CC BY
14
- СТАТТ* -
Стоматология
УДК [616.716+617.52]-003.98-08 Аветжов Д.С., Ставицький С.О.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПАТОГЕНЕТИЧНОГО Л1КУВАННЯ Г1ПЕРТРОФ1ЧНИХ РУБЦ1В ГОЛОВИ ТА ШИ1
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
Метою роботи було оптим{зувати патогенетичне лтування гтертроф{чних рубц{в голови та шиг на дооперацшному етат. Для реал{заци поставленог мети було обстежено та пролгковано ргзними методиками 36 пащент{в. Перша група становила 14 пащент{в, друга - 22 пащенти в{дпов{дно. Нами аргументовано виб{р препарат{в для патогенетичного лтування гтертроф{ч-них рубц{в голов{ та шиг на дооперацшному етат. Досягнуто достов{рне зменшення площ{ та щшьност{ гтертроф{чних рубц{в пор{вняно з традицшним методом лтування. Даний опис нового методу ттегральног оцтки рубцевог тканини. Таким чином, комплексне застосування внутршньорубцевих т'екцп антигтоксанту емоксетну в комбтаци з ультрафонофорезом гелю „Контрактубекс" заслуговуе впровадження в кл1н1чну практику для корекцп гтертроф{ч-них рубц{в голови та шиг на дооперацшному етат.
Ключов1 слова: ппертроф1чний рубець, емоксиглн, ппошя, ультрафонофорез, щшьнють, сп1ральна комп'ютерна томограф1я.
Робота е фрагментом науково-дослщних роб1т Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична сто-матолопчна академ1я» МОЗ УкраТни: «Оптим1зац1я консервативного та х1рурпчного лтування хворих, що мають дефекти та де-формацп тканин щелепно-лицевоТ дтянки», номер державно' реестрацп 0110и004629.
Вступ
Незважаючи на той факт, що велика ктькють методiв профiлактики та лiкування руб^в рiзно-го ^енезу давно вщом^ функцiональний та кос-метичний ефект залишаеться незадовiльним. Приблизно в 25 млн. людей у свт щорiчно ви-никають патологiчнi рубцi [1, 2, 5]. Бтьшють цих рубцевих змш шкiри викликають виражен есте-тичнi та функцiональнi порушення, що певною мiрою впливають на якють життя.
На основi проведеного аналiзу численних на-укових медичних джерел було встановлено, що единого погляду на етюлопю, патогенез, лтування та профтактику патологiчних руб^в нате-пер не iснуе.
Вивчаючи етiологiчнi та патогенетичнi аспек-ти утворення гiпертрофiчних рубцiв, ми подтвердили Тх полiетiологiчну природу. Нами було ви-значено та пщтверджено, що серед етiологiчних чинникiв високий вщсоток складають:
- вплив нейрон-гуморальноТ регуляцп, особливо гормонiв мрковоТ речовини наднирни-кiв [5];
- порушення внутршньокл^инного гомеоста-зу (дисрегуля^я мiж кератиноцитами та фн
бробластами) [1, 5];
- порушення процеав апоптозу [7];
- локалiзацiя вщносно зон ковзання та фкса-цп, розташування рубцевих тканин вiдносно лiнiй натягу Лангера [2];
- наявнють прихованоТ iнфекцiТ у ранi [1-3, 5].
На наш погляд, одним iз основних чинниш,
що регулюе механiзм розвитку гiпертрофiчних рубцiв, а саме контролюе процес колагеносин-тезу над колагенолiзисом, е мiсцева ппошя.
Кисневодефiцитний стан обумовлюе пповас-кулярна будова гiпертрофiчного рубця. Наявнi в товщi патологiчних рубцiв дрiбнi судинн компо-ненти регресують, Тх просвп" значно звужений та iнодi взагалi обтурований [8].
Вплив гiпоксiТ на структурнють бiомембран призводить до порушення активного функцюну-вання клiтин. Цей процес викликае неконтрольо-ваний (хаотичний) колагеносинтез, що е харак-терним для просторовоТ будови сполучноТ тканини гiпертрофiчних рубцiв. Саме цей процес колагеноутворення та синтезу мiжклiтинного ма-триксу визначае специфiчнiсть арх^ектошки сполучноТ тканини патологiчних рубцiв [8-10].
Вплив мюцевоТ гiпоксiТ на мехашзм розвитку патологiчних рубцiв голови та шиТ був пщтвер-
Том 11, Випуск 4(36) 5
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
джений нами шсля проведення гiстохiмiчних та iмуногiстохiмiчних методик забарвлення бюпта-^в штактноТ' шкiри, келоТдних та гiпертрофiчних рубцiв.
Мета дослiдження Оптимiзацiя патогенетичного лiкування гшер-трофiчних руб^в, що локалiзованi в дiлянках го-лови та шиТ на дооперацшному етапi.
Матерiали та методи дослщження У перiод iз 2007 по 2011рк на базi щелепно-лицевого вщдтення ПОКЛ iм. Склiфосовського та академiчноТ клiнiки пластично! i реконструктивной хiрургп голови та шиТ ВДНЗ УкраТни „УкраТн-ська медична стоматолопчна академiя" нами було обстежено та пролковано 36 пацieнтiв з п-пертрофiчними рубцями голови та шиТ.
Клiнiчнi спостереження фунтуються на порiв-няннi результатiв комплексного лкування хворих iз гiпертрофiчними рубцями шюри голови та шиТ iз використанням рiзних методiв консервативноТ корекцiТ, а саме - традицшний метод, який поля-гае у використаннi гормонотерапи з мiсцевим за-стосуванням протирубцевого гелю „Контракту-бекс" - 14 па^етчв та запропонованим нами методом, що включае в себе внутрiшньорубцевi iн'екцiТ антиоксиданту з вираженою антиппокса-нтною дiею емоксипiну в поеднанн з ультрафо-нофорезом вищезазначеного протирубцевого гелю - 22 па^енти.
Гель „Контрактубекс" використовувався двiчi на день зранку та на шч протягом 5 тижнiв. Для гормонотерапи нами використовувався гщрокор-тизону ацетат. ГлюкокортикоТдний гормон засто-совувався один раз на тиждень, ш'екцп прово-дилися безпосередньо в рубцеву тканину, не бн льше п'яти ш'екцш на курс лiкування. Разова доза вищезазначеного препарату не перевищува-ла 0,7 мл та визначалася шдивщуально в зале-жност вiд площi рубцевозмiнених тканин.
Для консервативноТ корекцп нами запропоно-ваний синтетичний антиоксидант емоксишн, iз кашляростаб^зуючим впливом та вираженою антигiпоксантною дiею. Внутрiшньорубцевi iн'екцiТ 1% розчину емоксипшу проводились двiчi на тиждень, по 7 ш'екцш на курс лкування. Разова доза введеного препарату шсля кожноТ ш'екцп поступово збтьшувалась.
Внутршньотканинне введення лiкарських за-собiв, що входять до складу „Контрактубекса" (гепарин, екстракт цибулi Серае та алантоТн) вводилося за допомогою медикаментозного уль-трафонофорезу, 3 рази на тиждень, сумарно до 10 вщвщувань.
В основы групи спостереження були вобран па^енти, якi на момент дослщження не мали су-путшх захворювань. При необхiдностi Тх консу-льтували лiкарi iнших спецiальностей.
Пщ час проведення даного дослiдження обов'язково враховувалась локалiзацiя рубцевоТ тканини в топографоанатомiчних дiлянках голо-
ви та шиТ. Частiше за все зверталися за допомогою XBopi з гiпертрофiчними рубцями, якi були локалiзованi у виличнiй (5 осiб), привушно-жувальнiй (5 осiб), щiчнiй (4 особи), скроневш (4 особи) та в дтянках бокових трикутникiв шиТ (4 особи).
Це, на наш погляд, викликано вщношенням вказаних дiлянок до зон фксацп та локалiзацiТ зазначених анатомiчних зон на вiдкритих дтянках обличчя.
З метою визначення глибини залягання, зов-шшнього та внутршнього об'ему, щiльностi рубцевоТ тканини нами використовувалась сшраль-на комп'ютерна томографiя. Аналiз даних про-водився на пiдставi рiзниць щтьностей. Щть-нiсть (коефiцieнт абсорбцп) розраховувалась в одиницях Хаунсфильда (HU).
Для об'ективноТ оцiнки зменшення площi зов-нiшнього об'екту рубцевоТ тканини на рiзних ета-пах консервативноТ корекцп нами було застосо-вано плашметричне дослiдження. На рубець на-кладали стерильний лист целофану, на якому намiчалися точки, що вщповщали довжин та ширинi рубця.
Отриманi дат оброблялися методом варiа-цiйноТ статистики. Для досягнення вищевказано-го складали варiацiйнi ряди, враховуючи серед-ню арифметичну (М), середне квадратичне вщ-хилення, середне квадратичноТ помилки (m), критерiй вiрогiдностi (t). За допомогою таблиць Стьюдента за критерiем вiрогiдностi з урахуван-ням числа ступешв волi визначали вiрогiднiсть вiдмiностi ознак (р). Вщмшносп вважались за вн рогiднi при р<0,05. Всi перерахован параметри та критерiТ визначались iз використанням елект-ронноТ таблицi Excel i пакету програм Microsoft Excel.
Результати дослщження
Клiнiчнi та паракл^чы обстеження надали можливiсть визначити, що найбтьш часто вiд патологiчних руб^в страждають та частiше зве-ртаються за квалiфiкованою медичною допомогою особи молодого вку вiд 17 до 25 рош (51,4%), а (29,7%) складають особи вiком вщ 26 до 35 рокiв.
За гендерним розподтом кiлькiсть жшок була 23 особи, чоловки 13 оаб. Звертае на себе ува-гу те, що в уах основних групах дослщження за-гальна кшьмсть жшок переважала чоловiкiв.
Враховуючи той факт, що вибiрка дослщжен-ня проводилась випадково, можна зробити ви-сновок, що це пояснюеться притаманним жшочш стат високим естетичним вимогам щодо вигляду свого обличчя та зовшшносп взагалк
Особливостi клiнiчноТ картини патолопчних рубцiв характеризувалися зменшенням площi рубцевозмiнених тканин. Порiвнюючи показники плаыметричного дослiдження в обох групах спостереження до оперативного втручання, слщ за-значити, що вони не мали достовiрноТ рiзницi, але ч^ко простежувалася тенденцiя до змен-
шення площi рубцевих масивiв у пацiентiв, що отримували запропоноване лкування (рис. 1). 50-
см2
40 30 20 10 0
ги
□ До лiкування
□ Пюля лiкування
Запропоноване лiкування
Традицiйне лiкування
Рис. 1. Графiчне вiдображення зменшення площ/ Значно зменшувалась загальна площа ппер-трофiчних руб^в у пацiентiв, що отримували внутрiшньорубцевi iн'екцiТ емоксипiну та ульт-рафонофорез гелю „Контрактубекс", а саме на 26,7% (для порiвняння загальна площа ппер-трофiчних рубцiв у па^етчв, що лiкувалися тра-дицiйним методом, зменшилась на 15,2%).
Аналiз л^ературних джерел дозволив нам вн докремити ряд невиршених питань дiагностики та лкування патологiчних рубцiв, якi й визнача-ли одне з завдань наукового дослщження - пщ-вищення ефективност диференцiйноТ дiагности-ки рубцевих змш шфи на дооперацiйному еташ.
Як пiдтвердження вищенаведених даних, нами було застосовано сшральну комп'ютерну то-мографiю для вiзуалiзацiТ глибини залягання ру-бцевозмiнених тканин. Коефiцiент абсорбцп при
гiпертрофiчних рубщв пюля рiзних методик лкування.
проведены дослщження вщображався в одини-цях Хаунсфшьда (Ни).
Так середне значення щшьносп нелiкованого гiпертрофiчного рубця становило 47±2,38 од. Ни, тодi як щшьнють штактноТ шкiри варiювала в межах 20-22 од. Ни. На наш погляд, визначення рiзницi щiльностей мiж рiзними типами рубцевоТ тканини е важливим для оптимiзацiТ диферен-цшноТ дiагностики та пiдбору методiв хiрургiчноТ корекцп.
Аналiзуючи показники щiльностi гiпертрофiч-них рубцiв на рiзних етапах медикаментозного лкування, можна зробити висновок, що вони знижуються в уах без винятку групах дослн дження порiвняно з нелiкованими рубцями (рис. 2).
HU
50 40 30 20 10 0
□ До лтування
□ Пiсля лiкування
Запропоноване лтування
Традицiйне лiкування
Рис. 2. Графiчне вiдображення щтьно^ г'те1
Однак, слщ зазначити, що в груш па^ен^в, що отримували запропоноване лкування, елас-тичнiсть рубцевоТ тканини була значно бтьшою. Середне значення щшьносп гiпертрофiчних ру-бцiв у хворих 1-Т групи спостереження, станови-ла 32,1±1,85 од.Ни, щшьнють гiпертрофiчних рубцiв у пацiентiв 2-Т групи була 38,7±1,91 од.Ни. Денситометричнi показники нелiкованого гiпертрофiчного рубця варшвали в межах 47,6±2,38 од.Ни в першiй групi спостереження та 46,9±2,34 од.Ни в другiй груш па^етчв вщпо-вiдно. Слiд пщкреслити, що вивчення цих показ-ниш рубцевозмiнених тканин рiзних типiв пюля проведення медикаментозноТ корекцп дае мож-
фiчних рубцов пюля рiзних методик лкування. ливють комплексно пiдiйти до ршення проблеми пiдбору методiв хiрургiчноТ корекцп та визначення ТТ доцiльностi взагалi.
Таким чином, даний метод дiагностичноТ вн зуалiзацiТ дозволяе, у визначнш мiрi, прогнозу-вати та попереджувати появу патологiчних руб-цiв пiсля комплексного лiкування.
Висновки
Таким чином, на пiдставi аналiзу клiнiчних дослiджень, а саме динамки суб'ективних змш, плаыметричного дослiдження, денситометрич-них показникiв гiпертрофiчних рубцiв нами було доведено ефективнють комплексного застосу-вання емоксипiну та ультразвуку гелю „Контрак-
том 11, Випуск 4(36) 7
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
тубекс" у комплексному лкуванш патолопчних руб^в голови та шиТ на дооперацшному етапi.
Використання спiральноТ комп'ютерноТ томо-графiТ iз системним застосуванням методу штег-ральноТ оцiнки для комплексно! дiагностики типу рубцевих тканин, визначенням прихованого вну-трiшнього об'ему i площi патологiчного рубця, чн ткостi його меж та контурiв дозволяе в оптимальному варiантi диференцiйовано визначити до-цiльнiсть застосування хiрургiчноТ корекцiТ в кожному конкретному випадку.
Перспективи подальших розробок
Направлен на визначення оптимального способу хiрургiчноТ корекцiТ гiпертрофiчних руб-^в пiсля застосування внутрiшньорубцевих iн'екцiй емоксишну в комбiнацiТ з ультрафоно-форезом гелю «Контрактубекс».
Лiтература
1. Озерская О.С. Рубцы кожи и их дерматологическая коррекция / О.С. Озерская. - СПб. : Искусство России, 2007. - 224 с.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИХ РУБЦОВ ГОЛОВЫ И ШЕИ Аветиков Д.С., Ставицкий С.А.
Ключевые слова: гипертрофический рубец, эмоксипин, гипоксия, ультрафонофорез, плотность, спиральная компьютерная томография.
Целью настоящего исследования являлось усовершенствование патогенетического лечения гипертрофических рубцов головы и шеи. Для осуществления установленной цели нами были обследованы и пролечены 36 пациентов. Первая группа - 14 пациентов, вторая - 22 пациента соответственно. Нами аргументирован выбор препаратов для патогенетического лечения гипертрофических рубцов головы и шеи на дооперационном этапе. Достигнуто уменьшение площади и плотности гипертрофических рубцов сравнительно с традиционным методом консервативного лечения. Дано описание нового метода интегральной оценки рубцовой ткани. Таким образом, комбинированное использование эмоксипина в комплексе с ультрафонофорезом геля «Контрактубекс» может с успехом использоваться в клинической практике хирургического стационара для коррекции гипертрофических рубцов головы и шеи в предоперационном периоде.
Summary
OPTIMIZATION OF PATHOGENETIC TREATMENT FOR HYPERTROPHIC SCARS OF HEAD AND NECK Avetikov D.S., Stavytskiy S.A.
Key words: hypertrophic scars, emoxipin, hypoxemia, density, spiral computer tomography.
The purpose of the research was to improve pathogenetic treatment for hypertrophic scars of the head and neck. To accomplish the purpose we investigated and treated 36 patients. The first group included 14 patients, while the second one - 22 patients. Authors gave ground for the choice of medicines for pathogenetic treatment of head and neck hypertrophic scars during presurgical stage. This allowed us to reach the reduction of the area and density of hypertrophic scars compared with conventional therapeutic methods. This paper also presents the description of a new method of integral estimation for scar tissue. Thus, combined application of emoxipin and gel "Contractubex" seems to be promising in clinical practice for correction of hypertrophic scars of head and neck in the preoperative period.
2. Резникова А.Е. Клинико-морфологические особенности лечения, профилактики рубцов лица и шеи у детей : автореф. ...к.мед.н. : спец. 14.00.27 "Хирургия" / Резникова А.Е. - М., 1999. - 26 с.
3. Болховитинова Л.А. Келоидные рубцы / Л.А. Болховитинова, М.Н. Павлова. - М. : Медицина, 1977. - 134 с.
4. Белоусов А.Е. Рубцы и их коррекция / Белоусов А.Е. - СПб., Командор-SPB, 2005. - 128 с.
5. Мишалов В.Г. Проблемы диагностики и лечения патололичес-ких рубцов / В.Г. Мишалов, В.В.Храпач, И.А.Назаренко [и др.] // Хирургия Украины. - 2008. - № 4 (28). - С.109-114.
6. Alster T.S. Gypertrophic scars and Keloids: etiology and management / T.S. Alster, E.L. Tanzi // Am. J. Clin. Dermat. - 2003. - №4. - P.235-243.
7. Puzey G. The use of pressure garment on hypertrophic scars / G.J.Puzey // Tissue Viability. - 2002. - V.12. - P.11-15.
8. Gargani A. Topical tamoxifen therapy in hypertrophic scars or keloid in burns / A.Gargani, M.Warde, F.Furtado [et al.] // Arch Dermatol Res. - 2009. - V.7. - P.1230-1280.
9. Anzarut A. The effectiveness of pressure garment therapy for the prevention of scar / A. Anzarut // J plast Reconstr Aesthet Surg. -2008. - V. 33(5). - P.578-586.
10. Kaweski M. Laser in the treatment of hypertrophic burn scars / M. Kaweski, T.Bernard-Wisniewska, S. Sakiel, [et al.] // Wound J. -2008. - V. 5(1). - P.87-97.
