CC BY
35
УДК 338.432:631.95 Тимчишин О.Р., науковий сшвробггник1©, Грабовський Р.С., к.е.н. доцент2
11нститут сгльського господарства Карпатського регшону НААН,
с.Оброшино, Украгна 2 Львгвський нацгональний унгверситет ветеринарног медицини та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького, м. Львгв, Украгна
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПР1ОРИТЕТИ У РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ
ТЕРИТОР1Й
Розглянуто сучасний стан в дослгдженнг проблем еколог1зацгг аграрного виробництва, проведено оцгнку стану розвитку сгльськогосподарського виробництва Львгвськог област1 у еколог1чному аспект1; узагальнено передумови необхгдностг переходу аграрного виробництва на еколого-ор1ентований шлях розвитку; окреслено прюритетн напрями екологгчног полтики нацюнальног економгки та аграрного сектора в умовах переходу до сталого розвитку сгльських територт.
Ключовi слова: сгльськогосподарське виробництво, земельн ресурси, еколог1зац1я, сталий розвиток, сгльськг територп
УДК 338.432:631.95
Тимчишин О.Р., научный сотрудник1, Грабовський Р.С.,к.э.н., доцент2 1Институт сельского хозяйства Карпатского региона НААН,
с. Оброшино, Украина 2Львовский национальный университет ветеринарной медицини та биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРИОРИТЕТЫ В РАЗВИТИИ АГРАРНОГО ПРОИЗВОДСТВА В УСЛОВИЯХ СТАЛОГО РАЗВИТИЯ СЕЛЬСКИХ
ТЕРРИТОРИЙ
Рассмотрено современное состояние в исследованиях проблем екологизации аграрного производства, проведена оценка сосотояния развития сельскохозяйственного производства Львовской обл. в экологическом аспекте, обобщено предпосылки необходимости перехода аграрного производства на еколого-ориентированный путь развития, намечено приоритетные направления экологической политики национальной экономики и аграрного сектора в условиях перехода к сталому развитию сельских территорий..
Ключевые слова: сельскохозяйственное производство, земельные ресурсы, экологизация, сталое развитие, сельские территории.
© Тимчишин О.Р., Грабовський Р.С., 2014
221
UDC338.432:631.95
Tymchyshyn O., researcher, Grabowsky R., Ph.D. in Economics S. L.
1Institute of Agriculture Carpathian rehnionu NAAS, Obroshino, Ukraine 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
ENVIRONMENTAL PRIORITIES IN THE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL PRODUCTION IN A SUSTAINABLE RURAL
DEVELOPMENT
The current state of research problems greening of agricultural production, the estimation of the state of agriculture in the Lviv oblast environmental aspects; summarizes the preconditions necessary to convert agricultural production to environmental-oriented development path; outlines priority areas of environmental policy of the national economy and the agricultural sector in the transition to sustainable rural development.
Key words: agriculture, land resources, greening, sustainable development, rural areas
Вступ. Обрання Украшою евро штеграцшного вектора спонукае до введення в господарську дiяльнiсть еколого-економiчних принцитв господарювання, яю полягають у одержанш максимального економiчного ефекту за найменшо1 шкоди для природного середовища, що ставить пщвищеш вимоги до ефективност використання виробничо-ресурсного потенщалу в аграрнш сферг
Постановка проблеми. Упродовж всього кризового перюду еколопчним проблемам прид^лось недостатньо уваги, що позначилося на незадовшьному сташ використання природних ресурсiв, залучених у аграрне виробництво та спричинило негативний вплив сшьськогосподарсько1 дiяльностi на навколишне середовище.
Екологiзацiя е одшею з важливих вимог сучасност i у сощально-економiчному плаш вимагае переходу вiд витратного принципу природокористування до природозбер^аючих методiв господарювання, вщмови вiд екстенсивного (розширеного) споживання природних ресур^в, одержання максимуму корист за мiнiмуму затрат. Оскiльки одшею з визначальних складових сталого розвитку сшьських територiй е - еколопчна, використання еколого-економiчного пiдходу у процес аграрного виробництва буде одним iз ключових чинникiв пiдвищення конкурентоспроможностi аграрного виробництва та переходу до сталого розвитку сшьських територш[1].
Анал1з останшх дослщжень. Вiтчизняна наука мае вагомi напрацювання теоретико-методологiчного характеру iз зазначено1 проблеми: зокрема щодо принципiв сталого екологобезпечного розвитку (Б. Буркинський, Л. Мельник, В. Трегобчук); основ нащонально! стратеги сталого
222
випереджаючого розвитку i визначення природно-ресурсного потенщалу цього розвитку (В. Геець, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, М. Паламарчук, В. Шевчук); забезпечення сталого природокористування, землекористування, еколопчно1 безпеки (О.Фурдичко, А. Третяк, М. Хвесик, £. Хлобистов); Проте, слщ зазначити, що попри вагомi напрацювання в галузi еколого-економiчних принцитв господарювання переважають економiчнi та нехтуються екологiчнi. Тому обгрунтування екологiчних прюритеив у розвитку аграрного сектора та виконання еколопчних вимог уможливить (пришвидшить) сталий розвиток сiльських територiй.
Виклад основного матер1алу. Трансформацiйнi процеси в економщ краши, структурнi змiни у розподш земель за формами власноси, поява нових землекористувачiв, корiнна перебудова майнових вщносин суттево вплинули на тенденци розвитку сiльського господарства, взаемодш його окремих сфер з навколишшм середовищем та 1х вплив на довкшля. Агропромислове виробництво з одного боку, е залежним вiд природно- ресурсного потенщалу територи, rрунтiв, ^матичних умов, ресурсно1 бази, аграрно-бiологiчного потенщалу, з шшого - е одним iз найвiдчутнiших чинникiв впливу на навколишне середовище. В той же час, сам процес вщтворення в сшьському господарствi тiсно пов'язаний з природними процесами. Головним засобом виробництва в сшьському господарств^ без якого неможливе виробництво сшьськогосподарсько1 продукци виступають земельш ресурси. Ефективнiсть використання земельних ресурсiв у значнiй мiрi визначае темпи розвитку i рiвень результативност сiльськогосподарського виробництва, яке, в свою чергу, суттево впливае на стан функщонування сшьських територш.
Серед негативних результат господарювання в аграрнiй сферi е надмiрне залучення земельних ресурЫв до використання, зростання антропотехногенних навантажень, значне захоплення
природоперетворювальною дiяльнiстю, порушенням екологiчно допустимих спiввiдношень мiж природнiми i сiльськогосподарськими угiддями; мiж окремими видами угiдь (орними землями, кормовими угщдями й багаторiчними насадженнями) тощо. Що у свою чергу, здебшьшого зумовлено екстенсивною, енерго- i ресурсномюткою моделлю ведення аграрного виробництва. В результат рiвень розораностi сшьськогосподарських угiдь краши е найвищим в Сврош i становить 84,6%, а в окремих репонах перевищуе 90%, зокрема у Львiвськiй областi даний показник дорiвнюе 71,0%. Наша область, на вщмшу вiд iнших, належить до малоземельних областей, оскiльки у розрахунку на особу припадае 0,47га сшьськогосподарських угщь i 0,28 га ршлг Якщо користуватися показниками статистики по тих тдприемствах, якi тдлягають статистичнiй звiтностi, аналiз показуе, що продовжуеться тенденщя зростання розораностi земель у области Так, згiдно статистично1 iнформацiï щодо розподiлу сiльськосподарських угщь серед сшьськогосподарських тдприемств i господарств населення, у 2013р., в порiвняннi з 2005р., показник розораност сшьськогосподарських угщь зрю на 1,8 п.п. В окремих районах област цей показник значно перевищуе середньо обласний (Бродiвський район -83,6%,
223
Пустомиивський - 88,4%, Золочiвський-77,4%), навггь у двох районах Передкарпатсько1 зони (Дрогобицький, Жидачiвський) рiвень розораност земель перевищуе середньо обласний на 9 i 10 процентних пункта вщповщно, а у Старосамбiрському районi, який належить до зони Карпат даний показник дорiвнюe 75,4%. В той час, як частка рiллi в структурi сшьськогосподарських угiдь не повинна перевищувати 60% [2].
Трансформащя традицiйно крупнотоварного виробництва у дрiбнотоварне шляхом парцеляци земель неоднозначно вщбилось на екологiчних екстерн^ях виробничого процесу, хоча дало певш позитивнi виробничi результати, проте не виршило основного завдання - забезпечення ращонального еколого безпечного й ефективного використання та всебiчноl охорони земельних ресурЫв. Аналiз стану аграрного виробництва у Львiвськiй областi вiдображаe щ процеси. Оцiнка ефективностi використання природно-ресурсного потенцiалу всiма категорiями господарства у област свiдчить по тенденци до динамiчного зростання обсягiв виробництва валово! продукци впродовж 2006-2013 рр., яке вiдбулося за рахунок нарощування виробництва у сiльськогосподарських пiдприeмствах. Обсяг виробництва ВП у област формуеться в бiльшiй мiрi за рахунок галузi рослинництва, де впродовж останшх трьох рокiв встановилась тенденцiя до зростання. У структурi виробництва ВП вах категорiй господарств галузь рослинництва займала у 2013 р. 55,5%.
Оскшьки майже всi землi сшьськогосподарського призначення знаходяться у приватнiй власноси, !х власники, часто працюють з порушеннями внутрiшньогосподарського землеустрою, допускають вщхилення вiд науково обгрунтованих систем землеробства, порушують технологи обробiтку грунту i екологiчнi вимоги, що негативно впливае на економiчну ефективнiсть використання угщь. Аналiз структури посiвних площ у вах категорiях господарств областi дозволяе зробити висновок про неращональшсть галузево! структури. З огляду на кон'юнктурний фактор сiльськогосподарськi виробники займаються виробництвом найбшьш прибуткових культур. Так, протягом перюду 2005-2013 рр. у структурi посiвiв сiльськогосподарських пiдприемств частка зернових дорiвнювала 60-66%, зокрема частка кукурудзи на зерно iз 1,6% зросла до 17,4%, а ршаку з. 4,5% до 18,6%, що суперечить науково-обгрунтованим нормам ведення землеробства. Загрозливим фактом для якост грунив област е зменшення в структурi поЫвних площ частки одно- та багаторiчних трав (зокрема: частка багаторiчних трав зменшилась з 0,9 % у 2000 рощ до 0,3 % у 2013 рощ) та зменшення бшьше як в 2,6 разiв поЫвних площ, зайнятих пiд зернобобовими. Продовжуеться тенденщя порушення вимог плодозмши, ращонально1 структури посiвiв, поширення посiвiв грунтовиснажливих культур. З року в рж вирощуються найбiльш прибутковi культури - пшеницю, ячмiнь, рiпак, сою, при чому у районах, де природно-^матичш умови е не зовам сприятлив^
Також продовжуеться негативна тенденщя неефективного використання рiллi сiльськогосподарськими товаровиробниками в значнш мiрi за рахунок
224
невикористання рiзними категорiями товаровиробниюв земельних raï^, зокрема частка недосiяноï площi сягае у 2013 р. 22,1%. У натуральних показниках станом на 1 червня 2013 р. недоЫяна площа рiллi становила 175,7 тис. га. [3].
На сьогодшшнш день до основних питань, яю турбують суспiльство належить екологiчнiсть продовольчоï продукцiï та процеси ïï виробництва Тому значна увага придшяеться продукци сiльського господарства iз вмiстом ГМО. Використання генетично модифжованих сортiв рослин i порiд тварин регламентуеться Законом Украши "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуванш, транспортуваннi та використаннi генетично модифжованих органiзмiв" [4], проте в умовах недостатност матерiадьно-технiчного забезпечення (обладнання) контроль в данiй сферi здшснюеться обмеженою кiлькiстю установ. По окремих видах продукци неможливо встановити даний показник у продукци виробленох' господарствами населення, оскшьки 97,6% картоплi, 93,5% овочiв, 79,2% кормових культур у област виробляеться саме в цш категорiï господарств. I тiльки окремi перевiрки на ринках, де переважно дана категорiя товаровиробникiв реалiзуе свою продукцш, виявляють перевищення ГДК пестицидiв, зокрема. В той же час у Львiвськiй областi е достатня кшькють земель, на яких можна отримувати еколопчно чистi продукти харчування. У середньостроковш перспективi формування системи оргашчного сiльського господарства мае стати прюритетним для Украши, при цьому виробники зобов'язаш використати одну з переваг у процес iнтеграцiï - так званий ефект затриманого розвитку. I втизняш недолжи (низька врожайшсть i пов'язаний з цим винос з урожаем поживних речовин з грунту) можуть стати нашими перевагами. Також, головною конкурентною перевагою сiльськогосподарськоï продукци Украши у перспективi буде не тшьки ïï еколопчшсть, а повноцшний вмкт у нiй 90 елеменив харчування, необхiдних для здоров'я людей, у тому чи^ 60 мiнералiв, 15 вiтамiнiв, 12 амшокислот, 3 жирнi кислоти [5]. Беручи до уваги особливоси екологiчного стану аграрного сектора обласи i загальнодержавш тенденцiï, пiдведемо пiдсумки стосовно основних передумов, що визначають необхщшсть переходу аграрного виробництва на еколого-орiентований шлях розвитку:
- деградацiя та забруднення навколишнього природного середовища, що виражаеться надмiрним залученням земельних ресурав до використання в аграрнiй сфер^ зростанням антропотехногенних навантажень до критичних рiвнiв;
- наростання явищ обезземелення значноï частини селян, надмiрноï концентраци земель сiльськогосподарського призначення у вузького кола власниюв, що, без надежного контролю з боку держави, обумовлюе ризики нестшкоси землекористування;
- висока питома вага дрiбнотоварного i натурального господарства у обласи, що спричиняе низьку ефектившсть використання залучених ресурав i становить загрозу ресурсо-екологiчнiй безпещ подальшого розвитку аграрного сектора;
225
- висока частка розораност сшьськогосподарських угщь у областц
- кнування еколопчного дисбалансу мiж площею орно1 землi, пасовищ, сiножатей, водною площею, а також агроландшафив внаслiдок значного захоплення природоперетворювальною дiяльнiстю, порушенням екологiчно допустимих стввщношень мiж природнiми i сiльськогосподарськими угщдями i Т.д.;
- недотримання сшьгоспвиробниками вимог технологiй, що призводить до щорiчного виносу з урожаем значно1 кiлькостi поживних речовин, якi не повертаються в грунт з добривами;
- значне поширення посiв грунтовиснажливих культур (цукровi буряки, рiпак, соя) причому у районах, де природно-^матичш умови несприятливi (нерацiональнiсть галузево1 структури );
- поширення шкщливих органiзмiв внаслiдок економiчно неефективного та еколопчно шкiдливого характеру господарювання;
- посилення зовшшньо iнтеграцiйного вектора Украши, зокрема в такому сегмент прiоритетiв Спшьно1 аграрно1 полiтики GC, як вирощування органiчноï продукци;
- зростання попиту на оргашчну продукцiю у свт.
Отже, враховуючи те, що стратепя сталого розвитку сiльських територiй повинна грунтуватись на комплексi взаемно погоджених економiчних та екологiчних заходiв серед загальнонащональних прiоритетiв, окреслених у Концепци нацiональноï екологiчноï полiтики на перюд до 2020 р. [1], е : вщтворення природно-ресурсного потенцiалу регюшв в т.ч.: екологобезпечне використання, вщновлення та охорона земельних ресурсiв, що е тотожшм iз екологiзацiею сшьського господарства, куди входить:
- запровадження iнтегрованого пiдходу до управлiння земельними ресурсами;
- забезпечення впровадження новiтнiх еколопчно збалансованих технологiй землекористування;
- вдосконалення системи монiторингу земель;
- збшьшення частки сiльськогосподарських угiдь екстенсивного використання (сшожат^ пасовища) вiдповiдно до науково обгрунтованих показникiв на регiональному i мкцевому рiвнях;
- розроблення технологш з вiдновлення виведених з рiллi деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сшьськогосподарських угщь;
- сприяння розробщ нових бiологiчних засобiв захисту рослин у сшьськогосподарському виробництвi;
- забезпечення еколопчно допустимого сшьськогосподарського навантаження на грунтовий покрив;
- забезпечення широкого впровадження нов^шх еколопчно збалансованих технологш ведення сшьського господарства.
Висновки:
1.Оскшьки, земельш ресурси, з огляду на ï^ обмеженiсть, потребують бережливого ставлення, зниження негативних наслщюв антропогенноï
226
дiяльностi, особливого тдходу до оргашзаци територи, ïï землекористування, розмщення виробництва i його спещ^заци, рацюнального розподiлу мiж галузями народного господарства, найваждивiший вектор серед дослщжень екологiзацiï аграрного виробництва спрямовано на еколопзащю сiльськогосподарських земель, тобто на ï^ охорону, екологiчнiсть, рацюнальне використання.
2. Пiд дiею рiзних факторiв природно-ресурсний потенцiад аграрного сектора може зменшуватися, внаслiдок нерацiонадьноï дiяльностi. Натомють екологiзацiя сiльськогосподарського виробництва навпаки сприяе збереженню юнуючого природного потенцiаду. Зокрема таю негативш явища, як: деградащя та забруднення навколишнього природного середовища, нерацюнальне землекористування власниками орендованих земель, зростання домшування монопродуктових типiв виробничоï спецiадiзацiï аграрних виробникiв тощо, в сукупност е вагомою загрозою наростання потенщалу сощальних суперечностей i екологiчноï кризи в сiльськiй мiсцевостi.
Для мiнiмiзацiï негативних наслiдкiв еколого небезпечного господарювання та для досягнення стабшьних позитивних тенденцш у розвитку економжи краïни i аграрного сектора зокрема, прюритетним завданням е -запровадження екологiчних принципiв у стратегiю економiчних, соцiадьних, полiтичних реформ, культур мюцевих традицiй господарювання та врахування св^ового досвiду.
Л1тература
1. Концепцiя нацiональноï екологiчноï полiтики Украïни на перюд до 2020 р./ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.ra
2. Статистичний збiрник "Сшьське господарство Львiвщини" / За ред. С.О. Матковського - Львiв.: Головне управлiння статистики у Львiвськiй областi, 2014. - 164 с.
3. .Статистичний збiрник "Рослинництво Львiвщини" / За ред. С.О. Матювського - Львiв: Головне управлшня статистики у Львiвськiй областг-2014. - 143 с
4. Закон Украши "Про державну систему бюбезпеки при створенш, випробуваннi, транспортуванш та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" вiд 31.05.2007 № 1103-V // Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/
5. Нелеп В. Ощнка експортних можливостей агропродовольчого комплексу Украïни / В.Нелеп // Економiка Украïни. - 2011. - №9. - С.60.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
227
