CC BY
7
авторов и читателем на то, что применительно к токсическим воздействиям лучше использовать в контексте термин "устойчивость" или "резистентность", чем "чувствительность". При таком значительном объеме данных, отражающих роль возраста в рассматриваемых вопросах, целесообразно было бы, на наш взгляд, выделить их в самостоятельный раздел (главу). Установленный автором "защитный" эффект натрия селенита в отношении тяжелых металлов открывает возможности использования его не только "для различных возрастных групп населения, проживающих на территориях с высоким уровнем загрязнения тяжелыми металлами", но, прежде всего, в составе лечебно-профилактического питания рабочих соответствующих производств. Вряд ли корректно выражение "попр-шують небезпечнють" (стр. 77). Имеют место некоторые противоречия между выводами раздела 1 и раздела 3 в части влияния алкалоза и ацидоза на состояние организма, подвергнутого воздействию кадмия сульфата (стр. 152153). При упоминании нормативов предпочтительнее ссылаться на современные источники (стр. 136), какие дозы свинца авторы считают малыми (стр. 165).
Указанные выше замечания и пожелания авторы, как мы полагаем, учтут при переиздании сборника, который в последующем может быть расширен и дополнен. Проблема гигиены и токсикологии тяжелых металлов, несомненно, продолжает оставаться весьма актуальной и подлежащей дальнейшей разработке.
Перечисленные погрешности не влияют на общую ценность этого интересного и полезного издания, авторы которого сделали определенный вклад в разработку теоретических предпосылок отдельных вопросов экологии, биохимии и токсикологии тяжелых металлов — этих приоритетных загрязнителей среды.
ТРАХТЕНБЕРГ И.М., академик АМН Украины, КОРШУН М.Н., кандидат медицинских наук
УЧЕНЬ, ЯКИЙ СТАВ
УЧИТЕЛЕМ
До сторiччя вщ дня народження Габовича РафаТла Давидовича
БАРДОВ В.Г., ОМЕЛЬЧУК С.Т., ГРИНЗОВСЬКИЙ А.М.
Нацюнальний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв
УДК 061.75"452" (ГАБОВИЧ Р.Д.):613
2009 роц1 медична сптьнота УкраУни та колишнього СРСР вщзначила стор1ччя вщ дня народження професора РафаУла Давидовича Габовича.
Науково-досл1дницька д1яльнють Р.Д. Габовича р1зно-планова I об'емна. Вона закла-далася ще у студентських ау-дитор1ях КиУвського медично-го 1нституту, де в1н навчався з вересня 1927 по листопад 1931 року. П1сля його закш-чення служив старшим в1йсь-ковим лкарем у 9 кавале-р1йському полку 1-го к1нного козацького корпусу Радянсь-коУ Армп.
Отримавши фунтовш ме-дичн1 знання у корифеУв киУв-ськоУ медицини на лекц1ях та практичних заняттях, Р.Д. Га-бович вир1шуе присвятити себе науково-педагопчшй д1яль-ност1. У серпн 1933 року в1н отримуе посаду старшого вмськового наукового сп1вро-б1тника у Науково-досл1дному 1нженерному та саштарному 1нститут1 РадянськоУ армп, де
© Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Гринзовський А.М. СТАТТЯ, 2010.
77 Environment & Health № 1 2010
дослiджував проблеми меди-ко-гiгieнiчного забезпечення вiйськ.
Першi роки науковоУ роботи РафаУла Давидовича пройшли поруч з талановитим педагогом та дослщником, академи ком Ф.Г. Кротковим. Сптьна робота розширила свiтогляд молодого вченого, навчила оргашзацп наукових до-слiджень. Досягнутi результа-ти вттились у новi розробки, якi знайшли широке практичне застосування, насамперед у Радянськiй Армii. Зокрема, ап-робацiя його розробок вдало вщбулася при органiзацii ме-дико-ппешчного забезпечення вiйськ, якi брали участь у локальному бойовому кон-флкт з японською армieю бтя рiчки Халхiн-Гол та у вмш з Фiнляндieю.
З кiнця 1930-х i до 1941 року РафаУл Давидович розробив кiлька спецiальних засобiв очи-щення, знезаражування та де-газацii води у польових умовах при застосуванш зброУ масо-вого ураження, як було прий-нято на озброення армii. На основi цих матерiалiв Габо-вич Р.Д. пише та 23 сiчня 1941 року захищае кандидатську дисертацiю. Паралельно з нау-
ковою роботою Габович Р.Д. як асистент кафедри ппени та епщемюлогп вiйськового часу викладае у Центральному ш-ститутi вдосконалення лiкарiв.
Габович Р.Д. активно прова-дить дослiдження, аналiзуе отриманi результати, пише численш науковi роботи, 1939 року з'являеться його перша монографiя "Очистка воды в полевых условиях". РафаУла Давидовича запрошують пи-сати роздти з питань польо-вого водозабезпечення для пщручниюв та довiдникiв з вмськово'У гiгiени. У цей час вш бере участь у пщготовц 7 великих праць з оргашзацп водопостачання у польових умовах. Найбтьша з них — "Военно-санитарный справочник", для якоУ вш написав два роздiли, витримуе два пе-ревидання. А монографiя "Санитарное обеспечение полевого водоснабженния войск", видана у 1939 роц^ 1941 року перевидаеться грузинською мовою.
З перших дшв вiйни Габович Р.Д. включаеться в оргаш-зацiю медичноУ допомоги та евакуацп поранених 3-У армii Особливого Захщного вiйсь-кового округу. Але через ос-колочне поранення вшсько-вий лкар 3 рангу разом зi своею вiйськовою частиною потрапляе спочатку в оточен-ня, а по™ — у полон. Страх^-тя, якi довелося пережити за довп роки полону у таборах для вшськовополонених пiд час роботи у табiрних командах, вш потiм описав у мемуарах "Путешествие в лабиринты смерти", якi було видано у 2002 роц вже тсля смер-
тi автора. Вижив лише завдя-ки тому, що йому дюталася посада помiчника табiрного лкаря Е. Лейдера. РафаУл Давидович в умовах табiрного пiдпiлля проводив антифа-шистську роботу, забезпечу-вав передачу шформацп партизанам тощо. За офiцiйними даними вшськового комюа-рiату м. Киева, пщптьна дiяльнiсть Габовича Р.Д. вря-тувала вiд загибелi сотнi вмськовополонених.
У сiчнi 1945 року Р.Д. Габович вткае з полону, виконуе вщпо-вiдальнi медичнi завдання у складi оперативно! групи № 29 СМЕРШ 33-У армii Бiлоруського фронту, проходить довгу i складну спецперевiрку та працюе старшим лiкарем табору № 256 для репатрiантiв.
№ 1 2010 Еоттошшт & Иеаьти 78
Друга св1това в1йна скшчи-лася, I 1946 року Р.Д. Габовича зараховують старшим науко-вим сп1вроб1тником до Науко-во-г1г1ен1чного Ыституту 1мен1 Ф.Ф. Ер1смана у Москв1. Цього ж року в1н повертаеться до рщ-ного Киева на посаду доцента кафедри загальноУ ппени КиУв-ського мед1нституту (нин1 — кафедра ппени та екологп На-ц1онального медичного ушвер-ситету 1м. О.О. Богомольця).
Саме у Киев1 неординарний талант Р.Д. Габовича сягае розкв1ту. В1н досл1джуе ппе-шчш значення фтору питноУ води, провадить обстеження та вперше описуе осередки ендем1чного флюорозу на те-ритор1У УкраУни I вказуе на взаемозв'язок м1ж концентра-ц1ею фтору у питн1й вод1 та кш-н1чною картиною флюорозу. Кр1м того, Р.Д. Габович скла-дае карти вмюту фтору у при-родних водах УкраУни, здй снюе класиф1кац1ю флюорозу (1949), якою й дос1 користу-ються стоматологи постра-дянських краУн.
Науково-дослщш роботи, виконан1 Р.Д. Габовичем у Ки-Увському медичному 1нститут1, дали матер1ал для наукових статей, як1 набули широкого визнання та отримали високу оц1нку у наш1й кра'Уш та за УУ межами. Отримаш науков1 матер1али дозволили обГрун-тувати необхщнють фтору-вання питноУ води, розробити проф1лактичн1 заходи з попе-редження флюорозу I кар1есу зуб1в. Результати цих доош-джень детально викладеш у докторськ1й дисертацп Габовича Р.Д. "Фтор в питьевых водах Украины и его гигиени-
ческое значение , яку вш за-хистив 1952 року.
Пюля захисту протягом 1954-1960 рр. вш працюе на посад1 завщувача кафедри п-г1ени В1нницького медичного шституту. В1нницький пер1од науковоУ д1яльност1 профе-сора Р.Д. Габовича характери-зувався продовженням актив-ноУ роботи з вивчення проблем ппешчного значення фтору, що знайшло втУпення у монограф|У "Фтор и его гигиеническое значение" (1957). 1нтенсивний розвиток аграрного сектору економки в1н-ницького краю надихнув про-фесора на вивчення питання саштарно-ппешчного забез-печення стьськогосподарсь-ких механ1затор1в. З-п1д пера РафаУла Давидовича виходять монографп "Сан1тарне та л1ку-вально-проф1лактичне обслу-говування роб1тник1в МТС" (1957) та "Гигиена труда в ма-шино-тракторных мастерских РТС" (1958), як1 отримали схвальш в1дгуки у медичн1й фахов1й прес1.
1960 року РафаУл Давидович на запрошення КиУвсько-го медичного 1нституту знову повертаеться до столиц! й очолюе кафедру комунальноУ ппени. З цього часу у науко-вш тематиц1 кафедри провщ-ними стали експериментальн1 дослщження у галуз1 г1г1ени водопостачання, очищення й знезараження води, вивчення г1г1ен1чного значення мкрое-лементного складу об'ект1в довктля. Професор Р.Д. Габович оргашзовуе досл1дження, присвячен1 вивченню ф1зич-них фактор1в природного се-редовища I проживання лю-
дини, проблемам вмськовоУ г1г1ени та г1г1ени с1льськогос-подарського виробництва, п-г1ени л1карень, ппени водопо-стачання, г1г1ен1чному значен-ню ультрафюлетовоУ рад1ац1У та не1он1зуючих електромаг-н1тних випром1нювань, г1г1е-н1чному значенню кл1матопо-годних фактор1в, розробц1 Грунтових метод1в очищення ст1чних вод, проблем! ппени харчування тощо.
Всесв1тню в1дом1сть йому принесли науков1 досл1дження м1кроелемент1в, серед яких чтьне м1сце пос1дае фтор. Професор Р.Д. Габович е автором ункальноУ сери монографм: "Фтор и его гигиеническое значение" (1957), "Фторирование и дефторирование питьевой воды"(1968), "Фтор в стоматологии и гигиене" (1969) — цю монографю 1977 року у повно-му обсяз1 було перевидано у США англ1йською мовою, "Микроэлементы в медицине" (1970), "Гигиенические проблемы фторирования питьевой воды" (1978) тощо. Такий значний доробок не м1г залишитися поза увагою ВООЗ. Професора Р.Д. Габовича запрошують чи-тати лекци для спец1алют1в р1з-них краУн у галуз1 г1г1ени водо-постачання (1970).
Ерудований педагог, визна-ний фах1вець, Р.Д. Габович зробив великий внесок у роз-
79 Еоттошшг & Иельти № 1 2010
виток гiгiени,, вдосконалення викладання гiгiенiчних дисци-плiн i подготовку лiкарiв, на-самперед санiтарного профи лю. Набутi працею знання i досвiд професор Р.Д. Габович щедро передавав студентам та учням.
Перу РафаУла Давидовича належать пщручники та нав-чальнi поабники, якi отримали високу оцiнку з боку ппешчно'У спiльноти та студентства. Так, пщручник "Гигиена" для сту-дентiв вищих медичних нав-чальних закладiв СРСР було тричi перевидано видавниц-твом "Медицина" (1963, 1971, 1983). О^м того професор Р.Д. Габович е автором пщруч-ниюв "Руководство к практическим занятиям по коммунальной гигиене" (1966), "Курс радиационной гигиены"
(1969), "Пособие к практическим занятиям по гигиене"
(1970), "Основи загальноУ i тротчно'У гiгiени" (1995), "Про-фiлактична медицина. Загаль-на гiгiена з основами екологи" (1999, 2004).
РафаУла Давидовича цкави-ла не лише профтактична пщ-готовка лiкарiв. Розумiючи зна-чення пiдготовки середнього
медичного персоналу для збе-реження здоров'я населення та покращання лiкувального процесу, професор Р.Д. Габо-вич пише пiдручник "Гигиена" для медичних училищ та техш-кумiв. Цей пщручник користу-вався величезним попитом i витримав за свое 30-рiчне ю-нування 7 видань росiйською та украУнською мовами. Остан-шй випуск "Гигиены" датовано 1990 роком.
Багато уваги РафаУл Давидович придтяв вихованню моло-дих наукових кадрiв. Пiд його науковим керiвництвом пщго-товлено та успшно захищено 10 докторських та 30 канди-датських дисертацiй.
Життя вчених св^ового масштабу завжди продовжуеться в iхнiй науковм спадщинi та уч-нях. Багаторiчна науково-пе-дагогiчна дiяльнiсть доктора медичних наук, професора Р.Д. Габовича подтвердила цю вiдому тезу.
У Нацюнальному медичному унiверситетi естафету РафаУла Давидовича пщхопили i про-довжили його учш та послщов-ники: ректор (1984-2003) На-цiонального медичного ушвер-ситету iм. О.О. Богомольця,
академк 6.Г. Горчарук, завщу-вачi кафедрами член-корес-пондент АМН УкраУни, професор В.Г. Бардов, професори
B.1. Ципрiян, Г.П. Степаненко,
C.1. Гаркавий та десятки ви-кладачiв, як пройшли школу цього видатного ппенюта. За його керiвництвом як науковц формувалися професори Яцу-ла Г.С., Нкберг 1.1., Сучков Б.П., Козярш 1.П., Попов В.В., Цапко В.В., Прокопов В.А. та шшк
Професор Р.Д. Габович зна-ходив час для допомоги коле-гам з провщних науково-дослiдних iнститутiв та сане-пщстанцм усiх рiвнiв у розроб-ц наукових пiдходiв вирiшення актуальних науково-практич-них завдань профiлактичноi медицини. У м. Киевi вiн тiсно ствпрацював з 1нститутом ко-мунальноУ ппени iм. О.М. Мар-зеева, НД1 гiгiени харчува.ння, 1нститутом гiгiени працк lхнiй спiльний доробок не втрачае актуальной i нинi.
Новi поколшня науковцiв та практичних лiкарiв-гiгiенiстiв УкраУни гщно пiдтримують та збагачують iснуючi науково-педагогiчнi традицii, закладенi професором Габовичем Рафа-Улом Давидовичем. Вони твор-чо та плiдно працюють над ак-туальними проблемами медицини, формують сучасне та майбутне профтактично'У медицини УкраУни.
Помер РафаУл Давидович Габович 14 березня 2002 року на 93-му рощ життя. Похований у мют Стамфорд, США.
На зшмках: (сторшки 77-80 злiва направо):
професор Р.Д. Габович у 1981 р.;
вшськовий лiкар Р.Д. Габович;
з одногрупниками;
перша монографiя Р.Д. Габовича;
професор Р.Д. Габович на державному юпит^
киГвська весна 1970-х рокiв;
доцент Г.О. Гончарук та професор В.Г. Бардов в^ають Р.Д. Габовича з 90^чним ювiлеeм
(1зраГль, Тель-Авiв,1999 р.).
№ 1 2010 Еотшошшт & Иеаьти 80
