3. Л1СОВ1 ЛАНДШАФТ!!: СОЩАЛЬШ, ЕКОЛОГ1ЧН1 ТА РЕКРЕАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ
УДК 504.05:712.2 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льет
ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ПОРУШЕНЬ НАСАДЖЕНЬ КОМПЛЕКСНИХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Наведено та охарактеризовано основш природнi та антропогенш причини по-рушень та дигресш насаджень комплексних зелених зон урбашзованих територiй. Висвiтлено основнi змши в паркових i лiсопаркових насадженнях внаслiдок ди нега-тивних природних i антропогенних чинникiв. Встановлено основш негативш еколо-гiчнi, економiчнi та сощальш наслiдки порушень на стан зелених зон урбашзованих екосистем.
Ключовг слова: урбашзоваш екосистеми, порушення комплексних зелених зон, парковi та лiсопарковi насадження.
Сьогодш надзвичайно актуальними стають дослщження урбашзова-них екосистем, складних антропогенних утворень !з сильно змшеними компонентами природного ландшафту [1-5]. Створення комплексних зелених зон 1 формування бюлопчно стшких 1 стабшьних паркових 1 люопаркових насаджень в урбоекосистемах повинш враховувати причини 1 наслщки природних порушень як 1 Грунтового покриву, так 1 рослинного вкриття.
Причинами порушень насаджень зелених зон урбашзованих територш е комплекс негативно! ди р1зномаштних природних 1 антропогенних чинни-юв, яю у взаемодп посилюють дш кожного зокрема та загалом призводять до ландшафтно!, фггоценотично! та таксоном1чно! деградацп зелених зон урбашзованих екосистем, особливо паркових та люопаркових насаджень [6, 7].
Основними природними причинами порушень зелених зон урбашзованих екосистем, яю особливо штенсивно проявляються внаслщок негативно! ди антропогенних вплив1в, е: швази ентомошюдниюв та ешфгготп збуд-ниюв ф1тохвороб, ероз1я та ущшьнення Грунтового покриву, змша мжрокш-матичних умов, несприятлив1 природш явища та стихи (рис.). Протягом ос-таншх десятилпъ, внаслщок недостатнього фшансування заход1в !з тдтрим-ки надежного саштарного стану паркових ! люопаркових насаджень, вщбу-ваеться значне ураження насаджень р1зномаштними ф1тохворобами та енто-мошкздниками, серед яких особливо помггаими е ураження дерев омелою бь лою, плодовими тшами трутовиюв, цитороспорозом тощо [1, 7, 8].
Значш рекреацшш навантаження, що супроводжуються витоптуван-ням трав'яного вкриття та ущшьненням верхнього шару Грунту, внаслщок проливних дощ1в, зумовлюють посилення штенсивносп ди площинних ! яружних ерозшних процешв на схилах та призводять до безпосередньо! втра-ти бюлопчно! активносп та продуктивносп Грунтового покриву [9, 10].
Формування несприятливих мжрокшматичних умов та гiдрологiчного режиму внаслщок значного замощення мiських територш та утворень "остро-вiв тепла" призводить до зниження середньорiчного радiального приросту та вiтальностi деревно-чагарниково! рослинносл, особливо рядових та алейних насаджень [1, 7, 11].
економ1чн1
> етф1тоти збудниюв ф1тохвороб
• швази ентомошьадншав
■ ероз1я та ущшьнення грунтового покриву
■ змша мкроюпматичних умов [ пдролопчного режиму
• природш стихи та несприятлив1 природш явища
■ вщсутнють надежного господарського догляду та упорядкування
■ рекреацшш навантаження та дигресп зелених зон
■ забруднення пов1тря та Грунтового покриву вилучення земель для
■ потреб житлового та промислового буд1вництва
сощальш *
■ недосконалють законодавчо'1 бази
• порушена норм [ правил сощальних стандарте
■ недостатне фшансове забезпечення заход1в ¡з утримання зелених зон
• низький р1вень еколопчно! культури мюького населения
Рис. Причини порушень насаджень комплексних зелених зон урбашзованих екосистем
Природш стихи та несприятливi природш явища (сильш вггри, про-ливнi дощi, шзш веснянi та раннi осiннi заморозки) призводять до мехатч-них пошкоджень деревно! рослинностi, а iнколи i до вiтровалiв i буреломiв, що надалi позначиться на санiтарному стат та естетичнiй рекреацiйнiй при-вабливост зелених насаджень мiських територiй [1, 7, 8].
Основними економiчними антропогенними причинами порушень та деградаци зелених насаджень урбашзованих екосистем е: вiдсутнiсть належ-ного господарського догляду за парковими i лiсопарковими фiтоценозами та !х упорядкування, значнi рекреацiйнi навантаження, забруднення повiтряного середовища та Грунтового покриву, вилучення земель паркових i люопарко-вих зон для потреб житлового i навiть промислового будiвництва.
Неналежний догляд за насадженнями комплексних зелених зон призводить до зменшення видового бiорiзноманiття, деградаци фггоценотичного покриву, змiни складу порiд та втрати естетично! цiнностi паркових лан-дшафтiв. Так, внаслiдок вiдсутностi господарсько! дiяльностi в паркових на-садженнях урбашзованих екосистем вщбуваеться: замiщення головних еди-фiкаторних деревних порiд на субедифжаторш; безконтрольне поновлення деревних порщ та загущення насаджень; активний рют та природне поновлення чагарниково! рослинностi, формування сегетальних та рудеральних фь тоценозiв, збiльшення участi швазшних видiв у формуваннi трав'яного вкрит-тя [1, 6- 8, 12-14].
Яюсний стан комплексних зелених зон урбашзованих територш та ви-конання ними середовище твiрних i захисних функцiй значною мiрою також залежить i вщ ступеня антропогенного навантаження. Негативний вплив рек-реацшно! дiяльностi насамперед проявляеться через якiсне погiршення стану паркових i лiсопаркових насаджень, порушення бюгеоценотичних зв'язюв, змiни фiзико-хiмiчних властивостей Грунтового покриву, втрати естетично! цiнностi насаджень та призводить до рекреацшних дигресш зелених насаджень урбанiзованих екосистем [1, 6- 9, 14].
Збшьшення площ урбанiзованих екосистем, iнтенсивний розвиток промисловосп та збiльшення кiлькостi автотранспорту протягом останшх де-сятилпъ, призводить до значного забруднення атмосферного повиря та Грунтового покриву мют рiзними шкiдливими хiмiчними речовинами: твердими, рщкими i газоподiбними вiдходами промисловосп, викидами автотранспорту, органiчними выходами, важкими металами, продуктами згорання палива тощо [1, 6, 7, 11].
В останш роки намггались закономiрнi тенденцп щодо загального зменшення викидiв забруднювальних речовин в атмосферне повиря мiст Карпатського регiону кра!ни стацiонарними джерелами забруднення. Так, зокрема, у 2011 р. викиди шюдливих речовин в атмосферне повиря м. Львова зменшилось, порiвняно з 1995 р. в 3,2 раза, м. 1вано-Франювська - в 6,8 раза, м. Чершвщ - в 2,2 раза. Натомють, викиди шюдливих речовин в атмосферне повпря автомобшьним транспортом щорiчно поступово збiльшуються [15, 16]. Техногенне забруднення атмосферного повпря та Грунту негативно впливае на впальнють рослинносп урбашзованих екосистем та проявляеться в зниженш продуктивносп зелених насаджень та стшкосл до протидп роз-витку фiтохвороб та пошкоджень ентомошюдниками [1, 7, 8, 11].
Вилучення земель паркових та люопаркових зон для потреб житлово-го та промислового будiвництва (переважно споруди готельно-рестораннного типу та офюш центри) призводить до зменшення площ комплексних зелених насаджень урбашзованих екосистем i створюе необхщшсть пошуку додатко-вих кошпв для формування нових паркових чи люопаркових територiй, що е складним та дорогим процесом.
Прикладом використання земель паркових зон для будiвництва елгт-ного житла е ухвали Львiвськоl мюько! ради щодо вщведення дiлянки та створення кварталу житлово! забудови на територп регюнального ландшафтного парку "Знесiння", що призведе до зменшення його площi та використання земель в не рекреацшних цшях.
Будiвництво нового ресторанного комплексу на територп найстаршо-го парку Львова - Стрийського парку та встановлення навколо нього трьох лигах майданчиюв з огорожею, на як немае договору оренди земл^ е вщвер-тим захопленням земель пам'ятки садово-паркового мистецтва нацюнального значення. Зменшення площ зелених зон урбашзованих екосистем та пору-шень !х цiлiсностi спричиняе також i комплекс соцiальних причин, серед яких насамперед е: недосконалють законодавчо! бази, порушення норм i правил со-цiальних стандартiв, недостатне фiнансове забезпечення заходiв iз належного
утримання зелених зон та створення газонних i квгткових композицш, низь-кий pÎBem npaBOBOï та екологiчноï культури мешканщв та гостей mîct.
Недосконалiсть законодавства, вщсутшсть у багатьох мiстах вщповь дального виконавчого органу за яюсть та загальний стан комплексноï зеленоï зони мюта, а також не винесення земельних меж парюв та люопарюв у натуру, створюють сприятливi умови самовiльного використання земель паркових та люопаркових насаджень окремими громадянами для житловоï забудо-ви та вирощування сiльськогосподарськоï продукцп.
Недостатне фiнансування заходiв iз утримання та упорядкування зелених зон урбашзованих екосистем, не забезпеченють необхвдним садивним матерiалом i скорочення посад майстрiв-озеленювачiв та садiвникiв в шже-нерних господарствах мiст, призводить до не виконання зпдно з технолопч-ними нормами необхiдних господарських робгт i спричиняе поступову дегра-дащю насаджень загального користування та попршення ïх естетичного i са-штарного стану.
Низький рiвень екологiчноï культури населення також е вагомою причиною порушень паркових та люопаркових екосистем. Так, заïзд автотранспорту в примюью лiси, самовiльне облаштування мiсць рекреацiйного вщ-починку, забруднення люопаркових та паркових масивiв побутовим смгттям, створення мiсць несанкцiонованих смитезвалищ, призводить до ущiльнення Грунтового покриву, мехашчних пошкоджень деревноï рослинностi, витопту-вання трав'яного вкриття, що в сукупност знижуе рекреацiйну привабливiсть зелених зон урбашзованих територш. Процеси порушення функцюнування комплексних зелених зон урбашзованих екосистем, породжеш рiзними причинами, призводять до негативних еколопчних, економiчних та соцiальних наслiдкiв, основними серед яких е:
• змша видового складу та структуры фгтоценозу, збшьшення участi в них се-гетальних та рудеральних видш;
• змша фiзико-механiчних властивостей Грунтового покриву, збшьшення гус-тини, зменшення пористостi та поживних речовин;
• ослаблення вгтальносл та продуктивностi насаджень;
• зменшення ршня бiологiчного рiзноманiття;
• зниження рекреацшно1 та естетично1 привабливостi;
• ослаблення середовища твiрних та захисних функцш;
• збiльшення витрат на утримання, догляд, впорядкування та вдаовлення зе-лених зон;
• виникнення конфлiктiв у сферi шдпорядкування та користування зеленими насадженнями урбанiзованих територiй.
В останш роки, намiтились тенденцiï щодо шдвищення рiвня озеле-нення мiст, покращення санiтарного стану та естетичного вигляду паркових i лiсопаркових насаджень, збшьшення фшансування заходiв iз догляду та утримання комплексних зелених зон урбашзованих екосистем. Особливо це простежуеться через створення нових насаджень, формування естетично цш-них i продуктивних фiтоценозiв, влаштування яюсних газонiв та оформлення квiткових композицiй вздовж вулиць i на площах мiст.
Висновки. Причинами порушень структури та динамжи розвитку на-саджень зелених зон урбашзованих територiй е комплекс негативно! до рiзно-манiтних природних i антропогенних чинниюв, якi у взаемодп посилюють дiю кожного зокрема та загалом призводять до зниження вiтальностi, змши видового складу та структури паркових i лiсопаркових насаджень урбоекосистем.
Основними природними причинами порушень i деградацп комплек-сних зелених зон мют, якi iнтенсивно проявляються внаслщок накладаннi негативно! ди антропогенних чинниюв, е: швазп ентомошкiдникiв та етфгташ збудникiв фiтохвороб, ерозiя та ущшьнення Грунтового покриву, змiна мж-роклiматичних умов та гiдрологiчного режиму, несприятливi природнi явища та стихи.
Основними антропогенними причинами порушень i деградацп зелених насаджень урбашзованих екосистем е: недосконалють законодавчо! бази, низький рiвень еколопчно! культури мешканщв, рекреацiйнi навантаження, забрудненiсть довкiлля, вщсутнють належного догляду та недостатне фшан-сування заходiв iз утримання i вiдновлення зелених зон.
Незаконне вилучення земель паркових та лiсопаркових зон для потреб будiвництва елiтного житла, споруд готельно-ресторанного шдприемництва та офюних ценгрiв призводить до зменшення площ комплексних зелених насаджень урбашзованих екосистем i створюе необхiднiсть пошуку додаткових територiй та коштiв для формування нових зелених насаджень.
Порушення у функцюнуванш та розвитковi комплексних зелених зон урбашзованих екосистем, викликаш природними та антропогенними причинами, призводять до негативних еколопчних, економiчних та сощальних нас-лiдкiв, основними серед яких е: змша динашки розвитку та структури насаджень, зменшення рiвня бiологiчного рiзноманiття, зниження рекреацшно! i естетично! привабливостi, ослаблення середовище твiрних i захисних фун-кцiй та вiтальностi насаджень, збшьшення витрат на утримання, догляд i вщ-новлення зелених зон, виникнення конфлжпв у сферi володiння та користу-вання територiями насаджень комплексних зелених зон мют.
Тенденцп щодо збiльшення фiнансування заходiв iз догляду та утримання комплексних зелених зон, шдвищення рiвня озеленення мют, покра-щення санiтарного стану та естетичного вигляду паркових i люопаркових насаджень сприяють збiльшенню площ зелених насаджень та оздоровленню довюлля урбанiзованих екосистем.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Урбоеколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт, 1999. - 359 с.
2. Голубець М.А. Мюто як еколопчна 1 сощальна проблема / М.А. Голубець // Вюник АН УРСР. - 1989. - № 12. - С. 47-58.
3. Кучерявий В.П. Фгшмелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свп" 2003. -
540 с.
4. Голубець М.А. Методолопчш критери урбоекологи та фгшмелюраци мюького сере-довища / М.А. Голубець // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Пробле-ми урбоекологи та фгшмелюраци. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 13-15.
5. Русанова 1.В. Ландшафтно-еколопчш передумови формування мюького середовища / 1.В. Русанова, Г.М. Шульга // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Проб-
леми урбоекологп та фгтомелюрацп. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - C. 220223.
6. Геник Я.В. Чинники трансформацшних процеав у насадженнях комплексних зелених зон урбашзованих екосистем / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2013. - Вип. 23.2. - C. 113-118.
7. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. - Ч. II. Фитомелиора-ция / В.А. Кучерявый. - М. : НТ "Информация", 1991. - 288 с.
8. Дудин Р.Б. Ф™ценотична структура старовинних парюв та шляхи !! регулювання (на прикладi парюв Заходу Укра!ни) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 / Р.Б. Дудин / НЛТУ Укра!ни. - Львiв, 2009. - 20 с.
9. Геник Я.В. Грунтовий покрив парку "Високий Замок" та заходи з його охорони i тд-вищення продуктивной / Я.В. Геник, А.П. Дида, С.Б. Марутяк та ш. // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна архитектура в контекст сталого розвитку. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12. - C. 153-157.
10. Скробала В.М. Вплив фгтоценотично! структури мюьких насаджень на гщролопч-ний режим та сповшьнення ерозiйних процесiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 / В.М. Скробала / УкрДЛТУ. - Львiв, 1996. - 23 с.
11. Геник Я.В. Нагромадження важких металiв у Грунтах та фггомас комплексно! зелено! зони мюта Львова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 / Я.В. Геник. - Львiв : Вид-во "Навч.-виробн. майст. Львiв. потграф. техн." - 1994. - 23 с
12. Геник Я.В. Склад та структура флори газошв парюв Львова / Я.В. Геник, С.Б. Марутяк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. -2012. - Вип. 22.4. - C. 28-33.
13. Марутяк С.Б. Еколого-фгтоценотичш особливост газошв Львiвщини / С.Б. Марутяк // Пращ Наукового товариства iм. Шевченка. - Сер.: Еколопчний зб. Еколопчш проблеми природокористування та бiорiзноманiття Львiвщини. - Львiв : ДВЦ НТШ. - 2001. - Т. VII. -C. 273-281.
14. 1мшенецька Н.А. Загальш тенденци розвитку паркових фггоценозив / Н.А. 1мшенець-ка // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Мюьга сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - C. 338-342.
15. Укра!на у цифрах у 2011 рощ: корот. стат. довщ / Державна служба статистики Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 252 с.
16. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2011 рж / Державна служба статистики Укра!ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 560 с.
Генык Я.В. Причины и последствия нарушений насаждений комплексных зеленых зон урбанизированных территорий
Приведены и охарактеризованы основные природные и антропогенные причины нарушений и дигрессий насаждений комплексных зеленых зон урбанизированных территорий. Освещены основные изменения в парковых и лесопарковых насаждениях в результате воздействия негативных природных и антропогенных факторов. Установлены основные негативные экологические, экономические и социальные последствия нарушений на состояние зеленых зон урбанизированных экосистем.
Ключевые слова: урбанизированные экосистемы, нарушение комплексных зеленых зон, парковые и лесопарковые насаждения.
Henyk Ya. V. Reasons and results of damages of plantations in complex zones of urbanized territories
Main natural and anthropogenic reasons for damages and digressions of plantations in complex green zones of urbanized territories are listed and characterized. Basic changes in park and forest plantations as result of negative natural and anthropogenic factors are highlighted. Main negative ecological, economic and social results of damages on the state of green zones in urbanized ecosystems are determined.
Keywords: urbanized ecosystems, damages of complex green zones, park and forest plantations.