CC BY
66
УДК 316.344.2
Козловець М. А., доктор фшософських наук, професор
СОЦ1АЛЬНА СТРУКТУРА УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА В КОНТЕКСТ ПОСТСОЦ1АЛ1СТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й
У статт1 досл1джено контури новог сощальног структури сучасного украгнсько-го сустльства, охарактеризовано специф1ку сощально-стратифжацтних процеав у зах1днихрозвинених крагнах 7 в ниншшй Украгш. Вказуючи на залежмсть станов-лення йрозвитку сощальног структури сустльства в1драдикальних сустльних пере-творень в уах сферах сустльного життя, насамперед в економ1чмй, автор ствер-джуе, що сощальне розмежування украгнського сустльства набувае критичног меж1. Розглянуто поняття середнього класу, його основм характеристики та чинники, що впливають на його становлення. Обггрунтовано необх1дшсть формування вукра-гнському сустльств1 чисельного та впливового середнього класу як сощальног бази демократ^ 7 запоруки його стабыьност1.
Ключовi слова: сощальна структура сустльства, соц1альна стратиф1кац1я, середмй клас, креативний клас, прекар1ат, базова верства, ол1гархи, трансфор-мацгя.
Актуальтсть теми до^дження. Упродовж остантх десятилт вщ-буваються глибою трансформацп украшського сустльства, котрi не могли не позначитися на його сотальнш структура Змши вщносин власносп та влади, впровадження ринкових механiзмiв зумовили зникнення старих i по-яву нових верств населення, збшьшення вагомосп нових сотальних груп, маргiналiзацiю низки сощальних прошарюв (порiвняно з радянським перю-дом), змшу способiв поведшки i сощальних взаемодш. Вiдтак формуються контури ново! сощально'1 структури. Зазначене об'ективно актуалiзуе необ-хiднiсть теоретичного аналiзу сучасного стану сощально'1 структури украшського сустльства та динамши п змiн, соцiокультурних вимiрiв сощально'1 стратифкаци.
Аналiз останнгх джерел i публЫацш. У вiтчизнянiй сощологп маемо певн теоретико-методологiчнi напрацювання щодо характеристики успад-ковано'1 сотально'1 структури украшського сустльства, осмислення соталь-но-стратифiкацiйних процеав, що вщбулися в Укрш'т тд час запланованих та стихiйних трансформацш i деформaцiй попереднього суспiльного порядку. Рiзномaнiтнi концептуaльнi штерпретацп зазначено'1 проблематики зус^ча-емо у працях вщомих соцiологiв С. Макеева [1], С. Головахи [2], О. Куценко
© Козловець М. А., 2017
41
[3], А. Домарансько'' [4], О. Симончук [5], О. Рахманова [6], О. Шульги [7], в матерiалах Всеукрашсько'' науково'' конференцп «Сощальш класи в Укра-'1'ш: напрями теоретичних та емтричних дослщжень» (19 квiтня 2016 р., м. Ки'в) [8]. Низка праць присвячена осмисленню природи i тенденцш роз-витку середнього класу в Укра'ш [9; 10]. На час започаткування нового етапу дослiдження сощально'' структури украшського суспiльства, сощально'' нерiвностi та мобiльностi з урахуванням соцiально-економiчних змiн останнiх десятилiть.
Метою статт1 е дослiдження сощально'' структури сучасного укра'н-ського суспiльства, соцiокультурних вимiрiв сощально'' стратифшацп, сощ-альних сташв нестабiльних i пограничних (межових) суспшьних груп.
Виклад основного матерiалу. Низка стшких тенденцiй щодо змiн сощ-ально'' структури розвинених суспiльств та 'х наслiдкiв дають пiдстави ха-рактеризувати останнi як посткапiталiстичнi. Тепер усе ч^юше виявляеться роль постшдус^альних умов формування соцiальних структур. В основi цих змiн лежать соцiально-економiчнi процеси, зумовленi прискоренням науково-технолопчно", шформацшно'' революцп [11, с. 48-50]. В цшому, як свiдчить практика, змши в соцiальнiй структурi розвинених кра'н вiдбуваються пiд впливом нових виробничих та шформацшних технологiй, зростання матерь ального добробуту людей, змщення 'х цiннiсних орiентацiй на користь вшь-ного часу i культури, розширення мiжособистiсних зв'язкiв i вщносин.
Помiтно зростае частка населення, зайнятого у невиробничш сферi (по-слуги, обслуговування комушкацш, банкiвська справа, осв^а, наука тощо), зростае чисельнiсть недiездатного населення, яке iснуе завдяки забезпеченню з боку держави (учнi, пенсюнери, iнвалiди, безробiтнi та iн.). Вщбуваються значнi змiни всерединi робiтничого класу, у найманш робочiй силi загалом. Роб^ничий клас в умовах постшдус^ально'' економiки втрачае свою одно-рщшсть i е такою ж розмитою соцiальною спiльнотою, як й iншi класи: вони стратифiкованi, мають безлiч перехiдних рiвнiв i дуже рщко полiтично та економiчно виявляють себе як едина сила. У низщ кра'н утворилася досить чисельна група шоземних робiтникiв, мiгрантiв. 1ншою змшою в структурi населення розвинених кра'н Заходу е розширення рiзних категорш маргшаль-них соцiальних верств.
Слщ вiдмiтити насамперед зростання чисельностi середнього класу в со-цiальнiй структурi розвинених суспiльств: 60-80% всього населення, тодi як вищий клас становить приблизно 10-15%, а нижчий - 15-20%. 1нтереси саме середнього класу домшують у суспшьному життi захщних кра'н. Менталiтет i поведiнка людей, що належать до ще'' верстви, врiвноважують крайнощi соцiально-полiтичних суперечностей мiж бiдними i багатими прошарками суспшьства. Соцiально лiдируюча роль середнього класу демонструе й те, що
вщмшносп у власносп сприймаються людьми в основному як тимчасовi статусш вiдмiнностi i все менше виступають як фактор, спроможний шщю-вати сощальш потрясiння. Завдяки своему становищу середнш клас защкав-лений у сощальнш стабiльностi, захистi iдеалiв свободи i прав людини. Враховуючи значну чисельнють середнiх верств та 'х стабiлiзуючий вплив на суспiльство, захщну цивiлiзацiю ще називають «цивiлiзацiею середнього класу» [12, с. 373-378].
Стан i динамiка сошально'' структури сучасного укра'нського суспiльства значною мiрою зумовлюеться попередшм характером суспiльних вiдносин. Специфша перехiдного перiоду не дае змоги зробити однозначний розклад сощально-класово'' структури, оскшьки вона дуже динамiчна, перебувае у сташ становлення. Можна говорити про найбшьш загальнi тенденци, основ-нi й елементи, пам'ятаючи, що 'х контури об'ективно перебувають ще в до-сить розмитому сташ, позбавлеш чiтких меж. Але вже сьогодш вiдбуваються суттевi змiни, складний i суперечливий процес модершзацй сощально'' осно-ви суспiльного буття. Ринковi перетворення, змiна соцiальних прiоритетiв, вщмова вiд повно'' зайнятостi та зрiвнялiвки в розподiлi внесли (i вноситимуть) iстотнi змiни у соцiальну структуру суспшьства, у склад та характер вщносин мiж й основними верствами. Укра'нське суспiльство прийшло в рух, у стан структурно'' динамши й почало усвщомлювати себе вже не як прим^ивну тричленку (два класи i прошарок), а як нехай ще не оргашчно цiлiсну, але усе ж розматсть. Не випадково тепершнш стан кра'ни соцiологи характеризують як «слабке суспiльство» [1-3; 5; 6].
Сьогодш водночас iз попередшми джерелами структурування формують-ся й новi механiзми, зумовленi введенням приватно'' власносп, капiталiзацiею господарських вiдносин, урбашзашею, перебудовою комунiкацiй, зростанням нацiональноi свщомосп тощо. Вони призвели до виникнення груп тдпри-емцiв, фермерiв, великих, середшх i дрiбних власникiв, висококватфшованих менеджерiв, урiзноманiтнення етнокультурних груп i стилей життя, якi не зводяться до традицшних класових характеристик. Разом iз тим основний масив зайнятого населення становлять представники масових професш, яю пов'язанi iз традицiйними галузями економши й утворюють iерархiю соць ально-професiйних груп, якi подiбнi за родом занять, майновим становищем, обсягом прав, обмеженим рамками трудових контракпв, i подшяють нерин-ковi цшносп в економiцi та соцiальнiй сферь
Укра'на, на жаль, iз затзненням вступае в постiндустрiальну стадiю. У ходi модернiзацй' технiко-технологiчноi i сошально'' структур укра'нського суспiльства вiдбуваеться згортання багатьох виробництв i галузей, а це при-зводить до вившьнення тих груп зайнятого населення, чий рiвень професiйно-квалiфiкацiйноi пiдготовки застарiв, зумовлюе зростання загального i струк-
турного безроб^тя, зниження рiвня охоплених модершзащею верств i необхщшсть розроблення адекватних зaходiв щодо соцiaльного захисту 1'х, яю передбачають не лише виплату мaтерiaльноi допомоги, а й допомогу у перенавчанш, пошуку роботи i трудовш адаптаци.
Нагальна необхiднiсть здiйснення модершзацп потребуе появи нових со-щально-професшних груп, що беруть активну участь в модершзацп i мають защкавленють у цьому процесi як такому джерел^ що пiтримуе штелектуаль-ний рiвень i рiвень мaтерiaльного добробуту (тдприемщв, менеджерiв, фа-хiвцiв i робiтникiв високо'1 квaлiфiкaцii). 1деться про активне формування середнього класу, складовими якого е високококвaлiфiковaнi та високомоти-вовaнi професiонaли i який постае гарантом стабшьносп суспiльствa й агентом науково-техшчного i соцiaльного прогресу.
Нaйвaжливiшi змiни полягають у тому, що реально здшснюваш сощально-економiчнi, пол^ичш перетворення породили новi соцiaльнi мехашзми пере-розподiлу ресурсiв i статуав, форми соцiaльноi стратифкацп [13]. З одного боку, вщмова вiд скасування заборон на господарську шщативу, зростання мют, структурна перебудова економiки, змщнення ринкового укладу госпо-дарювання, а також низки шших aнaлогiчноi ди чинникiв сприяють посилен-ню вщкрито'1 соцiaльноi мобiльностi, поширенню й укоршенню лiберaльно-демократичних цiнностей у суспшьсга; а з другого, - вплив штереав груп з низьким прибутком, у тому чист людей фiзичноi прaцi, частини упрaвлiн-ського апарату, пенсiонерiв та iн., посилюе вимоги сощально'1 справедливос-тi й рiвностi, змiцнення порядку i посилення державного пaтернaлiзму.
Демонтаж старо'1 соцiaльноi структури, п iнститутiв, класово-групово'1 iерaрхii i нормaтивно-цiннiсноi системи дiстaе свое емтричне вираження у мaргiнaлiзaцii укра'1'нського сустльства. Ринкова стихiя призвела до збшь-шення кiлькостi люмпенiв (волоцюг, жебраюв, бродяг, кримiнaльних елемен-тiв, наркомашв, aлкоголiкiв та iн.). Анексiя Роаею Криму i вiйськове проти-стояння на Донбаа призвели до появи 1,7 млн перемщених осiб усередиш Укра'1'ни i бiльш як 1,3 млн людей, котрi шукають прихисток в шших крашах [14, с. 184].
В цшому соцiaльнa структура украшського суспiльствa характеризуеться соцiaльною нестабшьшстю як на рiвнi процесiв, що вщбуваються всерединi соцiaльних груп i мiж ними, так i на рiвнi сaмоусвiдомлення особистiстю свого мюця й ролi в системi сощально'1 iерaрхii. Йде активний процес «роз-мивання» трaдицiйних груп населення, вщбуваеться становлення нових видiв мiжгруповоi штеграци за формами влaсностi, прибутками, включення у влад-нi структури, соцiaльноi сaмоiдентифiкaцii. Змiст соцiaльно-полiтичних вiд-носин став значною мiрою залежати i вiд нaявностi економiчних клaсiв, яю рiзняться за ступенем прибуткiв людей, що належать до них. Використовую-
чи методи захщних учених, деяю дослщники вважають, що в нашому сус-пiльствi сьогоднi до вищого класу можна вщнести 1-3% загально'' чисель-ностi населення, середнього - 5-7%, нижчого - 90% i нав^ь бiльше. За даними мошторингового проекту «Свропейське соцiологiчне дослiдження» (2005 р.) в Укрш'ш до класу буржуазп можна вiднести 1,5% населення, до дрiбноi буржуазп - 0,8%, до менеджерiв - 12,8%, до роб^ничого класу -84,9% [15, с. 67].
Сьогодш в Укрш'ш поширене й таке явище, як сощальне вiдторгнення -процес, за якого окремi групи населення або окремi люди внаслiдок свое'' бщносп, вiдсутностi базових знань i можливостей, або в результатi дискри-мшацп не мають можливостi повною мiрою брати участь у суспiльному житп. Автори дослiдження «Укра'на: на шляху до сощального залучення. Регiональна доповщь iз людського розвитку 2011 року» з-помiж форм i про-явiв соцiального вiдторгнення в Укра'ш видшяють такi:
- економiчнi - низью доходи, обмеженi можливостi зайнятостi, незадо-вiльнi житловi умови та обмежена доступшсть до засобiв комушкацп;
- культурно-осв^ш - недоступнiсть освiтнiх i культурних послуг;
- соцiальнi - недоступнiсть системи соцiального захисту, недоступшсть медично'' допомоги, обмеженiсть соцiальних зв'язюв;
- полiтичнi - неможливiсть реалiзацii полiтичних прав i свобод [16].
Значна частина укра'нщв вiдчувае вщчуження вiд суспiльних процесiв,
свою сощальну незатребуванiсть. Очевидно, що головною формою сощального вщторгнення, котра детермшуе iншi його форми, е економiчна, особливо низькi доходи населення порiвняно з доходами громадян краш-сусвдв. Якщо у 70-80-тi рр. ХХ ст. не було значно'' рiзницi рiвнiв життя украiнцiв порiвняно з громадянами, наприклад, Польщi або Румунп чи Литви, то сьо-годш ця рiзниця е суттевою. Очшування й надй украiнцiв на радикальне по-лiпшення 'хнього життя тсля економiчного колапсу СРСР не виправдалися. Украшщ за европейськими критерiями живуть в дещо шшому вимiрi. Так, у структурi витрат на одиницю вироблено'' продукцй зарплата укра'нського роб^ника сьогоднi коливаеться вiд 8 до 9%, тодi як у кра'нах - членах СС цей показник дорiвнюе 40-45%. Для порiвняння наведемо ще й таю даш: якщо в 2016 р. погодинна оплата пращ в Укра'ш становила 34 центи, то у Болгарп - 3,7 евро, в Румунп - 4,4, в Лш^ - 5,8, у Латвп - 6 евро. Вкрай низьким е в Укра'ш i розмiр мшмально'' зарплати, яка вщ 1 сiчня 2017 р. становить 3200 грн, або трохи бшьше 100 евро, тодi як у затисненш у лещата «жорсткою економiею» Грецй цей показник дорiвнюе 683 евро [17, с. 91]. Бщшсть спонукае тисячi украiнцiв до трудово'' мiграцГi, зменшуючи тим самим чисельшсть працездатного i квалiфiкованого населення, знижуючи зростання ВВП i можливостi пiдвищення i вирiвнювання доходiв жителiв.
Тимчасова трудова мгращя поступово трансформусться в ем^ащю з пере-селенням сiмей i д^ей до захiдних краш, поглиблюючи демографiчну кризу.
Отже, якщо в крашах Заходу превалюючим е процес штеграцп сощально1 структури (розмиваються вiдмiнностi щодо ролi в суспiльнiй оргашзацп правд, змiнюеться соцiальний i професiйно-квалiфiкацiйний рiвень працiвникiв, вiдбуваеться змiцнення становища середшх верств), то в Укршш поряд i3 про-цесами штеграцп, що виникають об'ективно пiд впливом суспшьного подiлу працi, науково-технологiчного прогресу, спостер^аеться поглиблення дифе-ренщацл i навiть поляризацп соцiальних груп, вимивання середнiх прошаркiв, посилення сощально1 напруженост в соцiально-класовому, сощально-етшч-ному i в соцiально-демографiчному вимiрах. Створення «ефективного влас-ника» та «ефективно! економши», як у США, i «сощально зорiентованоi економши» та «сощально1 держави», як у Gвропi, не вщбулося. У соцiальнiй структурi сучасного украшського суспiльства бiльше ознак структури кон-флiктологiчного типу, анiж функцiонального. Стереотип «локалiзму» поро-джуе фрагментарнiсть масово'1 свiдомостi, яка формуе украшський сощум не як суспiльство, а як «сощум страт» [18].
Ниш потрiбнi новi кроки у пошуку критерпв соцiокультурного вивчення нестабiльних i пограничних (межових) сощальних станiв, дослiдженнi рiзних страт, готових змiнюватися i не здатних до перемш, що тдтримують рефор-ми й активно блокують ix, вписуються у mainstream св^ово'1 культури i при-речених випадати з не'1 [19, с. 151-154].
1з структуризацiею украшського суспiльства оргашчно пов'язана самощен-тифiкацiя, самоусвiдомлення людей як члешв чи шшо'1 спiльноти, групи, одержання можливостей та набуття навичок виражати властивi 1'м специфiч-нi iнтереси на загальнонацiональному рiвнi, спрямовувати вимоги щодо за-доволення сво'1'х потреб у легальш, правовi русла. На перший план висува-ються проблема майново'1 i сощально1 нерiвностi як чинника сощально'1 напруженостi й конфлiктогенних ситуацiй у суспшьста. Одним iз основних iндикаторiв у цiй сферi е стввщношення доходiв 10% найбагатших i 10% найбщшших громадян. Гранично критичне значення названого шдикатора у свiтовiй практищ дорiвнюе 10 : 1. Перевищення цього показника створюе загрозу небезпечних сощально-пол^ичних та економiчних наслiдкiв, що при-зводить до антагошзацп сощально'1 структури. В Украш, за даними втиз-няного науковця Е. Лiбановоi, розрив мiж людьми, якi отримують мшмаль-нi зарплати, а це 50% населення, i тими, хто входить до першого вiдсотка багатого населення в Укршш, iснуе в 45 разiв, а в Киевi - в 95 разiв [20, с. 5]. Зазначимо, що юнуе критична межа майново1 диференщацп, переступивши яку, суспшьство входить у зону ризику сощально! нестабiльностi.
Досвщ свщчить, що пом'якшення сощально'' напруги в Укра'ш (як i в iнших кранах з перехщною соцiальною структурою) пов'язано, як правило, з посиленням сощально'' спрямованостi дiяльностi уряду (особливо щодо найменш захищених i найбiльш уразливих верств населення), боротьбою з корупщею, привiлеями держбюрократп i злочиннiстю, розширенням мож-ливостей професшно'' перепiдготовки громадян i низкою шших заходiв.
Важливу роль у стабшзацп соцiальних процесiв i формуванш громадян-ського суспiльства покликаний ввдграти середнiй клас. Як засвiдчують роз-рахунки, соцiальнi групи, що потенцшно претендують на входження до се-реднього класу, цiлком можуть скласти до половини населення Укра'ни, перетворитися у перспективi у наймогутнiший компонент суспшьства. Але для того, щоб щ сподiвання збулися, треба максимально врахувати низку умов та чинниюв, а саме:
- глибину соцiально-економiчних процеав, пов'язаних з розвитком про-дуктивних сил;
- змши в оргашзацп та функцюнуванш виробництва, господарських ук-ладiв;
- соцiально-полiтичнi процеси, у тому чист дiяльнiсть державних та суспшьних iнститутiв, як взаемодоповнюючi механiзми збалансування, узго-дження iнтересiв рiзних сощальних груп та верств;
- традицп, системи цiннiсних орiентацiй, групових та шдивщуальних установок;
- готовнiсть рiзних прошарюв населення до сприйняття змiн та дiяльнос-тi за нових умов.
Зараз у провщних економiках св^ усе активнiше виявляе себе креативний клас. Так, за даними Л. Клебаново'', в креативнш економiцi США сьогодш зайнято майже 36% працюючого населення, у Великш Британй - 3 мшьйони осiб, якi виробляють продукцп на 100 мiльярдiв фунпв стерлiнгiв. В Украiнi iз 17 мшьйошв працюючого населення в «креативщ» близько пiвмiльйона людей, якi виробляють продукцп на 4 мшьярди доларiв на рiк, iз яких 3 мь льярди - це в основному 1Т i аутсорсинг. Причому в найбшьших мiстах Укра'ни креативна економша вже сьогоднi розвиваеться такими ж темпами, як у США та Сврот, та зростае на 10% щорiчно [21, с. 10].
Хоча ще й покладаються велию надп на малий i середнш бiзнес як на своерiдне пщгрунтя створення середнього классу, однак на Заходi уже досить упевнено звучать i навiть реалiзуються прогнози про майбутнш суспiльний устрiй. «Нi в Укрш'ш, нi у свiтi вже немае шякого середнього класу, - упев-нений директор украiнсько-iзраiльського 1нституту стратегiчних дослiджень iменi Голди Мейер О. Фельдман. - Це застарше та глибоко арха'чне поняття,
з яким треба прощатися» [21, с. 10]. Саме креативний клас, на його думку, стане основою державного економiчного устрою. «Тому середнш клас - це тема вчорашнього дня, - стверджуе футуролог. - А сьогодш потрiбно говорите про креативний клас. .. .суспшьство, в якого е майбутне, буде подшяти-ся на креативний клас, сервюний клас i на клас безустшних. Причому в май-бутньому саме середнш клас складе основу останнього» [21, с. 10]. Роботизащя, диптизащя, вiртуaльнi технологи, новi розваги, на його думку, залишать без роботи величезну кшькють людей, якi сьогоднi думають, що 1'хня кар'ера, ххне становище непорушш.
Чи можна констатувати, що креативний процес в УкраНш вже якоюсь мiрою почався? Спiвзaсновник платформи «Нова Краша» А. Длiгaч прогнозуе: «Якщо в Укршш нaрештi з'явиться державна пол^ика в гaлузi креативнох економши, то тут же вона (ця економша) i зaкiнчиться». Вiн уважае, що рiвень креaтивностi в украшськш економiцi невисокий. «У тому, що умовно нази-ваеться середнiм класом, рiвень креaтивностi iстотно вищий», - зазначае вш i додае: «Але тд креaтивнiстю там ми маемо на увaзi хитрiсть i вмшня обiйти цю державу або одне одного». Тому говорити про розвиток креативного кла-су в Укршш дещо передчасно [21, с. 10].
Дослщниками для характеристики соцiaльноi структури пострадянських суспшьств використовуеться поняття «базова верства» [22, с. 479-480; 23, с. 22-24]. Термш «базова» видаеться слушним, адже ця верства нaспрaвдi становить сощальну базу суспiльствa, до неi належать двi третини зайнятих в економщ та понад половину населення крaiни. Це звичaйнi фaхiвцi масових професш (iнженери, вчителi, лiкaрi та ш), службовцi без спецiaльностi, про-мисловi робiтники, селяни, фермери, представники масових професш сфери обслуговування. Моральне зaстaрiвaння цшностей здо6уто'1 освiти породжуе економiчну та громадянську iнертнiсть й ускладнюе просування п володaрiв у середнiй клас суспiльствa - найбшьш сприятливий до iнновaцiйних змiн в економiчнiй i соцiaльних сферах. Тому у свош мaсi базова верства не здат-на повноцiнно виконувати функщю агента нaуково-технологiчного i сощаль-ного прогресу в суспiльствi i не може претендувати на статус середнього класу в його захщному розумшш [23].
Становлення майбутнього потужного середнього класу в Укршш немож-ливе без посилення ролi держави в полчищ iнвестувaння в мaтерiaльнi й немaтерiaльнi ресурси суспiльствa, тдвищення реaльноi зaробiтноi плати як передумови висхщно!' мобiльностi, без успiшного проведення ринкових реформ, держaвноi тдтримки середнього i малого бiзнесу, правового захисту привaтноi влaсностi, вивaженоi i довгостроково'1 подaтковоi та кредитноi по-лiтики. Розширення прошарку середнього класу потребуе удосконалення мехашзму залучення шоземних iнвестицiй у вiтчизняну економiку й створен-
ня умов для повернення «вивезених» каттал1в, тому що без додаткових ш-вестицiйних ресурсiв неможливе здшснення структурно! перебудови сучасно! економiки та ii модершзацп шляхом пiдвищення життевого рiвня населення i розширення на цш основi прошарку середнього класу [9; 10].
Отже, сощальну структуру сучасного украшського суспiльства не можна розглядати як стабшьне стiйке явище, оскiльки дистанцiя мiж належним i сущим надзвичайно велика, а середнш клас сьогоднi далекий вщ того, щоб виконувати мiсiю його скрепи. Причини тако! специфiки розпочинаються з особливостей украшського ринку, у невщповщносп набутих представни-ками середнього класу i близьких до його верст набутих спещальностей з характером !хньо! роботи. Не за спещальшстю сьогоднi працюють понад третини представниюв середнього класу. Звiдси «дисфункцiональнiсть» утворення середнього класу i низька ефектившсть його працi. Наслiдком цього е: низька заробггна плата i потреба у додатковому зароб^ку; низький творчий момент у пращ i потреба реалiзувати свiй творчий потенцiал на другому робочому мiсцi; слабо виражена автономiя працi (професiйна автоно-мiя - самоврядування, самостiйнiсть у широкому розумшш); постiйна небез-пека бути звшьненим; цi люди, як правило, працюють в умовах нестшко! зайнятосп, перебувають у тiньовому, «не легiтимiзованому» секторi ринку працi.
Слабка здатшсть влади проводити структурнi реформи породжуе розми-вання середнього класу i перетiкання його представникiв у сумiжний про-шарок - прекарiат (поняття, етимологiчно пов'язане з двома англшськими словами «precarious» - нестабшьний i «proletariat» - пролетарiат). Д. Коуп-денд у працi «Поколшня 1кс» назвав цю страту «космiчною бiднотою», яка подорожуе континентами i кра!нами у пошуках нових вражень i перебиваеть-ся випадковими зароб^ками [24]. На думку британського вченого Гая Стен-дiнга, прекарiат - це люди з «урiзаним статусом» [25]. Деяю вченi вважають, що це до яко!сь мiри «бунт» проти способу життя i щнностей середнього класу, який у розвинених крашах становить бiльшiсть населення. Цей бунт, на !х думку, подiбний до бунту хiпi 70-х рр. ХХ ст. Описуючи деякi риси прекарiату, однi дослiдники характеризують прекарiат як «небезпечний клас», а друп - як «болото» [26, с. 5-15].
Звичайно, катталу вигiдно мати значш сектори робочо! сили з нестабшь-ною зайнят1стю, i вш робить багато, щоб прекаризувати середш прошарки. А з другого боку, перехщ у прекарiат - це бажання самих людей, якi не хочуть мати справу з катталом i владою. Можна стверджувати, що прекаризащя - це спосiб людини, яка мае певний склад психши, захистити себе вщ iнтенсив-ного темпу життя, штенсивносп роботи i зростання стрiмкостi змiн. Цим людям потрiбен бiльш високий рiвень свободи, i завдяки прекаризацii вони
його отримують. Але це свобода без вщповщальносп. Це своерщний протест проти сощально1 активносп як тако", втеча вщ мюта i держави, спроба по-вернутися в додержавну стихiю.
Втизняний прекарiат, який народжуеться на межi мiж середнiм класом i «незрозумшо чим» (iнтелiгентським люмпеном?), швидко зростае. Вш в основному зайнятий у нелегiтимiзованому секторi ринку працi, перебувае в тЫ. Цi люди не прагнуть кар'ерного зростання, не хочуть якомога бшьше заробляти, пiдпорядковутися жорсткш дисциплiнi та жити в умовах напру-женостi й вiдповiдальностi. Вони юнують за рахунок випадкових зароб^юв, фшансово1 допомоги родичiв, знайомих, банювських кредитiв, якi отримують за вкладену власшсть тощо, рiдко iдентифiкують себе зi стабiльним сiмейним способом життя. Як правило, вони хочуть пщвищувати рiвень споживання, не прагнучи до пщвищення свого рiвня освiти, квалiфiкацii, рiзко знизивши рiвень сво'х запипв на соцiальний захист. Мета цих людей - мати багато вшьного часу, щоб вiдчути свою шдивщуальшсть, при цьому не вельми ви-трачаючи себе на зусилля щодо виживання. Рiвень добробуту прекарiата коливаеться вщ «ново! буржуазп» до «бщних» [26, с. 5-15].
Сьогоднi в сощальнш структурi украшського суспiльства з'явилась i така соцiоментальна група, як кидалти (вщ англ. слiв kids - д^и i adults - доросш). Це люди, якi отримали середню i вищу освiту, досягли 30-40 роюв, але не бажають доросшшати. Вони нiде не працюють, живуть з батьками i, як правило, за "х рахунок. Причинами такого становища е, по-перше, те, що владу i держапарат щкавлять лише професiйно-службовi здiбностi представниюв середнього класу, тобто "х класифшащя i стараннiсть, i не щкавлять особис-тiснi характеристики. Творчий потенщал середнього класу, необхiдний для реально1 соцiально-полiтичноi i технологiчноi модернiзацii, не затребуваш й обмежуються. По-друге, представникам середнього класу нав'язуеться ко-рупцшно-тшьовий союз з бюрократiею i виховуеться потреба у правовому нiгiлiзмi [27]. По-трете, у вщносинах укра1нсько1 держави i вiтчизняного бiзнесу перша постае шструментом у руках останнього, який претендуе на роль самостшного суб'екта поличного життя.
Слiд зазначити, що i клас пiдприемцiв, який виник останшм часом в Укра-mi, мае поки що мало спшьних рис з класом пiдприемцiв сучасного Заходу. Йому значною мiрою притаманш такi риси, як: непродуктивний, торгово-лихварський характер економiчного життя; ставка на спекулятивний надпри-буток, максимiзацiю прибутку не за рахунок прискорення обороту катталу, а за рахунок максимально1 цiни. Це зумовлюе неконкурентний тип поведшки i прагнення до торгово1 монополii через змову або позаекономiчний примус щодо конкурента; залежшсть економiки вiд корумповано1 влади, що породжуе
феномен «бюрократично'' буржуази», добре вщомий у кранах третього свiту; вщсутшсть дшово'' етики, а також ерозiя культури i моралi взагалi.
Втсм, пострадянське укра'нське суспiльство, незважаючи на промислову модершзащю радянських часiв, не пройшло важливий етап суспшьно'' модер-шзаци. Впровадження ринкових iнститутiв наразилося на пастки горезвюно'' «коли залежносп», коли латентнi традицiйнi iнститути оргашчно «вплелися» у сформовану пострадянську олiгархiчну систему. Олiгархiчна система вза-емовщносин влади i капiталу сприяла тому, що економiчнi трансформацп в Укра'ш створили ситуацiю, коли на роль сощально'' основи суспiльства змогла претендувати лише нечисленна верства великих приватних власниюв. З другого боку, домшування в економщ та вагомий вплив на пол^ичну сферу зробили в очах суспшьства цю верству вщповщальною за подальший роз-виток Укра'ни [6, с. 68-71]. За допомогою пшьг, субсидiй, олiгархiчних ЗМ1 тощо олiгархи манiпулюють натовпом (охлосом), а натовп стабшьно обирае 'х в органи влади. Натомiсть до середнього класу належать украшщ, яю за-вдяки власнiй працi е матерiально i ментально самодостатнiми. Самодостат-нiми настiльки, що можуть дозволити собi займатися такою дiяльнiстю, яка 'м подобаеться, - всупереч бажанню ол^архату. Зазначимо, що саме щ вшь-нi люди сформували рух волонтерiв та вiйськових добровольцiв.
Технолопя первинного накопичення капiталу в Укра'ш не останньою чергою була задана схильшстю укра'нського суспiльства до «азоляцюшст-ських» стереотипiв, а саме неприйняття громадською думкою грошово'' фор-ми приватизацп та залучення iноземного катталу. Це стало однiею з причин того, що масштабна приватизащя сформувала великий нацiональний капiтал. Незважаючи на переважання антиринкових i патерналiстських стереотитв, дезiнтегрованнiсть та суспiльну недовiру, неготовнють населення до особис-то'' вщповщальносп та iнiцiативи спричинилися до утвердження рентозорь ентованого суспiльства, коли економiчна активнiсть зумовлюеться радше логiкою неодмшного входження в систему розподiлу доходiв вiд експлуата-цй ресурсiв, шж цiлями отримання зиску вiд ефективносп на ринку працi [6, с. 71].
Хоча демократизащя й плюралiзацiя полiтичного життя дещо знизила вплив великих власниюв на владу, однак вщсутшсть колективних форм учасп у поличному життi залишае олiгархатовi змогу впливати на пол^ич-нi шститути шляхом фiнансування популiстських проектiв. Лише устшна iнтеграцiя Укра'ни до европейських шститу^в стимулюватиме можливий поступовий вщхщ вiд олiгархiчноi моделi економiки, оскшьки цей вектор iнтеграцii передбачае лiбералiзацiю економiки та зростання впливу середнього та малого бiзнесу [6, с. 71]. Впровадження корпоративного управлшня
обмежить суб'ектшсть олiгaрхiв до статусу aкцiонерiв-рaнтье. Головним '1хшм завданням буде збереження та передання у спадок aктивiв через 1'х лептимащю.
Становлення ринково'1 економши потребуе формування вщповщно!' трудо-во'1 етики. На жаль, ментaлiтет значно'1 частини укршнщв зберiг риси тради-цiйного суспiльствa. За вiдсутностi приватно!' влaсностi на попереднiх етапах розвитку украшщ не могли засво'Хти повсюдно поширену в зaхiдних суспшь-ствах етику особисто!' зaповзятливостi й ощадливосп, шдиввдуально!' вщпо-вiдaльностi. Населення масово ще мае патерналютсью настанови, виявляе неготовшсть до шновацшно!' шдприемницько!' дiяльностi. Щоби нaймaнi прaцiвники були у змозi вiдтворювaти новi соцiaльнi верстви, перетворилися на ефективних власниюв свое!' робочо'1 сили, необхiднa трaнсформaцiя зо-внiшнiх умов, що впливають на становище пращвниюв у суспiльствi, та змша внутрiшнiх умов - подолання патерналютських стереотипiв, формування спрямовaностi на постшне пiдвищення професшно!' освiти, сошально!' вщпо-вiдaльностi за свою життедiяльнiсть.
Висновки. Соцiaльнa структура сучасного украшського суспiльствa зазнала помiтних змш порiвняно з радянським перiодом, формуються п новi контури. Виникла велика кiлькiсть нових соцiaльних груп, верств i прошaркiв, у тому чит й мaргiнaльних, з невизначеним чи суперечливим статусом. Меж мiж групами i стратами стають прозорiшими. Стрaтифiкaцiя суспiльствa втрачае стaбiльнiсть й однозначшсть. Нинi в укра'нському суспiльствi акту-aлiзуеться проблема формування чисельного та впливового середнього класу як сошально!' бази демократа i запоруки його стабшьносп. Саме середнiй клас ниш творить постшдус^альну Украшу та европейсью цiнностi в нiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Макеев С., Симончук О. Класова структура сучасного суспшьства. Вектори змш украшського суспшьства / за ред. В. Ворони, М. Шульги. Ки'в: 1н-т соцюлогп НАН Укра'ни, 2014. С. 110-134.
2. Головаха С., Горбачик А. Тенденцн сощальних змш в Укра'ш та Сврош: за результатами «Свропейського сощального дослщження» 2005-2007-2009-2011. Ки'в: 1н-т соцюлогп НАНУ, 2012. 119 с.
3. Куценко О. Сощальш класи: соцюлопчш штерпретаци та шдходи до вивчення. Вiсн. Кит. нац. ун-ту iм. Тараса Шевченка. 2014. № 1 (5). С. 68-74.
4. Домаранська А. Соцюкультурний вишр сощально! стратифшацп украшського суспшьства. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2015. № 2. С. 52-59.
5. Симончук О. Картографування клашв: традицп та новацп. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2010. № 4. С. 56-84.
6. Рахманов О. Сощальне шдгрунтя олiгаpхiчноl системи в Укра!ш. Соцгологгя: теор1я, методи, маркетинг. 2017. № 3. С. 60-73.
7. Шульга О. Структура i боротьба символiчних ymBepcaMiB. Соц1олог1я: теор1я, методи, маркетинг. 2014. № 3. С. 123-128.
8. Час класово! мобшзаци? Соц1олог1я: теор1я, методи, маркетинг. 2012. № 3. С. 186-204.
9. Середнш клас в Украш: життeвi цiнностi, готовнiсть до асощацп i просування демократичних норм i стандаpтiв: анал. доп. Центру Разумкова. Нац. безпека i оборона. 2014. № 1-2 (144-145). С. 3-78.
10. Середнш клас в Укра!ш: критери щентифшацп. Позици експерпв, уявлення i самовизначення громадян. Ки1'в: Бiблiотека Центру Разумкова, 2014. 64 с.
11. Соцюлопя: пiдpyчник / М. П. Требш, В. Д. Водшк, Г. П. Клiмова та ш.; за ред. М. П. Требша. Хаpкiв: Право, 2010. 224 с.
12. Масионис Дж. Социология. 9-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2004. 752 с.
13. Требш М. П. Реалп демократичного транзиту Укра!ни. Укр. соцум. 2011. № 3(38). С.169-182.
14. Молодикова I., Мнацакян Р. 25 роюв по тому: мiж радянським минулим i неясним eвpазiйським та европейським майбутшм. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2017. № 3. С. 183-194.
15. Укра!нське сустльство в европейському пpостоpi / пiд ред. С. Головахи, С. Макеева. Ки!в: 1нститут соцюлогп НАНУ; Хаpкiвський нацюнальний yнiвеpситет iм. В. Н. Каразша, 2007. 347 с.
16. Укра!на: на шляху до соцiального залучення. Регiональна доповiдь iз людського розвитку 2011 року. URL: http://www/versil. com.ua/news/238030/.
17. Ковальчук Т. Т. Бщнють працюючого населення - драматична реальшсть укра-1'нського сьогодення. Економжа Украгни. 2016. № 5. С. 90-97.
18. Общество без доверия / под ред. Е. Головахи, Н. Костенко, С. Макеева. Киев: Ин-т социологии НАН Украины. 2014. 338 с.
19. Голенкова З. Т., Давыдова А. П. Социология сегодня: методологический тупик или новый ренесанс? Философ. науки. 2010. № 5. С. 151-154.
20. Капсамун I. У чому суть нишшшх протеспв? День. 2017. 19 жовтня. С. 5.
21. Княжанський В. «Креативники» vs середнш клас. За ким майбутне у свт й Укра!ш? День. 2017. 1-2 вересня. С. 10.
22. Заславская Т. И. Социетальная трансформация российского общества: дятель-ностно-структурная концепция. Москва: Дело, 2002. 568 с.
23. Соколова Г. Базова верства бшоруського сустльства як можлива альтернатива середньому класу. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2013. № 2. С. 20-35.
24. Коупленд Д. Поколение Икс. Москва: АСТ, 2009. 368 с.
25. Standing G. The precariat: the new dangerous class. London: Bloomsbury Academic, 2011. ix, 198 p.
26. Голенкова З. Т., Голиусова Ю. В. Новые социальные группы в современных стратификационных системах глобального общества. Социолог. наука и социал. практика. 2013. № 3. С. 5-15.
27. Требш М. П. Правовий шгшзм як украшська реальшсть. Четверта наукова конференщя Харювського университету Повтряних Сил 1мен11вана Кожедуба, 16-17 квгтня 2008 року: матерiали конф. Харюв: ХУ ПС, 2008. С. 249-250.
REFERENCES
1. Makeiev, S., Symonchuk, O. (2014). Klasova struktura suchasnoho suspilstva. Vek-tory zmin ukrainskoho suspilstva / za red. V. Vorony, M. Shulhy. Kyiv: In-t sotsiolohii NAN Ukrainy. 110-134 [in Ukrainian].
2. Holovakha, Ye., Horbachyk, A. (2012). Tendentsii sotsialnykh zmin v Ukraini ta Yevropi: za rezultatamy «Ievropeiskoho sotsialnoho doslidzhennia» 2005-20072009-2011. Kyiv: In-t sotsiolohii NANU [in Ukrainian].
3. Kutsenko, O. (2014). Sotsialni klasy: sotsiolohichni interpretatsii ta pidkhody do vyvchennia. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 1, 68-74 [in Ukrainian].
4. Domaranska, A. (2015). Sotsiokulturnyi vymir sotsialnoi stratyfikatsii ukrainskoho suspilstva. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 2, 52-59 [in Ukrainian].
5. Symonchuk, O. (2010). Kartohrafuvannia klasiv: tradytsii ta novatsii. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 4, 56-84 [in Ukrainian].
6. Rakhmanov, O. (2017). Sotsialne pidgruntia oliharkhichnoi systemy v Ukraini. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 3, 60-73 [in Ukrainian].
7. Shulha, O. (2014). Struktura i borotba symvolichnykh universamiv. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 3, 123-128 [in Ukrainian].
8. Chas klasovoi mobilizatsii? (2012). Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 3, 186-204 [in Ukrainian].
9. Serednii klas v Ukraini: zhyttievai tsinnosti, hotovnist do asotsiatsii i prosuvannia demokratychnykh norm i standartiv: anal. dop. Tsentru Razumkova (2014). Natsion-alna bezpeka i oborona, 1-2, 3-78 [in Ukrainian].
10. Serednii klas v Ukraini: kryterii identyfikatsii. Pozytsii ekspertiv, uiavlennia i samo-vyznachennia hromadian (2014). Kyiv: Biblioteka Tsentru Razumkova [in Ukrainian].
11. Sotsiolohiia: pidruchnyk (2010) / M. P. Trebin, V. D. Vodnik, H. P. Klimova ta in.; za red. M. P. Trebina. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
12. Masionis, Dzh. (2004). Sotsiologiya. 9-e izd. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
13. Trebin, M. P. (2011). Realii demokratychnoho tranzytu Ukrainy. Ukrainskyi sotsium, 3, 169-182 [in Ukrainian].
14. Molodykova, I., Mnatsakian, R. (2017). 25 rokiv po tomu: mizh radianskym mynulym i neiasnym yevraziiskym ta yevropeiskym maibutnim. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 3, 183-194 [in Ukrainian].
15. Ukrainske suspilstvo v yevropeiskomu prostori (2007) / Pid red. Ye. Holovakhy, S. Makeieva. Kyiv: Instytut sotsiolohii NANU; Kharkivskyi natsionalnyi universytet im. V. N. Karazina [in Ukrainian].
16. Ukraina: na shliakhu do sotsialnoho zaluchennia. Rehionalna dopovid iz liudskoho rozvytku 2011 roku. URL: http: // www/versil.com.ua/news/238030/ [in Ukrainian].
17. Kovalchuk, T. T. (2016). Bidnist pratsiuiuchoho naselennia - dramatychna realnist ukrainskoho sohodennia. Ekonomika Ukrainy, 5, 90-97 [in Ukrainian].
18. Obschestvo bez doveriya (2014) / pod. red. E. Golovahi, N. Kostenko, S. Makeeva. Kiev: In-t sotsiologii NAN Ukraini [in Russian].
19. Golenkova, Z. T., Davyidova, A. P. (2010). Sotsiologiya segodnya: metodologicheskiy tupik ili novyiy renesans? Filosofskie nauki, 5, 151-154 [in Russian].
20. Kapsamun, I. (2017). U chomu sut nynishnikh protestiv? Den, 19 zhovtnya, 5 [in Ukrainian].
21. Kniazhanskyi, V. (2017). «Kreatyvnyky» vs serednii klas. Za kym maibutnie u sviti y Ukraini? Den, 1-2 veresnia, 10 [in Ukrainian].
22. Zaslavskaya, T. I. (2002). Sotsietalnaya transformatsiya rossiyskogo obschestva: dy-atelnostno-strukturnaya kontseptsiya. Moskva: Delo [in Russian].
23. Sokolova, H. (2013). Bazova verstva biloruskoho suspilstva yak mozhlyva alter-natyva serednomu klasu. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 2, 20-35 [in Ukrainian].
24. Kouplend, D. (2009). Pokolenie Iks. Moskva: AST [in Russian].
25. Standing, G. (2011). The precariat: the new dangerous class. London: Bloomsbury Academic.
26. Golenkova, Z. T., Goliusova, Yu.V. (2013). Novyie sotsialnyie gruppyi v sovremen-nyih stratifikatsionnyih sistemah globalnogo obschestva. Sotsiologicheskaya nauka i sotsialnayapraktika, 3, 5-15 [in Russian].
27. Trebin, M. P. (2008). Pravovyi nihilizm yak ukrainska realnist. Chetverta naukova konferentsiia Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl imeni Ivana Kozheduba, 16-17 kvitnia 2008 roku: Materialy konferentsii. Kharkiv: KhU PS, 249-250 [in Ukrainian].
СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА В КОНТЕКСТЕ ПОСТСОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ ТРАНСФОРМАЦИЙ
Козловец Н. А.
В статье исследованы контуры новой социальной структуры современного украинского общества, охарактеризована специфика социально-стратификационных процессов в западных развитых странах и в современной Украине. Указывая на зависимость становления и развития социальной структуры общества от радикальных общественных преобразований во всех сферах общественной жизни, прежде всего в экономической, автор утверждает, что социальное расслоение украинского общества приобретает критической точки. Рассмотрены понятие среднего класса, его основные характеристики и факторы, влияющие на его становление. Обоснована необходимость формирования в украинском обществе массового и влиятельного среднего класса как социальной базы демократии и предпосылки его стабильности.
Ключевые слова: социальная структура общества, социальная стратификация, средний класс, креативный класс, прекариат, базовый слой, олигархи, олигархическая система, трансформация.
THE SOCIAL STRUCTURE OF UKRAINIAN SOCIETY IN THE CONTEXT OF POST-SOCIALIST TRANSFORMATIONS
Kozlovets M. A.
The article studies the specificy of social stratification processes in Western developed countries and modern Ukrainian society. Market transformations, changes in social priorities, the abandonment of full employment and equalization in the distribution made significant changes in the social structure of society, in the composition and nature of relations between its main strata. Today, along with the previous sources of structuring, new mechanisms are created due to the introduction of private property, the capitalization of state-owned relations, urbanization, the restructuring of communications, the growth of national consciousness, and others. This all led to the emergence of entrepreneurial groups, farmers, large, medium and small owners, highly skilled managers, the diversification of ethno-cultural groups and lifestyles that are not confined to traditional classroom characteristics.
The urgent need for modernization requires the emergence of new socio-profession-al groups that are actively involved in modernization and have an interest in this process as a source of intellectual and financial well-being (entrepreneurs, managers, professionals and highly skilled workers). It is about the active formation of the middle class, the components of which are highly skilled and highly motivated professionals, and which presents the guarantee of the stability of society and the agent of scientific, technical and social progress. It is noted that during the modernization of the technical-technological and social structures of Ukrainian society a collapse of many industries and industries is observed, which leads to the release of those groups of the employed population, whose level of vocational training is outdated, leads to an increase in general and structural unemployment, a decrease in the level covered by modernization layers and the need to develop adequate measures for social protection of those who provide not only the payment of material assistance, but also assistance in retraining, job search and labor adaptation.
Pointing out the dependence of the formation and development of the social structure of society on radical social transformations in all spheres of social life, first of all in the economic, the author declares that the social division of Ukrainian society is becoming critical. The public dissatisfaction with the existence of the oligarchs highlights the need to introduce institutional safeguards for the influence of big business on the political sphere. Today, the problem ofpreventing its development on the path offormation of a bipolar closed society and the transition to an open society with a mass and influential middle class, which is considered as a social base of democracy and a pledge of stabil-
ity, is being topical in Ukrainian society. The main task of social policy should be economic, legal and informational assistance to the development of various forms of social and innovation activities of different sectors of society in the field of technical, technological and social progress.
Keywords: social structure of society, social stratification, middle class, creative class, precary, base layer, oligarchs, oligarchic system, transformation.
