CC BY
22
5. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф А. М. Столяренко. —
М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2001. — 639 с.
6. Реан А. А. Правила и техники общения. // В кн. Морозов А.В. Психология влияния. — СПб.:
Питер, 2000. — 512 с.
7. Сидоренко Е. В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии. — СПб.:
Речь, 2002. — 208 с.
8. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология: Учебное пособие. — М.: Право и Закон, 1997. — 320 с.
1гор ГРЯЗНОВ, Валерш РАЙКО
УДОСКОНАЛЕННЯ КЕР1ВНИЦТВА ФОРМУВАННЯМ ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ У КУРСАНТ1В-ПРИКОРДОННИК1В
Обтрунтовано вимоги та методи до кергвництва формуванням правовог культури у курсантгв-прикордонниюв. Заходами вдосконалення управлгння процесом формування правовог культури курсант1в е: науковI конференцИ, теоретичш семгнари; обмт досвгдом кращих викладач1в I командиргв курсантських тдрозд1л1в з питань управлшня процесом формування правово'1 культури курсантгв; надання допомоги з боку вищого кергвництва у виршеннг даних питань; методичне забезпечення процесу формування правовог культури курсантгв; самосттна робота кер1вник1в ргзнихргвтв над пгдвищенням своег майстерностг.
Дослщно-експериментальна робота показала, що розвиток правово! культури курсантов здшснюеться тим усшшшше, чим досконалшим е процес управлшня ним. При цьому аналiз управлшсько! дiяльностi командування академи, командирiв курсантських шдроздшв, викладачiв кафедр свщчить, що вона мае свою внутршню лопку i певш закономiрностi. Дослщження пiдтвердило, що якщо управлiнська дiяльнiсть будуеться з урахуванням цих закономiрностей, то И результати, як правило, вщповщають поставленiй метi. Якщо ж у практищ управлiння вони не враховуються, то й результатившсть И залишаеться низькою.
Питання пiдвищення ефективносп управлшсько! дiяльностi у навчально-виховному процес вищих вiйськових навчальних закладiв (ВВНЗ) розглядали науковцi Т. Ваколюк [1], М. Нещадим [2], Я. Подоляк [3], М. Тарнавський [4], Ю. Юрчук [5] та ш. Проте, проблема управлшня формуванням правово! культури у майбутшх офiцерiв Державно! прикордонно! служби Укра!ни не була предметом жодного педагопчного дослщження.
Метою статт1 е обгрунтування вимог, керуючись якими можна значною мiрою пiдвищити ефектившсть управлiнсько! дiяльностi та методiв, комплексне застосування яких забезпечуе необхiдний результат.
Вивчення проблеми показало, що управлшня процесом формування правово! культури курсанпв у ВВНЗ е спещально здшснюваною керiвництвом навчального закладу, кафедр, курсантських шдроздшв i науково-педагогiчним складом дiяльнiстю, спрямованою на формування у майбутшх офiцерiв стiйко! пiзнавально! мотивацi!, навичок i вмiнь у сферi права, а також на розвиток само! особистост як суб'екта ще! дiяльностi.
Дана дiяльнiсть е складовою частиною процесу управлшня, який включае таю елементи:
- суб'екти управлшня (керiвництво ВВНЗ, кафедр, курсантських шдроздшв, викладач^ е нолями управлiнсько! дiяльностi;
- об'ект управлшня (курсанти академи);
- канали управлшня (канал передачi шформацн вщ суб'екта до об'екта i канал зворотного зв'язку вiд об'екта до суб'екта.
Сама ж дiяльнiсть, спрямована на управлiння процесом формування правово! культури курсанпв, мае досить складну структуру i реалiзуеться поетапно. На кожному з еташв виршуються сво! особливi завдання.
Зокрема, етап визначення мети, центральною ланкою якого е прийняття управлiнського рiшення (програмування) i планування дiяльностi щодо формування правово! культури курсанпв, включае:
- виявлення й усвiдомлення проблем, що необхщно вирiшити керiвництву ВВНЗ, кафедр, курсантських шдроздшв, науково-педагогiчному складу;
- збiр шформацп стосовно об'екта управлiння i факторiв, що впливають на нього;
- аналiз i оцiнка вiдповiдностi початкових параметрiв процесу формування правово! культури курсант1в !х нормативним уявленням, визначення причин вщхилень початкових показникiв результативностi вщ щеально! моделi;
- вивчення загального характеру управлшсько! дiяльностi в академп i оцiнка його вiдповiдностi вимогам педагопчно! науки;
- оцiнка можливостей щодо формування правово! культури майбутшх офiцерiв;
- визначення мети i загального задуму дiй, спрямованих на формування особистого досвщу курсантiв у сферi правово! культури;
- вибiр конкретних способiв вирiшення завдань, яю стоять перед суб'ектами управлiння;
- планування дiй, спрямованих на оптимiзацiю правово! культури курсантiв i повну реалiзацiю !х пiзнавального потенцiалу.
Наступним етапом досягнення поставлено! мети е етап реалiзацi! намiчено! програми i плану практично! дiяльностi.
Пiд час даного етапу:
- план дiяльностi доводиться защкавленим особам;
- формуеться готовнiсть курсантiв до ефективного формування правово! культури;
- здшснюються дп, пов'язанi з iнформацiйним, матерiально-технiчним, психолого-педагогiчним, методичним забезпеченням процесу формування правово! культури;
- оргашзуеться контроль за ходом досягнення поставлено! мети.
На завершальному еташ управлiнсько! дiяльностi — етапi аналiзу ефективностi проведено! роботи, внесення коректив у намiчену програму i план дiй:
- отримаш результати порiвнюються з запланованими;
- виявляються допущенi помилки та !х причини;
- вносяться змши i доповнення в намiчену програму дш.
Вивчення стану управлiнсько! дiяльностi щодо формування правово! культури курсанпв i здiйснення дослiдно-експериментально! роботи дали можливють обгрунтувати низку вимог, дотримання яких сприятиме пiдвищенню ефективностi управлшсько! практики:
1. Будь-яке прийняте ршення повинно вiдповiдати сучасним вимогам педагопчно! науки, бути цшеспрямованим i максимально сприятливим для формування навичок i вмiнь правово! культури, повного розкриття пiзнавального потенцiалу курсанта.
Дослiдження управлшсько! практики показуе, що не завжди в прийнятих рiшеннях ураховуеться те, який педагопчний потенцiал впливу мають цi рiшення, в якiй мiрi вони сприяють досягненню поставлено! педагопчно! мети. Основною причиною такого стану справ е те, що керiвники, приймаючи ршення, як правило, не ставлять перед собою завдання ошташзувати процес формування правово! культури.
Аналiз матерiалiв пiдведення пiдсумкiв формування правово! культури курсанпв за перiод з 2000 по 2006 роки показав, що розглядаеться не яюсть сформованост компонентiв правово! культури курсантiв як його результат, а просто порушення вшськово! дисциплiни, унаслiдок чого прийняте ршення не завжди е педагопчно доцшьним.
2. Пiд час управлшня формуванням правово! культури майбутнiх офiцерiв необидно поеднувати централiзацiю управлiння з наданням науково-педагогiчному та командному складу ланки "начальник факультету — начальник застави" права широко! шщативи.
Практика свщчить, що курсантам не байдуже, який стиль керiвництва i взаемовщносин обирають педагоги i командири для управлшня процесом формування правово! культури. Якщо у дiяльностi науково-педагогiчного складу висока вимогливють не поеднуеться з повагою до особистостi курсанта i його думки, вiдсутнi елементи довiри, стимулювання, придушуеться iнiцiатива, пануе догматизм, то процес формування правово! культури рiзко уповшьнюеться або й зовшм призупиняеться.
3. Управлiнська дiяльнiсть щодо формування правово! культури курсанпв потребуе комплексного тдходу.
Пiд час дослщження було встановлено, що найбiльшо! ефективносп в управлiнському процесi добиваються т педагоги i командири, якi вмдать визначити весь комплекс цiлей i
завдань, що необхiдно виршити для досягнення запланованих результат, а також tî, яю використовують у свош д1яльност1 весь арсенал наявних способ1в i засоб1в.
Необхщно тдкреслити, що названi вимоги мають загальнометодолопчний характер i поширюються на всю дiяльнiсть щодо управлiння навчальним процесом у ВВНЗ.
Друга група вимог охоплюе бшьш вузьке коло питань, а саме питання розробки управлшських ршень i планування дiяльностi, спрямовано! на формування правово! культури курсашгв. Вона мiстить такi складовi:
1. Для забезпечення результативного виршення проблеми формування правово! культури курсанпв необхщно чiтко усвiдомити сутнiсть проблеми i ч^ко сформулювати завдання, якi необхщно буде вирiшувати керiвникам навчально-виховного процесу вшх рiвнiв. Реалiзацiя цiеï вимоги передбачае розумшня:
- сутностi i структури формування правовоï культури курсанпв;
- вимог, яким мае вщповщати процес формування правовоï культури курсанпв;
- факторiв впливу на формування правовоï культури курсантiв, спрямованостi цього впливу, а також причин недолшв у даному процесц
- змюту завдань, вирiшення яких сприятиме шдвищенню ефективностi правовоï культури курсантiв.
2. Прийняття обгрунтованого рiшення повинно забезпечуватись постшним збором достовiрноï iнформацiï, ïï оперативною обробкою i систематизацiею. Це означае, що:
- необхщним е регулярне надходження iнформацiï про стан об'екта управлшня i вша системи управлшня в цшому;
- шформащя повинна бути об'ективною й охоплювати всi аспекти формування правово!' культури курсанпв;
- iнформацiя повинна шддаватися швидкому аналiзу i надавати можливють прогнозування ходу формування процесу правовоï культури у курсантiв i дш усiх осiб, якi беруть участь у цьому процесц
- обсяг шформаци повинен бути достатнiм для прийняття ршення й адекватним педагопчнш ситуаци, що склалася.
3. Ршення мае бути оптимальним, тобто забезпечувати ефективне здшснення процесу формування правовоï культури в заданих умовах, ураховувати як позитивну, так i негативну дда всiх чинникiв. Оптимальнiсть передбачае вибiр таких способiв органiзацiï формування правовоï культури у майбутнiх офiцерiв, якi в даних умовах забезпечили б досягнення максимального результату.
4. Одшею з найважливших вимог, дотримання яких дае можливють досягти максимального результату в управлшськш дiяльностi, е вимога забезпечення змютовносп i конкретностi планування.
Ця вимога означае, що пiд час планування дiяльностi, спрямованоï на управлшня процесом розвитку пiзнавальноï активностi, необидно врахувати вс питання, якi стоять перед керiвником; чiтко визначити завдання вшм, хто причетний до цього процесу, узгодити ikm зусилля за метою, способами, мюцем i часом; визначити конкретш заходи для досягнення поставленоï мети.
5. Для забезпечення едносп дiй усiх посадових ошб необхiдно узгодити плани, розробленi на вах рiвнях управлiння (ВВНЗ, кафедра, факультет, курс, навчальна застава).
Як показала дослщно-експериментальна робота, реалiзацiя названих вимог дае можливiсть досягти кращих результатiв у формуваннi правовоï культури курсашгв.
Наступна група вимог стосуеться проблем керiвництва i забезпечуе практичну реалiзацiю намiченоï програми i плану формування правовоï культури у майбутшх офiцерiв.
1. Успiшне втiлення в життя програми i плану роботи передбачае цшеспрямованють i неперервнiсть в управлшш кафедральними i курсантськими шдроздшами.
Цiлеспрямованiсть означае, що науково-педагогiчний i командний склад повинш наполегливо, крок за кроком, долаючи труднощ^ досягати намiченоï мети.
Неперервнiсть означае, що курсаш! повиннi постiйно вiдчувати вплив педагопв i командирiв на процес формування правовоï ïx правовоï культури.
2. Щоб забезпечити успiшне досягнення поставленоï мети, необxiдно виявляти вимогливють i гнучкiсть у процесi керiвництва.
Вимогливiсть означае, що прийняте рiшення обов'язково мае втiлюватися в життя i для цього керiвник вiдповiдного рiвня повинен застосувати всю владу, яку вш мае. Гнучюсть передбачае врахування ситуацiй, що склалися, а також iндивiдуальних особливостей курсантов при органiзацi! i проведеннi занять, висуванш вимог, при заохоченнях i стягненнях.
3. Керiвництво повинно базуватися на чтоких i зрозумiлих для тдлеглих вимогах.
Кожний курсант повинен для себе чтоко визначити рубеж^ яких йому необидно досягти
за певний промiжок часу, а також способи виршення поставлених завдань, перспективи вияву тих чи iнших зусиль, принципи, якими керуеться керiвник, тощо.
Крiм того, на кожному з еташв формування правово! культури курсант мае ставити перед собою завдання, яю необхщно виршити i яю не повиннi суперечити попереднiм настановам i вимогам керiвника.
4. Як показуе практика, для того, щоб процес формування правово! культури курсантов був результативним i супроводжувався зростанням ефективностi (якостi й успiшностi), його необхщно всебiчно забезпечити в шформацшному, психолого-педагогiчному, матерiально-технiчному, соцiально-побутовому i культурно-дозвiльному планi.
5. Необхiдною умовою устшного управлiння процесом формування правово! культури курсантов е здiйснення контролю за тими змшами, що вщбуваються в дiяльностi командного i науково-педагопчного складу.
Контроль виконуе функщю стимулювання курсанпв. Пiд час дослiдження було встановлено, що саме протягом контрольних видiв занять (семiнарiв, комплексно-тактичних занять, лабораторних, практичних занять тощо) курсанти прагнуть максимально показати свiй досвщ у сферi права, творчо шдшти до вирiшення навчальних завдань. Як показала дослщно-експериментальна робота, важливо, щоб курсант постшно вiдчував, що педагоги i командири тримають шд контролем якiсть його правових знань.
Завершальними в загальнiй системi вимог е вимоги, що стосуються етапу аналiзу ефективносп i корегування програми i плану дiй. Основними з них е:
1. Необхщшсть забезпечення об'ективносто в оцiнцi результатiв управлшсько! дiяльностi.
2. Своечасне внесення корективiв у програму i план дiяльностi. Об'ективнiсть передбачае, насамперед, правдиву оцшку ситуацi!, виявлення всiх причин недостатньо! ефективностi вирiшення управлiнських завдань, визначення того, якою мiрою кожна з них спричиняе появу тих чи шших недолiкiв в управлiнськiй дiяльностi.
Своечаснiсть внесення корективiв означае, що !х необхiдно вводити тодi, коли в цьому е нагальна потреба, коли вони дадуть максимальний результат, коли з !х допомогою можна змшити ситуащю в кращу сторону.
Проведена експериментальна робота дала можливiсть виявити методи, комплексне застосування яких забезпечуе необхщний результат. Зазначенi методи складають три групи:
1. Група методiв розробки управлшських рiшень та !х подготовки до практично! реалiзацi!:
- методи збору шформацн, необидно! для прийняття ршення (спостереження, бесiда, опитування, аналiз документiв, вивчення результатiв формування правово! курсанпв тощо);
- методи розробки "щеально! моделГ' сформованостi правово! культури курсанпв та !! розвитку (моделювання);
- методи прийняття управлшських ршень, спрямованих на розвиток процесу формування правово! культури (колепальний, одноошбний, змiшаний);
- методи подготовки прийнятого рiшення до його практично! реалiзацi! (планування);
2. Група методiв керiвництва:
- органiзацiйно-розпоряднi методи (доведення ршення до виконавцiв, постановка персональних завдань викладачам i командирам, здшснення контролю тощо);
- психолого-педагопчш методи (роз'яснення сутi поставлених завдань i способiв !х вирiшення; шформацшне, матерiально-технiчне, соцiально-побутове, культурно-дозвiльне забезпечення навчального процесу; надання необхiдно! допомоги командному i викладацькому складу, курсантам; моральне i матерiальне стимулювання всiх учасниюв педагогiчного процесу тощо).
3. Група методiв корегування прийнятих управлiнських рiшень (внесення змш i доповнень у програму дш).
Як показало дослiдження, удосконалення управлшня процесом формування правовоï культури курсаштв означае якiсне покращання управлiнськоï дiяльностi з боку командування факультеив, командирiв курсантських пiдроздiлiв i викладацького складу.
Пiд час вирiшення завдань удосконалення управлiнськоï дiяльностi, дослщно-експериментальну роботу було спрямовано на усунення невщповщност мiж реальною управлiнською практикою i розробленими рекомендащями.
У зв'язку з тим, що управлшська дiяльнiсть пов'язана з виконанням певних функцш, то пiд час експериментальноï роботи проводились заходи, яю були спрямоваш на опанування науково-педагогiчним i командним складом методики ïx успiшноï реалiзацiï. До таких функцiй належать:
1. Анал^ична, яка полягае в аналiзi псиxологiчноï готовностi курсантiв до ефективного засвоення правових знань; вивчення причин, що негативно впливають на процес становлення i розвитку особистого досвщу курсаштв у сферi права, а також виявлення його елемештв у повсякденному навчаннi; дослiдження ефективносп управлiнськоï дiяльностi та ïï внутршшх меxанiзмiв.
2. Прогностична, яка виявляеться у визначеннi можливого ходу формування правовоï культури курсантiв пiд впливом рiзниx чинникiв.
3. Конструктивно-проектувальна, яка полягае в тому, щоб прийняти високорезультативне управлшське ршення, що дасть можливють оптимально виршити завдання, яю стоять перед керiвниками будь-якого рiвня.
4. Органiзаторська, яка забезпечуе узгоджеш i результативнi дп всix ошб, причетних до процесу формування правовоï культури курсантiв.
5. Контрольно-корегувальна, яка полягае в здшсненш ефективного контролю за ходом формування правовоï культури курсаштв i своечасному внесеннi в управлшське ршення необxiдниx корективiв.
Основними заходами вдосконалення управлiння процесом формування правовоï культури курсантiв стали:
- науковi конференцп, теоретичнi семiнари, що проводилися в масштабi ВВНЗ iз начальниками кафедр, викладачами, командирами курсантських шдроздшв i офiцерами навчального вщдшу;
- обмiн досвiдом кращих викладачiв i командирiв курсантських пiдроздiлiв з питань управлшня процесом формування правовоï культури курсаштв;
- надання допомоги з боку вищого керiвництва у виршенш даних питань;
- методичне забезпечення процесу формування правовоï культури курсаштв;
- самостшна робота керiвникiв рiзниx рiвнiв над пiдвищенням своеï майстерностi.
Таким чином, дослiдження показало, що цшеспрямована робота щодо вдосконалення
управлшня процесом формування правовоï культури курсаштв позитивно впливае на збагачення особистого досвщу курсанта в цш сферi, якiсть правових знань й усшшнють, а власне управлiння посщае центральне мiсце в системi заxодiв, що забезпечують успiшне вирiшення проблем формування правовоï культури майбутнix офiцерiв-прикордонникiв.
Продовжити дослiдження доцiльно за такими напрямками: поглиблення правових знань майбутшх офiцерiв-прикордонникiв у навчально-виховному процесi вищих навчальних закладiв; правове виховання як складова формування правовоï культури у курсанлв-прикордонниюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ваколюк Т.В. Педагопчш умови штенсивного навчання шоземно1 мови курсанлв-
прикордонник1в: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04. — Хмельницький, 2003. — 199 с.
2. Нещадим М.1. Вшськова освгга Украши: 1стор1я, теор1я, методолопя, практика: Автореф. дис... д-
ра пед. наук: 13.00.04 / 1н-т пед. та психол. проф. освгги АПН Украши. — К., 2002. — 56 с.
3. Подоляк Я.В. Личность и коллектив: психология военного управления. — М.: Воениздат, 1989. — 350 с.
4. Тарнавський М. М. Формування культури управлшсько1 д1яльност1 у майбутшх офщер1в:
Автореф. дис... канд. пед. наук / НАПВУ. — Хмельницький, 2001. — 18 с.
5. Юрчук Ю.Г. Педагопчш умови розвитку культури уч1ння майбутшх офщер1в внутр1шн1х в1йськ
МВС Украши: Дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 2000. — 209 с.
