CC BY
17
ACADEMICIAN YEVHEN HNATOVYCH HONCHARUK. PERSONA, SCIENTIST, PEDAGOGUE
Moskalenko V.F., Yavorovsky O.P., Garkavy S.Y., Bardov V.G.
АКАДЕМ1К ВВГЕН ГНАТОВИЧ ГОНЧАРУК. ЛЮДИНА, ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ
МОСКАЛЕНКО В.Ф., ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., ГАРКАВИЙ С.1., БАРДОВ В.Г.
Нацюнальний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, м. Кшв
Л1ТЕРАТУРА 1. Виленский Ю. Академик Евгений Игнатьевич Гончарук. Повесть о жизни / Ю. Виленский, С. Гаркавый,
A. Прокопович; под ред. чл.-корр. АМН Украины
B. Бардова. — Винница: Новая книга, 2005. — 167с.
2. Життя та д1яльнють академ1ка бвгена Гнатовича Гончарука (До 80-р1ччя в'щ дня народження) / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, С.1. Гаркавий, В.Г. Бардов//Науковий вюник Нац1онального медичного унверситету ¡м. О.О. Богомольця. —2010. — 27 (спецвипуск). — С. 31-40.
ьомого ачня 2010 року виповни-лося б 80 роюв вщ дня народження академка бвгена Гнатовича Гончарука, видатного вченого-ппенюта свтового рiвня, який своУми науковими роботами заклав пщвалини науки про ппену Грунту i принципи ппеычного нормування екзогенних хiмiчних речовин у цьому важливому жит-тевому середовищг 6.Г. Гончарук народився 7 ачня 1930 р. у селi Великий Острожок Улаывського (нин Хмельницького) району, що на ВЫниччиы, у багатод^нм се-лянсьюй родинi. Подружжя Гон-чарукiв — Устина Григорiвна та Гнат Якович — жили бщно, але дружно, мали чотирьох дтей: двох хлопав i двох дiвчат. бвген дуже любив свого старшого брата Федора (1921-1959), сестру Лщю (1923 р.н.) та Галину (1931 р.н.), про яких завжди тепло згадував, розповщаючи свою бюграфю. Пщ час ВеликоУ Вт чизняноУ вiйни Гнат Якович разом з старшим сином Федором брали участь у бойових дiях, звтьняли рiдну землю вiд ы-мецько-фашистських окупантiв, тому 1941 року бвген повернув-ся до села, до матера де разом з нею та молодшою сестрою Галиною жили до 1944 року. ^сля визволення УкраУни вiд фашист-ськоУ окупацiУ бвген разом з батьками переУздить на прожи-вання до м. Бердичева, де й за-юнчуе 1948 року середню школу № 8.
Одержавши атестат зр[пост1, того ж року бвген Гончарук вступив на саытарно-ппеычний факультет КиУвського медичного iнституту, який заюнчив з вiдзнакою у 1954 роцг Вченою радою iнституту був рекомендований на наукову роботу. Роки навчання у медЫститут були непростими, натвголодни-ми. МатерiальноУ пщтримки i допо-моги бвген не мав, осшьки його родина жила бщно, тому доводи-лося розраховувати лише на влас-нi сили та розум, яким стьський хлопець був обдарованим вiд Бо-
© Москаленко В.Ф., Яворовський О.П., Гаркавий С.1., Бардов В.Г. СТАТТЯ, 2010.
га. До бвгена, який був молодшим серед студенев групи, Bci, а це були переважно фронтовики, стави-лися з любов'ю й ыжнютю. Багато однокурсниюв бвгена Гнатовича стали колегами по робот у КиУв-ському медичному Ыститут, з н-шими вiн пщтримував дружнi стосунки протягом усього життя. У медЫститут вiн отримав фунда-ментальнi знання з теоретичних, клУчних i гiгieнiчних диcциплiн вiд корифеУв вiтчизняноï медицини зi cвiтовими iменами — М.С. Стро-ва (анатомп людини), Д.М. Стра-жеска (медичноУ хiмiï), G.I. Чайки (патологiчноï анатомп), В.П. Комн саренка (патологiчноï фiзiологiï), Р.В. Чаговця (бiохiмiï), O.I. Черкеса (фармакологи), С.С. Дяченка (мк-робюлогп), В.М. 1ванова (терапiï), Т.Я. КалЫиченко (акушерства та п-некологiï), О.М. Марзеева (кому-нальноï гiгiени), Л.В. Громаше-вського (епiдемiологiï), Г.Х. Шах-базяна (гiгiени працi) та н. Вci iме-на в однм cтаттi неможливо згада-ти. Але про вах бвген Гнатович завжди тепло згадував, осшьки саме вони заклали у ньому пщвалини майбутнього науковця-ппе-нюта, педагога, оргаызатора охо-рони здоров'я, вченого у галузi профтактично'|' медицини, знано-го не лише в Укра'У, а й у Радянсь-кому Союзi та за кордоном. Ще студентом бвген Гончарук раз i на-завжди закохався у свою одно-курсницю Галину Свиридову, з якою навчались в однiй академiч-нй групi. Спочатку мiж ними була звичайна студентська дружба, яка згодом переросла у кохання. Вони побралися 1951 року та прожили з дружиною у мирi й злагодi 53 роки.
^сля закiнчення Кшвського медiнcтитуту G. Гончарук вступив до астрантури при кафедрi за-гально'|' гiгiени, де пiд керiвниц-твом завщувача кафедри, про-фесора П.1. Баранника розпочав виконувати кандидатську дисер-тацiю «К вопросу гигиенической оценки очистки бытовых сточных вод на площадках подземного орошения (фильтрации)». Цю тему Gвгеновi Гончаруку запропону-вали його вчителi, вiдомi наукову у галузi профiлактичноï медицини
67 Environment & Health № 4 2010
— Герой Соцiалiстичноí Працi Лев Васильович Громашевський, завн дувач кафедри епщемюлоги, доцент Семен Семенович Поз-нанський, завiдувач кафедри шкУпьноУ гiгieни, член-кореспон-дент АМН СРСР Гайк Хачатурович Шахбазян, завщувач кафедри пп-ени працi i професiйних хвороб та професор Петро 1ванович Баран-ник, завiдувач кафедри загальноУ гiгiени, яким випускник саытарно-гiгiенiчного факультету бвген Гон-чарук блискуче склав вступний ю-пит до астрантури. На кафедрi загальноУ' гiгiени аспiрант Гонча-рук подружився з доцентом Ра-фаíлом Давидовичем Габовичем, який керував роботою студентсь-кого наукового гуртка, а бвген Гончарук ще студентом був актив-ним гурткiвцем кафедри. Рафаíл Давидович помнив в Sвгеновi Гончаруку здiбного, перспективного вченого i своУ'ми порадами всiляко намагався допомогти молодому науковцю. Згодом бвген Гнатович тепло й сердечно висловлювався про Р.Д. Габовича за його батьювське тклування й допомогу пiд час навчання в аспн рантурi, вважаючи його своíм нау-ковим батьком. За 2,5 роки навчання в аспiрантурi б.Г. Гончарук у повному обсязi виконав експери-ментальну частину дисертацмноУ роботи, активно працював у нау-кових бiблiотеках Киева i Москви, брав активну участь у науково-практичних конференцiях, де до-повщав результати своíх наукових дослщжень. Але завершити оформлення дисертаци бвген Гнатович пiд час навчання в аспн рантурi не встиг, осктьки напри-кiнцi червня 1957 року МОЗ УкраУ-ни видало наказ, згщно з яким мо-лоде подружжя Гончарукiв (Галина Олександрiвна також успiшно за-кiнчила астрантуру на кафедрi нормальноí фiзiологií КМ1) отри-мало направлення на роботу до мiста Тернополя, де на той час бу-ло вщкрито медичний iнститут з кафедрою ппени. Отже, з 1957 по 1961 рк бвген Гнатович Гончарук працюе асистентом кафедри пп-ени ТернопУпьського медичного iнституту, в органiзацií i стано-вленнi якоí бере активну участь. Протягом року (1957) виконуе обов'язки завщувача ще'( кафедри. Згадуючи цей перiод свого творчого становлення, бвген Гнатович розповщав, що наприюнщ 1957 року на посаду завщувача кафедри була обрана професор М.В. Антонова, яку невдовзi змн нив професор О. Перов. Кафедра почала укомплектовуватися кадрами. У бвгена Гнатовича змен-шилося педагогiчне навантажен-ня i з'явилася можливють готува-тися до захисту дисертацií.
Кандидатську дисертацiю Гончарук е.Г. публiчно захистив на заа-даннi спецiалiзованоï ВченоУ ради у ВЫницькому медичному Ыститу-Ti iM. М.1. Пирогова 14 квiтня 1961 року. У вересн того ж року ректор КиУвського медичного Ыституту, професор Василь Дмитрович Братусь запрошуе бвгена Гнатовича до мюта Киева. Такому повороту долi б.Г. Гончарука посприяв професор РД. Габович, який за-прошував молодого талановитого науковця до себе на кафедру ще пщ час захисту ним кандидатськоУ дисертаци у ВЫнищ, де професор Р.Д. Габович був присут-лм як член спецiалiзованоï ВченоУ ради. Отже, 14 вересня 1961 року кандидат медичних наук б.Г. Гончарук повертаеться до Киева i всю свою подальшу наукову, педагопчну та громадську дiяльнiсть пов'язуе з Alma mater — з КиУвським медич-ним Ыститутом iменi академiка О.О. Богомольця. Спочатку вiн обираеться на посаду асистента, а з 1964 року — доцента кафедри комунальноУ ппени. Успiшно про-довжуе науковi дослiдження з пи-тань профтактики поширення водним шляхом кишкових бакте-рiальних i вiрусних нфекцмних хвороб i геогельмiнтозiв серед на-селення, якi втiлюе у докторську дисертацiю «Гигиеническое изучение систем местной канализации с обоснованием санитарных норм их проектирования и эксплуатации». За рк до захисту дисертаци вчений за матерiалами дослщжень пщготував монографiю «Сооружения подземной фильтрации бытовых сточных вод (гигиеническое обоснование и санитарные требования)», К.: Будн вельник, 1967. — 255 с. У першлй половин 1968 року бвген Гнатович блискуче захищае дисерта-цю. Перед початком засiдання спецiалiзованоï ради кожен ïï член, крiм автореферату, отримав примiрник вказаноï монографiï. б.Г. Гончаруку присуджуеться нау-ковий ступЫь доктора медичних наук. Наприкiнцi серпня 1968 року е.Г. Гончарук обираеться на посаду завщувача кафедрою кому-нально'|' ппени. Ця посада на той час була вакантною, оскУпьки його вчитель, професор Р.Д. Габович став завщувати кафедрою загаль-но'|' ппени. 1969 року б.Г. Гончарук отримуе вчене звання професора та за пропозищею ректора, професора В.1. Мтька Вченою радою медичного Ыституту обираеться деканом саытарно-ппеычного факультету i працюе на цм посадi до 1979 року. Кафедру комуналь-ноï гiгiени (з 1996 р. комунально'|' гiгiени та екологи людини Нацю-нального медичного уыверситету iменi О.О. Богомольця) бвген Гна-
тович очолював до кiнця свого життя.
Професор бвген Гнатович Гончарук як декан саытарно-ппеыч-ного факультету та завщувач кафедри комунальноУ ппени нев-томно працюе над удосконален-ням системи управлЫня факультетом, полтшенням ефективност роботи його структур, над здобуттям студентами яюсних знань та навичок майбутньоУ про-феси. Разом з тим наполегливо i плiдно працюе науково, незаба-ром стае одним з провщних вче-них-гiгiенiстiв не лише краУни, а й широко вщомим науковцем у га-лузi профтактичноУ медицини Ра-дянського Союзу та за кордоном. 1984 року загальними зборами Академи медичних наук СРСР б.Г. Гончарук обираеться членом-кореспондентом АМН СРСР, у 1988 рощ стае дмсним членом АМН СРСР (з 1991 р. — РосмськоУ академи медичних наук) за спе-щальнютю «загальна та комуналь-на ппена».
У червнi 1984 року член-кор. АМН СРСР е.Г. Гончарук призна-чаеться, а у 1989 рощ обираеться ректором КиУвського ордена Трудового Червоного Прапора медичного Ыституту iменi О.О. Богомольця. За керiвництвом б.Г. Гончарука у 1992 рощ КиУвський медичний Ыститут було реоргаызо-вано в УкраУнський Державний медичний уыверситет, який з 1995 року став другим в УкраУы, тсля КиУвського державного унн верситету iменi Т.Г. Шевченка, на-був статусу Нацюнального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця. Медичний уыверситет бвген Гнатович очолював близько 20 рокiв, до липня 2003 року (з 16 липня 2003 р. академк б.Г. Гонча-рук — перший почесний ректор i завщувач кафедри комунальноУ п-гiени та екологи людини НМУ iме-н О.О. Богомольця). Ректор НМУ iменi О.О. Богомольця, академiк б.Г. Гончарук придтяв постiйну увагу побуту, учбовому i мате-рiально-технiчному забезпеченню кафедр i пiдроздiлiв iнституту, удосконаленню наукових дослщжень i модифiкацiУ у педагопчнм роботi, вихованню сучасноУ сту-дентськоУ молодi. Якщо на початку дев'яностих роюв на 60 меди-ко-бiологiчних кафедрах Ыституту навчалося 294 астранти i клiнiчнi ординатори, щорiчно захищалося близько 40 докторських i канди-датських дисертацiй, то у дев'яностих роках в Ыститут почали готу-вати як мУмум 75 докторiв i 225 кандидата наук для замiщення вакантних педагопчних посад. Ректором б.Г. Гончаруком було створено 8 нових факультета i 15 кафедр, медичний лщей. В Ысти-
№ 4 2010 Environment & Health 68
тут працюе 7 спецiалiзованих рад для атестаци науково-педагопч-них кадрiв, а 1988 року оргаызо-вано спецiалiзовану раду з нор-мальноУ та патологiчноУ фiзiологiУ i б^ми. Спецiалiзована рада з за-хисту докторських i кандидатсь-ких дисертацп за спецiальнiстю «ппена» плiдно працюе пщ керiв-ництвом 6.Г. Гончарука. ВЫ також активно представляе УкраУну в якост експерта ВАК при Радi МУ-стрiв СРСР. Багато докторiв i кан-дидатiв медичних наук в УкраУн й на теренах Радянського Союзу пам'ятають доброзичливють i батькiвську пiдтримку бвгена Гна-товича на тернистому шляху сходження до наукового Олiмпу.
У КиУвському медичному Ысти-тутi вперше створюються сту-дентськi НД1 — проблем серцево-судинноУ хiрургiУ, гiгiени, епщемю-логiУ, мiкробiологiУ, координацiйна рада науково-техычноУ творчостi молодi. Разом з видатними укра-Унськими вченими академiками
A. Ромодановим, О. Возiановим з метою удосконалення учбового процесу на базi очолюваних ними кафедр i НД1 створено учбовi i науково-виробничi комплекси. На базi кафедр загальноУ ппени та пропедевтики гiгiени та комуналь-ноУ гiгiени i екологiУ людини — нау-ково-дослiдний гiгiенiчний центр. Нин це Науково-дослiдний Ысти-тут гiгiени та екологiУ, який очолюе член-кореспондент АМН УкраУни
B.Г. Бардов, учень академка 6.Г. Гончарука. Кафедра кому-нальноУ гiгiени оснащуеться нови-ми приладами та медичним обладнанням. На кафедрi дють лабораторiУ хроматографiчних, спектрофотометричних, фiзико-хiмiчних методiв дослщження, мо-делювання процесiв мiграцiУ екзо-генних хiмiчних речовин з Грунту до Ыших середовищ. У практичн заняття вводили новi методи дослщження. ЗначноУ уваги надавали викладанню запобiжного са-нiтарного нагляду. У 1985-1986 роках кафедрi доручили викла-дання пропедевтики гiгiени для студенев III курсу медико-профн лактичного факультету. По™ цю кафедру було реоргаызовано на кафедру загальноУ та комунальноУ гiгiени. У штатi у той час працюва-ли 12 викладачiв i 27 наукових спiвробiтникiв та допомiжного персоналу. 6.Г. Гончаруком пщго-товлено i прочитано студентам додатково 7 нових лекцм, введено 7 нових практичних занять з методики вивчення здоров'я на-селення у зв'язку з забрудненням навколишнього середовища. Почали широко використовувати електронно-обчислювальну технн ку. З метою удосконалення оволо-дiння студентами методикою вив-
ЛЮДИ. ПОДИ. ДОЛ1
чення здоров я населення у зв яз-ку зi станом довюлля, що було ос-новним критерiем оцiнки дiяльно-стi медичноУ служби на даному етапi УУ розвитку, 6.Г. Гончаруком видано навчальний поабник «Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения» (1989). До навчальноУ програми з комунальноУ ппени введено новi практичн заняття з вивчення впливу водного чинни-ка, житлово-побутових умов, забрудненого атмосферного по-в^ря i Грунту на здоров'я населення. Згщно з рiшенням ректорату медичного Ыституту у 1987-1988 роках кафедрi доручили викла-дання курсу радiацiйноУ гiгiени для студентiв саытарно-ппеычного факультету. Змiнилася й назва ка-федри. Вона стала кафедрою комунальноУ та радiацiйноУ гiгiени. Створено дозиметричну лабора-торю. Колектив кафедри брав участь у виконанн науковоУ тематики, пов'язаноУ з проблемою лк-вiдацiУ наслщюв аварiУ на ЧАЕС. З 1996 року на кафедрi почали ви-кладати комунальну гiгiену та еко-логiю людини студентам IV i VI курсiв чотирьох медичних факуль-тетiв, лiкарям-iнтернам, а з 2001/2002-го учбового року кафедра розпочала роботу зi студентами VI курсу, що навчаються за спещальнютю медико-профн лактична справа. Викладачi бе-руть активну участь у створены нових учбових планiв, програм, квалiфiкацiйних характеристик, iнших важливих нормативно-пра-вових докуменлв. Кафедра бере активну участь у щорiчних факуль-тетських науково-методичних конференщях, залучае до науковоУ роботи студенев i молодих вчених.
Накопичений досвщ пщготов-ки лiкарiв-гiгiенiстiв i епщемюло-
гiв дозволив 6.Г. Гончаруку ство-рити перше у СРСР «Руководство к практическим занятиям по коммунальной гигиен», що витримало три перевидання (М.: Медицина, 1977, 1982, 1990). За його редак^ею у 1995 рощ ви-давництвом «Вища школа» для студенев вищих медичних нав-чальних закладiв видано пщруч-ник «Загальна ппена (пропедевтика гiгiени)». У цьому пщручнику академiком 6. Г. Гончаруком вперше в ютори профiлактичноУ медицини сформульовано зако-ни гiгiени, якi визначають усе рiз-номанiття проявiв взаемоди ор-ганiзму людини з навколишым середовищем. На сучасному рiв-н обгрунтовано загальнофiло-софську та предметну методо-логiю гiгiенiчноУ науки, визначе-но специфiчнi методи УУ дослщ-жень. З урахуванням найно-вiтнiших досягнень фундамен-тальних та прикладних наукових дисциплiн викладено вчення про навколишне, зовнiшне та вну-трiшне середовище. Визначено специфiчний об'ект вивчення су-часноУ ппени, яким е практично здорова людина Ондивщуальне здоров'я), колективи практично здорових людей (колективне здоров'я), населення краУни загалом (популяцмне здоров'я). Наведено характеристики окре-мих факторiв навколишнього середовища, розкрито мехаызм Ух-нього впливу, викладено прин-ципи гiгiенiчноУ регламентацп шкiдливих чинникiв у рiзних об'ектах навколишнього середовища. Цей пщручник е першим пщручником з ппени, виданим у нашм державi украУнською мо-вою. За видання пщручника «Загальна гiгiена (пропедевтика ппени)» 6.Г. Гончарук разом з ко-лективом авторiв удостоений
69 Еоттошшт & Иеаьти № 4 2010
звання Лауреата Державноí пре-мií Украíни у галузi науки i технiки за 1997 рк. 2000 року пiдручник перевидано росмською мовою. У 2003 роцi видавництвом «Здо-ров'я» за редакцiею б.Г. Гончару-ка видано украíнською мовою пщручник «Комунальна гiгiена», який 2007 року вщзначено пре-мiею АМН Украши у галузi профн лактично!' медицини, а за рiк до того (2006 р.) пщручник пере-кладено на росiйську мову.
б.Г. Гончарук брав безпосе-редню участь у розробщ концеп-ци реформи вищо( освiти в Укра-(ы (зокрема вищоí медичноУ осв™) i практичному впрова-дженнi основних и положень у життя. Це знайшло свое вщобра-ження у створены затверджених МОЗ i Мiнiстерством освiти i науки Украíни навчальних плаыв i програм, освiтньо-професiйних стандарта, за якими здмсню-еться подготовка лiкарiв основних фахiв.
У 1992 рощ вчений обираеться членом Нацюнально[ академи наук УкраСни зi спецiальностi «п-пена» i стае академком-заснов-ником Академií педагогiчних наук Украши. 1993 року б.Г. Гончарук обираеться дмсним членом АМН Украши зi спещально-ст «загальна та комунальна ппе-на». У 1995 роцi загальними збо-рами Мiжнародноí академií наук вищо[ школи б.Г. Гончарук обираеться членом ще[ академií. Того ж року його обрано дмсним членом Академи природничих наук загальноросмського об'ед-нання вчених. Ще за два роки (1997 р.) Генеральною Асамбле-ею Польськоí академií медицини б.Г. Гончарука обрано почесним академком Польсько[ академи медицини. А у 1999 рощ Генеральною Асамблеею Всесв^ньо[ Академií медицини Альберта Швейцера його обрано повно-правним членом Всесв^ньо[ академií медицини Альберта Швейцера.
До безумовних прюритета у науцi академ^ б.Г. Гончаруку на-лежить вщкриття явищ, якi шляхом виршення двох наукових проблем забезпечують
- запобiгання виникнення епн демiй кишкових iнфекцiй вiрусно-го та бактерiального походження i iнвазiй;
- профiлактику гострих i хроыч-них отруень серед населення, зумовлених екзогенними хiмiчни-ми речовинами. Виршуючи за-значенi науковi проблеми, акаде-мiк б.Г. Гончарук зробив значний внесок в охорону здоров'я населення та ппену навколишнього середовища. Ним вперше у в^-чизнянiй i свiтовiй науцi було до-
ведено, що на спорудах пщзем-но[ фiльтрацií процеси самоочи-щення Грунту вiдбуваються не лише у його поверхневих шарах (не глибше 0,25 м вщ поверхн землi), як це було видно з учення В.Р. Втьямса i С.М. Строганова, але й у глибоких шарах (до 3 м вщ поверхн Грунту).
По сут ним зроблено вщкрит-тя, що принципово доповнило теорю процеав самоочищення у Грунту довело всьому свтов^ що велика група очисних споруд з пщземною фiльтрацiею побуто-вих стiчних вод, яка несправедливо була названа академком З.Г. Френкелем, професором Д.Б. Пкутою, М.М. Афанасьевим «гнмниками Грунту», можуть ефективно застосовуватися для каналiзування сiл i окремо розмн щених об'екта (iнфекцiйних лка-рень, шюл-штерната, пщпри-емств громадського харчування, будинюв вiдпочинку тощо) не лише у твденних, але й у твычних районах краíни, де промерзання Грунту сягае 2-3 м вщ поверхн землi. Вивчення дальностi поширення хiмiчних i бiологiчних забруднень по вертикалi та гори-зонталi у Грунт дозволило вче-ному науково обГрунтувати мшн мальний фiльтруючий шар (1 м), який забезпечуе ефективне очищення станих вод i попере-джуе забруднення Грунтових вод. Науково обГрунтовано мшн мальну глибину заглиблення пщземно[ зрошувальноí мережi (0,5-0,6 м), яка забезпечуе ефек-тивну очистку станих вод i охорону поверхн Грунту над спору-дами пщземно[ фiльтрацií вiд хн мiчного i бiологiчного забруд-нення.
Встановлено час виживання (до 200 дiб) ентеропатогенних i санiтарно-показових мкроорга-нiзмiв та тривалiсть мiнералiзацií органiчних речовин (400 дiб) у потоцi пщГрунтових вод, що надало можливiсть науково обГрунтувати саытарно-захисы зони мiж джерелом забруднення та водозабiрними спорудами господарсько-питного водопо-стачання.
Визначено оптимальний час (3 доби) перебування станих вод у септику, оптимальн органiчнi та гiдравлiчнi навантаження на спо-руди пiдземноí фтьтраци, якi га-рантують високу ефективысть очистки стiчних вод вiд хiмiчних i бiологiчних забруднень; перiод повного самоочищення Грунту над спорудами пщземно[ фтьтраци тсля припинення [х функ-цiонування (не менше 1 року), що враховуеться при вщведены земельних дтянок пiд будiвниц-тво тощо.
Майже 50 роюв на кафедрi про-водяться комплекснi дослщжен-ня з саытарное охорони поверхневих i пiдземних джерел госпо-дарсько-питного водопостачан-ня вiд хiмiчних та мкробюлопч-них забруднень. б.Г. Гончаруком та його учнями науково обГрун-товано умови високоефективно-го використання нових титв очисних каналiзацiйних споруд, спрямованих на повну бюлопчну очистку, якi повторюють процеси самоочищення у водоймах. Це циркулящйно-окислювальы ка-нали; аероокислювачi радiально-го типу; бюлопчы фiльтри з блоч-ним завантаженням пiносклом; компактнi каналiзацiйнi установки заводського виготовлення, аеротенки-освiтлювачi колонного типу, симбiотенки. При цьому науково обГрунтовано таю опти-мальн параметри, як тривалiсть аераци, органiчнi й гiдравлiчнi навантаження на мул, дозу активного мулу, тривалють бюлопчно-го дозрiвання активного мулу та iншi, що забезпечують високий ефект бiохiмiчноí очистки стчних вод у режимi «повного окислен-ня», високий ступiнь звтьнення стiчних вод вiд ентеровiрусiв, па-тогенних ешерихiй, шигел, саль-монел, яець геогельмшта
З цiею метою б.Г. Гончаруком разом з учнями винайдено новi ефективн споруди з очищення i доочищення стiчних вод i зне-шкодження íхнього мулу, зокрема станих вод шфекщйних лка-рень, складiв отрутохiмiкатiв. За-пропоновано саытарно-мкро-бiологiчнi критерií □пе^чное ощн-ки допустимоí величини забруднення ентеровiрусами, колiфага-ми та лактозопозитивними па-личками бюлопчно очищених стiчних вод населених пункта, як подаються на землеробськi поля зрошення для доочищення у Грунтг Науково обГрунтовано пп-еычну ефективнiсть олкодина-мiчноí дií мщ, iнтенсифiкованоí низькоградiентним електричним полем, для знезаражування води. Вченим науково встановлено ппеычы нормативи, у разi дотри-мання яких досягаеться най-ефективнiше знешкодження с™-них вод на очисних спорудах ма-лоí каналiзацií. Впровадження простих в улаштуванн i надiйних в експлуатаци очисних споруд малоí каналiзацií, якi забезпечують звiльнення станих вод вiд збудникiв кишкових шфекщй та iнвазiй, дозволило знизити рн вень зазначених захворювань серед сiльського населення у 1213 разiв.
б.Г. Гончарук належить до ко-горти видатних вчених-ппенюта, якi займалися гiгiенiчним норму-
№ 4 2010 Еоттошшт & Иеаьти 70
ванням забруднювачiв бiосфери. Вирiшуючи другу наукову проблему, BiH вперше у свiтовiй ппе-нiчнiй науцi створив теорiю, мето-долопю та принципову схему пп-еычного нормування екзогенних хiмiчних речовин (ЕХР) у Грунт. Теоретичнi основи i принципову схему гiгieнiчного нормування забруднень в атмосферному повiтрi розробив представник МосковськоУ школи гiгieнiстiв В.О. Рязанов. Ще один представ-ник щеУ ж школи — С.Н. Черюнсь-кий е засновником гiгieнiчного нормування хiмiчних речовин у водi. Основы концептуальн поло-ження теорiУ i методики нормування ЕХР у фунт 6.Г. Гончарук вперше проголосив 1972 року на XVI Загальносоюзному з'Уэд ппе-нiстiв i саытарних лiкарiв. Надалi цi положення знайшли вiдобра-ження у розроблених ним i його учнями «Методических рекомендациях по установлению ПДК химических веществ в почве» (1976), «Методических рекомендациях по гигиеническому обоснованию ПДК химических веществ в почве» (1982), моногра-фп «Санитарная охрана почвы от загрязнения химическими веществами» (1977), керiвництвi «Гигиеническое нормирование химических веществ в почве» (1986), у численних статтях, опу-блкованих у втизнянм i зарубiж-нм лiтературi.
Принципова схема нормування ЕХР у Грунт передбачае всебiчне вивчення у лабораторному екс-перимент закономiрностей про-цесiв мiграцiУ i детоксикацiУ хiмiч-них речовин у Грунт, встановлен-ня Ухнiх граничних концентрацм за шiстьма показниками шкщли-востi (органолептичним, мiгра-цiйно-водним, мiграцiйно-повi-тряним, фiтоакумуляцiйним або транслокацiйним, загально-санн тарним i токсикологiчним), а та-кож вивчення у натурному експе-римент впливу забруднення Грунту на здоров'я населення. Для стандартизаци умов прове-дення експериментальних до-слщжень академiком 6.Г. Гончаруком було розроблено орип-нальнi лабораторнi модели фто-клiматичнi камери для вивчення процеав мiграцiУ еХр з Грунту у рослини, а також стабтьност ЕХР у рiзних Грунтово-^матич-них умовах. Було створено також пов^ряно^грацмы камери i фiльтрацiйнi колони для встано-влення закономiрностей надхо-дження хiмiчних речовин з Грунту в атмосферне пов^ря i пiдземнi води та пристроУ, якi моделюють поверхневий стк у вiдкритi во-дойми. ^м того, ним було за-пропоновано единий модельний
еталон Грунту (МЕГ), що мае по-стйний гранулометричний i фн зико-хiмiчний склад, максималь-ну фiльтруючу, мiнiмальну сорб-цiйну i поглинальну здатнiсть. Науково обГрунтовано фтоте-строслини, якi максимально на-копичують ЕХР, чим забезпечу-ють у природних ктмато-ланд-шафтних умовах коефiцiент запасу ГДК у 10-20 разiв для природних Грунтв.
У результатi глибоких фунда-ментальних дослiджень академн ком Гончаруком 6.Г. вивчено про-цеси сорбцiУ пестицидiв та iнших хiмiчних речовин на крапельках водного туману. Це дало змогу розкрити мехаызм виникнення гострих, у тому чиол смертельних отруень людей на сУпьськогоспо-дарських полях, оброблених пестицидами, i розробити методич-н рекомендацiУ з прогнозування критичноУ зони метеорологiчних параметрiв для органiзацiУ вщпо-вiдних профiлактичних заходiв. Саме ц дослiдження дозволили академiку 6.Г. Гончаруку та iншим науковцям розробити i офiцiйно встановити ГДК у Грунт низки пе-стицидiв, таких важких металiв, як свинець, ртуть, кобальт, цинк, нн кель, мiдь, ванадм та Ухнiх солей. За розробку проблеми «Важкi метали як небезпечн для людини забруднювачi довкшля УкраУни: медико-екологiчнi дослiдження, обГрунтування i досвiд впрова-дження профiлактичних заходiв» 6.Г. Гончарук вдруге, разом з н шими вченими-гiгiенiстами УкраУни, удостоений звання Лауреата ДержавноУ преми УкраУни у галузi науки i технiки за 2002 рiк. В експериментальних дослщженнях академiком 6.Г. Гончаруком вста-новлено, що у патогенезi пору-шень, виявлених у разi поеднаноУ дiУ солей важких металiв (свинцю, кадмiю тощо) та радюнуклщв, суттеве значення мають активащя перекисного окислення лiпiдiв, виснаження антиоксидантних систем оргаызму, розвиток тканин-ноУ i циркуляторноУ гiпоксiУ, якi пщ-порядковуються хроноконцен-трацiйнiй залежностi. Спрямо-вуючи свою дю на однi й т саме бiологiчнi системи (перекисне окислення лтщв та антиокси-дантнi системи), солi свинцю i кадмiю та юызуюче випромЫю-вання, пестициди, ытрати взаем-но посилюють дiю одне одного.
Показники стану антиокси-дантноУ системи (активнiсть пе-роксидази i каталази у кровi, це-рулоплазмЫу у сироватцi кровi та перекисного окислення лт^в (рiвень малонового дiальдегiду у бiосубстратах i спонтанна хемн люмiнесценцiя сироватки кровi) е найбтьш чутливими, Ыформа-
тивними, залежними вщ рiвнiв i тривалостi д1Т, що дозволяе вико-ристовувати Ух як критери ран-нього виявлення i адекватноУ оцiнки несприятливого впливу зазначених чинниюв.
Для експериментального вив-чення токсичностi пестицидiв, важких металiв та Ухнiх солей в умовах iзольованоУ i комбЫова-ноУ дiУ академiком 6.Г. Гончаруком запропоновано орипнальну модельну систему «мати-плщ-новонароджений».
Працюючи у вищiй медичнм школi майже 50 рокiв, 6.Г. Гончарук пщготував i опубл^вав по-над 500 наукових праць, у тому числi 50 монографiй i пщручни-кiв, 15 винаходiв, понад 200 ппе-нiчних нормативiв i методичних документiв. Вiн створив наукову школу з 32 докторiв i 36 кандида-тiв наук, яю працюють не лише в УкраУы, але й у краУнах СНД. Зо-крема, Г.В. Меренюк — д.мед.н., професор, директор НД| ппени та епщемюлогп у Молдовi. О.П. Половцев — д.мед.н., професор, очолюе лабораторю са-нiтарноУ охорони Грунту НДI стьськоУ гiгiени у м. Саратовi (Росiя). А.К. БаубЫас — д.мед.н., професор кафедри ппени ме-дичного факультету унiверситету iм. В. Кансуна у Вiльнюсi. В.О. Прокопов — д.мед.н., професор, завщувач лаборатори пп-ени води та саытарноУ охорони водойм У ДУ «1нститут гiгiени та медичноУ екологiУ iм. О.М. Мар-зеева АМН УкраУни». В.Н. Корзун — д.мед.н., професор, завщувач лаборатори ппени харчування у цьому ж Ыститут. В.Ф. Москаленко — д.мед.н., професор, член-кор. АМН УкраУни, ректор Нацюнального медичного уы-верситету iменi О.О. Богомоль-ця. В.М. Удод — д.б.н., професор кафедри охорони пращ i навко-лишнього середовища КиУв-ського Нацюнального уыверси-тету будiвництва i архiтектури. О.В. Салата — д.мед.н., професор кафедри мкробюлоги, вн русологiУ та iмунологiУ Нацюналь-ного медичного уыверситету iм. О.О. Богомольця. В.Г. Бардов — д.мед.н., професор, член-кор. АМН УкраУни, Лауреат ДержавноУ преми у галузi науки i технки УкраУни, завiдувач кафедри ппени та екологп, директор науково-дослiдного iнституту гiгiени та екологп у НМУ iм. О.О. Богомольця, створеного за шМативи й пщтримки академiка 6.Г. Гончарука. С.Т. Омельчук — д.мед.н., професор щеУ ж кафедри i декан медичного факультету № 4 та ЧернИвськоУ фтп. Г. П. Степанен-ко — д.мед.н., професор щеУ ж кафедри. В.1 Ципрiян — д.мед.н.,
71 Environment & Health № 4 2010
професор, Лауреат ДержавноУ преми у галузi науки i технки Ук-раУни, завiдувач кафедри ппени харчування у НМУ iм. О.О. Бого-мольця та iншi.
б.Г. Гончарук основну роботу поеднував з активною громадсь-кою дiяльнiстю. Був членом патрютичного руху «Пульс УкраУ-ни», Нацiонального Комiтету ра-дiацiйного захисту населення Ук-раУни; Комiтету з Державних премiй УкраУни у галузi науки i технки; редакцмних рад журналу АМН УкраУни, «Лкарська справа», «Довкiлля та здоров'я», «Вiсник гiгiени та епщемюлоги», «УкраУнський науково-медичний молодiжний журнал», росiйських видань БМЭ, журналу «Гигиена и санитария». Неодноразово оби-рався депутатом КиУвськоУ мюь-коУ ради народних депутатiв.
Науковi досягнення академiка б.Г. Гончарука були високо ощне-нi державою. За багаторiчну сум-лiнну працю, успшну пiдготовку медичних, науково-педагогiчних кадрiв, вагомi науковi досягнення вiн був вщзначений такими дер-жавними нагородами: орденом «Знак Пошани» (1976); «Трудового Червоного Прапора» (1986); Орденом Святого Володимира Академи наук вищоУ школи УкраУни (1995); Почесною вщзнакою президента УкраУни (1996); Мiж-народною золотою зiркою «Merit for Medicine»(1998); Великою Золотою медаллю Альберта Швейцера (1999); Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2000); Золотою зiркою Альберта Швейцера (2001); орденом «За заслуги» II ступеня (2001), пам'ятною медаллю «10 роюв незалежност УкраУни» (2002), Почесною Грамотою ВерховноУ Ради УкраУни «За особливi заслуги перед Укра-Унським народом» (2002).
Помер б.Г. Гончарук на 75-му рощ життя 19 штня 2004 року. Похований на Байковому цвинта-рi у м. Киевг По смерт академiка було оргаызовано кабiнет-музей на базi кафедри комунальноУ пп-ени та екологiУ людини, яку вЫ очолював, та встановлено мемо-рiальнi дошки на головному фа-садi санiтарно-гiгiенiчного корпусу Нацюнального медичного унн верситету iм. О.О. Богомольця i на будинку, де жив i працював ви-датний вчений. Започатковано та щорiчно проводяться науковi чи-тання iменi б.Г. Гончарука з акту-альних проблем профтактичноУ медицини. Органiзовано та проведено ювтейну науково-прак-тичну конференцiю з актуальних проблем профтактичноУ медицини, присвячену 80^ччю вщ дня народження вченого-гiгiенiста.
Надiйшла до редакцИ 10.03.2010.
ASSESSMENT OF DOMESTIC LEGISLATION ON THE ENVIRONMENT PROTECTION AND MUNICIPAL HYGIENE IN XVIII - BEGINNING XIX CENTURIES
Grinzovsky A.M.
AHAflI3 BITMH3HflH0Ï HOPMATHBHO-dPABOBOl EA3H 0X0P0HH flOBKInn« TA KOMVHAnbHOÏ nneHH XVIII - nOMATKV XIX GTOnITTfl
ромадське здоров'я населення будь-якоí краíни формуеться за рахунок впливу значноí кiлькостi чинникiв. За даними ВООЗ, вплив таких факторiв навколиш-нього середовища, як стан повн тря, якiсть води, безпечысть продуктiв харчування, стан Грунту на 18-22% визначае рiвень громадського здоров'я.
Нин важко визначити, в якому стан перебували цi фактори у той чи Ыший юторичний перiод розвитку нашого суспiльства. Але, безумовно, розвиток меди-цини до юнця XVIII сторiччя дозволив емтрично встановити та узагальнити залежнють iмовiр-ностi виникнення Ыфекцмних та неiнфекцiйних захворювань вiд стану навколишнього середови-ща та сформувати у суспiльствi запит на необхщнють встано-влення на законодавчому рiвнi певних обмежень, спрямованих на збереження довктля.
ГРИНЗОВСЬКИИ А.М.
Нацiональний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв
УДК 613.351.77:340"17/18"
Ключовi слова: профшактична медицина, саштарне законодавство, медичне право, комунальна
ппена.
АНАЛИЗ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЫ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И КОММУНАЛЬНОЙ ГИГИЕНЫ XVIII — НАЧАЛА Х1Х СТОЛЕТИЯ Гринзовский А.М.
В работе проанализированы процессы формирования отечественного законодательного поля с XVIII — начала XIX столетия по вопросам охраны окружающей среды и санитарно-гигиенического обеспечения населенных пунктов. Определены основные нормативно-правовые документы, которые действовали в данный исторический период, показаны тенденции развития санитарного законодательства в сфере коммунальной гигиены. Ключевые слова: профилактическая медицина, санитарное законодательство, медицинское право, коммунальная гигиена.
ASSESSMENT OF DOMESTIC LEGISLATION
ON THE ENVIRONMENT PROTECTION AND MUNICIPAL HYGIENE
IN XVIII — BEGINNING XIX CENTURIES
Grinzovsky A.M.
Procedures of formation the domestic legislation concerning the environment protection, sanitary and hygienic supply of settlements in XVIII — beginning XIX centuries have been analyzed. Basic legislative documents, valid on that historical period, have been identified, tend of the development of the sanitary legislation on municipal hygiene has been revealed.
Kay words: preventive medicine, sanitary legislation, medical rights, municipal hygiene.
© Гринзовський А.М.
СТАТТЯ, 2010.
№ 4 2010 Environment & Health 72
