CC BY
18
УДК: [616.716+617.52]-002.36-085.243
Авет'шов Д.С., Ву В'ет Куонг, Лепський В.В., Лепський В.В.
ЦИТОМЕТРИЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДИНАМ1КИ ЗАГО6ННЯ ГН1ЙНИХ РАН ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 НАНОКАПСУЛ ФОСФАТИДИЛХОЛ1НУ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ОДОНТОГЕННИХ ФЛЕГМОН ДНА ПОРОЖНИНИ РОТА
ВДНЗУ "Украшська медична стоматологiчна акаде1^я", м. Полтава
Особливий iнтерес в комплексному лкуванн хворих з одонтогенними флегмонами представляв розробка ! впровадження в клiнiчну практику високоефективних препарат'т комбнованоТ ди з мiнi-мальними побiчними ефектами, дючих на р'зн'! ланки патогенезу запалення, що дозволяють ско-ротити традиц'йн!' термiни лкування. До цих препарат'т в/'дноситься препарат, що мстить в соб! нанокапсули фосфатидилхолну "Лiпiн". Автори поставили за мету оцнку динамки цитолог'чних зм/'н в гнiйний ран при застосуванн препарату "Лiпiн" в комплексному лкування одонтогенних флегмон дна порожнини рота. Цитометричне досл'дження проводили за методом стандартних площин, визначали - середню ктькють незмнених еритроцитiв, змнених еритроцитiв, незмнених нейтрофльних гранулоцит'т, змнених нейтрофльних гранулоцит'т, моноцитiв, л'шфоцит'т, фiбробластiв / еп/'телюцит/'в в 10 полях зору.
Ключов1 слова: флегмона, дно порожнини рота, '"ГНпш", цитометр1я, гжйна рана.
Робота е фрагментом загальнокафедральноТ iнiцiативноi' теми "Вродженi та набутi морфофункцiональнi порушення зубо-щелепноТ системи, органiв i тканин голови та шиТ, Тх дiагностика, хiрургiчне та консервативне лкування", номер держреес-трацп 0111и006301.
Вступ
Остаными роками число па^енпв з одонтогенними запальними захворюваннями не мае тенденци до зниження, також вщзначаеться збн льшення числа важких форм ^еТ патологи i ускладнень, що представляють загрозу для жит-тя хворого[1, 3, 8]. При розвитку гншного запалення вщбуваеться комплекс складних, взаемо-зв'язаних морфолопчних, бiохiмiчних, iмунологi-чних i шших змш як в осередку ураження, так i в органiзмi в цтому [2, 5, 6].
Незважаючи на величезний арсенал сучас-них лкарських препара^в, зменшення кшькосп хворих з пролонгованою i ускладненою течiею гострого гншно-запального процесу в м'яких тканинах не вщзначаеться. Застосування антибютиш при лкуваны одонтогенних флегмон щелепно-лицевоТ локалiзацiТ в сучасних умовах представляе значн труднощ^ що обу-мовлено змшою видового складу i властивостей збудниш. Останнiми роками набула широкого поширення стiйкiсть мiкроорганiзмiв, якi набули високу мiру антибiотикорезистентностi внаслiдок мутагенноТ дм цих препаратiв [4, 7].
Особливий штерес в комплексному лiкуваннi хворих з одонтогенними флегмонами представляе розробка i впровадження в кл^чну практику високоефективних препара^в комбiнованоТ дiТ з м^мальними побiчними ефектами, дiючих на рiзнi ланки патогенезу запалення, що дозволяють скоротити традицшш термши лiкування. До цих препаратiв вщноситься препарат, що мiстить в собi нанокапсули фосфатидилхолiну "Лiпiн".
Мета завдання
Оцшити динамiку цитологiчних змш в гншний ранi при застосуванн препарату "Лiпiн" в комплексному лкування одонтогенних флегмон дна порожнини рота.
Матерiал i методи дослщження. Було обстежено 50 хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота без супутых захворювань, у вiцi вщ 20 до 55 роюв, що були шпiталiзованi у вщдшення щелепно-лицевоТ жрурги ПолтавськоТ обласноТ кпУчноТ лiкарнi, яким у склад комплексно!' терапи застосовувався препарат "Лон". Контрольну групу склали 25 па^енлв, якi були пролiкованi за загаль-ноприйнятою методикою.
Цитометричне дослiдження проводили за методом стандартних площин, визначали - середню ктькють незмшених еритроци^в, змшених еритроцитiв, незмшених нейтрофтьних гранулоцитiв, змiнених нейтрофiльних гранулоци^в, моноцитiв, лiмфоцитiв, фiбробластiв i ештелюцтчв в 10 полях зору.
Результати та 1х обговорення
Для об'ективiзацiТ даних, отриманих при вивченнi цитограм поверхневих бюпта^в ран пацiентiв в групах, нами проведене морфомет-ричне дослщження, яке дозволило визначити вiрогiднi вщмшносп в цитологiчнiй картинi протя-гом експерименту.
Морфометричне дослiдження середньоТ кiлькостi незмiнених еритроцитiв встановило, що в груш па^ен^в, якi отримували лкування за традицiйною методикою на 1 добу спостережен-ня показник становив 2,05±0,14 в полi зору. В груш па^ен^в, якi лкувались за допомогою запропонованоТ нами методики, середня кiлькiсть незмiнених еритроци^в на 1 добу скла-дала 1,86±0,01 в полi зору, що було вiрогiдно меншим (при р<0,05) за значення в групi па^етчв, якi отримували традицiйну методику лкування.
На третю добу спостереження в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^етчв iз традицiйним лiкуванням кiлькiсть незмшених еритроци^в значуще пiдвищилась i сягнула 44,76±5,93 в полi зору. Аналопчна тенденцiя ви-
явлена нами i в групi пацieнтiв iз запропонова-ною нами методикою лкування - показник зна-чуще збтьшився до 32,47±0,17 в полi зору (в попереднш термiн спостереження 1,86±0,01 в полi зору (р<0,05). Але середня ктькють ерит-роцитiв була вiрогiдно на 25 % меншою, нiж в групi порiвняння.
На п'яту добу морфометричне дослщження визначило, що середня ктькють незмшених еритроци^в в поверхневих бiоптатах ран па^ен-тiв, якi отримували лiкування за традицшною методикою, продовжувала збiльшуватись i сяга-ла 62,13±7,44 в полi зору, що вiрогiдно в^зня-лось вщ показникiв в попереднiй термш спостереження (р<0,05). В груш пацiентiв iз запропоно-ваною нами методикою лкування середня ктькють незмiнених еритроцитiв в цитограмах зна-чуще зменшилась i склала 24,11 ±0,14 в полi зору (р<0,05). Показник на 30 % був меншим за значення в попереднш термш спостереження i майже втричi - меншим за значення в груш пацн ентiв, якi отримували лiкування за традицшною методикою.
До сьомо'Г доби шсляоперацшного перiоду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран пацiентiв, якi отримували лкування за традицiйною методикою, виявлялись поодинок незмiненi еритро-цити. Середня 'х кiлькiсть склала 1,02±0,06 в полi зору ( на п'яту добу - 62,13±7,44 в полi зору). В цитограмах па^ен^в, якi отримували лiку-вання за запропонованою нами методикою, не-змшеш еритроцити на сьому добу шсляоперацшного перюду не визначались.
На першу добу спостереження морфометричне дослщження середньо' кшькосп змiнених еритроци^в визначило, що в групi па^ен^в, якi отримували лiкування за традицшною методикою показник становив 56,42±6,01 в полi зору. В груш па^ен^в, якi лiкувались за допомогою за-пропоновано' нами методики, середня ктькють змшених еритроцитiв на першу добу складала 47,20±3,88 в полi зору, що було меншим, але вн рогiдно не вiдрiзнялось (при р<0,05) за значення в груш па^ен^в, якi отримували лiкування за традицшною методикою.
До третьо' доби шсляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^етчв iз традицшним лiкуванням кiлькiсть змiнених еритроцитiв значуще зменшилась i становила 29,73±1,96 в полi зору. Аналогiчна тенденцiя ви-явлена нами i в груш па^ен^в iз запропонова-ною нами методикою лкування показник значуще зменшився до 18,36±0,95 в полi зору (в по-переднiй термш спостереження 47,20±3,88 в по-лi зору (р<0,05). Але середня ктькють змшених еритроци^в була вiрогiдно на 30 % меншою, шж в груш порiвняння.
Морфометричне дослiдження на п'яту добу шсляоперацшного перюду визначило, що середня ктькють змшених еритроци^в в поверхневих бюптатах ран па^етчв, як отримували лку-вання за традицiйною методикою продовжувала
зменшуватись i сягала 19,36±2,36 в полi зору, що вiрогiдно в^знялось вiд показникiв в попереднш термiн спостереження (при р<0,05). В груш па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування середня ктькють змшених ерит-роцитiв в цитограмах значуще зменшилась i склала 2,14±0,30 в полi зору (при р<0,05). Показник у 8,5 разiв був меншим за значення в попереднш термш спостереження i у 9 разiв - меншим за значення в груш па^ен^в, як отримували лкування за традицiйною методикою.
На сьому добу шсляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^ен^в, як отримували лiкування за традицiйною методикою, ктькють змшених еритроци^в значно зменшилась, порiвняно з попереднiм термшом спостереження. Середня 'х кiлькiсть склала 1,65±0,08 в полi зору (на п'яту добу - 19,36±2,36 в полi зору).
В цитограмах па^етчв, якi отримували лку-вання за запропонованою нами методикою змн нен еритроцити на сьому добу шсляоперацшного перюду не визначались.
Морфометричне дослщження середньо' кть-косп незмiнених нейтрофiльних гранулоцитiв встановило, що в груш па^ен^в, якi отримували лкування за традицiйною методикою на першу добу спостереження показник становив 9,81±0,78 в полi зору. В груш па^етчв, якi лку-вались за допомогою запропоновано' нами методики, ктькють незмшених нейтрофтьних гра-нулоцитiв на першу добу в середньому складала 5,79±0,49 в полi зору, що було вiрогiдно меншим (при р<0,05) за значення в груш па^ен^в, якi отримували традицшну методику лiкування.
На третю добу спостереження в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^ен^в iз традицш-ним лкуванням кiлькiсть незмiнених нейтрофн льних гранулоци^в значуще зменшилась i склала 4,76±0,51 в полi зору. Аналопчна тенденцiя спостерiгалась в груш па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування показник значуще зменшився до 1,23±0,01 в полi зору (в попе-реднiй термш спостереження 5,79±0,49 в полi зору (при р<0,05). Але, середня ктькють незмн нених нейтрофiльних гранулоцитiв була вiрогiд-но у 4,7 рази меншою, шж в групi порiвняння.
На п'яту добу морфометричне дослщження визначило, що середня ктькють незмшених нейтрофтьних гранулоци^в в поверхневих бюптатах ран па^етчв, як отримували лкування за традицiйною методикою продовжувала зменшуватись i становила 0,64±0,11 в полi зору, що вiрогiдно вiдрiзнялось вiд показникiв в попереднш термш спостереження (при р<0,05). В груш па^етчв iз запропонованою нами методикою ль кування незмшеш нейтрофiльнi гранулоцити в цитограмах не виявлялись.
До сьомо' доби пiсляоперацiйного перiоду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран пацiентiв, як отримували лiкування за традицiйною методикою, незмшеш нейтрофтьш гранулоцити не
виявлялись. В цитограмах па^етчв, як отримували лкування за запропонованою нами методикою, незмшеш нейтрофтьш гранулоцити на сьому добу пюляоперацшного перiоду також не визначались.
На першу добу спостереження морфометри-чне дослщження в груш па^енпв, як отримували лiкування за традицшною методикою, не ви-значило змшених нейтрофтьних гранулоцитiв в полi зору. В груш па^етчв, якi лкувались за до-помогою запропонованоТ' нами методики, серед-ня кiлькiсть змшених нейтрофтьних гранулоци-тiв на першу добу складала 0,20±0,03 в полi зору, що було вiрогiдно бiльшим (при р<0,05) за значення в груш па^етчв, якi отримували лку-вання за традицiйною методикою.
На третю добу пiсляоперацiйного перюду в цитограмах поверхневих бiоптатiв ран па^етчв iз традицiйним лiкуванням ктькють змшених нейтрофтьних гранулоци^в значуще збтьши-лась i становила 18,32±1,79 в полi зору. Анало-пчна тенденцiя виявлена нами i в груш па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування показник значуще збтьшився до 9,46±0,11 в по-лi зору (в попереднiй термiн спостереження 0,20±0,03 в полi зору (при р<0,05). Але середня кiлькiсть змшених нейтрофтьних гранулоцтчв була вiрогiдно на 50 % меншою, нiж в груш пацн eнтiв, якi отримували лкування за традицiйною методикою.
На п'яту добу пюляоперацшного перюду морфометричне дослщження визначило, що середня ктькють змшених нейтрофтьних грану-лоци^в в поверхневих бюптатах ран па^ен^в, як отримували лiкування за традицшною методикою, значуще зменшилась i становила 8,06±0,94 в полi зору, що вiрогiдно вiдрiзнялось вiд показникв в попереднiй термiн спостереження (при р<0,05).
В групi па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування середня кiлькiсть змiнених нейтрофтьних гранулоцтчв в цитограмах значуще зменшилась i склала 2,55±0,03 в полi зору (при р<0,05). Показник у 3,7 рази був меншим за значення в попереднш термш спостереження i у 3 рази - меншим за значення в груш па^ен^в, як отримували лкування за традицiйною методикою.
До сьомоТ' доби пiсляоперацiйного перiоду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^ен^в, якi отримували лiкування за традицшною методикою, ктькють змшених нейтрофтьних грану-лоци^в значно зменшилась, порiвняно з попе-реднiм термiном спостереження. Середня Тх к-лькiсть склала 1,32±0,04 в полi зору (на п'яту добу - 8,06±0,94 в полi зору).
В цитограмах па^етчв, якi отримували лку-вання за запропонованою нами методикою змн нен нейтрофiльнi гранулоцити на сьому добу ш-сляоперацiйного перiоду не визначались.
На першу добу спостереження морфометричне дослщження середньоТ' клькосп лiмфоцитiв
встановило, що в групi па^ен^в, якi отримували лiкування за традицшною методикою, показник становив 2,71±0,04 в полi зору. В групi па^етчв, якi отримували лiкування за запропонованою нами методикою, ктькють лiмфоцитiв на першу добу в середньому складала 1,04±0,04 в полi зору, що було вiрогiдно меншим (при р<0,05) за значення в групi па^ен^в, якi отримували тра-дицiйну методику лкування (табл. 3).
На третю добу спостереження в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^ен^в iз традицш-ним лiкуванням кiлькiсть лiмфоцитiв значуще збтьшилась майже вдвiчi i становила 5,22±0,06 в полi зору. Аналопчна тенденцiя спостерiгалась в групi па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування - показник значуще збтьшився бтьш нiж в три рази до 3,82±0,07 в полi зору (в попереднш термш спостереження 1,04±0,04 в полi зору (при р<0,05). Але середня кiлькiсть лн мфоци^в була вiрогiдно у 1,4 рази меншою, шж в групi па^ен^в, якi в пiсляоперацiйному перiодi отримували лкування за традицiйною методикою.
На п'яту добу морфометричне дослщження визначило, що середня ктькють лiмфоцитiв в поверхневих бюптатах ран па^етчв, як отримували лкування за традицшною методикою, про-довжувала збтьшуватись i становила 6,48±0,07 в полi зору, що вiрогiдно вiдрiзнялось вщ показ-никiв в попереднiй термш спостереження (при р<0,05). В цитограмах па^ен^в iз запропонованою нами методикою, лкування середня кль-ксть лiмфоцитiв вiрогiдно зменшилась i склала 1,65±0,06 в полi зору. Показник майже в 4 рази був меншим за значення в груш па^ен^в тради-цшним веденням пюляоперацшного перюду.
На сьому добу пюляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^ен^в, як отримували лкування за традицiйною методикою, лiмфоцити не виявлялись. В цитограмах па^етчв, якi отримували лiкування за запропонованою нами методикою, лiмфоцити на сьому добу пюляоперацшного перюду також не визна-чались.
На першу добу спостереження морфометричне дослщження в груш па^ен^в, як отримували лкування за традицшною методикою, визначило, що середня ктькють моноци^в в полi зору становила 2,35±0,03. В груш па^етчв, як лкувались за допомогою запропонованоТ' нами методики, середня ктькють моноцтчв на першу добу складала 1,66±0,08 в полi зору, що було вiрогiдно меншим (при р<0,05) за значення в груш па^ен^в, якi отримували лкування за традицiйною методикою.
На третю добу пюляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^етчв iз традицiйним лiкуванням кiлькiсть моноцитiв значуще збтьшилась i становила 4,36±0,05 в полi зору. Виражене збiльшення показника ви-явлено нами в груш па^ен^в iз запропонованою нами методикою лкування - показник значуще
збiльшився до 8,54±0,73 в полi зору (в попереднш термiн спостереження 1,66±0,08 в полi зору (при р<0,05). Середня кльксть лiмфоцитiв була вiрогiдно на 50 % бтьшою, нiж в груш па^ен^в, якi отримували лкування за традицiйною методикою.
На п'яту добу шсляоперацшного перiоду морфометричне дослщження визначило, що середня ктькють лiмфоцитiв в поверхневих бiоптатах ран па^етчв, якi отримували лiкування за традицшною методикою значуще збiльшилась i склала 5,78±0,07 в полi зору, що вiрогiдно вiдрiзнялось вiд показникв в попереднiй термiн спостереження (при р<0,05). В групi пацiентiв iз запропонованою нами методикою лкування середня кiлькiсть змiнених нейтрофiльних гранулоцтчв в цитограмах значуще зменшилась i становила 1,13±0,06 в полi зору (при р<0,05). Показник у 7,5 разiв був мен-шим за значення в попереднш термш спостереження i у п'ять разiв - меншим за значення в груш па^ен^в, якi отримували лкування за традицiйною методикою.
До сьомо' доби пiсляоперацiйного перiоду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^ен^в, якi отримували лiкування за традицшною методикою, ктькють моноцтчв значно зменшилась, порiвняно з попереднiм термшом спостереження. Середня 'х ктькють склала 1,07±0,05 в полi зору (на п'яту добу - 5,78±0,07 в полi зору).
Морфометричне дослщження середньо'' кiлькостi фiбробластiв встановило, що в груш па^етчв, якi отримували лкування за традицiйною методикою, на першу добу спостереження показник становив 1,08±0,06 в полi зору. В груш па^ен^в, як лiкувались за допомогою запропоновано' нами методики, середня ктькють фiбробластiв в цитограмах поверхневих бюпсш на першу добу складала 1,74±0,01 в полi зору, що було вiрогiдно бiльшим (при р<0,05) за значення в груш па^етчв, якi отримували традицшну методику лiкування.
На третю добу спостереження в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^етчв iз традицiйним лiкуванням кiлькiсть фiбробластiв значуще пщвищилась i сягнула 3,47±0,04 в полi зору. Тенденцiя до збтьшення виявлена нами також в груш па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування - показник значуще збтьшився до 5,69±0,06 в полi зору (в попереднш термш спостереження 1,74±0,07 в полi зору (при р<0,05). Але середня кiлькiсть фiбробластiв була вiрогiдно на 63 % бтьшою, жж в групi порiвняння.
На п'яту добу морфометричне дослщження визначило, що середня ктькють фiбробластiв в поверхневих бюптатах ран па^етчв, як отримували лiкування за традицшною методикою про-довжувала збiльшуватись i сягала 8,35±0,11 в полi зору, що вiрогiдно вiдрiзнялось вiд показникв в попереднiй термiн спостереження (при р<0,05). В групi пацiентiв iз запропонованою
нами методикою лiкування середня ктькють фiбробластiв в цитограмах значуще збтьшилась i склала 11,27±1,02 в полi зору (при р<0,05). Показник на 98 % був бтьшим за значення в попереднш термш спостереження i на 35 % бтьшим за значення в груш па^етчв, як отримували лкування за традицшною методикою.
До сьомо' доби шсляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран пацiентiв, якi отримували лкування за традицiйною методикою, показник середньо'' кiлькостi фiбробластiв продовжував збтьшуватись, сяг-нув 10,44±1,09 в полi зору та вiрогiдно вiдрiзнявся вiд значень в попереднш термш спостереження (на п'яту добу - 8,35±0,11 в полi зо-ру (при р<0,05).
В цитограмах па^ен^в, як отримували лiкування за запропонованою нами методикою, середня кльксть фiбробластiв на сьому добу шсляоперацшного перюду значуще збтьшилась i становила 14,26±1,48 в полi зору (при р<0,05). Показник на 26,5 % перевищував значення в попереднш термш спостереження i на 36 % був бтьшим за значення в груш па^ен^в, як отримували шсляоперацшне лкування за традицшною методикою.
Морфометричне дослщження середньо'' клькосп епiтелiоцитiв на першу добу спостереження визначило, що в груш па^ен^в, як отримували лкування за традицiйною методикою, показник становив 0,13±0,06 в полi зору. В групi пацiентiв, як в пiсляоперацiйному перiодi отримували лкування за запропонованою нами методикою, середня кльксть епiтелiальних кл^ин на першу добу складала 0,16±0,07 в полi зору, що вiрогiдно не вiдрiзнялось (при р<0,05) за значення в груш па^ен^в, як отримували лiкування за традицшною методикою.
На третю добу шсляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^етчв iз традицiйним лкуванням кiлькiсть епiтелiоцитiв значно збiльшилась i становила 3,7±0,08 в полi зору. Середня кльксть ештелюцтчв в груш па^етчв iз запропонованою нами методикою лкування також значуще збiльшилась до 5,91±0,08 в полi зору (р<0,05) та була на 60 % бтьшою, шж в групi па^ен^в, якi отримували лiкування за традицшною методикою.
На п'яту добу шсляоперацшного перюду морфометричне дослщження визначило, що середня кльксть ештелюци^в в поверхневих бюптатах ран па^етчв, як отримували лкування за традицшною методикою продовжу-вала збтьшуватись i сягала 5,62±0,06 в полi зору, що вiрогiдно вiдрiзнялось вiд показникв в попереднiй термiн спостереження (при р<0,05). В групi пацiентiв iз запропонованою нами методикою лкування середня кiлькiсть епiтелiальних клiтин в цитограмах значуще збтьшилась i склала 10,38±1,24 в полi зору (при р<0,05). Показник майже вдвiчi був бiльшим за значення в
попереднш термш спостереження i за значення в rpyni па^енпв, як отримували лкування за традицiйною методикою.
На сьому добу шсляоперацшного перюду в цитограмах поверхневих бюпта^в ран па^енпв, як отримували лiкування за традицшною методикою, кльксть епiтелiальних кл^ин значно збiльшилась, порiвняно з попередшм термiном спостереження. Середня ïx кiлькiсть склала 12,43±1,96 в полi зору (на п'яту добу - 5,62±0,06 в полi зору).
В цитограмах па^ен^в, якi отримували лкування за запропонованою нами методикою, середня кльксть ештелюци^в на сьому добу шсляоперацшного перюду значуще збтьшилась i становила 20,37±1,82 в полi зору (при р<0,05). Показник у 2 рази перевищував значення в попереднш термш спостереження i на 64 % був бтьшим за значення в груш па^ен^в, як отримували шсляоперацшне лкування за традицшною методикою.
Висновок. Таким чином, основними показни-ками переб^у ранового процесу е: кльксть полiморфноядерниx лейкоци^в i характер деге-неративних змш в них; кiлькiсть клiтин-фагоцитiв i специфiчниx клiтин iмунноï вiдповiдi -лiмфоцитiв; наявнiсть i характер некл^инних елементiв (зерен, фрагментiв ядер, волокнистих утворень); кльксть i диференцшвання ново-утворених клiтинниx елементiв (фiбробластiв, поверхневих ештелюцтчв). Цi показники, за умов вивчення в комплекс i динамщ^ досить специфiчнi для рiзниx фаз загоення рани; ке-руючись ними, завжди можна визначити той або шший тип цитограми.
Динамiка змш клькосп нейтрофiльниx гранулоцитiв свiдчить про бтьш раннiй переxiд запальноТ стадп ранового процесу в регенера-торну в цитограмах па^етчв, що отримували лкування за запропонованою нами методикою. Ктькють моноци^в була бiльшою в груш па^етчв, якi отримували лкування за
Реферат
ЦИТОМЕТРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ДИНАМИКИ ЗАЖИВЛЕНИЯ ГНОЙНЫХ РАН ПРИ ПРИМЕНЕНИИ НАНОКАПСУЛ ФОСФАТИДИЛХОЛ И НА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ОДОНТОГЕННЫХ ФЛЕГМОН ДНА ПОЛОСТИ РТА Аветиков Д.С., Ву Вьет Куонг, Лепский В.В., Лепский В.В.
Ключевые слова: флегмона, дно полости рта, «Липин», цитометрия, гнойная рана
Особенный интерес в комплексном лечении больных с одонтогенными флегмонами представляет разработка и внедрение в клиническую практику высокоэффективных препаратов комбинированного действия с минимальными побочными эффектами, действующих на разные звенья патогенеза воспаления, которые позволяют сократить традиционные сроки лечения. К этим препаратам относится препарат, который включает в себя нанокапсулы фосфатидилхолина "Липин". Авторы поставили цель: оценку динамики цитологических изменений в гнойный ране при применении препарата "Липин" в комплексном лечении одонтогенных флегмон дна полости рта. Цитометрическое исследование проводили по методу стандартных плоскостей, определяли - среднее количество неизмененных эритроцитов, измененных эритроцитов, неизмененных нейтрофильных гранулоцитов, измененных нейтрофильных гранулоцитов, моноцитов, лимфоцитов, фибробластов и эпителиоцитов в 10 полях зрения.
традицшною методикою на раншх термшах спостереження (1 доба) i визначалась в цитограмах нав^ь на 7 добу. В rpyni па^етчв, як лкувались за запропонованою нами методикою, середня кльксть макрофапв вже на 3 добу pi3^ шдвищилась, але до 7 доби в цитограмах па^енпв ^ei групи моноцити i лiмфоцити не ви-являлись, що, в комплеш з досить великою клькстю в цитограмах диференцшованих кл^инних елеменпв - фiбpобластiв та ештелюцтчв - свщчить про pеалiзацiю ранового процесу на 2 доби рашше.
Лтература
1. Аветков Д.С. Перспектива застосування нанокапсул фосфа-тидилхолшу в комплексному лкування одонтогенних флегмон щелепно-лицевоТ дтянки / Д.С. Аветiков, Ву В'ет Куонг, С.Б. Кравченко // Ill з'Тзд УкраТнськоТ Асоцацп черепно-щелепно-лицевих хipypгiв : Мат. з'Т'зду. - 2013. - С. 88-91.
2. Аветиков Д.С. Обоснование применения препарата «Липин» в комплексном лечении одонтогенных флегмон челюстно-лицевой области / Д.С. Аветиков, И.В. Яценко, Ву Вьет Куонг : Стоматология славянских государств : Международная научно-практическая конференция : Мат. конф. - Белгород, 2013. - С. 11-13.
3. Бахриев У.Т. Оценка клинико-иммунологической эффективности иммуномодулина в комплесном лечении флегмон че-люстно-лицевой области / У.Т. Бахриев, В.Ф. Гарей, И.П. Ху-доярова // Новое в стоматологии. - 2001. - № 4. - С. 87-88.
4. Пинелис И.С. Биорегулирующая терапия при воспалительных заболеваниях челюстно-лицевой области / И.С. Пинелис, М.С. Варванович, Е.Н. Калинина [и др.] // Актуальные вопросы стоматологии : Всероссийская научно-практическая конференция, посвященная 120-летию со дня рождения А.И. Евдокимова : Мат. конф. - Москва, 2003. - С. 115.
5. 5. Робустова Т.Г. Развитие научного мировоззрения А.И. Евдокимова в проблеме одонтогенных воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области / Т.Г. Робустова // Актуальные вопросы стоматологии : Всероссийская научно-практическая конференция, посвященная 120-летию со дня рождения А. И. Евдокимова : Мат. конф. - Москва, 2003. - С. 119-120.
6. Яременко А.И. Принципы планирования комплексного лечения больных инфекционно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области в старших возрастных группах / А.И. Яременко // Стоматология : 6-ая международная специализированная конференция : Мат. конф. - СПб. - 2003. - С. 117-118.
7. Edmiston С.Е. Anaerobic infections in the surgical patients: microbiology etiology and therapy / C.E. Edmiston, C.J. Krepel, G.R. Seabrook // Clin Infect Dis. - 2002. - Vol. 35. - P. 112-118.
8. Simonart T. Value of standard laboratory tests for recognition of group b-haemolytic streptococcal necrotizing fasciitis / T. Simonart // Clin Infect Dis. - 2001. - V. 32. - P. 9-12.
Summary
CYTOMETRIC STUDY OF HEALING DYNAMICS OF PURULENT WOUNDS UNDER APPLICATION OF PHOSPHATIDYLCHOLINE NANOCAPSULES IN COMPLEX TREATMENT OF ODONTOGENIC PHLEGMONS IN THE FLOOR OF THE MOUTH Avetikov D.S., Wu Viet Cuong, Lepskiy V.V., Lepskiy V.V.
Key words: odontogenic phlegmon, phosphatidylcholine nanocapsules, festering wound, cytological changes.
The development and imlpementation into clinical practice of highly effective multi-purpose medicines which might produce minimal side effects and act upon the different components in the pathogenesis of inflammation, as well as might reduce the conventional terms of the treatment is of particular interest in the complex treatment of patients with odontogenic phlegmons. Phosphatidylcholine "Lipin" in nanocapsules seems to be promising in this respect. This study was aimed to evaluate the dynamics of cytological changes in the festering wound when using the medication "Lipin" in the complex treatment of odontogenic abscesses of the floor of the mouth. Cytometric study was performed by the method of standard planes to determine the average number of unmodified erythrocytes, modified erythrocytes, unmodified neutrophils, altered neutrophil granulocytes, monocytes, lymphocytes, fibroblasts and epithelial cells in 10 fields of view.
УДК 616.31.17 - 0.08.1 - 0.8:615.27:615.356 Блозецький I.I.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНОГО ПАРОДОНТИТУ У ПАЩ6НТ1В З РЕВМАТО1ДНИМ АРТРИТОМ I ОСТЕОПОРОЗОМ
ДВНЗ "Терноптьський медичний ушверситет iM. 1.Я. Горбачевського МОЗ Украши", КЗ ТОР "Терноптьська ушверситетська л^арня", м. Тернопть
Мета. Вивчити взаемозв'язки м'ж перебiгом генерал'зованого пародонтиту (ГП) у хворих на ревмато'Удний артрит (РА) та остеопорозом (ОП). Методи досл'дження. Обстежено 56 хворих на РА, у яких визначали ступнь ГП i показники мнерально'У щiльностi к'ютково'У тканини (МЩКТ) методом двофотонно'У рентген'всько'У абсорбцюметр'и на денситометрi DPX-A фiрми «Lunar» (США). Результати. О^нка поширеностi ГП у пацiентiв з РА i3 рiзним ступенем остеодефциту св'дчила за в'рог'дну бтьшють обстежених з важким ГП (II i Ill ступеня) за умов супутшх остеопен'УУ та ос-теопорозу. Показано, що хворi з РА, як демонстрували ознаки здорового пародонту, мали нор-мальну МЩКТ. З iншого боку, серед пацiентiв з ГП i нормальною щльнстю к'ютково'У тканини у бльшостi був констатований ГП I ступеня (81,8 %), тодi як за умов II i Ill ступеня нормальна кюткова маса була у 9,2 % i 9,2 % в'дпов'дно. Висновки. Встановлено, що серед обстежених пацiентiв з РА 87,5% демонстрували явища ГП, причому з них I ступеня - 37,6 %, II ступеня -26,7 %, III ступеня - 23,2 %. Результати отриманих даних дозволяють зробити висновки щодо поширеностi ГП важкого ступеня серед пацiентiв з РА та супутн'ш ОП. Аналог'чним чином встановлено, що iз зменшенням МЩКТ за умов Ра погршуеться стан пародонту i наростае важксть ГП. Статистичнi досл'дження дали змогу пдтвердити, що хворi на РА з остеодефцитом демон-струють статистично значущий ризик розвитку ГП, який розвиваеться в даноУ когорти в 3,8 раз'т частше.
Ключовi слова: ревматоТдний артрит, генералiзований пародонтит, остеопежя, остеопороз.
Вступ
Хрошчне запалення е характерною рисою старшня i захворювань, шдукованих вком, в тому чи^ атеросклерозу, онколопчних захворювань i пародонтиту. В цьому ракурс на сучасно-му етап розвитку науки й розглядаються факто-ри ризику пародонтиту та шших хроычних запа-льних захворювань. Пародонтит та ^i пошире-н хрошчш запальн захворювання пов'язан з модифкуючими факторами Тх розвитку, такими як: куршня, психолопчний стрес i депреси, вжи-вання алкоголю, ожиршня, цукровий дiабет, ме-таболiчний синдром i ОП. Лопчно передбачити, що будь-як втручання, як нацтен на наведет фактори ризику, мають вагомий потен^ал для полтшення профтю ризику для пародонтиту, а також шших поширених хрошчних недуг [1, 2, 3,17].
Остеопежя та ОП - це стани, що характеризуются зниженням МЩКТ. ОП е захворюван-
ням, яке виникае в першу чергу у жшок, але також може стосуватися й чоловшв. Так, як ОП i захворювання пародонту е кютковими деструк-тивними захворюваннями, була висунута ппоте-за, що ОП може бути фактором ризику для про-гресування захворювань пародонту.
За останне десятил^тя з'явилося багато ро-б^, як передбачають можливу кореляцш мiж системним ОП i втратою кютковоТ' тканини альвеолярного вщростка при патологи пародонту [6, 7].
Точний мехаызм взаемозв'язку змш кюток скелета з переб^ом захворювань пародонту не-достатньо вивчений. Найчаспше висуваеться п-потеза, що трактуе знижену щтьнють кютковоТ' тканини альвеолярного паростка як фактор, що призводить до пщвищеноТ' резорбцп, викликаноТ' пародонтопатогенною флорою. Проте в даному випадку варто говорити про ре^онарж прояви ОП, осктьки запальн процеси в пародонт захо-
