CC BY
88
УДК 332.3:338.43
Дирбавка О.Р., астрант © Укратський наукоео-дослгдний тститут "Агропромпродуктившсть"
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В (НА ПРИКЛАД1 ШАНО-ФРАНКШСЬКО!' ОБЛАСТ1)
Проведено анал1з сучасного стану земельних ресурЫв сшьськогосподарських тдприемств регюну, визначено шляхи покращення стану i ефективного ïx використання.
Ключоei слова: земельш ресурси сшьськогосподарських тдприемств, рацюнальне використання земельно-ресурсного потенщалу, оптимiзацiя структури землекористування, охорона сшьськогосподарських угiдь.
Вступ. Рацюнальне використання земельно-ресурсного потенщалу -важлива проблема народногосподарського значення, яка потребуе термшового виршення, оскшьки земля е основним засобом агропромислового виробництва.
На сучасному етат практично вс придатнi для ведення сiльського господарства землi вже освоеш, тому подальше збiльшення обсягiв виробництва повинно базуватись на здшсненш штенсивного використання наявних угiдь. Проблема пщвищення ефективностi використання земельних ресурсiв зводиться до виршення таких основних завдань:
• охорона сшьськогосподарських угщь вщ руйнування та здiйснення заходiв по вщновленню деградованих земель;
• оптимiзацiя структури землекористування;
• iнтенсивне використання земельного фонду;
• систематичне покращення родючост грунту;
• удосконалення орендних вщносин.
Результати дослщження. Гострою проблемою сьогодення для краши в цшому та Iвано-Франкiвськоï областi зокрема е ерозiя грунтiв та втрати вщ не1. Так, за деякими ощнками вiд вiтровоï та водноï ерозп в Украïнi щорiчно втрачаеться 450 млн. т грунту [1, с. 52 - 53], 32 - 33 млн. т гумусу [3, с. 85], i таким чином як наслщок - економiчний збиток становить близько 22,6 млрд. грн. [1, с. 52].
У дослщжуваному регюш 99,1 тис. га або 15,6 % сшьськогосподарських угщь пщдаеться воднш ерозп, з яких 10,32 тис. га або 1,6 % е сильнозмитими та розмитими грунтами.
Найбшьш еродованими е землi рiвнинноï пщзони. Тут 27,7 % рiллi е змитими, в т.ч. 3,2 % - сильно змитими та розмитими. Такий факт пщкреслюе актуальшсть дано1' проблеми, оскшьки саме в низиннш пщзош зосереджена основна частина родючих грунтсв - чорноземи опiдзоленi.
© Дирбавка О.Р., 2011
1вано-Франювська область е особливо сприятливою для поширення ерозшних процеав через ряд наступних причин:
- висока розоранiсть сшьськогосподарських угiдь - 59,9 % в середньому в областi та 71,3 % в рiвниннiй частинi;
- ведення господарювання на крутосхильних донках, якi знаходяться по всiй територи Iвано-Франкiвщини, з крутизною вiд 1° до 12°;
- перенасичення авозмш грунтовиснажливими та високоiнтенсивними культурами;
- використання важких колюних тракторiв та шшо! матерiаломiсткоl технiки;
- значна кшькють опадiв (вiд 600 до 1550 мм на рш). Область знаходиться в зош найвологiшого в Укрш'ш клiмату (коефiцiент зволоження 1,5 - 3,0).
З метою тдвищення ефективностi використання земель та !х збереження необхiдно вщновити порушене спiввiдношення мiж лiсами, водоймами, натуральними кормовими угiддями та ршлею, шляхом зменшення останньо!, тобто потрiбно знизити розоранiсть в цiлому.
При цьому, слщ вiдзначити, що ре^защя заходiв щодо захисту земель на практищ е досить проблематичною справою. Зрозумшо, що легше було виршити це питання до початку земельно! реформи, шж сьогоднi, коли в област налiчуеться 975,9 тис. власниюв та землекористувачiв.
Тому важливим завданням на даному етапi е пошук шляхiв налагодження контактiв з населенням. Передуам необхiдно провести роз'яснювальну роботу з власниками деградованих та малопродуктивних земель, якi передбачаеться вивести з штенсивного обробiтку. В результатi яко! селянин-господар мае зрозумiти суть i мету таких заходiв, а також потенцшну вигоду в майбутньому. Важливим елементом державного впливу при цьому повинно стати удосконалення системи оподаткування земель.
Проте тшьки вилучення з оброб^ку деградованих та малопродуктивних земель не дасть оч^ваного результату - тдвищення продуктивност угiдь. Оскшьки освоеними залишаеться ще близько 63,8 тис. га слабо i середньозмитих грунив Iвано-Франкiвщини. Такi угiддя потребують негайного захисту, з метою недопущення поширення ерозiйних процесiв. Сучасна система землеробства в област не тшьки не забезпечуе охорону грунтiв, але й у багатьох випадках сприяе ерозп. Тому необхiдно впроваджувати певш заходи по захисту еродованих земель.
Досвщ боротьби з ерозiею грунив свiдчить про те, що окрем^ поодинокi грунтозахиснi ди не дають змоги значно знизити ерозiйнi процеси. Потрiбне тiльки системне застосування таких заходiв, в основi яких закладена протиерозiйна органiзацiя територи, що передбачае науково обгрунтоване розмiщення рiзних культур (з врахуванням оптимальних сiвозмiн), ращональне використання силових земель. У вщповщност до вирощуваних сiльськогосподарських культур та рельефу мюцевост обираються необхiднi засоби протиерозшно! системи обробiтку грунту (плоскорiзний обробiток,
оранка впоперек силу, контурна оранка, щшювання тощо), система удобрення, введення протиерозшних споруд.
В 1вано-Франювськш област фактична структура поавних площ не е оптимальною. Основним фактором, що И визначае е трудомютюсть продукци та рентабельшсть виробництва. В рiвниннiй та передпрськш пiдзонах переважають зерновi культури (близько 50 %) i дещо менша частка (майже 30 %) просапш. Пiд багаторiчнi насадження тут выводиться надто мало площ сiльськогосподарських угщь.
Невiд'емним елементом системи охорони угщь, пщвищення ефективностi та продуктивностi землеробства е здшснення комплексу заходiв щодо покращення родючостi грунтiв: внесення необхщних органiчних та мiнеральних добрив, проведення вапнування, застосування ращонально! системи оброб^ку землi та сiвозмiн. Всi щ заходи матимуть високу потенцiйну результатившсть тiльки тодi, коли вони будуть взаемоузгодженi мiж собою.
Реалiзовуючи вищенаведеш заходи можна вирiшити три визначальш елементи (об'екти) важливо! проблеми сьогодення - незадовшьно стану використання земель регюну, а саме забезпечити охорону земель, iнтенсивнiсть та ефективнiсть 1х використання. При цьому надзвичайно важливим е процес управлiння земельними ресурсами, адже тiльки комплексна, рiзнорiвнева оргашзащя впливу суб'ектiв управлiння може сприяти досягненню оч^ваного результату - пщвищення ефективност використання земельно-ресурсного потенцiалу.
Здшснювати такi заходи потрiбно негайно, поки дiе мораторiй на кутвлю-продаж земельних часток. Щоб селянин, приймаючи ршення про реалiзацiю свого паю усвщомлював потенцiйнi можливостi його продуктивности
Основними передумовами рацiонального використання земельних ресурав
е:
1) забезпеченiсть землею;
2) достовiрна iнформацiя про стан наявних угiдь;
3) зональна спецiалiзацiя виробництва;
4) необхщшсть екологiчно безпечного використання земл^ И охорона;
5) наявшсть квалiфiкованих спецiалiстiв по оргашзаци ращонального землекористування та проведення заходiв по захисту грунтiв;
6) забезпеченiсть необхщними технiчними засобами.
Визначальною умовою ефективного використання будь-якого ресурсу е його наявнiсть. Тобто, передуам, з метою ведення сшьськогосподарсько! дiяльностi агроформування повинно зосередити у свош власностi чи користуваннi певну площу землi, основний засiб виробництва.
Для забезпечення рацiонального використання земельного фонду спещалютам пiдприемства потрiбна повна достовiрна iнформацiя про стан наявних угщь, зокрема щодо гумусност грунив, рельефних змiн, можливостей поширення ерозшних процесiв тощо. На цiй основ^ а також враховуючи зональнi особливост мiсцевостi спецiалiстам агроформування потрiбно оргашзувати iнтенсивну спецiалiзацiю землеробства з метою забезпечення
ефективного використання грунту, тдвищення його родючост та охорони. Ще одшею важливою передумовою ращонального використання земельно-ресурсного потенщалу е наявнiсть необхiдних технiчних засобiв, зокрема грунтообробних машин, технiки для здшснення мелiоративних робiт, внесення необхщних добрив. Тобто засобiв для проведення вах заходiв по обробiтку та покращенню стану грунтiв.
Отже одшею з основних умов тдвищення ефективност землеробства е систематичне покращення родючост грунтiв, шляхом удосконалення засобiв та методiв виробництва, своечасного здiйснення повного комплексу агророб^, а також рацюн^зацп оргашзаци працi та управлiння. Тобто необхщно враховувати всi чинники: природш, економiчнi та органiзацiйнi, що впливають на рiст ефективностi використання земельного потенщалу.
Подальший розвиток земельних вщносин в Iвано-Франкiвськiй областi, з метою забезпечення тдвищення ефективност використання земельно-ресурсного потенщалу повинен визначатись такими основними принципами:
1) визнання прюритету дотримання еколопчних вимог над поточною економiчною вигодою;
2) збалансованiсть штереав селян-власникiв земельних па!в, господарюючих суб'ектсв та держави;
3) взаемоузгодженiсть процеав землекористуванням, охорони угiдь та !х вiдновлення;
4) зонального пiдходу;
5) державного регулювання;
6) системностi.
Суть першого принципу полягае в тому, що на сучасному етат основну увагу слiд звертати на еколопчну ситуацiю, охорону грунтiв, а поточний економiчний iнтерес повинен залишитись на другому мшщ. Сьогоднiшнi орендарi визнають передуам досягнення значного економiчного результату, а майбутнш стан земель !х мало турбуе. Тому потрiбна кардинальна змша механiзму землекористування, шляхом надання останньому стратегiчного спрямування. Адже грунтовщновлювальш та землеохороннi заходи безумовно забезпечать i економiчну, i екологiчну вщдачу в перспективi.
В основi другого принципу закладене положення Земельного кодексу Укра!ни (ст. 5) щодо рiвностi прав усiх суб'ектiв власностi на землю. Тобто в процес землекористування, регуляторно! дiяльностi тощо повиннi збалансовуватись iнтереси громадян, суб'ектiв господарювання та держави.
Принцип взаемоузгодженост полягае в об'еднанш процесiв землекористування, землевiдтворення та И охорони в одну сукупшсть елеменив, якi повиннi бути взаемопов'язаними, спорщненими та узгодженими мiж собою.
Принцип зонального пщходу передбачае використання земельно-ресурсного потенщалу з врахуванням особливостей певного окремого регюну. Оскшьки дослiджувана область розташована в трьох агро ^матичних пiдзонах (низиннiй, передпрськш та гiрськiй), то в кожнш з них необхiдно формувати
оптимальну (природоохоронну та економiчно вигщну) структуру сшьськогосподарського виробництва, застосовувати рацiональну систему землеробства, забезпечувати вiдповiднi технiчнi засоби (яю призначенi для обробiтку схилiв чи рiвнинних частин) тощо.
Сучасний незадовшьний рiвень функцiонування АПК в цшому та стан i використання земель зокрема, е тими параметрами, що вказують на необхщшсть державного впливу на дану галузь економiки. Стосовно земельного потенщалу, то державна пол^ика повинна спрямовуватись на два визначальш аспекти: полiпшення фiнансового стану господарюючих суб'екив з метою надання останшм можливостi для закупiвлi необхiдних добрив та засобiв захисту рослин, здшснення мелiоративних робiт, а також сприяння та регулювання здiйснення заходiв щодо охорони земель.
Принцип системност полягае в тому, що вс заходи щодо забезпечення ефективного землекористування, вщтворення та охорони грунтiв повиннi бути оргашзоваш як едина система, вс складовi яко! взаемодоповнюють один одного.
На сучасному етапi становлення ринку землi особливо важливим принципом ращонального використання земельно-ресурсного потенцiалу е забезпечення прозорого державного регулювання дано! сфери.
Висновки. Можна видiлити основнi заходи державного впливу на забезпечення ефективного використання та вщтворення земельного фонду:
- здшснення заходiв по охорош земель вщ деградаци;
- захист зруйнованих земель (вилучення з оброб^ку таких угiдь шляхом консерваци, залуження , залiснення);
- здiйснення заходiв щодо покращення якостi землi (мелюращя, вапнування тощо);
- удосконалення орендних вщносин (пiдвищення ставки орендно! плати);
- сприяння становленню повнощнного ринку земл^ розвиток його iнфраструктури;
- впровадження системи економiчного стимулювання рацiонального використання земель та !х охорони (дотацiйне забезпечення землекористувачiв, якi рацiонально використовують угщдя);
- удосконалення системи механiзмiв державного контролю за використанням та охороною земельно-ресурсного потенщалу;
- пщвищення вщповщальноси суб'ектiв господарювання за недотримання земельного законодавства, незабезпечення ефективного використання та вщновлення основного ресурсу виробництва.
Отже земельш ресурси е основним, визначальним засобом агровиробництва. Це те ядро навколо якого повинна формуватись виробнича, матерiально-технiчна та соцiальна бази агроформувань. Тому в сучасних умовах пореформеного розвитку землю слiд розглядати як цiнний товар, який потребуе бережного ставлення та охорони. Тшьки таким чином можна досягти
ефективного використання ресурсного потенщалу сшьськогосподарських пщприемств та стабшьного розвитку rany3i в щлому.
Л1тература
1. Савченко О.Ф. Ерозiя 3eMni в Приазов'1 та И вплив на yрожaйнiсть // Економша АПК. - 2001. - № 9. - С. 52 -55.
2. Сшьське господарство 1вано-Франювщини. Статистичний зб. - 1в-Фр: Iвaно-Фрaнкiвське обласне управлшня статистики, 2010. - 165 с.
3. Трегобчук В.М. Вщтворення та ефективнiсть використання ресурсного потенщалу АПК (теоретичш та прaктичнi аспекти) / Вщп. редактор акад. УААН В.М. Трегобчук. - К.: 1н-т економiки НАН Украши, 2003. - 259с.
Summary Dyrbavka O.R.
The Ukrainian research institute of productivity of agriculture THE LAND RESOURCES OF THE AGRICULTURAL ENTERPRISES IN IVANO-FRANKIVSK REGION
The analysis of the contemporary state of the land resources of the agricultural enterprises is produced, the ways of an improvement in the region and their effective use are designated.
Стаття надшшла до редакцИ 28.04.2011
