CC BY
38
УДК 316.422:172.342.7
Куцепал С. В., доктор фшософських наук, професор
ТРАНСФОРМАЦП СОЦ1АЛЬНО1 СИСТЕМИ В СВ1ТОГЛЯДН1Й ПАРАДИГМ1 СУЧАСНОСТ1: РИЗИКИ ТА НЕБЕЗПЕКИ
У статт1 анал1зуються сощальм трансформацпХХ1 ст., викликан глобал1за-ц1ею, ¡нформатизащею та запровадженням глобальног неол1беральног модел1 еко-ном1ки. Розглядаються феномени прекарних сощальних практик, прекар1ату, наголо-шуеться на небезпечност1 поширення прекарних життевих стратегш для сучасно-го украгнського сустльства. Аргументовано, що проблема прекарност1 актуальна для системи життед1яльност1 сучасного сощуму, впливае на сощальт ¡нститути та процеси соцгальног динамти.
Ключовi слова: сощум, сощальш практики, св1тогляд, прекар1ат, прекармсть, сощальш трансформацИ.
Актуальтсть проблема. Глобалiзацiйнi трансформацп сучасносп, що мають безпосереднш та опосередкований вплив на юнування сощуму, детер-мiнували низку сощальних, економiчних та пол^ичних змш. Актуалiзувався цший ряд сощальних феномешв i процеав, роль яких у функщонуванш сощуму ще недостатньо вивчена та визначена. Виникають новi обставини, що змушують людину переглядати сво'1 найбiльш базовi прiоритети, шукати пояснення того, що ранiше було очевидним та сприймалося як дашсть. Актуальною стае проблема глобального м^ацшного перерозподшу людського потенцiалу, яка стосуеться як розвинених краш, так i тих, якi перетворюють-ся на «постачальниюв» мiгрантiв, особливо трудових м^рантсв. Наслiдком вищезазначених причин постають змiни у трудових практиках, репрезенто-ванi такими явищами, як прекаршсть та мiграцiя, якi впливають не лише на сощальну сферу, а й на пол^ичну систему будь-яко'1 сучасно'1 держави.
Аналiз джерел i публЫацш. Оскiльки дослiдження сощально'1' системи мае значну iсторiю та велию евристичнi здобутки, не варто у рамках невели-ко'1' науково'1' розвщки зупинятися на аналiзi означеного сощального сегменту у науковiй лiтературi. Значно важлившими, на наш погляд, видаються роз-вiдки, присвяченi такому рiзновиду сучасних соцiальних практик, як прекаршсть та прекарiат. Засадничим дослщженням у цiй царинi вважаеться робота англшського соцiолога та економiста Гая Стендшга «Прекарiат: новий небез-печний клас», опублiкована у 2011 р. [1]. Сощальний аналiз поняття прека-
© Куцепал С. В., 2017
71
рiат знаходимо у працях А. Амелшо! Е. Андреол^ К. Ауйтена, З. Баумана, У Бека, П. Бурдье, Дж. Ганца, Д. Делла Порти, Ф. 1ззат^ Р. Кастеля, Ч. Б. Кво-на, Р. Ламберта, К. М. Лейн, Б. Лтк-Брборич, Дж. П. Мерф^ Р. Мшкман, Р. Мюнка, А. Нерггарда, Е. Отта, С. К. Свщер, К.-У. Сьерупа, К. Ховарт та ш. [2-22]. Незважаючи на досить скромне висв^лення дано'1 проблематики у в^-чизняному дискурс^ зазначимо смiливу та щкаву кандидатську дисертацiю О. О. Гончаровой.' «Прекарш практики молодi в умовах трансформацп укра'ш-ського суспшьства» [23], захищену у вереснi 2017 р., де дослщжуються особ-ливостi поширення прекарних життевих стратегiй у сощальних практиках укра'1нсько'1 молодi та пропонуються можливi шляхи мiшмiзащi дп таких стратегш на тлi вiтчизняних сощальних трансформащй.
Мета статт1 - проаналiзувати вплив глобалiзацiйних процесiв на трансформацп сощальних практик на прикладi феномену прекарносп.
Виклад основного матерiалу. Трансформацшш процеси в суспiльствi передбачають заперечення вагомих елементiв минулого i подолання 1х, ви-сунення нових цiлей та iдеалiв, визначення способiв та засобiв просування до них [24, с. 978]. Iсторiя становлення незалежно'1' укра'шсько'].' держави ха-рактеризуеться численними випробуваннями та трагедiями, генеза укра'шсько'].' державностi - процес нелшшний, непередбачуваний i, вiдповiдно, майже непрогнозований. Непостшшсть, тимчасовiсть, швидкоплиннiсть речей i по-дiй вимагае вiд людини здатностi своечасно та адекватно реагувати на роз-ма'1'ття змiн сощосфери, що постiйно трансформуеться, адже сощальна пло-щина вiдображае характер зв'язюв iндивiдiв i груп у системi управлiння суспiльством та економiкою [25, с. 427]. Наслщком цього можна вважати «хрошчну» нестабiльнiсть в^чизняно'].' сощально'1' системи, «приречешсть» значно'1' частини населення держави на юнування «на межЬ>, коли доводиться балансувати мiж «тим, що погано» i «тим, що ще гiрше» [26, с. 141]. Значна частина населення мешкае в мютах, i саме сучасне мюто стае першочерговим мiсцем людсько'1' вщчуженосп, аномп, расових та нацiональних конфлш^в, злочинностi та насилля, безумства. Наслщком цього стае ситуащя св^огляд-ного розлому, коли людина нездатна вибудувати стабшьну систему цiнностей та життевих установок i 11 життя перетворюеться на дискретнiсть. Як зауважуе З. Бауман, в сучасному суспiльствi мобшьшсть перетворюеться на мегащн-нiсть, тому особливо некомфортно почувають себе люди старшого поколшня, «продукти соцiалiстичного режиму», вони не здатш до швидких змiн i не хочуть цих змш, як наслiдок виникае ментальний розрив мiж поколiннями. Якщо класична теорiя сощально'].' стратифшацп подiляла людей на прошарки вертикально [27, с. 109-110], то зараз прюритет надаеться горизонтальнш диференщацп iндивiдiв, якi перетворюються або на «iнсайдерiв», або на
«аутсайдерiв». Вщповщно, короткi промiжки тимчасово'1 стабiльностi сприй-маються з недовiрою та пересторогою.
Укра'нська держава зараз знаходиться в нестабшьному станi, прагнучи здшснити перехiд вiд об'екта геопол^ики до И суб'екта, вiдмовитись вщ командно!' економiки на користь ринково'!. Частина населення Укра'ни вияви-лася неготовою усвщомити масштаб соцiально-полiтичних та економiчних трансформацiй та не змогла знайти свого мюця в суспшьсга, що трансфор-муеться, зберегти набут у попереднiй перiод позитивнi риси сощально-еко-номiчних вiдносин. Як наслщок - спостерiгаеться тенденцiя до поступового зменшення економiчно активно!' частини населення. Це створюе таю проб-леми, як: висою обсяги прихованого безроб^я, постiйна депопуляцiя та за-гальне старшня населення, зниження рiвня дшсно!' квалiфiкацii населення, що призводить до скорочення чисельностi трудового потенцiалу Укра'ни [28].
Подiбна ситуацiя нестабiльностi спостер^аеться не лише в Укра'ш, проте в шших державах вона не «обтяжуеться» военними дiями, а е наслщком за-мiни сощал-демократично!' моделi економiки на неолiберальну. За неолiбе-рально'1 моделi економiки держава позбавляеться функцп регулювання еко-номiкою, а велик корпорацп та пiдприемства не зобов'язаш надавати сво'1м працiвникам соцiально-економiчнi гарант^.
Соцiально-економiчна полiтика бiльше не мае ознак гуманносп, розпо-всюджуеться феномен економiчноi гнучкостi (флексибельностi), вщповщно змшюються умови працi та вщношення до неi, виникае нова сощальна група «постспецiалiстiв» - фахiвцiв галузей економши, якi втратили в перехщний перiод соцiальну перспективу й вимушеш змiнювати свiй соцiально-профе-сiйний статус. Стрiмко збiльшуеться кiлькiсть населення, для якого характерна вщсутшсть постшно'! зайнятостi i при цьому одночасна вщсутнють право-вих гарантiй. «Сили, якi змушують людей до змш, - це реактуалiзацiя бюрократ^, гнучка спецiалiзацiя продукцй, концентрацiя без централiзацii. Враження, нiби "бунт" допомагае отримати нову свободу, примарне. Час в оргашзащях i час для шдивща виявилися звiльненими вiд ланцюгiв, що приковували його до залiзноi кл^ки минулого, але разом з тим вш пiдлягае новому - зверху донизу - контролю та нагляду. Час гнучкосп став часом ново'! влади. Гнучкють дае поштовх до безладу, але шяк не до свободи вщ обмежуючих факторiв» [29, с. 84].
Масове вившьнення i перерозподiл робочо'1 сили мiж секторами економь ки, формування i мобшзащя резервних кадрiв за допомогою системи ринко-вих механiзмiв i розвитку шфраструктури ринку працi визначають процеси змши соцiально-класовоi структури суспiльства [30, с. 12].
У сощальному просторi сучасностi виникае i стрiмко розповсюджуеться феномен прекарних соцiальних практик. Вони стосуються сфери професшно'!
зайнятосп, вiдрiзняються станом перманентно'1 невизначеносп, негарантова-носп трудових прав, нестабiльнiстю ринку пращ. Опосередковано вони впливають i на iншi сфери життя людини та функщонування соцiуму. Ви-никае новий сощальний прошарок - прекарiат, який ще не набув атрибутiв сощального класу, проте вже е значною сощальною силою. Прекарiат багато в чому схожий на пролетарiат, тому при наявносп вщповщно!' щеологп на кшталт марксизму може перетворитися на рушшну силу нових соцiальних революцш. Згiдно з П. Бурдье, прекарiат - це нестабiльний, незахищений суспшьний прошарок, породжений нестабiльною та короткостроковою зай-нятiстю [31, р. 55]. Це специфiчний соцiальний прошарок людей, яю мають тимчасову роботу i не мають змоги опинитися у професшному штатi певно-го тдприемства. «На даний момент прекарiат характеризуеться сощальною пасившстю, невиробленням почуття солщарносп, неусвiдомленням свого соцiального iнтересу та звщси неартикулюванням сво'1'х вимог та запипв до чинно'1 пол^ично!' системи прийняття рiшень» [23, с. 69].
Специфiчними ознаками прекарiату Г. Стендшг вважав: вiдсутнiсть про-фесшно'1 самощентифшацп; вiдсутнiсть гарантiй, пов'язаних зi стабшьною роботою - вiдсутнiсть соцiального пакету; нестабшьшсть зароб^но!' плати; вiдсутнiсть суспшьно'1 пiдтримки у випадку нестаткiв; невизначешсть пре-карiату як полiтико-економiчного класу iз сформованими претензiями та вимогами до державно'1 влади та роботодавщв [32, с. 19-25]. Склад прекарь ату - безробiтнi, робiтники з частковою зайнятютю, робiтники, якi працюють за тимчасовими контрактами, стажери, студенти, м^анти тощо.
У статтi «Середнш клас поступаеться мiсцем новому прошарку - прека-рiату» укра'1'нський дослщник Ярослав Грицак називае прекарiат «класом-по-колiнням», у який входять переважно представники украшсько'1 молодi, оскiльки диплом про вищу освiту вже не мае такого значення, як рашше, тому у молодих людей немае жодного забезпечення [33]. Якщо ж прекарiат вважа-ти таким собi сучасним пролетарiем, то варто пам'ятати про можливють пере-творення поки що пасивного, неорганiзованого прошарку на небезпечну со-цiальну силу, здатну змшити iснуючу соцiальну картину (за умови появи щеолопчних лiдерiв).
Актуалiзуеться завдання вироблення ефективних соцiальних механiзмiв та заходiв, що мiнiмiзували б поширення прекарних соцiальних практик. Особливе значення це мае в украшському соцiумi з властивим йому станом невизначеносп та негарантованостi полiтико-економiчного курсу держави. Як результат, спостер^аеться значна м^рацшна активнiсть працездатного населення, яка ставить тд загрозу не лише економiчний розвиток держави, а е й суттевою соцiальною небезпекою. М^ращя - процес перемiщення на-
селення через мiжнародний кордон або в межах краши; вона охоплюе будь-який вид перемiщень незалежно вщ ïx тривалостi, складу чи причин; мгращя включае пересування бiженцiв, перемiщениx осiб, виселених людей та еко-номiчниx мiгрантiв [34, с. 416-417]. Основна частина трудовоï м^рацп за меж Украши вiдбуваеться нелегально та поза сферою регулювання трудових стосунюв, трудовi мiгранти стають двiчi виключеними, оскiльки в крашах докладання своеï працi вони не можуть анi реально, анi навiть формально користуватися правами громадянина.
Висновки. Як зауважував У. Бек, виробництво суспшьних благ призводить не лише до розвитку науково-техшчного прогресу та пiдвищення рiвня жит-тя значних прошарюв населення, але i до продукування нових ризикiв та небезпек для виживання людини [35]. Тому, на жаль, небезпека нестабшь-носп, криза екзистенцiйно-онтологiчниx перспектив загрожуе практично кожному, адже нестабшьшсть може бути обумовлена як об'ективними, так i суб'ективними факторами. Це впливае на онтолопчний та сощальний топос шдивща, формуе його свiтоглядну позищю, детермiнуе вiдповiдне ставлення до життя. Вшзд за кордон у пошуках стабiльностi, роботи та кращоï долi - це також ризик, оскшьки швидко завоювати бажаний соцiальний статус в шшш кра'ш практично неможливо, тому небезпека потрапити до числа прекарпв досить значна.
Л1ТЕРАТУРА
1. Standing G. The precariat: the new dangerous class. London: Bloomsbury Academic, 2011. ix, 198 p.
2. Amelina A. Transnationalizing inequalities in Europe: sociocultural boundaries, assemblages and regimes of intersection. New York: Routledge, Taylor & Francis Group, 2017. x, 206 p.
3. Anthropologies of unemployment: new perspectives on work and its absence / edited by Jong Bum Kwon and Carrie M. Lane. Ithaca: Cornell University Press, 2016. ix, 276 p.
4. Autain C. Le retour du peuple: de la classe ouvrière au précariat. Paris: Stock, 2012. 109 p.
5. Bunnell T. Teachers in international schools: a global educational «precariat»? Globalisation Societies and Education. 2016. Vol. 14, Issue 4, P. 543-559.
6. Della Porta D. Social movements in times of austerity: bringing capitalism back into protest analysis. Cambaridge, UK; Malden, MA: Polity, 2015. viii, 249 р.
7. Fink L. The First Precariat? International Labor and Working-class History. 2017. Vol. 91, P. 99-108.
8. Hardy J. A. (Re)conceptualising precarity: institutions, structure and agency. Employee Relations. 2017. Vol. 39, Issue 3, P. 263-273.
9. Izzati F. F. Politik serikat buruh dan kaum precariat: pengalaman Tangerang dan Kar-awang. Depok: Departemen Ilmu Politik, Fakultas Ilmu Sosial dan Ilmu Politik, Uni-versitas Indonesia: Puskapol, 2014. xxiv, 168 p.
10. Jorgensen M. B. Precariat - What it Is and Isn't - Towards an Understanding of What it Does. Critical Sociology. 2016. Vol. 42, Issue 7-8, P. 959-974.
11. Migration, precarity, and global governance: challenges and opportunities for labour / edited by Carl-Ulrik Schierup, Ronaldo Munck, Branka Likic-Brboric, and Anders Neergaard. Oxford: Oxford University Press, 2015. ix, 302 p.
12. Murphy J. P. Yearning to labor: youth, unemployment, and social destiny in urban France. Lincoln: University of Nebraska Press, 2017. xvi, 276 p.
13. Neoliberal capitalism and precarious work: ethnographies of accommodation and resistance / edited by Rob Lambert, Andrew Herod. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, 2016. xi, 336 p.
14. New labor in New York: precarious workers and the future of the labor movement / edited by Ruth Milkman and Ed Ott. Ithaca: Cornell University Press, 2014. ix, 352 p.
15. Paret M. Politics of Solidarity and Agency in an Age of Precarity. Global Labour Journal. 2016. Vol. 7, Issue 2, P. 174-178.
16. Siegmann K. A., Schiphorst F. Understanding the globalizing precariat: From informal sector to precarious work. Progress in Development Studies. 2016. Vol. 16, Issue 2, P.111-123.
17. Standing G. A precariat charter: from denizens to citizens. London; New York: Bloomsbury, 2014. xiv, 424 p.
18. Standing G. The Precariat, Class and Progressive Politics: A Response. Global Labour Journal. 2016. Vol. 7, Issue 2, P. 189-200.
19. Swider S. C. Building China: informal work and the new precariat. Ithaca; London: Cornell University Press, 2015. xxi, 187 p.
20. The age of inequality: corporate America's war on working people: a forty-year investigation /edited by Jeremy Gantz, ... and others. London; New York: Verso, 2017. xiv, 254 p.
21. The social psychology of everyday politics / edited by Caroline Howarth and Eleni Andreouli. London; New York, NY: Routledge, 2017. ix, 294 p.
22. Wright E. O. Is the Precariat a Class? Global Labour Journal. 2016. Vol. 7, Issue 2, P.123-135.
23. Гончарова О. О. Прекарш практики молодi в умовах трансформацн украшсько-го суспшьства: дис. ... канд. фшос. наук. Кшв, 2017. 234 с.
24. Новейший социологический словарь / сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. Минск: Книжный дом, 2010. 1312 с.
25. Сощолопя: шдручник для вищо! школи / В. I. Волович, М. I. Горлач, В. Г. Кремень та ш. Харюв: Фактор, 2006. 768 с.
26. Требш М. П. На шляху до вщкритого суспшьства: пострадянський транзит. Укр. сощум. 2009. № 2(29). С. 141-153.
27. Сощолопя: тдручник / М. П. Требш, В. Д. Водшк, Г. П. Кл1мова та ш.; за ред. М. П. Требша. Харюв: Право, 2010. 224 с.
28. Воронша А. В., Ншолаева Т. М. Проблемы та перспективи розвитку ринку пращ в Украш. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 167-170.
29. Сеннет Р. Коррозия характера / пер. с англ. В. И. Супруна. Новосибирск: ФСПИ «Тренды», 2004. 296 с.
30. Бобиль В. В. Економ1чш фактори соцiально-класовоï стратифшацп в умовах становлення сучасного ринкового господарства Украши: автореф. дис. ... канд. екон. наук. Дшпропетровськ, 2003. 20 с.
31. Bourdieu P. Firing back: against the tyranny of the market 2 / Translated by Loïc Wacquant. New York: New Press, 2003. 96 p.
32. Стэндинг Г. Прекариат: новый опасный класс / Пер. с англ. Н. Усовой. Москва: Ад Маргинем Пресс, 2014. 328 с.
33. Грицак Я. Середнш клас поступаеться мюцем новому прошарку - прекар1ату URL: http://ucu.edu.ua/news/11358/ [дата звернення: 25.10.2017].
34. Полгголопчний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш; за ред. М. П. Требша. Харюв: Право, 2015. 816 c.
35. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / пер. с нем. В. Седельника и Н. Федоровой; послесл. А. Филиппова. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. 384 с.
REFERENCES
1. Standing, G. (2011). The precariat: the new dangerous class. London: Bloomsbury Academic.
2. Amelina, A. (2017). Transnationalizing inequalities in Europe: sociocultural boundaries, assemblages and regimes of intersection. New York: Routledge, Taylor & Francis Group.
3. Kwon, J. B., Lane, C. M. eds. (2016). Anthropologies of unemployment: new perspectives on work and its absence. Ithaca: Cornell University Press.
4. Autain, C. (2012). Le retour du peuple: de la classe ouvrière au précariat. Paris: Stock.
5. Bunnell, T. (2016). Teachers in international schools: a global educational «precariat» ? Globalisation Societies and Education, 14 (4): 543-559.
6. Della Porta, D. (2015). Social movements in times of austerity: bringing capitalism back into protest analysis. Cambaridge, UK; Malden, MA: Polity.
7. Fink, L. (2017). The First Precariat? International Labor and Working-class History, 91: 99-108.
8. Hardy, J. A. (2017). (Re)conceptualising precarity: institutions, structure and agency. Employee Relations, 39 (3): 263-273.
9. Izzati, F. F. (2014). Politik serikat buruh dan kaum precariat: pengalaman Tangerang dan Karawang. Depok: Departemen Ilmu Politik, Fakultas Ilmu Sosial dan Ilmu Politik, Universitas Indonesia: Puskapol.
10. Jorgensen M. B. (2016). Precariat - What it Is and Isn't - Towards an Understanding of What it Does. Critical Sociology, 42 (7-8): 959-974.
11. Schierup, C.-U., Munck, R., Likic-Brboric, B., Neergaard, A. eds. (2015). Migration, precarity, and global governance: challenges and opportunities for labour. Oxford: Oxford University Press.
12. Murphy, J. P. (2017). Yearning to labor: youth, unemployment, and social destiny in urban France. Lincoln: University of Nebraska Press.
13. Lambert, R., Herod, A. (2016). Neoliberal capitalism and precarious work: ethnographies of accommodation and resistance. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing.
14. Milkman, R., Ott, E. (2014). New labor in New York: precarious workers and the future of the labor movement. Ithaca: Cornell University Press.
15. Paret, M. (2016). Politics of Solidarity and Agency in an Age of Precarity. Global Labour Journal, 7 (2): 174-178.
16. Siegmann, K. A., Schiphorst, F. (2016). Understanding the globalizing precariat: From informal sector to precarious work. Progress in Development Studies, 16 (2): 111-123.
17. Standing, G. (2014). A precariat charter: from denizens to citizens. London; New York: Bloomsbury.
18. Standing, G. (2016). The Precariat, Class and Progressive Politics: A Response. Global Labour Journal, 7 (2): 189-200.
19. Swider, S. C. (2015). Building China: informal work and the new precariat. Ithaca; London: Cornell University Press.
20. Gantz, J. and others eds. (2017). The age of inequality: corporate America's war on working people: a forty-year investigation /edited by Jeremy Gantz, ... and others. London; New York: Verso.
21. Howarth, C., Andreouli, E. eds. (2017). The social psychology of everyday politics. London; New York, NY: Routledge.
22. Wright, E. O. (2016). Is the Precariat a Class? Global Labour Journal, 7 (2): 123-135.
23. Honcharova, O. O. (2017). Prekarni praktyky molodi v umovakh transformatsii ukrain-skoho suspilstva: Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
24. Noveyshiy sotsiologicheskiy slovar / Sost. A. A. Gritsanov, V. L. Abushenko, G. M. Evelkin, G. N. Sokolova, O. V. Tereschenko. (2010). Minsk: Knizhnyiy dom [in Russian].
25. Sotsiolohiia: pidruchnyk dlia vyshchoi shkoly / V. I. Volovych, M. I. Horlach, V. H. Kre-men ta in. (2006). Kharkiv: Faktor [in Ukrainian].
26. Trebin, M. P. (2009). Na shliakhu do vidkrytoho suspilstva: postradianskyi tranzyt. Ukrainskyi sotsium, 2, 141-153 [in Ukrainian].
27. Sotsiolohiia: pidruchnyk / M. P. Trebin, V. D. Vodnik, H. P. Klimova ta in.; za red. M. P. Trebina (2010). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
28. Voronina, A. V., Nikolaieva, T. M. (2015). Problemy ta perspektyvy rozvytku rynku pratsi v Ukraini. Molodyi vchenyi, 2, 167-170 [in Ukrainian].
29. Sennet, R. (2004). Korroziya haraktera / Per. s angl. V. I. Supruna. Novosibirsk: FSPI «Trendyi» [in Russian].
30. Bobyl, V. V. (2003). Ekonomichni faktory sotsialno-klasovoi stratyfikatsii v umovakh stanovlennia suchasnoho rynkovoho hospodarstva Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Dnipropetrovsk [in Ukrainian].
31. Bourdieu, P. (2003). Firing back: against the tyranny of the market 2 / Translated by Loïc Wacquant. New York: New Press.
32. Stending, G. (2014). Prekariat: novyiy opasnyiy klass / Per. s angl. N. Usovoy. Moskva: Ad Marginem Press [in Russian].
33. Hrytsak, Ya. Serednii klas postupaietsia mistsem novomu prosharku - prekariatu URL: http://ucu.edu.ua/news/11358/ [in Ukrainian].
34. Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk / Uklad.: L. M. Herasina, V. L. Pohribna, I. O. Polishchuk ta in.; za red. M. P. Trebina (2015). Kharkiv.: Pravo [in Ukrainian].
35. Bek, U. (2000). Obschestvo riska. Na puti k drugomu modernu / Per. s nem. V. Sedelnika i N. Fedorovoy; Poslesl. A. Filippova. Moskva: Progress-Traditsiya [in Russian].
ТРАНСФОРМАЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ В МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ ПАРАДИГМЕ СОВРЕМЕННОСТИ:
ОПАСНОСТИ И РИСКИ
Куцепал С. В.
В статье анализируются социальные трансформации, характерные дляХХ1 в., которые возникают как результат глобализации, информатизации, доминирования глобальной неолиберальной модели экономики. Рассматриваются феномены пре-карных социальных практик и прекариата, акцентируется внимание на том, насколько опасны прекарные жизненные установки для функционирования украинского общества. Аргументировано, что проблема прекарности актуальна для системы жизнедеятельности современного социума, поскольку влияет на функционирование всех социальных институтов и отражается на процессе социальной динамики.
Ключевые слова: социум, социальные практики, мировоззрение, прекариат, пре-карность, социальные трансформации.
TRANSFORMATION OF SOCIAL SYSTEM IN WORLD OUTLOOK PARADIGM OF MODERNITY: RISKS AND DANGERS
Kutsepal S. V
The article analyzes social transformations of the XXI century caused by globalization, informatization and introduction of the global neoliberal model of the economy. The history of formation of the independent Ukrainian state is characterized with numerous ordeals and tragedies; the genesis of the Ukrainian statehood is a nonlinear, unpredictable and, accordingly, almost unforeseeable process. One can consider that its consequence is 'chronic ' instability of the domestic social system, 'impending doom ' of a large part of the public forced to exist 'on the verge ' when they have to balance between 'what is bad' and
'what is worse'. Accordingly, short intervals of temporary stability are perceived with distrust and precaution. The Ukrainian economy is particularly vulnerable due to constant instability.
Instable situation is similarly observed not only in Ukraine but in other countries it is not 'burdened' with warfare and is a consequence of substituting the social-democratic model of the economy with the neoliberal one. Under the neoliberal model of the economy, the state loses the function of regulating the economy, and large corporations and enterprises are not obliged to provide their employees with social and economic guarantees. The social economic policy has no longer any signs of humanity, and respectively, the phenomenon of economic elasticity (flexibility) spreads, working conditions and attitudes to it modify. In the social space of modernity, a phenomenon of precarious social practices comes into being and rapidly spreads. They relate to the field ofprofessional occupation, are characterized with a state of permanent uncertainty, insecurity of labor rights and instability of the labor market. They indirectly influence other areas of human life and functioning of the society. A new social stratum, the precariat, comes into being; it has not acquired attributes ofa social class yet but it has already become a significant social force. In many respects, the precariat is similar to the proletariat, and therefore, in the presence of an appropriate ideology such as Marxism, it can become the driving force ofnew social revolutions. There is an actualized task to develop effective social mechanisms and measures in order to minimize the spread of precarious social practices. It is particularly important in the Ukrainian society which is characterized with uncertainty and insecurity of the political and economic course of the state. As a result, there is a significant migration activity of the able-bodied public which does not only pose a threat to the economic development of the state but is a significant social danger.
Keywords: society, social practices, world outlook, precariat, precarity, social transformations.
