурно-системний аспект побудови навчально-методичного
комплексу з х1ми для вищо!' школи // Педагопка 1 психолопя професшно! освгги. - 2005. - №3. -
С.69-81.
Наталя КАЗАН1ШЕНА
МОДЕЛЬ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В
Стаття присвячена проблемам пгдготовки майбутнього вчителя до екологгчного виховання учтв. Характеризуется модель вуз1всько'1 тдготовки вчителя до екологгчного виховання. Формування професшно! готовностI вчителя здшснювалося у дектька етатв. У статт1 висвгтлено особливостг кожного: мету й завдання, умови Их реалгзацИ] форми й методи, що використовувались в експериментальнш роботг.
Проблема покращення еколопчного стану планети перебувае в центр! уваги науковщв р1зних галузей. Попри це, важлива роль у виршенш еколопчних проблем належить систем! еколопчного виховання, яюсть яко! значною м1рою залежить вщ гадготовленосп педагога до розв'язання завдань еколопчного виховання.
Питання тдготовки вчителя до еколопчно! осв1ти та виховання учшв р1зного вшу розглядаеться у працях О. Бщи, М. Бойчево!, Е. Вайводе, О. Дорошко, О. 1ванщв, Т. Корнер, А. Некос, Т. Ншово!, С. Совпри, Г. Фшатово!, О. ернишово! та ш. I все ж, незважаючи на наявтсть значних наукових напрацювань, р1вень готовност майбуттх вчител1в початкових клас1в, як свщчить проведений нами констатуючий експеримент [3; 4] та анал1з наукових джерел, е недостатшм.
Мета статт1 — обгрунтувати модель вуз1всько! тдготовки учителя до еколопчного виховання школяр1в з метою шдвищення ефективносп процесу тако! тдготовки. Модель дае можливють простежити взаемозв'язки та взаемозалежшсть компонент подготовки { дозволяе ефективно покращувати та оптим1зувати !!.
Процес формування готовносп майбутнього вчителя до екологовиховно! роботи — складова частина вс1е! системи професшного навчання та виховання вузу, водночас, йому властив! цшсшсть та певна вщокремлешсть, наявтсть ч1тко визначено! мети, завдань, змюту тдготовки, дотримання певних педагопчних принцишв та умов, застосування вщповщних форм навально-виховного процесу, метод1в та прийом1в педагопчно! д1яльност1, засоб1в досягнення визначених завдань тдготовки спещалюта у !х едност та оптимальному добора
Важливою умовою функщонування модел! е ч1тка ор!ентащя ус1х компонент на досягнення едино! мети, що забезпечуе цшсшсть, оргатзовашсть та д!евють модель Метою тдготовки вчителя до еколопчного виховання учшв е формування професшно! готовност !х, яку ми визначаемо як едшсть двох взаемопов'язаних складових — особистюно! та педагопчно! готовносп майбутнього спещалюта. Пщ особистюною готовшстю ми розум1емо цшсне особистюне утворення, що характеризуеться певним р1внем оволодшня еколопчними знаннями, сформованим щншсно-мотивацшним ставленням до навколишнього середовища 1 людей та активною життевою позищею у питаннях виршення еколопчних проблем сьогодення. Педагопчна готовшсть передбачае наявтсть системи спещальних психолого-педагопчних знань, умшь та навичок, яю дозволяють оргатзовувати екологовиховт заходи у школ!, та внутршню налаштоватсть на необхщтсть !х здшснення.
Професшна готовшсть, зазначае I. Дичювська, е законом1рним результатом спещально! тдготовки, самовизначення, освгги, самоосв1ти, виховання та самовиховання. Вона регулюе д!яльшсть та забезпечуе !! ефектившсть [2, 277].
Ми визначили таю завдання для досягнення поставлено! мети:
- формувати основи сучасних природничих та еколопчних знань,
- виховувати щншсне, бережливе ставлення до об'екпв навколишнього середовища як джерела матер1альних та духовних благ суспшьства;
- розвивати умiння оцшювати власну дiяльнiсть стосовно природного середовища, передбачати можливi наслiдки власних дш, приймати правильнi рiшення та не допускати шюдливих впливiв на природу;
- розвивати розумшня ролi та необхщносп еколопчно! культури особистостi та суспшьства у вирiшеннi протирiч мiж природою i суспiльством;
- формувати позитивне ставлення до екологiчного виховання учнiв та бажання здiйснювати його;
- формувати знання про мету, завдання, змют екологiчного виховання учшв початково! школи, про форми, методи, прийоми та засоби формування еколопчно! культури учнiв;
- виробляти умшня та навички планувати екологiчне виховання учшв початкових класiв, добирати вщповщш ефективнi методи, прийоми, засоби впливу на учшв, оргашзовувати екологовиховнi заходи, оцшювати власну дiяльнiсть з еколопчного виховання учнiв.
Мета й завдання шдготовки вчителя тiсно взаeмопов'язанi iз принципами оргашзацп процесу пiдготовки — вихщними положеннями щодо оргашзацп навчально-виховного процесу, що визначають основнi вимоги до процесу формування особистосп, до його змюту, оргашзацп, форм, методiв та прийомiв [5, 46]. Серед основних — принципи цiлеспрямованостi процесу шдготовки, науковосп, систематичностi та неперервносп, концентризму, eдностi теоретично! та практично! шдготовки, функцюнальносп, наступностi, iнтеграцi!, зв'язку з життям тощо.
Перспективними у плаш пiдготовки вчителя ми вважаемо такi напрямки пiдготовки:
- цшеспрямоване використання потенцiйних можливостей рiзних форм навчально-виховного процесу (аудиторно! та позааудиторно! роботи) та предметiв з метою формування складових професiйно! готовносп вчителя до екологiчного виховання учшв;
- добiр оптимальних методiв, що забезпечують формування визначених ранiше складових готовносп;
- пiдсилення уваги до формування особиспсно! готовностi студентiв та активно! позицп у питаннях еколопчного виховання школярiв;
- введення спецкурсу "Методика еколопчного виховання учшв", який би виконував штегруючу роль у шдготовщ спецiалiста;
- забезпечення послщовносп та системностi у роботi з формування готовносп студентiв до еколопчного виховання учшв шд час педагопчно! практики у школi.
Визначимо умови оргашзацп пiдготовки:
- врахування сучасних тенденцiй розвитку суспiльства та еколопчно! ситуацл в державi;
- ч^ке визначення мети й завдань шдготовки;
- едшсть навчального та виховного процешв;
- синхроннiсть формування визначених компонента готовносп;
- впровадження педагопчно обгрунтованих ефективних форм, методiв, оригшальних пiдходiв до оптимiзацi! навчально-виховного процесу;
- залучення студентiв до активно! природоохоронно!, еколого-просвiтницько! та екологовиховно! дiяльностi;
- педагогiчне керiвництво, що забезпечуе планування, оргашзацда та контроль процесу шдготовки.
З метою послщовного здшснення завдань пiдготовки та досягнення кшцево! мети у дослiдно-експериментальнiй роботi видшяеться декiлька етапiв: орiентацiйно-цiннiсний, навчально-тренувальний, активно-практичний. Кожен етап мае чiтко визначену мету, завдання, передбачае використання вщповщних форм та методiв пiдготовки, що сприяе формуванню визначених складових професшно! готовностi вчителя до екологiчного виховання школярiв. Вiдповiдно до визначених принцишв, умов пiдготовки формування усiх складових вщбуваеться синхронно, при цьому часто використовуються подiбнi методи й форми роботи, але змют !х обумовлений метою та завданнями кожного етапу.
Орiентацiйно-цiннiсний етап пiдготовки. Основна мета — активiзацiя особистiсно! готовностi до еколопчного виховання учшв, формування позитивного ставлення до екологовиховно! роботи.
Основш завдання орiентацiйно-цiннiсного етапу:
- актуалiзацiя знань про навколишнш cbît як едину цшсшсть, про зв'язки та залежностi в ньому, про роль та мюце людини на планетi;
- виховання цшшсного ставлення до природи, мотивiв природовiдповiдноï поведiнки;
- формування знань про вiковi особливостi школярiв, про методи, прийоми, засоби та форми оргашзацп виховноï дiяльностi у школц
- розкриття сутi, значення та особливостей еколопчного виховання учшв;
- формування штересу до педагогiчноï дiяльностi в галузi екологiчного виховання учшв та усвщомлення ïï значущостi.
Реатзащя окреслених завдань можлива за умов: максимального використання потенцшних можливостей ушх навчальних предметiв, передбачених програмою шдготовки вчителя; збагачення ix матерiалом, що сприяе формуванню визначених складових професшно].' готовностi до екологiчного виховання учшв; добору ефективних форм та методiв навчання; забезпечення послщовносп та узгодженост у досягненнi визначених завдань.
Для досягнення завдань першого етапу шдготовки були задiянi практично усi традицшш дисциплiни педагогiчного вузу. У ïx змiстi визначено теми або питання, що сприяють формуванню складових готовносп вчителя до екологiчного виховання учшв. Зокрема, у курсi фiлософiï даеться фiлософське обгрунтування взаемин природи i суспшьства, необxiдностi керування цими взаеминами; формуеться уявлення про екологiчну культуру, еколопчну свiдомiсть, з'ясовуеться ïx роль у розвитку цивiлiзацiï. У курс юторп Украши даеться iсторичний огляд формування взаемин людини та природи. Моральна сторона вщносин людини i природи розкриваеться у курсi вивчення основ етики та естетики. З'ясовуеться роль природи як естетичноï щнносп, об'екту естетичноi дiяльностi. У курсах основ конституцшного права, полiтологiï прцщляеться увага вивченню нормативно-правового регулювання вщносин людини й природи i т.д.
Особлива роль належить дисциплшам природничого циклу. Це основи екологп, зоологи, боташки. Змiст предметiв сприяе розвитку знань студенев про особливостi й закономiрностi життя на планетi, про взаемозв'язки у природ^ роль природи в житп суспiльства, про еколопчний стан на планетi та залежшсть його вiд дiяльностi людини тощо. Окремi теми природничих дисциплiн мають великий потенцiал для формування цшшсного ставлення студенев до природного середовища та мотивiв природодоцiльноï поведiнки.
У курс псиxолого-педагогiчниx дисциплiн розглядаються вiковi особливостi учнiв, особливостi сприйняття ними навколишнього свiту, ставлення до об'екпв та явищ природи; студенти ознайомлюються iз змiстом, завданнями виховання взагалi та екологiчного виховання зокрема, формами та методами оргашзацп навчально-виxовноï роботи у школь G сприятливi умови для формування штересу майбутшх учителiв до педагогiчноï дiяльностi.
Пiдготовка студенпв здiйснюеться в аудиторних умовах на лекщйних, семiнарськиx, лабораторно-практичних заняттях вищевказаних курсiв. Водночас, досягненню завдань орiентацiйно-цiннiсного етапу пiдготовки сприяе органiзацiя позааудиторноï дiяльностi студентiв: органiзацiя навчально-виховних екскурсш, перегляд вiдеофiльмiв про природу, залучення до органiзацiï та проведення святкових вечорiв, конкурсiв стендiв та плакапв, фотовиставок на природничо-екологiчну тематику, залучення до учасп у природоохоронних акщях тощо.
Навчально-тренувальний етап. Мета — цшеспрямована пiдготовка студентiв до еколопчного виховання, що передбачае формування знань про сутшсть екологiчноï культури учшв, мету, завдання, особливост форм, методiв, прийомiв, засобiв екологiчного виховання, елементарних умiнь забезпечення екологiчного виховання та вщповщних цшшсно-мотивацiйниx орiентацiй.
Завдання навчально-тренувального етапу:
- формування цшсних знань студентiв про роль, мету, змют, завдання, особливостi екологiчного виховання учшв, про сутшсть та структуру екологiчноï культури особистосп;
- розвиток стшкого iнтересу до екологiчного виховання учшв, бажання здiйснювати його;
- теоретичне ознайомлення iз формами, методами, засобами еколопчного виховання школярiв;
- формування елементарних умшь планування та оргашзацп екологовиховних заxодiв;
- систематизащя набутих теоретичних знань, елементарних практичних умiнь стосовно екологiчного виховання школярiв.
Розв'язання встановлених завдань навчально-тренувального етапу здшснювалось шд час лекцшних та практичних занять з р1зних дисциплш. Значна увага придшялась предметам природничого та психолого-педагопчного цикл1в. Пщготовча робота здшснювалась також у позааудиторнш пращ, шд час пасивно! педагопчно! практики у школь Основними формами та методами роботи е лекци, семшарсько-практичш, лабораторш заняття, дшов1 та рольов1 1гри, треншги, педагопчш задачу анал1з педагопчних ситуацш, анал1з шдручниюв, уроюв, екскурси, оргашзащя конкуров, святкових вечор1в тощо.
З метою поглиблення та систематизаци теоретичних знань { практичних умшь студенев, розвитку спрямованосп особистост на еколопчне виховання школяр1в та формування цшсно! професшно! готовност до еколопчного виховання школяр1в впроваджено спецкурс "Методика еколопчного виховання".
Спецкурс е своерьдною пром1жною ланкою м1ж теоретичною шдготовкою на аудиторних заняттях, у позааудиторнш робот та практичною шдготовкою в реальних умовах школи.
При розробщ спецкурсу враховувались основш завдання:
- актуал1зувати опорш знання та умшня студешгв в галуз! охорони природи;
- виховувати цшшсне ставлення до природи, розвивати мотиви природодоцшьно! д!яльносп;
- розвивати знання студенев про суть, мету, завдання, змют еколопчного виховання учшв;
- забезпечувати формування позитивного ставлення до еколопчного виховання учшв, переконаносп в необхвдност! цшеспрямованого, систематичного його здшснення;
- розвивати знання про форми, методи, методичш прийоми, засоби еколопчного виховання учшв;
- формувати елементарш вмшня планувати, оргашзовувати, оцшювати екологовиховну д!яльшсть;
- ор1ентувати студенив на здшснення еколопчного виховання учшв тд час проходження педагопчно! практики у школь
Для забезпечення виконання визначених завдань спецкурсу при побудов! програми та розробщ змюту спецкурсу враховувались загальнопедагопчш принципи: сощально! обумовленосп цшей, завдань, принципи науковосп, доступносп, послщовносп та системносп, врахування р1вня попередньо! тдготовки, м1жпредметних зв'язюв, краезнавчий принцип.
Бралися до уваги таю специф!чш принципи:
- забезпечення емоцшносп у засвоенш навчального матер1алу, що сприяе полегшенню його засвоення, формуванню позитивного ставлення до навчання, до природи та екологовиховно! роботи;
- ор!ентащя на подальшу професшну д!яльшсть в галуз! еколопчного виховання учшв, з щею метою варто впроваджувати типов! та нестандарта! педагопчш задач!, яю моделюють процес еколопчного виховання у школц
- забезпечення зв'язку з реальшстю — передбачае анал1з конкретних приклад1в ¿з життя, життевих вражень, ситуацш, що складаються у житп, шд час педагопчно! практики у школ!, на основ! яких робляться висновки, виводяться певш законом!рносп;
- принцип систематизаци — спецкурс повинен сприяти закршленню та систематизаци знань, умшь, особистюних якостей студешгв, пов'язаних ¿з природоохоронною д!яльшсть та педагопчною д!яльшстю в галуз! еколопчного виховання.
Критери вщбору матер1алу:
- вщповщшсть змюту мет й завданням тдготовки вчителя до еколопчного виховання учшв;
- сучаснють та наукова достов!ршсть фактичного матер1алу;
- зумовлешсть змюту визначеною структурою готовносп вчителя;
- забезпечення синхронносп формування особистюно! та педагопчно! складових готовност вчителя, особистюних якостей, знань та умшь студенев;
- значущють знань та умшь для подальшого застосування у практичнш д!яльность
Розроблена програма спецкурсу передбачае лекцшш заняття, спрямоваш на розгляд
теоретичних основ еколопчного виховання, вивчення передумов його розвитку, стану, структури еколопчно! осв1ти та виховання в Укра!ш, можливостей та шлях1в здшснення
екологiчного виховання у початковш школi, теоретичне ознайомлення iз методикою еколопчного виховання у початковш школь
Особливу роль вщводимо лабораторно-практичним заняттям. Ми намагаемось будувати кожне заняття таким чином, щоб дiбранi види роботи студентiв сприяли формуванню як педагогiчноï, так i особистiсноï готовность Тобто на заняттях повинна проводитись робота, спрямована на актуалiзацiю знань студенев з екологiï, розвиток цшшсного ставлення, любовi до природи, стимулювання бажання дотримуватись у власнiй дiяльностi правил та норм поведiнки. Водночас планувались завдання, мета яких — вчити практично реалiзувати комплекс знань, котрi формуемо на лекцiйниx заняттях стосовно оргашзацп екологовиховних заxодiв та стимулювати штерес i бажання займатись екологовиховною дiяльнiстю.
На лабораторно-практичних заняттях здшснювались аналiз програм, пiдручникiв, дитячо! лiтератури, планування та аналiз екологовиховно! роботи, екологовиховних заxодiв; органiзовувались бесщи, дискусiï, розв'язання педагогiчниx задач, аналiз педагогiчниx ситуацiй, рольовi iгри, екскурсп тощо.
Науковий змiст спецкурсу взаемопов'язаний iз природничими, суспiльно-фiлософськими, псиxолого-педагогiчними дисциплшами, що вивчались ранiше, базуеться на ïx змють Але при цьому не дублюе ïx, а сприяе систематизацп та спрямованосп знань, умшь, особистiсниx якостей студентiв на виконання завдань екологiчного виховання. В той же спецкурс мае бути своерщним шдготовчим етапом для педагогiчноï практики, в xодi якоï студенти матимуть змогу реалiзувати своï знання, вмшня.
Активно-практичний етап. Основна мета етапу — практична реалiзацiя знань, отриманих на аудиторних заняттях, цiлеспрямоване формування елеменпв операцiйного компоненту педагогiчноï готовносп, закрiплення та систематизацiя знань, умшь студенев, необхвдних для цiлеспрямованоï систематично! роботи з еколопчного виховання учшв.
Завдання активно-практичного етапу:
- формування практичних умшь цшеспрямовано та послщовно планувати виховну роботу в галузi екологiчного виховання учшв вщповщно до вiковиx особливостей учшв, стану екологiчноï культури класу;
- розвиток умшь добирати вщповщш ефективш методи, прийоми, засоби впливу на учшв з метою шдвищення рiвня ïx екологiчноï культури;
- вщпрацювання умiнь реалiзувати спланованi екологовиxовнi заходи, застосовувати рiзноманiтнi методи та прийоми виховання;
- розвиток умшня майбутшх вчителiв об'ективно оцiнювати власну дiяльнiсть в галузi екологiчного виховання учшв, бачити недолши та виправляти ïx.
Вмшня здшснювати педагогiчний вплив на учшв ефективно формуються тшьки за умови залучення студенев до практичноï дiяльностi, тому особлива роль у процес пiдготовки майбутнix вчителiв до еколопчного виховання учшв належить педагопчнш практицi у школi, в xодi якоï майбутнi педагоги мають можливють закрiпити та практично застосувати набут знання, перевiрити можливостi засвоених методiв, прийомiв, засобiв виховання екологiчноï культури школярiв. Водночас, безпосередня участь студенев у навчально-виховному процесi сприяе шдвищенню iнтересу до педагогiчноï дiяльностi, дозволяе побачити недолши пiдготовки, стимулюе самовдосконалення.
Форми та методи, що використовувались: спостереження та аналiз екологовиxовноï роботи вчителiв, аналiз планiв виxовноï роботи школи, вчителя, планування виxовноï роботи у клас, органiзацiя екологовиховних заxодiв, бесiди на основi проведених заxодiв.
Таким чином, проведена дослiдна робота дозволяе зробити таю висновки:
1. Ус складовi розробленоï моделi шдготовки вчителя до еколопчного виховання учшв перебувають у тюному взаемозв'язку та взаемозалежность
2. Наступнють у виконанш завдань пiдготовки, взаемоузгодженiсть форм, методiв навчально-виxовноï роботи, засобiв ïx реалiзацiï, вiдповiднiсть ïx визначеним принципам, умовам забезпечують поступову i цшеспрямовану шдготовку майбутнix вчителiв до екологiчного виховання учшв вщ початкового цiннiсно-мотивацiйного орiентування через теоретичне оволодiння методикою екологовиxовноï роботи до практичного застосування здобутих знань та засвоених умiнь у практичнш дiяльностi в школi.
3. Кожен i3 визначених еташв пiдготовки — вiдносно самостшний блок, мае свою мету, спрямований на виконання конкретних завдань, передбачае використання вщповщних форм, методiв, засобiв. Водночас етапи не можна розглядати як окремГ, непов'язанi мiж собою фрагменти. Ус вони спрямованi на засвоення, вщпрацювання та вдосконалення визначених складових готовностi майбутнього педагога до еколопчного виховання учшв i забезпечують послiдовнiсть та наступнiсть в оволодшш студентiв системними знання та вмшнями, сприяють ix збагаченню, поглибленню, формуванню вiдповiдних особистiсних якостей майбутнього педагога.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондарева Л. Модель оргашзаци навчального треншгу у вищому навчальному заклад1 економ1чного профшю // Педагопка i психолопя професшно! освгти. — 2005. — №4. — С. 58-66.
2. Дичшвська 1.М. 1нновацшш педагопчш технологи: Навчальний поабник. — К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
3. Казатшена Н. В. Анал1з складових готовносп студенпв до еколопчного виховання школяр1в // Зб1рник матер1ал1в науково-практично! конференцй' до 100-р1ччя вод дня народження К.1.Геренчука "Наукова спадщина К.1.Геренчука у контексп природничих дослоджень". м.Кам'янець-Подшьський, 14-16 грудня 2004р. — Кам'янець-Подшьський: "Аксюма", 2005. — С. 47-57.
4. Казашшена Н.В. Еколопчна освгта та проблеми взаемовщносин людини i природи / Науков1 пращ Кам'янець-Под1льського державного ушверситету. Зб1рник за подсумками звггао! науково! конференцй викладач1в i асшранпв, присвячено! 85-й р1чнищ вод дня створення ушверситету, 2-4 жовтня. Випуск 2. Том 2. — Кам'янець-Подшьський, 2003. — С. 133-134.
5. Падалка О.С., Нгамчук А.С., Смолюк 1.О., Шпак О.Т. Педагопчш технологи: Навчальний поабник. — К.: Украшська енциклопедiя, 1995. — 253 с.
Микола МАЦИШИН
ПРОФЕС1ЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В У НАВЧАЛЬШЙ Д1ЯЛЬНОСТ1
Статтю присвячено аналгзу професшного становления майбуттх оф1цер1в-прикордонник1в та його особливостей у навчальному процеа НАДПСУ. Курсант, навчаючись в академИ] опановуе професшними знаннями, умгннями, навичками. Bid того, насюльки буде устшним цей процес, залежатиме успштсть професшного становлення майбуттх офiцерiв-прикордонникiв.
Сьогодш у Державнш прикордоннш служб! Украши штенсивно вщбуваеться реформування системи освгги. В контекст цього процесу вдосконалюеться навчально-виховний процес у Нащональнш академи Державно! прикордонно! служби Украши Гм. Б. Хмельницького (НАДПСУ). Ниш навчально-виховний процес в цьому вшськовому ВНЗ — це оргашчна еднють навчання, виховання i розвитку особистост курсантв, спрямована на набуття ними системи знань, умшь i навичок, накопичення сощального досводу, формування i розвитку якостей, необхщних для професшно! дГяльносп за посадовим призначенням; це система цшеспрямовано! планомГрно! навчально! i виховно! дГяльност керГвного та професорсько-викладацького складу, активна тзнавальна робота курсантв, що грунтуеться на взаемозв'язку викладання та навчання, виховання i розвитку. Формування активно дГяльно!, творчо мислячо! та штелектуально розвинено! особистосп, яюсна професшна шдготовка офщера-прикордонника е головним напрямком навчально-виховного процесу в академи.
Навчаючись у НАДПСУ, курсанти опановують професшними знаннями, умшнями, навичками. Вод того, наскшьки устшним буде цей процес, залежить усшшшсть 1хнього професшного становлення.
НауковГ аспекти навчання i виховання курсантв вшськових ВНЗ широко вщображеш в роботах багатьох педагопв i психолопв. У сво!х працях В. Балашов, А. Барабанщиков, Л. Боровик, О. Вальчук, М. Вознюк, П. Городов, В. Давидов, О. Дгденко, Д. 1щенко, В. Кельбя, I. Новак, Д. Таушан, В. Чернявський та шшГ розглядали професшну подготовку майбутшх офщерГв у навчально-виховному процесг Дослщження сут професшного становлення курсантв представлене в роботах I. Бючинського, В. Бондар, В. Гаврщука, М. Попова,
